Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ – ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ

ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ – ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов



Відділ освіти Зміївської райдержадміністрації

Дошкільний навчальний заклад «Колосок» ясла-садок №7

Комсомольська селищна рада







ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ –

ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ.

(Сенсорне виховання дітей раннього віку)




Вихователь ДНЗ № 7

Климко Олена Анатоліївна








Зміїв

2010


Рекомендовано методичною радою відділу освіти

Зміївської райдержадміністрації


Протокол № _______ від ________________2010 р.






Рецензенти: Нестерцова І.І., методист з дошкільного виховання РМК.



Автор-упорядник (або автор-укладач):

Климко Олена Анатоліївна, вихователь ДНЗ №7.




Чуттєве пізнання – шлях до розвитку. (Сенсорне виховання дітей раннього віку). – Зміїв, 2010. – 54 с.




В цій роботі висвітлюються питання формування культури сприйняття зовнішнього світу у дітей раннього віку, методи та прийоми ознайомлення дітей з сенсорними еталонами.





ЗМІСТ



ВСТУП……………………………………………………………..4

І. Теоретичні основи сенсорного виховання.

    1. Значення сенсорного виховання в розвитку дитини… …..7

    2. Методи і прийоми сенсорного виховання……………….10

    3. Завдання дитячого закладу з сенсорного виховання

малят………………………………………………………. .12

ІІ. Система роботи з сенсорного розвитку дитини в дошкільному закладі.

    1. Методика проведення занять………………………………15

    2. Планування занять в групі раннього віку…………………21

    3. Система роботи з формування сенсорної культури………26

ВИСНОВКИ………………………………………………………36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….37

ДОДАТКИ

Додаток 1. Інтегроване заняття на тему «Весела мандрівка»….38

Додаток 2. Заняття на тему «Курка з курчатами»…………. …..42

Додаток 3. Дидактичні ігри з прищіпками………………………45

Додаток 4. Комплексне заняття на тему «Горошок для півника»……………………………………………….49

Фото………………………………………………………….. ……52



ВСТУП


Дитинство – це найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя.

Від того, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввібрала вона розумом і серцем з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.

Ранній вік дитини – це надзвичайно відповідальний період розвитку людини, коли закладається фундамент її особливості.

Кожна людина, тільки-но народившись, вже готова до сприйняття навколишнього світу: вона здатна бачити, чути, відчувати тепло і холод тощо.

Система, спрямована на сприйняття навколишнього світу називається сенсорною (такою, що відчуває), а формуванню повноцінного сприйняття сприяє сенсорне виховання. Його основне завдання – допомагати дитині накопичити уявлення про колір, форму, розмір предметів тощо.

Протягом своєї багатовікової практики людство створило певні еталони розмірів, форм, кольорових тонів. Опановуючи ці еталони, дитина отримує, так би мовити, набір мірок, з якими вона може зіставити будь-яку щойно сприйняту властивість предмета і дати їй належне визначення.

Накопичення сенсорних уявлень передбачає знайомство з кольором, формою, розміром, за можливістю – з основними різновидами цих властивостей.

Дітей раннього віку потрібно знайомити з сенсорними еталонами, подавати їм систематичні знання про властивості предметів. Дітям раннього віку повинні надаватися знання, які в подальшому, вже за порогом раннього дитинства, допоможуть дітям засвоювати подібні та відмінні риси властивостей предметів.

Під час сенсорного виховання дітей розвивається також наочно-дійове мислення, яке є основою всіх форм мислення.

Сучасна система сенсорного виховання створена на основі наукових даних про психологічний і фізіологічний розвиток дитини. У дошкільному віці інтенсивно розвиваються всі органи чуття. Особливо сприятливий ранній вік дитини, коли ознайомлення з якостями предметів е вирішальним у розумовому розвитку (М. Щелованов). Цей період називають «золотою порою» сенсорного виховання. А обмеження зовнішніх вражень породжує у дитини відчуття «сенсорного голоду», уповільнює й розумовий розвиток.

Значення сенсорного виховання полягає в тому, що воно:

  • є основою для інтелектуального розвитку дитини. Під час сенсорного виховання дітей розвивається наочно-дієве мислення, яке є основою всіх форм мислення;

  • упорядковує хаотичні уявлення дитини, які вона отримала під час взаємодії із зовнішнім світом;

  • розвиває спостережливість;

  • готує до реального життя;

  • є основою для розвитку уяви;

  • розвиває увагу;

  • забезпечує засвоєння сенсорних еталонів;


  • забезпечує засвоєння навичок навчальної діяльності;

  • впливає на розвиток зорової, слухової, образної пам’яті.

Саме тому, великого значення я приділяю вихованню сенсорної культури у дітей з раннього віку і почала працювати над цією темою більш поглиблено.

Згідно Базової програми виховання дошкільнят «Я у Світі» сенсорний розвиток сприяє формуванню повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, є осново пізнання світу, першою сходинкою набуття чуттєвого досвіду.



Розділ І. Теоретичні основи сенсорного виховання.


    1. Значення сенсорного виховання в розвитку дитини.

Основою загального розумового розвитку є сенсорний розвиток. Адже пізнання починається із сприймання предметів і явищ, а далі формується на основі образів сприймання, стає результатом їх перетворення. Як зауважував О. Запорожець, певні системи, тобто закономірно побудовані ряди форм, кольорів, величин та інших якостей речей, отримують певне мовне позначення. Оволодіваючи цими системами, індивід отримує своєрідний набір еталонів, з якими він може зіставити будь-яку сприйняту річ, охарактеризувати її, знайти їй місце серед інших.

Чуттєве пізнання має особливо важливе значення у дошкільному дитинстві, оскільки цей період найсприятливіший для формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про світ. Це налаштовує на серйозну увагу до сенсорного розвитку дитини у дошкільний період.

Сенсорний (лат. sепsог/urn — орган чуттів) розвиток дитини — розвиток її відчуттів і сприймання, формування уявлень про властивості предметів (форму, колір, розмір, положення у просторі тощо).

Сенсорний розвиток необхідний людині для оволодіння будь-якою практичною діяльністю. Він не втрачає значення зі вступом дитини до школи і відіграє важливу роль у житті дорослої людини, відбувається на основі функціонування системи аналізаторів, що забезпечує багатомірний зв'язок зі світом, сприяє життєвій активності людини. Із сенсорного розвитку виростає логічне пізнання, яке прискорює накопичення нових чуттєвих даних, сприяє їх включенню до раніше створеної системи знань і досвіду. Чим вищий сенсорний розвиток дитини, тим більше фактів і явищ потрапляє у сферу її сприймання. Якщо в дитини належно розвинуті мисленнєві механізми, то вона виявляє неабияку здатність шукати, знаходити, фіксувати, аналізувати, інтерпретувати велику кількість інформації про світ і себе. Формування, спрямування і коригування цих умінь окреслює проблематику сенсорного виховання.

Сенсорне виховання система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань.

Роль сенсорного виховання у розвитку дітей дошкільного віку безперечна: 9/10 усього їхнього розумового багажу — результати діяльності органів чуття.

До головних завдань сенсорного виховання належать:

  • формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;

  • формування системи сенсорних еталонів;

  • розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності. Немає такої педагогічної системи, яка б ігнорувала роль сенсорного виховання.

Наприклад, М. Монтессорі вбачала у сенсорному вихованні неабиякі можливості щодо підготовки дитини до повноцінного життя у природному і соціальному середовищах. Формування повноцінної особистості, на її погляд, неможливе без належного розвитку органів чуття, оскільки чуттєве сприймання є основою розумового і морального буття. Це означає, що розвинуті органи чуття є передумовою інтелекту й вихованості особистості. Тому система сенсорного виховання має бути спрямована на формування сенсорної культури – культури сприйняття зовнішнього світу. Дитина, яка оволоділа сенсорною культурою, не тільки звертатиме увагу, виокремлюватиме якості предметів і явищ навколишнього світу, а й самостійно набуватиме знань, відкриватиме свій внутрішній світ, що значно важливіше для неї, ніж готові повідомлення дорослих.

У процесі сенсорного виховання важливо організувати, за словами М. Монтессорі, педагогічне «підготовче середовище», яке є передумовою реалізації дитиною можливостей власного розвитку через самостійну діяльність. Одним із головних чинників цього середовища є дидактичний матеріал. Розроблений М. Монтессорі дидактичний матеріал зорієнтований на розвиток окремих сфер відчуттів, вироблення уміння слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу тощо. Він зосереджує дитячу увагу на певній ізольованій властивості предмета (об'ємі – циліндри, куби і призми; довжині – поділені на дециметри палиці; кольорах – шматочки шовку; шумах – циліндричні коробочки з різним умістом тощо).

Цей матеріал не лише розвиває органи чуття дитини, а й спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядковувати враження, забезпечує дитині змогу повторити посильні для її віку вправи. Такі вправи з дидактичним матеріалом сприяють самовихованню, оскільки передбачають контроль можливих помилок. Вправляючись, дитина швидко починає помічати свої помилки, а намагаючись їх виправити, досягає правильного вирішення поставленого завдання, вчиться надалі уникати неправильних рішень і дій. Під час такої роботи дитина виховує в собі чіткість, акуратність і цілеспрямованість. Систему сенсорного виховання М. Монтессорі високо оцінила С. Русова, яка також вважала розвиток органів чуття першим кроком до самостійної свідомості дитини, доводила необхідність «якнайраніше давати раціональний розвиток чуттям». Це слід робити «постійно, щодня потроху, одночасно стежачи за усіма чуттями, бо вони разом виявляються і не працюють нарізно, поодинці».

Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання значною мірою залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто від того, наскільки досконало дитина чує, бачить і відчуває навколишнє.


    1. Методи і прийоми сенсорного виховання.

Протягом дошкільного дитинства сенсорна культура формується у взаємозв'язку з розвитком мовлення і мислення, оскільки сприймання живить мислення чуттєвим матеріалом, а мислення сприяє розвитку сприймання, збагачує його. Відчуття і сприймання не є пасивними процесами. Вони розгортаються як особливі дії аналізаторів, спрямовані на обстеження предмета, його якостей і властивостей. Протягом дошкільного дитинства сенсорні процеси виокремлюються у самостійні довільні дії, на основі яких формуються способи спостереження, розглядання, пошуку.

Сенсорний розвиток е процесом засвоєння соціального досвіду, оволодіння системою відповідних еталонів.

Тому методами виховання сенсорної культури дитини є:

  • Ознайомлення з сенсорними еталонами.

  • Навчання дитини сенсорним діям.

Сенсорні еталони – зразки якостей предметів, створені людством у процесі суспільно-історичного розвитку.

Еталонами кольору є сім кольорів спектра та їх відтінків, еталонами форми – геометричні фігури, величини – метрична система мір. Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, а є досить складним і тривалим процесом.

Сенсорні дії – дії розглядання, обмацування, прислухування формуються лише в процесі змістовної діяльності. Найбільш повного сприйняття предмета і його якостей потребують продуктивна діяльність, в якій необхідно створювати продукт за заданим зразком.

Розвиток сприймання відбувається в процесі різноманітної діяльності, кожен вид якої має свої основи і забезпечує ефективну динаміку певних сенсорних процесів.

Сучасна педагогічна наука на основі даних психології і педагогіки окреслює зміст сенсорного виховання, яке має здійснюватися за принципом формування, збагачення і поглиблення орієнтування дітей (починаючи з раннього віку) у навколишньому світі. Ознайомлення з кольором, формою, розміром предметів повинно відбуватися одночасно з удосконаленням звукового аналізу мови, формуванням музичного слуху, розвитком м'язово-суглобової чутливості та ін. Ці вміння є важливими для музичної, образотворчої, трудової діяльності, мовленнєвого спілкування. Опанування дитиною сенсорних дії поєднується з різноманітною діяльністю, що забезпечує життєву придатність сенсорних знань і вмінь.

Сенсорне виховання передбачає і спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, спеціальними способами зіставлення якостей предметів із засвоєними зразками, тобто із способами обстеження предметів.

Для виокремлення певних груп якостей потрібні як прості дії (дотик, прогладжування – для визначення гладкості поверхні), так і складніші системи обстежувальних (перцептивних) дій, якою є, наприклад, система виявлення звукового складу слова. Все це і становить зміст сенсорного виховання.

Важливим є і розвиток слухового сприймання. Вже наприкінці 2-го року життя дитина має розвинений фонематичний слух, а в дошкільному віці оволодіває здатністю до звукового аналізу слів. Для розвитку тактильної, нюхової та смакової чутливості у процесі сенсорного виховання вдаються до спеціальних вправ на порівняння, а також використовують досвід повсякденного життя дітей. Важливо вміло включати завдання сенсорного виховання у діяльність дітей.


    1. Завдання дитячого закладу з сенсорного виховання малят.

Процес сенсорного виховання у дошкільному віці поділяють на такі етапи:

  • ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.

На першому році життя головний зміст сенсорного виховання полягає у забезпеченні дитині різноманітних зовнішніх вражень. 3 розвитком хапальних рухів слід допомогти пристосувати їх до форми, розмірів і місцезнаходження предмета. Поступово для дитини ці якості набувають певного значення (маленьке береться однією рукою, велике – двома).

  • ОСНОВНИЙ ЕТАП.

На другому і третьому роках життя дитину необхідно ознайомити з властивостями предметів: формами, кольорами, розмірами та ін. Дії з предметами слід організовувати так, щоб для досягнення результату доводилося зіставляти предмети за формою, розміром, установлювати їх схожість або відмінність. Виконуючи продуктивні дії, дитина на 3-му році життя вже знає, що форма, розмір, колір — постійні ознаки предметів, як користуватися цими предметами.

Одним із завдань дитячого садка є систематичне засвоєння дитиною сенсорної культури. Після трьох років слід переходити до систематичного ознайомлення із сенсорними еталонами та способами їх використання.

У сприйманні кольору сенсорними еталонами є хроматичні (забарвлені) кольори спектра (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) та ахроматичні (білий, чорний). Спочатку слід формувати уявлення про білий і чорний, далі про хроматичні кольори (із блакитним знайомлять трохи пізніше). Діти повинні засвоїти також і відтінки кольорів.

Ознайомлення з еталонами форми (геометричними фігурами) у сенсорному вихованні відрізняється від їх вивчення у процесі формування елементарних математичних уявлень

Більшість дослідників вважає недоцільним відокремлення до трьох років продуктивної діяльності дітей, дидактичних ігор і вправ із сенсорного виховання. Пізніше продуктивна діяльність ускладнюється, навчання її набуває планомірності й систематичності. Сенсорне виховання у цей період відокремлюється і реалізовується під час організованих дидактичних ігор і вправ.

Сучасні програми навчання і виховання дітей у дошкільних закладах, крім програми «Малятко», як правило, не містять розділу «Сенсорне виховання». Завдання його реалізуються в інших розділах, у яких ідеться про мовленнєвий розвиток дітей, ознайомлення їх з навколишнім світом, розвиток продуктивних видів діяльності.



ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СЕНСОРНОГО ВИХОВАННЯ

У СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.





hello_html_m6edda99.gif


hello_html_m4f1dbe18.gifhello_html_m711f1fa7.gif


hello_html_m3254e517.gif


hello_html_4b94a79c.gifhello_html_m313f14d2.gif

hello_html_m59374b9b.gif



hello_html_56c856d6.gifhello_html_m31854dce.gif


hello_html_m65ac5f97.gifhello_html_m7e5083f8.gif











Розділ ІІ. Система роботи з сенсорного розвитку дитини в дошкільному закладі.


    1. Методика проведення занять.

Перш ніж провести перше заняття по сенсорному вихованню з дітьми другого року життя, малят треба навчити сидіти спокійно, слухати вихователя, виконувати його вказівки, вимоги. Навчання маленьких дітей на заняттях досить складний процес, можливий при певному рівні нервово-психічного розвитку маляти.

Сенсорне виховання планується в тісному взаємозв'язку з усіма іншими розділами програми навчально-виховної роботи. Так, успішна організація занять по ознайомленню з величиною, формою, кольором предметів можлива при наявності певного рівня фізичного розвитку дитини. Насамперед, це відноситься до розвитку рухів рук при здійсненні дій по вкладанню, вийманню, утиканню предметів, при роботі з мозаїкою, малюванні фарбами. Сполучення сенсорних і моторних завдань, як указувала Е.И.Радина, є однією з головних умов розумового виховання, що здійснюється в процесі предметної діяльності. На першому році життя дітей захоплюють дії з яскравими іграшками різної форми й величини: нанизування кілець, розкладання предметів. Завдання сенсорного характеру не є на даному віковому етапі ведучими.
Деякі заняття передбачають об'єднання дітей по двоє, уміння йти із заняття тихо, щоб не заважати товаришам, а це, у свою чергу, вимагає певного рівня взаємин, що досягаються в процесі морального виховання.
На кожному занятті діти привчаються виконувати також елементарні трудові доручення: складати індивідуальний матеріал, відносити його на стіл вихователя. Педагог стежить за тим, щоб малята робили це тихо, не відволікаючи тих, хто ще не впорався із завданням.

Естетична сторона занять по сенсорному вихованню визначається багато в чому якістю готування дидактичного матеріалу. Чисті колірні тони (кольору веселки), приємна фактура, чітка форма дидактичних посібників радують дітей, сприяють нагромадженню сенсорних знань на рівні їх предеталонного значення.
Важливим фактором у плануванні занять по ознайомленню дітей з кольором, формою, величиною предметів є принцип послідовності, що передбачає поступове ускладнення завдань. Це ускладнення йде від елементарних завдань на групування однорідних предметів за різними сенсорними якостями, до співвіднесення різнорідних предметів по величині, формі, кольору й далі до обліку цих ознак і властивостей в образотворчій і елементарній продуктивній діяльності.
Принципом послідовності з ознайомлення дітей є знайомство дітей спочатку із цілком відчутними сенсорними властивостями –величиною й формою предметів, які можна обстежити шляхом обмацування , а вже потім із такою сенсорною властивістю, як колір, орієнтування на який можливо тільки в плані зорового сприйняття.
Передбачено також послідовне ознайомлення дітей спочатку з різними властивостями предметів (круглої – квадратною формою: червоним – синім кольором), потім з більш близькими ознаками (круглої –овальною формою; жовтим – жовтогарячим кольором).
Важливим принципом організації процесу навчання є систематичність. На етапі раннього дитинства засвоєння знань, так само як і формування вмінь, повинно проходити систематично. Навчання на заняттях по сенсорному вихованню проводиться з дітьми 1 р. - 1 р. 3мес. 1-2 рази в тиждень, з більш старшими – 1 раз в 2 тижні.

Через те, що великий інтервал між заняттями небажаний, виникає необхідність закріплення в дітей отриманих знань, умінь у самостійній діяльності й частково на заняттях, спрямованих на оволодіння дітьми діями із предметами, на заняттях по образотворчій діяльності й ін.

Особливої уваги вимагає питання про повторність занять: період раннього дитинства характеризується надзвичайно швидкими темпами розвитку, і до кожного вікового мікроперіоду необхідно підходити диференційовано. Заняття на повторення не повинне бути повністю ідентичним основному заняттю. Проста повторність тих самих завдань може привести до механічного, ситуативного запам’ятовування, а не до поступального розвитку розумової активності на заняттях. Однак не слід думати, що із цього віку при навчанні дітей не потрібна повторність. Повтор це пред’явлення тих самих завдань на новому матеріалі. Це забезпечує розумову активність дітей на заняттях.
У плануванні методів навчання маленьких дітей (як у середині кожного заняття, так і від заняття до заняття) чітко проглядається поступовість їхньої зміни. При проведенні кожного заняття основним методом є безпосередній показ предметів вихователем. Допоміжна роль при цьому належить словесному поясненню. Оскільки маленькій дитині на етапі становлення мовного розвитку складно одночасно сприймати показ предметів з мовною інструкцією, то пояснення повинні бути короткими: кожне зайве слово відволікає маляти від зорового сприйняття.
Після загального показу й пояснення вихователь пропонує виконати фрагмент із усього завдання окремо кожній дитині під його безпосереднім керівництвом, роблячи в міру необхідності диференційовану допомогу. У третій частині заняття при самостійному виконанні завдання кожною дитиною педагог дає одиничні вказівки, надає періодичну допомогу й в окремих випадках проводить систематичне індивідуальне навчання. Зміна методів навчання від заняття до заняття відбувається в плані використання більш-менш розгорнутих вказівок. На початкових етапах навчання докладно розгорнута вказівка використовується вихователем досить часто. Так, при угрупованні предметів по величині дитині пропонують:

  • подивися уважно на предмет, що дав вихователь;

  • подивися на два предмети, покладені в різні сторони вихователем.


При індивідуальному поясненні, якщо дитина в принципі зрозуміла завдання, деякі розгорнутої вказівки можуть бути опущені й завдання може виглядати в такий спосіб:

  • подивися уважно на свою іграшку;

  • тепер подивися, які в мене іграшки;

  • де в мене така ж іграшка, як твоя;

  • покажи її мені;

  • поклади свою іграшку разом з такою ж моєю.


У міру засвоєння матеріалу на заняттях вказівка поступово може виявитися зовсім згорнутою: візьми предмет; подивися на мої.
Особливої уваги вимагає аналіз проведених занять. Критерієм може служити оцінка рівня самостійності їхнього виконання. Деякі діти виконують завдання швидко без помилок. Основна частина дітей виконує індивідуальні завдання з періодичною допомогою педагога. Вони можуть допускати помилки, виправляти їх або самостійно, або при питанні вихователя «Що в тебе не правильно?», або при особистій участі дорослого, коли той відбирає неправильно розміщені предмети й пропонує дитині знову подивитися, куди їх треба покласти. При цьому діти проявляють більшу активність, роблячи багаторазові порівняння, зіставлення, що дозволяє якісно засвоїти завдання. Деяким дітям потрібна постійна допомога у вигляді елементного диктанту. Для малят, що перебувають на такому рівні виконання завдання, матеріал занять виявляється завищеним. Треба знати причину їхнього відставання (діти могли боліти або просто мало відвідувати дитячий заклад). Вихователеві важливо простежити успіхи дітей від заняття до заняття.

Маючи на увазі зрослі можливості навчання в цьому віці в порівнянні і з другим роком життя, можна рекомендувати в завдань по сенсорному вихованню для проходження їх протягом першого року. Методика навчання трохи видозмінюється. Основною її відмінністю є більше швидке проходження програми. Це на сам перед ставиться до угруповання предметів по різних сенсорних ознаках. Оскільки завдання по сортуванню предметів є складовою частиною завдань по співвіднесенню різнорідних об'єктів, то за рахунок цього методика навчання дітей третього року життя на заняттях ущільнюється.
Ущільнення змісту навчання передбачається й у середині одного заняття, наприклад по угрупованню однорідних предметів, коли діти сортують спочатку об’єкти різних властивостей, ознак, а потім, на цьому ж занятті, їм пропонують групувати предмети по більш близьким ознакам. Можливість ущільнення змісту занять виникає за рахунок більше стійкої уваги дітей третього року життя, а також більш кращої координації рухів руки. У зв'язку із цим на заняттях виникає можливість більше часу приділити саме сенсорним завданням.
Для даної групи дітей змінюються й методи їх навчання. Основним залишається той же діючий метод пояснення, однак змінюється його роль у процесі заняття. На ранньому етапі це були численні покази об'єктів, порівняння. Велике місце займав метод безпосереднього навчання виконанню дій, керівництва рукою дитини. Відпадає також необхідність звертатися до поетапно-розчленованому методу (словесний диктант).

Для малят другого року життя спеціально розроблено кілька зразкових конспектів занять на угрупування однорідних і співвіднесення різнорідних предметів з ущільненим програмним змістом. Після навчання дітей по цих конспектах, вихователь переходить до звичайної програми навчання, запропонованої для дітей третього року життя.

Істотним фактором у плануванні й методиці проведення занять по сенсорному вихованню є взаємозв’язок навчання на заняттях із закріпленням знань і вмінь у повсякденному житті: на прогулянці, під час самостійної діяльності й т. д. Так, в іграх постійно відбувається ознайомлення дітей з якостями предметів. При вмиванні діти довідаються про температурні властивості води, під час прогулянки – про властивості снігу, у процесі ігор, при катанні на санчатах враховують вагу предметів. Збираючи мотрійку, розміщуючи вкладиші, одягаючи маленьких і більших ляльок, вони знайомляться із величиною. Форму предметів діти враховують в іграх з будівельним матеріалом, при проштовхуванні предметів в отвори "цікавої коробки" і т. д.

Після навчання на кожному конкретному занятті дидактичний матеріал доцільно давати малятам і для самостійних ігор.

Особливе місце займає сенсорне виховання в режимі дня. Заняття, на яких здійснюється орієнтування на колір, повинні проводитися тільки при природному освітленні. При штучному освітленні малята не можуть сприймати колір предметів, що спотворюється через домішок жовтуватого відтінку. Дидактичний матеріал розкладається на світлих скатертинах, вони попереджають ковзання предметів і знижують ефект постукування.

    1. Планування занять в групі раннього віку.

Планомірність навчання дітей один з найважливіших принципів в рішенні комплексу освітньо-виховної роботи в дитячих дошкільних установах. Тільки при правильному плануванні процесу навчання можна успішно реалізувати програму всебічного розвитку особистості дитини.

При плануванні занять по ознайомленню з величиною , формою, кольором предметів враховують вік дітей, рівень їх розвитку.

На заняттях по сенсорному вихованню кожним завданням передбачено рішення сенсорних завдань при наявності в дітей різних умінь і навичок. У свою чергу, на цих же заняттях діти здобувають нові знання, уміння, які використаються ними в інших видах діяльності.

Тематичне планування матеріалу узгоджується з порами року, із сезонними явищами, із програмою ознайомлення з навколишнім та іншими розділами програми. Так, перш ніж запропонувати дітям малювати фарбами на тему «Листочки дерев», необхідно зрізані гілки поставити у воду й дочекатися, щоб бруньки розпустилися. Малювання фарбами на тему «Кульбаби й жук на лузі» може проводитися після спостереження весняної галявини з яскравими кульбабками. Малюванню на тему « Вогники в ночі» повинне передувати спостереженню за освітленими вікнами будинків.



















ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СЕНСОРНОГО ВИХОВАННЯ

З ІНШИМИ НАПРЯМКАМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ.



hello_html_mee4621d.gif


hello_html_67437a24.gifhello_html_m12319810.gif

hello_html_1c18232f.gif


hello_html_6e0a36bd.gifhello_html_m6c1590cd.gif

hello_html_78f4c1e7.gif

hello_html_m596384b.gif

hello_html_m78988e6d.gif

hello_html_7fa3124c.gif

hello_html_48f6c892.gif


hello_html_m124aacc4.gifhello_html_4312dd9e.gifhello_html_7ec19d64.gif

hello_html_10693c4d.gif

hello_html_m3eeecbc1.gifhello_html_m7aa7b652.gif

hello_html_39b1982b.gif


hello_html_m744e4f8e.gifhello_html_a6283e6.gif



hello_html_194c295.gif






При ознайомленні з величиною та формою предметів, спочатку малятам дають завдання на угруповання предметів. Цьому присвячується ряд занять на різному матеріалі з поступовим зростанням цього розмаїття. Діти групують предмети по величині, потім за формою й нарешті за кольором.

Спочатку здійснюється угруповання предметів з різко різними сенсорними властивостями (форми або кольори), потім з більше близькими. На одному занятті діти групують предмети круглої, квадратної форми; на наступному вони оперують із предметами круглої й овальної форми. Але при цьому зберігаються колір, величина, фактура предметів.
Варіативність виконання завдань, що рекомендується замість механічного, ситуативного заучування, забезпечує міцність і глибину знань, умінь.
Особливий уважним треба бути при плануванні індивідуальної роботи з дітьми. Важливо пам’ятати, щоб ця робота не перетворилася в додаткові заняття. Педагог повинен лише зацікавити й викликати в маляти бажання пограти з дидактичним матеріалом. Не можна заради додаткових занять відривати дитину від цікавих для нього справ.
Перспективне планування занять по сенсорному вихованню має деякі варіанти, якщо не однаковий віковий склад групи, так само як і рівень нервово-психічного розвитку дітей або ступінь їх організованості (під ступенем організованості в цьому випадку розуміється вміння займатися, навчатися на заняттях: слухати пояснення дорослого, виконувати його вказівки й т. д.).
Запропонована методика занять в основному послідовно витримана й призначена для дітей другого і третього років. Робота починається із групою дітей другого року життя з вересня й ведеться систематично до травня. Однак варто пам’ятати, що в період комплектування груп через складність адаптації дітей до нових умов дані заняття в першій половині вересня можуть не проводитися. Якщо ж основне комплектування групи не закінчено до середини вересня, заняття за запропонованою методикою можна починати з жовтня.

Особливе значення при формуванні сенсорної культури у малят і розвитку мислення дітей мають співвідносні дії, тобто дії з двома і більше предметами. Одна з найулюбленіших дитячих дидактичних ігор, які я використовую у своїй роботі – розкладання предметів за ємкостями. Малюк може досить тривалий час зосереджено збирати в коробку палички, ґудзики, жолуді перекладати їх у миску, а потім знову в коробку. Зазвичай, я не тільки підтримую таку дії малюка, але й забезпечую матеріалом: пластмасові миски, чашки, баночки, мішечки з каштанами, фігурки звірів.

Дитина активна від природи, вона вчиться за допомогою дій. Якщо ми хочемо, щоб дитина успішно розвивалася, відбувався її сенсорний розвиток ми маємо забезпечити її право на особистий досвід. З цією метою я розміщую у груповій кімнаті:

  • тканинні мішечки з жолудями, ґудзиками, горохом, щоб їх можна було вільно перемішувати в мішечку, перебирати, стискати, відчувати на дотик;

  • різноманітні пластмасові флакони різної величини та форми, заповнені водою так, щоб при струшуванні вона булькала;

  • губки різних кольорів та форм для вільного користування;

  • коробочки від кіндер-сюрпризів із їстівними сипучими речовинами всередині;

  • коробки з різноколірними фантиками, їх можна розглядати, шукати в них дрібні іграшки;

  • ємкості з піском.

Такому навчанню я приділяю особливу увагу і планую його в повсякденному житті.


    1. Система роботи з формування сенсорної культури.

У зміст методики сенсорного виховання дітей включається насамперед навчання виділенню кольору, форми, величини як особливої властивості предметів, у вихованні уваги до цих якостей, що є передумовою формування повноцінних сенсорних знань.

Оволодіння системою знань про колір, форму, величину предметів досягається шляхом співвіднесення їх властивостей із засвоєними зразками.

Розрізняючи велику кількість властивостей предметів, діти зазнають труднощів у їх словесному позначенні. Але поняття «великий» і «маленький» вони засвоюють досить швидко. Часто чуючи їх у побуті, діти орієнтуються на них у своїй самостійній діяльності –беруть своє взуття, одяг і т . д..

При орієнтуванні на поняття, які позначають форму діти легше засвоюють опредметнені їх позначення: предмет прямокутної форми називають цеглинкою, овальної – огірочком , круглої – кулькою, м’ячиком і т.д.

Етапи організації роботи з сенсорного виховання:


  • Предметна діяльність.

Предметна діяльність є провідною в раннім дитинстві, тому в першу чергу дітям варто пропонувати завдання, у яких величина, форма й колір включаються в умову виконання предметних дій. Як такі дії, наприклад, можуть виступати розкладання предметів на дві групи, розміщення вкладок у гніздах, грибків в отворах дошки й т. д.

Найбільш доступними є завдання з розкладання однакових предметів на дві групи залежно від величини, форми, кольору. При цьому метою навчання є фіксація уваги дітей на властивостях предметів, формування в них найпростіших прийомів установлення тотожності й розходження величини, форми, кольору.

У ході навчання дітям повідомляють слова, необхідні для регуляції виконуваних ними дій: «такий же», «різні», «великий», «маленький». Наступним, більш складним, типом є завдання по розміщенню вкладок різної величини, форми у відповідних гніздах, кольорових грибків в отворах дошки такого ж кольору.

Метою навчання є вироблення в дітей уміння співвідносити різнорідні предмети по кольорам, формі, величині. Матеріал – більші й малі вкладиші п’яти форм із дерева й рамки для їх розміщення із гніздами відповідної форми. Можна використати також деревяні грибочки й двомісні столики з отворами для їх розміщення. Грибочки пофарбовані в зазначені вище колірні тони, яким відповідає колір столиків.

По кожному із зазначених типів завдань пропонується кілька занять, у яких варіюються умови їх виконання дитиною. З метою підтримки інтересу дітей до виконання завдань їм пропонуються предмети різної величини, форми, кольору.


  • Групування предметів за величиною.

Вихователь показує 5 великих і 5 маленьких кружечків, перемішаних довільно. Показуючи по черзі кружки різного розміру, пояснює, які більші, які менші. Маленькі кружки він кладе в одну сторону, а більші в іншу.

Спочатку вихователь виконує цю дію сам, запитуючи дітей, куди покласти великий кружечок, куди маленький. Так, показавши дітям маленький кружок, вихователь запитує: «Де лежить такий кружечок?» Прикладаємо маленький кружечок впритул до такого ж маленького кружечка й говорить, що вони однакові. У такий спосіб вихователь розкладає дві пари кружечків.

При сортуванні третьої пари він пропонує кому-небудь з дітей підійти до стола, показати, куди треба покласти спочатку великий, потім маленький кружечок, або навпаки. Далі діти по черзі виконують завдання, розкладаючи по одній парі кружечків на матеріалі вихователя. Для того щоб всі діти були забезпечені достатньою кількістю предметів, можна взяти для угруповання квадрати.

Після пояснення й показу кожній дитині пропонується індивідуальний матеріал для угруповання. З метою стимулювання розумової активності при виконанні

індивідуального завдання дітям, що сидять рядом, пропонується різний матеріал: одному 5 великих і 5 маленьких кружечків, іншому – квадрати. Якщо дитина швидко впоралася із завданням, можна запропонувати ще раз виконати його, але з іншим матеріалом.

Заняття проводиться 5-7 хвилин і може бути повторене протягом місяця двічі. Виконавши завдання діти, самостійно складають свій матеріал у загальну коробку.


  • Словесне позначення кольору.

Складнішою є справа зі словесним позначенням кольору. У дітей другого року життя ще не має стійкого зв'язку між сприйняттям кольору й словом, що позначає його. Вони успішно вживають назви кольору лише в конкретній, знайомій ситуації.

З огляду на сказане, вихователь на заняттях по ознайомленню з кольорами не повинен вимагати обов’язкового вживання слів-назв, корисніше використати прийом опредметнення кольору: зелений колір – це ялинка; червоний – прапорець, вогник, ягідка; синій – квіточка й т.д..

Доцільне вживання вихователем слів-назв кольору, форми й виключення на даному етапі обов’язкового запам’ятовування й безпомилкового вживання.


  • Ознайомлення з кольором предметів.

Особливої уваги вимагає ознайомлення з кольором предметів. Відмітна властивість кольору в тім, що його не можна обстежити в зовнішньому плані рукою, жестом, як це мало місце при ознайомленні з величиною, формою.

Спочатку дітей навчають розкладати предмети на дві групи, фіксувати увагу на колірних властивостях предметів з метою формування в них найпростіших прийомів установлення тотожності й розходження кольору однорідних предметів. Учать розуміти слова «колір», «такий же», «різні».

Матеріалом служать кольорові палички або олівці різних квітів: червоного, жовтого, зеленого, синього, а також білого й чорного. Для підгрупи з 8 дітей необхідно мати 80 паличок. Пропонуються наступні колірні сполучення: червоний – синій, жовтий –зелений, синій – білий і т. д.

У ході заняття вихователь показує дітям 5 паличок чорного й 5 паличок жовтого кольору, перемішаних довільно, при цьому пояснює, що палички різного кольору. Потім пропонує палички одного кольору покласти в одну сторону, іншого кольору – в іншу сторону.

Спочатку вихователь виконує ці дії сам, запитуючи дітей, куди покласти предмет того або іншого кольору. Так, показавши дітям жовту паличку, він запитує: «Де лежить паличка такого ж кольору, куди її покласти?» Після цього прикладає жовтий предмет до жовтого й пояснює, що вони однакові. Так вихователь розкладає перші дві пари паличок. Потім кому-небудь із дітей пропонується показати, куди треба покласти паличку одного, а потім іншого кольору. Діти по черзі виконують завдання, розкладають по одній парі паличок так, як у вихователя.

Після цього вихователь роздає індивідуальний матеріал для угруповання (палички різного кольору й у різноманітних сполученнях). Кожній дитині пропонується 5 паличок одного й 5 паличок іншого кольору, перемішаних довільно.

Щоб виключити наслідування один одному при виконанні завдання, дітям, що сидять рядом, дають матеріал різного кольору. Тим дітям, які швидко справились із завданням можна дати 10 паличок іншого колірного сполучення.

Тривалість роботи з дитиною становить 5-7 хвилин.

Заняття, спрямовані на ознайомлення з кольором, варто проводити тільки при природному висвітленні. Матеріал для занять розкладається на білому тлі. Якщо використовуються олівці, то їх треба давати не заточеними.


  • Групування предметів за кольором.

На наступних етапах діти розкладають однорідні предмети більш близьких колірних сполучень. Вони навчаються групувати предмети за кольором, установлюючи тотожність і розходження однорідних предметів з більш близькими колірними сполученнями. Матеріалом можуть служити палички різних кольорів у наступних сполученнях: червоний – жовтий, жовтий – білий, зелений – синій і таке подібне.

Кількість роздавального матеріалу залежить від кількості дітей, з розрахунку по 5 паличок двох кольорів на кожну дитину.

При поясненні завдання перші дві пари паличок вихователь групує сам, а потім залучає дітей. Після того, як всі діти розкладуть по одній парі паличок відповідно зразку, який запропонував вихователь, їм пропонується індивідуальний матеріал для самостійного виконання завдання.

Бажано, щоб кожна дитина групувала палички різного кольору в різноманітних сполученнях. Діти, які мають труднощі при групуванні, пропонують використати прийом прикладання паличок впритул друг до друга. Заняття триває 5-7 хвилин,проводиться 1раз.

Діти, які виконали завдання спостерігають, як розкладають палички інші діти. Вихователь може запитати: «Чи правильно розклав палички Сашко? Яку паличку він неправильно поклав?»

Якщо дитина добре виконала завдання й з інтересом спостерігає за виконанням завдання іншими дітьми, то запропонувати йому йти із заняття не треба.


  • Групування предметів, які різко, відрізняються за кольором.

На наступному занятті діти розміщають грибки, що різко розрізняються за кольором, у відповідних отворах столиків.

В повсякденному житті в дітей закріплюється вміння групувати об’єкти за кольорами, співвідносити різнорідні предмети. Використовуються 8-10 двоколірних підставок розміром 17,5 х 35 см, висотою 5см, що мають по 10 отворів діаметром 1,5 см, грибки висотою 4 см з діаметром капелюшка 5 см.

Столики повинні бути пофарбовані в різні кольори: червоний – синій, зелений – жовтий, чорний – білий і ін. До кожного столика необхідний комплект із 10 грибочків (по 5 грибочків кожного кольору відповідно до кольору поверхні столика).

При поясненні завдання вихователь звертає увагу дітей на те, що столики різного кольору, грибочки теж різного кольору, але одна частина столика й деякі грибочки мають однаковий колір. Якщо «посадити» грибочок на частину столика такого ж кольору, він «сховається», ніхто його не помітить, а якщо посадити його на частину столика іншого кольору, він буде добре видний здалеку.


hello_html_5fa48387.jpg

Вихователь, показуючи на червону частину столика, запитує: «Де в нас грибочки такого ж кольору?» Підібравши 1-2 грибки потрібного кольору, пропонує всім по черзі знайти один або два грибки й «посадити» їх на столику вихователя. Дітям показують грибки, розміщені правильно й неправильно. Потім пропонують показати, які з них добре «сховалися».

Після пояснення й показу вихователя кожна дитина виконує завдання індивідуально. Дітям,що сидять рядом, дають матеріал різного кольору.

Тим, хто має труднощі при виконанні завдання, можна запропонувати, перш ніж вставити грибок в отвір, прикласти його до краю столика для порівняння кольору (подивитися «сховається» він чи ні).

Завдання вважається виконаним у тому випадку, якщо дитина правильно співвіднесе колір грибків з кольором поверхні столика. Деякі діти можуть допустити окремі помилки, але в той же час можуть усунути їх самостійно, після запитання вихователя «Ти правильно посадив грибочки?»


  • Групування предметів, які близькі за кольоровою гамою.

На наступних заняттях діти навчаються розміщенню грибків двох близьких колірних тонів в отворах столиків відповідно до їх кольору. Дидактичне завдання –закріплювати вміння групувати об’єкти за кольорами, навчати співвідносити різнорідні предмети більш близьких колірних тонів.

Матеріал – двоколірні столики із грибочками:червоний – жовтий, зелений – синій, синій – чорний і таке подібне. Ці сполучення квітів можна одержати шляхом з’єднання столиків, що використовувалися на попередніх заняттях, становлячи їх торцевими сторонами. Дитині дають по 5 грибків жовтого й червоного кольору.

Заняття проводиться так само, як і попереднє. При цьому звертається увага дітей на те, що не правильно посаджений грибок далеко видно і його може побачити і з’їсти білочка, а грибочки, посаджені правильно, вона не бачить.


Орієнтовний розподіл матеріалу із сенсорного виховання.



Місяць


Колір


Форма


Розмір



Вересень

Жовтий

Синій


Коло

Квадрат

Великий

маленький


Жовтень

Жовтий

Синій

Червоний


Коло

Додається поняття «квадрат»

Великий

маленький


Листопад

Жовтий,

Білий

Коло

Овал

Великий

Маленький

Найменший


Грудень

Синій

Білий

Коло

Додається поняття «овал»

Великий

маленький


Січень

Чорний

Білий

Коло

Трикутник


Великий

Менший

Найменший



Лютий

Білий

Коло

Додається поняття «трикутник»

Великий

Менший

Найменший


Березень

Жовтий

Жовтогарячий

Червоний

Овал


Великий

маленький


Квітень

Червоний

Зелений

Овал

Прямокутник

Великий

Маленький

Найбільший


Травень

Зелений

Жовтий

Коло

Прямокутник

Великий

Маленький

Найбільший



ВИСНОВКИ


Ефективність впровадження різних форм роботи з сенсорного виховання визначається рівнем розвитку вмінь, навичок і здібностей дітей. В результаті проведеної роботи діти опановують знання відповідно до вимог програми (колір, розміри предметів); розширюють словниковий запас назвами еталонів, отримують базові знання для інтелектуального розвитку, діти відчувають себе частиною великого, цікавого, невідомого світу.

На своєму досвіді я переконалася, що:

  1. Організація сенсорного виховання стає результативною лише за умови систематичності, послідовності і чіткості.

  2. Організація занять із сенсорного виховання сприяє розвитку самостійності, певних знань, умінь, навичок дітей.

  3. Сенсорний розвиток сприяє розвитку активного мовлення і мислення.

Всю роботу я проводжу з єдиною метою – виростити малюків всебічно розвиненими, адаптованими до сучасного життя, творчими, щасливими людьми.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» - К.: Світич, 2008. – 430 с.

  2. Програма виховання дошкільного віку „Малятко" – К.: Пед. Думка, 1999. – С.286 .

  3. Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка. – М.: Просвещение, 1988.

  4. Сенсорное воспитание в детском саду / Под ред. Н.Н.Подъякова, В.И.Аванесовой – М.; 1981.

  5. Гурковська Г. Якого кольору? Якої форми? (Робота з розвитку сприймання в групах дітей раннього віку) // Дитячий садок. – 20002. – Квітень.

  6. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л.А.Венгера. – М.; Просвещение, 1987.

  7. Дошкільний навчальний заклад – 2008. - № 9-10 (21-22).

  8. Колядіна А.Л. Розвиваємо інтелект змалку (З досвіду роботи) // Дитячий садок. – 2001. – Жовтень.

  9. Лобода С. Сенсорні дидактичні ігри // Дошкільне виховання. – 2007. - №10.

  10. Фаусек. Ю.І, Практика дитячого садка Монтессорі // Дитячий садок. – 2007. – Березень.


ДОДАТКИ


Додаток 1.


Інтегроване заняття на тему «Весела мандрівка»


Програмний зміст: закріпити знання дітей: у називанні кольорів (чорний, білий, червоний, зелений, синій); у розрізненні форм (круг, квадрат, овал, прямокутник, трикутник); у диференціюванні однорідних предметів за розміром (чашка велика – маленька, ложка велика - маленька); у розумінні понять («високо», «низько»; «далеко», «близько»; «тихо», «голосно»; «над», «під»); у визначенні смаку (кислий, солоний, солодкий); у називанні ознак предметів за дотиковими відчуттями (вода холодна, тепла; камінець твердий; вата м’яка); у розрізненні ваги предметів (важке, легке); у складанні башточки; у збиранні головоломки з трьох частин; розвивати окомір, логічне мислення, уяву; виховувати позитивні емоції, увагу, самостійність і доброзичливість.


Матеріал: геометричні фігури (по одній великій, по 10 маленьких), кольорові кульки в «чарівний торбинка»; два глечики (з наклеєними очима та ротиком – із теплою та холодною водою); дві іграшки-ведмедики – великий та малий; дві чашки; дві ложки різного розміру; цукерки; нарізаний лимон; дрібні солоні горішки; ложечки; розбірні башточки; дидактична гра «Склади квадрат»; лист-запрошення; серветка; хустина; автобус;палатка.


Хід заняття.

Прихід листоноші, який приносить листа.

Вихователь: Малята, хто ж це нам написав листа? Хочете дізнатися? Так, цей лист написала нам чарівна Фея Сенсоріка. Вона запрошує нас до веселої подорожі. Вихователь пропонує сісти у чарівний автобус і вирушити у подорож.

Вихователь: Наша перша зупинка – «Ігрова». Ви ж любите гратись? Ось ці башточки просять вас: «Складіть нас, будь ласка!» А онде квадрати розсипалися на частинки. Хто їх складе? Допоможемо їм усім?

Діти самостійно обирають гру й виконують завдання.

Вихователь: Молодці, ви добре погралися! Летимо далі. Друга зупинка - «Веселі глечики». Глечики вітаються з дітьми, кожен розповідає про себе.

Перший глечик: Я – глечик. У мене всередині є водичка. Хочете дізнатися, холодна вона чи тепла. Погладьте мене по животику. (Діти гладять)Яка в мене водичка? (Тепла).

Другий глечик: Погладьте і мій животик. Яка в мене водичка? (Холодна)

Вихователь: Діти, а яку водичку приємно пити? Ви хочете пити? (Діти за бажанням п’ють воду.)попрощаймось з глечиками та їдемо далі. Третя зупинка – «Чарівна торбинка». А де ж вона? Заховалася? Пошукаймо! (Діти знаходять торбинку під столом.) Де була торбинка? А тепер де? (Кладе на стіл.) так, вона на столі. Хочете дізнатися, що в ній?


Вихователь пропонує погратися з кольоровими кульками, що знаходяться всередині.

Дістає одну кульку, запитуючи: «Якого я кольору?» й швиденько ховає її в торбинці.

Діти відповідають. Таким чином по-черзі розглядають усі кульки.

Пригадавши, що слід сказати кулькам на прощання.

Малята продовжують подорож.


Вихователь: Четверта зупинка – «Сумні ведмежата». Ведмежата журяться, що не можуть розібратися, де чия чашка, ложка. Допоможемо їм? Це яке ведмежа за розміром. (Велике) Яка йому потрібна чашка? (Велика) А ложка? (Теж велика) Візьміть усе це й покладіть перед ним. (Діти виконують завдання). А це ведмежа якого розміру? (Маленьке)Діти, дайте і йому чашку і ложку. Олю, яку ти взяла чашку? (Маленьку) А ложку яку ти даси? (Маленьку) Гаразд, ми розібралися, що кому потрібно. Ведмежата вже не журяться й дякують вам за допомогу.

Ведмежата пропонують пограти в гру «Де я?» вихователь піднімає

ведмежа вгору і запитує «Де я?» (Високо)

Так само закріплюються поняття «низько», «далеко», «близько».


Вихователь: Ведмежата, а що це у вас під серветкою? Можна подивитися? Діти, а що це? (Цукерки, лимон, солоні горішки.) Хочете скуштувати? (Діти куштують та називають смакові якості.) Будьте здорові, ведмежата й не журіться. Ми їдемо далі.


П’ята зупинка – «Чарівний вузлик».

Малята знаходять зав’язану у вузол хустину й просять її розв’язатися. Всередині знаходяться великі геометричні фігури – це «мами».

Вихователь: Любі матусі, а де ваші дітки-фігури? Вони граються на галявині. Подивіться, які неслухняні! Допоможіть нам повернути їх додому. (діти беруть маленькі кружечки і несуть їх до «мами», так роблять з іншими фігурами.)

Вихователь: А хочете, наші слухняні та добрі дітки пограються з вашими?

Діти з вихователем по черзі підходять до фігур і разом викладають: змійку - із кружечків; намисто – овалів; квітку – трикутників; башточку – з квадратів; ялинку – з прямокутників.


Після гри вихователь пропонує повернутися додому, де на дітей чекає частування від Феї.



















Додаток 2.


Заняття на тему «Курка з курчатами».


Програмовий зміст: Вчити дітей розрізняти, обирати, співвідносити і називати колір предметів, виконувати дії з предметами за вказівкою вихователя. Закріпити поняття (велика-маленька, один – багато); розвивати мислення, зорову пам'ять, орієнтацію у просторі, кольоросприймання, дрібну моторику пальців рук під час перебирання і сортування зерна, активізувати аналізаторську систему; виховувати позитивні емоції, увагу, доброзичливість, самостійність.


Словник: курка, курчата, бантик, галявина, кошик, килимок. Кукурудза, пшоно,

Матеріал: демонстраційний (зелений фон – галявина. Курка, кошик із серветкою, стрілки-доріжки, килимки. Посуд для курки і курчаток); роздатковий (курчатка за кількістю дітей, різнокольорові килимки, кукурудза, пшоно. Посуд – по 2 тарілочки на дитину); атрибути до пісні «Курчатка».


Хід заняття:


  1. Ігровий момент

Діти відгадують за звуконаслідуванням «ко-ко-ко», хто до них прийшов. Відчиняються двері – там курка, вихователь тримає її на руках. Від імені курки вихователь каже, що курка схвильована, бо в неї загубилися її маленькі дитинчата.

Вихователь:

Як їх звуть? (Діти відповідають як їх звуть: курчата).

Загадка.

Жовтенькі клубочки

Ходять біля мами квочки.

Курка звертається до дітей із проханням допомогти знайти курчаток. Діти погоджуються.


  1. Пошук курчат у групі.

Раптом побачили стрілки-доріжки. Вони чарівні: з очима, які всі бачать.

Діти їдуть вздовж доріжок, куди показують стрілки. Прямо – вперед. І відшукують кошик, а там хтось пищить. Мабуть це курчата сховались.


  1. Вихователь бере кошик і веде дітей до галявини. Висаджує курку, а діти – курчаток.

Діти сидять на підлозі навколо галявини. Закріпити поняття: курка велика, а курчата маленькі; курка - одна , а курчат багато.

Діти розглядають курчаток і відповідають на запитання вихователя. Які курчата? ( Гарненькі, маленькі, жовтого кольору).

Якої форми тулуб? Голова у курчаток? А що більше у курчаток чи тулуб?


  1. Вихователь запитує у дітей, чи снідали вони сьогодні.

Ми приготували зернятка. Роздивитися. Показати, що зерно перемішано. Слід його перебрати: велике – для курки, а маленьке – для курчат.

Закріпити з дітьми назву зерна: кукурудза, пшоно.

Діти сідають за стіл і починають сортування зерна. Потім

складають кукурудзу у миску для курки, пшоно – залишається у мисочці для кожного курчатка.

Діти розставляють мисочки з пшоном для кожного курчатка.


  1. Запропонувати дітям стати курчатками.

Діти одягають нагрудні символи із зображенням курчаток. Дівчатка – з бантиками, хлопчики – з галстуками, одна дівчинка – курка.

Виконується пісня «Курчата» муз. А.Філіпенка

Вийшла курка погуляти

І травички пощипати,

А за нею малята,

Жовтенькі курчата.

Курка каже: « Небезпека!»

Не відходьте ви далеко,

Землю підгрібайте,

Зернятка шукайте.

Зїли чорного жука,

Дощового червяка.

Випили водиці

Повненьке коритце.


  1. Курка дякує дітям за доброзичливість, уважність і турботливе ставлення до курчаток.








Додаток 3.

Дидактичні ігри з прищіпками.


«Підбери за кольором»

Програмовий зміст: Вправляти дітей в умінні знаходити прищіпку відповідного кольору, зорову пам'ять.

Хід гри:

У дітей картки із зображенням будь-якого кольорового предмета. Діти мають знайти і защепити на картку таку прищіпку, яка відповідає, такому самому кольору.


«Квітка»

Програмний зміст: вчити дітей добирати прищіпки за кольором (ускладнення – чергуючи різні кольори); закріпити назву кольорів; розвивати дрібну моторику рук, увагу, зорову пам’ять; виховувати вміння доводити розпочату справу до кінця, стриманість.

Матеріал: площинна модель квітки, прищіпка 1-4 кольорів.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям послухати вірш:

Виросли в саду квітки,

Розпустили пелюстки.

Вітерець їх розгойдав -

Пелюстки всі позривав.

Педагог пропонує дітям допомогти квіточці, прикрасити її пелюстками відповідного кольору ( відповідно до кольору серединки).

Ускладнення – прикрасити квітку пелюстками 2-4 кольорів, чергуючи їх за кольором.

hello_html_m42e04149.jpg



«Знайди пару»

Програмовий зміст: Вправляти дітей в умінні підбирати парні прищіпки за ознакою кольору; розвивати зосередженість, увагу.

Хід гри.

На смужку картону з одного боку защеплені різнокольорові прищіпки. Дитина має підібрати пару кожній прищіпці і защепити її навпроти.


«Ланцюжок»

(Використовується з великою групою дітей).

Програмовий зміст: Вправляти дітей у вмінні знаходити однакові за кольором прищіпки; розвивати зорову пам'ять, довільну увагу, вміння швидко знаходити необхідній колір і утворювати пари.

Хід гри.

Діти діляться на команди. Кожна команда нанизує на одяг прищіпку свого кольору. Діти (під бубон) бігають по майданчику, а аза командою ведучого замирають (попередньо призначаються ведучі кольору).

Ведучі кольору зором знаходять дитину із защіпкою свого кольору. Беруть її за руку і оббігають якусь позначку (стільчик пеньок, іграшку з позначкою свого кольору).

Далі вже двоє дітей, тримаючись за руки, біжать за третьою, четвертою і так далі дитиною. Коли вже всі кольори розібрані, діти збираються біля своєї позначки і перевіряють правильність вибору.



«Знайди такий колір»

Програмовий зміст: Вправляти дітей в умінні розташовувати прищіпки по контуру будь-якої геометричної фігури: прищіпок одного кольору; розвивати зорову пам'ять, кмітливість, сенсорику.

Хід гри.

У дітей – геометричні фігури по контуру якими защеплено прищепки різного кольору.

Завдання 1.

Защепити поряд прищіпки такого ж самого кольору.

Завдання 2.

Защепити по контуру фігури 3-4 прищіпки одного кольору.




« Півник»

Програмний зміст: закріпити назви кольорів; вчити викладати смужки в певному порядку; розвивати здорове сприйняття, дрібну моторику; виховувати доброзичливість, любов до тварин.

Матеріал: малюнок півника, різнокольорові смужки (хвости).

Ускладнення: для дітей четвертого року життя до основних кольорів, що відображені на малюнку, додаються смужки інших кольорів.

Хід гри

Вихователь показує малятам півника, який загубив пір’їнки з хвоста . Потім пропонує дітям допомогти півникові знайти його пір’ячко.

Півник по двору ходив,

Своє пір’я загубив.

Ти, малече, поспіши

І йому допоможи.














Додаток 4


Комплексне заняття на тему

«Горошок для півника»


Програмний зміст: вчити розпізнавати зерна гороху, квасолі, розвивати дрібну моторику рук; удосконалювати технічні навички з малювання (примочувати пальцем), розташовувати зображення на тарілочці; закріпити поняття про жовтий та зелений кольори, виховувати дбайливе ставлення до свійських птахів.

Матеріал: іграшка півник, зерна квасолі, гороху, фарби (зелена, жовта), тарілочки (по 2 на кожну дитину), серветки.


Хід заняття:

За дверима чути : ку-ку-рі-ку!

Вихователь: Ой, хто це там співає , діти?

Хто це пісеньку таку

Нам співа « Ку-ку-рі-ку!»

Так, це наш Петя - півник .

З’являється півник.

Гарний півник співунець

Пісеньку співає,

Гарний півник співунець

Діточок вітає.


Півник: Доброго дня діти! (Похмуро)

Вих: Півник чимось стурбований, скажи нам, що трапилось?(Мовчить)

Ну, може, на вушко мені скажеш? (Вдає, що каже)

Вихователь запитує дітей, чи вони сьогодні снідали, що їли.

Вихователь: А півник ще сьогодні не снідав. Нагодуємо півника?

У мене є ось такі зернятка. (Показую горох)

Які вони? (Кругленькі, жовтенькі, маленькі)

Називаються ці зернятка – горох. А ще є ось такі зернятка – квасолька . Якого вона кольору? І трішки більша розміром від гороху.

Вихователь: Ой яка я необережна! (Ніби ненароком змішую зерно) Усе змішалось. Річ у тім, що півник полюбляє горох. А може ви , діти, допоможете мені відокремити ці зерна?

Діти сідають за стіл, звучить спокійна музика.

Вихователь з півником спостерігають, допомагають, роблять вказівки,

а діти сортують зернятка на дві тарілочки, потім годують півника. Півник їм дякує.


Вихователь: Добре, дітки, всі трудились,

Мабуть пальчики стомились?

Я вітаюсь з усіма,

Вчусь в садочку не дарма.

Завжди я кажу «Привіт!»

Півню, що біля воріт.

- А коли у вас такі вправні пальчики, то вони, мабуть, ще щось уміють робити? Так? Покажіть, який у вас пальчик дуже любить малювати?

- Намалюймо півнику горох. А якого він кольору? (Жовтого)

А ще, дітки, буває і зелений горох. Тому і ми з вами візьмемо жовту і зелену фарбу. Приготували свої чарівні пальчики. Горошинки малюємо тільки в тарілочці.


Колективна робота.


Півник усіх хвалить, дякує за горошинки.


Вихователь: Вийшов півник погуляти,

горошинки поклювати.

Землю лапами розгрібає

І жуків, черв’яків шукає.


Сюрпризний момент: діти знаходять «жучків» - цукерки і пригощаються.



















Ф О Т О


hello_html_20d0e796.jpg

hello_html_4ac8c186.jpg

hello_html_662da98.jpg



hello_html_132a02fa.jpg

hello_html_m3d5dbd49.jpg


hello_html_5a4fd6ca.jpg







































hello_html_m4d466bb7.png


Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 22 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Краткое описание документа:

В цій роботі висвітлюються питання формування культури сприйняття зовнішнього світу  у дітей раннього віку, методи та прийоми ознайомлення дітей з сенсорними еталонами.

Від того, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввібрала вона розумом і серцем з навколишнього світу, - від цього  значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.

Ранній вік дитини – це надзвичайно відповідальний період розвитку людини, коли закладається фундамент її особливості.

Кожна людина, тільки-но народившись, вже готова до сприйняття навколишнього світу: вона здатна бачити, чути, відчувати тепло і холод тощо.

Система, спрямована на сприйняття навколишнього світу називається  сенсорною  (такою, що відчуває), а формуванню повноцінного сприйняття сприяє  сенсорне виховання. Його основне завдання – допомагати дитині накопичити уявлення про колір, форму, розмір предметів тощо.

Протягом своєї багатовікової практики людство створило певні еталони розмірів, форм, кольорових тонів. Опановуючи ці еталони, дитина отримує, так би мовити, набір мірок, з якими вона може зіставити будь-яку щойно сприйняту властивість предмета і дати їй належне визначення.

Накопичення сенсорних уявлень передбачає знайомство з кольором, формою, розміром, за можливістю – з основними різновидами цих властивостей.

Общая информация

Номер материала: 415811
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>