Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Доклад "Система внутришкольного контроля"

Доклад "Система внутришкольного контроля"

  • Другое

Поделитесь материалом с коллегами:

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет перепідготовки і підвищення кваліфікації

Керівних педагогічних працівників

Кафедра управління освітою

















ВИПУСКНА РОБОТА

На тему: «Система внутрішкільного контролю»



















Виконавець:

Слухач курсів підвищення кваліфікації

Горобец Є.І.

Вчитель Ближненської ЗОШ I-III ст..







Донецьк, 2011

План

Вступ

  1. Внутрішкільний контроль як частина системи управління освітньою установою.

  2. Сутність і теоретичне обґрунтування внутрішкільного контролю.

  3. Організація внутрішкільного контролю в системі управління освітньою установою.

  4. Технологія контролю.

Висновок

Додаток











































Вступ


Сьогодні Україна, як і все людство, знаходиться в пошуках нових форм свого буття, найбільш адекватних сучасному динамічному стану світової еволюції і особливостей українськоі цивілізації, української духовності і культури. Освіта стає способом, що забезпечує існування соціуму як суспільства з певними цілями розвитку та пов'язаної з ними структурою. Освіта має вирішальне значення для розвитку особистості, соціальних інститутів, суспільства в цілому.

Розвиток системи освіти в Україні сьогодні характеризується пошуком нових форм і методів функціонування системи, зростанням варіативності видів шкіл та освітніх програм. Позитивні процеси у розвитку вітчизняної освіти знайшли своє відображення у децентралізації управління загальноосвітніми закладами та надання їм значної автономії, різноманітності мережі загальноосвітніх установ, новому змісті і технологіях загальної освіти; надання учням, їх батькам можливості вибору освітніх предметів, установ; формуванні ринку освітніх послуг; можливості багатоканального і багаторівневого фінансування освітніх установ.
Сучасна загальноосвітня школа перетворилася із замкнутої системи в діалектично розвивається відкриту систему, яка створюється суспільством для виконання соціально задаються функцій і не може існувати незалежно від суспільства. Закон України «Про освіту» ставить перед школою кінцеві цілі, регламентує її діяльність, але способи досягнення цих цілей школа обирає самостійно на підставі всебічного аналізу державного і соціального замовлення на освітні послуги, готовності педагогічного колективу вирішувати ці завдання, здатності адміністрації управляти саморозвитком школи в сучасних умовах, наявністю матеріальної та технічної бази. Удосконалення освітньої системи багато в чому визначається організацією її управління. Від того, як буде вирішуватися проблема управління, залежить доля освіти та розвитку українського суспільства в цілому. Стара система управління освітою в чому зруйнована, нова створюється, при цьому централізоване управління поступається самостійності регіонів, районів, навчальних закладів.

Суб'єктами освітнього процесу є керівники школи, вчителі, учні, батьки. Для узгодженості їх дій і успішного досягнення освітніх цілей оптимальними шляхами правомірно ставити питання про управління освітнім процесом. Управління засноване на системному знанні суб'єктом, як протікає керований процес.

Таким чином, проблема дослідження породжена соціально значущими протиріччями між незадоволеністю якістю сучасного загальної освіти, потребою в постійному його підвищення відповідно до запитів особистості, суспільства, держави і реальними можливостями традиційної системи освіти дозволити ці протиріччя.

На сьогоднішній день існують різні напрями підвищення ефективності управління якістю освіти в освітній установі. До них відносяться: акредитація освітнього закладу, шкільна система оцінки якості освіти, моніторинг освітнього процесу, внутрішньошкільний контроль та ін У даній роботі ми хотіли більш детально зупинитися на системі внутрішкільного контролю, як одного з напрямку підвищення ефективності управління якістю освіти, у зв'язку з тим , що воно менш вивчено в науково-педагогічній літературі.
Мета даної роботи: створити систему вутрішкольного контролю, як один з напрямків підвищення ефективності управління якістю освіти.

Внутрішньошкільний контроль як частина системи управління освітньою установою


У визначенні завдань розвитку сучасної освіти та його реформування пріоритетне місце займають питання забезпечення його якості. В останні роки проблема якості освіти набула надзвичайної актуальності. Серйозний вплив на актуалізацію якості освіти як сучасну соціально-педагогічну проблему надає зростаюча інтелектуалізація виробництва, поява ринку освітніх послуг, розвиток інформаційних технологій.
По-справжньому концепція якості освіти лише складається: визначаються підходи, досліджуються різні аспекти якості, розробляються його критерії та показники.
Слід зазначити, що проблема якості освіти як науково-теоретична проблема є досить складною, комплексною. Для розкриття цієї проблеми необхідно звернутися до основних понять дослідження - «освіта» і «якість».
Поняття освіту в педагогіці трактується дуже широко і невизначено. У нього вкладають ціннісні, процесуальні, результативні, системні аспекти функціонування соціальних інститутів суспільства, доповнюючи його різним змістом. Освіта розглядається і на різних рівнях його організації - особистісному, інституціональному, регіональному, державному.
Поняття освіту в педагогіці трактується дуже широко і невизначено. У нього вкладають ціннісні, процесуальні, результативні, системні аспекти функціонування соціальних інститутів суспільства, доповнюючи його різним змістом. Освіта розглядається і на різних рівнях його організації - особистісному, інституціональному, регіональному, державному.
Поняття освіту в педагогіці трактується дуже широко і невизначено. У нього вкладають ціннісні, процесуальні, результативні, системні аспекти функціонування соціальних інститутів суспільства, доповнюючи його різним змістом. Освіта розглядається і на різних рівнях його організації - особистісному, інституціональному, регіональному, державному.
Закон України «Про освіту» представляє освіта як «цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави».

В узагальненому вигляді якість освіти визначається як сукупність його властивостей і їх проявів, що сприяють задоволенню потреб людини і відповідають інтересам суспільства і держави.
У сучасному розумінні якість освіти - це не тільки відповідність знань учнів державним стандартам, але й успішне функціонування самого навчального закладу, а також діяльність кожного педагога і адміністратора в напрямі забезпечення якості освітніх послуг. Таким чином, виявляються нерозривно пов'язаними, з одного боку, якість освіти конкретної людини, якість освітнього процесу, конкретної освітньої системи і системи освіти в цілому, і, з іншого боку, якість теоретичних знань, практичних навичок, особистісних якостей.

Якість освіти є механізм соціального регулювання освітньої сфери, який зумовлює її оптимальне функціонування і виступає результатом поєднання інтересів і потреб різних соціальних суб'єктів.

Таким чином, виявляються нерозривно пов'язаними, з одного боку, якість освіти конкретної людини, якість освітнього процесу, конкретної освітньої системи і системи освіти в цілому, і, з іншого боку, якість теоретичних знань, практичних навичок, особистісних якостей.

Якість освіти є механізм соціального регулювання освітньої сфери, який зумовлює її оптимальне функціонування і виступає результатом поєднання інтересів і потреб різних соціальних суб'єктів.

Управління якістю освітнього процесу, як будь-яка діяльність, вимагає позначення деяких правил, алгоритмів, схем, інакше кажучи, повинна відповідати вимогам технологічності. Але при цьому необхідна гнучкість в управлінні, тим більше це стосується настільки стохастичної системи, як освітній процес.

Таким чином, розгляд освітнього процесу з позицій управління якістю дозволяє укласти про актуальність застосування інформаційного та персоніфікованого підходів, виділених в концепції менеджменту знань, у системі моніторингу якості освіти.

Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількості, якості, своєчасності, глибини, повноти і об'єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі доведено. Адже саме контроль як спосіб зворотного зв'язку в управлінській діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-виховного процесу, його результативність. Тому система внутрішкільного контролю в ЗОНІ може бути розглянута як підсистема загальної цілісної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна система, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти (7, с.131).

Котроль – це одна із основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність.

Слово „контроль” – французського походження, означає „забезпечення чи перевірку правильності тих чи інших дій в галузі виробництва і управління”. Вітчизняні і зарубіжні вчені поняття „внутрішкільний контроль” розглядають насамперед, як засіб одержання інформації про стан керованої системи. Щоб управляти школою на рівні сучасних вимог, приймати правильне, науково-обґрунтовані рішення, керівникові школи потрібна достовірна інформація... Але найбільш корисною є інформація, яку отримують в результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне – це зміст контролю, його мета і завдання, а не форма.

В умовах реформування сучасної освіти, переходу до 12-бальної системи оцінювання знань, умінь та навичок учнів особливої ваги набуває управлінська функція «контроль».


Сутність і теоритичне обґрунтування внутрішкільного контролю.


Методологічною основою дослідження є: загальнонаукова теорія систем, теорія управління соціально-педагогічними процесами, теорія гносеології та моделювання, визнання пріоритетності загальнолюдських цінностей і людини найвищою цінністю, теорія формування особистості у творчій діяльності та спілкуванні.

Теоретичною основою дослідження з'явилися теорії та концепції: про педагогічних системах (В. П. Беспалько, Є. І. Казакова, Л. І. Новікова та ін); про природу педагогічної діяльності (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн , В. А. Сластьонін та ін); про управління, в тому числі педагогічними системами (В. Г. Афанасьєв, Ю. В. Васильєв, Ю. М. Кисельов, М. І. Кондаков, AM Моїсеєв, Г.Х . Попов, М. М. Поташник, П. І. Третьяков, А. Файоль, Т. І. Шамова та ін); про внутрішкільному контролі (Н. В. Горбунова, В. П. Давидов, М. С. Жбанкова , Ю. А. Конаржевский, М. К. Рункова, В. Ф. Сауткін, Н. С. Сунцов, Н. А. Шубін та ін.) Методологія дослідження також визначилася законодавчо-нормативними документами, демократичним державно-громадським характером управління освітою.

Однозначного тлумачення сутності та призначення внутрішньошкільного контролю ані в теорії, ні в практиці сьогодні немає.

Ю.А. Конаржевский, наприклад, вважає, що внутрішньошкільний контроль є однією з найважливіших управлінських функцій, яка безпосередньо пов'язана з функцією аналізу і визначення мети; дані контролю без аналізу мертві, а при відсутності мети нічого контролювати.

П.І. Третьеков розглядає внутрішньошкільний контроль, як вид діяльності керівників школи спільно з представниками громадських організацій щодо встановлення відповідності функціонування та розвитку НВР школи на діагностичній основі.

А.В. Чоботар вважає, що внутрішньошкільний контроль - це одна з основних функцій управління, спрямована на отримання інформації про діяльність педагогів і на оцінку з метою прийняття конструктивних рішень по подальшій оптимізації управління та самоврядування в школі!

Я дотримуюся трактування, що внутрішньошкільний контроль - це:

1. надання методичної допомоги педагогам з метою вдосконалення та розвитку професійної майстерності;

2. взаємодія адміністрації та педагогічного колективу, орієнтоване на підвищення ефективності педагогічного процесу;

3. вид діяльності керівників спільно з представниками громадських організацій щодо встановлення відповідності функціонування та розвитку НВР на діагностичній основі загальнодержавних вимогам.

Контроль - одна з провідних функцій управління, що сконцентрувала всі відносини, що виникають в його процесі. Говорячи про внутрішкільному контролі, слід розрізняти:

1) управління контролем і контроль управління;

2) процес контролю і контроль педагогічного процесу;

3) результати контролю і контроль результатів.

Управління контролем (регулювання відносин у його системі) не може здійснюватися без належної корекції самого процесу управління, приведення його у відповідність з новими вимогами та уявленнями, тобто без контролю управління.

Внутрішньошкільний контроль не тільки є частиною системи управління, але й сам представляє систему, отже, його формування і організація повинні бути підпорядковані всім вимогам системного підходу, перш за все бути чітко структурованими і оформленими. Структура внутрішкільного контролю відображає організацію контролю на всіх рівнях: зовнішньому - державному, громадському, і внутрішньому - педагогічному.

Кожен керівник школи постійно потребує чіткого уявлення про те, як розвивається школа, які тенденції того розвитку, як вдосконалюється (або не удосконалюється) освітній процес. Іншими словами потрібен постійний аналіз, постійний зворотний зв'язок, інформованість про всіх сферах життя і діяльності установи. Таку інформацію - достовірну, повну - можна отримати тільки за допомогою добре налагодженого внутрішкільного контролю в системі освітньої установи.

У чому сенс контролю?

У встановленні відповідності вимогам якості

У постійному, безперервному пошуку якісних ознак, за якими ми можемо оцінювати завжди неоднозначні явища шкільного життя.

Саме внутрішньошкільний контроль є тим необхідним ланкою, за підсумками якого починає працювати функція регулювання, здійснює необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дії. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком буде залежати від рівня якості проведення внутрішньошкільного контролю.

Якщо регулювання допоможе в оперативному порядку усувати виявлені невідповідності, то для прийняття рішень на стратегічному та тактичному рівні необхідно отримати інформацію про стан системи і процесів, що відбуваються і потім аналізувати ці дані. Таким чином, саме внутрішньошкільний контроль стає тим необхідним ланкою, завдяки здійсненню якого можна здійснювати функцію аналізу, домагаючись її якісного проведення. Саме внутрішньошкільний контроль виступає для аналітичної функції в ролі основного постачальника потрібної і необхідної інформації, яку потім в управлінському механізмі обробляють і аналізують.

Контрольна функція є невід'ємною частиною управлінської діяльності. Інформація, отримана в ході контролю, є основою для прийняття управлінських рішень.

Регулювання взаємовідносин між учасниками освітнього процесу при проведенні внутрішкільного контролю здійснюється в порядку, встановленому "Положенням про внутрішкільному контролі в школі».

Внутрішньошкільний (посадовий контроль) - основне джерело інформації для аналізу стану загальноосвітнього закладу, достовірних результатів діяльності учасників освітнього процесу.

Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (технологічних) функцій, до яких відносяться: планування, організація, координація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. Ідеться про функцію управління закладом і про функції управління будь-яким видом діяльності. Кожну з цих функцій глибоко досліджували вчені. Наприклад, функцію педагогічного аналізу вивчали Ю.А. Шубін і Н.В. Москаленко; різні технологічні функції — В.І. Бондар, І.Л. Підласий, В.С. Пікельна. У книзі В. Звєрєвої „Організаційно-педагогічна діяльність керівника школи” стисло проаналізовано окремі аспекти внутрішкільного контролю, зокрема: постановка мети, методи контролю, необхідність охоплення контролем усіх підсистем роботи школи, розподіл ділянок контролю за часом; організація контролю, передбачення його ефективності визначення відхилення від норми, виявленого в ході контролю.

П. Маслєнніков вважає, що внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Крім цього, автор дає критичну оцінку ставлення окремих управлінців до контролю, як функції, що в умовах демократизації почала втрачати свою роль, а також аргументує її необхідність.

Г. Горська і Р. Чуракова розглядають контроль як корегуючий засіб діяльності вчителів, керівників, учнів. При цьому вони дотримуються думки, про те, що контроль є засобом одержання інформації про стан навчально-виховного процесу.

Контроль як функція управління був предметом дослідження М.А.Шубіна. У посібнику „Внутрішкільний контроль” автор розглядає функцію контролю як підсистему складної системи внутрішкільного управління, яка має певну структуру, функції, без знання яких здійснення контролю не може бути ефективним.


Організація внутрішкільного контролю в системі управління освітньою установою


Організація внутрішкільного контролю - один з найскладніших видів діяльності керівника ОУ, що вимагає глибокого усвідомлення місії та ролі цієї функції, розуміння її цільової спрямованості та оволодіння різними технологіями.

Саме внутрішньошкільний контроль є тим необхідним ланкою, за підсумками якого починає працювати функція регулювання, здійснює необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дії. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком буде залежати від рівня якості проведення внутрішньошкільного контролю.

Якщо регулювання допоможе в оперативному порядку усувати виявлені невідповідності, то для прийняття рішень на стратегічному та тактичному рівні необхідно отримати інформацію про стан системи і процесів, що відбуваються і потім аналізувати ці дані. Таким чином, саме внутрішньошкільний контроль стає тим необхідним ланкою, завдяки здійсненню якого можна здійснювати функцію аналізу, домагаючись її якісного проведення. Саме внутрішньошкільний контроль виступає для аналітичної функції в ролі основного постачальника потрібної і необхідної інформації, яку потім в управлінському механізмі обробляють і аналізують. Контрольна функція є невід'ємною частиною управлінської діяльності. Інформація, отримана в ході контролю, є основою для прийняття управлінських рішень.

Структура управління освітньою установою містить наступні ланки:

1 рівень - директор; органи колегіального управління: Загальношкільна конференція, рада школи, педагогічна рада;

2 рівень - заступники директора по напрямках;

3 рівень - координаційно-методична рада, що регулює управління освітнім процесом у інформаційному середовищі школи, що включає в себе координаторів базової і профільної освіти, виховної та науково-методичної роботи, керівник інформаційної служби;

4 рівень - керівники МО вчителів-предметників, керівник психолого-педагогічної служби, організатори виховної роботи.

Таким чином, множинність цілей і стратегій керованого об'єкта породжує множинність систем, варіативну розстановку органів управління, зміщення акцентів у їх функціонуванні.

Керівник, який здійснює контроль повинен сам володіти високою компетентністю, культурою, тобто мати високу науково-теоретичну підготовку, орієнтуватися на новітні психолого-педагогічні досягнення, ППО розвитку школи.

При здійсненні контролю, дотримуватися самому і вимагати цього від інших перевіряючих наступних етичних правил:

  • чесність, ясність, послідовність і об'єктивність при аналізі та викладенні суджень, думок за підсумками оцінки результатів діяльності;

  • прагнення до точності і поваги до очевидності;

  • достовірність викладених фактів;

  • ввічливість, відкритість і неупередженість під час обговорення питань з учасниками освітнього процесу та посадовими особами;

  • шанобливе ставлення до пропозицій керівників органів управління освіти та освітніх установ по об'єктах перевірки і термінам роботи;

  • розуміння особливостей освітнього закладу, а також повага інтересів, суспільного авторитету і положення окремих осіб і груп;

  • оцінка результатів діяльності здійснюється з урахуванням показників пріоритетних напрямів і співвіднесення їх з державної політики у сфері освіти;

  • визнання того, що інтереси і благополуччя учнів є найважливішим пріоритетом освітньої політики держави;

  • шанобливе ставлення і впевненість у порядності керівників, вчителів, учнів, батьків і представників органів управління;

  • розуміння того, наскільки серйозно викладене думку інспектує впливає на всіх, кого воно стосується;

  • дії інспектує визначаються посадовою інструкцією, що включає його права та обов'язки, в рамках балансу повноважень і відповідальності з вказівкою на конкретну перевірку.

Контроль повинен завершуватися формулюванням пропозицій щодо вдосконалення роботи перевіряються, а якщо необхідно, то пропозиціями щодо надання їм допомоги. А знайдені позитивні досягнення повинні також стати надбанням колективу, громадськості, шляхом поширення передового досвіду, прикладу кращих зразків роботи з метою вдосконалення всього навчально-виховного процесу.

Нові форми внутрішкільного контролю в освітній установі повинні відповідати принципам демократизації системи управління:

  1. Система стимулювання співробітників.

У розробці системи стимулювання бере участь весь колектив: проводиться анкетування співробітників з метою визначення пріоритетних мотиваторів в колективі. Результати анкетування - основа положення про стимулювання, розроблена тимчасової творчою групою педагогів і прийнята на зборах трудового колективу. У положенні про стимулювання чітко визначені критерії результативності діяльності співробітників, визначено механізм підведення підсумків за результатами місяця, обрана форма фіксації результатів за допомогою самооцінки та оцінки адміністрації та зафіксовані види заохочення (матеріальні і моральні) за досягнення певних результатів. Система заохочень таким чином стає відкритою і зрозумілою для всіх співробітників, тепер кожен член колективу знає, що за ефективну діяльність він обов'язково буде відзначений. Вона оформляється у вигляді екрану педагогічних успіхів і вивішується на стенд «Сходи майстерності».

2. Педагогічний моніторинг.

Це форма об'єктивного визначення рівня сформованості педагогічних умінь і навичок. Здійснюється планомірно (2 рази на рік - на початку навчального року і в кінці навчального року) за допомогою методів анкетування, тестування, співбесіди, аналізу документації і результатів діяльності. Система моніторингу побудована у вигляді таблиць, які заповнюються адміністратором і вчителем (спочатку ставиться самооцінка, потім оцінка адміністрації). При наявності значних розбіжностей між балами проводиться співбесіда з учителем, на якому або вчитель аргументовано, доводить свою думку, або адміністратор пояснює причину невідповідності. Аналіз результатів вхідного моніторингу лягає в основу побудови методичної роботи комплексу. Аналіз підсумкового моніторингу стає результатом роботи методичної роботи комплексу.

3. Внутрішньошкільні педагогічні конкурси.

Щорічно в комплексі проводяться педагогічні конкурси, основною метою яких є стимулювання педагогів на творчий підхід. Тема педагогічного конкурсу зазвичай відповідає основній меті роботи установи в навчальному році. Ініціатором проведення конкурсу найчастіше є адміністрація. На першому педраді обговорюється і приймається положення про конкурс і вибирається журі конкурсу з педагогів, переможців попереднього конкурсу. Журі розробляються етапи проведення та критерії конкурсу. За підсумками кожної чверті підводяться підсумки кожного етапу з урахуванням самооцінки педагогів. Результати кожного етапу вивішуються на загальний огляд для обговорення. Переможець конкурсу за підсумками навчального року отримує приз, визначений Радою Школи.

Протягом усього навчального року функціонує стенд «Сходи майстерності», який надає педагогам можливість представити свій позитивний досвід роботи або високі результати своєї діяльності у вигляді самоаналізу або стендової доповіді. Також по завершенню тематичного контролю або методичної декади заступники директора розташовують на цьому стенді підсумкові матеріали. Свої успіхи педагоги можуть презентувати не тільки в досягненнях дітей, але у вигляді доповіді на науково-практичній конференції освітян. Найбільш позитивні доповіді відзначають науково - методичною радою і рекомендуються для участі в муніципальних заходах.

Активне використання нових форм внутрішкільного контролю протягом одного навчального року дозволяє досягти певних позитивних результатів:

Знижується рівень емоційного вигорання у педагогів.

Динаміка ставлення педагогів до адміністративного контролю - позитивна. При такій формі внутрішкільного контролю серед педагогів відсутня недовіра до адміністрації навчального закладу, педагоги отримують реальну методичну допомогу з боку адміністрації школи та багато педагогів сприймають контроль, як можливість продемонструвати свої успіхи.

Розглянуті форми контролю є важливим педагогічним арсеналом у діяльності керівників школи. Розумне використання цих форм дозволяє отримувати всебічну інформацію про стан справ у школі, активно впливати на педагогічний процес.

Але ще важливіше, щоб процес проведення внутрішньошкільного контролю був людяним, гуманним і, перш за все, сприяв творчому становленню вчителів, їх самоосвіти, підвищення майстерності педагогів з опорою на те позитивне, що є в людині.

Внутрішньошкільний контроль - одна із загальних функцій систем внутрішкільного управління. На відміну від інспектування внутрішньошкільний контроль здійснюється суб'єктами самого освітнього закладу. Мета внутрішкільного контролю, як підкреслює Л.І. Вагіна, - дати інформацію про реальний стан справ в освітній установі, виявити причини недоліків роботи для виправлення ситуації, надати методичну і практичну допомогу вчителям. Контроль та аналіз інформації лежать в основі прийняття управлінських рішень і таким чином роблять управління осмисленим і цілеспрямованим. Інформація, що отримується в ході внутрішкільного контролю, використовується в ході оцінки роботи кадрів, при узагальненні передового педагогічного досвіду.

Внутрішньошкільний контроль включає систематичне вивчення життєдіяльності школи, навчально-виховного процесу та праці вчителя. Аналізуються всі аспекти роботи педагогів: планування, дидактична і технічна підготовка до уроку, індивідуальна робота з учнями, варіативність домашніх завдань, перевірка і оцінка знань учнів.
У сучасній теорії внутрішкільного управління виділяють наступні принципи ефективного внутрішкільного контролю: стратегічної спрямованості контролю; відповідності справі (адекватність методів внутрішкільного контролю його об'єкту і ситуації); нормативів; контролю за критичними точками; істотних відхилень; дії (орієнтація контролю на конструктивні зміни ситуації); своєчасності , простоти й економічності контролю.

Принципи внутрішньошкільного контролю:

  • Науковість

  • Плановість

  • Гласність

  • Актуальність

  • Виділення головної ланки





В основу внутрішкільного контролю школи закладають педагогічний аналіз результатів праці вчителя та стану навчально-виховного процесу. В якості цілей внутрішкільного контролю висувають:
а) досягнення відповідності функціонування і розвитку, педагогічного процесу в школі вимогам державного стандарту освіти;
б) подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, враховуючи, індивідуальні особливості учнів, їх інтереси, освітні можливості, стан здоров'я.

Функції внутрішньго контролю:

  1. Функція зворотного зв'язку.

Без об'єктивної і повної інформації, яка безперервно надходить до керівника та показує, як відбувається виконання поставлених завдань, керівник не може управляти, приймати обгрунтовані рішення.

2. Діагностична функція.

Мається на увазі аналітичний зріз та оцінка стану досліджуваного об'єкта на основі порівняння цього стану із заздалегідь обраними параметрами підвищення якості та ефективності контролю. Пов'язана, перш за все, з перекладом на діагностичну основу. Педагог повинен мати чітке уявлення про рівень вимог, про критерії оцінки розвитку учня та методах оцінювання.
3. Стимулююча функція.

Передбачає перетворення контролю на інструмент розвитку творчих засад у діяльності вчителя. Внутрішньошкільний контроль, як справедливо зазначає І.В. Гуревич, повинен бути зведений до мінімуму об'єктів контролю (до вибору пріоритетних напрямків контролю). Цей мінімум він називає базовим компонентом внутрішкільного контролю. Він є тією інваріантної внутрішкільного контролю, яка дає можливість керівництву школи готувати її до атестації, зберігати цілісність навчально-виховного процесу школи, гарантувати державний стандарт освіти випускникам школи. У той же час установа освіти має можливість слідувати програмним документам з модернізації системи освіти. Для цього установа може розширити план внутрішкільного контролю за рахунок варіантної частини.
Базовий компонент внутрішкільного контролю (інваріанта) буде забезпечувати Держстандарт освіти, а інноваційний (варіативний) компонент дозволяє організувати сучасне управління, яке буде залежати від концепції, обраної установою. Базовий компонент внутрішкільного контролю обслуговує стабільні структури управлінської системи установи освіти, у той час як інноваційний компонент спрямований на обслуговування мобільних структур. Стабільні структури, дозволять установі освіти утримувати необхідну якість освіти (здійснювати функціонування), а мобільні структури дадуть можливість пошуку оптимальних варіантів виконання програми модернізації системи освіти в умовах недостатньої нормативно-правової бази, визначення індивідуального особи установи, підвищення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг, тобто , займатися розвитком школи.


Структура внутрішкільного контролю.


З огляду на сучасний рівень навчально-виховного процесу, керівники шкіл повинні прагнути до наступності у науковому і методичному зростанні всього педагогічного колективу, новий навчальний рік повинен бути продовженням минулого у вдосконаленні педагогічної майстерності кожного члена колективу.

У зміст внутрішкільного контролю включаються такі напрямки: навчально-виховний процес, педагогічні кадри, навчально-матеріальна база.
У навчально-виховному процесі внутрішньошкільний контроль звичайно здійснюється за виконанням всеобучу, станом викладання навчальних предметів, рівнем знань умінь і навичок учнів, позакласної виховної роботою, організацією позашкільної виховної роботи.
Внутрішньошкільний контроль у роботі з педагогічними кадрами здійснюється за виконанням нормативних документів, виконанням рішень педрад та рекомендації науково - практичних конференцій, виробничих нарад, за роботою методичних об'єднань, за підвищенням кваліфікації вчителів та їх самоосвітою.
Навчально-матеріальна база піддається внутрішньошкільного контролю за такими параметрами як зберігання та використання навчально-наочних посібників і ТЗН, розвиток кабінетної системи, ведення шкільної документації та шкільного діловодства, діяльністю навчально-виховного персоналу та ін. Для характеристики внутрішкільного контролю важливе значення має осмислення його видів, форм і методів. Проблема їх класифікації в даний час залишається дискусійною, що служить підтвердженням актуальності даної проблеми в теорії та практиці і триваючого пошуку її оптимального рішення. Над цією проблемою працюють такі вчені, як М.Л. Портнова, Н.А. Шубін, Т.І. Шамова та інші. Так в класифікації Т.І. Шамовой виділяють два види контролю: тематичний і фронтальний.

Тематичний контроль спрямований на поглиблене вивчення будь-якого конкретного питання у системі діяльності педагогічного колективу, групи учителів чи окремого вчителя; на молодшій або старшій ступені шкільного навчання; в системі морального або естетичного виховання школярів. Отже, наголошує Т.І. Шамова, зміст тематичного контролю складають різні напрями педагогічного процесу, приватні питання, що вивчаються глибоко і цілеспрямовано. Зміст тематичного контролю складають вводяться в школі інновації, результати впровадження передового педагогічного досвіду.
Фронтальний контроль спрямований на всебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, методичного об'єднання або окремого вчителя. При фронтальному контролі діяльності школи вивчаються всі аспекти роботи даного освітнього закладу: всеобуч, організація освітнього процесу, робота з батьками, фінансово-господарська діяльність та інше.


Форми внутрішкільного контролю.

  • Персональний

  • Предметно- узагальнюючий

  • Класно- узагальнюючий

  • Комплексно- узагальнюючий

  • Попередній

  • Оглядовий

  • Робота з окремим вчителем з метою підвищення його професійної майстерності, здійснення вимог до роботи окремого вчителя

  • Вплив на ефективність праці вчителя, попередження можливих помилок в роботі вчителя до проведення уроку або вивчення теми по визначених і тематичними планами

  • З'ясування професійного рівня педколективу, рівня впровадження досягнень педагогічної науки і передового досвіду.

  • Вивчення стану і досвіду роботи предметного об'єднання
    Визначення глибини впливу різних вчителів на учнів одного классу

  • Перевірка роботи групи вчителів













З урахуванням того, що контроль здійснюється за діяльністю окремого вчителя, групи вчителів, всього педагогічного колективу виділяються декілька форм контролю: персональний, класно-узагальнюючий, предметно-узагальнюючий, тематично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий.
У процесі внутрішкільного контролю використовуються такі методи, як спостереження, бесіди, усний і письмовий контроль, анкетування, вивчення передового педагогічного досвіду, хронометрирование, діагностичні методи, тобто методи, які дозволяють отримати необхідну об'єктивну інформацію. Методи внутрішкільного контролю взаємно доповнюють один одного, і якщо адміністрація хоче знати реальний стан справ, то повинна по можливості використовувати різні методи контролю.

При проведенні контролю ефективним є використання методу вивчення шкільної документації, в якій відображається кількісна та якісна характеристика навчально-виховного процесу.

У шкільній практиці широко використовуються також соціологічні методи збору інформації; анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіда, метод експериментальних оцінок. Вони дозволяють перевіряючому швидко отримати потрібну йому інформацію, причому в пропоновані методики може бути закладена інформація, що цікавить саме перевіряючого, в розрахунку на зацікавлене, відповідальне ставлення опитуваних. Якість освіти є найважливішим напрямком у діяльності школи. Воно включає сукупність істотних властивостей освіти, відповідну сучасним вимогам педагогічної теорії, практики і здатну задовольнити освітні потреби особистості, суспільства і держави.

Організація внутрішкільного контролю - один з найскладніших видів діяльності керівника ОУ, що вимагає глибокого усвідомлення місії та ролі цієї функції, розуміння її цільової спрямованості та оволодіння різними технологіями.

Саме внутрішньошкільний контроль є тим необхідним ланкою, за підсумками якого починає працювати функція регулювання, здійснює необхідні корективи і в аналітичному процесі, і в процесі планування та організації дії. Мета, зміст і методи корекційних дій в процесі управління диктує функція контролю, яка, виявляючи невідповідність нормам і вимогам, поставляє інформацію про те, де, що, як і коли необхідно привести в належний порядок. Вибірковість і точність дії функції регулювання цілком буде залежати від рівня якості проведення внутрішньошкільного контролю.

Саме внутрішньошкільний контроль стає тим необхідним ланкою, завдяки здійсненню якого можна здійснювати функцію аналізу, домагаючись її якісного проведення. Саме внутрішньошкільний контроль виступає для аналітичної функції в ролі основного постачальника потрібної і необхідної інформації, яку потім в управлінському механізмі обробляють і аналізують. Контрольна функція є невід'ємною частиною управлінської діяльності. Інформація, отримана в ході контролю, є основою для прийняття управлінських рішень.

У практиці української освіти мотивуючі можливості контролю використовуються недостатньо. Контроль, в основному, орієнтований на виявлення недоліків, що викликає психологічний дискомфорт співробітника. Хоча, однією з основних задач контролю є спонукання педагогів до вдосконалення результатів своєї діяльності, пошуку нових можливостей.

Негативне ставлення педагогів до контролю сильно утрудняє адміністрації ОУ здійснення контрольно-діагностичної функції. Між тим здійснення контролю необхідно для здійснення зворотного зв'язку для того, щоб керівник знав об'єктивний стан справ у своїй установі. Отже, керівник повинен створити такі умови, щоб контроль був максимально ефективним, і щоб співробітники установи були зацікавлені в об'єктивності контролю.

Мета даної роботи: створення системи внутрішкільного контролю як одного з напрямку підвищення ефективності управління якістю освіти в освітній установі.

У відповідності з метою роботи поставлена ​​гіпотеза: управління якістю освітнього процесу в освітньому закладі буде ефективним при створенні системи внутрішкільного контролю.

Для реалізації цілей і завдань дослідження використовувався комплекс методів:

· Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, нормативних, інструктивно-методичних документів і матеріалів з досліджуваної проблеми;

· Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з управління якістю освіти;

· Методи педагогічного моделювання

· Методи спостереження, анкетування.

Процес створення системи внутрішкільного контролю грунтується на наступних принципах:

· Принцип пошуку позитивного (Якщо контролюючий буде налаштований на отримання позитивного результату контролю, буде відзначати успіхи в роботі педагога в першу чергу, то діалог між ним і контрольованим про усунення недоліків у роботі стане більш продуктивним)
· Принцип контролю за досягненням мети (Безглуздо здійснювати контроль за процесом функціонування, циклічно повторюючи форми і теми контролю. Контроль повинен побут націлений на отримання інформації про досягнення мети і завдань установи)

· Принцип суб'єктної позиції педагога до системи внутрішкільного контролю (чим активніше педагоги ОУ беруть участь самі в процесі внутрішкільного контролю - взаємоконтроль і самоконтроль, тим зрозуміліше і важливіше він ними відчувається)

· Принцип гласності та відкритості контролю (результати контролю - як позитивні так і негативні, повинні стати відомі всьому колективу. У цьому випадку кожен член колективу може самостійно оцінити себе або відзначити свої помилки по відношенню до загальних критеріїв)
· Принцип системності. (Якщо контроль буде епізодичним, то продуктивність його різко знижується)

Нами виділено етапи внутрішкільного контролю.
1. Планування.Планування ВШК здійснюється на основі локальних актів та з урахуванням результатів аналізу роботи педагогічного колективу.
2. Збір інформації. Джерела інформації: урок, колектив учнів, класний журнал, щоденник учня, учнівські зошити, тематичне планування вчителя, навчальна програма, контрольна робота, особисті справи учнів.
Методи контролю: спостереження, перевірка документації, опитування (усний, письмовий, включаючи анкетування), тестування, оперативний розбір (аналіз щойно проведеного уроку або заходу з його організаторами або учасниками), ретроспективний розбір (оцінка діяльності школи випускниками минулих років, аналіз вступних іспитів).
Способи збору інформації: використання аркушів контролю, різних таблиць, програм і схем спостережень, зошитів і журналів відвідувань.
3. Обробка інформації та експертна оцінка.
При обробці інформації та експертній оцінці отриманих результатів використовуються формули розрахунку показників якості та оціночні шкали.
4. Поширення інформації. Інформація ВШК доводиться до відома вчителів, за необхідності - до учнів та їх батьків на нарадах при завуч, виробничих нарадах, педрадах та батьківських зборах.
5. Зберігання інформації.

Підсумки контролю оформляються у вигляді таблиць, графіків, діаграм, тестової аналітичної інформації. Зберігання проводиться на паперовому та електронному носії.

У процесі розробки була створена модель ефективної системи внутрішкільного контролю, яка включає в себе необхідні вимоги до контролю.

Забеспечення ефективності внутрішкільного контролю


В Сьогодні школи прагнуть забезпечити нормальне функціонування освітнього процесу, якісне досягнення результатів освіти, відповідних державному стандарту, і необхідний для цього рівень мотивації, здоров'я і розвитку учнів. Освітні установи намагаються перейти з режиму функціонування в режим розвитку, цілеспрямовано займаючись інноваційною роботою.

Вивчення стану викладання та якості знань учнів надзвичайно важливо і значимо для вирішення питань вдосконалення викладання, для управління навчально-виховним процесом, тому що своєчасно отримана інформація про результати роботи вчителя і навчальної діяльності учнів дозволяє керівнику оперативно реагувати на труднощі, надавати адресну допомогу і регулювати освітній процес.

Серед різних напрямків підвищення ефективності управління якістю освіти важливим чинником в управлінні освітнім процесом у школі відзначається внутрішньошкільний адміністративний контроль - провідна функція управління, покликана виконувати роль зворотного зв'язку між підсистемами установи освіти.

Результати контролю мають сенс і впливають на ефективність шкільної діяльності, якщо самі піддаються контролю: аналізується правильність вибору критеріїв оцінки того чи виду діяльності, шукаються шляхи зіставлення та порівняння отриманих даних, розробляються напрями та етапи корекції виявлених недоліків.


Технологія контролю.


При управлінні школою необхідно відповісти на питання, які завдання і як повинна вирішувати керуюча система школи, як вона повинна бути влаштована, щоб при різних внутрішніх і зовнішніх умовах забезпечувалася ефективність управління. Тому загальним предметом внутрішкільного управління є закономірні зв'язки між властивостями керуючої системи школи, характеристиками процесу управління і результатами функціонування і розвитку школи в різних зовнішніх і внутрішніх умовах.

1. Здійснення контролю над виконанням державного законодавства в галузі освіти, цільових обласних та міських програм розвитку освіти.

2. Аналіз реалізації наказів, інших локальних актів школи, вжиття заходів щодо їх дотримання та вдосконалення.

3. Аналіз, діагностика та прогнозування перспективних, значущих для школи напрямків розвитку освітнього процесу.

4. Аналіз та оцінка результативності роботи колективу та окремих вчителів, що призвела до досягнутого або ведучою до очікуваного результату:

а) вивчення досвіду роботи кожного вчителя, виявлення його сильних і слабких сторін, визначення труднощів, в подоланні яких він потребує;

б) підтримка творчого пошуку вчителя і допомога йому в самоствердженні серед коллег;

в) перевірка виконання кожним працівником школи службових обов'язків і доручень щодо виконання плану роботи школи;

г) контроль за реалізацією вчителями та учнями своїх прав, відображених у Статуті школи;

д) контроль за достовірністю даних первинного обліку і аналізу, розвитку школярів, по-перше, і за вмінням вчителів вести первинний облік і аналіз (діагностику), по-друге;

5. Вивчення стану і виявлення результативності здійснення освітнього процесу, умов отримання освіти, інших напрямів діяльності школи, виявлення позитивних і негативних тенденцій у їх розвитку та вжиття заходів щодо усунення негативних тенденцій.

6. Пошук, збір інформації, її обробка та накопичення для підготовки рішень, пропозицій щодо вдосконалення системи освіти в школі. Виявлення та узагальнення позитивного педагогічного досвіду, попередження від використання малоефективних педагогічних технологій.

7. Підготовка експертних матеріалів до атестації педагогічних працівників

8. Контроль за здійсненням координаційних зв'язків взаємодії як усередині школи, так і школи з позашкільними навчальними закладами та громадськими організаціями.

9. Контроль за роботою з організаційного, науково-методичного, фінансово-господарському і кадрового забезпечення педагогічного процесу, своєчасністю і якістю виконання наміченого.

10. Вивчення ефективності управління школою, педагогічної та прагматичної обгрунтованості прийнятих і прийнятих рішень, відносини членів колективу до різних аспектів управлінської діяльності.

Планові перевірки здійснюються відповідно до плану - графіка контролю в школі, забезпечуючи періодичність та раціональне використання робочого часу адміністрації і працівників. Терміни перевірки доводяться до педагогічного колективу на початку навчального року.

Оперативні перевірки можливі з метою встановлення фактів та перевірки інформації про відхилення від нормативних вимог, врегулювання та запобігання конфліктних ситуацій у відносинах між учасниками освітнього процесу, прийняття оперативних управлінських рішень. Їх організація можлива без попереднього попередження.

Адміністративний контроль здійснюється у формі нагляду за виконанням рішень вище стоять органів управління освітою, наказів, інших локальних актів школи, а також у формі перевірки успішності навчання учнів в рамках поточного контролю успішності та проміжних заліків, встановлених адміністрацією.

Атестація як комплексне вивчення діяльності педагогічного працівника проводиться у відповідності з діючим положенням про неї.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до колективу.

Відвідування уроків, інших навчальних і позакласних заходів з учнями проводиться у відповідності з розкладом занять школи. Кількість відвідуваних уроків та занять у період контролю діяльності одного працівника не може перевищувати 5 днів. Працівник, діяльність якого контролюється, повинен бути повідомлений не пізніше 7 днів до початку контролю.

Підставою для контролю є:

план-графік контролю по школі;

заява працівника, в тому числі на атестацію;

звернення учнів, їх батьків (законних представників) з приводу порушення в галузі освіти.

Як організувати контроль за станом викладання навчальних предметів, щоб він не був випадковим? Які обрати форми і методи контролю? Безсистемні, непродумані відвідування уроків є поверхневі спостереження педагогічного процесу. Контроль повинен бути обумовлений необхідністю його проведення.

Продумуючи організацію контролю, деякі керівники прагнуть встановити черговість у вивченні стану викладання навчальних предметів. У зв'язку з цим в першій чверті вони перевіряють одні предмети, а другий - інші і т.д. В інших контроль будується без урахування будь яких принципів і являє собою суму розрізнених заходів. Треті прагнуть до щоденного нерівномірного відвідування уроків. На перший погляд, здається, це не погано. Але тут є і недоліки. Керівник школи впродовж місяця щодня відвідує уроки різних вчителів і не одному з них не приділяє стільки часу, скільки потрібно для всебічного вивчення роботи вчителя. Зазначені підходи до організації внутрішкільного контролю не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. З огляду на сучасний рівень навчально-виховного процесу, керівники школи повинні прагнути до досягнення наступності у науковому і методичному зростанні всього педагогічного колективу школи. Новий навчальний рік повинен бути продовженням минулого у вдосконаленні педагогічної майстерності кожного члена колективу і, отже, у підвищенні якості всього навчально-виховного процесу в школі.

Дотримання наступності має стати принципом керівництва педагогічного колективу і послужити основою для відбору системи засобів управління. До системи засобів управління, перш за все, слід віднести поєднання різних форм контролю, які допоможуть керівникам отримати всебічну інформацію про стан справ у школі. Форма контролю - це важлива сторона в організації керівництва навчально-виховним процесом. Які з них слід вважати більш раціональними і чому?

Кожна форма контролю, перш за все, повинна мати цільове призначення і сприятиме попередженню можливих помилок діяльності вчителя на різних етапах навчальної роботи. Правильно вибрані форми контролю допоможуть керівнику отримати повну і всебічну інформацію про стан навчально-виховної роботи в школі.

Всі ці форми взаємопов'язані і доповнюють один одного, але кожна з них має свої специфічні особливості. Спільними для всіх форм є етапність здійснення внутрішкільного контролю. Кожна перевірка, незалежно від її мети, повинна здійснюватися в певній послідовності, а саме: підготовчий етап, збір необхідної інформації, аналіз зібраної інформації та її обговорення, перевірка виконання вказівок. Всі етапи взаємозалежні, і кожен з них базується на попередньому. Наприклад, без попередньої підготовки збору інформації контроль не може бути цілеспрямованим, і, отже, цієї інформації не можна дати глибокий педагогічний аналіз. Якщо зібрати і проаналізувати інформацію без прийняття конкретних заходів та перевірки виконання - вийде проста констатація фактів.

1. Оглядовий контроль дозволяє з'ясувати на якому професійному рівні починає навчальний рік весь педагогічний колектив, якщо він за своїм складом великий, то якась частина його, особливо та, яка хвилює керівника; чи увійшла в практику все те, над чим працювали в минулому році всім колективом. Цю форму контролю раціонально використовувати на початку навчального року. Одні вчителі побували на курсах удосконалення, інші отримали конкретні завдання від керівника школи перед відходом у відпустку для самостійної роботи з метою підвищення свого педагогічної майстерності. Природно керівників хвилює, що нового з'явилося в роботі кожного з цих вчителів. З якими потенційними можливостями вони вступлять у новий навчальний рік?

У результаті оглядового контролю адміністрація, з одного боку може побачити все нове, передове в практиці роботи, з іншого - намітити конкретні заходи для надання допомоги нужденним вчителям і використовувати в цих цілях такі форми, як попередній та персональний контролі. Діяльність роботи з окремими вчителями може бути різною: чверть, півріччя, рік, все залежить від успіхів кожного. Але сам контроль в цих випадках обумовлений необхідністю.

Оглядовий контроль використовується також у кінці третьої або на самому початку четвертої чверті. Що в цьому випадку перевіряється? Скажімо, протягом року колектив вирішував певний комплекс питань з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи в школі.

Ця форма контролю розрахована тільки на керівників школи і по тривалості займає 15-20 днів. Організовується вона таким чином. Заступник директора з навчально-виховної роботи складає графік відвідування уроків учителів ним і директором.

Ця форма контролю може бути використана і новопризначеним керівником. У цьому випадку вона дозволяє йому в якійсь мірі познайомитися з роботою всього колективу, як на уроках, так і в позаурочний час і отримати загальне уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі.

2. Попередній контроль дозволяє керівнику познайомитися з побудовою уроку або серії уроків з будь-якої теми у того чи іншого вчителя, по поурочним або тематичними планами, попередньо обговорити, якою мірою ці уроки відповідають вимогам сьогоднішнього дня, і при необхідності надати потрібну допомогу. Мета попереднього контролю - попередити можливі помилки в роботі вчителя до проведення уроку або вивчення теми.

Практично ця форма контролю використовується в роботі з початківцями або новоприбулими в даний педагогічний колектив вчителями. Піклуючись про те, щоб знову прибув чи початківець вчитель якомога швидше включився в той ритм роботи, яка була обрана в даному педагогічному колективі, керівник школи може почати свій контроль за його діяльністю зі знайомства з поурочного плану.

Особливу увагу керівник зосереджує на наступному:

продумана чи вчителем постановка пізнавальної задачі з метою підвищення інтересу до досліджуваного матеріалу та активізації розумової діяльності учнів;

як використовується при розробці теми або частини її раніше засвоєні учнями знання з тим, щоб їх поглиблювати і розвивати в процесі вивчення нового;

яким шляхом будує вчитель виклад нового матеріалу: шляхом описового або доказового пояснення, використання інтерактивних методів навчання;

наскільки вдало відпрацьовано вчителем пізнавальний матеріал з життєвих спостережень, художньої або науково-популярної літератури, з метою формування усвідомлених уявлень і понять;

чи прагне вчитель у процесі викладу матеріалу підвести своїх вихованців до самостійних висновків і узагальнень;

які різноманітні й ефективні форми роботи з учнями використовує вчитель з метою активізації їх пізнавальної діяльності;

які сучасні технології застосовує вчитель на уроці для розвитку самостійного мислення учнів;

чи носить навчання виховний характер;

якою мірою продумано домашнє завдання і націлює воно учнів на пояснення фактів чи явищ з навколишньої дійсності на основі набутих знань.

Зрозуміло, підхід при аналізі поурочних або тематичних планів може бути іншим, тобто можуть бути розглянуті й інші вимоги навчального процесу. Все залежить від цілей і завдань, які вчитель збирається вирішувати на уроці (викладати новий матеріал, закріплювати раніше вивчений, виробляти практичні вміння і навичок тощо). Але будь-який поурочний план повинен бути підпорядкований основних цілей навчання - формуванню міцних знань, глибоких переконань і вихованню самостійного мислення учнів.

Попередня форма контролю використовується і в тому випадку, коли вчитель починає вивчення найбільш складної теми. За результатами минулого року керівник знає, що учні слабо її засвоїли, тому що вчителі не продумали ефективні шляхи вивчення даної теми. Щоб не допустити торішніх помилок, керівник запрошує кількох вчителів, що ведуть у даній паралелі цей предмет, і керівника методичного об'єднання для попереднього обговорення цієї теми, пропонує розробити її, включаючи роботи тренувального і контрольного характеру, і обов'язково обговорити і затвердити розробку на методичному об'єднанні. Важливо, щоб методичне об'єднання не просто було причетне до розробки теми, але й відповідало за її якість. Розроблена тема подається на затвердження керівнику до вивчення її в класі. У цьому разі за допомогою попереднього контролю керівник прагне не тільки попередити можливі помилки, але і вплинути на ефективність праці вчителя.

Ця ж форма контролю використовується керівником в роботі з молодими та малодосвідченими вчителями, які поки ще не вміють глибоко продумувати і правильно планувати урок, виходячи із специфіки класу. Як їм допомогти? Керівник запрошує їх на бесіду за планом уроку досвідченого вчителя і показує, як майстер педагогічної праці, виходячи із специфіки, готується до уроку: який пізнавальний матеріал відібраний для уроку і як вчитель пов'язує його з життям, які прийоми і методи навчання вчитель використовує і чому вважає їх в даному випадку доцільними. Докладно розбирається структура уроку, ефективні форми роботи з учнями.

Успішно використовується ця форма контролю та в позакласній роботі. Керівник заздалегідь обговорює хід і зміст того чи іншого заходу з відповідальними особами, вносить поправки, якщо це необхідно, і тим самим попереджає можливі помилки.

3. Персональний контроль (особистісно-професійний) дозволяє тривалий час працювати з окремим вчителем з метою підвищення його педагогічної майстерності. У практиці керівництва педагогічним колективом нерідкі випадки, коли в результаті контролю виявляється якісь недоліки в роботі вчителя. Але в одного вчителя вони легко усуваються, а в іншого - ні, і потрібно тривала робота з таким учителем. В основному персональна форма контролю призначена для надання дієвої допомоги починаючому або малодосвідченому вчителю.

Хоча персональний контроль частіше всього планується в поточному плані роботи керівника, він може включатися в загальний план. При гарній постановці внутрішкільного контролю керівник знає слабкі ланки у роботі того чи іншого вчителя. Наприклад, учитель не приділяє належної уваги слабким учням. У зв'язку з цим керівник включає в загальний річний план персональний контроль за тим, як вчитель планує роботу зі слабкими і здійснює її у процесі навчання, яка частота опитування слабоуспевающих, індивідуальна робота з ними. Зазвичай в загальношкільному річному плані намічається перевірка роботи кількох учителів і найчастіше з різних питань.

Значення персонального контролю важко переоцінити. Успіх роботи всього колективу залежить від якості роботи кожного її члена.

Персональний контроль розрахований на тривалу роботу з окремим вчителем у підвищенні його професійної майстерності. Він може використовуватися не тільки для надання допомоги починаючому або малодосвідченому вчителю, а й з метою досягнення необхідної вимогливості і систематичності в роботі окремих вчителів з ​​тих чи інших питань.

При здійсненні персонального контролю керівник має право:

знайомитися з документацією відповідно до функціональних обов'язків, робочими програмами (тематичними плануванням, яке складається вчителем на навчальний рік, розглядається і затверджується на засіданні методичного об'єднання і може коригуватися в процесі роботи), поурочні плани, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи, аналітичними матеріалами вчителя;

вивчати практичну діяльність педагогічних працівників школи через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів, занять гуртків, факультативів, секцій;

проводити експертизу педагогічної діяльності;

проводити моніторинг освітнього процесу з наступним аналізом отриманої інформації;

організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження: анкетування, тестування учнів, батьків, вчителів;

робити висновки та приймати управлінські рішення.

Перевіряється педагогічний працівник має право:

знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

знати мету, зміст, види, форми і методи контролю;

своєчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

звернутися в конфліктну комісію профкому школи або вищих органів управління народною освітою при незгоді з результатами.

За результатами персонального контролю діяльності вчителя оформляється довідка.

4. Тематичний контроль передбачає перевірку вивчення конкретних тем виконання завдань навчально-виховного процесу. Мета тематичного контролю - мобілізувати увагу колективу на вирішення певних завдань дидактичного, методичного чи виховного характеру, які з тих чи інших причин недостатньо успішно вирішуються в даному колективі.

Тематичний контроль здійснюється при перевірці окремих ланок поточної роботи педагогічного колективу. Мета тематичного контролю - відпрацьовувати і затверджувати в практичній діяльності кожного вчителя сучасні вимоги до процесу навчання, впроваджувати ефективні форми і методи роботи. У зв'язку з цим, контроль за вирішенням основних проблемних тем навчально-виховного процесу, досвідчені керівники починають з майстрів педагогічної праці. У першу чергу вивчається і узагальнюється їхній досвід. Результати узагальнень широко обговорюються на педагогічній раді або виробничій нараді, а потім все краще впроваджується в роботу всіх вчителів. Тематичний контроль як би стимулює народження передового досвіду.

5. Фронтальний контроль дозволяє керівнику школи ознайомитися з системою роботи одного вчителя, групи вчителів або цілого методичного об'єднання, на цій основі зробити глибокий і всебічний аналіз їх діяльності, вказати на недоліки в роботі та попередити їх, а також вивчити кращий досвід з метою його поширення .

З точки зору організації, це - групова форма контролю. Для здійснення її зазвичай створюється група перевіряючих (6-8 осіб) під керівництвом директора або його заступника з навчально-виховної роботи.

Фронтальна форма контролю дозволяє перевірити систему роботи одного вчителя. У цьому випадку перевірка ведеться в повному обсязі, перевіряється робота вчителя з самоосвіти, поурочні та календарні плани, якість викладання, знань, умінь і навичок учнів, позакласна і громадська робота, яку веде вчитель.

Можна перевірити роботу групи вчителів. Це зазвичай пов'язано з перевіркою якості викладання того чи іншого навчального предмета. Наприклад: стан викладання російської мови (і якості знань учнів) у четвертих класах, фізики - у восьмих класах, стан викладання математики в початкових і т.д. Перевірка ведеться також у повному обсязі: планування роботи, виконання державних програм, якість викладання і знань учнів, позакласна робота з предмета.

Таким же чином перевіряється робота методичного об'єднання.

Фронтальне перевірка трудомістка і вимагає ретельної підготовки. Зазвичай заступник директора з навчально-виховної роботи заздалегідь складає план перевірки, обговорює його з перевіряючими, дає пояснення до кожного пункту. Потім розподіляються обов'язки між перевіряючими, встановлюються терміни перевірки, намічається дата і місце обговорення результатів перевірки (методичне об'єднання, виробнича нарада, педагогічна рада). Особливо ретельно повинен бути відпрацьований план.

6. Класно-узагальнюючий контроль - така форма, яка дозволяє з'ясувати вплив різних вчителів на учнів одного класу і методом порівняння визначити глибину цього впливу. Ця форма розрахована тільки на керівників школи. Вона багатопланова і вимагає від керівника ретельної підготовки. Практично вона здійснюється наступним чином: керівник обирає клас і відвідує всі уроки і заходу протягом двох-трьох днів. Це дозволяє йому поспостерігати роботу всіх вчителів, які викладають у цьому класі, і по можливості не один раз. Щоб спостереження за діяльністю вчителів проходило цілеспрямовано, керівник повинен мати чітко продуманий план.

Спостерігаючи за діяльністю кожного вчителя порівнюючи і зіставляючи прийоми і методи їх роботи, керівник отримує багатий матеріал про педагогічному впливі певної групи вчителів на учнів даного класу. Факти видно. Видно так само і окремі недоробки кожного. Користуючись методом порівняння, керівник ясно бачить в чому допомогти одному вчителю, що вимагати від іншого, які сильні сторони третього слід розвинути і зробити надбанням усього колективу, в чому саме слід добитися єдності дій вчителів, які працюють в даному класі.

Методична спрямованість внутрішкільного контролю - результат

контролю:

чому навчили і чому навчилися?

що виправили і що поліпшили?

від чого відмовилися і що розвинули?

який рівень професійної майстерності і як допоміг контроль в його розвитку?

Центральна ланка управління, що забезпечує контроль, - методичні об'єднання (м / о), які організовують взаємоконтроль.

Переваги організації внутрішкільного контролю через м / о наступні:

легше знайти взаєморозуміння, тому що колективи - фахівці одного або близького профілю;

об'єднання внутрішкільного контролю і методичної роботи;

колективна вироблення цілей;

колективне планування;

безпосередній особистісно-орієнтований підхід до кожного вчителя.

При організації контролю можна використовувати різні методи.

Найбільш ефективні з них:

усна перевірка - бесіда (живий контакт між перевіряючим і учнем);

письмова перевірка (більш об'єктивна при виявленні ЗУН як письмової мови, так і письмово - обчислювальних навичок учнів);

графічна перевірка (за допомогою наочного образу);

комбінована перевірка поєднує методи: усний, письмовий, графічний, спостереження, анкетування, тестування, відвідування уроків, позакласних заходів, зрізових робіт, творчі роботи, вивчення самоаналізу вчителів, вивчення документації.

Керівництво школою буде ефективним лише тоді, коли контроль здійснюється не від випадку до випадку, а систематично, на основі заздалегідь наміченого плану. Потрібен план, заснований на точному розрахунку, ясному й обумовленому необхідністю змісті, визначення конкретних виконавців, коштів, часу виконання.

Керуючись Законом «Про освіту», Національною програмою підготовки кадрів, Указами Президента в галузі освіти, Положенням про загальну середню освіту, Статутом школи, адміністрація при плануванні має виходити з фактичного стану справ у школі.

Планування має передбачати надходження достатньої інформації про стан навчально-виховного процесу, так як без цього адміністрація буде сліпо слідувати за подіями, які склалися або складаються поза їхньою волею.

Весь обсяг роботи з питань керівництва та контролю, намічений у плані, повинен бути розрахований не тільки на керівників шкіл, а й на профспілкові організації, та методичні об'єднання.

У плані має бути чітко визначено, хто і коли здійснює контроль, якими формами і методами, де обговорюються результати.

План повинен висловлювати не тільки ідею суворого контролю за діяльністю педагогічного колективу, але й надання всебічної допомоги нужденним з метою підвищення їх педагогічної майстерності, а також вивчення та поширення передового досвіду в колективі.

Остаточно план затверджується на підсумковому педагогічній раді в кінці навчального року відповідними доповненнями та змінами, внесеними членами педагогічного колективу.

При такому підході весь колектив є учасником складеного плану і перед відходом у відпустку кожен знає, над якими питаннями працювати школа, методичне об'єднання і конкретно кожен з них у новому навчальному році. Це, безсумнівно, дозволяє членам колективу більш грунтовно підготуватися до виконання дорученої справи.

Всі наради, педагогічні ради проводяться у встановлені дні: наради при директорі - по вівторках, педагогічна рада - по четвергах.

У кожній адміністрації школи - свій підхід, свої методи контролю, які диктують йому умови роботи, можливості колективу, завдання школи. Але є якісь загальні підстави, характерні для кожного навчального закладу - це компоненти педагогічної діяльності. З них-то, в основному, і потрібно виходити при плануванні і проведенні внутрішкільного контролю. І це приносить свої результати: колектив звикає до постійного самоаналізу, немає «западають» проблем, своєчасно виявляються професійні труднощі.



Система внутрішкільного контролю.


Відповідно до зазначених напрямками була розроблена система внутрішкільного контролю, а також нами були розроблені програми контролю.


I. Програма класно-узагальнюючого контролю

«Вивчення організації педагогічного процесу в 10-х класах»
Мета - Визначення стану організації класного колективу, умов оптимізації УВП, проблем викладання навчальних предметів з точки зору активності та вікової зрілості учнів та шляхи їх вирішення в період адаптації.
Завдання:
· Визначення психологічного стану учнів у новому класному колективі.
· Визначити основні напрямки спільної роботи педагогічного та учнівського колективів, батьківської громадськості з оптимізації освітнього процесу.
· Вивчення методики педагогів, сприяють прищепленню умінь і навичок самостійної роботи і розвитку культури спілкування учнів на гуманістичній основі.
Форми контролю:
· Відвідування уроків з усіх предметів з подальшим аналізом;
· Перевірка щоденників;
· Анкетування учнів;
· Контроль відвідуваності уроків учнями;
· Бесіда з учителями, які працюють у класах;
· Індивідуальна робота з учнями і батьками.

Об'єкти контролю

Питання контролю

1. Персональний контроль за роботою вчителів, що мають найбільшу кількість слабо успішних учнів, найбільшу кількість пропусків уроків.
2. Якість і методи викладання в класі.
3. Координація педагогів по роботі з класом.

- Система контролю та обліку знань;
- Рівень вимог до знань учнів;
- Диференційований підхід у роботі з учнями;
- Доступність пояснення;
- Наявність прийомів, спрямованих на пробудження інтересу до предмету;
- Стиль взаємин з учнями;
- Дисципліна на уроці
- Методи активізації пізнавальної діяльності на уроці.

Робота класного керівника

-Виховна система класу;
- Робота з журналом, щоденниками;
- Робота з батьками;
- Індивідуальна робота з учнями
- Зв'язок урочної та позаурочної роботи в класі.

Освіта учнів

- Рівень знань учнів;
- Самооцінка;
- Спостереження за мотивованими учнями, реалізація їх потенціалу;
- Спостереження за учнями, що мають найменші успіхи у навчанні.

Психологічна атмосфера у класі

- Психологічний мікроклімат у класі;
- Характер відносин між учнями;
- Учнями та вчителями;
- Вчителями і батьками;

Ставлення батьків

- Участь батьків у житті класу;
- Виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей.


У результаті реалізації даної програми можна відзначити, що: психологічний клімат у класі позитивний, взаємовідносини між учнями та вчителями доброзичливі. Педагоги в своїй роботі використовують диференційований підхід у навчанні учнів, застосовують різноманітні методи і форми навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів.
Робота класного керівника спрямована на формування дружного чуйного колективу через загальнокласних заходи, класні години, поздоровлення іменинників. Розвиток комунікативних навичок школярів через залучення кожного учня до занять у гуртках, секціях, факультативах, участі в олімпіадах, предметних тижнях; громадських дорученнях.
У класі здійснюється зв'язок з батьківською громадськістю. Батьки беруть участь у житті класу, надають посильну допомогу в зміцненні матеріально-технічної бази школи.


II. Програма класно-узагальнюючого контролю

«Адаптація учнів 5-х класів»
Мета перевірки: визначити ступінь адаптації учнів у 5 класі до навчання у школі II ступеня.
Методами контролю були:
- Відвідування уроків,
- Анкетування батьків,
- Контрольні зрізи з російської мови та математики,
- Спостереження за учнями 5 класу,
- Вивчення документації.
Час проведення контролю
- жовтень. За період перевірки адміністрацією відвідано 13 уроків. Анкетування батьків «Діагностика шкільної адаптації» дозволило зробити наступні висновки:
50% дітей охоче йдуть до школи;
75% пристосувалися до шкільного режиму;
50% дітей справляються з домашнім завданням самостійно;
50% опитаних мають позитивні враження про школу;
87,5% дітей переживають за свої успіхи і невдачі.
У 37,5% учнів високий рівень адаптації, у 62,5% - середній.
Міні опитування п'ятикласників показав, що їм подобається в школі, весело і комфортно.


Спостереження за дітьми під час відвідування уроків дозволяють зробити висновок, що 50% з них відрізняються високою активністю, у більшості п'ятикласників сформовані навички навчальної праці, діти організовані, дисципліновані.
З контрольним диктантом з
української мови впоралися 87,5% учнів, якість склало 50%.
Підтвердили оцінки за 4 клас - 37,5%. Отримали нижче річний - 50%.
З контрольною роботою з математики впоралися 62,5%, якість знань склало 37,5%
Підтвердили річні оцінки за 4 клас - 50%, одержали нижче річний - 50% учнів.
Перевірка поурочних планів з української мови, математики, біології та літератури показала, що в основному витримуються основні етапи уроків. Однак поурочне планування:
- З математики недостатньо повно, розгорнуто (вчитель М .... Н.А..)
- З біології основна частина уроку представлена
​​схематично, незрозуміло для перевіряючого (вчитель Про .... А.Є..);
- Не завжди позначені цілі уроку і немає підведення підсумків у планах з літератури та
української мови (вчитель Г .... М.М..)
За підсумками контролю було прийнято управлінське рішення:
1. Психологу школи, С .... Л.М.., Розробити корекційну програму з розвитку пізнавального інтересу в учнів 5 класу. Термін виконання до 1.12.
2. Вчителям-предметникам М ... .. Н.А. і Г .... М.М. розробити план ліквідації прогалин у знаннях учнів. Термін виконання до 1.12.
3. Заступнику директора школи з НВР М ... .. Л.Л.. розглянути на методичній нараді питання «Поурочний план - творча робота вчителя».
Термін виконання до 15.01.
4. Класним керівникам 5-х класів використовувати у виховній роботі з дітьми форми роботи, спрямовані на підвищення інтересу до школи, до навчання.


III. Програма тематичного контролю

«Форми і методи навчання самостійної діяльності учнів 8, 9 класах»
Мета контролю: з'ясувати ефективність використовуваних педагогами методів навчання самостійної діяльності учнів. Методи контролю: відвідування уроків.
Час проведення контролю
- жовтень. Адміністраціей було відвідано 9 уроків.
Аналіз відвіданих уроків дозволяє зробити висновок, що вчителі-предметники на уроках використовують різні форми організації самостійної роботи учнів: робота в парах, групах, індивідуальну, фронтальну. На уроках
української мови (. Є.І.,. Н.І.) учні самостійно виконують словникову диктовку, становлять пропозиції, працюють з теоретичним матеріалів у підручнику, виконують творчі завдання.
У системі працюють самостійно в групах на уроках
української мови дев'ятикласники. Обговорення завдань за запропонованими картками, взаємоконтроль, обговорення теоретичного матеріалу (вчитель. Є.І..)
На уроці фізики в 9 класі (вчитель. Г.К..) Пропонує учням при перевірці домашнього завдання самостійну роботу по групах. Учні обговорюють запропоновані питання, завдання, розподіляють свої обов'язки для відповідей відповідно до можливостей. У системі нескладний матеріал пропонується учням для самостійного вивчення з складанням плану-конспекту.
Але характер самостійної діяльності в основному репродуктивний. Дослідницький характер самостійної діяльності учнів на уроках історії (вчитель. М.І.).
Так, уч-ся 9 класу на засвоєння нових знань, вирішують проблему, позначену вчителем на початку уроку. Т.ч. самостійна робота, організована з учнями, допомагає у досягненні поставлених цілей уроку.
На уроках хімії (вчитель. Т.А.) пропонує учням самостійне вирішення завдань, підводить школярів до самостійного висновку нового навчального матеріалу. Бажаючі учні індивідуально готують додатковий цікавий матеріал по темі, що вивчається.
У системі на уроках географії (вчитель. Т.Ю.) у формі самостійної індивідуальної роботи проводить брифінг з учнями. Крім того, учні самостійно працюють з навчальним матеріалом, результатом роботи є складання таблиць, опорних схем.
Слід зазначити, що всі вчителі організовують самоперевірку і взаємоперевірку самостійної роботи учнями. Самостійна робота проводиться вчителями на етапах актуалізації знань, при контролі домашніх завдань, закріпленні нового матеріалу, види робіт перевірочні, навчальні, контролюючі.
Т.ч. педагогами досить ефективно використовуються різні форми методи і види самостійної діяльності учнів, але характер її не завжди дослідницький, творчий, не спостерігалося і взаємонавчання, не завжди ефективно підведення підсумків самостійної роботи. На що необхідно звернути увагу.


IV. Програма контролю шкільної документації

«Перевірка класних журналів у 1-11 класах».
Мета: дотримання єдиних вимог до ведення документації.
Час перевірки: 5 листопада.
Навчальною частиною була проведена перевірка класних журналів 1-11 класів.
У результаті перевірки було виявлено, що не всі вчителі дотримуються основні вимоги до ведення документації, в організації контролю за знаннями учнів є недоліки:
- Несвоєчасно заповнюються журнали з предметів: історія
України, інформатика в 10 - 11 класах.
- Відсутній запис з вересня-місяця з інформатики
- В журналі присутні виставлені олівцем оцінки
(З алгебри у 8 класі, геометрії у 8 класі)
- У журналі ставиться велика кількість точок з фізики
- Не заповнені відомості про зайнятість учнів у факультативах, гуртках в 5, 6, 7 класах
- Не заповнені відомості про пропущені уроках навчаються в 11 класі
- Не заповнені відомості про учнів у 2 класі
- Відсутня відповідність календарно-тематичного планування і записів у журналі з географії.
На підставі вище викладеного пропоную:
1. Вчителю фізики, вчителеві історії, вчителю математики замість крапок виставити оцінки
2. Вчителю історії не виставляти оцінки олівцем
3. Класному керівнику 8 класу взяти під контроль успішність учнів, які мають незадовільні оцінки
4. Вчителям-предметникам звернути увагу на систему опитування на уроках літератури, історії, хімії, біології у 8-11 класах.
5. Вчителю
української мови і літератури - заповнити розділ журналу "Що пройдено на уроці».


VI. Програма контролю шкільної документації

«Перевірка класних журналів у 5-11 класах»
Мета: системність опитування учнів, робота з відстаючими учнями.
Час перевірки: 6 листопада.
Навчальною частиною була проведена перевірка класних журналів. У результаті перевірки було виявлено, що не всі вчителі дотримуються основні вимоги до ведення документації, в організації контролю за знаннями учнів, системою опитування.
Є серйозні недоліки а саме мала накопляемость оцінок:
· В 5 - 6 класі з історії;
· В 9-х класах з хімії
· 10 -11 класах з
фізики.
· У 7-х класах з географії.
У 8 класі відсутні оцінки по ряду предметів у (П.І.Б.). (Література, алгебра, геометрія, англійська мова, інформа
тика), мають тільки одну оцінку з англійської мови (П.І.Б.)., З історії (П.І.Б.).
Несвоєчасно заповнюються журнали з предметів:
фізика 9,10, 11 класи, алгебра - 9 клас -.; інформатика - 10 клас.
Відсутній запис домашнього завдання з літератури в 9 класі.
Не заповнені відомості про заняття у факультативах, гуртках, секціях на півріччя.
На підставі вище викладеного пропоную:
1. Серйозну увагу звернути на систему контролю за знаннями учнів
2. Класним керівникам 7, 8, 9, 11 класів взяти під особливий контроль успішність учнів, які мають незадовільні оцінки і малу накопляемость відміток.
3. Вчителю інформатики, вчителю
української мови і літератури. підвищити відповідальність за ведення класних журналів.
Крім традиційних форм контролю ми пропонуємо нові форми внутрішкільного контролю, на нашу думку, відповідають принципам демократизації системи управління та успішно реалізуються в УО:
1.Система стимулювання співробітників.
У розробці системи стимулювання брав участь весь колектив: проводилося анкетування співробітників з метою визначення пріоритетних мотиваторів в колективі. Результати анкетування лягли в основу положення про стимулювання, розробленому тимчасової творчою групою педагогів і прийнятому на зборах трудового колективу. У положенні про стимулювання чітко визначені критерії результативності діяльності співробітників, визначено механізм підведення підсумків за результатами місяця, обрана форма фіксації результатів за допомогою самооцінки та оцінки адміністрації та зафіксовані види заохочення (матеріальні і моральні) за досягнення певних результатів.
Система заохочень стала відкритою і зрозумілою для всіх співробітників, тепер кожен член колективу знає, що за ефективну діяльність він обов'язково буде відзначений. Вона оформляється у вигляді екрану педагогічних успіхів і вивішується на стенд "Ступені майстерності".
2. Презентація своїх досягнень.
Протягом усього навчального року на педагогічних радах педагогам надається можливість представити свій позитивний досвід роботи або високі результати своєї діяльності у вигляді самоаналізу чи доповіді. Також по завершенню тематичного контролю або методичної декади адміністрація підводить підсумки досягнень педагогів. Найбільш позитивні доповіді відзначають науково - методичною радою і рекомендуються для участі в муніципальних заходах.
2.3 Процес проведення та результати контрольного експерименту
Завдання контрольного етапу дослідження полягає у виявленні змін у рівні якості освіти у школярів другої і третьої ступені навчання.
Для реалізації даної мети нами був проведений повторний моніторинг успішності другий і третє ступені навчання. А саме, з п'ятого по одинадцятий клас у листопаді місяці було проведено контрольні заходи по засвоєнню знань у дітей.

Таким чином, при зіставленні даних отриманих в ході моніторингу в констатирующем і контрольному експерименті можна зробити висновок, дійсно при використанні системи внутрішкільного контролю можна отримати позитивну динаміку в управлінні якістю освіти. Після проведених заходів у учнів підвищився рівень засвоєння матеріалу, тобто покращилась якість освіти в освітньому процесі.



Використання комп’ютерних технологій в

управлінській діяльності директора школи.


Назріло питання створення професійних комп’ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного процесу, аналізувати її і приймати на цій основі оптимальні управлінські рішення. Проте вже нині з цією метою можна використовувати можливості начвних програмних продуктів.

Розглянемо для прикладу методику використання електронних таблиць Microsoft Excel для вивчення та аналізу системи уроків учителів і планування на цій основі методичної роботи в школі.

Для оцінки основних параметрів навчальних занять можна використати спеціальні таблиці (дивс. табл. 1), які роздруковуються за допомогою Microsoft Word з двох сторін аркуша формату А4. Такі таблиці під час спостереження та аналізу уроків дають можливість кількісно (в балах) оцінити реалізацію навчальних, виховних і розвиваючих цілей заняття, оптимальність добору матеріалу, дотримання принципів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, стимулювання контролю, здійснення диференційного та індивідуального підходів, узагальнення і систематизацію матеріалу тощо. Ці бали виставляються в крайній правій графі таблиці. У внутрішніх графах таблиці фіксується кількість використаних на уроці фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, словесних, наочних і практичних, репродуктивних і пошукових, індуктивних, дедуктивних і традуктивних методів навчання, методів стимулювання мотивів інтересу до знань і стимулювання методів обов’язку, усних, письмових і практичних методів контролю. Зрозуміло, що параметри, за якими оцінюється ефективність навчального заняття, можуть бути й іншими, залежно від мети вивчення, системи уроків, специфіки предмета. Довільною також може бути і шкала оцінювання - чотирибальна, десятибальна чи інша.

Кількісні показники після аналізу відвіданих уроків можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 2). Вона будується в Microsoft Excel на основі розглянутих вище параметрів навчальних знань. Засобами Excel в сповпчику "Середнє значення" легко знайти середній бал кожного параметру за кілька відвіданих уроків. Крім того, в цьому ж стовпчику визначається частота використання на уроках різноманітних форм і методів навчання, стимулювання та контролю. При внесенні нових даних у наступні стовпчики Excel автоматично перерахує результати. Такий підхід допомогає об’єктивно проаналізувати й оцінити роботи педагога. Аналіз, зроблений на основі даних підсумкової таблиці, вкаже вчителю на недооцінку окремих форм і методів навчання, стимулювання і контролю, невиправдану стереотипність дій. Це дасть змогу вносити корективи в методику проведення уроків.

Отримання після вивчення системи уроків результати можна використати для визначення напрямів методичної роботи в школі. З цією метою середні бали пелагогів треба занести у створену в Microsoft Excel зведену таблицю (дивс. табл. 3). Причому до неї доцільніше заносити не числа, а відповідні графи, пов’язані з даними стовпчика "Середні значення" підсумкової таблиці вчителя.

Питання, з яких учителі матимуть нижчі показники, доцільно пропонувати для опрацювання в педколективі. Цей же результат простіше і швидше можна отримати за допомогою консолідації підсумкових таблиць, однак у цьму випадку втрачається наочність, оскільки Excel виводить лише результат обчислень.

Крім того, учителям можна запропонувати анкети, де за чотирибальною (чи іншою) шкалою оцінюється доцільність опрацювання в педколективі перерахованих в таблиці питань. Анкету можна доповнити й іншими пунктами, зокрема щодо методики проведення факультативів та додаткових занять, організації позакласної і гурткової роботи. Дані з анкет можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 4). За допомогою функції СРЗНАЧ і автозаповнення в рядку "Середні значення" легко обчислити показники, які визначають доцільність глибшого вивчення відповідних питань.

На основі обох розглянитих вище підходів вибирається коло питань для опрацювання в педколективі.

Аналогічний підхід можна застосувати для виявлення учнівських інтересів, зокрема для визначення напрямів виховної роботи.

Отримані за допомогою електронних таблиць результати доцільно використовувати в процесі планування навчально-виховної роботи, причому за допомогою ПЕОМ цю діяльність вдається значно раціоналізувати. Як відомо, річний план роботи школи можна створювати в різних формах. Проте практика показує, що найбільшого поширення набули два його види - план, складений за розділами, і план- календар роботи по місяцях. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Наприклад, план, написаний за розділами, дає можливість системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки діяльності школи, проте використовувати його на практиці не зовсім зручно через необхідність постійно робити вибірку заплпнованих заходів. Навпаки, план-календар простий у користуванні, однак його важко аналізувати. За допомогою комп’ютерних технологій вдається поєднати переваги обох підходів: спочатку можна створити річний план роботи за розділами, а потім з використанням ПЕОМ він легко трансформується в план-календар роботи за місяцями.

Після цього отриманий документ можна аналізувати, коригувати і виносити на обговорення педагогічної ради. Створений таким чином план-календар діяльності школи дасть змогу системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки навчально-виховного процесу і буде досить зручним для роботи, зокрема для здійснення контролю. На його основі просто визначатимуться тижневі плани роботи школи, графік внутрішкільного контролю, план-сітка загальношкільних виховних заходів на півріччя. Безумовно, це допоможе оптимізувати управління школою, що позитивно позначиться на результативності навчально-виховного процесу.

Такий підхід до планування може призвести до дискусії про переваги тієї чи іншої форми річного плану роботи. Цілком умовним стане і визначення розділів тематичного плану - важливо передбачити необхідні для школи заходи, які позитивно впливатимуть на навчально-виховний процес.

Ефективним є також використання електронних баз даних при організації роботи з педкадрами, електронних таблиць при тарифікації вчителів, текстових редакторів при створенні шаблонів управлінських документів.

Однак використання комп’ютерних технологій не заперечує традиційних підходів, які складалися протягом десятиліть у сфері управлінської діяльності, а лише доповнює їх, надаючи цьому непростому процесу додаткових можливостей і виводячи його на новий рівень










Висновок


Сьогодні школи прагнуть забезпечити нормальне функціонування освітнього процесу, якісне досягнення результатів освіти, відповідних державному стандарту, і необхідний для цього рівень мотивації, здоров'я і розвитку учнів. Освітні установи намагаються перейти з режиму функціонування в режим розвитку, цілеспрямовано займаючись інноваційною роботою.
Вивчення стану викладання та якості знань учнів надзвичайно важливо і значимо для вирішення питань вдосконалення викладання, для управління навчально-виховним процесом, тому що своєчасно отримана інформація про результати роботи вчителя і навчальної діяльності учнів дозволяє керівнику оперативно реагувати на труднощі, надавати адресну допомогу і регулювати освітній процес.

Серед різних напрямків підвищення ефективності управління якістю освіти важливим чинником в управлінні освітнім процесом у школі відзначається внутрішньошкільний адміністративний контроль - провідна функція управління, покликана виконувати роль зворотного зв'язку між підсистемами установи освіти.

Результати контролю мають сенс і впливають на ефективність шкільної діяльності, якщо самі піддаються контролю: аналізується правильність вибору критеріїв оцінки того чи виду діяльності, шукаються шляхи зіставлення та порівняння отриманих даних, розробляються напрями та етапи корекції виявлених недоліків.

Від чого залежить стиль роботи та управлінська діяльність керівника школи? Як досягти результативного керівництва сучасною школою? Найперше – це глибоко і всебічно знати стан справ на кожій ділянці, уміти виявляти причини, аналізувати їх, правильно і своєчасно реагувати на запити колективу... Сьогодні директор загальноосвітнього навчального закладу виконує (має) багато функцій (науковці називають більше 22).

Найважливішою умовою результативності керівництва (управлінської діяльності) є зворотній зв’язок (діалог), де контроль є способом цього зв’язку і засобом отримання інформації. Отже, внутрішкільний контроль – це система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності.

Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базуються саме на результатах внутрішкільного контролю.















Список використаної літератури.


  1. Горська Г., Чуракова Р. Організація навчально-виховного процесу в школі. – К., 1986.

2. Гуревич И. Принципы порождают требования. „Директор школы”, 2000.

3. Єльнікова Г.В. Наукові основи управління школою. – Харків, 1991.

4. Звєрєва В. Організаційно-педагогчна діяльність керівника школи”. – К., 1997.

4. Калинина Н., Лукьянова М. Результативность образовательного процесса: психолого-педагогические показатели и диагностика. „Народное образование”, 2000, №9.

5. Конаржевский Ю.А. Внутришкольный менеджмент. – М., 1993.

6. Пикельная В.С. Теоретические основы управления. Школоведческий аспект – М., 1990.

7. Пикельная В.С. Управленческие модели в деятельности руководителя школы – К., 1999.

8. Шубін М.А. Внутрішкільний контроль. – К., 1997.





























Додатки

Таблиця 1

Основні етапи уроку та їх ефективність

Тип уроку

Оптимальність вибору типу уроку



Засвоєння нових знань


Формування умінь і навичок


Застосування ЗУН






Узагальнення і систематизації




Перевірки і оцінки ЗУН




Комбінований урок





Організаційний
етап (час хв.)

Організація класу, підготовка школярів до навчальної діяльності





Визначення мети і завдань уроку, усвідомлення їх учнями




Перевірка домашнього завдання, актуалізація знань

(час хв.)

Сприяння перевірки домашнього завдання актуалізації знань





Оптимальність вибору методів контролю





Усні


Письмові


Практичні




Індивідуальні


Групові


Фронтальні






Репродуктивні


Частково-пошукові


Пошукові








Рецензування відповідей учнів /





Об'єктивність оцінок


Вивчення нового матеріалу

(час хв.)

Оптимальність добору навчального матеріалу





Реалізація принципів навчання





Здійснення міжпредметних зв'язків



Оптимальність вибору форм навчання





Фронтальна


Групова


Індивідуальна





Здійснення диференційованого та індивідуального підходів





Оптимальність вибору методів навчання





Словесні


Наочні


Практичні






Репродуктивні


Частково-пошукові


Пошукові








Індуктивні


Дедуктивні


Традуктивні








Самостійні


Під керівництвом учителя








Ефективність роботи з підручником і літературою





Добір та використання наочності та ТЗН





Оптимальність вибору методів стимулювання





Мотивів інтересу


Мотивів обов'язку






Забезпечення двостороннього зв'язку учнів і учителя


Узагальнення та систематизація матеріалу (час хв.)

Виділення головного, здійснення порівняння і систематизації





Оптимальність вибору методів і форм узагальнення





Ефективність використання схем, таблиць, карт, тез, планів



Засвоєння основних ідей і положень, способів діяльності


Контроль засво
єння навчального
матеріалу (пере
вірка ЗУН)
(час_ хв.)
Протягом уроку

Оптимальність підбору запитань і завдань





Оптимальність вибору методів контролю





Усні


Письмові


Практичні






Індивідуальні


Групові


Фронтальні








Репродуктивні


Частково-пошукові


Пошукові



1

Рецензування відповідей учнів





Об'єктивність оцінок





Організація контролю і самоконтролю учнів


Таблиця 2

Підсумкова таблиця аналізу відвідуваних уроків учителя

Параметри уроку

Оцінки параметрів уроку

Середнє значення

4,09

7,09

...


...

...

...



...

Оптимальність вибору форм навчання

3

2



2,5

Фронтальна

4

3



3,5

Групова

2

0



1

Індивідуальна

3

1



2

Здійснення диференційованого та індивідуального підходу



2



1





1,5

...

...

...



...









Таблиця 3

Зведена таблиця за результатами відвідуваних уроків учителів





Параметри уроку

...

Н.Г.Діюк

П.В. Рогоза

М.А. Сорока

І.М. Ярчук

...



Середні значення

...


...

...

...

...




...

Оптимальність добору навчального матеріалу


3

3

4

2




3

Реалізація принципів навчання


2

3

3

2




2,5

Здійснення міжпредметних зв’язків


2

2

3

1




2

Оптимальність вибору форм навчання


3

4

4

3




3,5

...


...

...

...

...




...



Таблиця 4

Підсумкова таблиця за результатами анкетування вчителів

Прізвище вчителя


Реалізація принципів навчання

Здійснення міжпредметних зв’язків

Оптимальність вибору форм навчання



...


...


...

...

...



Н.І. Іванюк


3

2

4



А.В. Петренко


2

3

3



Н.А. Сидорчук


3

3

4



І.М. Шульженко


2

4

3



...


...

...

...



Середнє значення


2,5

3

3,5







Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 01.11.2015
Раздел Другое
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров498
Номер материала ДВ-113162
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх