Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Богдан Лепкий. «Цвіт щастя». Прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Богдан Лепкий. «Цвіт щастя». Прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя

библиотека
материалов

hello_html_582c0905.gif







7 клас

Богдан Лепкий. «Цвіт щастя». Прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя









Підготувала учитель української мови та літератури

Чорноморського НВК «Школа-ліцей» № 1

Дроган Ірина Геннадіївна

Мета уроку: познайомити учнів з біографією письменника, удосконалювати вміння виразно читати і переказувати твір, проаналізувати зміст новели «Цвіт щастя», розкрити образ маленького хлопчика, головного героя новели, показати внутрішній стан; розвивати образне та асоціативне мислення; розвивати творчу уяву учнів; висловлювати власні роздуми про щастя людини; виховувати учнів високими моральними принципами.

Обладнання: портрет Б. Лепкого, криптограма, презентація до уроку, «квітка щастя».

Епіграф:

Справжнє щастя не можна поза собою шукати. Воно всередині нас. Безнастанно думай, щоб пізнати себе

Г.Сковорода



ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ . МОТИВАЦІЯ

Доброго дня, вам, дорогі діти! Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми і розпочинаємо урок.

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку .

Учитель: Сьогодні на уроці ми розпочинаємо знайомитися з письменником, який все своє життя відстоював ідеали добра і любові, благородні людські почуття. А ім’я цього письменника ми дізнаємося, розшифрувавши криптограму.

Учитель: То хто ж готовий назвати ім’я письменника, творчість якого ми розглядатимемо на уроці? Так, сьогодні ми будемо говорити про Богдана Лепкого та відкриємо для себе ще одну сторінку багатої творчої спадщини українського письменства.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми познайомимося з біографією письменника, розглянемо новелу «Цвіт щастя», проаналізуємо її зміст, поговоримо про вічні загальнолюдські проблеми й цінності: щастя, долю. Материнську любов.

1. Біографія Богдана Лепкого.

1. З дитячих літ (Кривеньке — Крегулець-Жуків).

Народився Богдан Лепкий 4/9 листопада 1872 року в селі Кривенькому нинішнього Чортківського району, а хрещений був у Крегульці Тернопільської області, куди переїхав його батько о.Сильвестр, котрий писав під псевдонімом «Марко Мурава» і був незвичайною людиною, представником українського духовенства, аристократом духа. Знав добре англійську та німецьку мови, відзначався тонкою поетичною вдачею.

Був і Богдан справді незвичайною дитиною. У п'ять років сам читав «Кобзаря». Мати, Дарія Глібовицька, передала йому любов до пісні та оповідань, сліпий музикант із Поручина розкрив перед малим красу українського фольклору та пісні, а помічниці матері передали дух поезії рідного села.

Першу освіту майбутній письменник здобув удома. За одну зиму навчився читати, писати і рахувати; від діда по матері Михайла Глібовицького допитливий хлопчина дізнався про давні часи та історичні події на Україні. Домашній учитель Дмитро Бакгаловський ознайомив хлопчика не тільки з основами шкільної науки, а й з творами літератури. Пізніше Лепкий напише про своє дитинство такі рядки:

Не від шкільних лавок

Я набрався гадок

Про минувшину рідного люду,

А з думок-співанок

Парубків і дівок

В чистім полі, в жнива, серед труду.

Свої канікули Богдан проводив у рідному Жукові, де вперше зустрів І. Франка. Саме тут 20 липня 1991 року було урочисто відкрито перший пам'ятник Богданові Лепкому (архітектор Р. Білик та скульптор О. Маляр), а також працює музей родини Лепких.

Дитячі роки Богдана були безхмарними, але смерть від дифтерії двох молодших сестер і брата боляче вразила тонку душу п'ятирічного хлопчика. Малий Богдан також захворів. Мати, взявши сина на руки, пішла до Зарваниці, де гарячою молитвою вимолила видужання сина. Б. Лепкий у «Казці мойого життя» другу частину твору присвячує Зарваниці, описуючи цю подорож і своє одужання. У «Молитві» поет виявляє глибину своєї любові до Божої Матері:

Бачу Тебе, о всепітая Мати,

У золотистій короні,

З сонця променів маєш ткані шати,

Мов лелії долоні.

Й до Тебе нині з далекого краю,

Крізь гук гармат, крізь битву

З шумом буйного вітру посилаю

Оцю свою молитву.

2. «В Бережанській тихій стороні». (Бережани.)

У бережанській тихій стороні стояла на горбі хата. Стара, столітня хата, заслухана в шепіт смерек, сповита гомоном церковних дзвонів, задивлена на село, що довкруги неї розсілося. А в кімнатах — образи святих, а на полицях — книжки. Як тільки сонце зайде, засвічувалась у хаті лампа. Сім'я сідала довколо стола: батько з книжкою, мати з шитвом, а синьоокий юнак — з білими аркушами паперу. «Бережани, — писав Б. Лепкий у книзі «Казка мойого життя», — місто моїх дитячих і хлоп'ячих літ, найкраще для мене місто в світі. Тут я ходив три роки до народної школи і вісім літ до гімназії ...»

Між Бережанами і Поручином минало життя Богдана-гімназиста, місто й село формували його характер і світогляд. Ще в другому класі гімназії під впливом бабусиних розповідей написав поему про русалок, але текст твору не зберігся. Писав і на клаптиках паперу, і на полях книжок, серйозно готувався стати художником.

У цей час з'явилися оповідання «Цвіт щастя», «Стрічка», «Для брата», «Дивак», «В лісі», вірш «У світ за очі». Це були перші кроки, зроблені великим талантом на бережанській землі до плідної літературної праці, а відтак — до визнання, слави і нетлінної пам'яті.

Закінчивши у 1895 році Львівський університет, Богдан Лепкий повернувся до рідної йому Бережанської гімназії. Викладав тут українську та німецьку мови й літератури, продовжував писати вірші, оповідання, перекладав. Його лекції захоплювали не тільки учнів, а й інспектора, який висловив похвалу молодому викладачеві. Серед рідної, милої природи, серед рідних, близьких людей поетові працювалося легше.

На будинку колишньої гімназії, де вчився Б. Лепкий, відкрито меморіальну дошку, на якій написано: «Тут вчився і вчив Богдан Лепкий». На рельєфній таблиці — обличчя поета, що дивиться за ключем журавлів. Галицька земля, особливо бережанська, взялася з великим запалом та великими успіхами за справу реабілітації імені Богдана Леп- кого. Письменник повернувся до нас. У Бережанах 19 жовтня 1997 року перед музеєм урочисто відкрили пам'ятник поетові. Та найбільша пам'ять про поета — видання його творів, яких за останні роки вийшло досить багато.

3. Дорога до знань. (Відень, Львів.)

Богдан писав гарні твори не тільки для себе, а й для старших учнів, та батько віддав перевагу його малярському хисту і відправив до Відня, до Академії мистецтв. Однак навчання там не давало йому морального задоволення — хлопець відчув, що розминувся зі своїм покликанням.

Обрати інший шлях допомогло знайомство з Кирилом Студинським — уродженцем Тернопільщини, студентом філософського факультету Віденського університету. Під його впливом Богдан Лепкий почав відвідувати лекції професора цього закладу. Тут він став учасником товариства «Січ», брав участь у дискусіях на літературні та суспільно- політичні теми.

Пізніше Б. Лепкий продовжив навчання у Львівському університеті. Тоді він уже активно займався літературною діяльністю: писав поезії, оповідання, робив доповіді. «Перша збірка моїх віршів з'явилася у Львові. Це «Стрічки», видані 1901 р. заходом проф. Студинського, мого старшого товариша. В рік пізніше видав я, теж у Львові, збірку ліричних віршів «Листки падуть» ...»

4. Воєнне лихоліття. (Яремна—Відень—Німеччина.)

Почалася Перша світова війна. Вона застала сім'ю Лепких у с. Яремча. Австрійці вишукували «шпигунів», а російські війська — «мазепинців». Залишатися тут було небезпечно. Через Карпати Лепкі пробралися до Угорщини, потім — до Відня. Восени 1915 року поета мобілізували. Друзі добилися того, щоб немолодого уже письменника не відправили на фронт. Його залишили для культурно-освітньої роботи в таборі для військовополонених. Далі Б. Лепкий опинився в Німеччині. Праця в таборі була нелегкою. «Полонені з цілої України, школи, виклади, віча і таке друге. Не було часу на писання. А все ж таки я не кидав пера і написав протягом цих 5 літ чимало. Чи воно що варте —не моя річ казати. Я знаю одно: хотів працювати, хотів сказати, що доброго носив у голові й серці, не хотів, ніяк не хотів гнилою колодою валятись по світі».

5. Краківський амбасадор. (Краків.)

На початку 1899 року в Кракові, в Ягеллонському університеті, було відкрито лекторат української мови і літератури. Викладати ці предмети запросили Б. Лепкого. Восени 1899 р. він приїхав сюди з молодою дружиною Олесею. Щороку видавав нові твори.

Після закінчення війни, у 1925 році, Лепкий знову повернувся до Кракова і почав працювати професором Ягеллонського університету. На цей час припадає напружена робота над творами «Крутіж», «Т. Шевченко. Поезія», «Під тихий вечір», «Казка мойого життя» та перекладами. Після окупації Польщі фашистською Німеччиною становище письменника стало важким — його звільнили з посади. Після цього він дуже бідував, хворів. Тернопільський поет Георгій Петрук-Попик у вірші «Заповіт Богдана Лепкого» так передав його настрої того періоду життя:

Чорний Краків ... Чорні круки ...

Ще хвилина — та й умру.

... Одвезіть мене у Жуків ...

Як надію — не журу.

Помер несподівано, в чужій хаті у липні 1941 року. Справдилось його журавлине пророцтво «В чужині умру ...»

«На Раковицькому кладовищі в Кракові — тихий закуток. А в тому закутку стоїть від року мовчазна могила. Коло неї струнчиться чужа смерека, схиляється над нею чужа береза. Тільки час до часу налітає туди вітер від сходу. Тоді і смерека, і береза грають на своїх струнах мелодії далекої бережанської тихої сторони ...» (Р. Купчинський).

Хай ніколи більше на долю нашого народу не випадають часи забуття чи замовчування власної історії. Богдан Лепкий повернувся у творах на Україну, якій присвятив увесь талант митця, вченого і педагога. Він заслужив на глибоку пошану і щиру вдячність сучасників і наступних поколінь.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Слово вчителя.

Звертання до епіграфа уроку.

Як ви його можете пояснити?

Учитель: Отже, щастя, на думку відомого філософа – просвітителя Г. С. Сковороди , слід шукати не за морями, не в царських палатах, а в наших думках, у нашому серці, в любові. Нашу власну долю ми повинні творити самі й водночас уміти побачити, що задовго до нашого народження попередні покоління подбали про наше щастя. Існує повір’я , що на небі загоряється зірка , коли народжується людина. Якщо ця зірка світить довго і яскраво, то й людина по землі іде впевненою ходою.

  • Що є для вас щастя? (відповіді учнів)

В давньослов'янській міфології доля уособлювала щастя. Щаслива доля - гарна, чепурна, а лиха — запухла, заспана. Із поширенням християнства зміцнювалась віра в те, що доля дана кожному Богом і уникнути її неможливо. У народі існувало правило: щасливу долю потрібно сприймати із вдячністю, а не з погордою, бо можна втратити її.

Пригадайте народні прислів'я, в яких йде мова про людську долю. («Своєї долі і конем не об'їдеш», «Лихої долі не вгадаєш», «Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий», «Як не було талану, не буде й долі»).

Отже, з якими словами ототожнювали в давнину слово «щастя»? (Зі словами «Бог», «доля»).

Б.Лепкий багато зробив для розвитку дитячої літератури. На жаль, досі усе написане письменником ще не зібране і не перевидане. Твори для дітей вийшли у світ під назвою «Цвіт споминів». Твори Б.Лепкого для дітей передусім приваблюють ясністю, винятковою простотою, щирою розмовою з меншими читачами, як з рівними. Вони несуть особливий настрій, якусь невимовну ностальгію, що вловлюється на рівні душі. Це тому, що письменник жив на чужині й болісно переживав розлуку з рідним краєм, тужив за ним. Подумки повертався на батьківщину, і це було одночасним поверненням у світ дитинства. Але у творах для дітей Б.Лепкого відчуваємо не тільки тугу і біль, а й тиху просвітлену радість, осяйне щастя, бо дитинство — це ще й море сонця, материнського тепла і любові, хвилюючого відкриття світу і його невичерпних див.

Сьогоднішній урок – перша зустріч з чудовою прозою Б. Лепкого

2. Робота над текстом твору.

1. Учитель: Чому автор назвав цей твір саме так?

Метод «Незакінчене речення»

Прочитавши назву твору, я …..

Подумав….

Відчув…

Метод «Мікрофон»

«Від зустрічі з прозою Б. Лепкого я очікую…..»

Учитель: Сподіваюсь, що після уроку ви захочете ще більше дізнатись про прозу письменника, зацікавитесь нею.

  1. Виразне читання тексту новели.

Тема: прагнення хлопчика знайти квітку щастя.

Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим.

Основна думка: щастя так не дається, воно у боротьбі дістається.

Визначення жанру твору. Новела (від лат. «новий») — прозовий жанр, близький до оповідання. Новела — це невеликий розповідний твір переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажів, з несподіваним фіналом. Дія в новелі напружена, драматична, з гострими конфліктами. У новелі здебільшого увага зосереджується не на показі зовнішніх подій, а на розкритті настроїв і переживань персонажів. Для новели характерні точність і виразність деталей, економність у використанні художніх засобів, стислість у всьому. Жанр: новела з елементами фантастики.

(Новела (італ. novella — новина) — невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана розв'язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб.)

Композиція.

Експозиція: розповідь матері своєму синові про щастя і долю людську.

Зав'язка: бажання хлопця знайти цвіт щастя.

Розвиток дії: вранці-рано хлопчик намагається потрапити на інший берег ставка.

Кульмінація: хвороба хлопчика.

Розв'язка: продовження вже дорослого хлопчика пошуків квітки щастя і стан повного вищого задоволення.

3. Обговорення змісту твору за питаннями.

Що відповіла мати синові, коли той спитав у неї про смисл слів?

Про який цвіт почув хлопець від матері і зацікавився ним? «Авжеж, що гарний, навіть дуже гарний. Як дивитися на нього, то очі радуються, а на серці робиться весело й мило»)

Для чого мати сину «провела молитву» перед сном? («...Казала попросити Бога, щоб татові і сестричкам І братикам дав здоровлячка, накрила його, перехрестила і сказала: „Спи!” ») .

4. Робота над характеристикою героя.

Які риси характеру з поданих притаманні хлопчикові – героєві новели «Цвіт щастя». (Малюнок та риси – на дошці учень кріпить).

5. Коментоване читання.

Процитувати відповідні рядки з новели.

Знайти опис вечора.

Художні засоби: «місяць, немов човен круглий і срібний», «по вечірнім, тихім блакиті», «по дрімливій воді», «синявим кольором», «місячне світло лилося і обливало», «котилася вона (вода) дрібонькими, як морщини на старечім лиці, хвилями».

Доповнення учнів: молодий місяць, мов серпанок, визирнув із-за хмари; ставок спить; місячне сяйво розсипало перламутрові блискітки, дрібненькі хвильки, мов малі щіпки, гралися, перестрибуючи одна через одну.

  • Опишіть красу місячної ночі. (« Місячне світло лилося крізь, вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води»)

Як письменник описує став? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору. (Метафори: «вода... котилася... вдаряла об греблю і об берег»; «гребля і беріг, відтручували її від себе... «...вода подавалася... ударяла...»; порівняння «... дрібонькими, як морщини ...», «...відтручували її від себе, як напасника...»)

  • Чи спостерігали за змінами, які відбуваються в природі зі сходом сонця? Як про це зазначено у творі? («Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідний і невиразний, відтак усе більший і ясніший. Зорі блідли, блідло також і небо. Солов'ї притихли. Подуло пораннім холодом і роса затремтіла на цвітах»)

—3 якою промовою вода звернулася до хлопця? («Ходи... я занесу тебе на другий бік, там, де цвіте розкішна квітка щастя. Така пахуча, така промениста, якої ти не бачив ще ніколи»)

  • Чому, на думку хлопчика, люди не могли нарвати квітів щастя? (Бо не годні дістати. Не знають, як через воду поплисти»)

Як хлопець здійснив уявну подорож по воді? («Хвиля за хвилею стає ясна,

промита, мов луска на велетенській потворі - рибі. Хлопчина йде по тій лусці, по хвилі. Йде все дальше і дальше. Тіло у нього дрижить, серце тріпонеться, уста палають. Витягнув руки наперед себе, очима вдивився там, де сонце аж горить, — і йде»)

  • Які зміни відбулися в хлопці, коли той став дорослим? («Маленького кучерявого хлопця ніхто не пізнав би нині. Виріс і відмінився, змужнів і пізнав життя») там, далеко, за водою, не росте жадана квітка щастя... А все ж таки кидається у воду і йде за нею, за тою квіткою щастя»)

  • Ви звернули увагу на метафоричну мову твору. Яку роль у ній відіграють тропи? (Ці тропи сприяють образності, роблять картини зримими, а відчуття гострішими).

Учитель: Діти, кожен розуміє його по – своєму. Для одних – це родина, здоров’я, улюблена робота, захоплення, друзі, а для інших – гроші, слава, багатство. Тобто, скільки людей, стільки й думок….

IV. ПІДСУМОК І УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Творчий проект «Квітка щастя»».

Складання асоціативного куща.

Кожна дитина – то краплина великого серця України, тому ми створимо з вами «Квітку щастя». Прикріпите кожен «пелюстки щастя» і поясните, як ви їх розумієте. (Учні записують на пелюстках з чого складається щастя, і за допомогою чого люди прагнуть стати щасливими).

Учитель: Дорогі діти, щастя манить усіх. Ми щасливі, коли долаємо перешкоди і перемагаємо . Щастя для всіх різне.

Метод «Мікрофон»

Чи оправдались ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

Чи досягли ми поставленої мети на початку уроку?

Чого вас навчила новела ?

Який урок життя ви взяли для себе?

До чого спонукає твір?

Так давайте ми визначимо, що ж таке щастя? А цвіт щастя?

Заключне слово вчителя

Ви прийшли у цей світ, щоб жити гідно, робити добрі справи,залишити в пам’яті приємні спогади.

Своїми творами письменник закликає вас любити той край, де ми вперше побачили світ, любити людей, допомагати іншим, бути добрим, милосердним.

Я бажаю , щоб із вами

Людям було веселіше,

І щоб добрими очима

Ви дивились на людей.

Щоб були ви справедливі

І у рішеннях розумні.

До людей будьте добрі –

Люди будуть добрі вам!

В. Орлов.

Учитель. Кожна людина у своєму житті прагне бути щасливою. Та кожен шукає свою дорогу до щастя. Який би ви не обрали шлях, пам'ятайте: не можна своє щастя будувати на горі іншого. Щаслива та людина, у серці якої горить жертовний вогонь любові.

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Знати відомості з біографії письменника, ще раз прочитати новелу «Цвіт щастя»

  2. Значення слова «щастя» у тлумачному словнику.

  3. Скласти й записати 5-7 «рецептів щастя».

  4. Намалюйте герб родини Лепких








Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 16.12.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров1047
Номер материала ДВ-262553
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх