Дидактичний материал з української мови 5 клас

ДИДАКТИЧНИЙ

МАТЕРІАЛ

З

УКРАЇНСЬКОЇ

МОВИ

( КАРТКИ, ТЕСТИ,

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ)

5 клас

Запропоновані у збірнику завдання( картки, творчі завдання, тестові завдання) допоможуть налагодити оперативний зв'язок між учителем і учнем, своєчасно виявити і ліквідувати прогалини в знаннях, активізувати пізнавальну діяльність, індивідуалізувати розвиток творчих можливостей учнів.
Завдання у збірнику дібрано різні за рівнем складності і охоплюють усі теми програми.
За даним збірником учитель може на уроках організувати індивідуальну, парну та групову форми роботи, використовувати на додаткових заняттях з української мови, орієнтуючись на зміст і складність, що дасть можливість поступового формування міцних знань, умінь та навичок.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

КАРТКИ

Картка 1

1. Запишіть слова. Визначте у них кількість букв і звуків.

ЗРАЗОК: вітер – 5 букв, 5 звуків.

Осінь, яблуко, приходжу, в‘юн, щука, земля.

2. Запишіть слова, поставте в них наголос і вертикальними рисками поділіть на склади.

Холодний, привітний, завдання, жовтіє, перекотився, дівчина.

Картка 2

1. Розберіть запропоновані слова за будовою.

Пришкільний, пролісок, морський, сонечко, приніс, дівчина.

2. Запишіть речення , над кожним словом надпишіть, до якої частини мови воно належить.

Колишу колиску,

Із дерева клена,

А з колиски братик

Сміється до мене ( М. Стельмах ).

Картка 3

1. Запишіть речення, над кожним словом надпишіть, до якої частини мови воно належить.

Пісня не лине пташина,

Мрійно задуманий сад,

Голі поля і долини, -

Місяць іде листопад.

2. Визначте закінчення та основу в поданих словах.

Великий, широкий, зелений, голова, дерево, стіл, слово.

Картка 4

1. Спишіть слова, поставте наголос, вертикальними лініями поділіть слова на склади.

Земля, веселий, веснянка, зернятко, щастя, підручник.

2. Визначте в даних словах кількість голосних і приголосних букв.

ЗРАЗОК: ручка – 2 голосні, 3 приголосні букви.

Земля, веселий, веснянка, зернятко, щастя, підручник.

Картка 5

1. Перекладіть слова українською мовою і запишіть, позначивши наголос.

Дочка, верба, ворота, ремінь, звонит, добыча, книга, стол, задание.

2. Виділіть у поданих словах основу та закінчення.

Дочка, верба, ворота, ремень, звонит, добыча, книга, стол, задание.

Картка 6

1. Запишіть слова у два стовпчики: до першого – із закінченням, до другого – з нульовим закінченням.

Руки, вись, дубок, письмо, праця, рідний, напис, наголошений, закінчення, веселий.

2. Над словами надпишіть, до якої частини мови вони належать.

Картка 7

Розберіть слова за будовою. Поряд із словами, в дужках, напишіть, до якої частини мови вони належать.

Школа, квіточка, розписка, підхід, вербичка, записаний, підводний, весна, великий, дорогий, радісний.

Картка 8

Складіть речення з кожною групою слів. Знайдіть спільнокореневі слова і підкресліть їх.

Улітку, ми, відпочивати, біля, Чорне море. Наш табір, міститься, в приморське, село. Ми , купатися, в, море, загоряти, на, чудовий, морський, пляж. Вечорами, дивитися, кінофільм, організовувати, зустрічі, з, моряки, влаштовувати, концерти.

Картка 9

1. Спишіть подані слова, розберіть їх за будовою.

Привільний, безстрашний, прозорий, бездонний, безмірний, безталанний, головний, осінній, ранній, сонячний.

2.Складіть 2 – 3 речення з цими словами (на вибір).

Картка 10

1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Перепишіть. У виділених словах визначте префікси.

Обжинкові пісні оспівували урожай, працю женців, величали господаря та його сім‘ю,

бажали здоров‘я та достатку. У них – гордість плодами праці, хвала женцям і господарям, радість хліборобів з приводу щасливого завершення жнив.

2. Над словами першого речення надпишіть частини мови.

Картка 11

Запишіть подані слова в три колонки: в першу – слова, які мають лише корінь; у другу – слова, що мають корінь і суфікс; у третю – слова з префіксом, коренем і суфіксом.

Голосний, голос, голосок, наголошений;

село, сільський, селянин;

заморозок, морозний, морозець, мороз;

пролісок, ліс, лісник, лісовий.

Картка 12

Перепишіть текст, вставте пропущенні букви.

Дубок у лісі

Суворо, тужно зав…вав з…мовий віт…р у в…рховіттях в…соких д…рев, а під ними пожовклим листом ш…л…стів молодий дубок. Тріпотіли кр…хкі мерзлі листки під вітром, але ніяка хуртовина їх не зірвала. Напровесні сам він ті листочки тихо зронить додолу, щоб натомість до сонця потяглися ніжні з…л…ні долоньки.

Картка 13

Перекладіть українською мовою й запишіть, підкресліть букви, що позначають ненаголошені голосні, в дужках доберіть слова для перевірки

Плести, пищать, перезимовать, зерно, ребро, хрипеть, синеть, седеть, скрипеть, грести.

Картка 14

Спишіть, вставляючи пропущені букви, запишіть у дужках слова для перевірки.

ЗРАЗОК. З густої трави здіймається степовий ( степ ) орел і летить ( лет ) у небо.

Звільна подував л…генький віт…рець. Нал…ває вересень сади густим, багряним світом. Немов ж…ве золото грає в в…ршках д…рев сонячне проміння. Десь об камінь приб…режний б‘є шв…дка вода. Річка с…ніє, зітхає, сміється

Картка 15

1. Прочитайте уривок вірша. Випишіть по два слова, що належать до різних частин мови.

Зеленеє жито, зелене. Зеленеє жито, зелене.

Хорошії гості у мене. Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть, Зеленеє жито ще й овес,

Вже до мене в хату гості йдуть. Тут зібрався рід наш увесь.

Картка 16

Спишіть уривок вірша. Визначте відміну і позначте її в дужках поряд із іменником цифрами 1, 2, 3.

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн людської любові,

Бо живе й працює – для століть ( М. Рильський ).

Картка 17

Прочитайте. Випишіть спочатку іменники, які відповідають на питання ХТО?, а потім іменники, які відповідають на питання ЩО? Визначте рід і число кожного з них.

І були три брати: одному ім‘я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі , яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, яка зветься зараз Хоривецею. І збудували вони місто в ім‘я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там усякий звір, і були мужі, мудрі й тямущі, називалися вони полянами. Від них поляни і понині в Києві ( з літопису « Повість временних літ » у переказі В. Близнеця ).

Картка 18

Складіть і запишіть речення з такими словосполученнями : яскравого сонця, зелена рута, з великою радістю, у синьому морі.

Визначте відмінки іменників і прикметників.

Картка 19

Розберіть іменники за поданим зразком.

ЗРАЗОК: квіткою – іменник, ж. р., 1 відм., Ор.в., одн.

Осінній день, зеленою травою, гарну школу, у голубому небі, барвистими кольорами, яскравого сонця.

Складіть 2 – 3 речення з поданими словосполученнями.

Картка 20

Провідміняйте подані словосполучення в однині й множині, виділіть закінчення.

Густий ліс, історична подія, круглолиций хлопець.

Картка 21

Прочитайте подані висловлювання, поясніть їх значення. Знайдіть займенники у поданих прикладах.

Я такий, як хліб м‘який. Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Моя хата з краю. Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи. Йому як з гуски вода. Ми з тобою, як риба з водою.

Випишіть особові займенники.

Картка 22

Прочитайте текст. Знайдіть дієслова, поясніть їх лексичне значення. Перепишіть речення: 1 варіант - 1 – 4, 2 варіант - 5 – 6, виділіть граматичну основу в реченнях.

Одспівали жайворонки. Одколосилися жита. Запломеніла осінь виноградними гронами. Зажовтіли у садах доспілі яблука. Повнозерно засипала золота красуня сонячний стіл у достатку. Вона надіває пшеничні вінки на переможців великої битви за врожай.

Картка 23

Спишіть прислів‘я, розкриваючи дужки. Поясніть написання НЕ з дієсловами. Утворіть від наявних дієслів неозначену форму.

Хто з правдою не зрідниться, той і грому (не) боїться. (Не) шукай правди в інших, коли в тебе її нема. Правда і в морі (не) тоне. Правди (не) сховаєш. Правда кривди (не) любить. Хто правди (не) полюбляє, той себе обкрадає. Що нині утече, то завтра (не) зловиш.

Картка 24

Спишіть, замінюючи дієслова теперішнього часу дієсловами минулого часу.

Високо вгорі дзвінким п…р…дзвоном курличуть тр…кутники журавлів. Пр…мують на півден…, поспішают…. Десь п…р…гукуються вгорі над ними і дикі гуси. На півночі вже холодно їм.

На піщаних косах річок жируют… північні качки цілими в…л…чезними табунами. Вони дуже сторожкі і близ…ко (не) допускают… мисливців.

Картка 25

Спишіть, визначте дієвідміни поданих дієслів за неозначеною формою дієслова. Запишіть слова у дві колонки за дієвідмінами.

Берегти, пекти, летіти, тремтіти, сипати, губити, точити, полоти, мити, гнати, молоти, жати, іржати, клеїти, кричати, пошити, мовчати, ходити.

Картка 26

Спишіть текст, придумайте до нього заголовок. Дієслова, що в дужках, поставте в теперішньому часі. Знайдіть прислівники, поясніть їх правопис.

(Починалось) бабине літо. Надворі (стояла) суша. Небо (синіло), як літом. Сонце (ходило) на небі низько, але добре (припікало) косим промінням. Тихий вітер ледве (ворушився) . Над полем (миготіло) марево. На тополях, на осокорах лист (зеленів), ніби влітку.

Картка 27

Запишіть прислів’я, підкресліть дієслова на -ться, -шся. Поясніть їх вимову і написання.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся. Добре далеко розходиться, а зле ще далі. З добрим поживеш – добре й переймеш, з лихим зійдешся – й свого позбудешся. З ким поведешся , того й наберешся. Не доженеш і конем, що запіниш одним днем. Не все одразу діється, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.

Картка 28

Наведіть приклади службових частин мови. Складіть декілька речень про літній відпочинок, підкресліть сполучники та прийменники, використані у даних реченнях.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Складіть невеличку розповідь про свято Дня знань, використовуючи займенники, прийменники, сполучники.

2. Розкажіть про свої враження від перших днів навчання, використовуючи в реченнях займенники, прийменники і сполучники.

3. Розкажіть про свої враження від перших днів навчання у п‘ятому класі, знайомств з новими вчителями, новими однокласниками.

4. Складіть невелику розповідь на тему : « У шкільній бібліотеці ».

5. Розкажіть про свої плани на найближчий вихідний день.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Мова - це:

а) найважливіший засіб спілкування людей;

б) єдиний засіб спілкування людей;

в) засіб спілкування, що відіграє в житті людини певну роль.

2. Звуки мови поділяються на дві групи залежно від способу творення:

а) голосні тверді та голосні м‘які; б) голосні й приголосні;

в) приголосні тверді й приголосні дзвінкі.

3. У нашій мові налічується:

а) 6 голосних звуків, які позначаються 10 буквами;

б) 10 голосних звуків, що позначаються 6 буквами;

в) 6 голосних звуків, що позначаються 6 буквами.

4. Приголосні звуки утворюють пари:

а) дзвінкі – тверді, глухі – м‘які; б) дзвінкі й глухі, тверді й м‘які;

в) м‘які – дзвінкі, тверді – глухі.

5. Слова поділяються на такі частини:

а) корінь, префікс, суфікс, закінчення; б) корінь, префікс, наголос, закінчення;

в) корінь, підмет, суфікс, закінчення.

6. Спільнокореневими називаються слова, що мають:

а) корінь і префікс; б) корінь, два суфікси та закінчення;

в) спільний для всіх корінь.

7. Самостійними частинами мови є:

а) іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово, прислівник;

б) іменник, прикметник, займенник, числівник, прислівник, сполучник;

в) прийменник, сполучник, прикметник, займенник, дієслово, прислівник.

8. Іменники називають предмет чи істоту, а прикметники називають:

а) кількість предметів; б) ознаку предмета чи істоти;

в) кількість предметів або порядок при лічбі.

9. Займенник – це частина мови, яка:

а) вказує на предмети, але не називає їх; б) називає ознаку предмета;

в) називає предмети або їх порядок при лічбі.

10. Дієслова називають дію предмета, а прислівники -

а) сам предмет; б) ознаку предмета; в) ознаку дії.

11. До незмінних частин мови належать:

а) іменники та дієслова; б) прислівники; в) числівники та займенники.

12. Прийменники служать для зв‘язку слів у словосполученні і реченні, а сполучники:

а) поєднують однорідні члени речення та частини складного речення;

б) іменники та дієслова; в) числівники та прикметники.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ ТА ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ. РЕЧЕННЯ, ЙОГО ВИДИ

КАРТКИ

Картка 1

Замініть словосполучення будувати міст, дерев‘яна шафа, річка в горах, виконати роботу, захищати Батьківщину, зібрати врожай, піклуватися за рідних близькими за змістом.

Складіть 2 речення з виділеними словосполученнями.

Картка 2

З поданими словами утворіть словосполучення, доберіть до них за змістом слова з дужок, умотивуйте свій вибір.

Відкрити (квартиру, очі); відчинити (збори, двері); передплатити (журнал, книжку); виписати (газету, словосполучення); лічити (дерева, хворобу); лікувати (зошити, хворого); ластів‘яча (зграя, отара); прудко (бігти, стояти).

Картка 3

Утворіть словосполучення, поставте залежне слово, що в дужках, у потрібній формі.

Визначте головне та залежне слово. Складіть 2 – 3 речення з поданими словосполученнями.

Щастя (земля), чути (він), поставити (мета), рухатися (сонце), розповідати (план), згадувати (вона), виступати (збори)..

Картка 4

Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть залежні слова. Складіть 3 – 4 речення із словосполученнями ( на вибір ).

Подготовиться к празднику; интересный по содержанию; необычный по форме; сообщить брату; по случаю беды; горе от ума; украинец по происхождению; пригласить к завтраку; нежность к матери.

Картка 5

Визначте, які з наведених нижче прикладів є реченням, а які – словосполученням.

Мліла, парувала земля в сонячній купелі.

Мліла, парувала земля…

парувала в купелі

в сонячній купелі

Укривалася земля густою щіткою зелених трав.

Укривалася земля…

укривалася щіткою трав

густою щіткою

зелених трав

Картка 6

Поділіть речення на словосполучення. Визначте головне та залежне слово.

Гуси – лебеді

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони струшують на землю бентежні звуки дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. І мені теж хочеться полетіти за лебедями (за М. Стельмахом).

Картка 7

Поділіть текст на окремі речення.

«Земля дає все і забирає все», - говорили стародавні орачі «Земля наша мати, всіх годує і пестить», - стверджували їхні нащадки «Хто на землі сидить, той не впаде», - вчили селяни своїх дітей Не випускайте землі з рук, тримайтеся міцно за неї – вона єдина не зрадить вас» (В. Супруненком).

Картка 8

Визначте граматичні основи наведених речень, чим вони виражені. Поділіть слова на склади.

Закувала зозуленька в зеленому гаї.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Картка 9

Утворіть питальні та спонукальні речення від поданих нижче.

Сьогодні 5 клас піде в кіно. Уранці діти п‘ятого класу роблять зарядку. Учні вивчають українську мову та літературу. Андрійко любить читати твори Марка Твена.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйте письмову розповідь на тему: «Моя улюблена казка», увівши в текст такі словосполучення : захоплююся читанням, улюблені казки, доброзичливі герої, мене навчають.

2. Опишіть осінній ранок , використавши такі словосполучення : прохолодна роса, багатобарвні дерева та кущі, наближаємося до зими, снігові замети.

3. Опишіть свою кімнату, використовуючи розповідні за метою висловлювання та окличні за емоційним забарвленням речення.

4. Підготуйте коротку ( 6 – 8 речень ) письмову розповідь про свою сім‘ю, використовуючи речення з двома і одним головним членом.

5. Розкажіть, як ви вітаєте маму чи тата з їхнім днем народження. У тексті розповіді використайте спонукальні за метою висловлювання речення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Граматика як розділ мовознавства включає:

а) графіку та лексикологію; б) морфологію та синтаксис;

в) синтаксис і стилістику.

2. Синтаксис вивчає:

а) звуки мовлення; б) слова як частини мови;

в) словосполучення та речення.

3. Словосполучення – це поєднання:

а) двох і більше слів, пов‘язаних за змістом і граматично;

б) лише двох слів, пов‘язаних змістовно і граматично;

в) кількох слів, що не залежать одне від одного.

4. Змістовий зв‘язок у словосполученні встановлюється за допомогою:

а) питання, що ставиться від першого до наступного за ним слова;

б) питання, що ставиться від головного слова до залежного;

в) питання, що ставиться від будь-якого слова до будь-якого слова.

5. Граматичний зв‘язок у словосполученні здійснюється за допомогою:

а) сполучників; б) сполучників, закінчення та прийменників;

в) сполучників і закінчення.

6. У словосполученні слова:

а) незалежні одне від одного; б) перше обов‘язково залежить від другого;

в) поділяються на головне та залежні від нього.

7. Речення є:

а) засобом вираження почуттів; б) засобом вираження думки;

в) засобом називання предмета, дії, їх ознак.

8. За метою висловлювання речення поділяються на:

а) розповідні, питальні, окличні;

б) окличні, неокличні, спонукальні; в) розповідні, питальні, спонукальні.

9. У розповідному реченні про щось:

а) запитується; б) розповідається;

в) одночасно розповідається та запитується.

10. Питальні речення:

а) спонукають до дії; б) про щось чи когось розповідають;

в) формулюють питання до співрозмовника або до мовця.

11. Спонукальні речення:

а) виражають спонукання до дії (прохання , наказ);

б) про щось розповідають;

в) питають про що-небудь або кого-небудь.

12. Окличними називаються речення:

а) які не виражають емоційних переживань мовця;

б) які мають граматичну основу, що складається з підмета й присудка;

в) які виражають емоційні переживання (радість, сум, захоплення) того, хто

говорить.

2. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ПІДМЕТ І ПРИСУДОК.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

КАРТКИ

Картка 1

Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть підмети, визначте, якими частинами мови вони виражені.

1. Шумливі липи голубіли, х…лились гіллями на схід (А. Малишко).

2. Старий замислено слухав ро…повідь сина. Минули згодом косовиці й жнива (О.Довженко).

3. А по тій ст….жині вже ніхто не ходить, а на тій ст….жині рута-м‘ята сходить

(Г. Кривда).

4. Двоє каченят благородної кавової барви випл…вали на плесо ( О. Гончар).

5. Остап з Соломією С…діли під в…рбою (М. Коцюбинський).

Картка 2

Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть підмет і присудок.

Тільки в праці, в пошуках пр…ходить натхнення. Під л…жачий камінь вода не тече. Справжній художник у своїй праці має утверджувати красу. Ж…вопис – це музика барв і кольорів, це пісня, яка застигла на полотні.

Кожна картина повинна утверджувати ж…ву правду життя.

Картка 3

Випишіть подані присудки в три стовпчики:

ПРОСТИЙ СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ.

Складіть по одному реченню з кожним видом присудка.

Хотіли працювати, буде вчителем, знаю, будемо знати, були написані, радий виконати, почали малювати, малюватиму, бути впевненим.

Картка 4

Спишіть речення, виділяючи граматичну основу. Поставте пропущені розділові знаки.

Київ столиця України. Займатися спортом корисно. Надворі стало холоднішати. Працьовитість хороша риса. Птахи продовжують відлітати у вирій. А шлях все-таки лишився не розкопаний.

Картка 5

Складіть речення , де б підметами були такі слова : Батьківщина, кожен з нас, черговий, двоє друзів.

Картка 6

Спишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення.

Вітер осінній листя зрива. Дощ накрапає. Никне трава. Вже полетіли у вирій пташки. Бродять тумани біля ріки.

Ожили степи широкі. Вийшло сонце з-за гори. Перші борозни глибокі прокладають трактори (за тв. Г Донця).

Картка 7

Спишіть текст, вставляючи означення.

Ранок у сосновому лісі

На картині І. Шишкіна зображено …. ранок у …. лісі. … промені ….. сонця пробиваються крізь туман і освітлюють вершечки … дерев.

Ведмедиця вийшла з трьома … ведмежатами на …. прогулянку. Вона охороняє … ігри своїх дітей. Ми дивимося на картину і відчуваємо спокій … ранку.

Картка 8

Поширте речення додатками. Розберіть за будовою виділене слово

Я прочитав цікаву …. Ця людина дуже дорога для …. Вручають …. Малий Василько має нахил до …. Дівчинка знайшла гарненьку ….

Картка 9

Поширте подані речення обставинами та запишіть.

Пролетів птах. Ми слухали цікаву розповідь. Кінь зупинився. Учень виконав завдання. Батько повернувся.

Картка 10

Поширте речення другорядними членами.

Підкралася осінь. Сяяло листя. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розпливлися. Пролетіла ворона. Синички перелітають.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть відгук про прочитану книгу, використавши в ролі підметів такі слова : Я, КНИГА, ГЕРОЙ, ПОДІЇ, АВТОР.

2. Складіть розповідь на тему « Моє захоплення », вживаючи при цьому прості, складені дієслівні присудки та складені іменні присудки.

3. Складіть опис осіннього ранку, використовуючи всі другорядні члени речення.

4. Згадайте якийсь смішний епізод з вашого життя і розкажіть його, використовуючи поширені та непоширені речення. Визначте граматичні основи в реченнях.

5. Згадайте й опишіть, які роботи проводяться восени в саду. Використайте у своїй розповіді речення, в яких між підметом і присудком ставиться тире.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Підмет називає:

а) предмет чи особу, про яких говориться в реченні;

б) ознаку предмета чи особи, про яку говориться в реченні;

в) дію, що виконує особа, про яку говориться в реченні.

2. Підмет найчастіше виражається:

а) прикметником; б) іменником або займенником; в) дієсловом.

3. Підмет відповідає на питання:

а) який? звідки? чому?; б) родового – місцевого відмінків;

в) називного відмінка.

4. Присудок найчастіше виражається:

а) прикметником та іменником; б) займенником і часткою; в) дієсловом.

5. Присудок, виражений одним словом, називається:

а) складеним іменним; б) простим; в) складеним дієслівним.

6. Наявність іменної частини і дієслова-зв‘язки характерні для:

а) простого присудка; б) складеного іменного присудка;

в) складеного дієслівного присудка.

7. Неозначена форма дієслова і незмінюване допоміжне дієслово характерні для:

а) простого присудка; б) складеного дієслівного присудка;

в) складеного іменного присудка.

8. Присудок відповідає на питання:

а) що робить предмет?, що з ним робиться?, який він є ?, хто він є?, хто він такий?;

б) родового та давального відмінків;

в) який ?, чий ?, чому ?, котрий ?, з якої причини ?

9. До другорядних членів речення належать:

а) підмет, означення , додаток; б) обставина, присудок, означення;

в) означення , додаток, обставина.

10. Додаток – другорядний член речення:

а) називає ознаки предмета, відповідає на питання який?, яка?, яке?;

б) означає предмет, відповідаючи на питання будь-якого відмінка, крім називного;

в) означає різні дії, відповідає на питання як?, де?, коли?, звідки?, куди ?

11. Додатки найчастіше виражаються:

а) іменниками та прикметниками; б) дієсловами та займенниками;

в) іменниками та займенниками.

12. Означення найчастіше виражаються:

а) іменниками та числівниками; б) прикметниками та займенниками;

в) займенниками та дієсловами

3.ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА ВСТАВНІ КОНСТРУКЦІЇ

КАРТКИ

Картка 1

Спишіть, виділіть однорідні члени речення, поставте розділові знаки там, де вони потрібні.

До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней і подивитись навколо – геть все чисто зелене та буйне….

Цвіте малина смородина тютюн квасоля. А соняшника а маку буряків лободи кропу моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко).

Картка 2

Спишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви. Підкресліть однорідні члени речення. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення

Р…ве та сто…не Дніпр широкий (Т. Шевченко). Душа України, її заповітна душа, її бе…смертна пісня – Тарас Шевченко (з газети). Кобзар писав чимало творів: поезій, поем, повістей. Час від часу піднімався л…генький вітер і ро…ганяв хмари.

Картка 3

Допишіть речення, вводячи в них однорідні члени. Зробіть синтаксичний розбір третього речення.

Читання Шевченкових поезій викликає в нас різноманітні почуття:….

Змалку Тарас зазнав чимало сирітських нещасть: ….

Поетову могилу завжди прикрашають квіти: ….

У Канівському музеї ми побачили чимало експонатів: ….

Картка 4

Спишіть, доповнюючи речення однорідними членами, підкресліть їх. Поясніть вживання розділових знаків.

Ми любимо свій край, …. Доля України героїчна, …. Ми любимо свою землю щиро, …. Молодь повинна знати про Вітчизну все : її історію, ….

Картка 5

Спишіть, вставляючи на місті крапок узагальнюючі слова. Зробіть синтаксичний розбір третього речення.

Золотом сяють на осінніх вулицях … : каштани, тополі, клени. Я захоплююсь творами таких … : Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Українська вишивка хрестом залюбки зображує … : виноград, троянди, калину.

Картка 6

Складіть декілька речень так, щоб узагальнююче слово стояло після однорідних членів речення. Поясніть уживання розділових знаків.

Картка 7

Спишіть , розставляючи розділові знаки. Підкресліть звертання.

Луганщино моя Я б хотів співать про тебе, аж поки тихий зір мій не погасне в мені. Люблю тебе моя вітчизно мила, і вас люблю мої товариші. Оставайтеся здорові мої високі тополі і хрещатий мій барвіночку. Любіть землю, политу кров‘ю і потом батьків і дідів ваших, бережіть її юні мої друзі. Розцвітай і міцній дорога Вітчизно!

Картка 8

Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями.

Юні натуралісти вивчають рідний край. Летить пісня над полями і лісами. Школярі охороняють зелені насадження. Юнак любить і поважає працю. Учні успішно оволодівають знаннями.

Картка 9

Доберіть до поданих речень звертання. Запишіть , поставте правильно розділові знаки.

Скрізь лунає твоя слава по світу. Всі думи і помисли, наслідки праці моєї тобі. Немає нікого рідніш за тебе. Вивчайте любіть свою мову!

Картка 10

Введіть у подані речення вставні слова та запишіть.

Цю книгу … варто прочитати. Книга … найбільш складне і велике чудо, що створило людство. Тобі … потрібно більше читати художньої літератури і … вчитись висловлювати свої думки послідовно та логічно.

Для довідок : як відомо, безумовно, по-перше, по-друге.

Картка 11

Спишіть речення, виділяючи вставні слова комами.

Грип як відомо хвороба інфекційна.

Щоб запобігти захворюванню треба по-перше загартовувати своє тіло, робити фіззарядку і холодні обтирання, і безперечно займатися спортом.

Спорт за підтвердженням лікарів – прекрасний вид відпочинку. Заняття спортом безумовно зміцнюють наше здоров‘я.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про свою сім‘ю , використовуючи в розповіді звертання до них.

2. Напишіть твір – мініатюру на тему « Україна – моя Батьківщина », використовуючи однорідні члени речення.

3. Прочитайте початок розповіді і доповніть її 5 – 6 реченнями з використанням вставних слів.

Ця пригода сталася зі мною, мабуть, років зо два тому. Ми з татом і, здається, меншим братом вирішили поїхати на риболовлю.

4. Придумайте і запишіть кілька речень зі вставними словами, щоб вони виражали:

а) впевненість мовця у сказаному; б) почуття радості з приводу якоїсь події;

в) почуття жалю.

5. Напишіть листа своєму другу чи подрузі, які живуть у іншому місті чи селі, використовуючи в тексті звертання, однорідні члени речення, вставні слова.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Однорідні члени речення:

а) відповідають на одні й ті самі питання, але належать до різних членів речення;

б) відповідають на різні питання, але належать до одного й того самого члена

речення;

в) відповідають на одні й ті самі питання і належать до одного й того самого члена

речення.

2. Однорідними членами речення можуть бути:

а) тільки головні члени речення; б) головні та другорядні члени речення;

в) тільки другорядні члени речення.

3. Однорідні члени речення з‘єднуються між собою за допомогою:

а) лише сполучників; б) лише інтонації;

в) інтонації (переліку чи протиставлення) та сполучників або тільки інтонації.

4. Між однорідними членами, що з‘єднані за допомогою інтонації, ставиться:

а) тире; б) кома; в) крапка з комою.

5. Між однорідними членами речення кома не ставиться, якщо вони з‘єднані між собою:

а) одиничним сполучником і ; б) інтонаційно; в) сполучником а, але.

6. Після узагальнюючого слова перед однорідними членами ставиться:

а) кома; б) тире; в) двокрапка.

7. Звертання – це:

а) другорядні члени речення;

б) слово або сполучення слів, що називають того, до кого звертаються з мовленням;

в) один з видів розділових знаків.

8. У реченні звертання може стояти:

а) лише на початку речення;

б) лише в кінці та середині речення;

в) будь-де в реченні, залежно від бажання того, хто говорить.

9. На письмі для виділення звертання використовують:

а) двокрапку, тире; б) кому, коми, знак оклику;

в) крапку з комою, знак питання.

10. Звертання:

а) є одним з головних членів речення;

б) не буває членом речення;

в) є другорядним членом речення.

11. Вставні слова та сполучення слів:

а) не бувають членами речення;

б) входять до складу граматичної основи речення;

в) є другорядними членами речення.

12. Вставні слова та сполучення слів:

а) називають того, до кого звертаються;

б) виражають ставлення мовця до висловленого;

в) служать для перелічення.

4. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ.ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ

КАРТКИ

Картка 1

Прочитайте речення та вкажіть, які тут прості, а які складні. Випишіть складні речення, підкресліть граматичні основи, поясніть ужиті розділові знаки.

Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай. Стоїть явір над водою, в воду похилився, молоденький козаченько сильно зажурився. Налетіли гуси з далекого краю, збили, сколотили воду на Дунаю. З далекого краю лелеки летіли, а в одного лелеченьки крилонька зомліли. Попрощалося ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею.

Картка 2

До простих речень додайте ще по одному простому, утворюючи складні речення. Запишіть.

Літо вже давно пройшло, і …. Листя дерев пожовкло, …. Птахи відлетіли у вирій, …. Уранці бувають заморозки, ….

Розберіть за будовою такі слова : заморозки, птахи, осінь, простому.

Картка 3

Визначте граматичні основи у наведених нижче реченнях і типи речень (прості, складні).

Які пишні села в цім краї бувають, коли зацвітуть садки! Там десь на широкій долині розлився довгий став. Кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків ( І. Нечуй-Левицький ).

Картка 4

Прочитайте речення з прямою мовою. Спишіть і поставте потрібні розділові знаки.

Дідусь посадив яблуньку. Йому сказали Нащо вам ця яблунька? Довго чекати від цієї яблуньки плодів, і ви не покуштуєте з неї яблучка. Дідусь відповів Я не з‘їм – інші з‘їдять, мені спасибі скажуть ( Л. Толстой ).

Картка 5

Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Поставте розділові знаки в реченнях з прямою мовою. Визначте типи речень за метою висловлювання.

Якось зустрівся Кіт з Лисицею. Подивився він на неї та й думає Така вона розумна, досвідчена, гарна! І ласкаво звернувся Добрий день, люба Лисице, як вам живеться? Глянула гордовито Лисиця на Кота, зміряла його з ніг до голови і промовила Що тобі на думку спало мене про таке запитувати? Чого ти в світі навчився? Які науки знаєш? (казки братів Грімм).

Картка 6

Перебудуйте речення з прямою мовою у речення з непрямою мовою.

«Хто дітей любить, той добрий чоловік», - казала колись моя бабуся. У народі кажуть: «Людина хороша, коли на себе схожа». «Степ та воля – козацька доля, - казали в народі. – Коли козак у полі, то він на волі».

Картка 7

Перебудуйте речення з непрямою мовою у речення з прямою мовою.

Старі люди стверджували, що де лелеки водяться, там щастя родиться. Невчені, але навчені життям діди доводили своїм онукам, що чого не навчишся в молодості, того на старість не знайдеш.

Картка 8

Спишіть текст, розставте потрібні розділові знаки.

Зрозумів

Семенко розплющив очі і побачив матір. Вона пекла оладки. Він встав і хутенько підбіг до матері.

Мамо дайте оладку! Попросив Семенко.

А може, ти синку спочатку умився б? запитала мати.

Та я ж учора вмивався сказав хлопчик.

Але ж ти вчора і їв заперечила мама.

Семенко подумав і бігцем кинувся до умивальника.

Картка 9

Складіть діалог на тему «У бібліотеці».

Миколка і Петрик зустрілись у бібліотеці. Обидва хлопчики дуже любили читати українські народні казки, часто ділились своїми враженнями. Ось і зараз у них зав‘язалась дуже цікава розмова про казку «Мудра дівчина»….

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Опишіть свій вихідний день, користуючись при цьому простими та складними за будовою реченнями.

2. У формі діалогу діда й онука розкрийте зміст прислів‘я «Своя мазанка ліпша від чужої світлиці».

3. Використовуючи речення з прямою мовою, передайте зміст вашої розмови з другом чи подругою під час перерви.

4. Уявіть, що до вас приїхали ровесники з іншої країни. Передайте у формі речень з непрямою мовою зміст вашої розмови при першій зустрічі.

5. Під час туристичного походу ви спостерігаєте за нічним зоряним небом. Опишіть, що ви побачили, використовуючи в тексті складні сполучникові та безсполучникові речення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Складне речення вирізняється від простого наявністю:

а) однорідних членів речення; б) двох і більше граматичних основ;

в) сполучників.

2. Прості речення у складному:

а) завжди залежать одне від одного;

б) завжди є незалежними одне від одного;

в) бувають залежними та незалежними одне від одного.

3. Прості речення у складному пов‘язуються між собою:

а) лише за змістом;

б) за змістом, інтонацією або інтонацією та сполучниками та сполучними словами;

в) лише інтонацією, інтонацією та сполучниками і сполучними словами.

4. Між простими реченнями у складному ставляться:

а) кома; б) крапка; в) знак питання чи оклику.

5. Прості речення у складному поєднуються між собою:

а) тільки сполучниками та сполучними словами;

б) тільки за допомогою інтонації;

в) сполучниками, сполучними словами, інтонаційно.

6. Пряма мова – це:

а) мова будь-якої особи;

б) мова певної особи, передана дослівно, без змін;

в) власна мова того, хто говорить.

7. Слова автора в реченні з прямою мовою:

а) називають того, кому належить пряма мова;

б) є частиною прямої мови;

в) називають, коли пряма мова була вимовлена.

8. Пряма мова при написанні:

а) пишеться з великої літери та береться в лапки;

б) пишеться з маленької літери та береться в лапки;

в) пишеться з великої літери та береться в дужки.

9. Після слів автора перед прямою мовою:

а) ставиться двокрапка; б) ставиться тире; в) розділові знаки не ставляться.

10. Після прямої мови перед словами автора:

а) розділові знаки не ставляться; б) ставиться тире;

в) ставиться двокрапка.

11. Розділові знаки на схемі речень з прямою мовою поставлені правильно в:

а) А: «П (!?)». б) «А», - П. в) а: - «П(!?)».

12. Розділові знаки на схемі речень з прямою мовою поставлені правильно в:

а) «П (!?)», - А. б) «П (!?)», - а. в) «П (!?)»:а.

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

1. ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ.

АЛФАВІТ

КАРТКИ

Картка 1

Назвіть звуки в іменниках. Уведіть у речення словосполучення справа честі, вартий уваги.

Справа честі, вартий уваги, набратися сміливості, одностайна ухвала, заздоровні пісні, державне майно, почесна варта.

Картка 2

Підкресліть у іменниках букви, що позначають голосні звуки.

Уболівати серцем, вимкнути світло, бити струменем, ухвалити вирок, рухоме майно, доповідна записка, службова особа.

Поясніть значення словосполучення УБОЛІВАТИ СЕРЦЕМ. Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки: у прикметниках (1варіант), у дієсловах (2 варіант).

Картка 3

Ненька, батько, березень, повінь, горобина, тополя, аґрус, плавні, отава, галявина, роздолля, блакить, дощик, барви, багряний.

Поясніть значення слів АҐРУС, ГОРОБИНА. Запишіть цифрами, скільки голосних і приголосних у словах: ПЛАВНІ, ОТАВА (1 варіант), ТОПОЛЯ, БАРВИ(2 варіант). Складіть з двома словами речення.

Картка 4

Запишіть у алфавітному порядку подані слова.

Старовинний, яблуко, абетка, милозвучний, фонетика, терикон, допомогти, вивчити, хороший, гикати.

Картка 5

Випишіть у алфавітному порядку назви рослин-оберегів.

Оберегами від злих сил вважалися у народі рослини, які мали чудодійні властивості. Це полин, мак, часник. Любисток, м‘ята, канупер – це запашне зілля, яке росло біля кожної української хати. Його клали у купіль дітям, дівчата мили волосся отварами цих трав. Загадковою рослиною українці вважали барвінок. Він був оберегом від нечистих сил та чаклування.

Оберегом від русалок, відьом, утоплеників вважалося клечання широколистих дерев. Особливою чудодійною силою були наділені : осика, верба, калина.

Картка 6

Прочитайте текст. Випишіть з нього назви птахів у алфавітному порядку. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.

З теплих країв першими повертаються шпаки. Відбувається це переважно в середині лютого, а якщо весна затримується, то на початку березня. У березні прилітають жайворонки, дрозди, білі плиски, вальдшнепи, крижні, сиві дятли, журавлі, чаплі, зяблики, малинівки. Тоді ж або дещо пізніше – на початку квітня – прилітають білі лелеки, гуси, сови-сплюшки. Квітень – час прильоту зозуль, очеретянок, одудів, сільської та міської ластівок. Наприкінці квітня на початку травня з‘являються – горлиці, мухоловки, перепілки, іволги, стрижі, берегові ластівки, солов‘ї.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Згадайте, яка на вигляд жирафа. Опишіть її зовнішній вигляд, використовуючи такі слова : довгошия, плямиста, Африка, шия, жуйна, довгі (ноги).

2. Ваша бабуся, спостерігаючи за тим, як ви виконуєте домашнє завдання, попросила пояснити, чому ці звуки називаються голосними, а інші – приголосними. Виконайте її прохання.

3. Складіть невелику розповідь « У тата на роботі ». Підкресліть слова з буквами, що можуть позначати один або два звуки.

4. Напишіть невеликий твір на тему « Я мрію стати…».

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Фонетика як розділ науки про мову вивчає:

а) знаки письма; б) звуки мовлення; в) способи творення слів.

2. Графіка як розділ науки про мову вивчає:

а) звуки мовлення; б) правила вимови слів; в) знаки письма.

3. Орфоепія вивчає:

а) правила написання слів; б) правила вимови слів; в) значущі частини слова.

4. Орфографія вивчає:

а) правила вимови слів; б) правила написання слів; в) звуки мовлення.

5. Приголосні звуки творяться:

а) тільки шумом; б) тільки голосом; в) шумом і голосом або тільки шумом.

6. Звуки ми:

а) вимовляємо, пишемо; б) пишемо та бачимо; в) вимовляємо та чуємо.

7. Дзвінкі приголосні звуки творяться:

а) тільки голосом; б) шумом та голосом; в) тільки шумом.

8. Букви Я, Ю, Є:

а) завжди позначають один звук; б) завжди позначають два звуки;

в) позначають один або два звуки залежно від їхнього звукового оточення.

9. Під терміном звуки письма слід розуміти:

а) букви, апостроф, знак наголосу, розділові знаки тощо;

б) букви, тверді та м‘які приголосні, знак наголосу;

в) голосні звуки, букви Я, Ю, Є, Ї, розділові знаки.

10. Алфавітом називається:

а) поділ приголосних на тверді та м‘які;

б) сукупність букв, розташованих у певному порядку;

в) поділ звуків за способом творення на голосні та приголосні.

11. В українській мові букв, які не позначають жодного звука:

а) немає; б) є кілька; в) є лише одна.

12. Букви Ї, Щ позначають:

а) один звук; б) сполучення двох звуків; в) звукового значення не мають.

2. ГОЛОСНІ Я, Ю, Є, Ї. НАГОЛОС. СКЛАД.

НЕНАГОЛОШЕНІ Е, И, О

КАРТКИ

Картка 1

Прочитайте текст, випишіть слова з буквами Я, Ю, Є, Ї у дві колонки: у першу – коли голосні позначають 1 звук, у другу – 2 звуки.

Оберегом від зла був український віночок, який дівчата сплітали із живих квітів. Усього в повному українському віночку 12 квіток, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник – символ здоров‘я, деревій – нескореності, барвінок – життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні – символ материнської відданості, любисток і волошка – вірності, ромашка – символ дівочої чистоти та цноти, ружа, мальва та півонія – віри, надії та любові, хміль (вусики) – символ гнучкості та розуму.

Картка 2

Доповніть колонки прикладами з Я, Ю, Є. Поясніть, чому слова записані у дві колонки.

Яблуко Усякий

Картка 3

Запишіть форми слів, поставте наголос а потім змініть слова так, щоб наголос падав на інший склад.

Сльоза, діти, сестри, сосни, земля, пишу, дивлюся, любить, гребти, гай.

Картка 4

Запишіть слова, розставте наголоси, запам‘ятайте вимову поданих слів.

Безугавний, борозна, глевкий, довідка, довідник, жорсткий, їдкий, каламбур, меткий, урочистий, царина, цямрина.

Картка 5

Запишіть слова, поділіть їх вертикальними рисками на склади та підкресліть відкриті склади.

Колода, педагог, ясніший, створить, наїжачений, фіалковий, дворічний, я, пів‘яблука, дев‘яносто.

Картка 6

Запишіть слова, поділіть їх вертикальними рисками на склади та підкресліть закриті склади.

Спадщина, дзинь, дозволяє, вічний, машинобудівний, незліченні, покоління, лісовик, єдність.

Картка 7

Підберіть і запишіть у три колонки по 4 – 5 слів, поділяючи їх на склади.

Односкладові слова Двоскладові слова Трискладові слова

Я Ві \ тер Хо \ лод \ ний

Картка 8

Прочитайте, запишіть. Знайдіть орфограму «Букви Е – И, що позначають ненаголошені голосні».

Від зими до зими

Січень січе, лютий лютує,

Березень плаче, квітень квітує.

Травень під ноги стеле травицю,

Червень складає сіно в копиці.

Липень медовий бджілок чарує.

Серпень чудовий булки дарує.

Вересень трусить гілки в садочку,

Жовтень – гаптує клену сорочку.

Йде листопад, застеля килими.

Грудень надходить – початок зими.

Картка 9

Прочитайте вірш. Випишіть слова з ненаголошеними Е – И, перевірте їх написання.

Воркувала Горлиця в садку,

У куточку тихенькому на бузку;

Жалкувала сизокрила, що вона

Незчулася, як минула і весна,

Не вгледіла, як одцвівся і садок,

І черешеньки, і вишеньки, і бузок;

Сумувала, що прийдеться восени

Десь шукати ще іншої сторони ( Л. Глібов ).

Картка 10

Згрупуйте слова в дві колонки. Слова з ненаголошеними голосними, що перевіряються наголосом; слова з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом.

Житловий, математика, чеснота, пильнувати, летючий, терен, березняк, легенда, бетон, медаль, нахилитися, чекати, цибуля.

Картка 11

Складіть і запишіть речення з поданими словами, в яких ненаголошені голосні не перевіряються наголосом. Підкресліть у словах ненаголошені голосні, запам‘ятайте їх правопис.

Пшениця, керівник, секретар, орден, криниця, печатка, кишеня, календар, чернетка.

Картка 12

Спишіть подані слова і замініть їх так, щоб ненаголошений Е випав.

ЗРАЗОК: жовтень – жовтня.

Вересень, південь, травень, велетень, виконавець, січень, вітер, фахівець, перець, стрілець, майстер, учень, човен, серпень, кравець.

Картка 13

Перекладіть українською мовою та запишіть. Підкресліть слова з ненаголошеними Е,И і поясніть їх написання.

Хороши и чисты берёзовые светлые рощи. Много перелётных птиц собирается в них. Поют голосистые дрозды, кукуют кукушки. С дерева на дерево перелетают синички. Ковром расстилаются, цветут под берёзами голубые и белые подснежники.

Для довідок : роща – гай, кукушка – зозуля, ковёр – килим.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Опишіть зміни, які відбуваються в природі, коли настає осінь. Підкресліть по п‘ять слів, що закінчуються відкритими та закритими складами.

2. Прочитайте приказки і подумайте над їх змістом. Складіть твір – розповідь за однією з них, поставте наголоси у 5 -6 багатоскладових словах.

Добра голова не каже пусті слова.

Сила та розум – краса людини.

3. Розкажіть про ваш улюблений мультиплікаційний фільм, охарактеризуйте його героїв. Поясніть, чим вони вам подобаються. Підкресліть у тексті 4 – 5 слів, у яких не збігається звуковий і буквений склад.

4. Запишіть по два приклади слів, які б ілюстрували кожне з чотирьох вивчених правил перевірки написання з ненаголошеними Е,И.

3. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ. ЧЕРГУВАННЯ У – В, І - Й

КАРТКИ

Картка 1

Перепишіть. Яка розбіжність між вимовою і написанням виділених слів?

ЧАРІВНІ СЛОВА

До всіх сердець, як до дверей, Ти, друже, мусиш знати їх,

Є ключики малі. Запам‘ятать неважко,

Їх кожен легко підбере, Маленькі ключики твої –

Якщо йому не лінь. «Спасибі» і «Будь ласка».

Картка 2

Спишіть, замінюючи форми слів або добираючи спільнокореневі слова так, щоб після звуків, що уподібнюються , стояли голосні. Запишіть пари слів, позначаючи орфограми.

Мигтить, косьба, молотьба, просьба, нігті.

Картка 3

Спишіть, вставляючи пропущені букви. Виразно прочитайте слова і поясніть вимову дзвінких приголосних, які стоять у кінці складу перед глухим.

Рі…те, ду…ка, бере…ти, ве…ти, запря…ти, о…тесаний, витя…ти, сте…ка, тя…ко, голу…ці, ле…кий, соло…кий, ло…ка, во…кий, небе…пека, сере…ка, кни…ка.

Картка 4

Прочитайте. Обґрунтуйте вимову та написання. Складіть з поданими словами словосполучення, визначте головні та залежні слова.

Шіс…надцять, проїз…ний, ус…ний, зліс…ний, зап‘яс…ний, облас…ний, щас…ливий, пес…ливий, шіс…сот, контрас…ний, хвас…ливий, балас…ний, студен…ський.

Картка 5

Від поданих слів утворіть прикметники та запишіть, поясніть їх правопис. Назвіть м‘які приголосні у поданих словах і поясніть, чим позначена їх м‘якість на письмі.

ЗРАЗОК: користь – корисний.

Користь, жалість, злість, кількість, якість, щастя, тиждень.

Картка 6

Від поданих слів утворіть прикметники та запишіть, пояснюючи їх правопис.

Честь, область, доблесть, хвастун, перехрестя, роз‘їзд, власність, баласт, пристрасть, рідкість.

Картка 7

Замініть вирази за поданим зразком і запишіть. Підкресліть слова, у яких відбулося спрощення.

ЗРАЗОК: Птахи, що приносять користь – корисні птахи.

Зустріч, що принесла щастя. Подорож, що тривала два тижні. Повідомлення, що принесло радість. Робота, що дає користь.

Картка 8

Спишіть, розкриваючи дужки, поясніть чергування у – в, і – й.

Хвала (і, й) привіт (у, в)любленій країні, своїй милішій за весь світ (У,В)країні. За зимою (і, й)де весна молода, красна. (У,В) нас (у, в) (у, в)сіх єдина мати – рідна Батьківщина. (І,Й) там неволі (і, й) тьмі не буде вороття, де серце наше (і, й) розум. Любіть (і, й) боріться за щастя безкрає, згоріть до останку за край дорогий (В.Сосюра).

Картка 9

Перепишіть прислів‘я, вставте у – в, і – й відповідно до правил. Поясніть зміст останнього прислів‘я.

Під лежачий камінь (і, й) вода не тече. Хто людей питає, той (і, й) розум має. Просивсь вовк (у, в) пастухи, а свиня (у, в) городники.

Картка 10

Перепишіть речення, виправивши порушення правил чергування у – в, і – й.

В Зорини довге волосся і очі, кольором схожі на морську воду й зелений килим степу одночасно. Вона любить сміятися і сумувати. Багато говорити й бути мовчазною. Й ще у неї багато друзів.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйте опис лісової ялинки в художньому та науковому стилях. Підкресліть у тексті 5 – 6 слів, у яких відбувається спрощення приголосних при зміні слова.

2. У письмовій формі розкажіть про основні випадки чергування у – в, і – й.

3. Підготуйте письмовий переказ переглянутої передачі або прочитаного оповідання. Дотримуйтесь правил уживання прийменників у, в.

4. Напишіть замітку в шкільну газету на тему «Твори добро». У тексті замітки підкресліть 5 – 6 слів з твердими та м‘якими (двома лініями) приголосними.

Напишіть твір – роздум на тему «Людину потрібно поважати». Обґрунтуйте свої думки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Склад, що закінчується голосним звуком називається:

а) відкритим; б) закритим; в) наголошеним.

2. Перевірити написання слів з ненаголошеними голосними е, и, крім словника, можна наголосом:

а) вимовивши те саме слово так, щоб наголос падав на склад з е, и;

б) змінивши форму слова або дібравши спільнокореневе слово;

в) поділивши слова на склади.

3. Буква е пишеться обов‘язково:

а) у словах, що складаються не більше ніж з двох складів;

б) у всіх словах зі сталим наголосом;

в) коли при зміні слова ненаголошений е випадає і у сполученнях -ере-, -еле-.

4. Буква и пишеться у сполученнях -ри-, -ли-:

а) у відкритому складі; б) у закритому складі; в) у відкритих і закритих складах.

5. Слова з ненаголошеними голосними, написання яких не перевіряється наголосом, слід:

а) перевірити за словником і запам‘ятати;

б) не вживати у своєму мовленні; в) писати як хочеться.

6. Написання слів із приголосним, що уподібнюється, перевіряється:

а) добором синонімів;

б) добором форми або спільнокореневого слова, в якому приголосний стоїть перед голосним, за словником;

в) введення слова з сумнівним звуком у склад речення.

7. Спрощення в групах приголосних правильно відображено в таблиці:

а) [здн] – [зн] б) [здн] – [зн] в) [здн] – [зн]

[ждн] – [жн] [ждн] – [жн] [ждн] – [жн]

[стн] – [сн] [стн] – [сн] [с‘тн] – [ст]

[стл] – [сл] [стл] – [ст] [стл] – [сл]

8. Прийменник у вживається:

а) між голосними; б) завжди на початку речення;

в) між приголосними, перед приголосним на початку речення, перед наступними в, ф, льв, св, тв, хв і подібними.

9. Прийменник в уживається:

а) між приголосними; б) перед приголосним на початку речення;

в) між голосними, перед голосним на початку речення, після голосного перед більшістю приголосних ( крім в, ф, льв, св, тв, хв і т. д. ).

10. Уживається тільки сполучник і:

а) між приголосними; б) між голосними; в) на початку речення.

11. Чергування і – й не відбувається:

а) між іменниками – власними назвами; б) при зіставленні понять ( день і ніч);

в) у поетичній мові.

12. Чергування у – в не відбувається:

а) у словах із сталим початковим звуком у або в;

б) після голосного перед приголосним; в) на початку речення.

4. УЖИВАННЯ - Ь -. БУКВОСПОЛУКИ - ЙО -, - ЬО -. УЖИВАННЯ АПОСТРОФА. ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ. НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

КАРТКИ

Картка 1

Прочитайте загадки та відгадки. Випишіть слова з м‘якими звуками. Підкресліть букви, що позначають м‘якість приголосних.

Росте весною – тільки вниз, любить дах і карниз. (Бурулька). Влітку сірий, взимку білий. (Заєць). Маленький хлопчик у сірій світинці по дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець). Хто раніше встає? (Півень).

Картка 2

Подані слова перекладіть українською мовою та запишіть. Поясніть, чому вживається або не вживається м‘який знак у цих словах.

Синенький, хорошенький, тоненький, старенький, тихенький, низенький, узенький, красненький, аккуратненький, реченька, рученька, ноженька, зоренька, песенка, вишенка, черешенка, яблонька, семь, Сибирь, цепь, печь, восемь.

Картка 3

Перекладіть подані слова українською мовою та запишіть. Порівняйте їх вимову та написання.

Ночь, печь, мышь, семь, якорь, секретарь, календарь, месяц, снегирь, заяц, кобзарь, молодец, скрипач.

Картка 4

Спишіть і замість крапок вставте, де треба, пропущені букви.

Зроби с…огодні те, що хочеш… відкласти на завтра. Мен…ше слів, а біл…ше діла. Без сокири не тесляр, без голки не кравець…. Слово не горобец…: вилетит… - не впіймаєш…. Сім… раз відміряй, один раз відріж…. Хто рано підводит…ся, за тим діло водит…ся. Хочеш… їсти калачі – не сиди на печі.

Картка 5

Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть йо, ьо.

З н…го помочі, як з осики груш. Танцює , як цап на льоду. Рання пташка дз…бик чистить, а пізня очиці жмурить. С…годні не празник, а ти нам не вказник. Є на світі кінь – вс…му світу не вдержати.

Зробити фонетичний розбір підкреслених слів.

Картка 6

Запишіть подані слова українською мовою. З виділеними словами складіть речення.

Боевой, районный, знакомый, полевой, четырёх, всего, волевой, подъём, его, сегодня, денёк, несерьёзность, майор, миллион, йод.

Картка 7

Перекладіть українською мовою подані слова та поясніть їх написання. З трьома словами складіть речення, одне розберіть за членами речення.

Трёх , четырёх, лётчик, дёготь, приём, краевой, седьмой, клюв, боевой, серьёзный, район, ёрш.

Картка 8

Спишіть і поставте, де треба, замість крапок апостроф.

Найвища честь – довір…я народу. На безриб…ї і рак риба. Є люди, що солов…їв не люблять. Щастя в повітрі не в…ється, а руками дістається. Не соромся говорити, якщо правду хочеш об…явити.

Картка 9

Перекладіть українською мовою та запишіть. Підкресліть слова з апострофом і поясніть його вживання.

Объединённая сила двигает скалу. Горе на чужой стороне безъязыкому. Дружные сороки гуся съедают. Не учи орла летать , а соловья петь. Пословицу не обойти , не объехать.

Картка 10

У поданих словах замість крапок поставте, де треба, апостроф і поясніть правопис поданих слів.

Звір…ячий, р…яска, повітр…я, полум…я, прислів…я, п…ятниця, присв…ята, м…який, пір…я, роз…яснення, най…яскравіший, двох…ярусний, роз…їхатися, моркв…яний.

Картка 11

З поданих прислів‘їв випишіть слова у два стовпчики: 1 – з подвоєнням при збігу, 2 – з подовженням.

Сінним конем і солом‘яним волом недалеко заїдеш. Бездонної бочки не наллєш. Дерево міцне корінням, а людина – трудовим горінням. Хто винен, віддати повинен. Їж хліб із сіллю та водою, живи правдою святою. Нічна зозуля денну перекує. Піший кінному не товариш. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.

Картка 12

Подані іменники поставте в орудному відмінку однини та поясніть їх написання.

Зразок: тінь – тінню.

Мідь, сіль, мазь, повість, молодь, подорож, розповідь, свіжість, діяльність, вічність, радість, повінь, відстань, блакить, зустріч.

Картка 13

Подані слова перекладіть українською мовою. Складіть і запишіть 3 – 4 речення з цими словами.

Жизнь, разросся, волосы, хождение, столетие, затишье, знание, статья, воссоединение, судья.

Картка 14

Доберіть до іншомовних слів відповідні за змістом українські слова та запишіть.

Аероплан, протест, пілот, аналіз, оратор, дисципліна, конкурс, сигнал.

Для довідок: змагання, знак, промовець, льотчик, заперечення, порядок, літак, розбір.

Зробіть фонетичний розбір слів: пілот, заперечення, розбір.

Картка 15

Спишіть і замість крапок поставте, де треба, букви. Поясніть написання цих слів. Порівняйте вимову та написання в російській та українській мовах.

Рос. мовою Укр. мовою

Суб…ект суб…єкт

Об…ект об…єкт

Ад…ютант ад…ютант

П…едестал п…єдестал

Прем…ер прем…єр

Бул…он бул…он

Фил…м фил…м

Мол…ер Мол…єр

Батал…он батал…он

Картка 16

1. Спишіть, позначаючи орфограми.

Д…р…гент, с…стемат…чний, дж…г…т, поз…ц…я, ц…в…л…зований, п…ре, ш…фер, конструкц…я, конст…туц…я, д…сц…пліна, попур…, ател…є, арт…ст, груп…а, інтерв…ю, мас…а, міл…ярд, грип…, віл…а, д…алог, клас…, тон…а, б…бліотека, ж…рі.

2. Складіть речення-пояснення виділених слів ( диригент – людина, що керує оркестром).

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть замітку в стінгазету про якусь цікаву подію у вашому класі. Виділіть у тексті кілька іменників і дієслів з м‘яким знаком.

2. Продовжіть розповідь (5 – 6 речень), вживаючи слова з буквосполученнями йо, ьо, слова з апострофом.

3. Опишіть зимовий ранок, увівши в текст слова: піднебесся, роздоріжжя, навмання, узлісся.

4. Користуючись словником іншомовних слів, письмово поясніть лексичне значення запропонованих слів.

Аксіома, кімоно, альтруїзм, тіара, дилема, аквамарин.

Із двома з них складіть речення та запишіть.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. М‘якість приголосних на письмі передається буквами:

а) ь, а, я, ю, є, ї; б) ь, я,у,ю,є; в) ь, я,ю,є,і.

2. М‘який знак пишемо після:

а) букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н, що позначають м‘які приголосні в кінці слів;

б) Р у кінці складу; в) Н перед Ч, Ш, Щ.

3. М‘який знак не пишемо після:

а) Б, П, В, М, Ф, Г, К, Х, Ж, Ч, Ш,Щ; б) Л у середині слова;

в) Д на початку слова.

4. М‘який знак не пишемо:

а) після Л на позначення [ Л‘]; б) після букв, що позначають м‘які приголосні; в) у сполученнях -ЛЧ-, -ЛЦ-, -НЧ-, -НЦ-, -СЧ-, -СЦ-, які утворилися від –ЛК-, -НК-, - СК-.

5. М’який знак пишемо після:

а) З, С, Л у сполученнях –ЗДН-, -СТЛ-, -ЛНЦ-;

б) З, Ц, С у суфіксах –СЬК-, ЦЬК-, -ЗЬК-; в) Ж, Ч, Ш, Щ перед У.

6. Сполучення букв ЙО пишеться:

а) на початку слова, після букв, що позначають голосні звуки; б) у кінці слів після Б, П, В, М, Ф; в) лише в кількох словах іншомовного походження.

7. Буквосполучення ЬО вживається:

а) у середині складу для позначення м‘якості наступного приголосного;

б) на початку слова;

в) у середині та кінці складу на позначення м‘ якості приголосного .

8. Апостроф пишемо після:

а) Р, що позначає твердий звук, та після префіксів, що закінчуються на тверді приголосні перед Я, Ю, Є, Ї;

б) Р, що позначає м‘який приголосний звук; в) у словах іншомовного походження.

9. Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних відбувається:

а) на межі префікса та кореня, кореня та суфікса, на межі частин складного слова;

б) у коренях складних слів; в) у словах, що мають у своєму складі 2 суфікса.

10. До приголосних, що можуть подовжуватися, належать:

а) [д‘], [т‘], [з‘], [с‘], [ц‘], [л‘], [н‘], [ж‘], [ч‘], [ш‘];

б) [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н]; в) [б], [п], [в], [м], [ф].

11. Подвоєння букв на позначення подовження м‘яких приголосних відбувається в:

а) прикметниках на означення кольору;

б) іменниках середнього роду 2 відміни на –я, іменниках жіночого роду 3 відміни у формі орудного відмінка перед –ю, у прислівниках на -ння;

в) іменниках середнього роду на -о, -е.

12. І в словах іншомовного походження пишеться:

а) після букв Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р;

б) на початку слів, у кінці незмінних слів, у власних назвах;

в) після подвоєних букв, що позначають подовжений м‘який приголосний.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

1. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ОДНОЗНАЧНІ, БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ ТА ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

КАРТКИ

Картка 1

Паляниця, шинка, вервечка, літепло, аркуш, перука, листок, викрутка, ринва, довкілля, ґирлига, ковінька, листування, валіза.

1. Поясніть лексичне значення слів: шинка, вервечка, літепло, ринва, ґирлига, ковінька. 2. Складіть речення зі словами: аркуш, листок. 3. Зробіть розбір за будовою слів: листування, викрутка.

Картка 2

Громада, господар, одвірок, хвіртка, піддашшя, завзяття, намисто, вибагливий, вабити, плекати, піклуватися, прагнути, линути, бавитися, вщухати, спростувати.

1.Користуючись тлумачним словником, з‘ясуйте лексичне значення незнайомих слів. 2.Зробіть фонетичний розбір слів: одвірок, піддашшя, прагнути.

Картка 3

Блиск, казка, відлуння, гамір, ковзани, ґринджоли, чарівний, блискучий, яскравий, гучний, кружляти, вкривати, згори, довкола.

1. Поясніть значення слів: відлуння, ґринджоли, довкола. 2. Доберіть ключові слова до теми «Звуки та барви зими». Складіть із ними міні-твір. 3. Знайдіть однозначні слова, перевірте себе за тлумачним словником.

Картка 4

Верховина, полонина, перерахунок, роздоріжжя, серпанок, сагайдак, скиглій, келих, пожива, похмурий, гучний, плинути, заплямувати.

1. Поясніть значення слів: сагайдак, серпанок. 2. Виділіть незнайомі слова; з‘ясуйте їх значення, користуючись тлумачним словником. 3. Знайдіть багатозначні слова, перевірте себе за тлумачним словником.

Картка 5

Полум‘я, вогонь, горицвіт, поле, кварта, кухоль, чашка, світлий, слов‘янський, березневий, туманний, науковий, лінгвістичний, земля, хліб, космос, планета, молекула.

1.Доберіть російські відповідники до слів: кварта, кухоль, чашка, користуючись перекладним словником. 2. Розподіліть слова у дві колонки: перша – однозначні слова, друга – багатозначні слова. Складіть з багатозначними словами словосполучення, які допоможуть зрозуміти різні значення цього слова.

Картка 6

Прочитайте текст, спишіть його. Підкресліть слова вжиті в переносному значенні. Зробіть фонетичний розбір слів: прийшла, платтячку. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.

Горобина та ялинка, що росли поряд, часто перешіптувалися між собою. Прийшла осінь. Дихнула прохолодою раз, другий. Спалахнула багрянцем горобинка. А ялинка не перевдяглася – так і лишилася у своєму зеленому платтячку. Вона дивилася на свою подругу і милувалася нею (за Г. Демченко).

Картка 7

Прочитайте та запишіть текст. Доберіть заголовок. Підкресліть у даному тексті слова, які вжито в переносному значенні. Зробіть фонетичний розбір слів: крізь, завивання.

Клен цілу зиму спав. Крізь сон чув завивання хуртовини. Холодний вітер нагинав його віти. Та ось одного сонячного ранку до клена доторкнулось щось лагідне та тепле. Прокинувся клен. Він зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Іде красуня-весна у квітках і стрічках (за В. Сухомлинським).

Картка 8

Прочитайте текст. Придумайте заголовок і запишіть його. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні. Зробіть фонетичний розбір слів: червоні, темрява, обрій. Зробіть синтаксичний розбір: 1 варіант – першого речення; 2 варіант – другого речення.

Сонце давно вже сіло в рожевий туман. Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем. Обрій почала огортати все густіша темрява. Трави вкрилися холодною росою. Птахи затихли. Усе змінювалося на землі з приходом ночі ( за Г. Тютюнником ).

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть невеликий виступ у науковому стилі, використовуючи слова-терміни: лексикологія, лексика, пряме та переносне значення. Підберіть, де це можливо, приклади для пояснення слів-термінів.

2. Складіть речення, використовуючи запропоновані слова у прямому та переносному значеннях.

Сміється (дитина, сонечко), металевий (голос, інструмент),

міцний (канат, мороз)

3. Складіть речення, в яких слово ВІК мало б значення: тривалість життя людини, життя людини, століття, надзвичайно довгий час.

4. Складіть розповідь про ваше ставлення до рідної мови, використовуючи в переносному значенні такі слова: солов‘їна (схожа на спів солов‘я), бринить (дзвінко звучить), плекаймо (зберігаймо в серці).

2. СИНОНІМИ. АНТОНІМИ. ОМОНІМИ

КАРТКИ

Картка 1

Прочитайте та запишіть прислів‘я. Підкресліть синоніми.

Праця робить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину в роботі. Посій труд, а слава вродить.

Картка 2

Прочитайте і запишіть прислів‘я. Підкресліть синоніми. Зробіть фонетичний аналіз слів: минає, гострить, володіє.

Відважного куля минає. Сміливим відвага володіє. Біда розум родить і на розум наводить. Горе гострить розум. Плачем лиха з хати не6 виженеш.

Картка 3

Прочитайте вірш. У стовпчик випишіть синоніми до слова ГОВОРИТИ, а поруч запишіть вибрані з довідки значення кожного із синонімів.

Хто кричав?

Йшов з лікарні Гнат селом, - А чого ж ти так горлав

А дружки й спитали: У лікаря щосили?

- Що, брат, боляче було,

Коли зуба рвали? - Та то ж лікар заволав,

Бо я став брикаться,

- Ні,- хлопчина їм сказав,- Йому щіпці поламав,

Не дуже боліло…. І … вкусив за пальця!

Г. Бойко.

Д о в і д к а : голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати слова думки.

Картка 4

Прочитайте та спишіть текст. Підкресліть антоніми. Зробіть фонетичний розбір слів: люди, невільні, чудові.

З давніх-давен люди поділялися на панів і рабів, гнобителів і пригноблених, багатих і бідних. Підневільні обробляли землю, а врожай забирав пан. Вони будували чудові палаци, а самі мешкали в халупах (З. Воскресенська).

Картка 5

Спишіть прислів‘я, вставляючи антоніми. Зробіть фонетичний розбір слів: порожня, країна. Розберіть за будовою такі слова: розлилося, морем, свого.

Порожня бочка гучить, а … …. Як є початок, то й … буде. Геть пішло з країни горе – розлилося … морем. Для щастя свого народу не страшно у вогонь і в ….

Ніщо не обходиться так дешево і не ціниться так … , як ввічливість (М. де Сервантес).

Картка 6

Прочитайте. До виділених слів доберіть антоніми і поставте замість крапок. Запишіть текст. Зробіть фонетичний розбір слів: зустрілися, м‘ячик.

Вони зустрілися та подружилися в піонерському таборі «Артек». Чорнявий, високий, тоненький, як лозинка, Алі та …, …, …, наче м‘ячик Юрко. Та й характери в них були різні. Юрко пустотливий, а Алі …. Їх ніколи не бачили окремо. Вони … були ….

Картка 7

Перепишіть речення, підкресліть омоніми, поясніть їх значення. Зробіть фонетичний розбір слів: піщаній, маяк, стрічкою.

У косах небо голубе виграє веселкою – стрічкою веселою. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк.

Картка 8

Поясніть лексичне значення слів, що є омонімами до запропонованих. Із парою омонімів складіть речення, розкриваючи їх лексичне значення. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень.

Склад – мовознавчий термін.

Склад - ?

Перевести (матеріал) – зіпсувати.

Перевести - ?

Варта – гідна когось чи чогось.

Варта - ?

Картка 9

Придумайте та запишіть два речення зі словом ТРИ, які б означали: кількість чогось, наказ до дії.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Опишіть зовнішній вигляд, поведінку ведмедя, використовуючи синоніми: бурмило, клишоногий, йти, прямувати, тупцювати, морда, писок.

2. Підбираючи синоніми до виділених слів, перебудуйте речення, щоб мова стала образнішою, багатшою.

Тоді батько й говорить мені: «Говори, синку, тобі сподобалося сьогодні говорити з друзями?». Я йому говорю: «Так, тату. Особливо мені сподобалася думка Сашка, який говорив про силу дружби між людьми».

3. Придумайте 5 – 6 речень, які б пояснили зміст виразу «Корені наук гіркі, а плоди солодкі». Використайте у реченнях синоніми, антоніми.

3. ФРАЗЕОЛОГІЯ

КАРТКИ

Картка 1

Прочитайте сталі сполучення слів, поясніть їх зміст. Доберіть до кожного синонімічне слово та запишіть.

З р а з о к: пекти раків – червоніти.

Тримати язик за зубами, байдики бити, кирпу гнути, теревені правити, повісити носа, розбити глек.

Д о в і д к а : лінуватися, мовчати, похнюпитися, посваритися, задрати носа, базікати.

Картка 2

Спишіть текст. Підкресліть фразеологізми, що вживаються для опису процесу праці. Зробіть синтаксичний розбір третього речення.

Руки в майстра були звичайні, вимащені мастилом, але це були золоті руки. Ті деталі, які виготовляв він на фрезерному верстаті, були чистими й блискучими, як золото.

Майстер знав верстак як свої п‘ять пальців. Працював швидко й точно. Все співало в його руках.

Картка 3

До російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і запишіть. Із двома фразеологізмами складіть речення.

Пятая спица в колесе; рибалка рибалку бачить через балку.

Видно птицу по полёту; обоє рябоє.

Два сапога пара; з краси не пити роси.

С красоты воды не пить; видно пана по халявах.

Рыбак рыбака видит из далека; п‘яте колесо до воза.

Пословица не мимо молвится; нема приповідки без правди.

Картка 4

Доберіть до наведених виразів приказки, тотожні за змістом, з довідки.

Говорити гарно, говорити швидко, говорити невиразно, говорити не до ладу, пустословити.

Д о в і д к а : сказав, як з воза ляпнув; теревені правити; говорить, як шовком шиє; сипле, як горохом об стіну; говорить, мов онучу мне.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Використовуючи власний життєвий досвід, розкрийте зміст прислів‘я «Зробив діло – гуляй сміло».

2. Напишіть невелике оповідання на тему одного з прислів‘їв: «Єдність і братство – велика сила», «Не залишай на завтра того, що можна зробити сьогодні».

3. Із допомогою батьків, однокласників підберіть і запишіть кілька прислів‘їв, афоризмів про дружбу, повагу між людьми.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. За значенням слова групуються як:

а) багатозначні, однозначні, омоніми; б) омоніми, синоніми, антоніми;

в) синоніми, антоніми, слова з переносним значенням.

2. Омонімами називаються слова:

а) однакові за написанням і звучанням, але різні за лексичним значенням;

б) різні за написанням і звучанням, але близькі за лексичним значенням;

в) що мають протилежне лексичне значення.

3. Синонімами називаються слова:

а) що мають протилежне значення;

б) однакові за написанням і звучанням, але різні за лексичним значенням;

в) різні за написанням і звучанням, але близькі за лексичним значенням.

4. Антонімами називаються слова:

а) різні за написанням і звучанням, але різні за лексичним значенням;

б) мають протилежне значення;

в) різні за написанням і звучанням, але близькі за лексичним значенням.

5. Лексичне значення омонімів, на відміну від багатозначних слів:

а) завжди пов‘язані між собою; б) інколи пов‘язані між собою;

в) не пов‘язані між собою.

6. Омонімами виступають:

а) усі слова однієї частини мови; б) лише іменники;

в) слова, що збігаються у звучанні та написанні.

7. Фразеологізмами називають:

а) сполучення двох або більше слів;

б) стійкі сполучення двох або більше слів, які за значенням дорівнюють одному слову;

в) стійкі сполучення двох або більше слів, які можуть мати кілька значень.

8. Джерелами української фразеології є:

а) народна мова, влучні вислови видатних людей, переклади іншомовних фразеологізмів;

б) наукові дослідження вчених-мовознавців; в) лексика української мови.

9. У реченні фразеологізм завжди виступає:

а) одним членом речення; б) у ролі кількох членів речення;

в) або одним, або кількома членами речення.

10. Фразеологізми найчастіше використовуються:

а) офіційно-діловому та науковому стилях мовлення;

б) розмовному та художньому стилях мовлення;

в) офіційно-діловому та розмовному стилях мовлення.

11. Знайти групу слів, які є синонімами:

а) брудно, охайно, скрутно, довкола;

б) солдат, боєць, воїн, армієць, ратник;

в) невідомий, небувалий, незвичайний, незнайомий.

12. Знайти відповідник до російського фразеологізму ищи-свищи:

а) від горшка два вершка; б) шукай вітру в полі;

в) перепало на горіхи; г) знов за рибу гроші.

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

1. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ

ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

КАРТКИ

Картка 1

У запропонованих парах слів визначте, які голосні чергуються, підкресліть їх. Зробіть фонетичний аналіз слів: замітати, вільний.

Гонити – ганяти, летіти – літати, котити – качати, замести – замітати, везти – возити, гребти – вигрібати, ломити – ламати, воля – вільний.

Картка 2

У запропонованих парах слів визначте, які голосні чергуються. Зробіть фонетичний розбір слів: осінь, робітник.

Осені – осінь, снопи – сніп, речі – річ, солі – сіль, робота – робітник, матері – матір‘ю, воза – віз, пекти – випікати.

Картка 3

Перепишіть речення, вставте пропущені букви. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. Зробіть фонетичний розбір слів: своєму, життя.

Кожна травичка на своєму кор…ні росте. В…ля дужча за життя. Узимку деньок – як комариний нос…к (Нар. тв.).

Картка 4

Перепишіть речення, вставте пропущенні букви. До слів, які мають пропущенні літери, доберіть спільнокореневі, в яких би відбулося чергування голосних. Зробіть фонетичний розбір слів: п‘ять, знання, має.

Хто знання має, той мур зл…має. Зробив справу – відн…си, п‘ять нових справ захопи.

Картка 5

Перепишіть речення, вставте пропущенні букви. До слів, які мають пропущенні літери, доберіть спільнокореневі, в яких би відбулося чергування голосних. Зробіть фонетичний розбір слів: тінь, донька, та синтаксичний розбір останнього речення.

Кличе мати веч…ряти, а донька не чує. Веч…ріє. Наче сизий килим, тінь лягла на море. Вона (Маланка) ледве приперла міш…чок муки, засапалась і стогнала.

Картка 6

Вставте пропущені букви, записуючи слова у дві колонки: 1- з буквою –и-, 2- з буквою –і-.

Складіть з двома словами речення.

Веч…рній, арш…н, ш…сть, к…піти, ж…ти, к…нний, щ…чка, наш…птувати, ч…сла, пож…вний.

Картка 7

Доповніть колонки подібними прикладами. Визначте, які чергування голосних у кожній колонці.

Веду – водити коня – кінь пекти – випікати

Картка 8

Підберіть до запропонованих слів пари, в яких чергувалися б о – а, е – і. Запишіть ці слова та складіть з ними два речення.

Котити, мести, зломити, гребти, пекти.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Згадайте й запишіть 4 – 5 загадок. Слова – відгадки розберіть за будовою.

2. Напишіть міні-твір на тему «Шкільне життя». Підкресліть кілька слів, у яких при зміні слів відбувається чергування голосних.

3. Опишіть свої обов‘язки в сім‘ї. Підкресліть 5 – 6 слів, у яких можливе чергування голосних звуків.

2. НАЙГОЛОВНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ

ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

КАРТКИ

Картка 1

Запишіть слова у дві колонки: 1 – з чергуванням [г] – [ж], [г] – [з‘]; 2 – з чергуванням [к] – [ч], [к] – [ц‘].

Нога – нозі, чоловік – чоловічий, затока – затоці, берег – березі, ріка – ріці, звитяга – звитязі, друг – друже, козак – козаче, тітка – тітці, райдуга – райдузі.

Картка 2

Запишіть слова у дві колонки: 1 – з чергуванням [к] – [ч], [к] – [ц‘]; 2 – з чергуванням [х] – [ш], [х] – [с‘].

Успіх – успішний, черепаха – черепасі, фізика – фізиці, кожух – кожушина, лірика – ліриці, стріха – стрісі, голка – голці, муха – мусі, фонетика – фонетиці, сусідка – сусідці.

Картка 3

Доберіть однокореневі слова та форми того самого слова, в яких відбувалося б чергування [г] – [ж] – [з`] , [к] – [ч] – [ц`], [х] – [ш] – [с`]: нога – ніжка – нозі.

Книга, райдуга, молоко, електричка, рух, сполох.

Картка 4

Змініть форму дієслова або доберіть спільнокореневі, щоб у них відбулося чергування приголосних звуків. Підкресліть наявні чергування. Зробіть фонетичний розбір слів: їздити, диміти.

Водити, носити, котити, плакати, просити, ходити, косити, їздити, сікти, мазати, пустити, любити, мовити, возити, диміти, стати, графити.

Картка 5

Запишіть речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Букви, що передають чергування приголосних звуків, підкресліть. Зробіть синтаксичний розбір першого (1варіант), останнього (2 варіант).

Багато струмків (дзюркотіти) по тінявих ущелинах. Поблискує глек у загорілій (рука), (шерхотіти) під ногами теплий, приємний камінь. Знов весна прилине, пісня солов‘їна між дерев (розсипати) переливний сміх. Я (посадити) при хаті ружі, троянди, півонії.

3. НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ З-(ЗІ-, С-), РОЗ-, БЕЗ-,

ПРИ-, ПРЕ-, ПРІ-

КАРТКИ

Картка 1

Запишіть слова у дві колонки: 1 – слова з префіксом з-, 2 – слова з префіксом с-.

… ‘єднати, …хибити, …садити, …фотографувати, …сховати, …бігти, …вести, …конати, …цідити.

Картка 2

Запишіть слова, поставте, де потрібно, апостроф після префікса з-. Зробіть фонетичний розбір 2 та 9 слова.

Звісити, зєднати, знайти, зробити, зявитися, зїсти, звалити, згорбитися, зрізаний, зюрмлений, зясовувати.

Картка 3

Від поданих слів утворіть нові форми з префіксом з- (зі-, с-). Сформулюйте правила написання префікса.

Бляклий, бгати, карати, вабити, в‘ялий, варений, пиляний, грати, питати, скочити, терпіти.

Картка 4

Знайдіть слова з помилками у вживанні префіксів пре-, при-, прі-. Запишіть їх правильно.

Зробіть фонетичний розбір 2 та 5 слова.

Пригарний, приїхав, пречинив, прирва, присвітлий, привеселий, претемний, припорошити.

Картка 5

Замініть запропоновані словосполучення синонімічними словами з префіксами. Складіть з двома з них речення.

Дуже гарний, місто біля моря, сильніша за всіх людина, політ над хмарами, площа біля вокзалу, ледь вкрита снігом, охоронець кордону, перемістити руками з місця на місце.

Картка 6

До запропонованих слів доберіть антоніми, визначте префікси у словах. Робіть фонетичний розбір слів: віднести, забігти, зв‘язати.

Вийти, віднести, зв‘язати, шумний, забігти, післямова.

Картка 7

Запишіть речення, вставте пропущені букви, позначте в цих словах префікси. Розберіть синтаксично перше речення.

Квітом пр…красним ро…цвілася дівчина н…сміла. Я до сонця п…біжу, я йому таке …кажу: - Подаруй-но, жовтожаре, що у тебе п…прошу. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо пр…скакали із весни. А вже акація ро…квітла якраз на дощ, якраз на грім – стоїть пр…красна і пр…світла в зелено-синій крапле-грі.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Використовуючи слова з префіксами, складіть коротку розповідь про свій вихідний день.

2. Опишіть весінній ранок, використовуючи слова з префіксами пре-, при-, роз-, без-.

3. Опишіть ранок свого робочого дня. У реченнях використайте різних частин мови з префіксами з-(зі-, с-), роз-, без-, при-, пре-.

4. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ.

ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ

КАРТКИ

Картка 1

Визначте, яке слово в дужках є твірним до поданого. Запишіть за зразком.

З р а з о к: лісник – лісний

Приходити (хід, ходити, ходять); зеленкуватий (зелень, зеленіти, зелений); благаюче (благання, благати, благаючий).

Картка 2

Використовуючи префікси в-, ви-, від-, до-, за-, з-, на-, над-, при- та інші, утворіть спільнокореневі слова від слів їхати, котити, говорити.

Картка 3

Утворіть нові слова за допомогою суфіксів від слів: баба, береза, білий, веселий.

Картка 4

Прочитайте. Випишіть слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Поряд додайте початкову форму і визначте словотворчі засоби.

І я – з непам‘яті в пам‘ять – прийду, повернуся, стану, озвуся в застольній пісні, у співі серпа та плуга. Уклін тобі, пшеничний океане! Де пристані твої і береги? Чи можна взяти в жмені і напитись, обличчя вмити, груди освіжить?.. (О. Лупій).

Картка 5

Зіставте пари слів. Вкажіть стрілочкою, яке з них твірне, а яке похідне. Позначте твірну основу. Яким способом утворені нові слова?

Виклад – викладати; тріск – тріскати;

заклик – закликати; лякатися – ляк;

вибирати – вибір; прогрівати – прогрів.

Картка 6

Запишіть слова у дві колонки: 1 – слова, утворені складанням цілих слів; 2 – складанням твірних основ.

Академік – секретар, льотчик – космонавт, плотохід, крокомір, огляд – місячник, птахолов, аркуш – замовлення.

Картка 7

Прочитайте. Випишіть слова, утворені суфіксальним способом, позначаючи при цьому словотвірні суфікси. Поряд у дужках запишіть слова з твірними основами.

Річечка Бузинка – одна з тих, що живуть лише весною та восени, а на літо та зиму вмирають, ховаються десь під землею чи кригою. Вона перерізає навпіл село Бузинне, підкреслює його в усі пори року, мов художник сміливим розчерком олівця, на дві половини. Взимку воно спить побіч крижаної смуги, на якій чорніє дерев‘яний місток; весною обидві половини села танцюють над бурхливим потоком; влітку – спадають до зеленої, квітучої заплави; а восени – до чорної розбагненої смуги (Ю. Збанацький).

Картка 8

Прочитайте. Які з виділених слів утворені префіксальним способом, а які способом відкидання значущих частин слова від твірних основ з префіксами? Згрупуйте їх у дві колонки, записавши поряд слово з твірною основою.

З прибережного пісочка з посвистом зриваються кулички. Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий. Почорнів увесь, як розбійник, мов мечами , січе на всі боки голим галуззям. Яскравий відблиск сонця, переломлений в кожній сніжинці, боляче розгорнув по очах. Відбрязкотіли по металу десь біля кузні молотки.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Напишіть твір-розповідь про цікаву шкільну подію, учасником якої ви були. У тексті твору використайте слова, утворені префіксальним і суфіксальним способами.

2. Уявіть, що ви ведучий телепрограми «У світі тварин». Підготуйте текст розповіді про якусь екзотичну тварину. У тексті підкресліть 4 – 5 слів, утворених різними способами.

3. Розкажіть про свого улюбленого спортсмена, кіноактора, співака. Які риси характера його характеру вам подобається? У тексті розповіді використайте складноскорочені слова.

5. ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ

КАРТКИ

Картка 1

Випишіть слова, утворені складанням цілих слів і складанням твірних основ.

Музей-квартира, зліт-посадка, снігоболотохід, автомобіль-цистерна, окомір, балон -поплавок, артилерист-інженер, паромір, один-два, літак-амфібія.

Картка 2

Утворіть складні слова способом складання.

Аварійний, ремонтний. Електричний, піч. Багато, рік. Вапняний, піщаний. В один раз. Гірський, степовий. Шум, міряти.

Картка 3

Утворіть складноскорочені слова. Поясніть їх написання.

Національна академія наук України; Конституційний суд України; запис актів громадського стану; Донецький басейн; Бюро міжнародного молодіжного туризму.

Картка 4

Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис слів. Поряд із словами, в дужках, яким способом вони утворені.

(Прем‘єр) міністр, (конференц) зал, (пед) університет, (зав) кафедрою, (лісо) господарство, (сорто)ділянка, (коро)їд, (напів)пустеля, (пів)року, (рибо)ящір.

Картка 5

Розшифруйте подані слова. Поясніть , яким способом вони утворені. Зробити фонетичний розбір слів: воєнкор, юннат.

МХАТ, Донбас, військкомат, воєнкор, завскладом, автопарк, авторучка, юнкор, юннат, санінструктор, виконроб.

Картка 6

Розшифруйте подані слова. Поясніть , яким способом вони утворені. Зробити фонетичний розбір слів: лісгосп, спецкор.

Держбанк, Дніпрогес, студрада, лісгосп, авіабаза, автотранспорт, спецкор, інтурист, літредактор.

Картка 7

Записати подані слова згідно з правилами у три колонки.

Пів…ялинки, пів…олівця, пів…зошита, пів…Дніпра, пів…книги, пів…ящика, пів…України, пів…Харкова, пів…яблука, пів…журналу, пів…кабінету, пів…місяця.

Картка 8

Утворіть нові слова від поданих за допомогою пів-.

Місяць, день, Київ, Москва, зошит, Ленінград, Європа, Азія, Африка, місто, острів, аркуш.

ТВОРЧІ ВПРАВИ

1. Використовуючи слова зі зменшено-пестливим значенням, розкажіть про свійську тваринку.

2. Розкажіть, як людині допомагає полегшити життя побутова техніка. У назвах предметів і речей, що оточують вас удома, використайте складноскорочені слова типу відеомагнітофон, електропраска і т. д.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. [е] чергується з [и] у:

а) дієсловах з ненаголошеним суфіксом - а -;

б) дієсловах без префікса з ненаголошеним суфіксом – а -;

в) префіксальних дієсловах перед [р], [л] і наголошеним суфіксом – а -.

2. У відкритих складах переважної більшості слів вимовляються:

а) звуки [о], [е]; б) звуки [о],[е],[і]; в) звук [і].

3. Префікси зі-, розі- вживаються у словах:

а) корінь яких починається кількома приголосними;

б) в яких наголос падає на префікси зі-, розі-;

в) що складаються не більше ніж з чотирьох складів.

4. Префікс с- пишеться перед буквами:

а) б, п, в, м, ф; б) к, п, т, ф, х; в) ж, ч, ш, щ, й.

5. Префікс пре- означає:

а) неповноту дії чи ознаки; б) наближення когось, чогось; в) вищу міру ознаки.

6. Префікс при-:

а) вказує на вищу міру ознаки;

б) означає приєднання, приближення, неповноту дії;

в) уживається лише в кількох словах.

7. Твірною називається основа:

а) від якої утворюється інше слово; б) основа будь – якого слова;

в) основа новоутвореного слова.

8. При творенні прикметників за допомогою суфікса –ськ- кінцеві звуки основи змінюються так:

а) [г],[ж],[з] + -ськ- =-зьк-; б) [г],[ж],[з] + -ськ- = -цьк-;

[к],[ч],[ц] + -ськ- = -цьк-; [к],[ч],[ц] + -ськ- = - ськ-;

[х],[ш],[с] + -ськ- = -ськ-. [х],[ш],[с] + -ськ- = -зьк-.

в) [г],[ж],[з] + -ськ- = -ськ-;

[к],[ч],[ц] + -ськ- = зьк;

[х],[ш],[c] + -ськ- = -цьк-.

9. При творенні іменників із суфіксом –ств- кінцеві звуки основи змінюються так:

а) [г] + -ств- = -зтв-; б) [г] + -ств- = -цтв-; в) [г] + -ств- = -ств-;

[k] + -ств- = -цтв-; [k] + - ств- = -ств-; [k] + -ств- = -зтв-;

[x] + -ств- = -ств-. [x] + -ств- = -зтв-. [x] + -ств- = -цтв-.

10. Складноскорочені слова, утворені з ініціальних букв, та власні назви пишуться:

а) маленькими буквами; б) великими буквами; в) так: Оон, США.

11. Буква о в складних словах пишеться тоді, коли перша частина слова:

а) утворена від прикметника або закінчується твердим приголосним;

б) закінчується голосним або м‘яким приголосним;

в) закінчується подовженим приголосним.

12. Буква е в складних словах пишеться тоді, коли перша частина слова:

а) закінчується голосним або подовженим приголосним звуком;

б) утворена від іменника з основою на м‘який приголосний;