Инфоурок / Начальные классы / Статьи / Доповідь "Використання дослідницьких методів в початковій школі"
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Доповідь "Використання дослідницьких методів в початковій школі"

библиотека
материалов

«Використання дослідницьких методів

в початковій школі»



Ще Сухомлинський зазначав: «Страшна ця небезпека - неробство за партою, неробство місяці, роки. Це розбещує морально, калічить людину і ... нічого не може відшкодувати з того, що упущено в найголовнішій сфері, де людина повина бути трудівником - у сфері думки ».


Розвиток інформаційного суспільства, научно- технічнічні перетворення, ринкові відносини потребують від кожної людини високого рівня професійних і ділових якостей, здатності орієнтуватися в складних ситуаціях, швидко і безпомилково приймати рішення. І саме дослідницька діяльність дозволяє вирішувати одночасно питання навчання, розвитку та виховання підростаючого покоління.

Цілком зрозуміло, що школа не забезпечить учня знаннями на все життя, але вона здатна і повинна озброїти його методами пізнання, сформувати пізнавальну самостійність.

Cеред важливих завдань, що стоять нині перед початковою школою, є розвиток теоретичних і практичних умінь, навчання вмінням і навичкам дослідницького пошуку, опанування школярами основ наукового світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності.

Одним з перших прихильників методу відкриття або дослідження як основи навчання вважають Яна Амоса Коменського. Але, мабуть, найбільш полум'яними захисниками цього методу були російські педагоги і психологи початку XX століття Василій Порфирійович Вахтеров і Лев Семенович Виготський.

        І сьогодні дуже актуально звучать слова В.П. Вахтерова про те, що освічений не той, хто багато знає, а той, хто хоче багато знати, і вміє добувати ці знання.

Щоб залучити учнів до активної пізнавальної діяльності, вчителі нащої школи намагаються таким чином організувати свою роботу, щоб в учнів виникло бажання діяти і вносити нове у свій досвід. Якнайкраще активну пізнавальну діяльність школярів забезпечують проблемно-пошукові методи навчання. Учитель створює проблемну ситуацію, у якій учень усвідомлює завдання, але знань для його виконання в нього бракує. Однак їх цілком достатньо, щоб почати пошук способу розв’язання, тобто новим для учня є не тільки здобуті знання, але й способи дій для їхнього здобуття. Під час процесу розв’язання проблемної ситуації під керівництвом учителя відбуваються такі види розумової діяльності учнів як усвідомлення неможливості застосувати відомий спосіб, формулювання проблеми, висунення припущень, гіпотез щодо її розв’язання, їх випробування й формулювання висновку. Саме такі види розумової діяльності повинні бути сформовані для ведення пошуково-дослідницької діяльності в будь-якому віці і для вирішування будь-якої проблеми.

Дослідницька діяльність учнів – це сукупність дій пошукового характеру, що веде до відкриття невідомих для учнів фактів, теоретичних знань і способів діяльності.

Головним змістом дослідження у сфері освіти є те, що воно є навчальним. Це означає, що його головною метою є розвиток особистості дитини, а не одержання об’єктивно нового результату, як у «великій» науці.

Навчально-дослідницька діяльність передбачає такі етапи:

  1. знайомство з літературою;

  2. виявлення (бачення) проблеми;

  3. постановка (формулювання) проблеми;

  4. з’ясування незрозумілих питань;

  5. формулювання гіпотез;

  6. планування і розробка навчальних дій;

  7. збирання даних (накопичення фактів, спостережень, доказів);

  8. аналіз і синтез зібраних даних;

  9. підготовка до написання повідомлень;

  10. виступи з підготовленими повідомленнями;

  11. переосмислення результатів у ході відповідей на запитання;

  12. перевірка гіпотез;

  13. побудова нових повідомлень;

  14. побудова висновків і узагальнень .

Особливість професійної підготовки вчителя до організації такої діяльності молодших школярів полягає в тому, що він не тільки повинен уміти організовувати навчально-дослідницьку діяльність учнів, але й сам досконало володіти методами наукового дослідження (уміти формулювати проблему, завдання, питання; розробити гіпотезу, визначити схему експерименту, знайти чинники, шляхи й засоби наукового аналізу тощо).

Педагог, який керує дослідницькою практикою дітей, повинен:

  1. знаходити й ставити перед учнями реальні навчально-дослідницькі завдання в зрозумілій для дітей формі;

  2. уміти захопити учнів дидактично цінною проблемою, зробивши її проблемою самих дітей;

  3. бути здатним до виконання функцій координатора й партнера в дослідницькому пошуку; уміти уникати директивних вказівок і адміністративного тиску;

  4. бути терплячим до помилок, які допускають діти у спробах знайти власне рішення. Пропонувати свою допомогу або адресувати школярів до потрібних джерел інформації тільки в тих випадках, коли учень починає відчувати безнадійність свого пошуку;

  5. організовувати заходи для проведення спостережень, експериментів і різноманітних досліджень;

  6. надавати можливість для регулярних звітів творчих груп і обміну думками в ході відкритих загальних обговорень;

  7. заохочувати й усіляко розвивати критичне ставлення до дослідницьких процедур;

  8. уважно стежити за динамікою дитячих інтересів до досліджуваної проблеми; уміти закінчити дослідження й роботу з обговорення рішень до того, як діти втратять інтерес до проблеми;

  9. бути гнучким і при збереженні високої мотивації дозволяти окремим учням продовжувати працювати над проблемою добровільно, поки інші учні вишукують шляхи підходу до нової проблеми .

Дослідницька діяльність учнів може бути успішною в тому випадку, якщо вона буде будуватися на наступних принципах:

  • доступності;

  • природності;

  • наочності;

  • свідомості;

  • самодіяльності.

Учень оволодіє ходом свого дослідження тільки в тому випадку, якщо зможе прожити його на власному досвіді. Саме дослідницька діяльність дає учневі набагато більшу свободу розумової діяльності, чим репродуктивна.

Можливість вибору власної предметної діяльності стимулює дитину до самостійного аналізу її результатів і наслідків. Кожен досягнутий результат породжує рефлексію, наслідком якої стає поява нових планів і задумів. Які надалі втілюються в нові дослідження. Більшість учнів, спробувавши себе в дослідницькій діяльності і отримавши позитивні оцінки своїх результатів, повертаються до ц неї знову і знову. Таким чином, навчальна активність набуває безперервного і мотивованого характеру.

Іноді подібний результат не досягається лише в тому випадку, якщо проблема, яку учень узявся вирішувати, йому не під силу. Тому одним з головних принципів, окрім принципу самостійності, є принцип доступності дослідження. Заняття дослідницькою діяльністю передбачає освоєння матеріалу за межами шкільного підручника, і це відбувається на високому рівні труднощів. Педагог повинен пам’ятати, що поняття «високий рівень труднощів» має сенс тоді, коли це стосується конкретного учня, а не конкретного навчального матеріалу: те, що для одного учня достатньо складно й незрозуміло, для іншого – просто й доступно.

Одним з важливих принципів організації дослідницької діяльності є принцип природності. Цей принцип пояснюється так: тема дослідження, за яку береться школяр, не повинна бути надуманою дорослим. Вона повинна бути реальною, цікавою і справжньою, а значить такою, що виконується.

Наступним принципом організації дослідницької діяльності є принцип наочності або експериментальності.

Засобами наочності вважають не тільки те, що може сприйняти зір людини, а й уявлення, які з’являються, наприклад, в ході слухання образної мови або читання художньої літератури. У дослідницькій діяльності людина пізнає властивості речовин і явищ не тільки зором, але й за допомогою інших аналізаторів.

Не менш важливим принципом реалізації дослідницької діяльності школяра є принцип свідомості виконуваної учнем роботи.

Проте, найголовнішим зі всіх вище перерахованих принципів є принцип самодіяльності школяра, оскільки саме самостійна діяльність у ході навчального дослідження є головним показником розуміння учнем проблеми, що вивчається ним.


Этапи дослідницької діяльності

  • I етап - організаційнний 
    - в
    ибір теми
    - постановка проблем
    и
    - план
    ування

  • II етап – реалізації (основний) 
    - работа
    з pізноманітними джерелами інформації
    - проведе
    ння власних досліджень

  • - обробка текстового, науково-графічного матеріалу
    - коррекция пром
    іжних результатів
    - оформлен
    ня роботи у відповідності з вимогами

  • III етап – презентація (завершення роботи) 
    - за
    хист роботи
    - сп
    івставлення цілей з результатами

  •  IV етап – рефлексивно – оціночний


Види дослідницької діяльності:
- на уроці:

  • Застосування проблемного методу навчання (вчитель ставить проблемне питання, учні шукають способи розв′язання)

  • Проведення навчального експерименту

  • Нетрадиційні уроки (урок -  презентація «Планети Сонячної системи», ток-шоу «Суд над бактеріями», «Турнір юних натуралістів», «Створення міні – проектів» та інше)

  • Домашні завдання дослідницького характеру:

  • Спостереження за живими об′єктами, своїм організмом

  • Досліди з рослинами

  • Творчі завдання – вірші, твори, кроссворди, вікторини, презентації.

  • Літні завдання (створення гербарію, колекції)

В третьому класі темою нашої роботи стало дослідження лікарських рослин нашої місцевості. Ознайомшись з даною темою на уроках природознавства, кожний учень отримав список завдань, які виконував протягом літніх канікул.

1.Обстежити своє подвір′я, дачну ділянку та скласти перелік виявлених лікарських рослин (використовувати визначник, власні знання, допомогу батьків).

2. Провести опитування батьків і принести сімейний рецепт використання корисних властивостей лікарських рослин.

3. Зібрати зразки знайдених лікарських рослин, виготовити гербарій.

4.Вибрати рослину для дослідження, переглянути літературу про цю рослину, запитати у інших людей, використати Інтернет, поспостерігати.

5.Зробити малюнок або фотографію.

6.Екологічна листівка. Написати листа від імені лікарської рослини людям з проханням про допомогу и порадами, щодо використання.

Зібрані роботи захищалися учнями на уроках природознавства, громадянської освіти та годинах спілкування. Після узагальнення спостережень, розробили правила збору лікарських рослин, встановили, що є лікарською сировиною, підвели підсумки дослідницької роботи “Аптека під ногами”.

- в позаурочний час:

  • Підготовка та участь в предметних олімпіадах

  • Участь в конкурсах

  • Участь в навчальних екскурсіях

  • Написання творчіх робіт

  • Підготовка повідомлень

  • Виконання міні дослідів

  • Опис рослин і тварин за планом.

Один з видів дослідницької роботи в позаурочний час є екскурсія . Тут широкі можливості для спостережень і досліджень за навколишнім світом.

Необхідність використання такої форми полягає в тому, що під час їх проведення в учнів розвивається спостережливість, уміння бачити такі явища і об'єкти, повз яких діти раніше проходили, не помічаючи їх . Об'єктами вивчення на екскурсіях для дітей 1- 4 класів є ті, які знаходяться в найближчому оточенні школи і населеного пункту.

Під час проведення екскурсії діти отримують від вчителя завдання і самостійно виконують його. Така екскурсія дає вихід дитячої активності, і зазвичай ті «відкриття», які учні роблять в цей час, міцно запам'ятовуються на довгі роки.

Дослідницька екскурсія передбачає ряд етапів.

      • Вступна бесіда вчителя, проведена в класі, спрямована на знайомство дітей з темою екскурсії, її метою і місцем проведення. Вчитель пояснює, за якими об'єктами або явищами потрібно спостерігати і як фіксувати свої спостереження.

      • На другому етапі учні в ході проведення екскурсії досліджують об'єкти, роблять відповідні помітки в дослідницьких аркушах і фотографії.

      • На заключному етапі, після екскурсії обов'язково проводиться обробка отриманих відомостей. Учням пропонується виконати творчі завдання і на подальших уроках захистити свій дослідницький проект або роботу.

Наприклад, під час екскурсії «Кривий Ріг- моє місто» ставиться мета познайомити учнів з пам′ятними місцями рідного міста, навчити орієнтуватися на території міста, аналізувати отриману інформацію, виділяти важливі для себе знання; виховувати культуру поведінки в громадських місцях, почуття патріотизму і любові до свого рідного краю, розвивати інтелектуальні здібності та творчу активність учнів.

На початку екскурсії учні знайомляться з темою і завданнями уроку. Крім того отримують маршрутні листи з планами дослідів для виконання домашнього завдання у вигляді творчої роботи.

План роботи.

  1. Дата проведення спостережень. Пора року, погода.

  2. Об′єкти живої і неживої природи, які ми спостерігали.

  3. Опис об′єкт за вибором.

  4. Малюнки або фото обраного об′єкта.

  5. Мої враження про об′єкт: міні- твір, вірш або загадки.

  6. Загальне враження від екскурсії.

На уроках громадянської освіти або під час годин спілкування учні демонструють результати своїх досліджень.

Використовуючи дослідницькі методи навчання, ми переконалися, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті знання на практиці, набули комунікативних навичок. У процесі дослідницької діяльності підвищується інтерес учнів до знань, зростає їх самоповага. Тому можна сказати - за даними методами навчання - майбутнє. Постійне впровадження їх у практику робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.

Таким чином, початкова школа виконує суспільний запит на формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі і нестандартні рішення, творчо ставитись до праці, уміло розв’язувати власні життєво важливі проблеми.

Найбільш повно дозволяє реалізувати дослідницькі та зорієнтовані на практичну діяльність завдання метод проектів, основна мета якого – озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень. Цей метод дає дитині навички контактів із зовнішнім світом, розвиває творчість і навички роботи з джерелами інформації, дає можливість набути досвіду самостійної творчої діяльності.



Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 25 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДБ-144110

Похожие материалы