Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Діагностика адаптації першокласників до школи
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Діагностика адаптації першокласників до школи

библиотека
материалов
















ДІАГНОСТИКА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО ШКОЛИ

(МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)
































Вступ ………………………………………………………………………......3

І. Особливості адаптаційного періоду першокласників………………........5

ІІ. Організація процесу адаптації першокласників………………….......11

ІІІ. Програма діагностики адаптації ……….………………………………13

Висновки…………………………………………………………………......27

Список літератури……………………………………………………….......28

Додатки………………………………………………………………….........43























Вступ

Більшість випускників дошкільних закладів бажають вчитися в школі і мають намір робити це добре. Вони з нетерпінням чекають перше вересня і з радістю йдуть до школи. Згодом їхнє життя наповнюється багатьма вимогами, обов’язками та обмеженнями. Виникає емоційно-стресова ситуація: змінюється звичний стереотип, збільшується психоемоційне навантаження. Від того, як пройде процес адаптації до навчання, здебільшого залежить працездатність і успішність дитини у школі.

Проблема оцінки рівня адаптації дитини до школи, попередження можливого неблагополуччя в психічному і особистісному розвитку першокласників неминуче ставить перед шкільним психологом завдання вибору відповідних діагностичних засобів.

Більшість авторів, що вивчають проблеми адаптації, приводять різні батареї методик, які дозволяють здійснити глибокий аналіз варіантів і причин дезадаптації, побудувати відповідіні стратегії корекційної і розвиваючої роботи [2; 4; 10; 13]. Проте, як правило, всі ці підходи поєднує одне: мове йде про поглибленне індивідуальне обстеження.

Виникає питання: яким чином і хто (вчитель, адміністрація школи, батьки?) і за якими критеріями виявляє категорію дітей, які потребують допомоги психолога? Як показує досвід, крім першокласників, які дійсно мають труднощі в адаптації, до цієї групи нерідко включають і інших дітей. З іншого боку, – до неї не потрапляють ті першокласники, зовнішній малюнок поведінки яких не демонструє дезадаптації, але вони відчувають великі труднощі як в засвоєнні навчальної програми, так і в емоційній сфері (той варіант, коли адаптація до школи проходить за рахунок розвитку особистості і здоров’я дитини). Не секрет, що нерідко дитину приводять до психолога тоді, коли ризик дезадаптації завдяки неадекватному педагогічному впливу з боку батьків, а іноді, на жаль, і вчителя, став реальністю.

Все це, а часто також бажання адміністрації школи отримати інформацію про рівень адаптації всіх учнів перших класів, ставить перед практичним психологом завдання проведення масового дослідження процесу адаптації першокласників до школи до кінця першої чверті.

В розділі “Особливості адаптаційного періоду першокласників” розкриті теоретичні засади, на яких грунтується вибір діагностичних засобів: поняття “адаптація”, психологічна характеристика дитини 6-7 років, причини шкільної дезадаптації, етапи адаптації та умовні групи дітей, які виділяються за рівнем адаптованості.

В частині “Організація процесу адаптації першокласників” наведені етапи адаптаційного процесу в навчальному закладі.

Третій розділ “Програма діагностики адаптації” містить: критерії вибору діагностичних засобів, програму вивчення рівня адаптації, алгоритм ії втілення з описом кожної методики.

В додатках поданий психодіагностичний інструментарій, а також карта адаптації першокласника та схема аналітичної довідки, яка складається за результатами діагностики.
















І. Особливості адаптаційного періоду першокласників

Адаптацію визначають не лише як процес пристосування до успішного функціонування в даному середовищі, але й як здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку людини.

Як і ми, дорослі, діти 6–7 років реагують на стан невизначеності всією своєю суттю: у них порушується біологічна і психологічна рівновага, знижується стійкість до стресів, зростає напруженість. Можуть з'явитися стан тривоги, капризи, виявитися яскравіше будь-які труднощі характеру: впертість, незосередженість, замкнутість, демонстративність і тому подібне.

Для дитини прихід в школу – це своєрідне “оформлення на посаду” (за влучним виразом Т.А. Нежнової). “Справжній школяр – це щасливий володар портфеля і старанний виконавець шкільних правил. Він слухає вчителя, піднімає руку і отримує відмітки” – зіграти в таку гру жадає практично будь-який майбутній першокласник. Через декілька днів або років дитина визнає себе обдуреною, а вчителя – обманщиком, з яким треба було, виявляється, грати зовсім в інші ігри. Годинами сидіти за партою виявилося не так цікаво, як очікувалося. Так другого(!) вересня у дитини на все шкільне життя розійшлися реальні інтереси і гра в шкільні атрибути, що швидко приїлася [11].

Початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап в ії житті. Діти 6–7 років переживають психологічну кризу, пов'язану з необхідністю адаптації до школи. Які характеристики даного періоду слід враховувати, здійснюючи психологічну адаптацію дитини до школи? [1]

По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. В неї з'являються нові і складні обов'язки: робити уроки, приходити вчасно в школу, бути уважною на уроках, дисциплінованою і тому подібне. По суті, вперше в своєму житті дитина стає членом суспільства зі своїми обов'язками. Вчитель виступає представником суспільства: він задає вимоги і норми, орієнтує дитину в тому, як ій слід поводитися, що і як робити.

По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання в школі діти зайняті переважно грою. З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльність. Основна психологічна відмінність ігрової і навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова діяльність є вільною, а навчальна – побудована на довільних зусиллях дитини. Слід зазначити так само і те, що власне перехід дитини від ігрової діяльності до навчальної здіснюється не за ії волі, не природним для неї шляхом, а є як би “нав'язаний” їй зверху.

По-третє, важливим чинником психологічної адаптації дитини до школи виступає ії соціальне оточення. Від відношення вчителя до дитини залежить успішність ії подальшого навчання в школі. Успішність процесу адаптації дитини до школи залежить ще і від того, наскільки міцно вона змогла ствердити свою позицію в класі серед однолітків. Активна та ініціативна дитина стає лідером, починає добре вчитися, тихий і податливий учень перетворюється на аутсайдера, вчиться без бажання або незадовільно.

По-четверте, однією з гострих проблем виступає проблема заборони рухової активності ініціативної дитини і, навпаки, активізація млявих і пасивних дітей.

Соціально-психологічна адаптація є процесом активного пристосування, на відміну від фізіологічної адаптації, яка відбувається як би автоматично. Стосунки з середовищем, до якого треба пристосовуватися, особливі. Тут не лише середовище впливає на людину, але і вона сама змінює соціально-психологічну ситуацію. Тому адаптувати доводиться не лише дитину до класу, до свого місця в школі, до вчителя, але і самого педагога до нових для нього учнів.

Деяка частина першокласників зазнає труднощі, перш за все, в налагодженні взаємин із вчителем і однокласниками, що нерідко супроводжується низьким рівнем опанування шкільної програми. У виразі їхніх облич можна побачити емоційний дискомфорт: печаль, тривога, напруженість типові для них.

Дезадаптованість у певної частини школярів пов'язана з поведінковими проблемами – низьке засвоєння шкільних норм поведінки. На уроках ці діти неуважні, часто не слухають пояснення вчителя, відволікаються на сторонні заняття і розмови. Якщо ж вони зосереджуются на завданні, то виконують його правильно. На перерві відбувається розрядка напруги: вони бігають, кричать, заважають іншим дітям.

Причини дезадаптації

За дослідженням Г.М. Чуткиної виокремлені такі несприятливі чинники дезадаптації дитини [1]:

  • неправильні” методи виховання в сім'ї;

  • функціональна неготовність до навчання в школі;

  • проблеми у спілкуванні з дорослими;

  • неадекватне усвідомлення свого статусу в групі однолітків;

  • низький освітній рівень матері;

  • конфліктна ситуація в сімї через алкоголізм;

  • негативний статус дитини в колективі однолітків в дошкільному закладі;

  • низький освітній рівень батька;

  • конфліктна ситуація в сім'ї;

  • негативне ставлення до дітей вчителя;

  • неповна сім'я тощо.

Дослідники виділяють дві групи причин дезадаптації – біологічні та соціально-психологічні [9].

Біологічні причини шкільної дезадаптації:

  • соматична ослабленність дитини;

  • нейродинамічні розлади, пов'язані з психомоторною загальмованістю, з емоційною нестійкістю (гіпердинамічний синдром, рухова розгальмованість);

  • функціональні дефекти периферійних органів мовлення (дислексія, дисграфія);

  • легкі когнітивні розлади (мінімальні мозкові дисфункції, астенічний синдром та ін.).


Соціально-психологічні причини:

  • негативний виховний вплив сім'ї, що спричиняє недоліки підготовки до школи;

  • особливості стосунків з однолітками;

  • неадекватність самооцінки;

  • мотиваційна незрілість;

  • особистісні якості (агресивність, тривожність);

  • невірний педагогічний підхід вчителя.

Етапи адаптації

Згідно з дослідженням М.М. Безруких [3], процес адаптації дитини до школи можна розділити на декілька етапів, кожен з яких має свої особливості і характеризується різною мірою напруженості функціональних систем організму.

Перший етап – орієнтувальний, коли у відповідь на весь комплекс нових дій, пов'язаних з початком систематичного спілкування, відповідають бурхливою реакцією і значною напругою практично всі системи організму. Ця “фізіологічна буря” триває достатньо довго (2–3 тижні).

Другий етап – нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить якісь оптимальні (або близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці дії. На першому етапі ні про яку економію ресурсів організму говорити не доводиться: організм витрачає все, що є, а інколи і “в борг бере”. На другому етапі ця ціна знижується, буря починає затихати.

Третій етап – період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш відповідні варіанти реагування на навантаження, що вимагають меншої напруги всіх систем. Яку б роботу не виконував школяр, будь то розумова робота щодо засвоєння нових знань, статичне навантаження, яке випробовує організм при вимушеній “сидячій” позі, або психологічне навантаження спілкування у великому і різнорідному колективі, організм, вірніше, кожна з його систем, мають відреагувати своєю напругою, своєю роботою. Тому чим більше напруги видаватиме кожна система, тим більше ресурсів витратить організм. А ми знаємо, що можливості дитячого організму далеко не безмежні, а тривала напруга та пов'язане з ним стомлення і перевтома можуть коштувати організму дитини здоров'я.

Тривалість всіх трьох фаз адаптації – приблизно 5–6 тижнів, а найбільш важким є перший місяць.

Рівні адаптації

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на три групи.

Перша група дітей (високий рівень) адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання. Ці діти відносно швидко входять в колектив, освоюються в школі, знаходять нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя. Іноді в них відмічаються складності або в контактах з дітьми, або у стосунках з учителем, оскільки їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки. Але до кінця жовтня відбувається засвоєння і нового статусу, і нових вимог, і нового режиму. Ці якості дозволяють їм з перших днів відчути свої усіхи, що ще більше півдвищує навчальну мотивацію. Це легка форма адаптації.

Друга група дітей (середній рівень) має тривалий період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам. Це форма середнього рівня адаптації.

Третя група (“група ризику”) – діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі, батьки. Постійні неуспіхи в навчанні, відсутність контакту з вчителем створюють відчуження і негативне відношення однолітків. Серед цих дітей можуть бути ті, хто потребує лікування — учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це “група ризику”.





























ІІ. Організація процесу адаптації першокласників

Ставлячи завдання визначити рівень адаптації учнів, слід перш за все розмежувати це поняття “діагностика рівня адаптації” від поняття «діагностика рівня психологічної готовності до школи».

Психологічна готовність до школи на сучасному етапі розглядається як комплексна характеристика дитини, в якій розкриваються рівні розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в шкільне життя і для розвитку навичок навчальної діяльності на етапі шкільного дитинства. Ці психологічні якості згруповані в основні компоненти психологічної готовності до школи, а саме такі:

інтелектуальна готовність до школи;

мотиваційна готовність до школи;

емоційно-вольова готовність до школи;

комунікативна (готовність до спілкування з однокласниками і вчителем).

В звязку з цим перед психологом, який супроводжує дитину на етапі дошкільного дитинства, постає завдання вивчити рівень сформованості кожного з компонентів.

Адаптація, як зазначалося вище, це процес пристосування до успішного функціонування в даному середовищі і здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку.

Відповідно метою діагностики шкільного психолога є констатування учпішності чи неуспішності даного процесу та виявлення причин дезадаптації.

Основна мета психолого-педагогічної підтримки першокласників в цей період – створити педагогічні і соціально-психологічні умови, які дозволяють дитині успішно розвиватися в навчальному середовищі. Адаптаційний процес першокласників побудований наступним чином:

Дошкільний етап (березень-серпень), до якого входять:

  • діагностика готовності до шкільного навчання;

  • знайомство дітей зі школою та її територією (екскурсія);

  • корекційно-розвивальні заняття з дітьми;

  • групові та індивідуальні консультації батькам майбутніх першокласників з метою повідомлення корисної інформації з організації життя дитини перед початком шкільних занять.

Саме на цьому етапі починається співпраця психологів дошкільної і початкової ланки. Маючи списки укомплектованих класів, психолог загальноосвітнього закладу отримує інформацію з дошкільного закладу, де зазначені результати діагностики психологічної готовності дітей до школи, зокрема виявлені діти з низьким рівнем готовності. В ідеальному варіанті, напередодні навчального року шкільному психологу потрібно провести додаткову консультацію з батьками таких дітей. Під час адаптації ця інформація дасть змогу виявити причини дезадаптації: це неготовність до школи чи щось інше.

Етап загальної адаптації (вересень – січень), який передбачає:

  • педагогічну підтримку школярів в урочний і позаурочний час (розвиваючі заняття з метою швидше познайомитися один з одним, зняти надмірну психічну напругу та ін.);

  • моніторинг адаптації першокласників;

  • спільну роботу педагогів і психологів, направлену на побудову навчального процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей школярів;

  • консультування батьків.

Корекційний етап (2-е півріччя 1-го класу), який включає:

  • індивідуальну і групову психокореційну робота зі школярами, які мають труднощі у навчанні, поведінці і спілкуванні з педагогами і однолітками;

  • консультування педагогів з питань навчання і спілкування з проблемними школярами;

  • індивідуальну робота з батьками.


ІІІ. Програма діагностики адаптації

Вибір методик для загального дослідження процесу адаптації має відповідати наступним вимогам:

Вимірювати ключові параметри адаптації-дезадаптації;

Отримувати в результаті обстеження інформацію, яка не тільки констатує, але й орієнтує психолога в причинах можливої дезадаптації;

Бути економічною за формою проведення і витратам часу.

Вивчення літератури з даної проблеми і практика роботи показує, що процес адаптації у першокласників характеризується основними змінами:

  • Відбувається фізіологічне підлаштовування діяльності функціональних систем організму першокласника відповідно до нового режиму і навантаження;

  • Формуються і засвоюються способи та прийоми нової діяльності – процесу навчання;

  • Емоційна сфера першокласника оцінює зміни в навколишній реальності як суб'єктивно комфортні/дискомфортні і таким чином здійснює регуляцію його поведінки і діяльності.

Для загальної оцінки рівня адаптації першокласника до школи необхідно отримати якісні показники цих змін, що здійснюється за допомогою програми, представленій в наступній таблиці:











Програма вивчення рівня адаптації першокласника

Компоненти адаптації

Характеристики

Методики

Залучаються

Фізіологічне підлаштовування організму

Відсутність захворювань в період адаптації


Відсутність психосоматичної симптоматики

Опитування батьків

Аналіз медичної статистики


Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова,

Н.Н. Тарасенко)

Батьки, вчителі, медичний працівник


Здатність організму до енерговитрат

Методика “Будиночки"

(О.А. Орєхова)


Шкільна успішність та поведінка

Засвоєння учнями способів і прийомів навчальної діяльності

Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова,

Н.Н. Тарасенко)

Вчителі

Емоційне сприймання нової соціальної ситуації

Емоційне сприйняття процесу навчання

МетодикиБудиночки"

(О.А. Орєхова), “Школа звірів (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)

Опитування батьків



Батьки

Емоційне ставлення до вчителя

МетодикиБудиночки"

(О.А. Орєхова), “Школа звірів (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)

Опитування батьків



Батьки

Емоційне ставлення до себе в новій ролі

МетодикиБудиночки"

(О.А. Орєхова), “Школа звірів (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.)


Емоційне сприймання стосунків з однокласниками

МетодикиБудиночки"

(О.А. Орєхова), “Школа звірів (Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.);

Опитування батьків



Батьки



Таким чином, для оцінки рівня адаптації першокласників необхідно:

  • Зібрати та проаналізувати дані про захворюваність першокласників за минулий період;

  • Провести анкетування батьків на батьківських зборах з питань адаптації першокласників;

  • Здійснити спостереження разом з вчителем за допомогою “Опитувальника для визначення рівня адаптації дитини до школи” (Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко);

  • Продіагностувати першокласників за допомогою методики особистісних відносин, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій “Будиночки” (О.А. Орєхова);

  • Провести проективну методику “Школа звірів” (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.), яка дає можливість вивчити мотиваційну сферу, відношення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність.


Процедура діагностики і способи обробки даних


  1. Опитування батьків

Оскільки час і терміни опитування залежать не від психолога, доцільно почати саме з нього. Опитування може бути проведено на батьківських зборах або заочно – шляхом роздачі тексту опитувальника батькам. І той і інший способи мають свої переваги і недоліки, добре відомі практикам.

Текст опитувальника наданий в Додатку 1 [1].

Оскільки ми використовуємо опитувальник з метою виявлення ознак дитячої нервовості, його текст містить питання про можливі симптоми психосоматичних явищ, порушення сну, апетиту, і захворювання дитини в адаптаційний період. З метою дотримання етичних норм поведінки, бажано на етапі групового опитування не вживати медичні терміни (дитяча нервовість та ін.), а просто перерахувати симптоми. Обробка даних, отриманих за допомогою опитувальника, не представляє труднощів. Зрештою можливі наступні варіанти:

Психосоматичних симптомів, захворювань немає;

Зрідка мають місце функціональні порушення;

Мали місце захворювання, спостерігається психосоматична симптоматика [1].


2. Аналіз даних медичної статистики.

Нас цікавить наступна інформація:

Хвороби першокласників в адаптаційний період, в тому числі випадки, коли батьки самі лікують дитину і відсутність дитини не зафіксована як захворювання;

Звернення за медичною допомогою з приводу можливої психосоматичної симптоматики і травм (буває, що батьки, особливо якщо першокласник відвідує групу продовженого дня, про це просто не знають);

Відмови батьків від планових щеплень, мотивовані поганим самопочуттям дитини.


  1. Опитування вчителя.

Багато цінної інформації про учнів психолог може отримати від вчителя. Саме вчитель має можливість постійно спостерігати за дитиною в різних моментах ії діяльності. З метою отримання цілісної картини діяльності дитини в школі може бути використаний “Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи”, розроблений Л.М. Ковальовою, Н.Н. Тарасенко, який допоможе педагогу систематизувати своє уявлення про дитину [6].

При роботі з опитувальником за даною методикою вчитель на бланку відповідей повинен (див. нижче) викреслити номери, в яких описані фрагменти поведінки, характерні для конкретної дитини. Бланк розділений вертикальною лінією. Якщо викреслений номер знаходиться зліва від лінії, то при обробці він дає один бал, якщо справа — два бали. Максимальна сума балів – 70.

Підрахувавши, яку суму балів набрав учень, можна визначити його коефіцієнт дезадаптації:


Бланк відповідей


1


БС

2

34

НГШ

56


Л

789

1011

НС

121314

1516

І

171819

20 21

ГС

22 23

24 25 26

ІНС

27

28 29 30

НП

31 32 33

34 35

НМ

36

37 38 39 40

АС

4142

43 44 45 46

ПІД

К= п / 70 • 100, где п — кількість балів, набрана першокласником.

Аналіз отриманих даних дозволяє інтерпретувати значення коефі­цієнта дезадаптації (К) таким чином:

  • показник до 14 % є нормальним;

  • показник від 15 % до 30 % свідчить про середній ступінь дезадаптації;

  • показник вище 30 % вказує на високий ступінь дезадаптації;

  • якщо коефіцієнт вище 40 %, дитина, як правило, потребує консультації психоневролога.

У бланку відповідей всі номери тверджень згруповани за факторами поведінки:

БСбатьківське ставлення;

НГШ — неготовність до школи;

Л — ліворукість;

НС — невротичні симптоми;

Іінфантилізм;

ГС — гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;

ІНС — інертність нервової системи;

НП — недостатня довільність психічних функцій;

НМ — низька мотивація навчальної дія­льності;

АС — астенічний синдром;

ПІД — порушення інтелектуальної діяльності.

Така побудова бланка дає можливість зорієнтуватися і визначити, який фактор (чи група факторів) лежить в основі дезадатпації.

У ході роботи над опитувальником учитель має можливість проаналізувати свої спостереження, зробити їх більш цілеспрямованими та диференційованими. Це дає змогу звернути увагу на свою діляьність, на ефективність форм та методів роботи, які використовуютсья на уроках.


4. Проективний тест особистих відношень, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій “Будиночки”.

Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, а саме вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і дяльнісні орієнтації, що робить його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи.

Для проведення методики необхідні наступні матеріали:

    • Аркуш відповідей (Додаток 3).

    • Вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю.

Дослідження краще проводити з групою першокласників – 10-15 осіб, дітей бажано розсадити поодинці. Якщо є можливість, можна залучити для допомоги старшокласників, заздалегідь їх проінструктувати. Допомога вчителя та його присутність виключається, оскільки йдеться про відношення дітей до шкільного життя, у тому числі і до вчителя.

Процедура дослідження складається з трьох завдань, які передбачають розфарбовування, і триває близько 20 хвилин.

Інструкція: сьогодні ми займатимемося розфарбовуванням. Знайдіть в своєму листочку завдання № 1. Це доріжка з восьми прямокутників. Виберіть той олівець, який вам приємний більш всього і розфарбуйте перший прямокутник. Відкладіть цей олівець убік. Поглянете на олівці, що залишилися. Який з них вам більше подобається? Розфарбуйте ним другий прямокутник. Відкладіть олівець убік. І так далі.

Знайдіть завдання №2. Перед вами будиночки, їх ціла вулиця. В них живуть наші відчуття. Я називатиму відчуття, а ви підберіть до них відповідний колір і розфарбуйте. Олівці відкладати не треба. Можна розфарбовувати тим кольором, який по-вашому підходить. Будиночків багато, їх господарі можуть відрізнятися і можуть бути схожими, а значить, і колір може бути схожим.

Список слів: щастя, горе, справедливість, образа, дружба, сварка, доброта, злість, нудьга, захоплення.

Якщо дітям незрозуміло, що означає слово, потрібно його пояснити, використовуючи дієслівні предикати і прислівники.

Знайдіть завдання №3. У цих будиночках ми робимо щось особливе, і мешканці в них – незвичайні. У першому будиночку живе твоя душа. Який колір їй личить? Розфарбуйте.

Позначення будиночків:

2 – твій настрій, коли ти йдеш до школи;

3 – твій настрій на уроці читання;

4 – твій настрій на уроці письми;

5 – твій настрій на уроці математики;

6 – твій настрій, коли ти розмовляєш з вчителем;

7 – твій настрій, коли ти спілкуєшся зі своїми однокласниками;

8 – твій настрій, коли ти знаходишся вдома;

9 – твій настрій, коли ти робиш уроки;

10 – придумайте самі, хто живе і що робить в цьому будиночку. Коли ви закінчите його розфарбовувати, тихенько на вушко скажіть мені, хто там живе і що він робить (на аркуші відповідей робиться відповідна позначка).

Методика дає психотерапевтичний ефект, який досягається самим використанням кольору, можливістю відреагування негативних і позитивних емоцій, крім того емоційний ряд закінчується в мажорному тоні (захоплення, власний вибір).

Процедура обробки починається із завдання №1. Обчислюється вегетативний коефіцієнт за формулою [12]:

ВК= (18 – місце червоного кольору – місце синього кольору) / (18 – місце синього кольору – місце зеленого кольору).

Вегетативний коефіцієнт характеризує енергетичний баланс організму: його здібність до енерговитрат або тенденцію до енергозбереження.

Енергетичний показник інтерпретується таким чином:

0 – 0,5 – хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність. Навантаження непосильні для дитини.

0,51 – 0,91 – стан втоми, що компенсується. Самовідновлення оптимальної працездатності відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Необхідна оптимізація робочого ритму, режиму праці і відпочинку.

0,92 – 1,9 – оптимальна працездатність. Дитина відрізняється бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження відповідають можливостям. Спосіб життя дозволяє дитині відновлювати витрачену енергію.

Понад 2,0 – перезбудження. Частіше є результатом роботи дитини на межі своїх можливостей, що приводить до швидкого виснаження. Потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження.

Завдання № 2 і № 3 по суті розшифровують емоційну сферу першокласника і орієнтують дослідника у вірогідних проблемах адаптації.

Завдання № 2 характеризує сферу соціальних емоцій. Тут треба оцінити рівень диференціації емоцій – в нормі позитивні почуття дитина розфарбовує основними кольорами, негативні – коричневим і чорним. Слабка чи недостатня дифференціація вказує на деформацію в тих чи інших блоках особистісних відношень:

Щастя-горе – блок базового комфорту,

Справедливість – образа – блок особистісного росту,

Дружба – сварка – блок міжособистісної взаємодії,

Доброта – злість – блок потенційної агресії,

Нудьга – захоплення – блок пізнання.

За наявності інверсії колірного градусника (основні кольори займають останні місця) у дітей часто спостерігається недостатня диференціація соціальних емоцій – наприклад, і щастя і сварка можуть бути позначені одним і тим же червоним кольором. В цьому випадку треба звернути увагу, як розфарбовує дитина парні категорії і наскільки далеко стоять пари в колірному виборі.

Актуальність переживання дитиною того або іншого відчуття вказує на його місце в колірному градуснику (завдання №1).

У завданні № 3 відображено емоційне відношення дитини до себе, шкільної діяльності, вчителя і однокласників. Зрозуміло, що за наявності проблем в якійсь сфері, першокласник розфарбовує саме ці будиночки коричневим або чорним кольором. Доцільно виділити ряди об'єктів, які дитина позначила однаковим кольором. Наприклад, школа–щастя–захоплення або домашні завдання–горе–нудьга. Ланцюжки асоціацій досить прозорі для розуміння емоційного відношення дитини до школи. Діти із слабкою диференціацією емоцій швидше за все будуть амбівалентни і в емоційній оцінці видів діяльності. За результатами завдання №3 можна виділити три групи дітей

  • з позитивним відношенням до школи;

  • з амбівалентним відношенням;

  • з негативним відношенням.

Слід зазначити, що при занадто низьких або занадто високих показниках ВК, сумнівах в чистоті дослідження дана методика може бути продубльована за тією ж схемою, але індивідуально, із стандартними картками з тесту Люшера.


5. Методика "Школа звірів".

Для багатьох дітей процес адаптації до школи є складним випробуванням. Дитина стикається з рядом проблем, які не в силах вирішити сама. В результаті в неї можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.

При діагностиці цього явища психолог перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на неусвідомленому рівні, дослідження його механізмів може проводитися за допомогою проективних методик. Одна з них — «Школа звірів» (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.). Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичною і цікавою справою. Аналіз намальованого дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.

Проте ця методика може застосовуватися не лише на етапі адаптації до школи, але і в більш старшому віці — при діагностиці причин труднощів учнів на різних уроках, у навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками, вчителями.

Діагностика може проводитися як в груповій, так і в індивідуальній формі [8]. Обладнання: Аркуш, кольорові олівці.

Попередня підготовка.

Психолог: Зараз ми з вами зробимо дивну подорож в чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Погляньте довкола. Які звіри вчаться в цій школі? А який звір вчитель? Чим займаються учні? А якою твариною є ви? Що ви при цьому відчуваєте? Проживіть ці відчуття в собі. Ви можете знаходитися ще деякий час в цій «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплющте очі.

Інструкція.

Психолог: Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання.

Поглянете уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з ним поставте «х» або букву «я».


Інтерпретація

  1. Розміщення малюнка на аркуші.

Розміщення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як незадоволеність своїм статусом в колективі, недостатність визнання з боку оточуючих.

Положення малюнка в нижній частині — невпевненість в собі, низька самооцінка.

  1. Контури фігур.

Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (наприклад щитів, панцирів, голок), чіткістю промальовуваних та затемнених ліній, що означає захист від оточуючих. Агресивна — якщо виконана в гострих кутах; із страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.

  1. Натиск.

При оцінці ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску говорить про стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний — про напруженість. Про тривожність може свідчити розірваність ліній, наявність обводів, сліди зтирання.

  1. Наявність деталей, що відповідають органам чуттів, — очі, вуха, рот.

Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (тим більше великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, особливо тієї, яка стосуються думки оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.

5. Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливості комунікативних стосунків.

Велика кількість вступаючих у різні стосунки один з одним (грають, зображені в навчальній діяльності та ін.) і відсутність розділяючих ліній між ними говорить про сприятливі взаємини з однокласниками. В іншому випадку можна говорити про труднощі в побудові контактів з іншими учнями.

  1. Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.

Необхідно прослідити, чи немає протиставлення між ними? Як розташовані фігури вчителя і учня стосовно один до одного?

  1. Зображення навчальної діяльності.

У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа приваблює дитину позанавчальною стороною. Якщо ж немає учнів, вчителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу тварин або людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, він не усвідомлює своєї позиції як школяра.

  1. Колірна гамма.

Яскраві, життєрадісні тони говорять про благополучний емоційний стан дитини в школі. Похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя і пригнічений стан.

Наибільш типові малюнки див в Додатку 4.

Методики “Будиночки” і “Школа звірів” є проективними і їх результати інтерпретується тільки разом з результатами інших методик. Якщо результати методик протиречать один одному або характеристики відношень не є ярко вираженими, варто повторити процедуру діагностики індивідуально.

Для систематизації інформації про учнів класу заповнюється узагальнений протокол (Додаток 5). Інформація про готовність дітей до навчання у школі (перший стовпчик) надається дошкільним закладом. Рівні готовності: низький (Н), середній (С), високий (В). Психосоматичні симптоми в період адаптації, інформація про які зібрана в результаті опитування батьків і медичної статистики, позначаються як наявні (+) чи відсутні (-). ВК, вегетативний коефіцієнт, визначається за методикою «Будиночки». К – коефіцієнт дезадаптації визначається опитуванням вчителя і має ранги: нормальний показник (Норма), середній (С), високий (В), група ризику (Р). Цією ж методикою визначаються фактори дезадаптації, які мають умовні позначення:

БС — батьківське ставлення;

НГШ — неготовність до школи;

Л — ліворукість;

НС — невротичні симптоми;

І — інфантилізм;

ГС — гіперкінетичний синдром, надмірна розторможеність;

ІНС — інертність нервової системи;

НП — недостатня довільність психічних функцій;

НМ — низька мотивація навчальної дія­льності;

АС — астенічний синдром;

ПІД — порушення інтелектуальної діяльності.

До картки учня (Додаток 6), окрім кількісних показників, вносяться якісні, зокрема соціальні дані; дані про те, які компоненти готовності до школи в дитини не сформовані; емпіричні характеристики емоційного стану учня за результатами проведених спостережень і проективних методик. Також фіксується план подальшої роботи з дітьми, рівень адаптації яких виявився низьким.

По закінченню адаптаційного періоду за його результатами оформлюється аналітична довідка (Додаток 7).












































Висновки

Дана діагностична програма допомагає виявити труднощі, що виникли у дітей на ранньому етапі навчання, і вчасно усунути їх.

Переваги програми:

  • мобільність, можливість фронтального використання;

  • можливість надання допомоги класному керівникові, вчителеві-предметнику, побудови навчально-виховної роботи в системі, з врахуванням психологічних і вікових особливостей учнів;

  • можливості подальшої корекції виявлених психологічних проблем.

Проте, для того, щоб допомогти дитині відчути себе в школі комфортно, звільнити ії інтелектуальні, особистісні, фізичні ресурси для успішного навчання і повноцінного розвитку необхідно, крім виявлення особливостей психолого-педагогічного статусу кажного школяра, створення системи психолого-педагогічної підтримки всіх першокласників у період їхньої адаптації і здійснення розвивальної, корекційної роботи з дітьми, які мають різні психолого-педагогічні труднощі.

Отже, для повного методичного забезпечення роботи психолога в напрямку успішної адаптації учнів необхідна подальша розробка:

  • розвиваючої програми роботи психолога для першокласників;

  • методики проведення підсумкового психолого-педагогічного консиліуму;

  • корекційних методик, направлених на корекцію виявлених у процесі діагностики проблем.







Додаток 1

Анкета для батьків


Шановні батьки першокласників!


Психологічна служба школи просить Вас відповісти на питання, що стосуються самопочуття Вашої дитини, ії адаптації до школи.

Ваші щирі відповіді допоможуть нам зробити шкільне життя Вашої дитини психологічно комфортним.

Інформація, яку Ви повідомите, є конфіденційною і не буде використана без Вашої згоди.

Просимо Вас відповісти на запропоновані питання. Підкресліть той варіант, який, на Ваш погляд, найбільш підходить до Вашої дитини.


1. Чи з бажанням йде дитина в школу?

- немає бажання;

  • без особливого бажання;

  • з бажанням, з радістю;

  • важко відповісти.

2. Чи повністю пристосувалася дитина до шкільного режиму?

  • ще ні;

  • не зовсім;

  • в основному так;

  • важко відповісти.

3. Які зміни в самопочутті та поведінці дитини Ви відзначаєте з того часу, як вона пішла в школу? Якщо ці ознаки спостерігалися до школи, поставте галочку зліва, якщо з'явилися зараз – підкресліть.

  • засинає через силу;

  • довго не може заснути, хоча дуже втомилася;

  • раптово просинається вночі, плаче:

  • розмовляє уві сні;

  • довго просинається;

  • вранці сонна і млява;

  • нетримання сечі;

  • поганий апетит;

  • млява, стомлена, дратівлива, збуджена після школи;

  • безпричинні болі в животі;

  • часті головні болі;

  • хворіла у вересні-жовтні;

  • стала смоктати пальці, гризти нігті, кусати губи, колупатися в носі, теребити волосся або багато разів повторювати які-небудь дії;

  • спостерігаються швидкі сіпання (тики) лицьових м'язів, плечей, рук і тому подібне;

  • веде себе як маленька, невідповідно віку;

  • інші зміни _________________________________________________

4. Чи є в даний час у Вашої дитини хронічні захворювання, проблеми із здоров'ям?

  • так__________________________________________________________

  • немає.

5. Опишіть режим дня Вашої дитини:

  • встає в ______ ;

  • до школи йде самостійно;

  • до школи дитину відводить ______________;

  • відвідує групу продовженого дня з________до_________ ;

  • зі школи повертається самостійно;

  • зі школи дитину забирає______________в___________ ;

  • відвідує додаткові заняття, гуртки, секції________________раз у тиждень;

  • робить уроки зазвичай у групі подовженого дня з________до________;

  • робить уроки вдома з_________до__________ ;

  • відпочиває з___________до____________;

  • дивиться телевізор з__________до___________;

  • грає з______________до______________;

  • лягає спати в ___________________ ;

  • Ваша дитина має окрему кімнату______;

  • має своє місце для роботи та ігор в загальній кімнаті_________.

6. Чи часто дитина ділиться з Вами шкільними враженнями?

  • інколи;

  • досить часто;

  • важко відповісти.

7. Який емоційний характер цих вражень?

  • в основному негативні враження;

  • позитивних і негативних приблизно порівну;

  • в основному позитивні враження.

8 . Чи скаржиться дитина на товаришів по класу, ображається на них?

  • досить часто;

  • буває, але рідко;

  • такого практично не буває;

  • важко відповісти.

9. Чи скаржиться дитина на вчителя, ображається на нього?

  • досить часто;

  • буває, але рідко;

  • такого практично не буває;

  • важко відповісти.

10. Чи справляється дитина з навчальним навантаженням без напруги?

  • так;

  • швидше так, чим ні;

  • швидше ні, чим так;

  • ні;

  • важко відповісти.

11. З якими проблемами, пов'язаними з початком шкільного вчення, Ви зіткнулися?

12. Чи потрібна Вам наша допомога і в чому саме_____________________

_______________________________________________________________



























Додаток 2

Опитувальник для визначення рівня адаптації дитини до школи

(Л.М. Ковальова, Н.Н. Тарасенко)

  1. Батьки зовсім не займаються вихованням, майже не бувають в школі.

  2. Під час вступу до школи дитина не володіла елементарними навчальними навичками (не вміла рахувати, не знала букви тощо).

  3. Учень не знає багато чого з того, що відоме більшості дітей ії віку, наприклад, дні тижня, пори року, казки тощо.

  4. У першокласника погано розвинені дрібні м'язи рук: він відчуває труднощі з письмом, у нього виходять нерівномірні букви тощо.

  5. Учень пише правою рукою, але зі слів батьків є відученою лівшею.

  6. Першокласник пише лівою рукою.

  7. Учень часто безцільно рухає руками.

  8. Першокласник часто кліпає.

  9. Дитина смокче палець або ручку.

  10. Учень інколи заїкається.

  11. Першокласник гризе нігті.

  12. У дитини тендітна статура, маленький зріст.

  13. Дитина явно «домашня», вона потребує доброзичливої атмосфери, любить, коли ії пестять, обіймають.

  14. Учень дуже любить грати, грає навіть на уроках.

  15. Таке враження, що дитина молодша за інших дітей, хоча за віком – ровесники.

  16. Мова першокласника інфантильна, нагадує мову 4-5-річної дитини.

  17. Учень надміру неспокійний на уроках.

  18. Дитина легко сприймає невдачі.

  19. Першокласник любить галасливі, рухливі ігри на перервах.

  20. Учень не може довго зосередитися на одному завданні, завжди прагне зробити роботу швидше, не дбаючи про її якість.

  21. Після цікавої гри, фізкультурної паузи дитину неможливо налаштувати на серйозну роботу.

  22. Учень довго переживає невдачі.

  23. При несподіваному питанні вчителя дитина часто губиться. Якщо ж дати час на обмірковування, може відповісти добре.

  24. Першокласник дуже довго виконує будь-яке завдання.

  25. Домашні завдання дитина виконує набагато краще класних (різниця дуже суттєва, більша, ніж у інших дітей).

  26. Учень дуже довго перелаштовується з одного виду діяльності на іншій.

  27. Дитина часто не може повторити за вчителем найпростіший матеріал, але при цьому демонструє відмінну пам'ять, коли йдеться про речі, що ії цікавлять (наприклад, знає марки машин, але не може повторити просте правило).

  28. Першокласник вимагає до себе постійної уваги з боку вчителя. Майже все робить лише після персонального звернення «Пиши!» тощо.

  29. Учень допускає багато помилок при списуванні.

  30. Щоб відволікти дитину від завдання, досить найменшої причини: скрипнули двері, щось впало тощо.

  31. Першокласник приносить в школу іграшки і грає на уроках.

  32. Учень ніколи нічого не зробить понад покладений мінімум: не прагне взнати щось, розповісти.

  33. Батьки скаржаться, що насилу усаджують дитину за уроки.

  34. Таке враження, що на уроках учневі погано, він оживає лише на перервах.

  35. До виконання завдань учень не любить докладати жодних зусиль; якщо у нього щось не виходить, кидає, шукає якісь виправдань, наприклад, «болить рука, живіт, голова».

  36. У дитини не зовсім здоровий вигляд (худенька, бліда).

  37. До кінця уроку першокласник працює гірше, часто відволікається, сидить з відсутнім виглядом.

  38. Якщо щось не виходить, дитина дратується, плаче.

  39. Учень погано працює в умовах обмеженого часу. Якщо його квапити, може зовсім «відключитися» або кинути роботу.

  40. Першокласник часто скаржиться на втому, головний біль.

  41. Дитина майже ніколи не відповідає правильно, якщо питання поставлене нестандартно і вимагає кмітливості.

  42. Відповіді учня кращі, якщо у нього є можливість опори на якісь зовнішні об'єкти (лічить пальці тощо).

  43. Після пояснення вчителя не може виконати аналогічне завдання.

  44. Дитині важко застосовувати раніше засвоєні поняття, навички при поясненні вчителем нового матеріалу.

  45. Першокласник часто відповідає не по суті, не може виділити головне.

  46. Таке враження, що учневі важко зрозуміти пояснення, оскільки основні навички і поняття у нього не сформовані.









Додаток 3

Лист відповідей до тесту «Будиночки»





Прізвище, імя клас дата





1 завдання










1 2 3 4 5 6 7 8





2 завдання


hello_html_21ec6104.gifhello_html_21ec6104.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_21ec6104.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gif






1 2 3 4 5 6 7 8 9 10





3 завдання


hello_html_21ec6104.gifhello_html_21ec6104.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_21ec6104.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gifhello_html_22bf26d2.gif






1 2 3 4 5 6 7 8 9 10







Додаток 4

Типові малюнки до методики “Школа звірів”


На першому малюнку відсутні негативні асоціації, пов'язані з школою, його розміщення і використання колірної гамми також говорить про прийняття дитиною школи.

hello_html_2abfb65f.png


На другому малюнку негативних асоціацій немає, колірна гамма яскрава. Проте відділення учнів лініями один від одного може свідчити про труднощі у взаєминах з однолітками. Дуже висока оцінка вчителя. Дитина зацікавлена в спілкуванні, але один заєць не має рота, що побічно може підтвердити труднощі в налагодженні контактів.

hello_html_m53e1f264.png

Третій малюнок не закінчений. Тварини не розфарбовані. Немає чіткої відмінності між вчителем і учнями. Можливо, що вчителя взагалі немає. Практично всі звіри стиралися гумкою і малювалися знов. Досить сильний натиск олівця. Аркуш пом'ятий. Можна припустити наявність у дитини тривожності, можливо пов'язаної зі школою. В цьому випадку необхідна додаткова робота з дитиною для прояснення ситуації.

hello_html_3209697e.png

Четвертий малюнок показує присутність внутрішньої агресії, оскільки у тварин вуха і грива мають гострі кути. Крім того, можна говорити про тривожність (стирання). Ймовірно, школа притягує дитину позанавчальними сторонами. Можливо, дитину турбують головні болі.

hello_html_15ac383c.png

П'ятий малюнок свідчить про наявність негативних асоціацій (вчитель — крокодил, дитина — заєць). Відчуття агресії в класі (зуби, кігті у вчителя, голки і зуби в учнів). Чітке відділення себе від вчителя та інших учнів. Вербалізація малюнка показує, що дитя відчуває себе в класі незатишно. Можливо, існують труднощі і в спілкуванні з однокласниками.

hello_html_m6edca380.png




Додаток 5


Узагальнений протокол результатів дослідження

адаптації учнів _______ класу


П.І.Б.

Готовність до школи

Психосоматика

ВК

Коефіцієнт дезадаптації

Фактор дезадаптації












































































Додаток 6

КАРТА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКА


П.І.Б.________________________________________________________________

Дані про родину ______________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

Дані про готовність до школи___________________________________________ ____________________________________________________________________

Психосоматичний стан ________________________________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________Засвоєння програмового матеріалу_______________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рівень адаптації_______________________________________________________ ____________________________________________________________________

Емоційне сприйняття процесу навчання__________________________________ ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емоційне ставлення до вчителя_________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емоційне ставлення до нової позиції школяра_____________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________Емоційне сприйняття відносин з однокласниками__________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Можливі причини дезадаптації__________________________________________ ____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

План індивідуальної роботи ___________________________________________ ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 7


Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації учнів____класу (схема)


Мета дослідження: Виявлення потенційної “групи ризику”, тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані з суттєвими труднощами через дослідження наступних компонентів адаптації:

  • фізіологічне підлаштування організму;

  • шкільна успішність та поведінка;

  • емоційне прийняття нової соціальної ситуації.

Програма дослідження включає:

  • збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);

  • анкетування батьків (виявляємо наявність психосоматичних симптомів дезадаптації та збираємо інформацію про учня);

  • опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, Н.Н. Тарасенко (визначаємо рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють);

  • обстеження першокласників за допомогою проективної методики “Будиночки” (досліджуємо емоційне сприйняття нової соціальної ситуації, зокрема процесу навчання, вчителя, однокласників, самооцінку та визначаємо здатність організму до енерговитрат);

  • проведення методики “Школа звірів” (вивчаємо мотиваційну сферу, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність).



Дослідження проводилося протягом _____________________________________


Обстежено всього __________учнів, у т.ч. дівчат________, хлопчиків_______







За попередніми даними високий рівень готовності до школи

мають___% учнів, ___% середній, ___% низький (зокрема такі діти ___________________________________________________________________). Найчастіше факторами низької готовності є______________________________

____________________________________________________________________.

У більшості (меншості) учнів відсутня психосоматична симптоматика. У ___ % учнів спостерігаються такі психосоматичні симптоми дезадаптації:_________________________________________________________. Це такі діти _________________________________________________________.

За результатами проективної методики “Будиночки” ___% учнів мають низький ВК (вегетативний коефіцієнт), відповідно їхній стан характеризується хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю. Це ____________________________________________________________________.

___% дітей мають ВК від 0,51 – 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Учням ___________________________________________необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку.

___% дітей мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження цих учнів (___________________________________________)відповідають можливостям.

___ % мають занадто високий ВК, що свідчить про те, що часто дитина працює на межі своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням _______________________________________________________потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження.

За результатами проективних методик ___% учнів мають негативне/позитивне сприйняття процесу навчання; ___ % - негативне/позитивне ставлення до вчителя; ___% мають занижену самооцінку себе як учня; ___ % мають проблеми у стосунках з однокласниками.

За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н.Тарасенко___% учнів мають високий ступінь адаптації (дані про учнів див. в узагальненому протоколі). Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.

___ % учнів мають середній, ___ % учнів мають високий ступінь дезадаптації. Період адаптації цих дітей в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.

___ % учнів мають високий коефіцієнт дезадаптації (це_______________). В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Серед них можуть бути ті, хто потребує спеціального лікування — учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це “група ризику”.

Найпоширенішими факторами дезадаптації є:

  1. __________ (%)

  2. __________(%)

  3. __________(%)

Висновки ___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Список літератури:

  1. Аминникова Н.С. Адаптация первоклассников к школьным условиям [Електроний ресурс] / Наталья Сергеевна Аминникова // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок”. – Режим доступу : http://festival.1september.ru/articles/314289/

  2. Битянова М.Р. Работа психолога в начальной школе. / М.Р. Битянова, Т.В. Азарова, Е.И. Афанасьева, Н.Л. Васильева. – М. : Совершенство, 1998. –298 с.

  3. Безруких М.М. Готов ли ребенок к школе? / М.М. Безруких. – М. : Вентана-Граф, 2005 – 64 с.

  4. Диагностика школьной дезадаптации / ред. С.А. Беличевой, И.А. Коробейникова, Г.Ф. Кумариной. — М. : Академия. - 1993. – 240 с.

  5. Луговых Т. А. Диагностика адаптации первоклассников к школе [Електроний ресурс] / Т. А. Луговых // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок”. – Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/511644/

  6. Марінушкіна О. Діагностика шкільної дезадаптації дітей молодшого шкільного віку / О. Марінушкіна // Діагностичний інструментарій психолога. / Упоряд. Т.Гончаренко. – К. : Шкільний світ, 2008

  7. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. / О.А. Орехова. - СПб. : Речь, 2002 - 112 с.

  8. Панченко С. Перспективная методика "Школа зверей" (диагностика адаптации учащихся в школе) [Електроний ресурс] / Светлана Панченко // Школьный психолог. – 2000. – № 12. – Режим доступу: http://psy.1september.ru/2000/12/12.htm

  9. Попова И.Н. Роль педагогического фактора в возникновении школьной дезадаптации первоклассников [Електроний ресурс] / Ирина Николаевна Попова // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок”. – Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/500656/

  10. Психолог в начальной школе: Учебно-практическое пособие / Г.С.Абрамова, Т.П.Гаврилова, А.Г.Лидерс и др.; под ред. Т.Ю.Андрущенко. – Волгоград : Перемена, 1995. - 284 с.

  11. Ряснянская Н. И. Адаптация первоклассников [Електроний ресурс] / Наталья Ивановна Ряснянская // Фестиваль педагогических идей “Открытый урок”. – Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/411770/

  12. Тимофеев В. Краткое руководство практическому психологу по использованию цветового теста М.Люшера. / В. Тимофеев, Ю. Филимоненко. – СПб. : Иматон, 1995.29 с.

  13. Ясюкова Л.А. Методика определения готовности к школе. // Прогноз и профилактика проблем обучения в начальной школе. Методическое руководство. / Л.А. Ясюкова. – СПб. : Иматон, 2006. – 204 с.




Автор
Дата добавления 22.11.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров2450
Номер материала ДВ-178587
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх