Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Доповідь на тему: " Комплексна краєзнавча робота при вивченні історії як засіб розвитку критичного мислення та національного виховання"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • История

Доповідь на тему: " Комплексна краєзнавча робота при вивченні історії як засіб розвитку критичного мислення та національного виховання"

библиотека
материалов

Управління освіти і науки

Житомирської обласної державної адміністрації

Бердичівське вище професійне училище






Доповідь



Комплексна краєзнавча робота при вивченні історії як засіб розвитку критичного мислення та національного виховання



(Обласна методична секція викладачів

суспільних дисциплін)









Підготувала:

викладач суспільних дисциплін Г.С.Ружанцева





2014р.


  Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.” 
  В розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особистості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді.

Об’єктивними причинами, що актуалізують важливість проблем духовного відродження молоді ,формування здібності критичного мислення, розробку нових, нетрадиційних підходів до шляхів їхнього вирішення є: національне відродження в історії, культурі, духовності, його зближення з загальнолюдським на основі зростаючої інтеграції сучасного життя українського та європейських народів; необхідність відновлення історичної пам’яті українського народу після «довготривалої хвороби – історичної амнезії» в радянські часи; становлення нового менталітету, мислення, регіональної самосвідомості учнівської молоді на основі особистісно-орієнтованого підходу та залучення нових форм громадянського виховання; переосмислення класичних та формування нових парадигм історичної освіти, взагалі, та, зокрема, історичного краєзнавства, як форми духовного розвитку. Як зазначається в Програмі розвитку краєзнавчого руху до 2010 року, «на сучасному етапі духовного відродження незалежної України історичне краєзнавство є невід’ємною складовою громадського руху та наукових досліджень, і спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у громадян і передусім у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. Тож зміна підходів до історичної освіти загалом, сьогодні вимагає переглянути наше ставлення до історичного краєзнавства.  
  Форми краєзнавчої роботи, які я застосовую в навчально-виховному процесі, передбачають застосування аксіологічного підходу, який в свою чергу створює умови для формування ціннісних орієнтацій особистості учня. Аксіологічний метод пізнання полягає у відборі тих фактів минулого, що пов’язані з культурними цінностями. Застосування такого підходу надає можливості для засвоєння учнями загальнолюдських, державних і етносоціальних цінностей життя і культури, що сприяє вирішенню проблеми самоідентифікації молоді в розумінні взаємовідносин: Людина – Земля, Людина – суспільство, Людина – Людина. Для учнів системи профтехосвіти це має особливе значення.

Для розвитку пізнавальної активності, відродження історичної пам’яті в училищі уже більше 20 років функціонує музей історії навчального закладу. Це дієва організаційна форма виховного простору і, водночас, механізм залучення учнів до суспільного життя, суспільно корисної праці, продуктивної освіти. З цією метою для учнів розробляється план проектної діяльності,завдяки якій учні знайомляться з основами науково-дослідницької роботи, практично включаються в громадську діяльність , піднімають у своїх проектах актуальні для нашого регіону проблеми, окремі проекти стосуються району в цілому. В учнів формується поняття «соціальна компетентність», що концептуалізує вищий рівень соціальної активності особистості - освоєння та розвиток соціальної дійсності, який досягається в процесі діяльності, поведінки, спілкування, споглядання тощо і завдяки гармонізації усвідомлення соціальних проблем і ціннісних орієнтацій (А. В. Брушлинський).

Освіта учнів завжди починається з ознайомлення з найближчим оточуючим світом і людьми, які живуть поряд. Тобто водночас відбувається процес соціологізації особистості та залучення дитини до вивчення історії рідного краю. Саме цю роль виконує краєзнавство. „Мета краєзнавства – пізнати своє близьке і в природі, і в людині. Воно простіше, а тому більш зрозуміле, ніж чуже й далеке”. Так писав М.М. Баранський у підручнику „Шкільне краєзнавство”

Форми краєзнавчої роботи.

Участь у краєзнавчих експедиціях • перебування в різних соціальних ролях.

Участь у роботі ліцейного музею, включення в реальне життя навчального закладу.

Краєзнавчі дослідження, здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність та історичне минуле на основі повноти знань про них.

Дослідження проблем сучасного історичного краєзнавства, усвідомлення особистістю юного дослідника соціальних проблем і способів взаємодії із суспільством.

Залучення до розробки учнівських проектів історико-краєзнавчої тематики, уміння спілкуватись, приймати рішення, формування комунікативних навичок.

Участь в історико-краєзнавчих акціях, турбота про людей старшого покоління.
В сучасному історичному краєзнавстві, однією з технологій найефективнішою є проектна , яка створює сприятливі умови для самореалізації особистості, дає поштовх для індивідуального та колективного пошуку, стимулює розвиток інтелектуального й творчого потенціалу учнів, розвиває відповідальність, необхідні психологічні якості, формує соціальні вміння та сприяє набуттю навчального і життєвого досвіду. Проектна технологія також висуває вимоги до організаторських умінь та здібностей педагога, який перетворюється із головного носія інформації на консультанта, від спеціальних знань якого залежить успіх спільних пошуків. Як правило, в процесі реалізації учнівських проектів учні об’єднані в малі групи. Питання груп є найважливішим питанням сучасної соціальної психології. Тому підготовчий етап проектних технологій передбачає вивчення педагогом психологічних особливостей своїх вихованців, їх соціальну адаптацію, уміння спілкуватись. Навчити учнів мистецтву спілкування – одне із завдань учителя, при цьому пам’ятаючи слова Екзюпері: „Розкіш людського спілкування – найвище життєве благо”.

В процесі спілкування відбувається взаємодія між людьми, як правило, різних поколінь, а значить, існує певна просторова та вікова дистанція. Даний процес передбачає обмін інформацією, знаннями, думками, досвідом, почуттями, власними переживаннями, що надзвичайно важливо для формування соціальної компетентності. При виборі учнем теми краєзнавчого дослідження слід обов’язково дотримуватися принципу добровільності, вільного вибору. Порада Карнегі застерігає: ”Не можна примусити людину робити якусь справу, як примусити її захотіти робити цю справу”. Лише за такої умови творчість і зацікавленість спільною справою стають потребою кожного з учасників.

Прикладом використання проектних технологій через форми краєзнавчої роботи може бути проект «Практичне впровадження музейної педагогіки».

 Мета даного проекту передбачає:

відновлення історичної пам’яті учнівської молоді з метою формування громадянина України ;

формування у молодого покоління громадянських рис, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь; відчуття особистої причетності до творення історії;

використання можливостей ліцейного музею як одного із ефективних засобів активізації позакласної та позашкільної роботи в сільській місцевості та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадянського та патріотичного виховання школярів;

залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини українського народу;

на прикладі вивчення історії рідного краю показати закономірність процесів економічного, соціального, політичного і культурного розвитку України; 

розвиток науково-дослідницьких здібностей учнів, уміння писати та захищати роботи з краєзнавчої тематики;

формування соціальної компетентності в учнівської молоді.

Завдання даного проекту передбачають:  

залучення учнівської молоді, батьків, громади до участі у спільному проекті .

проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі з метою формування в учнів навичок пошукової роботи, науково-дослідницької діяльності та методики ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця в ширшому історичному контексті; на основі історичних фактів розкрити особливості історії рідного краю, специфіку розвитку і характерні риси;

формувати навички самостійної системно-аналітичної діяльності учнів із різними джерелами інформації;

використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури в навчально-виховному процесі.

Залучення учнів до участі у власних проектах з даної проблематики, написанню пошуково-дослідницьких робіт.

Серед очікуваних результатів даного проекту належне місце відводиться: 

використанню можливостей ліцейного музею як одного із ефективних засобів активізації позакласної роботи та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадянського та патріотичного виховання; випуск брошур учнівських досліджень, ліцейної газети „Трикутник”, комп’ютерної верстки, проведення на базі училища обласного семінару з питання музейної педагогіки.

Участь учнів ліцею в історико-краєзнавчих акціях.

Саме через такі активні форми краєзнавчої роботи як проектні технології, пошуково-дослідницьку діяльність, використання новітніх інформаційних технологій, мультимедійних засобів навчання сучасні технології дадуть дитині не лише „суму знань, умінь і навичок, а зроблять її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання, які майже щодня потребують оновлення, в різних життєвих ситуаціях; готовою брати на себе відповідальність, активною у суспільному житті; такою, що розуміє несхожість людей і поважає чужу (і власну ) історію, культуру тощо. 

Програма середньої школи передбачає два способи повідомлення краєзнавчого матеріалу, які я використовую у своїй практиці: доповнення до основних тем та спеціальні уроки, на яких краєзнавчий матеріал допомагає скласти цілісну уяву про події, краще засвоїти однорідні явища і процеси.
Однією з найактивніших форм доповнення програмового матеріалу краєзнавчим є повідомлення учні, бажано у вигляді презентації. В даному випадку я заздалегідь даю завдання учневі, визначаю його об’єм, допомагаю у підготовці (підбір матеріалу) і перевіряю результат роботи. За таких умов повідомлення учнів краєзнавчого характеру стають яскравою ілюстрацією при вивченні теми, цінним доповненням, яке дає можливість розкрити рамки конкретної теми за допомогою регіонального компоненту.
Важливим методом подачі краєзнавчого матеріалу є уроки з історії краю. Ці уроки в програмі займають місце в кінці теми перед повторювально-узагальнюючими. Це дає можливість не тільки викласти матеріал по історії краю даного періоду історії України, але й провести узагальнення, систематизацію і корекцію знань учнів на даному етапі вивчення теми. Краєзнавчий матеріал органічно вписується в загальну канву історичних подій та процесів, дозволяє краще їх зрозуміти й засвоїти, а також я допомагаю учням побачити нерозривний зв’язок історії краю з історією України.
Але, вважаю, що програма шкільного курсу історії не передбачає цілого ряду тем вивчення історії рідного краю. Тому в своїй практиці вводжу додаткові теми краєзнавчого характеру.

Вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках історії, організація краєзнавчої роботи в ліцеї, екскурсії в історико-краєзнавчі музеї м.Бердичева, міста Житомира, міста Києва, міста Вінниці дають учням початкові знання з археології, етнографії, історичної демографії, історії культури та мистецтва. Все це не тільки поповнює багаж знань учнів новими цікавими даними, дозволяє бачити місце свого рідного краю в загальноісторичному процесі держави, але й розширює світогляд учнів, впливає на формування їхнього інтелекту та світосприйняття.

Пошуки краєзнавчого матеріалу, місцеві друковані видання (газети ″Земля Бердичівська″, ″Ріо-Бердичів″), збір експонатів до музею, зустрічі з учасниками і свідками історичних подій, догляд за пам’ятками історії та робота по вивченню і збереженню памятників історичного процесу, роблять учнів активним його учасником. Учні з задоволенням створюють власний запитальник, анкети, інтерв’ю по вивченні історії села і міста. В ліцеї оформлені тематичні папки краєзнавчого напрямку.
Таким чином вивчення історії рідного краю дає можливість зберегти для молодого покоління історичну та культурну спадщину рідного краю.
За час роботи викладачем історії дійшла висновку, що історію треба вчити ″проживати″ - переживати, відчувати, оцінювати, прогнозувати. І найголовніше, навчити любити історію, як своє життя – єдине і неповторне. Історія, на мою думку, комплексна наука, яка вбирає в себе всі інші науки, аналізує, синтезує їх.

На уроках, що проводяться нетрадиційно, йде процес самореалізації учня і викладача. Діти слухають і аналізують почуте, творять власні промови, пишуть творчі роботи, складають ділові, рольові, інтелектуальні ігри, розробляють сценарії цікавих дискусій . Учні творять власні ораторські промови з проблем сучасності, наприклад, ″В чому сенс життя ?″, ″Мій ідеал сучасної людини″, ″Куди йде Україна?″, ″Що хоче молодь?″, ″Хто врятує природу?″, ″Я – народний депутат″, ″Мій виступ в ООН щодо вирішення проблеми″.
Отже, прийшов час ламати старі стереотипи у ставленні до історичної науки як одноосібного предмета і відроджувати кращі традиції національної педагогічної культури викладання. Намагаюсь активно впроваджувати інноваційні технології уроку, бо в них зерно творення нової людини. Під інноваційною технологією уроку розумію такий навчальний процес, який забезпечує глибокі знання, що здобуваються активно, а не старим традиційним схоластичним шляхом. Але при цьому слід пам’ятати, що інноваційні технології потребують високого наукового рівня викладання матеріалу, оригінальності, яка б впливала на всі види пам’яті і творчість, що збуджує емоції.


Краткое описание документа:

Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, „який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.” 

Автор
Дата добавления 22.01.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров331
Номер материала 328569
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх