Инфоурок / Химия / Конспекты / ЦИКЛ УРОКІВ З ТЕМИ "РОЗЧИНИ"
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

ЦИКЛ УРОКІВ З ТЕМИ "РОЗЧИНИ"

библиотека
материалов

Урок 1


Тема: Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів.

Мета: Дати учням поняття про дисперсні системи, суспензії, емульсії, колоїдні розчини; сформувати поняття про розчини, розчинність речовин, на основі експерименту підвести учнів до висновку про вплив різних факторів на розчинність та механізм розчинення у воді речовин з різним типом хімічного зв´язку. Добитися засвоєння знань про фізико-хімічну суть процесу розчинення, класифікацію розчинів та кристалогідрати. Розвивати спостережливість, логічне мислення, вчити робити висновки на основі побаченого експерименту, проводити аналогію та формувати логічні узагальнення, виховувати вміння працювати в колективі; посилювати інтерес до науки хімії.

Обладнання: Опорні схеми і таблиці з теми „Розчини”; таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделеєва, скляні стаканчики на 50мл і 100 мл; скляні палички, кухонна сіль, цукор, розчинна кава, глина, олія, кристалічний калій гідроксид, амоніачна селітра, кухонна сіль, гашене вапно, кристалогідрат мідний купорос, безводна сіль купрум (ІІ) сульфат.

Тип уроку: урок первинного засвоєння нових знань.

Форми і методи: міні-лекція проблемно-пошукового характеру, демонстраційний

експеримент, фронтальна бесіда, групова робота в групах гетерогенного

складу.


Модель уроку

hello_html_1ef8d41c.gifhello_html_m71d2795f.gif

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Тема „Розчини” дуже важлива для розуміння багатьох хімічних процесів, які відбуваються у навколишньому середовищі. Усі фізіологічні процеси в живих організмах пов'язані з розчинами, ми з вами п'ємо та їмо розчини, „купаємося” в розчині азоту та інших газів – повітрі. Розчини використовуються в сільському господарстві, майже в усіх галузях промисловості. Під час вивчення теми ми дамо відповідь на всі запитання, які вас зацікавлять.

(Учні записують тему у зошит)

Наші завдання на уроці: :

  • розглянути поняття про дисперсні системи та їх класифікацію;

  • дослідити склад розчинів;

- познайомитися з поняттям „розчинність”, дослідити її залежність від різних

факторів, визначити суть процесу розчинення;

- дізнатися , які теплові ефекти можливі під час процесу розчинення;

- навчитися розрізняти насичені і ненасичені розчини, розбавлені та

концентровані;

- вивчити поняття „кристалогідрати”, навчитися розпізнавати їх.

- розширити свої знання про значення розчинів у природі та житті людини.


ІІІ. Засвоєння нових знань.

Міні-лекця, організація самостійної роботи:

- Чи читали ви казку про Попелюшку? Тоді пригадайте, як зла мачуха, щоб не пустити нерідну дочку на бал, веліла розділити їй суміш із різних зерен. Давайте і ми з вами на деякий час перетворимось на Попелюшок, розглянемо різні види сумішей і визначимо, чи можна розділити їх.

Якщо змішати дві речовини так, щоб одна з них була рівномірно розподілена в іншій у вигляді окремих частинок, то утворюється дисперсна система. Дисперсні системи можуть бути утворені з речовин як одного агрегатного стану, так і різного: твердого і рідкого, рідкого і газоподібного, рідкого і рідкого. Зараз ми змішаємо різні речовини, утворимо дисперсні системи і подивимось, чим вони відрізняються одна від одної.

Демонстраційний дослід №1.

У чотирьох пробірках знаходяться: глина, олія, розчинна кава, цукор. Додаємо в усі пробірки воду і проводимо розчинення. Пригадайте правила техніки безпеки: як правильно розмішувати суміш речовин? (Пробірку із олією закриваємо пробкою і добре струшуємо).

- Чи утворилися в пробірці дисперсні системи?

- Так, бо в кожній пробірці одна речовина розподілилася в іншій.

- Що ви спостерігаєте в кожній пробірці? При відповіді врахуйте знання, одержані в 7 класі при вивченні однорідних і неоднорідних сумішей.

- У 1-й і 2-й пробірках речовини не розчинилися, а тільки змішалися з водою, утворивши неоднорідну суміш, яка вже через хвилину відстоюється. В пробірках №3 і №4 речовини розчинилися утворивши однорідні суміші.

- Пригадайте, які ж суміші називаються неоднорідними або гетерогенними?

- Це суміші, в яких хоч неозброєним оком, хоч під мікроскопом можна побачити частинки даної суміші.

- Отже, в пробірці №1 і №2 частинки глини і олії мають більші розміри, ніж частинки кави та цукру в пробірках №3 і №4. Такі дисперсні системи, в яких розмір частинок становить 10-5 - 10-7 м, називаються грубодисперсними системами або зависями. Чи відстоюються зависі?

- Так.

Зависі, в яких частинки твердої речовини розподілені в рідині, називаються суспензіями.

Зависі, в яких частинки однієї рідини розподілені в іншій рідині, називаються емульсіями.

Визначте, будь-ласка, в якій із пробірок міститься суспензія а в якій емульсія?

  • Глина з водою – суспензія, олія з водою – емульсія.

  • А чи будуть суміші в двох інших пробірках неоднорідними?

  • Ні, бо в них не видно частинок , що містяться в даній суміші.

  • У пробірці №3 кава розчинилася і такий розчин не відстоюється. Але коли у затемненій кімнаті тонкий промінь світла спрямувати на пробірку з розчином, то збоку можна побачити наявність невеликих частинок. Це так званий ефект Тіндаля, за допомогою якого можна побачити невидимі частинки, які становлять собою агрегати з кількох молекул, розміри таких частинок 10-7 – 10-9 м. Дисперсні системи, які містять частинки розподіленої речовини таких розмірів, називаються колоїдними. Колоїдними розчинами є кров, чай, кава, молоко.

У пробірці №4 цукор також розчинився, але ефект Тіндаля не виявить в такому розчині ніяких частинок. Це тому, що цукор існує в даній дисперсній системі у вигляді окремих молекул. Ця дисперсна система стійка і зберігається довго. Розмір частинок у ній менший за 10-9 м. Такі системи називаються істинними розчинами (або просто розчинами).

Далі учні самостійно в групах гетерогенного складу опановують матеріал згідно плану користуючись ” Путівником до теми”.


Путівник до теми „Розчини”

  1. Дисперсні системи. (Учні за 1 хв. повторюють матеріал, який тільки-но розповів учитель, самостійно доповнюють опорну схему)

Дисперсні системи


hello_html_1bd876f3.gifhello_html_4dc9a874.gif


Тонкодисперсні


hello_html_m399e9bc9.gifhello_html_1de12b3a.gifhello_html_m697b7f35.gif

hello_html_79711851.gif

Суспензії

Колоїдні р-ни

hello_html_m2bc74c53.gif

hello_html_57aed7ff.gifhello_html_57aed7ff.gifhello_html_57aed7ff.gifhello_html_57aed7ff.gif

hello_html_me50ded6.gif

Олія з водою


Кава, чай, молоко

hello_html_m611a573b.gif

hello_html_36f6292a.gif


  1. Розчин та його склад.

Користуючись підручником, дати відповіді на запитання:

  • Що таке розчин, з чого він складається?

  • Яка із двох речовин у розчині буде розчинюваною речовиною, а яка розчинником?


  1. Розчинність та її залежність від різних факторів.

  • Чому воду називають „знайомою незнайомкою”? Яка її роль в процесі розчинення?

  • Що таке розчинність?

  • Провести експеримент:

Дослід №1:

В два стакани помістити однакові шпателі кухонної солі і гашеного вапна, додати однакові об'єми води і розмішати вміст стаканів скляними паличками.

- Що ви спостерігаєте?

- На які групи поділяються речовини за здатністю розчинятися у воді?

Дослід №2.

В два стакани помістити однакові шпателі соди. В перший додати гарячої води, а в другий – стільки ж холодної.. Вміст стаканів розмішати скляними паличками.

- Що ви спостерігаєте?

На основі дослідів та користуючись підручником, розв´язати проблему: чому речовини неоднаково розчинялися у воді? Від чого залежить розчинність твердих та газоподібних речовин?


  1. Теплові ефекти при розчиненні.

Дослід №3.

Вам видано два стаканчики із речовинами. В одному стаканчику знаходиться кристалічний калій гідроксид, а в іншому – амоніачна селітра. Додайте в обидва стаканчики по 50 мл води і розмішайте скляними паличками. В обох стаканах виміряйте температуру розчинів за допомогою спиртових термометрів.

Розв´язати проблему: Чому при розчиненні різних речовин температура розчинів різна? Яким процесом (фізичним чи хімічним) є процес розчинення?


  1. Класифікація розчинів.

- Опрацювати матеріал про класифікацію розчинів за агрегатним станом, кількістю розчиненої речовини та досягненням розчинності.

Групам роздані картки з написами :

газоподібний


насичений


концентрований


розбавлений


рідкий


ненасичений


твердий

Завдання: розподілити картки по групах згідно класифікації розчинів за трьома критеріями. Дати визначення кожному типу розчинів.


  1. Кристалогідрати.

Розглянути кристалічні речовини мідний купорос і безводну сіль купрум(ІІ) сульфат. Чому вони відрізняються за властивостями? Що таке кристалогідрати?


Доки учні в групах опрацьовують матеріал, учитель спостерігає за роботою груп, за дотриманням техніки безпеки при проведенні експерименту; відключає за потребою учнів, які потребують допомоги, і працює з ними індивідуально.


ІV. Закріплення знань.

Вправа „Мікрофон” („Незакінчене речення”)

Закінчити речення:

  1. Дисперсні системи поділяються на …

  2. Зависі, в яких частинки твердої речовини розподілені між частинками рідини . називаються …..

  3. Зависі, в яких частинки рідини розподілені між частинками іншої рідини, називаються …..

  4. Однорідні системи, які складаються з двох чи більше речовин, називаються …

  5. Розчин складається із розчинника та …

  6. Здатність речовини розчинятися в тому чи іншому розчиннику називається..

  7. Розчинність більшості солей збільшується із….. температури.

  8. Із зниженням температури і підвищенню тиску розчинність газів …

  9. Речовини з йонним та ковалентним сильнополярним зв´язком добре розчиняються у …. розчинниках.

10) Величина, яка показує, скільки розчиненої речовини може розчинитися у 100 г води за даної температури, називається …

11) За розчинністю речовини поділяються на три групи: …

12) Розчин, який містить багато розчиненої речовини, називається …

13) Розчин, в якому при даній температурі розчинена речовина вже не може

розчинятися, називається …

14)Тверді речовини, кристали яких містять хімічно зв´язану воду та мають

певний склад, називаються…

ІV. Рефлексія.

  • Чи повністю досягли ми мети уроку?

  • Які поняття було найважче засвоїти?

Наступний урок буде „уроком на замовлення”. Перед виходом із кабінету на ватмані „Хімічний мінімум знань про розчини” (перелік основних понять, які учні повинні засвоїти) кожен учень ставить позначку проти того поняття, яке він на уроці засвоїв недостатньо.

ІV. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідні параграфи підручника.

Скласти самостійно опорну схему „Значення розчинів у природі та житті людини”



Урок 2

Тема: Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів.

Мета: Виявити прогалини в первинному засвоєнні учнями вивченого матеріалу про розчини, класифікацію розчинів, розчинність та залежність її від різних факторів; установити правильність вивченого матеріалу; провести корекцію знань з теми. Закріпити вивчений матеріал, сформувати вміння складати узагальнюючі схеми, користуватися таблицею розчинності та „Кривими розчинності солей”. Виховувати колективізм, вміння працювати в групах. Розвивати уважність, логічне мислення, вміння аналізувати явища і робити висновки; посилювати інтерес до науки хімії.

Обладнання: Таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделеєва , графік ”Криві розчинності солей”, картки із завданнями для групової роботи.

Тип уроку: урок усвідомлення й закріплення навчального матеріалу.

Методи і методичні прийоми: вправи „Мікрофон”, „Мозковий штурм”, робота в групах гетерогенного складу, складання і доповнення опорних схем, виконання тестових завдань.

Модель уроку.

hello_html_m21c1ec88.gifhello_html_62c5924a.gifhello_html_7e64a0c4.gifhello_html_75bc8b5c.gif



Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа „Мікрофон”. (Мікрофоном служить скляна паличка. Учні по черзі, передаючи „мікрофон” один одному, дають відповіді на запитання)

  • Що таке дисперсні системи?

  • Як класифікуються дисперсні системи?

  • Який розмір мають частинки у грубодисперсних, тонкодисперсних системах?

  • Що таке суспензія, емульсія?

  • Привести приклади суспензії, емульсії.

  • Що таке колоїдні розчини?

  • Привести приклад колоїдних розчинів.

  • Як можна відрізнити колоїдний розчин від істинного?

  • Що називається істинним розчином?

  • Яка речовина буде розчинником, а яка розчиненою речовиною?

  • За якими критеріями класифікуються розчини?

  • Як класифікуються розчини за агрегатним станом?

  • Як класифікуються розчини за кількість розчиненої речовини?

  • Які розчини будуть розбавленими, а які концентрованими?

  • Як класифікують розчини за досягненням розчинності?

  • Які розчини називаються ненасиченими, насиченими?

  • Де використовуються розчини у природі, техніці?

  • Що таке розчинність?

  • На які групи поділяються речовини за розчинність?

  • Що показує коефіцієнт розчинності?

  • Від чого залежить розчинення твердих речовин у воді?

  • Від чого залежить розчинність газів?

  • Яким процесом (фізичним чи хімічним) є процес розчинення?

  • Що таке кристалогідрати?

(У процесі вправи учитель визначає, яку частину матеріалу учні засвоїли гірше, проводить корекцію знань)


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

А зараз я запрошую вас продовжити подорож по країні „Розчини”. Сьогодні у нас урок „на замовлення”. У кінці попереднього уроку ви на аркуші замовлень відмітили поняття, які засвоїли недостатньо. Зараз ми повинні закріпити знання, удосконалити поняття, які недостатньо засвоїли на попередньому уроці.

ІV. Удосконалення й осмислення матеріалу.

На аркуші замовлень ви відмітили, що недостатньо засвоїли питання про роль води в процесі розчинення та теплові ефекти при розчиненні. Давайте разом вияснимо ці питання.

1. Корекція знань, вияснення незрозумілих питань.

1) Будова молекули води.

Інтерактивна вправа „Мозковий штурм”

Колись давно, ще у 70-80-х роках 19 ст. на екранах кінотеатрів демонструвався художній фільм „Волга, Волга”. В ньому звучала весела пісенька „Почему я водовоз? Потому что без воды ни туды и ни сюды». Про воду складали легенди, її оспівували у піснях. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: „ Вода! У тебе нема ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке, ти не просто необхідна для життя, ти і є саме життя”.

Це найважливіша речовина в природі. Без води людина не може прожити більше трьох діб. Як ви думаєте, чому ж вода має таке велике значення?

  • Тому, що вода є добрим розчинником, а у природі, в тому числі і в людському організмі усі фізіологічні процеси відбуваються у розчинах, вона забезпечує життя на землі.

  • Вірно. Ви знаєте, що від будови речовини залежать її властивості, а властивості визначають її роль у природі та застосування. Отже, давайте розв´яжемо проблему: що ж такого унікального є в будові молекули води, що вона має такі аномальні властивості.

(Учні висувають різні думки щодо будови молекули води, усі вони враховуються і записуються на дошці. Потім з допомогою учителя учні відкидають невірні думки і на основі тих, що залишилися, роблять висновок .

Висновок: У молекулі води ковалентні полярні зв´язки, електронна густина зміщена до більш електронегативного атома Оксигену. Крім того, Оксиген має дві неподілені електронні пари, тому на ньому виникає негативний заряд, а на атомах Гідрогену – позитивний. Тому молекула води полярна і називається „диполь”.

hello_html_6096a26.gifhello_html_770d44a3.gifhello_html_m722042a3.gifО2δ- Диполь

Нδ+ Нδ+

Завдяки полярності молекул води між ними виникають міжмолекулярні водневі зв´язки, завдяки яким вода має аномально високу температуру кипіння (1000С) і є добрим розчинником полярних та йонних сполук.


2)Теплові явища при розчиненні.

Майже кожному з нас доводилося готувати розчини. При розчиненні речовини температура розчину може змінюватися, збільшуватися або зменшуватися (пригадайте правила розчинення сульфатної кислоти у воді). Один дотепний учений використав цей факт для конструювання „хімічної пічки”. Вирушаючи взимку на полювання, він брав із собою посудини з твердим лугом та концентрованою сульфатною кислотою. Спочатку він готував розчин лугу: розчин, що утворювався, сильно розігрівався. Потім учений готував розчин сульфатної кислоти, при цьому також відбувалося сильне розігрівання. І, нарешті, він зливав обидва розчини, а під час реакції нейтралізації утворювалася значна кількість тепла. На такій „пічці”, звичайно, обід не звариш, але погріти руки можна на протязі кількох годин.

На попередньому уроці ви проводили розчинення калій гідроксиду і амоніачної селітри у воді та розв´язували проблему:

Проблема: Чому при розчиненні лугу температура розчину зросла, а при розчиненні амоніачної селітри температура помітно знизилася?

Розвязання проблеми: Коли кристалики солі потрапляють у воду, їх „атакують” полярні молекули води, котрі відповідним чином орієнтуються навколо позитивно і негативно заряджених йонів кристалічних решіток. Диполі води притягуються до йонів і „виривають” їх з вузлів кристалічних решіток. Утворюються нестійкі комплекси – гідрати, тобто йони, окутані диполями води. Цей процес називається гідратацією. При розчиненні відбуваються два процеси: перший – руйнування хімічних зв´язків у кристалічних решітках, при цьому енергія поглинається. Другий – утворення міжмолекулярних зв´язків при гідратації, при цьому енергія виділяється. Як ви думаєте, чому при розчиненні лугу розчин розігрівається?

Прогнозована відповідь учнів: Мабуть, тому, що при гідратації виділилось енергії більше, ніж витратилося на руйнування хімічних зв´язків, тому надлишкова енергія виділилася в навколишнє середовище і розчин розігрівся.

  • А як ви думаєте, чому при розчиненні амоніачної селітри розчин охолоджувався?

  • Мабуть, тому, що при гідратації виділилося енергії менше, ніж необхідно для руйнування кристалічної решітки солі, тому додаткова енергія вбирається з навколишнього середовища і розчин охолоджується.

  • Пригадайте, про що свідчить ознака виділення або поглинання тепла під час якогось процесу?

  • Виділення або поглинання тепла – це ознака хімічної реакції. Отже, розчинення – це хімічний процес.

  • А чи відбувається при розчиненні утворення нових речовин в даному досліді?

  • Ні.

  • То чи буде розчинення фізичним процесом?

  • Так.

Висновок: Отже, розчинення – це фізико-хімічний процес.


2. Робота в групах гетерогенного складу.

Давайте пригадаємо, під яким девізом ми працюємо в групах:

Я вчу, щоб навчити іншого. А ти вчишся для того, щоб навчити мене. В результаті ми знаємо удвічі більше”


Правила роботи в групі:

  1. Сидимо колом.

  2. Розмовляємо тихо.

  3. Висловлюємось по черзі.

  4. Не перебиваємо інших, а уважно слухаємо.

  5. Допомагаємо один одному.

  6. Не критикуємо іншого, так як кожна думка має право на існування.

Завдання: обговорити питання теми згідно плану, доповнити опорні схеми.


План .

  1. Що таке розчин, який його склад?

  2. Як класифікуються розчини за :

  • агрегатним станом;

  • кількістю розчиненої речовини;

  • досягненням розчинності?

  1. Що таке розчинність?

  2. Від чого залежить розчинність твердих та газоподібних речовин?

  3. На які групи поділяються речовини за розчинністю?

  4. Заповнити схеми:


Розчин = ________ + __________


hello_html_m57e6f0b7.gif

Повітря

hello_html_m786d84bd.gifhello_html_m408e67fc.gif

Рідкі


Розчини

hello_html_36f6292a.gifhello_html_m70a234cb.gifhello_html_1514ed48.gifhello_html_m408e67fc.gif

hello_html_m2bc74c53.gifhello_html_36f6292a.gif

hello_html_m408e67fc.gif

hello_html_m21e6d04d.gif

hello_html_6b11c135.gif

hello_html_m68e0bc6f.gif

Розчини


Розчинність – це ……….

Коефіцієнт розчинності – це _____________, здатної розчинятися у __________

Розчинність твердих речовин залежить від: ___________ , __________________

Розчинність газів зростає із ____________ та _____________________________


7. Виконати завдання:

а) Користуючись таблицею розчинності, привести приклади розчинних кислот,

малорозчинних солей, нерозчинних солей;

б) Виконати вправу „Третій зайвий”: знайти в кожному рядку „зайву” речовину, пояснити свій вибір:

hello_html_m2ed2a1b3.gif, hello_html_3edeaea6.gif, hello_html_3bd6a772.gif

hello_html_d0c136d.gif, hello_html_m2440e09d.gif, hello_html_m5d4b8b74.gif

hello_html_ma0f99c3.gif, hello_html_12a01cef.gif, hello_html_m4a2a8704.gif

в) Користуючись графіком „Криві розчинності солей”, визначте, скільки г

АgNO3 може розчинитися у 100 г води при 150 С?

г) Визначте, за якої температури розчинність калій нітрату і плюмбум(ІІ) нітрату

однакові;

д) Розчинність якої солі незначно збільшується зі зростанням температури?

  1. Розчинність якої солі зменшується зі зростанням температури?

  2. Визначити розчинність аргентум нітрату при 200 С за кривою розчинності .

Обчислити, скільки аргентум нітрату може розчинитися за даної температури

у 200 г води.

  1. Чому пластикові пляшки з газованими напоями після тривалого стояння на

сонці деформуються – дещо збільшується об’єм посудини?(Відповідь: зі зростанням температури розчинність вуглекислого газу зменшується, він виділяється з розчину , тиск у пляшці зростає і стінки зазнають деформації. Об”єм посудини трохи збільшується).


V. Підведення підсумків групової роботи.

Представники кожної групи по черзі озвучують, які записи вони зробили у опорних схемах. Помилки учні виправляють разом.


VІ. Контроль знань.

Виконання тестових завдань (учні займають свої місця і виконують тестові завдання індивідуально)

Варіант 1

1.Виберіть твердження, що характеризує розчин:

а) речовина у рідкому агрегатному стані;

б) хімічна сполука;

в) однорідна суміш речовин;

г) гетерогенна система, що складається з кількох речовин.

2. Виберіть твердження, за яким розчин відрізняється від механічних сумішей:

а) змінний склад;

б) можливість виділення компонентів фізичними методами;

в) тепловий ефект при розчиненні;

г) агрегатний склад.

3. У водному розчині купрум(ІІ) сульфату останній є: а) розчинником;

б) розчинником і розчиненою речовиною;

в) розчиненою речовиною;

г) вода є розчиненою речовиною.

4. Розчин, у якому речовина при даній температурі вже не може розчинятися,

називається:

а) ненасичений;

б) розведений;

в) насичений;

г) концентрований.

5. У 100 г води розчинено 10 г солі. Розчин буде:

а) розведений;

б) насичений;

в) концентрований;

г) твердий.

6. Вкажіть неправильне тлумачення поняття „розчинність”:

а) усі речовини розчиняються у воді однаково;

б) розчинність багатьох речовин у воді не безмежна;

в) розчинність – це характеристика здатності однієї речовини розчинятися в іншій;

г) розчинність газів з підвищенням тиску збільшується;

д) усі речовини мають різну розчинність у різних розчинниках.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин у рідинах з підвищенням тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин

8. Які з цих речовин розчиняються у воді:

а) AlPO4; б) NaOH; в)AgNO3; г) CuS.

9. Які з цих речовин є кристалогідратами:

а)K2SO3; б)Sn(NO3)2; в)RbOH г)BaS · 6H2O.

10. Встановіть відповідність між терміном і його значенням:

а) гомогенна система, що складається 1. Розчинена речовина

з кількох речовин; 2. Розчин

б) компонент, якого в системі більше; 3. Розчинник

в) компонент, якого в системі менше; 4. Суспензія

г) завись, у якій частинки однієї рідини 5. Емульсія

розподілені в іншій рідині.


Варіант 2

1. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються

паперовим фільтром:

а) розчин електроліту;

б) суспензія;

в) колоїдний розчин;

г) розчин газу.

2. Зависі, в яких частинки рідини розподілені між молекулами води, це:

а) аерозолі;

б) піни;

в) суспензії;

г) емульсії.

3. У водному розчині калій гідроксиду :

а) луг є розчинником;

б) калій гідроксид є розчиненою речовиною;

в) луг є розчиненою речовиною і розчинником;

г) вода є розчинником.

4. Розчин складається з двох рідин (спирту та води). Розчинником у ньому буде:

а) вода; б) спирт; в) компонент, якого міститься в системі більше;

г) компонент, вміст якого в системі менше.

5. Насичений розчин можна перевести в ненасичений , якщо:

а) додати води;

б) додати розчинюваної речовини;

в) випарити частину води;

г) охолодити розчин.

6. Виберіть визначення розчинності речовин:

а) здатність речовини дисоціювати на йони при розчиненні.

б) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гомогенну систему;

в) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гетерогенну систему;

г) здатність речовини розчинятися в полярному розчиннику.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин.

8. Які з цих речовин не розчиняються у воді:

а)HNO3 ; б) CuOH; в)Zn(NO3)2 ; г)HgS.

9. Визначте речовину, розчинність якої у воді є найбільшою:

а)магній гідроксид; б)барій сульфат; в)ферум(ІІІ) хлорид; г)алюміній

ортофосфат.

10. Вкажіть відповідність між розчином та його належністю до певних груп:

а) повітря; 1. Суспензія

б) молоко; 2. Рідкий розчин

в) розчин сульфатної кислоти; 3. Газоподібний розчин

г) річковий мул з водою. 4. Твердий розчин

5. Емульсія

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити тему.

Розв´язати задачі:

1)Яку найменшу кількість води треба взяти для розчинення 7,5 г калій сульфату при 450С?

2) У 240 г розчину за температури 200С розчинено 60 г солі. Яка розчинність цієї солі за даної температури.


VІІІ. Рефлексія.

  • Чи виконане ваше хімічне замовлення?

  • Які завдання були найцікавішими?

  • Із яким настроєм ви йдете з уроку?



Урок №3

Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.

Мета: Познайомити учнів із кількісним визначенням складу розчинів, домогтися засвоєння поняття „масова частка розчиненої речовини”; сформувати вміння розв'язувати задачі на обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині, маси розчиненої речовини та маси води, необхідні для приготування розчинів із заданою масовою часткою; розкрити взаємозв´язок теорії з практикою; розвивати логічне мислення, пізнавальні здібності учнів, інтерес до хімії як одного з найважливіших предметів природничо-математичного циклу.

Обладнання: опорні схеми, алгоритми розв'язування задач, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделеєва, мультимедійний проектор з інтерактивною дошкою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи: фронтальна бесіда, інтерактивна гра „Хімічний хокей”, робота в групах, рефлексія.

Міжпредметні зв´язки: математика.


Модель уроку засвоєння знань та розвитку умінь розв´язувати задачі

hello_html_505d9824.gif



Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна гра „Хімічний хокей”

Учні класу діляться на дві команди. В кожній команді обирається „воротар” – найсильніший учень, „захисники” – учні із достатнім рівнем знань і „нападаючі” – учні із середнім та низьким рівнем знань. Нападаючі першої команди задають запитання другій команді. Спочатку відповідають нападаючі, коли відповіді немає, тоді підключаються захисники і воротар. Якщо команда дає правильну відповідь, то вона має право задавати питання суперникові, якщо відповідь не вірна, то команда втрачає шанс задавати запитання(забивати шайбу) і і питання задає знову перша команда. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Приклади понятійних запитань для гри:

1) Що називається дисперсними системами?

2) Що називається грубодисперсними системами?

3) Що називається суспензіями?

4) Що називається емульсіями?

  1. Привести приклад суспензії;

  2. привести приклад емульсії.

  3. Що таке колоїдні розчини?

  4. Як можна відрізнити колоїдний розчин від істинного?

  5. Що таке істинні розчини?

  6. Який компонент розчину вважається розчинником?

  7. Як класифікуються розчини за досягненням розчинності?

  8. Які це насичені розчини?

  9. Що називається ненасиченим розчином?

  10. Привести приклад твердого розчину; газоподібного.

  11. Як класифікуються розчини за кількістю розчиненої речовини?

  12. Які розчини будуть розбавленими?

  13. Який розчин вважається концентрованим?

  14. Що таке розчинність?

  15. Що називається коефіцієнтом розчинності?

  16. Привести приклад практично нерозчинних солей.

  17. Привести приклад малорозчинної речовини.

  18. Від чого залежить розчинність твердих речовин?

  19. Як змінюється розчинність натрій хлориду при підвищенні температури?

  20. Розчинність якої солі різко зростає при підвищенні температури?

  21. Як зміниться розчинність вуглекислого газу при підвищенні температури?

  22. Як впливає тиск на зміну розчинності газів?

  23. Що собою являє молекула води?

  24. Які речовини добре розчиняються у полярних розчинниках?

  25. Що таке гідрати?

  26. Довести, що розчинення – це фізико-хімічний процес.

  27. Що таке кристалогідрати?

Лічильна комісія підводить підсумки гри і визначає команду-переможницю.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, якими розчинами ви користуєтесь вдома у побуті, під час приготуванні їжі? Чи доводилося вам допомагати мамі консервувати овочі та фрукти? Чи використовуєте ви при цьому розчини і які ? При виготовленні розчинів важливо знати, скільки розчиненої речовини повинно в них міститися, тобто склад розчину. А склад розчинів виражається масовою часткою розчиненої речовини.

Отже, метою нашого уроку буде:

- познайомитися з поняттям „масова частка розчиненої речовини”;

- навчитися розв'язувати задачі на визначення масової частки розчиненої речовини;

- навчитися визначати масу розчиненої речовини та об'єм води, необхідні для приготування розчину з даною масовою часткою.

(запис учнями теми уроку)

Девіз уроку: Уміння розв´язувати задачі – це мистецтво, що набувається практикою” (Д. Пойа)


ІV. Засвоєння нових знань.

  1. Масова частка розчиненої речовини.

На уроках математики ви навчилися визначати частку від цілого. Також у 8 класі ми з вами визначали масову частку елемента у складній речовині. Давайте пригадаємо формулу визначення масової частки елемента.

(учні записують формулу у зошити)

Отже, якщо дається якась система, і потрібно знайти частку одного із компонентів системи, потрібно масу даного компоненту поділити на масу всієї системи. Якщо системою є розчин, який складається із розчиненої речовини і розчинника, як би ви визначили, яка частка припадає на розчинену речовину?

(Учні роблять припущення, що для цього треба масу розчиненої речовини поділити на масу усього розчину)

Отже, масова частка розчиненої речовини дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до маси розчину.

Позначається масова частка розчиненої речовини W і виражається в частках від одиниці або у відсотках.

hello_html_61b997ee.gif(в частках від одиниці)

hello_html_61b997ee.gif·100% (у відсотках)

З чого складається маса розчину? Як її визначити?

(учні роблять припущення, що потрібно до маси розчиненої речовини додати масу розчинника)

т(р-ну)=т(р.р.)+т(розчинника).Тоді

hello_html_161c6d09.gif

Пригадайте з курсу фізики, що таке густина і за якою формулою вона обчислюється. (Учні пригадують, що густина – це маса одного літра газу. Густина дорівнює відношенню маси речовини до об´єму)

Це ж правило застосовується для визначення густини розчину. При практичному приготуванні рідких розчинів відміряти масу води чи іншого розчинника в рідкому стані незручно, тому краще відміряти об´єм рідини за допомогою мірного циліндра. Для цього визначають об´єм розчинника чи розчину за формулою:

hello_html_1dd2b0b9.gif. Що стосується води, то ρ(Н2О)=1г/мл


  1. Розв”язування задач на обчислення масової частки розчиненої речовини.

Задача 1.

Яка масова частка солі в розчині, добутому в результаті розчинення 5 г солі у 45 г води?


Дhello_html_40862967.gifано: т(солі)=5 г hello_html_161c6d09.gif

т2О)=45 г

Зhello_html_m2f4cac47.gifнайти: w(солі) hello_html_32b72dc8.gif

Відповідь: 10%.

Задача2.

hello_html_m2fb83a6a.gifЯка маса кухонної солі міститься в 1л розчину з масовою часткою солі 20% і густиною 1,11 г/мл?

Дано: V(р-ну NaCl)=1л 1)Яка маса розчину натрій хлориду?

W(NaCl)=20% або 0,2 hello_html_1dd2b0b9.gif

Ρ(р-ну NaCl)=1,11 г/мл

hello_html_282b66e0.gifhello_html_m5b5c1d08.gif

Знайти: т( NaCl) т(р-ну NaCl)=1,11г/мл·1000мл =1110 г

2) Яка маса кухонної солі міститься в

розчині?

т(солі)= W(солі)·т(р-ну)

т(NaCl) = 0,2 · 1110 г = 222 г

Відповідь: 222г.

  1. Розв´язування задач на обчислення масової частки розчиненої речовини з використанням кристалогідратів.

При розв´язуванні задач на кристалогідрати останні можна розглядати як розчини, що містять певну масову частку безводної речовини. Тому необхідно знаходити масу безводної солі у кристалогідраті .


Задача 3.

Мідний купорос масою 25 г розчинили у воді масою 175 г. Визначити масову частку купрум(ІІ) сульфату в добутому розчині.

Дhello_html_m75498e95.gifано: m(CuSO4·5H2O) = 25г 1)Яка кількість речовини мідного купоросу ?

m (H2O) = 175г hello_html_m7a43b063.gif; М(CuSO4·5H2O)=250 г/моль

hello_html_42c45ef8.gifν(CuSO4·5H2O)=hello_html_m2ae16583.gif

Знайти: W(CuSO4 ) 1 моль CuSO4·5H2O містить 1 моль CuSO4,

0,1 моль CuSO4·5H2O містить 0,1 моль CuSO4

2) Яка маса CuSO4у 25 г мідного купоросу?

т = М· ν

М(CuSO4)=160 г/моль

т (CuSO4)= 160 г/моль · 0,1 моль =16 г

3)Яка маса утвореного розчину?

т (р-ну) = 25 г +175 г = 200 г

4) Яка масова частка купрум(ІІ) сульфату у розчині?

W(CuSO4 ) hello_html_605cc00d.gif ;

W(CuSO4 )=hello_html_m76afbc4a.gif


V. Застосування знань, формування умінь розв´язувати задачі.

Учні об´єднуються у групи гетерогенного складу (учні з різним рівнем навчальних досягнень), одержують завдання . При розв´язуванні задач сильніші учні допомагають слабшим.

Завдання для групової роботи:

1 група: задачі № 1; 2; 3.

2 група: задачі № 4; 5; 6.

3 група: задачі № 7; 8; 9.

  1. У 300 г розчину міститься 30 г натрій гідроксиду. Визначити масову частку натрій гідроксиду у розчині.

  2. 25 г солі розчинили у 50 г води. Яка масова частка солі в утвореному розчині?

  3. Яка маса калій хлориду міститься у 15 г розчину з масовою часткою калій хлориду 5%?

  4. Яка маса гідрогенхлориду міститься у 200 г 40%-вого розчину?

  5. 2 моль натрій гідроксиду розчинили у 320 г води. Знайти масову частку натрій гідроксиду у розчині.

  6. Яка маса магній сульфату міститься у 200 мл розчину з масовою часткою розчиненої речовини 20% і густиною розчину 1,22 г/мл.

  7. У якій масі розчину з масовою часткою калій хлориду 20% міститься 40 г цієї солі?

  8. Яка масова частка натрій карбонату у розчині, одержаному розчиненням

50 г натрій карбонату у 150 г води?

9. Яка маса калій гідроксиду міститься у 350 мл 20%-вого розчину, якщо густина розчину 1,11 г/мл?

На екрані інтерактивної дошки проектується таблиця, в якій дано відповіді до задач. Учні повинні знайти свою відповідь у таблиці і визначити, яка літера відповідає їй. Якщо усі задачі розв´язані вірно, із отриманих літер складеться слово – прізвище ученого, який досліджував хімічні явища під час розчинення речовин. А якщо жоден із запропонованих варіантів відповідей на збігається з вашим результатом, одержаним при розв´язуванні даної задачі, то задача розв´язана невірно. (Масова частка розчиненої речовини у розчині у відповідях виражається у відсотках)

В-дь


№ зад.

38,85

200

10

20

80

33,3

48,8

25

0,75

1

н

д

м

а

к

ж

е

в

ч

2

а

с

ю

б

т

е

в

ф

і

3

п

н

ш

р

г

и

м

щ

н

4

в

я

ч

к

д

в

а

т

ю

5

к

п

р

е

л

д

ж

є

х

6

ф

і

ц

ш

у

к

л

н

р

7

с

е

к

ц

н

г

ш

о

і

8

ч

і

а

у

п

т

ш

є

л

9

в

в

я

ю

н

к

щ

в

д

Завдання для груп: із одержаних літер складіть прізвище видатного ученого-хіміка, який досліджував хімічні явища під час розчинення речовин і заклав основи хімічної теорії розчинів. Згідно цієї теорії, розчин – однорідна система, яка складається з найдрібніших частинок розчиненої речовини, розчинника і продуктів їх взаємодії.

Зад.№1

2

3

4

5

6

7

8

9











Відповідь: Менделеєв.

Доки учні працюють в групах, учитель, спостерігаючи за їх роботою, відключає з груп учнів, які потребують допомоги і працює з ними індивідуально.


VІ. Рефлексія.

  • чи виконали ми завдання уроку?

  • При розв´язуванні якої задачі ви відчули труднощі?


VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника.

Зробивши необхідні розрахунки, заповнити порожні клітинки таблиці.

(Варіанти завдань збігаються з номером робочого місця учня)


Ум зад.

Варіант

т (р.р.)

г

т (Н2О)

г

т (р-ну)

г

W (р.р.)

%

V(р-ну)

мл

ρ (р-ну)

г/мл

1.



300

30


1,13

2.

20

180




1,07

3.




25

500

1,1

4.

30

270




1,14

5.

160



40

381


6.

32



40


1,2

7.


200


10


1,02

8.




30

600

1,02

9.

50


250


238


10.

60

240




1,12




Урок №4

Тема: Розв´язування розрахункових задач на обчислення масової частки розчиненої речовини.

Мета: Закріпити вміння обчислювати масову частку розчиненої речовини, сформувати вміння розв´язувати задачі на розбавлення розчинів, змішування розчинів, а також задачі з використанням масової частки розчиненої речовини при розв´язуванні задач за рівняннями реакцій; розвивати вміння аналізувати, уявляти хімічні процеси, що відбуваються при змішуванні розчинів; вчити застосовувати графічні способи розв´язування задач.

Обладнання: опорні схеми, періодична система елементів Д.І.Менделеєва, картки

з завданнями для групової роботи.

Тип уроку: урок застосування знань і розвитку умінь.

Методи: бесіда, робота в групах, парах, тестування.



Модель уроку закріплення та застосування знань


hello_html_m4648bcea.gif


Хід уроку


І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Цифровий хімічний диктант.

Учитель зачитує учням твердження, означення, правила. Якщо учень вважає його правильним, він ставить цифру 1, а якщо ні – то цифру 0. Після 12 запитань в учнів у зошиті повинно бути дванадцятизначне число із нулів та одиниць. Потім учні в парах обмінюються зошитами і перевіряють завдання свого сусіда. (Правильне кодове дванадцятизначне число учитель після хімічного диктанту пише на дошці). Скільки правильних відповідей, така і оцінка.

Запитання хімічного диктанту:

      1. Емульсії та суспензії – неоднорідні суміші.(Так)

      2. Колоїдні системи відносяться до грубодисперсних систем. (Ні)

      3. Суміш крейди з водою – суспензія. (Так)

      4. Розчин складається із молекул розчинника та розчиненої речовини . (Ні)

      5. У розчині, який складається із 70 г спирту та 30 г води, розчинником буде вода. (Ні)

      6. Щоб перевести насичений розчин у ненасичений, треба випарити частину розчину. (Ні)

      7. Щоб перевести концентрований розчин у розбавлений, треба додати розчинника. (Так)

      8. Кальцій карбонат – нерозчинна речовина.(Так)

      9. Насичений розчин завжди буде концентрованим. (Ні)

10)Розчинність кристалічного мідного купоросу зростає із підвищенням

температури. (Так)

11)Розчинність вуглекислого газу збільшується при пониженні температури і

підвищенні тиску. (Так)

12) Речовини з йонним зв”язком краще розчиняються в полярних

розчинниках.(Так)

Кодове число відповідей: 101000110111.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, за якою формулою ми обчислювали масову частку розчиненої речовини; об´єм розчину. (Учні пишуть формули на дошці)

Мета сьогоднішнього уроку :

  • Закріпити вміння розв´язувати задачі на масову частку розчиненої речовини;

  • навчитися розв´язувати задачі на розведення розчинів;

  • навчитися розв´язувати задачі на змішування розчинів з використанням правила „хреста”;

  • застосувати набуті вміння при розв´язуванні задач за рівняннями реакцій.

ІV. Застосування знань, формування нових умінь

1. Розв´язування задач на розведення та змішування розчинів.

Задача.

До 750 г 25%-ого розчину солі долили 250 г води. Знайти масову частку солі у розчині після розбавлення.

Намалюємо малюнок згідно умови задачі.

hello_html_m66ccddf9.gifhello_html_m2bddf96.gifhello_html_m6dae7b6f.gif250 г Н2О

hello_html_m4ba3cc82.gif

hello_html_m4ac653fd.gif

750 г р-ну 750г+250г=1000г



W2 - ?

  • Чи змінилася маса розчиненої речовини в розчині після розбавлення?

  • Ні.

  • А чи можемо знайти масу розчиненої речовини?

  • Так. Для цього масу розчину помножимо на масову частку.

  • А що змінилося після розбавлення?

  • Маса розчину збільшилася.

  • Тепер можемо знайти масову частку р.р. після розбавлення .

Ось ми й склали план розв´язування задачі .

Дhello_html_m2fb83a6a.gifано: т1(р-ну)=750 г 1) Яка маса солі у вихідному розчині?

W1 (солі)=25% т(солі)= W(солі)·т(р-ну)

т 2О) = 250 г т(солі)=0,25·750 г = 187,5 г

hello_html_m3ded7190.gif2) Яка маса нового розчину?

Знайти: W2(солі) т(р-ну)= 750 г +250 г = 1000 г.

3) Яка масова частка солі в новому розчині?

W2(солі) = hello_html_m598f0e52.gif або 18,5%hello_html_m53d4ecad.gif

hello_html_750e6345.gifабо 22,5%

Відповідь: 22,5%

  1. Розв”язування задач за правилом „хреста”.

При розв”язуванні задач на отримання розчину із заданою масовою часткою розчиненої речовини шляхом змішування двох розчинів з відомою масовою часткою (%)користуються правилом „хреста”. Суть цього методу полягає в тому, що спочатку записується значення масової частки розчину, який потрібно приготувати, зліва вгорі від нього – більше значення масової частки вихідного розчину, зліва внизу – менше значення масової частки другого вихідного розчину. Потім в напрямку діагоналей знаходять різниці цих чисел. Отримані числа показують, у якому співвідношенні потрібно змішувати вихідні розчини.

hello_html_7e0a5019.gifhello_html_m682cdf42.gifhello_html_40862967.gifW1 W3 - W2 m1


hello_html_m682cdf42.gifhello_html_7e0a5019.gifW3


W2 W1 -W3 m2


Задача.

Обчислити маси розчинів з масовими частками калій гідроксиду 10% та 50%, необхідні для приготування 800 г розчину з масовою часткою калій гідроксиду 25%.


Дhello_html_m15987aaa.gifано: W1 (КОН)=10% 1. Які масові співвідношення вихідних розчинів?

W2 (КОН)=50%

т3(р-ну )=800г 50 15 – 3 в.ч.

W3 (КОН)=25%

hello_html_m3ded7190.gifhello_html_7e0a5019.gifhello_html_7e0a5019.gifhello_html_m682cdf42.gif25

Знайти: т1(р-ну КОН)

hello_html_m682cdf42.gifт2(р-ну КОН) 10 25 – 5 в.ч.

2. Із скількох вагових частин складається маса 25%-

ого розчину?

3 +5 = 8 (в.ч.)
3. Яка маса припадає на 1 в.ч.?

800 г : 8 =100 г

4. Які маси вихідних розчинів?

т1(р-ну КОН)= 5 · 100 г = 500 г

т2(р-ну КОН)= 3 · 100 г = 300 г

Відповідь: 500 г; 300 г.

ІV. Удосконалення умінь розв´язувати задачі.

Формуються групи гомогенного складу, які одержують диференційовані завдання. Група найсильніших учнів – варіант А, група учнів з достатнім рівнем знань – варіант В. з середнім рівнем – варіант С.

Учні розв’язують задачі на обчислення масової частки розчиненої речовини, допомагаючи один одному і разом вирішуючи спірні питання . В разі необхідності допомогу групам надає учитель.

Варіант А

  1. Яку масу мідного купоросу (купрум(ІІ) сульфату пентагідрату) можна

добути із 300 г розчину купрум(ІІ) сульфату з масовою часткою солі

20%?

  1. Обчисліть маси розчинів з масовими частками калій гідроксиду 10% та 50%, необхідні для приготування 800 г розчину з масовою часткою калій гідроксиду 25%.

  2. Скласти умову задачі за малюнком, розв´язати її.

hello_html_42d1cefb.gifhello_html_1514ed48.gifhello_html_m17fc09d8.gifhello_html_37862b01.gif

hello_html_96cccaa.gifhello_html_5301ac9a.gifhello_html_m7ca034b.gif


hello_html_m3fe553ff.gif

hello_html_mc266016.gif

hello_html_36c6e686.gif40 мл р-ну 30 мл р-ну

ρ =1,5г/мл ρ =1,3г/мл



Варіант В.

  1. До розчину сульфатної кислоти об”ємом 400 мл , густина якого 1,1 г/мл , а масова частка кислоти 15%, додали 60 г води. Визначити масову частку розчиненої речовини у розчині.

  2. Яка маса осаду утвориться при взаємодії 200 г розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 10% із розчином купрум(ІІ) сульфату?

  3. Скласти умову задачі за малюнком, розв´язати її.


hello_html_1b1ef839.gifhello_html_5301ac9a.gifhello_html_m1219bf05.gifhello_html_m6f3395d9.gifhello_html_1fb31b9b.gifhello_html_4b1b3a8c.gifhello_html_45cf3d91.gif


hello_html_m3fe553ff.gif

hello_html_mc266016.gif

hello_html_36c6e686.gif500 г р-ну 200 г р-ну


Варіант С.

  1. Яка маса калій гідроксиду та води міститься у 800 г 40%-ого розчину?

  2. Обчислити масову частку калій хлориду у розчині, якщо в результаті випарювання 300 г 6%-ого розчину його маса зменшилася на 150 г.

4. Скласти умову задачі за малюнком, розв´язати її.

hello_html_m2a7690f7.gif

Х г солі

hello_html_1cbd7991.gifhello_html_m3aafe655.gif

hello_html_m651eb9bf.gifhello_html_50efaa41.gif


W2 = 30%


600 г р-ну


Учні, які раніше справилися з розв´язуванням задач, виконують тестові завдання.

  1. Виберіть твердження, що характеризує розчин: а)речовина у рідкому агрегатному стані; б)хімічна сполука; в)однорідна суміш речовин; г)гетерогенна система, що складається з кількох речовин.

  2. Виберіть твердження, яке визначає масову частку розчиненої речовини в розчині як відношення: а)маси розчину до його об”єму; б)маси розчиненої речовини до маси розчину; в)маси розчину до маси розчиненої речовини; г)маси розчиненої речовини до маси розчинника.

  3. Виберіть твердження, яке визначає густину розчину як відношення: а)маси розчиненої речовини до об'єму розчину; б)маси розчиненої речовини до маси розчину; в)маси розчину до об'єму розчину; г) маси розчинника до маси розчину.

  4. Позначте символ та одиниці вимірювання масової частки розчиненої речовини: а)φ ; б)W ; в)%; г) г/моль.

  5. Масова частка розчиненої речовини в розчині, утвореному при розчиненні 40 г речовини в 160 г води становить: а)0,25; б)0,20; в)0,40; г)0,15.

  6. Встановіть відповідність:

Склад розчину Масова частка розчиненої речовини

а


б


в


г


а) 4 моль NаОН і 640 г води 1. 9,8%

б) 30 г солі і 170 г води 2. 12,7%

в) 4,48 л НСl і 50 мл води 3. 20%

г) 0,3 моль Н2SО4 і 270,6 г води. 4. 0,15


Перевіривши тестові завдання , завдання навчальної частини семінару , учитель виставляє остаточну оцінку кожному учню.


ІІІ. Домашнє завдання.

Повторити тему „Розчини”. Виконати диференційоване домашнє завдання.


Варіант А.

  1. Яку масу залізного купоросу слід розчинити у 186,1 мл води для одержання розчину з масовою часткою ферум(ІІ) сульфату 3,8%?

  2. Визначте маси розчинів з масовими частками розчиненої речовини 10% та 30%, необхідні для приготування 300 г розчину цієї речовини з масовою часткою 15%.

Варіант В.

  1. Обчислити масову частку розчиненої речовини в розчині, який утвориться при додаванні 20 г алюміній хлориду до 280 г 5%-го розчину цієї солі.

  2. Водень об´ємом 200 л (н.у.) було піддано реакції синтезу з хлором. Після закінчення реакції утворений хлороводень розчинили у 1348 мл води. Розрахуйте масову частку речовини в розчині.


Варіант С.

  1. У лабораторії провели випарювання 1,2 кг розчину з масовою часткою солі 28%. Після випарювання розчин мав масу 1 кг. Якою стала масова частка солі в розчині після випарювання?

  2. Яку масу барій хлориду та який об´єм води треба взяти для приготування 200 г 2%-го розчину?




Урок № 5

Тема: Узагальнення знань про розчини та розчинність, масову частку

розчиненої речовини.

Мета: Узагальнити та закріпити знання про розчини, їх класифікацію, розчинність; систематизувати теоретичні знання , необхідні для розв´язування розрахункових задач на обчислення масової частки розчиненої речовини; розвивати вміння учнів розв´язувати розрахункові задачі, а також складати задачі самостійно. Розвивати логічне мислення учнів, пам´ять, увагу, творчі здібності. Виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети, почуття колективізму.

Обладнання: Мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, картки з алгоритмами розв´язків задач за рівняннями реакцій, виставка задач-акцій, картки із завданнями, бюлетні аукціону, гонг, дерев´яний молоточок .


Тип уроку: урок узагальнення знань .

Форма проведення: урок-аукціон.


Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На попередніх уроках ви навчилися розв´язувати різні типи задач з використанням масової частки розчиненої речовини. Сьогодні ми закріпимо теоретичні знання про розчини, їх класифікацію, будемо удосконалювати навички розв´язування задач даного типу, а також комбіновані задачі за рівняннями реакцій, з застосуванням масової частки розчиненої речовини. (Оголошення теми уроку, запис її в учнівських зошитах. Тема уроку висвітлюється також на екрані інтерактивної дошки)

Проведемо урок у вигляді аукціону. Для цього нам потрібно створити біржевий комітет терміном на 1 урок, який:

  • здійснює спостереження за допуском цінних паперів (задач-акцій) на аукціон, випускає бюлетень і веде нарахування та виплату дивідендів за складання, розв´язування, ускладнення і перепродажу задач-акцій.

  • Вирішує конфлікти між покупцями і продавцями.

Пропоную ввести до складу біржевого комітету ___________________

Продажа задач-акцій у нас буде здійснюватись безпосередньо власниками. Кожен з вас приготував для продажі задачу-акцію вдома (найпростішу задачу на обчислення масової частки розчиненої речовини). Задача-акція вважається проданою тоді, коли власник пояснив методику розв´язування задачі. Задача-акція вважається купленою тоді, коли вона доповнена діями, які оцінюються в 1 бал. Ці бали нараховуються у вигляді дивідендів на особистий рахунок учасника аукціону.


ІІІ. Проведення аукціону.

Увага, починаємо аукціон! (Удар гонга)



Лот №1. “Пропуск” (Висвітлюється на екрані)

Зараз ви повинні отримати пропуск на аукціон і право на продаж своєї задачі-акції. Для цього ви повинні дати відповіді на поставлені запитання і за кожну правильну відповідь отримати жетон. Кількість жетонів – це кількість дивідендів, занесених на ваш рахунок. Той, у кого виявиться найбільше дивідендів, одержить право на продажу задачі-акції.

Запитання.

  1. Як класифікуються дисперсні системи?

  2. Які системи відносяться до грубодисперсних систем?

  3. Що таке суспензія?

  4. Привести приклад суспензії.

  5. Що таке емульсія?

  6. Привести приклад емульсії.

  7. Що відноситься до тонкодисперсних систем?

  8. Які особливості колоїдних розчинів?

  9. Привести приклад колоїдних розчинів.

  10. Як можна відрізнити колоїдні розчини від істинних?

  11. Що таке істинні розчини із яких компонентів складається розчин?

  12. Яка із двох речовин у розчині вважається розчинником?

  13. Що буде розчинником у розчині, утвореному розчиненням натрій гідроксиду у воді?

  14. Змішали 50 г оцтової кислоти і 30 г води. Що буде розчинником у даному розчині?

  15. Що являє собою молекула води за будовою?

  16. Що таке гідратовані йони?

  17. Що називається гідратами?

  18. Про що свідчить виділення чи поглинання тепла під час розчинення речовин?

  19. Доведіть, що розчинення – фізико-хімічний процес.

  20. Як класифікуються розчини за агрегатним станом?

  21. Привести приклад газоподібного розчину.

  22. Які розчини називаються насиченими?

  23. Що таке ненасичений розчин?

  24. Які розчини називаються розбавленими?

  25. Які розчини називаються концентрованими?

  26. Чи завжди насичений розчин є концентрованим? Довести на прикладі.

  27. Як ненасичений розчин перевести в насичений?

  28. Як насичений розчин перевести в ненасичений?

  29. Що таке розчинність?

  30. Від чого залежить розчинність твердих речовин?

  31. Від яких факторів залежить розчинність газів?

  32. Як зміниться розчинність калій нітрату при підвищенні температури?

  33. Як зміниться розчинність карбон(ІV) оксиду при підвищенні температури?

  34. Як зміниться розчинність карбон(ІV) оксиду при підвищенні тиску?

  35. Що означає літера „н” в таблиці розчинності?

  36. Привести приклад трьох нерозчинних солей, користуючись таблицею розчинності.

  37. Привести приклад трьох розчинних основ (лугів), користуючись таблицею розчинності.

  38. Що називається коефіцієнтом розчинності?

  39. Користуючись кривими розчинності, визначити, чому дорівнює розчинність барій хлориду при 400 С?

  40. Користуючись кривими розчинності, визначити, розчинність якої солі майже не змінюється з підвищенням температури.

  41. Користуючись кривими розчинності, визначити, розчинність якої солі найбільше змінюється при підвищенні температури?

  42. Що таке кристалогідрати?

  43. Як виражають склад розчину?

  44. Що таке масова частка розчиненої речовини у розчині?

  45. В чому виражається масова частка розчиненої речовини?


  • Хто з вас не має жодного жетона? Всі одержали жетони-дивіденди, тому всі допускаються до участі у лоті №2. Хто має 10 чи більше жетонів?

  • Отже, найбільше жетонів-дивідендів отримала______________________, вона одержує право продавати свою задачу-акцію. А біржевий комітет прошу занести на рахунок акціонерів кількість одержаних дивідендів у першому лоті.


Лот №2. “ Задачі на обчислення масової частки розчиненої речовини, розведення розчинів””

Увага, лот №2. (Удар гонга)

Стартову задачу-акцію пропонує переможець першого лоту ________________

Учень: Пропоную стартову задачу-акцію, яку оцінюю в три бали.

(Зачитує умову задачі, записує на дошці СЗУЗ, розв´язує задачу)

Задача-акція: 1) До 30 г калій нітрату додали 120 г води. Знайти масову частку солі в утвореному розчині.

Учитель: Зараховується! Хто ускладнює умову задачі, додає собі 1 дивіденд і піднімає ціну задачі-акції? При ускладненні умови задачі користуйтеся бюлетенем №1.(див. Додаток №1) 3 бали –раз! 3 бали – два!

Учень: 2)До 150 г 20%-го розчину калій нітрату долили 50 г води. Знайти масову частку солі в новому розчині.

(Учень розв´язує задачу з доповненням на дошці)

Учитель: Зараховується! 1 дивіденд додає на свій рахунок _______________.

А задача коштує тепер 4 бали! Хто більше? Хто ускладнює задачу і піднімає ціну акції? 4 бали – раз! 4 бали –два!

Учень: 3) До 150 г 20%-го розчину калій нітрату додали 50 г калій нітрату. Знайти масову частку солі в новому розчині.

(Учень розв´язує задачу з доповненням на дошці)

Учитель: Зараховується! 1 дивіденд додає на свій рахунок ________________

А ціна задачі-акції піднялась до 5 балів! 5 балів –раз! Хто дає більше?

Учень: 4) До 150 г 20%-го розчину калій нітрату додали 200 г 40%-ого розчину калій нітрату. Знайти масову частку солі в новому розчині.

Учитель: Зараховано! Задача коштує тепер 6 балів! 6 балів-раз! Хто ускладнює задачу?

Учень: 5) Із 150 г 20%-го розчину калій нітрату випарили 50 г води. Знайти масову частку солі в новому розчині

(Учень розв'язує доповнення на дошці)

Учитель: Зараховано! 1 бал одержує __________________, а задача тепер коштує 7 балів! Хто дає більше? 7 балів – раз!

Учень: 6) Який об'єм займе 150 г розчину, якщо густина розчину 1,1 г/мл?

Учитель: Приймається! Таким чином, ціна задачі 8 балів! Ускладнюємо задачу далі, користуючись бюлетнем №1.

Учень: 7) Яка маса калій нітрату міститься у 150 г 20%-го розчину калій нітрату , густина якого 1,1 г/мл?

Учитель: Приймається! Таким чином, ціна задачі 9 балів! Ускладнюємо задачу далі, користуючись бюлетнем №1.

Учень: 8) Яку масу води треба додати до 150 г 20%-го розчину , щоб утворився 10%-ний розчин?

Учитель: Приймається! Таким чином, ціна задачі 10 балів! Але остаточно задача знайде свого хазяїна , тобто буде продана тому, хто виявиться найсильнішим у лоті № 3.


Лот № 3. “Розв'язування розрахункових задач на обчислення масової частки розчиненої речовини в розчинах, утворених кристалогідратами, та за рівняннями реакцій з використанням поняття масової частки розчиненої речовини”

Увага, лот № 3! (Назва висвітлюється на екрані інтерактивної дошки)

Пропоную задачу-акцію, остаточна ціна якої 10 балів! Ці бали дістануться тому, хто найшвидше і правильно розв'яже задачу на визначення масової частки розчиненої речовини у розчині, отриманому розчиненням кристалогідратів. Але в купівлі-продажі тепер мають право брати участь тільки ті акціонери, які грали в лоті №2. Прошу вас зайняти місця за першими столами. А усіх інших акціонерів прошу утворити три групи (кожному учневі заздалегідь роздані картки різних кольорів. Учитель просить створити групи за кольорами карток).

Завдання для учасників третього лоту:

Кожний учень отримує завдання на листку і код відповіді до них з малюнком квітки. Вам треба розв'язати якомога більше задач і розфарбувати пелюстки квітки- відповіді відповідно до коду. Вірно розв'язана задача оцінюється в 3 бали. А той учень, який правильно і найшвидше розв'яже якнайбільше задач, стане переможцем аукціону. При розв'язуванні можна користуватися алгоритмом (дод.№2).

Завдання.

  1. Мідний купорос масою 25 г розчинили у 135 мл води. Визначити масову частку купрум(ІІ) сульфату у розчині.

  2. Залізний купорос масою 59,26 г розчинили у 100 г води. Визначити масову частку ферум(ІІ) сульфату у розчині.

  3. 64,4 г глауберової солі розчинили у 200 г води. Знайти масову частку натрій сульфату у розчині.

  4. Кристалогідрат BaCl2 · 2H2O масою 48,8 г розчинили у 200 г води. Знайти масову частку барій хлориду у розчині.

  5. Знайти масову частку натрій сульфату у розчині, одержаному розчиненням 40 г глауберової солі у 440 г води.

Код відповідей: Синій колір - 10%

Червоний колір - 10,74%

Жовтий колір - 20,34%

Зелений колір - 16,72

Оранжевий колір – 3,67%

Після того, як учні розв'яжуть задачі, на екрані проектується малюнок (код-

матриця), розфарбований правильно. Цей малюнок звіряється з тим, що розфарбував учень. Скільки пелюсток квітки розфарбовано правильно, стільки ж і задач розв'язано вірно.

Квітка для розфарбовування: Квітка-відповідь:

hello_html_m27819161.gifhello_html_m258f95ed.gif


hello_html_4b8ddb43.gifhello_html_m43025857.gifhello_html_343fdd7f.gifhello_html_48e6624d.gif

hello_html_75d3d79c.gifhello_html_m96924ba.gif

hello_html_m4825e3.gifhello_html_m734245c8.gifhello_html_2dce285.gifhello_html_c1267b6.gif



Завдання для групової роботи.

Усі інші учні класу, об'єднані в групи, розв'язують задачі за рівняннями реакцій з використанням масової частки розчиненої речовини. Кожна група отримує картку із задачами і код до них . (На екрані проектується завдання даного лоту), але перші три задачі знаходяться на червоному фоні, інші три – на зеленому, останні три – на синьому. Групи розв’язують задачі того кольору, якого кольору у них картки, за якими утворювалися групи)

1. Цинк оксид обробили розчином хлоридної кислоти масою 365 г з масовою

часткою кислоти 10%. Яка маса солі утворилася?

2.Який об'єм 20%-го розчину хлоридної кислоти густиною 1,11 г/мл потрібно

для нейтралізації розчину, що містить 4 г натрій гідроксиду?

  1. Сульфатна кислота, що міститься у 50 г розчину з масовою часткою кислоти 9,8%, повністю прореагувала з магнієм. Обчислити об'єм газу, що виділився (н.у.)?

  2. До 44,47 мл розчину з масовою часткою хлоридної кислоти 12,9% густиною 1,12 г/мл додали розчин калій гідроксиду до повної нейтралізації. Яка маса солі утворилася?

  3. Який об'єм розчину з масовою часткою натрій сульфату 14,2% та густиною 1,13 г/мл потрібно взяти для взаємодії з розчином, що містить 16,64 г барій хлориду.

  4. 730 г розчину з масовою часткою хлоридної кислоти 10% повністю прореагувало з розчином натрій карбонату (н.у.) . Який об'єм газу виділився?


Розв'язавши задачі, групи , користуючись таблицею, знаходять літери, що відповідають відповідям задач. Із цих літер складають слово. Остання літера слова – й.


В-дь:

№ зад.

1,12

70,8

68

13,12

16,44

22,4

1.

к

п

ф

і

т

м

2.

і

о

у

к

а

щ

3.

р

в

п

є

л

о

4.

ч

с

б

а

ю

ж

5.

в

д

н

г

р

д

6.

я

т

б

м

с

е

Поставивши одержані літери у клітинки таблиці, прочитайте кодове слово даного завдання.

1

2

3

4

5

6








й


1

2

3

4

5

6


Ф

а

р

а

д

е

й


Ви одержали слово „Фарадей”. Це прізвище знаменитого фізика, який відкрив закони електролізу, пізніше названі його ім'ям, і тим самим започаткував електрохімію; розробив для неї термінологію, яка збереглася до нині, зокрема поняття „електроліт”, „нелектроліт”. А що це за речовини – електроліти та неелектроліти – ми будемо вивчати на наступному уроці.


ІІІ. Підведення підсумків, виставлення оцінок.

ІV. Домашнє завдання.

Розв'язати задачу і ускладнити її умову відповідно до бюлетеня аукціону №2 (Дод. 1) так, як ми це робили сьогодні на уроці (перші чотири пункти бюлетеня)

До 10 г натрій хлориду додали 140 г води. Знайти масову частку натрій хлориду .


Додаток №1

Бюлетень №1.

Перелік типів задач на масову частку розчиненої речовини

та розведення розчинів.

  1. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при розчиненні маси розчиненої речовини у певній масі води.

  2. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при додаванні до вихідного розчину певної маси води.

  3. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при додаванні до вихідного розчину додаткової кількості розчиненої речовини.

  4. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при змішуванні розчинів однієї й тієї ж речовини з відомими масовими частками та масами вихідних розчинів.

  5. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при випарюванні певної маси води із вихідного розчину.

  6. Обчислення об'єму вихідного розчину за відомою масою та густиною розчину.

  7. Обчислення маси розчиненої речовини, яка міститься у розчині певного об'єму з відомою масовою часткою розчиненої речовини та густиною розчину.

  8. Обчислення маси води, яку треба додати до розчину відомої маси та відомої масової частки розчиненої речовини, щоб одержати розчин з меншою масовою часткою розчиненої речовини.


Додаток №2

Бюлетень №2.

Алгоритм розв'язування задач на масову частку

розчиненої речовини у розчині, одержаному

при розчиненні у воді кристалогідратів.

  1. Знайти масу безводної солі у даній масі кристалогідрату.

  2. Знайти масу утвореного розчину ( до маси кристалогідрату додати масу води).

  3. Знайти масову частку безводної солі у кристалогідраті (масу безводної солі поділити на масу розчину).



Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 25 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-107753

Похожие материалы