Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Статьи / Доклад "Сучасні підходи до проектування та проведення уроку" (початкові класи)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Доклад "Сучасні підходи до проектування та проведення уроку" (початкові класи)

библиотека
материалов

Сучасні підходи до проектування та проведення уроку

у початкових класах (теоретичний аспект)

Проектування уроку на засадах компетентнісного підходу нині впроваджується на усіх рівнях освіти, оскільки визнається науковцями дієвим інструментом інтенсивного розвитку кожного учня, і врешті-решт це є джерелом інноваційних змін у країні.

Для української освіти нині окреслились чотири основні виклики часу, які прямо чи опосередковано впливають на її стан і перспективи розвитку:

•     глобалізація (бізнес без кордонів, відкрита освіта, жорстка конкуренція на ринку праці і володіння джерелами енергії);

•     демографічна криза (зменшення людських ресурсів, старіння населення, відтік здібної молоді), що вимагає пошуку шляхів оптимізації якості освіти, ефективного використання освітнього і виробничого потенціалів;

•     інновації в науково-технічній сфері (ІКТ, нанотехнології, біотехнології тощо), що зумовлюють потреби швидких і науково обґрунтованих змін у змісті і методиках навчання; формування у людей здібності навчатися впродовж життя;

швидкість і частота комунікацій у різних сферах суттєво змінюють навчальне, культурне середовище, інформаційний і, зокрема, освітній простір країни.

Очевидно, що розв'язання цих глобальних проблем довгострокового розвитку країни найтіснішим чином пов'язані з якістю людського потенціалу, а отже з якістю шкільної освіти, коренем якої є початкова ланка.

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти.

Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність.

Ідея компетентнісного підходу - одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством.

Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом. Проблема формування компетентної особистості стала предметом глибокого і різнобічного дослідження, яке проводять міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, - ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Ради Європи та ін.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.

Зарубіжними та вітчизняними науковцями виділено ключові, загальнопредметні і предметні компетентності, які визначають якість сучасної освіти. Теоретичні засади, які розкривають сутність понять "компетентність", "компетенція", визначають структуру компетентності, класифікацію компетентностей, їх ієрархію тощо, висвітлені у низці публікацій науковців Росії і України (Байбара Т. М., Бібік Н.М., Бондар С.П., Єрмаков І.Г., Зимня І.А., Краєвський В.В., Локшина О.І., Овчарук О.В., Пометун О.І, Савченко О.Л., Трубачева С.Е., Хуторський А.В. та ін.).

В ієрархії компетенцій – ключові, загальнопредметні, предметні – наразі нашу увагу зосередимо на предметних.

Запровадження компетентнісного підходу у навчально-виховний процес зумовило доопрацювання змісту початкової математичної освіти. У зв’язку з цим метою і  результатом навчання визначено математичну компетентність як предметну. Нині до такої думки прихиляється все більше дослідників теорії і  практики початкової школи.

Узгоджене бачення цієї дефініції, вироблене співробітниками лабораторії початкової освіти, подано у проекті нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти [4]. У документі зазначається, що предметну математичну компетентність слід розуміти як здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишньої дійсності, застосовувати досвід математичної діяльності для розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач. Це складне особистісне утворення, яке включає різноманітні розумові процеси, інтелектуальні й  практичні вміння, а також психологічні характеристики – мотивацію, самостійність, самоконтроль, відповідальність, упевненість.

Проведений аналіз наукових публікацій (О.Леонтьєв, А.Тихоненко,
Ю.Трофименко та ін.) дозволив об’єднати уміння та способи діяльності, які
формуються у процесі навчання математики, в групи умінь, необхідних у
 
повсякденному житті, а саме:

уміння здійснювати обчислення;
– уміння користуватися інформацією, поданою у різних формах;
– уміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати дані;
– уміння визначати довжини, площі, об’єми реальних об’єктів.

Згідно з цим переліком можна виокремити відповідні складові математичної компетенції – обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Це свого роду внутрішній ресурс предметної математичної компетентності.

Основу обчислювальної складової математичної компетентності утворює готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях. У змісті початкової математичної освіти до їх числа, зокрема, відносять вміння порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними; знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з  ними тощо.

До інформаційно-графічної складової віднесемо уміння, навички, способи діяльності, пов’язані із графічною інформацією – читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й  записувати вирази із змінними, знаходити їх значення; користуватися годинником і  календарем як засобами вимірювання часу тощо.

Логічна складова компетентності забезпечується здатністю учня виконувати логічні операції у процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів, головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати
ситуації у
  навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо.

Геометрична складова виявляється у володінні просторовою уявою, просторовими відношеннями (визначати місце знаходження об’єкта на площині і в  просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювальними (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструкторськими вміннями і навичками (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники, конструювати геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини).

Оволодіння учнями зазначеними складовими компетенції у системі забезпечує формування у  них предметної математичної компетентності як цілісного особистісного утворення. Розроблення методики цього процесу – перспективна проблема теоретиків і практиків початкового навчання.



Проектування уроку – це врахування основних принципів дидактики, визначення принципів навчання як провідних ідей, відхід від шаблонної структури уроку з постійним набором структурних складових. У поєднанні з компетентнісним підходом до освіти – це спроба привести у відповідність освіту і потреби суспільства. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь, навичок і особистісно- орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня.

Основне завдання модернізації шкільної освітньої системи визначається формуванням в учнів здатності до ефективної життєдіяльності в світі, здатності до самоусвідомлення, самооцінки, самовизначення та самореалізації.

Компетентнісний урок спрямований на формування основних компетентностей через роботу учнів з різноманітною інформацією, через формування умінь ефективно і творчо застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, удосконалення прийомів самостійного здобуття нових знань, активізацію роботи в умовах пошуку, розвиток пізнавальних процесів у школярів. Урок підпорядковується всім закономірностям процесу навчання, незалежно від форми навчання, «…у ньому, як у цілісному відрізку процесу навчання, взаємодіють усі його компоненти – цілі, дидактичні задачі, зміст, методи, матеріальне оснащення». (Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій освіті: теоретичні засади / Т. М. Байбара // Початкова школа. — 2010. - №8.-c.21-23.)

Сучасний урок – це середовище суб’єкт-суб’єктної та полісуб’єктної взаємодії, в основі якої – співпраця, співтворчість учителя з учнями, набуття ними не лише пізнавального, а й соціального досвіду. Домінування суб’єктності учня є основною характеристикою якості уроку. Розглянемо, за яких умов вона досягається:

1.Пріоритетність мотиваційного забезпечення навчального процесу на уроці.
Важливо, щоб мотивація учіння була впродовж усього уроку. Кожна дитина повинна розуміти що вона робить на уроці і для чого це потрібно.

2.Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки й проведення уроку. Це і використання різноманітних методичних посібників, зошитів з друкованою основою, і доступ учителів до електронних видань, і поява в початкових класах сучасних технічних засобів навчання, відкритість зарубіжного досвіду. Цей масив інформації дозволяє зробити уроки більш динамічними і цікавими.

3.Технологічність навчання як інструмент суб’єктності і полісуб’єктності сучасного уроку. Це зумовлено вимогами компетентнісно-зорієнтованої освіти:

  • опанування на практиці загально-навчальних технологій,

  • навчального співробітництва,

  • диференційованого навчання,

  • проектного навчання,

  • ігрової діяльності.

У всіх цих технологіях від початку й до завершення навчання учень має бути його активним суб’єктом.

4.Збагачення діяльнісного компонента уроку різними видами навчальної взаємодії: групова робота, включення інтерактивних методів і прийомів, розгортання діалогів та полілогів, виконання творчих та евристичних завдань – створює реальні передумови для мотивації та активної пізнавальної позиції кожної дитини.

5.Акцентування в контрольно-оцінювальній складовій уроку на особистій відповідальності учня за якість своєї роботи. Учителю не потрібно самому все перевіряти та оцінювати. Частину повноважень слід передати дітям. Поступово вони оволодівають прийомами самоконтролю, самоперевірки, самооцінювання. Не менш важливо, що така суб’єктність у навчальній діяльності стимулює відповідальну поведінку дитини поза класом.
6.Сприятливе
психодидактичне, гігієнічне середовище уроку. Цей аспект організації уроку є надзвичайно важливим критерієм реальної турботи вчителя про емоційне та психічне самопочуття дітей під час уроку.

Що стосується назви «компетентнісний урок», то зрозуміло, що оновлення змісту й методики початкової освіти здійснюється на засадах компетентнісного підходу. Цей підхід – найважливіший засіб реалізації особистісно-зорієнтованого навчання, адже компетентності й компетенції мають бути особистісним надбанням кожного учня.

Правильно вважати компетентнісний підхід теоретичною й методичною основою проведення сучасного уроку, що орієнтує вчителя на результативно-діяльнісну освіту.

Готуючись до уроку, вчитель має брати за основу такі методичні заходи:
1.Чітке зазначення теми і мети уроку. Необхідно враховувати міру залучення учнів
до організації уроку. Обов’язковим орієнтиром у формуванні вчителем розвивальних цілей є зміст ключових компетентностей. Наприклад, із метою формування ключової компетентності вміння вчитися в початкових класах потрібно формувати на уроках такі інтелектуальні вміння:

  • аналізувати навчальний матеріал,

  • порівнювати,

  • установлювати головне,

  • визначати причинно – наслідкові зв’язки,

  • узагальнювати,

  • доводити,

  • діяти за аналогією.

Розвитку самостійності сприяє формування вмінь працювати за зразком і вказівками вчителя, схемами, таблицями, за підручником, формування вмінь самостійно застосувати правило, самостійне ознайомлення з новим матеріалом.

2.Визначення змісту уроку, аналіз можливостей підручника та інших джерел для реалізації мети і завдань уроку відповідно до готовності дітей засвоювати навчальний матеріал.

3.Планування дій, вибір та поєднання методів і прийомів навчання.
Оскільки у виборі методів навчання визначальним є зміст, то для кожного предмета існують провідні види діяльності. Наприклад, на уроках читання домінує робота над текстом у взаємозв’язку з аналізом його образних засобів; на уроках мови – різноманітні види аналізу та вправ на зв’язному тексті; на уроках природознавства спостереження й дослідницька робота.

4.Вибір форм організації навчальної діяльності.

Тут важливо орієнтуватися в методичних можливостях фронтальних та індивідуальних форм навчання молодших школярів. Доцільно використовувати різні види групової роботи, під час якої формуються вміння співробітничати, створюються умови для демократичного міжособистісного спілкування, взаємного навчання. На цьому етапі робота повинна бути спрямована на формування діяльнісного компетентнісного підходу.

5.Взаємозвязок структурних компонентів уроку та його відносна завершеність. Це найбільш різноманітна та варіативна частина - процес розуміння і застосування набутих знань, який теж базується на впровадженню діяльнісного підходу.

6.Підсумок навчальної діяльності, передбачення способів зворотнього зв’язку.

7.Яким чином буде організовано оцінювання та самооцінювання учнівської діяльності.

8.Домашнє завдання.

Отже, щоб добре підготуватися до уроку, потрібно визначити зміст і відповідне методичне забезпечення. Вводити ситуації розмірковування на всіх етапах, співпрацю на рівні учень-учень, учень-вчитель, завдання диференційованого характеру, викладання на різних рівнях складності. Протягом уроку необхідно створювати проблемні ситуації, спонукати учнів робити висновки, висловлювати оцінні судження. Пам’ятати, що вчитель – організатор самостійної, активної пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, у методиці уроку мають відображатися загальні вимоги до організації навчання в початкових класах і специфічні етапи, прийоми, зумовлені віком учнів.

Особливо важливі динамічність і водночас цілеспрямованість уроку, чіткий розподіл часу, взаємозв’язок навчальної діяльності з ігровою, опора розумових дій на практичні, поступовий перехід від співробітництва з учителем до самостійної роботи з різною мірою педагогічної підтримки.

Основними особливостями

компетентнісно – орієнтованого уроку

науковці визначають :

конструювання дидактичного матеріалу різного типу, вигляду і форми, визначення мети, місця і часу його використання на уроці;

продумування вчителем можливостей для самореалізації учнів;

проведення спостережень за школярами (процедур відстежуючого характеру);

надання учням можливості ставити питання, не стримуючи їх активності і ініціативи;
• заохочення висловлених учнями оригінальних ідей і гіпотез;
• організація обміну думками, позиціями, оцінками.

Для забезпечення максимальної ефективності у проведенні особистісно-орієнтованого уроку педагогові слід:

використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб'єктного досвіду щодо запропонованої теми;

створювати атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу;
• стимулювати до використання учнями на уроці різноманітних способів виконання завдань, без боязні помилитися, отримати неправильну відповідь;
• заохочувати прагнення учня пропонувати свій спосіб роботи (вирішення задачі), аналізувати в ході уроку різні способи, запропоновані дітьми, відбирати і аналізувати найбільш раціональні, відзначати і підтримувати оригінальні;
• застосовувати завдання, що дозволяють учневі самому вибирати тип, вигляд і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);

створювати педагогічні ситуації спілкування, що дозволяють кожному учневі, незалежно від його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність, вибірковість до способів роботи;

обговорювати з дітьми в кінці уроку не тільки те, що "ми дізналися" (чим оволоділи), але і те, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що б хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому;

при опитуванні на уроці (при виставлянні відміток) аналізувати не тільки правильність (неправильність) відповіді, але і його самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати і знаходити різноманітні способи виконання завдань;

при завданні додому називати не тільки зміст і об'єм завдання, але і давати докладні рекомендації по раціональній організації навчальної роботи, що забезпечує виконання домашнього завдання.

Про ефективність особистісно - орієнтованого уроку свідчать:

створення вчителем на початку уроку позитивного емоційного настрою на роботу;

повідомлення учням не тільки теми уроку (його зміст), але і мету, форми організації їх діяльності;

стимулювання учнів до активних дій із засвоєння знань, до доповнення і аналізу відповідей товаришів (рецензуванню відповіді);

прагнення до створення ситуації успіху для кожного школяра;

залучення альтернативних шляхів пошуку інформації учнями, при підготовці до уроку;

використання суб'єктивного досвіду і опора на інтуїцію кожного учня;

застосування важких ситуацій, що виникають по ходу уроку, як область додаткових знань;

продумане чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів.

Отже, проектування уроку у початковій школі на засадах компетентнісного підходу вимагає від сучасного педагога уміння організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів шляхом поєднання «освіти для всіх» з «освітою для кожного».


Література:

  1. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій освіті: теоретичні засади / Т. М. Байбара // Початкова школа. — 2010. - №8.-c.21-23.

  2. Бібік Н. М. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Н. М. Бібік // Науковий часопис НПУ ім. Михайла Драгоманова. — серія 17 (вип. 17). - 2010.-127с.

  3. Державний стандарт початкової загальної освіти //mon.gov.ua//.

  4. Онопрієнко О. В. Предметна математична компетентність як дидактична категорія / О. В. Онопрієнко // Початкова школа. - 2010. - № 11.-С.17

  5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

  6. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: монографія / С. А. Раков. — X.: Факт, 2005.-360 с.

  7. Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід та українські перспективи; під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: К.І.С., 2005.-368с.

  8. Гудзик И. Ф. Компетентносно ориентированное обучение русскому языку в начальних классах (в школах с украинским языком обучения) / И. Ф. Ґудзик. - Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2007. - 496 с.

  9. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : [б-ка з освітньої політики] ; під заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - С. 66-72.

  10. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод, посіб. / О. І. Пометун. - К. : АСХ, 2004.-192с.

  11. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : [б-ка з освітньої політики]; під заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - С. 16-25.

12. Теоретические и методические основы изучения математики в начальной
школе / А.В. Тихоненко [и др.]; под ред. А.В. Тихоненко. – Ростов н/Д.:
Феникс, 2008.








Автор
Дата добавления 06.11.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Статьи
Просмотров130
Номер материала ДБ-326226
Получить свидетельство о публикации

Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх