Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Досвід роботи вчителя початкових класів "Проектна діяльність як засіб формування життєвої компетентності молодших школярів"

Досвід роботи вчителя початкових класів "Проектна діяльність як засіб формування життєвої компетентності молодших школярів"

Международный конкурс по математике «Поверь в себя»

для учеников 1-11 классов и дошкольников с ЛЮБЫМ уровнем знаний

Задания конкурса по математике «Поверь в себя» разработаны таким образом, чтобы каждый ученик вне зависимости от уровня подготовки смог проявить себя.

К ОПЛАТЕ ЗА ОДНОГО УЧЕНИКА: ВСЕГО 28 РУБ.

Конкурс проходит полностью дистанционно. Это значит, что ребенок сам решает задания, сидя за своим домашним компьютером (по желанию учителя дети могут решать задания и организованно в компьютерном классе).

Подробнее о конкурсе - https://urokimatematiki.ru/


Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

Проблемно-орієнтовний аналіз діяльності

Сьогодні світ вимагає від педагога XXI століття підготовки такого молодого покоління, яке могло б творчо розв’язувати проблеми, швидко орієнтуватись у величезному інформаційному просторі, яке б прагнуло змінити на краще власне життя та життя своєї країни. А це може зробити лише молодь, яка має такі якості, як ініціативність, оригінальність і неординарність у розв’язанні проблем, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід [4, с.27].

Саме в умовах активного пошуку та дослідження на перший план виступає випереджаючий розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка здатна організовувати власне життя, « проектувати у великому й малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти розвитку. Цьому й навчає метод проектів» (В. Жарковська, В. Симоненко).

Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

Сьогодні метод проектів уважається одним із найперспективніших у навчанні, тому що дає можливість учителю створити сприятливі умови для творчої самореалізації учнів, підвищити мотивацію до навчальної діяльності, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формуванню ключових та предметних компетентностей школярів. Діти набувають досвіду щодо вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя.

Метою досвіду є розкриття сутності методу проектів, визначення ефективних шляхів його впровадження в навчально-виховний процес початкової школи, висвітлення значення даного методу для формування в учнів життєвої компетентності.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у створенні комплекту дидактичних і методичних матеріалів для впровадження методу проектів, розвитку пізнавального інтересу учнів початкових класів на уроках та в позаурочній діяльності. Практична значущість досвіду підтверджується позитивною динамікою рівня навчальних досягнень учнів, підвищенням їх пізнавальної активності та рівня зацікавленості в кінцевому результаті.

Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, її складових частин

Метод проектів був відомий ще у 20-ті роки ХХ сторіччя. На сучасному етапі розвитку освіти його використання дає змогу реалізувати особистісно діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амоношвілі) й особистісно орієнтований (І. Якиманська, І. Бех, С. Підмазін та ін.) підходи до освіти школярів.

Вивчаючи досвід застосування проектної технології навчання в шкільній практиці, я з`ясувала, що науковці розглядають її і як окремий метод навчання, і як педагогічну технологію, і як форму організації навчальної діяльності. На мій погляд, для початкової школи більш доцільним є застосування даної технології як особливої форми організації навчання в класно-урочній та позакласній системі (додаток 1).

У педагогічній та методичній літературах описано чимало підходів до розв’язання проблеми забезпечення зв`язку позаурочної проектної діяльності з класно-урочною системою організації навчання, які досліджено в роботах С.Е. Генкал, Т. Новикової, Н.Ю. Пахомової, Є.С. Полат та інших. Але для мене представляє інтерес досвід Т.Є. Вєдєнєєвої та М.І. Вовнової [7], які пропонують організовувати навчальний процес за „методом проектів” у вигляді так званої турбіно-технології (від франц. tourbion – круговорот, замкнений цикл), що реалізується ланцюжком „уроки – дослідницькі проекти – презентація наукової та творчої частин проекту ”.

Мета технології: поєднати позаурочну та урочну діяльність учнів, залучити результати їх дослідницької діяльності до змісту урочного навчального матеріалу. Реалізацію турбіно - технології демонструє схема:

hello_html_2262479f.gifhello_html_m43028c04.gifhello_html_m4edc3bd7.gif

hello_html_6de9c311.gif



Упровадження учнівських дослідницьких проектів в освітній процес є одним із найбільш удалих способів реалізації проектної технології навчання в початковій школі.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі визначено кілька параметрів, за якими розрізняють проекти (додаток 2). На практиці частіше використовую змішані типи проектів: дослідницько-прикладні та творчо-рольові.

Навчальне проектування зорієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну або групову), якою вони займаються упродовж визначеного часу. При цьому робота організовується в кілька етапів:

hello_html_32e4caeb.gifhello_html_m3fe0215f.gifhello_html_m6dde6024.gifhello_html_41bf3d1b.gifhello_html_41bf3d1b.gif

hello_html_2b8ab9df.gif

hello_html_m1d605722.gifhello_html_m54d83f42.gifhello_html_198d15c.gif

hello_html_41bf3d1b.gifhello_html_41bf3d1b.gif


Кожен етап потребує певного часу й має логічно закінчений зміст. Якщо етапи роботи над проектом розглядати як стадії навчального процесу, то можна побачити модулі, що й у звичайному блоці уроків (додаток 3).

Проектна технологія передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за суттю методів. У своїй педагогічній діяльності з упровадження проектів в освітній процес провідними визначила вербальні (розповідь, бесіда, дискусія), ігрові, проблемні, дослідницькі, інтерактивні. Перевагу надаю методам активізації й стимуляції творчого мислення та інформаційної недостатності. У процесі впровадження методу проектів у навчання обовязково застосовую індивідуальний підхід та елементи диференційованого навчання.

Ураховуючи індивідуальні особливості учнів кожної вікової групи (1-4 класи), забезпечую опанування певними методами дослідження за ступенем підвищення складності. У кожному наступному навчальному році намагаюся закріплювати навички, отримані раніше, знайомлю дітей з новими прийомами й формами дослідження (додаток 4). У першому та другому класах запроваджувати навчальну проектну технологію за усіма її етапами неможливо, оскільки діти ще не вміють швидко читати, писати, аналізувати. Тому залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Спочатку проводжу підготовчу роботу - майже на кожному уроці пропоную учням творчі завдання, учу їх спілкуватися, що дає можливість формувати в молодших школярів творчі та комунікативні компетентності, які в подальшому стануть підґрунтям для успішної реалізації завдань проектної технології. Поступово знайомлю учнів з поняттями «дослідження», «інформація», «джерела інформації», «теорія», «знання», «спостереження», «відкриття», «результат», «висновок». Ураховуючи особливості розвитку молодших школярів, пропоную теми, які найбільш близькі й значущі для них, наприклад, «Моє ім'я», «Моя сім'я», «Мій родовід», «Моя улюблена іграшка» тощо. Починаючи з третього класу, молодші школярі вже здатні й готові працювати над проектом поетапно.

На організаційному й підготовчому етапах ставлю перед учнями проблеми, пропоную банк проектів, розкриваю вимоги до їх створення, технологію виконання, знайомлю з критеріями оцінювання. Таким чином максимально наближую учнів до остаточної реальної мети проектної діяльності, якою для молодшого школяра є проектний виріб. Вибір тем проектів відбувається на добровільних засадах, що стимулює вихованців до успішної діяльності. Перед початком роботи над проектом пропоную для обговорення питання типу: «Для чого створюється даний проект?», «Чим викликана необхідність його створення?», «Як надалі буде використовуватися даний проект?» Відповіді на ці питання допомагають школярам усвідомити та сформулювати ідею й мету творчої роботи. Таким чином, успішність реалізації організаційного етапу є запорукою успішності всього проекту.

Проектна робота передбачає консультації й ненав'язливий контроль з боку вчителя та активну самостійну роботу учнів. У процесі виконання практичних операцій діти у взаємодії з учителем збирають інформацію, необхідну для створення проекту різними способами: шляхом спостереження, анкетування, опитування, інтерв'ювання, проведення експериментів тощо. На етапі обробки та оформлення результатів проекту здійснюються..структурування зібраної інформації та інтеграція отриманих знань, умінь, навичок. В основі цього етапу - аналіз інформації та формулювання висновків. Учні систематизують отримані дані, об'єднують в єдине ціле зібрану інформацію, підводять підсумок роботи, оформлюють результати проекту, збудувавши загальну логічну схему, роблять висновки. А я слідкую за тим, щоб даний етап роботи проходив короткостроково, тому що учні молодшого шкільного віку не можуть довго концентрувати увагу на одному виді діяльності, і допомагаю систематизувати зібрану інформацію. Після закінчення роботи над проектами надаю учням можливість оформити їх швидко й якісно, рекомендую за бажанням використовувати інформаційно-комунікативні технології: набрати й відформатувати текст, вставити потрібні малюнки, схеми, підготувати мультимедійну презентацію тощо. Лише правильно оформлені проекти допускаються до захисту.

Презентація проекту відбувається на уроці. На захист виноситься описова частина проекту й сам виріб (якщо проект практичний), представлені автором чи групою авторів дослідження у вигляді виступу. Під час презентації продукту діяльності учні захищають свої ідеї, зміст, відповідають на запитання.

Оцінка результатів і процесу (рефлексія) включає: аналіз виконаної роботи, виявлення її переваг і недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання результатів, визначення побажань і планів на майбутнє. Оцінка виконаних проектів носить стимулюючий характер. Тому визначаю кілька номінацій і намагаюся зробити так, щоб кожний проект став „переможцем”, наприклад, „Оригінальний проект”, „Незвичайний проект”, „Проект-сюрприз”, „Веселий проект”, „Добрий проект”, „Дружній проект” тощо. За успішне завершення досліджень, окрім особистих призів, готую спільний приз для всього класу: похід до парку, на виставку, у музей тощо.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювання інтересу учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка завбачує розв’язання проблеми, показ практичного застосування надбаних знань, що сприяє формуванню життєвої компетентності учнів.

Результативність представленого досвіду

Уhello_html_m4a6ea864.gif ході систематичного впровадження методу проектів, організації індивідуальних і групових учнівських досліджень підвищилися: рівень якості знань учнів; рівень сформованості розумової діяльності; рівень зацікавленості учнів у кінцевому результаті.

hello_html_m36e363b.gif

hello_html_m7f48df17.gif

У процесі проектної діяльності, на мою думку, шкільне навчання стає більш органічним, пов'язаним із життям та інтересами дитини, викликає в учнів стійке позитивне ставлення до навчання й подальшої життєдіяльності. Учні беруть активну участь і посідають призові місця в інтелектуально-інтерактивних конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Російське ведмежа» тощо; неодноразово ставали призерами олімпіад і конкурсів з предметів на шкільному (щорічно) і міському рівнях: олімпіада з математики - Гладир М., ІІ місце, 2009-2010 н.р.; конкурс авторських казок «Світ дитинства» - Падалко Є., І місце, 2012-2013 н.р.

Вищезазначені результати діяльності свідчать про ефективність використання в початковій школі проектної технології навчання, яка сприяє формуванню в молодших школярів ключових і предметних компетентностей. Я вважаю, що багато в цьому питанні залежить саме від учителя, його досвіду, уміння, навіть стилю. Тому в подальшій педагогічній діяльності планую продовжувати дослідження проблемної теми й удосконалювати свою професійну майстерність.

Бібліографія

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К., 2005.

  2. Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець,2008.

  3. Закон України «Про загальну середню освіту». – К., 1999.

  4. Проектна діяльність у школі / Упоряд. Голубенко М. - К.: Шк. світ, 2007. - 128с. - (Б-ка "Шк. світу").

  5. Нищета В. Метод проектів і його життєво-компетентнісний потенціал // Українська мова та література. - Лютий, 2008. - № 8 (552). - С.3-5.

  6. Землянская Е.Н. Учебные проекты младших школьников. // Нач.школа. – 2005. - №9.

  7. Веденеева Т.Е. Проектная технология как один из факторов построения системы личностно ориентированного образования в школе // Дидакт-учитель. – 2002. – № 1. – С. 32-39.

  8. Науково – педагогічна майстерня: Науково – методичний посібник / За аг. ред.. О. І. Чернишова, Т. Б. Волобуєвої. – Донецьк: Витоки, 2008.

  9. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. - №33. – 23 квітня. - 2002.

  10. Освітні технології : Навчально-методичний посібник. // За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

  11. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М., 1998.

  12. Телячук В. П., Лесіна О. В. Інноваційні технології в початковій школі. – Х.: Видавнича група «Основа» ПП «Тріада +», 2007.

  13. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно – технологічної діяльності // Рідна школа. – 2004. - №4. – С.9-11.

  14. Ткачук Л. Проблема розвитку позитивної самооцінки дитини у творчій спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - 2002. - №5. - С.28-32.



9



Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy



Автор
Дата добавления 23.01.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров401
Номер материала ДВ-370455
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх