Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Русский язык и литература / Статьи / Доклад "Урок літератури і формування інноваційної особистості"

Доклад "Урок літератури і формування інноваційної особистості"



Осталось всего 4 дня приёма заявок на
Международный конкурс "Мириады открытий"
(конкурс сразу по 24 предметам за один оргвзнос)


  • Русский язык и литература

Поделитесь материалом с коллегами:

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Чисельні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання інноваційної особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.

Школа XXI століття — школа компетентної, відповідальної людини, а значить — переходу від знаннєвої до компетентнішої освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських документах — Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі. Зокрема, в Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта XXI століття — це освіта для людини. її стрижень — розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни». Тому компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення. Загальнопедагогічні основи цього підходу розглядають українські вчені Н.Бібік, С.Бондар, І.Єрмаков, О.Пометун, І.Родигіна, О.Савченко, А.Хуторськой, Т.Яценко та інші. Водночас потребують подальшої розробки питання практичної реалізації компетентнісного підходу на уроках зарубіжної літератури: пошук технологій, методів та прийомів формування компетентної особистості.

Механізмом формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури є комплекс послідовних етапів: цілепокладання → визначення очікуваних результатів → мотивація → ситуація успіху здобування знань → формування умінь та навичок → творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях → контроль сформованості компетентностей → саморозвиток, самоосвіта особистості.

Інноваційна значущість даного механізму полягає у створенні ефективного процесу виховання інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Змістовим та організаційним наповненням системи формування компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності.

Як створити умови для розвитку особистості? В першу чергу треба пам’ятати, що на уроці зарубіжної літератури учень поринає у неповторний світ мистецтва слова, стає активним співучасником творіння письменника, намагаючись зрозуміти героїв, їхні вчинки, приймає або не приймає позицію автора, тобто виступає у ролі творця власної життєвої позиції, яку вчиться відстоювати.

Реалізувати цю концепцію можна лише за умов формування учнів як вдумливих небайдужих читачів. Основою будь-якого уроку зарубіжної літератури завжди буде текст художнього твору, а вдумливий читач зможе його зрозуміти, пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань.

Велику увагу треба приділяти мотивації, яка фокусує увагу дітей на проблемі й викликає інтерес до теми уроку. Для цього потрібно відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень дітей, адже, маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання та вдосконалення. Скажімо, на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися...» розмірковуємо над тим, чи існує проблема нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і які шляхи її розв’язання бачать учні. Можна використовувати також інтелектуальну розминку, відгадування загадок, асоціації та творчі завдання, медіа-слайди тощо.

Обох учасників навчально-виховного процесу повинен об’єднувати пізнавальний інтерес. Учитель і учень прагнуть нових знань, які служать їм матеріалом для побудови свого „Я”, своєї особистості. Отже, головне завдання вчителя, полягає в тому, щоб перекласти свою індивідуальність на мову педагогічного спілкування, в основі якого рівноправні суб’єкт – суб’єктні стосунки з учнем.

Увесь навчальний матеріал, весь навчально-виховний процес мусить бути персоналізований. Для цього вчителю треба знайти такі форми, способи його організації, які апелювали б до власного досвіду учня, активізували його емоційно інтелектуальну сфери, підключали їх до процесу пізнання. Щоб учень не відсиджував урок, а відчував свою власну причетність до всього, що відбувається на ньому.

Традиційний урок для цього не підходить. На ньому учні отримують головну характеристику художнього твору (від учителя, з підручника), яку запам’ятовують. Вивчення в такому разі набуває для них особистісного смислу і цінності, залишається на узбіччі їхнього духовного досвіду.

Більшість з нас прагне на уроках допомагати дітям усвідомити себе особистістю, виявити свої можливості, реалізувати свої здібності. Ми прагнемо формувати світогляд дитини, який являється дороговказом у житті кожної людини, надійним інструментом, що визначає основні орієнтирні критерії і напрям діяльності. Школа має дати учневі позитивну життєву настанову. Він мусить не боятися життя. Школа повинна виховувати в нього, якщо згадати І. Канта, „бадьоре серце”, бо тільки так випускник може вистояти у суворій життєвій боротьбі, яка на нього чекає за її порогами.

Щоб домогтися хоча б якихось успіхів у плані впливу літератури на дитину, то потрібно насамперед викликати у неї бажання читати і не просто читати, а жити разом з героєм, героїнею, страждати, боротися, перемагати, прагнути бути таким як позитивні герої твору. В такому разі мусимо довести дітям, що література – це підручник життя.

Антуан де Сент-Екзюпері зазначав, що всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто про це пам’ятає. Вчителю, як нікому, слід про це пам’ятати.

Наступною умовою є досягнення взаєморозуміння з учнем, вміння поважати думку кожного, якщо навіть вона хибна, вчити вільно висловлювати свою думку, погоджуватися чи не погоджуватися із судженням інших. Роль учителя в цьому вміло спрямовувати дитячу думку у відповідне русло, використовуючи при цьому текст підручника. Для цього треба проводити систему випереджувальних завдань та запитань, на які учні шукають відповіді під час домашнього читання. Якщо просто сказати учням, щоб вони прочитали певний художній твір, для педагога означає нічого не сказати, бо в такому разі вчитель залишає себе поза процесом навчання. Адже учень через брак читацького досвіду може не звернути увагу на художню деталь, необхідну для розуміння твору, не збагнути підтексту і інше.

А випереджувальні завдання допомагають їм усвідомити те, про що йдеться в художньому творі, бачити в ньому роль ключових фраз, окремих епізодів. І тоді художній світ письменника наближається до юного читача, він обживає його, збагачується його моральними цінностями. Така домашня робота забезпечує усвідомлене сприйняття прочитаного та особистісність.

Наприклад, при вивченні твору „Мадам Боварі” можна дати таке завдання:

1. Прочитайте про життя Емми у шлюбі. В чому полягає причина Емминого розчарування?

2. Знайдіть докази того, щоб переконати нас: Шарль – це той чоловік, якого ми осуджуємо, захищаємо чи співчуваємо йому; Шарль – позитивний герой чи негативний?

Учні сперечаються, доказують один одному за допомогою тексту позитивні і негативні сторони характеру Шарля.

Після такої дискусії учні роблять висновок: це типова, пересічна людина, яку можна зустріти і тепер, але зовсім не такий тип, якого люблять романтичні особи. Закономірно, що учні відчувають себе не статистами на такому уроці, а його співтворцями. Те, що на ньому вивчається, привласнюється ними, як своє, лягає ще однією цеглиною в будову, ім’я якої „особистість”.

Так, на уроці позакласного читання за романом Ф. М. Достоєвського «Бідні люди» можна провести бесіду:

Враження якої людини справляє на вас Макар Дєвушкін?

Як характеризує ставлення героя до роботи Євстафій Іванович?

Про що свідчить фраза героя: «Вся репутация потеряна, весь человек пропал!»?

Як він сприймає те, що їх превосходительство дав йому 100 рублів?

Які почуття викликав у вас епізод перебування Макара Дєвушкіна у його превосходительства?

А що б зробили ви у такій ситуації?

Головне — «підштовхнути» дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей і прийняття рішень. Лише за таких умов школярі будуть творцями уроку, а значить — і власного життя.

У такому випадку вчитель виконує роль фасилітатора, організатора процесу навчання, в центрі якого — діяльність учня. Залученню школярів до процесу активного пізнання сприяють проблемні питання, які змушують розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями, формують високодуховну особистість, її життєву компетентність. Наприклад, у 8 класі на уроці «Шекспір — одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватись...» проблемне питання: «Чи сучасні ідеї Шекспіра як представника доби Відродження у XXI ст.?». Протягом уроку за стратегією сітка Елвермана діти збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, а під час підведення підсумків мають можливість аргументовано висловити свою точку зору. Вчитель намагається на уроках зарубіжної літератури насамперед навчити дітей мислити, висловлювати власні думки та відстоювати їх, сприймати та оцінювати світ за законами Добра, Справедливості, Любові. Цьому сприяє глибоке усвідомлення порушених у творі проблем з обов’язковою проекцією на власні, художній твір стає поштовхом для самовдосконалення, роздумів над власною поведінкою і світом, що оточує.

Сучасний урок літератури не можна уявити без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського, Є.Ільїна. Вже зовсім звичними на уроках стали прийоми інтерактивного навчання. Вчителі впроваджують роботу в групах та парах. Наприклад, складання порад «Як знайти справжнього друга», тлумачення афоризмів із повісті-казки А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такі види робіт вчать дітей співпраці в команді, допомагають усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації.

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного треба застосовувати елементи технології критичного мислення:

гронування;

діаграма Вена;

асоціації;

вільне письмо дає змогу висловити всі свої враження від знайомства із творчістю письменника;

сенкан є своєрідним узагальненням роботи над тим чи іншим твором або образом, тому його доцільно проводити після аналізу твору (образів): «Антуан де Сент Екзюпері», «Маленький принц», «Земля» (6 кл.). Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву.

Викликають зацікавленість художнім твором такі творчі завдання: «Залиши останнє слово для мене», «Продовж художній твір», «Доповни сюжет», «Запитання до автора (героя)», «Лист вдячного (обуреного) читача», «Лист до самого себе», вітальні листівки, заповнення анкети героїв.

Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвиткові здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.

Метод проектівосновна технологія формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже діти, працюючи над створенням проектів, навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Це можуть бути робота над проектами, тематичні та ювілейні газети, засідання гуртка «Любителів художнього слова», літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, зустрічі з письменниками, відвідання вистав Харківського драматичного театру.

Така система роботи допомагає виявити неординарних, творчих особистостей, а також побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, підвищити мотивацію щодо читацького інтересу.

Разом з тим існуюча система викладання зарубіжної літератури містить ряд недоліків, які ускладнюють процес формування інноваційної особистості:

навчальні програми лише предметно зорієнтовані, регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета, формування умінь та навичок;

традиційна система оцінювання успішності не дає змоги зробити висновок про рівень сформованості компетентиостей особистості.

Формування інноваційної особистості повинно відбуватися не лише на уроках зарубіжної літератури, а й під час вивчення інших предметів, у їх тісному взаємозв’язку. Також слід розробити систему оцінювання сформованості компетентностей особистості.

Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота вчителя-словесника буде за умови дотримання таких правил:

* Учитель і учень — партнери, рівні у процесі навчання. Поважайте один одного.

* Кожен учень — унікальна обдарована особистість. Відкрий її.

* Не марнуй жодної хвилини уроку. Використай їх максимально.

* Знання — це скарб. Наповни ними себе.

* Позитивні емоції — запорука якісного навчання. Створи ситуацію успіху.

Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще В.О.Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...».























7





57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


Автор
Дата добавления 06.11.2016
Раздел Русский язык и литература
Подраздел Статьи
Просмотров16
Номер материала ДБ-326253
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх