Цикл конспектов уроков на украинском языке. Тема: "Музика не знає кордонів". 2-е півріччя.

Новоамвросіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Амвросіївської райради

Донецької області

кабінет музики

автор розробок: Мінасян Н. Г.

4 клас

Музика єднає світ

ІІ семестр

Цикл уроків

Тема: «Музика не знає кордонів»

2015 рік

Послідовність підтем уроків змінена, і уроки розташовані за принципом стилістичного контрасту музики різних народів світу.

Підтема: ЗАВІТАЄМО ДО МУЗИЧНОЇ ГРУЗІЇ!

Триєдина мета: Знайомство з музичною культурою грузинського народу, визначення характерних рис грузинської музики на підставі вокально-хорової роботи, сприйняття музичних творів, поширення інтересу до музики інших народів, виховання музичних смаків.

Обладнання: грамзаписи, експозиція грузинського ужитково-прикладного мистецтва, ілюстрації грузинських національних костюмів, музичних інструментів, портрети Шота Руставелі, Піросмані.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ:

• Музичне вітання.

• Організаційний момент.

• • повторне слухання узбецького танцю “Маврігі” з ритмічним супроводом;

  • Два учні виконують творче завдання “Моя подорож до Узбекистану”, використовуючи й спираючись на ілюстративний матеріал (природа. мова. національні костюми, музичні інструменти, характерні риси музики Сходу тощо).

(співбесіда).

Проблемна ситуація.

• виставляються ілюстрації танцювальних колективів в національних костюмах: японського. прибалтійського, східного, українського і пропонується звучання грузинського танцю “Лезгинка” (назва не називається). На підсвідомому рівні, інтуїтивно, виходячи з наявного музично-слухового досвіду, спробувати визначити – танцювальний колектив якого народу міг би танцювати цей танець?

(Відповіді. На цьому етапі не слід вимагати від учнів докладних відповідей, бо зараз вони. як правило. не можуть докладно пояснити свої відчуття).

Повторне сприйняття з аналізом-інтерпретацією

• • звертаємо увагу на важливу роль ударних інструментів;

  • звертаємо увагу на інтонації мелодії дуже незвичайні для української музики;

  • можна запропонувати учням виконати танцювальні рухи під цей танок: дівчатка передають протяжність фраз плавними рухами рук навперемінно вправо і вліво, хлопчики підкреслюють акценти наприкінці кожної фрази сплеском. або притупом.

Вчитель. Розповідь про другу яскраву грань грузинської музичної культури –

багатоголосні співи.

• Вокально-хорова робота.

• сприйняття грузинської народної пісні “Світлячок”: визначити жанр, характерні риси:

• “Світлячок” – задумлива, лірична пісня;

• цю пісню, як і багато інших, співають хором без супроводу;

• характер поетичний, за мрійливий. В ній освідчується вірне щире кохання, що світить мов світлячок;

• мелодія – плавна, гармонійна співзвучність квартових ходів. оспівування

звуків, низхідних ходів;

• Ім’я дівчини, про яку склали цю пісню – Цинцинателла – Світлана.

Висновок: Пісня, народна музика являє собою одну з найдавніших форм

музично-поетичної творчості. Ні в якому разі не можна ставити

непереборні межі між музичними культурами різних народів,

тому що пісня – це душа народу, в якій освідчується любов до

матері, до природи рідного краю, історія. побут людства – їх

ріднить, хоча і співаються вони часто на незнайомих нам мовах.

• Оцінювання.

Підтема: МІЖ МУЗИКОЮ УКРАЇНСЬКОГО

НАРОДУ ТА НАРОДІВ ПРИБАЛТИКИ

НЕМАЄ НЕПЕРЕХІДНИХ МЕЖ.

Триєдина мета: Визначити характерні риси музики народів Прибалтики: особливий характер багатоголосся, відсутність розвинутих підголосків, стримане звучання на підставі аналізу-інтерпретації музичних творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору, виховання шанобливого ставлення до культури іншого народу.

Обладнання: грамзаписи, ілюстрації природи Прибалтики, національних костюмів, музичних інструментів, шумові інструменти; музично-літературний словничок емоційних вражень.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ:

• Музичне вітання.

• Організаційний момент.

Новий матеріал.

Завдання для всього класу: на підставі демонстрації діапозитивів з

зображенням природи Прибалтики, національних костюмів, музичних інструментів спрогнозувати: яка повинна бути музика у цих народів (використовувати музично-літературний словничок), чи буде в ній щось спільне з українською музикою?

(Відповіді).

• Перше знайомство з піснею “Вій вітерець!”

Завдання для сприйняття:

• • звертаємо увагу на багатоголосся (відсутність розвинутих підголосків); стриманість звучання;

  • визначаємо жанр )жартівлива, лірична, історична пісня?);

  • визначаємо основу (пісенність, танцювальність, маршовість?);

  • що спільне з українською народною піснею певного жанру (пісенність, наспівність, можна спів ставити з українськими ліричними піснями).

(Слухання, обговорювання).

• Вокально-хорова робота.

Вчитель: про стародавні традиції хорових співів в Прибалтиці, про масові

співочі свята, які відбуваються у всіх містах, селищах, в яких приймають участь всі мешканці від малечі до дорослих.

Щоб ще більше розширити наше уявлення про музику Прибалтики ми познайомимось з досить незвичним твором – другою частиною кантати “Не смійте чіпати голубий глобус” литовського композитора Е. Бальсіса.

Бесіда. В основу твору покладено реальні події: у перші дні війни в 1941 році

фашисти знищили дитячий загін на березі Балтійського моря.

Головна ідея кантати – несумісність дитинства і жорстокості війни. Ця несумісність відчутно передана у музиці. Образі дітей і вчителя втіленні у вокальних епізодах, основаних на литовських народних пісенних інтонаціях. Образ війни виражений засобами симфонічного оркестру: різкі звучання, звуки ударних інструментів передають відчуття жорстокості і жахів війни.

Ми прослухаємо три номери з кантати: “Пролог”, “Осінь”, Монолог плаща”.

Аналіз-інтерпретація:

• Музика “Пролога” побудована на контрасті образів війни (оркестровий вступ) і образів дитинства (дитячий і юнацький хори, соліст Малюк).

• “Осінь” – сповнена радістю та світлом, це щасливий час збирання врожаю, час першого шкільного дзвоника. Йде урок музики. Учитель. а за ним діти сольмізують – спочатку звучить один голос, потім два. три тощо.

• “Монолог плаща” – скорботна пісня, реквієм загиблим дітям. Те, що трапилось, не повинно повторитися – ось що хотіли сказати слухачам автори цього твору. І хоча кантата виконується литовською мовою, її музика зрозуміла людям різних країн і націй.

Висновок: Не можна ставити непереборні межі між музикою різних країн

світу.

Інструкція для вчителя.

Розповідь учителя сприйняття кантати повинні бути одною з емоційно-виховних вершин в ІІ семестрі.

• Оцінювання.

Підтема: Спорідненість музичних мов.

М. Лисенко "Баркарола",

П. Чайковський "Осіння пісня",

Е. гріг "Захід сонця".

Триєдина мета: довести в співпраці з учнями те, що не можна ставити не

перехідні межі між творами різних композиторів на підставі образного аналізу – інтерпретації їх творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору, виховання шанобливого ставлення до музики інших народів.

Обладнання: портрети Гріга, Лисенка, Чайковського, грамзаписи, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ:

• Музичне вітання.

• Організаційний момент.

Вчитель: Сьогодні грузинська народна пісня "Світлячок", з якою ми

познайомились на попередньому уроці ввела нас в чудове музичне

царство.

Ми з вами визначили, що пісня – це душа народу. Не можна ставити між музичними культурами різних народів межі. Існує безліч прикладів, коли музика зближувала, об’єднувала зовсім незнайомих людей, давала їм наснагу, насолоду, навіть фізичні сили.

Сьогодні ми будемо спілкуватись з композиторською музикою, поговоримо про спорідненість музичних мов різних композиторів, про те, що велике мистецтво зрозуміло всім людям без виключень.

Сприйняття музики

Ключове завдання: довести близькість образної сфери, музичної мови

творів.

(Твори виконує вчитель).

Співпраця "вчитель-учні".

"Баркарола" М. Лисенко.

• звертаємо увагу на мелодію – лірична, світла, замріяна;

• відчуваємо не італійське (бо походить баркарола з Венеції), а українське

забарвлення;

• звертаємо увагу на мелодійні звороти, які безпосередньо нагадують

українські ліричні пісні;

• супровід – м’який рух, який притаманний інструментальним

баркаролам, немов зображує колихання води, плеск хвиль, погойдування

човна, ритмічні удари весел;

• складається з 3-х частин. Крайні в мінорі – повільні, сповнені світлого

смутку; середній – у мажорі – жвавий. з безперестанним дрібним рухом

шістнадцятками. Створюється враження гри місячного сяйва, що

виблискує на воді сріблом. В останньому розділі – повернення до

першого розділу, але звучить у басовому регістрі, в партії лівої руки, і

вона лине оповита серпанком легких акордових візерунків, які звучать у

партії правої руки;

• образ – закоханості в м’яку, сяючу "ніч на воді".

"Осіння пісня" П. Чайковський.

• спрямовуємо увагу на красу мелодії, проникливий пісенний характер;

• звернути увагу на співставлення мажору та мінору, як у "Баркаролі"

Лисенка;

• образ-роздуми про осінь у природі і житті людини (почуття, думки

людини).

"Захід сонця" Е. Гріга.

• звертаємо увагу на співстановлення мажору і мінору (Лисенко,

Чайковський), це дає змогу сприйняти цей твір як двочастинний;

• відчути тридольну пульсацію у фортепіанному супроводі;

• звернути увагу на мелодію-наспівність, широке дихання, округлене,

протяжне звучання голосних;

• виконати романс учнями.

Висновок:

1) підвести учнів до думки, що музичні образи не потребують перекладу,

вони можуть бути зрозумілими слухачам інших національностей;

2) об’єднує три п’єси мелодійність, поетичність, ліризм;

3) спорідненість музичних мов невипадкова: їх об’єднує любов до свого

народу, до його пісень, до рідної природи;

4) музична мова – інтернаціональна.

(За проханням учнів твори можна виконати двічі).

Оцінювання.

Підтема: ЗНАЙОМСТВО З МУЗИКОЮ НАРОДІВ

СХОДУ.

Триєдина мета: визначити характерні риси музики народів Сходу на

підставі національної стильової єдності різних видів мистецтва, виховання культури сприйняття музичних творів, вокально-хорової роботи, розширення кругозору.

Обладнання: грамзаписи, діапозитиви з зображенням природи,

національних костюмів, інструментів, архітектурних споруд з яскраво зображеним національним орнаментом; шумові інструменти, музично-літературний словничок емоційних вражень.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ:

• Музичне вітання.

• Організаційний момент.

• Обговорювання музики під яку входили до класу

(Латишська народна пісня "Вій, вітрець!"):

• до музики якого народу належить;

• що ріднить з українською музикою;

• за якими характерними рисами можливо відрізнити від музики нашого

народу.

Вчитель: Музичні мандри продовжуються!

Великим надбанням, неоціненним скарбом народу є його музична культура, і якщо, як доведено вченими-дослідниками, немає народу без мови, то в рівній мірі можна стверджувати, що немає його і без фольклору, без національної музики, без національної культури.

• розгляд діапозитивів з зображенням природи Сходу – гори та пустелі; національних костюмів, музичних інструментів;

• окремий огляд архітектурних споруд.

Завдання:

1) Відтворіть особистими рухами орнаментальний малюнок, вслухайтесь

в "мелодію архітектурної лінії", яка звучить в вас;

2) при слуханні двох музичних уривків у виконанні вчителя (гопачок,

маврігі) відтворіть свій музичний орнамент, співставте його з

архітектурним й визначте їх "співзвучності".

Вчитель: про стильову єдність мистецтва певного народу.

Слухання узбецького танцю "Маврігі".

(специфіка східної музики найменш знайома учням, тому треба детальніше зупинитись на аналізу-інтерпретації цього твору):

• найхарактерніша ознака – танцювальність;

• виразна, провідна роль ударних інструментів;

• в основі танцювальності лежить своєрідний ритмічний малюнок;

• доцільно залучити учнів до виконання ритмічного супроводу танцю

(барабан, бубон, трикутник).

Розучування:

• ритмічні партії виконувати за графічним записом;

• виділяти сильну частку на бубоні;

• дівчатам запропонувати "виконувати" музику легкими рухами рук,

імітуючи посадку бавовни, витягування ниток, вишивання тощо.

Вчитель: Яскравим прикладом вигадливої, примхливої пісенної музики є

пісня "Курчатка" азербайджанського композитора Г. Гусейнлі.

Сприйняття, вокально-хорова робота:

• перше слухання по нотах за методом пластичного інтонування (відчуття "музичного орнаменту");

• акцентуємо увагу на тому, як рухається мелодія: плавно, поступово, але водночас примхливо, вигадливо, наче змійка;

• звернути увагу на розспівки складів: вони підкреслюють танцювальність, прикрашають мелодію вигадливим орнаментом;

• при співах слова "цип, цип" співати коротко, легко, точно;

• у наспівних фразах розспіви слід виконувати легко, прикрашаючи мелодію;

• зосередити увагу дітей на незвичному звучанні інтонації, яку утворюють шоста понижена і сьома підвищена ступені – збільшена секунда надає національний колорит;

• співати слід у такому темпі, щоб встигати чітко й виразно примовляти слова;

• при виконанні доцільно використовувати фонозапис, уважно слухати партію соліста й приєднувати хор.

Висновок. Що ж зближає й відрізняє східну музику від української музики?

• В українській та східній музиці існують розспіви складів, але в українській музиці вони підкреслюють, поширюють пісенність, а в східній – танцювальність;

• В східній музиці ми спостерігали за наявністю орнаментальності, чого в нашій музиці немає;

• І в українській і східній музиці використовуються ударні інструменти, але в східній вони грають провідну роль.

Оцінювання.

Краткое описание документа:

Вашій увазі пропонується цикл уроків на тему: «Музика не знає кордонів».

1. Підтема: ЗАВІТАЄМО ДО МУЗИЧНОЇ ГРУЗІЇ!

2. Підтема: МІЖ МУЗИКОЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА НАРОДІВ ПРИБАЛТИКИ НЕМАЄ НЕПЕРЕХІДНИХ МЕЖ.

3. Підтема: Спорідненість мов. М. Лисенко "Баркарола", П. Чайковський "Осіння пісня", Е. Гріг "Захід сонця".

4. Підтема: Знайомство з музикою народів Сходу.