Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидeтельство
СМИ Эл. ФС77-60625
Главная / Украинский язык / Конспекты / ЄВГЕН ГРЕБІНКА. БІОГРАФІЯ. БАЙКА «ВЕДМЕЖИЙ СУД». Урок української літератури. 8 клас

ЄВГЕН ГРЕБІНКА. БІОГРАФІЯ. БАЙКА «ВЕДМЕЖИЙ СУД». Урок української літератури. 8 клас

  • Украинский язык

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 8 КЛАС

Урок № ____ ____________

Тема: ЄВГЕН ГРЕБІНКА. БІОГРАФІЯ. БАЙКА «ВЕДМЕЖИЙ СУД»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Є.Гребінки; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості твору; розвивати навички виразного читання байок, їх аналізу, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати почуття людської гідності, справедливості.

Тип уроку: комбінований – урок засвоєння нових знань, застосування умінь, навичок.

Обладнання: підручник (Сулима М.М., Баліна К.Н., Тригуб І.А. Українська література. Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. з навч. мовами нац. меншин. – К.: Грамота, 2008. – 288 с.), портрети письменника (Додаток 1), ілюстрації до його творів (можна у вигляді презентації).

Теорія літератури: байка, алегорія.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

  1. Літературний диктант-анаграма (Додаток 2) (3 хв.)

На дошці

Відповідь

Правка

Ключ

1








13




  1. Перевірка диктанту – розшифрування теми уроку – оцінювання знань з минулої теми (робота в парах – обмінятися зошитами, перевірити, оцінити) (3 хв.)

  2. Вступне слово вчителя (1 хв.):

2-ого лютого 1838 року в Санкт-Петербурзі відбулося святкування 50-річчя літературної діяльності І.А.Крилова, де був присутній і молодий байкар Євген Гребінка. На вшанування Іванові Андрійовичу подарували лавровий вінок за безцінний внесок в російську літературу. Від того вінка молоді літератори отримали по листочку на згадку. Для Євгена Гребінки цей вінок став провідною зіркою, вершиною, якої треба досягти у своїй творчості кожному митцеві.

В історії української культури Гребінка залишився не тільки як видатний байкар, а і як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупі його з кріпацтва та допоміг видати "Кобзар" 1840 року.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

  1. Робота з підручником (с.98-99): читання вголос АБО Слово вчителя чи повідомлення учня: «Євген Павлович Гребінка» (Додаток 3) (3 хв.)

  2. Бесіда за питаннями підручника (с. 99): (3 хв.)

  • Визначте основні факти з життя письменника.

  • Назвіть основні твори Є.Гребінки та визначте їхні жанри.

  • Яку поему О.Пушкіна переклав українською Є Гребінка? Яке значення мав цей факт для розвитку культури українського народу?

  • Доведіть, що Є.Гребінка відіграв значну роль у визволенні з кріпацтва Т.Шевченка.

  • Який внесок зробив письменник у розвиток української мови?

  • Поясніть слова І.Франка, що Є.Гребінка як байкар посів «перше місце в нашім письменстві».

  1. Інтерактивна аналітична бесіда: «Жанр байки. Алегорія». Запис у зошити теоретичного матеріалу: (2 хв.)

  • Спробуйте пригадати з матеріалу попередніх класів, що таке байка.

  • Яка форма байки: віршована, прозова чи і віршована, і прозова?

  • До якого виду літератури належить байка? Якщо в ній оповідається якась історія, то це… (епос).

  • Хто є героями байки? Кого ці герої зображують? Навіщо потрібно байкарям зображувати людей у вигляді тварин або неістот? Як інакше називається таке інакомовлення? (алегорія).

  1. Запис у зошити теоретичного матеріалу: (Додаток 4) (2 хв.)

  2. Повідомлення учня «Євген Гребінка – байкар» (Додаток 5) (3 хв.)

  3. Бесіда «Особливості поетики байок Є.Гребінки» (діти за допомогою вчителя підсумовують основні положення прослуханого повідомлення – виділені в Додатку 5). Додаткове слово вчителя: «Часто байки письменника не мають формальної кінцівки, що називається «мораль». Справжня мораль таких байок прихована у змісті, тобто в підтексті» (2хв.)

  4. Читання учнем напам’ять байки «Вовк і Вогонь» (Додаток 6) (2хв.)

  5. Бесіда за байкою (2 хв.):

  • Назвіть алегоричні образи байки (Вовк, Вогонь)

  • Чому автор порівнює панів з вогнем?

  1. Читання учнем напам’ять байки «Ведмежий суд» (Додаток 7) (2хв.)

  2. Дискусійно-аналітична бесіда за байкою (с. 101) (5 хв.)

  • Чому звірі вирішили притягнути до суду вола? Які підстави знайшли вони для звинувачення?

  • Хто був ініціатором звинувачення? Які мотиви керували Лисичкою?

  • Що врешті отримала донощиця? Чи не помилилась Лисичка у виборі спільників? Чим вона ризикувала (як могли вчинити судді з самою Лисичкою)?

  • Хто зображений в образах тварин-героїв байки «Ведмежий суд»? (відповіді: Лисичка – донощик, Ведмідь – несправедливий суддя, Вовки – підлабузники, Віл – роботяга).

  • Які вади тогочасного устрою критикує в байці письменник? (судову систему).

  • Поясніть, який суд можна назвати «ведмежим»? (неправедний).

  • Чи актуальна байка «Ведмежий суд» у наш час? Відповідь обґрунтуйте.

  • Пригадайте ознаки байки і доведіть, що «Ведмежий суд» – байка (відповіді: 1) оповідь як ознака епічного твору; 2) віршована форма; 3) сатира; 4) алегоричні образи).

  1. Проблемне питання: Чи є мораль у байці «Ведмежий суд»? (Є, але не в тексті, а в підтексті) (1 хв.)

ІV. Закріплення вивченого. Рефлексія

  1. Творче завдання: складання питань для літературного диктанту на наступний урок (робота по варіантах – 3 вар.): скласти 1 питання за визначеною темою і записати на нього відповідь (3 хв.):

На дошці

Варіант 1: Життєвий шлях Є.Гребінки

Варіант 2: Творча діяльність письменника

Варіант 3: Байка «Ведмежий суд» (теорія, зміст, художні засоби)

  1. Зачитування питань і відповідей (вибірково 2-3, якщо вистачить часу) (2хв.)

V. Підсумки уроку (2 хв.)

1. Оцінювання роботи учнів на уроці (усних відповідей)

2. Зібрати зошити для перевірки

VІ. Домашнє завдання (на дошці) (1 хв)

  1. Підготувати додаткові повідомлення про байкаря АБО Законспектувати статтю підручника (с. 98-99)

  2. Підготувати до виразного читання баладу «Човен»

  3. За бажанням: вивчити байку «Ведмежий суд» напам’ять.


РОЗРАХУНОК ЧАСУ – 43 ХВ., ЗАПАС – 2 ХВ.

Додаток 1

hello_html_m3c350143.jpg



hello_html_m7972611e.jpg hello_html_m4a8730b5.jpg


Додаток 2

Літературний диктант-анаграма

1. Чи є «Рибалка» романтичним твором? (Є)

2. Що дозволяє Панові з твору «Пан та Собака» знущатися з кріпосних? (Влада)

3. Автор творів «Пан та Собака», «Рибалка» – Петро Петрович… (Гулак-Артемовський)

4. Опис ночі у творі «Пан та Собака» називається зачин або… (Експозиція)

5. Чи є у творі «Пан та Собака» позитивні герої? (Нема)

6. Доповніть перелік видів комічного: сатира, сарказм, іронія… (Гумор)

7. Як звуть Собаку з твору «Пан та Собака»? (Рябко)

8. Висновки, які робить Собака з твору «Пан та Собака», називаються мораль, кінцівка або… (Епілог)

9. Назвіть жанр твору «Рибалка» (Балада)

10. Русалка у творі Гулака-Артемовського «Рибалка» – це міфічна… (Істота)

11. Чи є 6ит’я у Пана із твору «Пан та Собака»? (Нема)

12. Назвіть жанр твору «Пан та Собака» (Казка)

13. У творі «Пан та Собака» ми зустрічаємо інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини – це… (Алегорія)


Ключ: Євген Гребінка



Додаток 3

Євген Павлович Гребінка

(1812-1848)

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім'ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831), де на той час уже навчався Микола Гоголь, Віктор Забіла (пізніше – один із приятелів Тараса Шевченка), Нестор Кукольник (згодом відомий російський письменник) та ін. Ще в гімназії Є.Гребінка почав писати вірші і прозу, перекладати українською мовою поему О.Пушкіна «Полтава». Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого полку Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у цей час з'являються друком його окремі байки, уривки з перекладу “Полтави” Пушкіна). У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав'язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами російської культури, зокрема майбутніми петрашевцями М. Момбеллі та О. Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840р. з його допомогою побачив світ “Кобзар” Шевченка. З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор українських літературних сил. Так, за його участю в 1841р. виходить альманах “Ластівка”, на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок. Протягом 1846-1848 рр. побачили світ вісім томів прози Є.Гребінки. 15 грудня 1848 року письменник помер, похований на Полтавщині.

Літературна спадщина Є.Гребінки включає байки, поеми, україномовні та російськомовні поезії, переклади, романи, повісті й оповідання, драматичні твори.

Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще в Ніжині, є переклад українською мовою “Полтави” Пушкіна (Петербург, 1836). Свій переклад Гребінка назвав “вільним”; це виявилося, зокрема, у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких подробиць, у трактуванні окремих образів тощо.

Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві принесли “Малороссийские приказки”, що з'явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр. Байки Гребінки органічно пов'язані з народними приказками і прислів'ями, не випадково він називає свої твори “приказками”. У байці «Ведмежий суд» ми бачимо, як м’ясоїдні звірі судять травоїдного вола за те, що той їв сіно, – у такий спосіб Є.Гребінка показав тодішній стан судочинства. Судді, не вислухавши Вола, одностайно виносять присуд: четвертувати тварину, м'ясо поділити поміж суддями. Цікаво, що Лисиці, яка й подала на Вола в суд, дісталися ратиці.

Гребінці належить також кілька українських ліричних поезій, що виникли на грунті народної творчості (“Човен” (1833), “Українська мелодія”, “Заквітчалася дівчина...”, “Маруся” та ін.). У поезії «Човен» автор змальовує бурхливе море й човен, спущений на воду «під бурю», що розбився на тріски, порівнює світ із бурхливим морем, а себе – із човном.

Широкою популярністю користувалися російськомовні твори: романс Гребінки “Черные очи” (“Очи черные, очи страстные..”), “Песня” (“Молода еще девица я была...”) тощо.



Додаток 4

Матеріал для запису в зошити (можна скористатися підручником)

!!! формулюйте стисло!!!

Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) – невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини відображається у ньому в образах тварин, рослин чи речей, котрі уособлюють певні ідеї та людські характери, або ж зводиться до умовних стосунків. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає твору алегоричного звучання. Комізм і сатира — невід’ємні особливості байки.

Алего́рія (грец. αλληγορία, allegoria) — зображення абстрактної ідеї (поняття) за допомогою образу. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв’язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).


Додаток 5

Євген Гребінка - байкар

27 Гребінчиних байок, вміщених у збірці «Малороссийские приказки» (Петербург, 1834), здобули високу оцінку вже серед його сучасників П.Куліша та М.Костомарова. Зокрема, останній у статті «Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» зазначав: «… його «Приказки» завжди читатимуться з насолодою: автор постав у них не пародистом, не висміювачем малоросійської народності, а малоросійським байкарем, і пречудово виявив здатність малоросійської мови до апологічних творів» [14;285-286]. І.Франко вважав Є.Гребінку найкращим українським байкарем, вважав, що той підніс байку на новий рівень, що мало велике значення для розвитку української літературної мови, і зайняв як байкар «перше місце в нашім письменстві. А Микола Зеров писав, що Гребінчині «Приказки» «становлять перший етап у розвитку української байки» [12;946].

В основу його творів покладені відомі сюжети байок, здебільшого байок І.Крилова, й українські народні анекдоти, прислів’я, приказки. Досвід російського байкаря допоміг Є.Гребінці створити реалістичні образи, надати байкам соціального звучання, а зв’язок із фольклором визначив їхній національний колорит, простоту.

Є.Гребінка розробляв у байках суспільно-побутові та морально-етичні теми. До перших належить викриття несправедливості суду («Ведмежий суд»), здирства й кругової поруки чиновників («Рибалка»), сваволі владних («Будяк та Коноплиночка»). Автор стверджує моральну вищість простого народу над панами («Пшениця», «Ячмінь»). Ідея протилежності інтересів простих трудівників і панів розкрита в байках «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Вовк і Огонь».

У деяких творах Є.Гребінка підніс продиктовану його просвітницько-реформістським світоглядом ідею гуманізації взаємин між панами і селянами. Скажімо, оповідь про усмирення коня ласкою, а не силою в байці «Злий кінь» в алегоричній формі показує, як треба поводитися з підлеглими.

У байках на морально-етичні теми Є.Гребінка засуджує хвалькуватість, чванство («Дядько на дзвіниці», «Ворона і ягня», «Могилини родини»), розбещеність («Грішник», «Маківка»), егоїзм («Горобці та Вишня») тощо. На думку Л.Задорожної, у байках Є.Гребінки «завжди наявна гармонія між двома художніми планами: морально-етичною та суспільною візіями життя» [11;50].

Особливостями поетики байкарських творів Є.Гребінки є такі:

1) виклад матеріалу ведеться устами простої людини. Більшість байок подається у формі монологу селянина, дядька, звернення якого до читачів створює атмосферу довіри («Злий Кінь», «Рибалка», «Горобці та Вишня», «Хлопці» та ін.). Проте деякі твори побудовані у формі діалогу («Ячмінь», «Зозуля та Cнігир», «Соловей») або поєднують авторську розповідь із монологами та діалогами персонажів.

2) індивідуалізація мови персонажів, що глибше розкриває їхню вдачу, наприклад, брутальність Будяка («Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?») та розважливість Коноплиночки («Да як рости мені? і сам здоров ти знаєш, // Що землю у мене з-під корінця забрав») у байці «Будяк та Коноплиночка»;

3) наявність у низці байок описово-побутового вступу; скажімо, у байці «Рибалка» автор висміює захоплення провінційного панства «іноземщиною»;

4) етнографізм: наприклад, перелік страв на столі у Мірошника нагадує подібні описи в «Енеїді» І.Котляревського;

5) деталізація оповіді;

6) окреслення часопростору: «Минулися гречанії жнива» («Утята да Степ»), «В далекій стороні, в якій, про те не знаю, // Мабуть, в Німещині, а може, і в Китаї» («Грішник»), «От сих різдвяних свят, на самої Меланки» («Школяр Денис»), хоча в низці байок хронотопної реалії подані узагальнено – «на небі», «по полю» тощо.

Твори Є.Гребінки становлять новий етап у розвитку української байки. У них виявилися такі риси просвітницького реалізму, як насичення соціальним і національно-побутовим змістом, викриття беззаконня й несправедливості, надія на перевиховання панства, звеличення моральних якостей простих селян, національний колорит.

Додаток 6

Євген Гребінка «Вовк і Вогонь»

У лісі хтось розклав Огонь.

Було то восени вже пізно;

Великий холод був, вітри шуміли грізно,

І била ожеледь, і сніг ішов, либонь;

Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся,

Та, ідучи, й покинув так його.

Але ось, не знаю я того,

Як сірий Вовк тут опинився.

Обмерз, забовтався; мабуть, три дні не їв;

Дрижить, як мокрий хірт, зубами знай цокоче.

Звірюка до Огню підскочив,

Підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів

(Бо зроду вперше він Огонь узрів):

Сидить і сам собі радіє,

Що смух його Огонь, мов літом сонце, гріє.

І став він обтавать, аж пара з шерсті йде.

Із льоду бурульки що знай, кругом бряжчали,

Уже зовсім пообпадали.

Він до Огню то рило підведе,

То лапу коло жару сушить,

То біля полом'я кудлатий хвіст обтрусить.

Уже Огонь не став його лякать.

Звірюка думає: «Чого його бояться?

Зо мною він як панібрат».

Ось нічка утекла, мов стало розсвітать,

Мов почало на світ благословляться. «Пора,

Вовк думає,— у лози удирать!» Ну що б собі іти?

ні, треба попрощаться: Скажений захотів Огонь поцілувать,

І тілько що простяг своє в багаття рило,

А полом'я його дощенту обсмалило.

Мій батько так казав: «З панами добре жить,

Водиться з ними хай тобі господь поможе,

Із ними можна їсти й пить,

А цілувать їх — крий нас боже!»


Додаток 7

Євген Гребінка «Ведмежий суд»

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попеластий Віл

На панській винниці пив, як мошенник, брагу,

Їв сіл, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.

Давай вони по-своєму судить

Трохи не цілі сутки.

«Як можна гріх такий зробить!

Воно було б зовсім не диво,

Коли б він їв собі м'ясиво»,-

Ведмідь сердито став ревіть.

«А то він сіно їв!» - Вовки завили.

Да судді річ його спочинку перебили,

Бо він ситенький був. І так опреділили

І приказали записать:

«Понеже Віл признався попеластий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за гріхи його четвертувать

І м'ясо розідрати суддям на рівні часті,

Лисичці ж ратиці отдать.

ЄВГЕН ГРЕБІНКА. БІОГРАФІЯ. БАЙКА «ВЕДМЕЖИЙ СУД». Урок української літератури. 8 клас

Краткое описание документа:

Урок має на меті ознайомити учнів із життям і творчістю Є.Гребінки; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості твору; розвивати навички виразного читання байок, їх аналізу, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати почуття людської гідності, справедливості.

Я такая, как — вы! Я — земная! 
И со мной — нелегко… иногда… 
С кем-то — сложная, с кем-то — простая… 
Всё зависит от вас, господа! 

Справедливой стараюсь остаться, 
Меньше глупостей разных болтать, 
Над другими людьми не смеяться, 
Им всегда и во всём помогать… 

Не возьму никогда я чужого, 
Мне не нужно от вас ничего! 
Поделиться излишком готова, 
Только, вот, не отдам своего! 

Я уверена, строки читая, 
Кто-то думает: «Ну, и народ! 
Это надо ж, нашлась тут святая, 
О себе так красиво поёт!» 

Гневом не сотрясай атмосферу, 
И, излишне, не будь ко мне строг! 
Я прошу: «Принимайте на веру 
Речь другого и искренность строк!»
С сайтаhttp://www.inpearls.ru/

Автор Кулігіна Олена Володимирівна
Дата добавления 25.11.2012
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Номер материала 2306112502
Получить свидетельство о публикации