Рабочие листы
к вашим урокам
Скачать
1 слайд
2 слайд
3 слайд
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р.
4 слайд
5 слайд
6 слайд
7 слайд
8 слайд
Літературна спадщина
9 слайд
Мистецька спадщина
10 слайд
Усього 47 років життя 24 роки - кріпак 10 років - солдат 13 років волі
11 слайд
Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє … лани, гаї, сади! І ми, жартуючи, погнали Чужі ягнята до … Доповнити рядки потрібними за змістом словами води
12 слайд
Дивлюсь, аж світає Край неба палає. Соловейко в темнім гаї Сонце … зустрічає
13 слайд
На панщині пшеницю жала, Втомилась; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина … годувать
14 слайд
Шевченкові заповіти Він був сином мужика, а став володарем в царстві духа, він був самоуком, а вказав нові, світлі шляхи професорам і ученим. Поховали…Тихесенько Україна плаче. Поховали дух великий І серце гаряче…
15 слайд
Він завжди житиме в наших серцях!
Рабочие листы
к вашим урокам
Скачать
Мета: Ознайомити учнів зі значенням творчості Т.Г.Шевченка – поборника щастя й свободи українського народу; показати, як шанують його в нашій країні і в світі; викликати бажання читати «Кобзаря»; виховувати почуття любові до світлого образу поета-мислителя Т.Г.Шевченка.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, прибраний рушником та квітами, виставка творів Т. Г. Шевченка та книг про нього; плакати-висловлювання, ілюстрації до творів Шевченка, учнівські роботи за творчістю поета.
Хід свята
Ведуча.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка!
Учень.
Який потрібно мати
В душі безсмертний цвіт,
Щоб хвилювати людство
І через сотні літ.
Яким зарядом треба
Наснажити слова,
Щоб пісня і сьогодні
Звучала як нова.
Ведуча. Нині ми проводимо Шевченківське свято, аби не просто вшанувати пам’ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді ще вірити, як не Шевченкові, який життя своє віддав за Україну, за нас із вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.
В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря. Давайте і ми з вами це зробимо у нашій святковій залі.
(Учень та учениця підходять до портрета Шевченка. Кладуть квіти, запалюють свічку. Повертаються на сцену і говорять)
Учень: Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти, як свій,
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.
Учениця:
Я, маленька українка,
Вісім років маю,
Про Тараса Шевченка
Вже багато знаю.
Він дитя з-під стріхи,
Він в подертій свиті.
Він здобув нам славу,
Як ніхто на світі.
А та наша слава
Не вмре, не загине.
Наш Тарас Шевченко –
Сонце України.
Пісня “Зацвіла в долині”(дівчата співають і танцюють).
На екран проектується хата Шевченка
(Виходять дівчинка і хлопчик в українському вбранні)
Учень. 9 березня 1814 року
В похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась,
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась…
Учениця. У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі,
Він ягнята пас.
Учень. Вмерли мама й тато ...
Сирота – в дяка.
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка.
Учениця. В пана – бусурмана
В Петербурзі – дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім.
Учень. Хоче малювати
Прагне він до знань -
Та за це багато
Зазнає знущань.
Учениця. За ясну свободу
Й світле майбуття –
Він віддав народу,
Все своє життя!
Звучать слава з мікрофона:
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Сценка «Тарас з мамою»
(На фоні мелодії «Зоре моя вечірняя» звучить розмова Тараса з мамою.)
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати: Так, синочку, правда.
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.
Мати: Старайся, мій хлопчику.
Звучать слава з мікрофона:
Його життя написане сльозами,
Що запеклися кров'ю на душі.
У кожний звук, у кожний тон у слові
Крізь чорноту минувших лихоліть
Услухайтесь! Почуйте в його мові
Те, що лікує, плаче й полонить.
Почуйте серцем голос...
Ведуча: Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім'ї і дитинство його було тяжким та безрадісним, малий Тарас ріс допитливим та розумним хлопчи-ком. Тарас наймитує, а випаде вільна часина - читає і малює. Вечорами, щоб ніхто не бачив, плаче з горя. Але думка навчитися малювати у маляра не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Згодом пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.
Учень. У пана Єнгельгардта
За козачка служив.
Не згинався перед паном –
Служив, як умів.
Скуштував на юнім тілі
Не раз батогів.
Ведуча. Що ж любив Тарас робити,
Де любив бувати?
Учень. В літній сад він вечорами
Ходив малювати.
Учні виконують пісню «Садок вишневий коло хати».
Інсценізація уривка з повісті «Дитинство Шевченка»
Хлопчик сідає на стільчик поряд з учнями.
Ведуча. Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку». Дивна це була наука. П’яниця – дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т.Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.
Тарасик. Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу повела
До п’яного дяка в науку.
«Учись, серденько, і колись
З нас будуть люди»,- ти казала.
Ведуча. Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.
Тарасик. Там матір добрую мою
Ще молодою - у могилу
Нужда та праця положила.
Ведуча. Невдовзі після смерті матері помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.
Тарасик. Там батько плачучи з дітьми
(А ми малі були та голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
мов мишенята. Я до школи-
Носити воду школярам.
Ведуча. Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине 20 років, і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».
Читання вірша «Мені тринадцятий минало».
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже покликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!..
Інсценізація вірша. (виходить дівчинка)
Оксана. Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх ти співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?
Тарас. Еге ж, малярем.
Оксана. І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний.Ні я не ледащо. Я буду таки малярем.
Ведуча. Чи довіку залишився
Тарас кріпаком?
Чи усе-таки звільнився
Від своїх оков?
Учень. О, довіку вдячний
Був Тарас Шевченко,
Що в саду Петербурзькім
Стрів його Сошенко.
Сошенко й Григорович
У розумнім колі
Вирвали талант вкраїнський
З тяжкої неволі.
Ведуча. А звільнившись від кріпацтва
Чи став він щасливим?
Учень. Не жилось йому спокійно
На білому світі:
Всю неправду, всі нещастя,
Що душили груди
Виливав він на папері
Піснею між люди.
6 662 946 материалов в базе
Настоящий материал опубликован пользователем Сенченко Яна Владимировна. Инфоурок является информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт
Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.
Удалить материал
Ваша скидка на курсы
40%
Курс повышения квалификации
72 ч. — 180 ч.
Курс повышения квалификации
72 ч. — 180 ч.
Курс повышения квалификации
36/72 ч.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.