Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Классному руководителю / Конспекты / Досвід роботи з героїко-патріотичного виховання
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Классному руководителю

Досвід роботи з героїко-патріотичного виховання

библиотека
материалов

Криворізька гімназія № 95








Досвід роботи

«Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання на уроці та в позаурочний час».








вчителя історії та правознавства,

класного керівника

Галаган Анастасії Олександрівни







Кривий Ріг-2016


Учитель будує Україну в дитині,

в молодому поколінні.

Омелян Вишневський.


Актуальність досвіду

Розбудова незалежної Української держави неможлива без оновленої національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи патріотичного виховання майбутніх громадян ХХІ століття. Тому на сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема відтворення в суспільстві духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина – патріота України. Адже зміцнити і розвинути демократичну правову державу, яка ввійшла б повноправним суб’єктом до європейської спільноти можуть громадяни, які люблять свій народ, свою Україну, готові самовіддано захищати й розбудовувати її, які мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну моральність, знають свої права і свободи та вміють цивілізовано відстояти їх, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві. Виховати таких можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях української героїчної історії, багатої культури, звичаях народу та глибокому знанні рідної мови, літератури, поваги до національних символів, та основ християнської релігії.







Теоретична база

Останнім часом у школах України зростає роль патріотичного виховання школярів. Патріотичне виховання – основа, на якій будується суспільство держави. Стати громадянином – бути свідомим членом своєї держави, відданим сином Батьківщини. Суть патріотизму розкривається у вмінні жити інтересами свого народу, власної держави. Виховувати в дитині патріота - це означає навчати її жити заради Вітчизни.

В Державному стандарті базової і середньої освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 580/2015 від 13 жовтня 2015 року ., Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки зазначається: «Викладання історичних дисциплін спрямоване на виховання в особистості рис патріота України, активного компетентного громадянина, людини з гуманістичними і демократичними цінностями».

Крім того, що на уроках суспільних дисциплін, зокрема історії, ми маємо завдання подати історичний матеріал, допомогти учням засвоїти його, тут одночасно відбувається і виховний процес.


Науково-понятійний аппарат

Об'єкт досвіду: навчально-виховний процес на уроках історії України та в позаурочний час.

Тема досвіду: «Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання».

Адреса досвіду: Криворізька гімназія №95

Автор досвіду: Галаган Анастасія Олександрівна, вчитель історії та правознавства.





Провідна наукова ідея досвіду

Виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави.

Мета досвіду: виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Завдання:

формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;

формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.


Новизна досвіду

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.





Результативність виховного впливу уроків історії.

Виховання підростаючого покоління вбачаю в формуванні історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатності застосувати історичні знання і набуті вміння. "Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього", - говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому вважаю за необхідне виховати у школярів потребу знати власну історію, своє минуле.


Обґрунтування досвіду

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

державний — базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

військовий — передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

На теренах України першооснови патріотичного виховання були закладені ще в народній педагогіці – в легендах, казках, міфах, літописах, повчаннях, прислів’ях. Питання патріотичного виховання хвилювало літописців, державних і громадських діячів, письменників: Нестора Літописця, Ярослава Мудрого, Іларіона, Володимира Мономаха, П.Орлика, Ф.Прокоповича, Г.Сковороду, Т.Шевченка, П.Куліша, Лесю Українку, І.Франка, М.Грушевського, В.Винниченка. Багатогранні аспекти патріотичного виховання особистості знайшли своє відображення у працях педагогів О.Духновича, І.Огієнка, С.Русової, К.Ушинського , які велику увагу приділяли вихованню любові до своєї землі, рідної мови, формуванню національної самосвідомості, поваги до історичного минулого. А.Макаренко, В.Сухомлинський радили прищеплювати молоді високі почуття вірності й відданості Батьківщині, пошани до її трудівників. Психологічні засади патріотичного виховання досліджували П.Блонський, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, О.Петровський, І.Синиця, П.Якобсон. У сучасній педагогічній науці окремі аспекти патріотичного виховання розробляють О.Бандура, Н.Волошина, А.Капська, В.Неділько, Є.Пасічник, Б.Степанишин..

Патріотичне виховання – складова частина національного світогляду і поведінки людини, її ставлення до рідної країни, всіх націй та народів. Відданість Україні - невід’ємна ознака національно свідомого громадянина. Патріотизм є одним з найсуттєвіших показників моральності людини. Патріотизм – (грец. patris– батьківщина) – любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Вважаю, що патріотичні відчуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів має приклад дорослих. На мою думку, основними напрямами патріотичного виховання на уроках історії України є:

  • краєзнавство;

  • ознайомлення з явищами суспільного життя;

  • формування знань про історію держави, державні символи;

  • ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.

Оскільки, національна школа відіграє неабияку роль у вихованні патріотів України, збереженні традицій народу, землі, на якій жили їхні предки, на якій живуть вони, на якій житимуть їхні діти і онуки, своїм завданням бачу виховання учнів на історичних, бойових та трудових традиціях українського народу. На уроках ґрунтовно працюю над формуванням мовної культури, засвоєнням основ світосприймання, психології, національної духовності українців. Намагаюся виховувати чесність і громадянську гідність й мужність в обстоюванні істини, прав і свобод громадянина України. У процесі виховання розвиваю в учнів почуття громадянської відповідальності за свої вчинки і позиції, за долю рідного краю, народу, захист і розвиток, його духовної культури, зміцнення миру і дружби між людьми.

Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів. Основними формами патріотичного виховання школярів є:

інформаційно-масові (використовую дискусії, диспути, конференції, вікторини, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, );

діяльнісно-практичні (екскурсії, свята, турніри, конкурси, олімпіади);

діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

наочні (краєзнавчі музеї, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Програма з історії України передбачає виховання у школярів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Як вчитель історії, я чітко окреслила свою навчально-виховну мету – плекати національну особистість, яка щиро сповідує високі ідеали національного відродження і працює задля процвітання України. Патріотичне виховання здійснюю на основі проблемного викладу історії України. Вже з перших занять звертаю увагу на значення Русі України, Галицько-Волинської держави, Української козацької держави – Гетьманщини, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіка для майбутніх поколінь.

Практично всі теми з історії України можна використати для виховання національної свідомості молодого покоління. Але є такі, які справедливо можна назвати уроками громадянства, українства. Серед таких: теми присвячені національно-визвольній війні Б. Хмельницького, українській революції 1917-1920 рр., герої Крут, діяльності шістдесятників та дисидентів, національно-визвольному руху часів перебудови, здобуттю Україною незалежності та ін. Пізнаючи свій народ, учні пізнають самих себе, оцінюють себе як частину народу, у них формується почуття обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною.

Велике значення на уроках історії мають героїчні подвиги особистостей, які стали патріотичною гордістю українського народу, бо як зазначав В. О. Сухомлинський «найголовніше, найяскравіше і найміцніше, що на все життя западає в серце патріота, що втілює в собі Батьківщину – це люди» . Важливим є висвітлення правдивої історії українського народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам’яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків.

На уроках та виховних заходах присвячених історії рідного краю ознайомлюю дітей з легендами про рідний край, його героїв, героїчними піснями і думами, продовжую знайомити їх з традиційними святами українського народу: національними, обрядовими, релігійними, залучаю дітей до активної участі в них, а також знайомлю із святами інших народів. Під час проведеної роботи учні вчаться систематизувати матеріал. На уроках присвячених історії рідного краю розвиваю особисті якості громадянина України: національної самосвідомості, розвиненої духовності, моральної і художньо-естетичної культури, а також правової, трудової, фізичної, екологічної культури.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини .

Під час вивчення у 8-му класі теми «Початок національно-визвольної війни украінського народу середини ХУІІ ст. Відродження Української держави» на кожному уроці даної теми намагаюся виховувати у школярів національно-патріотичні почуття шляхом створення емоційних моментів. Вивчаючи події 1649-1651 рр. обов’язово використовую опис Берестейської битви французом П’єром Шевальє .

«В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих... Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним... Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка».

Після цього ставлю класу запитання:

1. Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?

2. Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.

У своїх відповідях учні завжди захоплюються відвагою козаків, їх любов'ю до своєї Батьківщини і готовністю за неї померти. Підкреслюють той факт, що такою мужністю були вражені навіть вороги.

Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів передбачає виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Програма сприяє вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра і справедливості. Програма дає широкі можливості для формування громадянської та національної свідомості молоді.

Працюючи з дев’ятикласниками, вже з перших уроків звертаю їхню увагу на те, що наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. роль носіїв національної ідеї взяла на себе українська козацька еліта і українське дворянство, настрої якого найбільше виявилися у діяльності Новгород-Сіверського гуртка. Він своїм завданням ставив розвиток української культури і здобуття незалежності України. Гуртківці поширювали патріотичні публіцистичні твори, праці з історії і етнографії, створювали проекти розвитку української освіти, робили спроби знайти дипломатичну, а по можливості – і військову підтримку ідеї відновлення державної незалежності. Свідченням цього є місія Василя Капніста до Пруссії. Ще одним із заходів цього періоду було відродження української мови. Велику роль в її формуванні відіграла поема І.Котляревського «Енеїда», яка побачила світ у 1798 році. Написана народною співучою мовою, вона відразу заполонила душі багатьох українців. Далі розкриваю значення перших узагальнюючих праць з історії України Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича та інших. Підкреслюю той факт, що найвизначнішим трактатом початку ХІХ ст. була «Історія Русів», автор якої належить до роду Полетиків.

На західноукраїнських землях місію національного відродження на себе взяли греко-католицькі священники та діячі «Руської трійці». Наголошую на тому що саме діячі «Руської трійці» здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурно-просвітницького, зробили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем у політичну площину. Розкриваючи діяльність цих людей наголошую, скільки ж треба було сили волі, сміливості й любові, аби в умовах тогочасної дійсності рухати національну ідею, готувати ґрунт для боротьби за Україну майбутнім поколінням.

Однак, попри різні перешкоди, процес становлення української нації у другій половині XIX ст. не припинявся, а посилювався. Це виявлялося особливо рельєфно у дальшому розвиткові загальнонаціональної української мови, що ставала найважливішим засобом спілкування і цементуючою силою української нації. Під час вивчення питань розвитку культури наголошую учням, що на всій території України впроваджувався у вжиток розроблений П. Кулішем український правопис, що ґрунтувався на фонетичному принципі («кулішівка»), виходили наукові праці й навчальні посібники з історії та граматики української мови О. Потебні, П. Житецького, І. Франка, А. Кримського, К. Михальчука та ін., друкувалися словники української мови і т. д. Найважливіше значення в остаточному оформленні та поширенні серед інтелігенції і широких народних мас української літературної мови мали художні твори класиків української художньої літератури, зокрема, другої половини XIX — початку XX ст.— Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича та ін.

Підкреслюю, що значного рівня розвитку досягла українська культура протягом другої половини XIX ст. А саме: художня література, народна творчість, театр, музика, архітектура, образотворче мистецтво та інші її галузі, в яких відбивався характер і психічний склад українського народу.У процесі формування територіальної й економічної єдності, інтенсифікації суспільно-політичного й культурного життя відбувалося зростання національної самосвідомості українського народу, що найбільш яскраво відображалося у розвиткові українського національного руху.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. Емоційно сприймаються школярами трагічні сторінки нашої історії. Готуючись до уроку «Міжнародне, внутрішньополітичне та економічне становище України» в темі «Україна в 30-і роки 10-класникам було дано завдання підготувати проект «Голодомор 1932-1933 рр.». Учні були об’єднані у групи істориків, статистиків, юристів та журналістів. Кожна група опрацювала величезну кількість матеріалів, підготували відповідні виступи, а група журналістів взяла інтерв’ю у людини, яка пережила голод 1932-1933 рр. і змонтували дуже емоційне відео

Спрямованість патріотичного виховання на загальний особистісний розвиток школяра, його неперервність у педагогічному процесі, багатоманітність напрямів і методів вимагає високопрофесійної та моральної культури вчителя, гуманістичної спрямованості його педагогічної діяльності, вміння розуміти учня і діяти спільно з ним. Результатом такої роботи може стати вищий рівень виховання національної самосвідомості, здатність учнів до морального самовдосконалення. Виховання національної самосвідомості на уроках історії рідного краю сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Особисто я, як вчитель історії, працюю над тим, щоб кожен учень відчував себе причетним до долі України (через свою причетність до повсякденного життя своєї родини, кола друзів, школи, рідного міста), відзначався національною гідністю. А для досягнення цієї мети займаюся з учнями науково – дослідницькою роботою. Зокрема, краєзнавство сприяє вихованню в учнів любові та поваги до отчого краю, що є важливою основою патріотизму.

Суть інноваційної роботи у краєзнавчій сфері є:

  • по-перше, залучення учнів до цієї роботи з 7-8 класів. Вони працюють над обраною темою до 11 класу.

  • друга особливість – широке використання місцевого матеріалу, зібраного самими учнями. Склалася позитивна тенденція до розширеного використання сучасних інформаційних технологій (підготовка презентацій, запис інтерв’ю з використанням відеокамери, фото архівних документів).

  • третьою особливістю є те, що учнівська робота обов’язково буде винесена на огляд масового читача і слухача ( використана у навчально-виховному процесі, при написанні учнівських робіт у МАН та ін.).

  • четверте – учні розвивають свої навчальні компетентності (просторові, хронологічні, мовленнєві).

Ефективним методом дослідницько-краєзнавчої роботи є тематичні екскурсійні поїздки(Львів, Київ, Крим, Хортиця), відвідування місцевого краєзнавчого музею, зустрічі з видатними людьми, проведення історичних вікторин з краєзнавства, що стали вже традиційними.

У національно – патріотичному вихованні провідне значення має активність учня, його бажання вдосконалювати себе, вивчати відповідний матеріал та самостійно знаходити його.

Велику пошукову роботу під моїм керівництвом провели учні 8-б класу, вивчаючи події ВВВ на території Криворіжжя. Так, прикладами вдалих учнівських пошукових робіт є матеріал про видатного діяча культури А.Старікова .

Як вчитель історії , маю великі можливості для здійснення національно-патріотичного виховання учнів. В процесі навчальних занять ознайомлюю їх з історією українського народу, його багатовіковою боротьбою за свободу і незалежність, власну державу, з багатющою культурою, традиціями, звичаями і обрядами. Під час навчальних занять діти удосконалюють знання рідної мови, природи рідного краю, народних традицій і ремесел та ін.

Головною метою розвитку патріотичного виховання учнів вбачаю визначення основних напрямків удосконалення патріотичного виховання учнів; забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку особистості та підготовки учнів до Захисту Вітчизни; вироблення єдиних поглядів і вимог до проблеми виховання патріота та громадянина; використання інноваційних форм і методів патріотичного виховання; формування у молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до допризивної підготовки і військово–патріотичного виховання молоді.

Історія народу України прикрашена багатьма постатями видатних жінок: княгиня Ольга та Анна Романова - Галицька, Роксолана або Анастасія Лісовські, що жила у часи княжої доби державності, Роксолана Хмельницька, яку доля сплела з українською історією у часи козацької України; не менш цікаві й цілком вагомі своїм внеском у літературу, мистецтво та культурне громадське життя такі знані українські письменниці як Марко Вовчок, Олена Пчілка, Олена Теліга, Лариса Косач-Квітка (Леся Українка), Христя Алчевська та ще багато-багато жіноцтва, пам'ять про яких буде жити серед людства довгі віки. Саме з таких міркувань, вважаю не можна оминути своєю увагою тему жіноцтва в історії нашої держави. Зустріч з криворізькою поетесою О.Валевською «Жінка – краса і гордість України», підготовлений і проведений із учнями мого класу (9-Б) нагадав про чудових жінок з історії.

Коли до мене прийшли діти до 5 класу. Це були, які жили за законами Джунглів, я маю на увазі, «кожен сам по собі». Я розгледіла в цьому проблему, над якою і почала одразу працювати. Познайомившись поближче з їхніми батьками, я зрозуміла, що тут така ж сама ситуація. Шляхом впровадження інтерактивних технологій у виховання учнів, та ї їх батьків, ми досягли певних успіхів на кінець 5 класу. Разом перебороли кризу адаптації п’ятикласників. Як результат: порозуміння в родині, взаємоповага, участь у всілякий шкільних конкурсах (за що були нагороджені грамотами), якщо брати до уваги, що клас складається в більшості з хлопців, які не танцюють, не співають, і мають свої принципи. Завдяки сердечній любові, дієвим методам виховання, сильне бажання перебороти поставлені проблеми – ми дружній клас, а головне, немає ворожнечі один до одного, ми ОДНА РОДИНА, яка готова прийти на допомогу будь – кому. Для закріплення цих результатів, ми збагатили просте шкільне життя, та перейшли на іншу сходинку, сходинку національно – патріотичного виховання.

Діти прониклися цією темою, тому зараз основною метою виховної роботи в моєму класі є національно-патріотичне виховання. Починаючи з 7 класу ми, активно беремо участь у різноманітних конкурсах, проектах («Надто тісно стоять обеліски», «Ветеран живе поруч»). Подорожуємо по визначних історичних місцях України (Київ, Львів, Крим, Хортиця ). З2014 року на базі шкільної бібліотеки разом з Бамбузою І.М організували проект «Бібліокафе-територія читання » - де проводимо виховні заходи з правового та героїко-патріотичного виховання, організовуємо зустрічі з ветеранами ВВВ, учасниками АТО, воїнами-афганцями, відомими людьми Криворіжжя(Штельмах, Бухтіяров, Мамут ). Організовуємо екскурсії містом «Кривий ріг історичний » - відвідали музей «Трудової та бойової слави » ЦГЗК МЕТЕНВЕСТ, виставку «Лялька мотанка», яка відбулася на базі дитячого виставкового залу в Бібліотеці № 1, були присутні на презентації книги криворізької писмениці О. Валевської на базі бібліотеки № 10 в ДК «Артема».

Ми зростаємо та вдосконалюємось кожен день, є значні зміни у навчанні, у поведінці, у вихованні, відношенні всього, вони вже як дорослі люди, які відповідають за свої вчинки, психологічні дослідження показують, що з кожним роком атмосфера в класі змінюється на краще.

Не буває майже днів, коли з дітьми не бачимось, бо має спільні інтереси, теми для розмов, вони багато чого мене навчають. І вихідні, і канікули проводимо разом: ходимо до кінотеатру, кататися на ковзанах, організовуємо свята один для одного, готуємо сюрпризи, та ін..

Вони не тільки мені учні, вони мої найкращі друзі, та улюблені діти.

За роки роботи в цьому класі полюбила дітей як своїх рідних, зблизилася з батьками, що дозволяє мені допомагати їм у розв’язанні життєво важливих ситуацій не тільки у житті дітей, а й на рівні їхніх родин. Є діти, які за роки нашого навчання вибували до інших шкіл, деякі з них повернулися, бо такої дружньої атмосфери немає в жодній школі, а з деякими і зараз підтримуємо зв’язки, відпочиваємо разом.

Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей.





Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 10.02.2016
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров935
Номер материала ДВ-439214
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх