Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Статьи / Ейдетика як засіб розвитку зв'язного мовлення молодших школярів
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Ейдетика як засіб розвитку зв'язного мовлення молодших школярів

библиотека
материалов



Ейдетика як засіб розвитку зв'язного мовлення молодших школярів

Анотація

В статті розглядаються головні питання щодо розвитку зв'язного мовлення молодших школярів на уроках рідної мови засобами ейдетики. Представлена система ейдетичних вправ, яка допомагає розвивати пам'ять, а також подані методичні рекомендації з використання ейдетичних засобів у розвитку зв’язного мовлення молодших школярів.


Ключові слова:

Розвиток зв'язного мовлення, ейдетика, метод парадоксальних перетворень, метод піктограм, тренінги ейдетики.


Актуальність. Одним із найважливіших напрямів удосконалення навчання учнів у початкових класів є пошуки впровадження у навчально-виховний процес новітніх технологій навчання. Сьогодні вже не можливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки і не боятись помилитись, вміння спілкуватись з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Основне завадння сучасної школи − формувати гармонійно розвитнуту особистість. Важливим компонентом цього складного і багатогранного процесу є мовленнєвий розвиток дитини, оскільки від вільного влодіння словом значною мірою залежить загальний розвиток людини, формування її світогляду, вміння налагоджувати стосунки з іншими людьми, самореалізація в суспільстві.

У середині 80-х років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових [4; 6]. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями − „ейдосами”, як казали древні греки. Методика отримала назву „Школа ейдетики”. Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання.

Упровадження цієї методики в Україні здійснює Євген Антощук, почесний доктор педагогічних наук – засновник „Української школи ейдетики „Мнемозина””. Він зазначає, що вміння дорослого „спускатися” до рівня дитини, тобто бачити яскраво, вміння дивуватися, фантазувати – це і є ейдетика. Завдяки його численним статтям, книгам, активній лекційній роботі вчителі шкіл мають у своєму арсеналі ейдетичні прийоми [2, 10].

Розвиток зв'язного мовлення на уроках мови – це „вся робота, що проводиться вчителем спеціально і у зв’язку із вивченням шкільного курсу для того, щоб учні оволоділи мовними нормами, а також висловлювали свої думки в усній і писемній формі, користуючись потрібними мовними засобами у відповідності до мети, змісту і умов спілкування” [1; 19]. За умови спеціально організованого систематичного навчання молодші школярі не тільки вчаться правильно розмовляти, але й самостійно розв'язувати і творити мовленнєві завдання, правильно висловлювати думки залежно від мети, місця, обставин спілкування.

Ейдетика – вчення про суб’єктивні наочні образи, що притаманні дітям на певному етапі їхнього розвитку і які зберігаються, в переважній більшості випадків як винятки, у дорослих. Ейдетичний образ – післядія, слід попереднього реального сприйняття, відзначається незалежністю від руху очей та стабільністю в часі. Ейдетичні образи посідають ніби проміжну ланку між послідовними образами та образами уявлень, наближаючись в окремих випадках як до перших, так і до других [3; 216].

Численні експерименти доводять, що резерви пам’яті людини тісно пов’язані з розвитком ейдетичної пам’яті. У багатьох школах вчать, як правильно запам’ятовувати, а необхідно вчити відтворювати.

Відтак, спираючись на результати досліджень учених, зокрема (П.  Блонської, Л. Виготського, Е. Йєнша, О. Лурії, С.Рубінштейна, В. Урбанчича, Й. Фейгенберга, Г. Феймана, Р. Хабера, М. Хершенсона та ін.) потрібно враховувати, що поява ейдетичних здібностей можлива в дітей молодшого шкільного віку. У зв’язку з цим виникає необхідність ґрунтовного дослідження їхнього мовлення в контексті взаємозв’язку з іншими пізнавальними процесами (образна пам’ять, образне мислення, уява тощо). Адже образи складають основний зміст дитячої пам’яті, а роль мовлення у збереженні та відтворенні знайомого образу і формуванні нового досить велика [5; 321]. Чим більш вдало підібране слово, тим точніше воно фіксує сутність предмета, тим повніше та яскравіше постає його образ перед дитиною.

Тренінги ейдетики – це ігри. Наприклад, тренінг „Гра зі словами” проводимо на уроці рідної мови на етапі роботи зі словниковими словами. Читаю учням 12 слів (ведмідь, диван, дятел, портфель, береза, кошеня, медаль, метелик, клоун, океан, телефон, лелека, желе) і пропоную їх відтворити в тій самій послідовності. Після першого читання більшість дітей записують 5−6 слів. Потім за методикою ейдетики знову читаю слова, при цьому пропонуючи уявити образ кожного слова та уявно зв'язати з образом наступного, малюючи в уяві мультфільм. Наприклад:

Ведмідь – маленький та лисий несе

Диван – великий твердий, з-під якого виглядає

Дятел – який відкриває

Портфель – а в ньому виросла червона

Береза – на самому її вершечку сидить

Кошеня − а на шиї в нього шоколадна

Медаль – яку приніс

Метелик – на якому вмостився сумний

Клоун – котрий вискочив з

Океану – де плаває

Телефон – його тримає у дзьобі

Лелека – той, що дуже любить

Желе.

Після такої роботи практично всі учні змогли назвати слова із запропонованого ряду. Завдання з певним рядом слів можна ускладнювати й урізноманітнювати: підкреслити орфограми, дібрати однокореневі слова, скласти речення з одним зі слів тощо.

Наприклад, на уроці української мови в 4-му класі з теми „Прикметник” на допомогу приходить метод парадоксальних перетворень. Можна використовувати таку вправу: назвати учням 10−15 іменників, а потім попросити записати їх у тому самому порядку у стовпчик. Потім, спираючись на метод парадоксальних перетворень ( а це необхідно для розвитку фантазії), попросити дібрати до кожного іменника неймовірну, невластиву йому ознаку – прикметник.

Наприклад:

Цвях паперовий

Солома залізобетонна

Літак волохатий

Ведмідь лисий

Шкарпетки віконні

Мурашка велика

Слон легенький

Сніг гарячий

пір'їна важка і т.д.

Далі це завдання можна урізноманітнити й ускладнити, додавши вправу на закріплення знань морфологічних ознак: вкажіть рід, число і закінчення прикметників тощо.

Як свідчить практика, придумувати неймовірні ознаки іменників дітям дуже подобається; їхня фантазія деколи відкривається з несподіваної сторони, примушуючи вирувати уяву вчителів.

Молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття. Уявний образ, що прямо відповідає поняттю, виникає у дітей швидко та легко.Тому потрібно знайомить дітей з піктограмами, значками, у які можна вставити будь-яку інформацію.

Потім учні, дивлячись на піктограму, слово в слово відтворюють текст, бо поки вони малюють значок, інформація, з якою він асоціюється у дітей, у нього вже була закладена. Пізніше, коли ця навичка відпрацьовується, достатньо піктограму побачити в своїй уяві і вся інформація надійно збережеться в пам'яті. Саме методом піктограм ми користуюємося при написанні переказів. Доречі, вони виходять у більшості дітей послідовні й докладні.

Метод піктограм використовується для збагачення словникового запасу, розвитку мовної активності. Не обов’язково бути художником. Адже треба зобразити лише фрагмент потрібного предмета і головне пояснити це дітям. Піктограми подаємо чорно-білі. Відсутність кольору полегшує обробку інформації мозком.

Пропонуємо приклад такої піктограми, яку можна використовувати під час вивчення вірша «Бджілка» О. Плавенчук

Бджілка

Свій робочий тиждень бджілка

Почала із понеділка.

Над отавами літала,

Мед кульбабковий збирала.

Зазирнула ще й у гай,

А в гаю - медовий рай.

Там очікують медунки

На бджолині поцілунки.

hello_html_3e5da52c.jpg


Завдяки вмінню складати та уявляти піктограми, учні запам'ятовують будь-який текст. Прочитавши 2−3 рази вірш, вони вже знають його напам'ять. І навіть через деякий час піктограми допомагають їм швидко відтворити вірш чи текст.

Рекомендації з використання ейдетичних засобів для розвитку зв’яного мовлення молодших школярів

Щоб з успіхом застосовувати ейдетичні прийоми на уроках рідної мови, слід дотримуватись таких умов-правил:

− вивчаючи мовні поняття, налаштовуйте дітей на уявлення, а не на запам'ятовування;

− все має робитися без напруження;

− образи мають бути яскравими, незвичними, кумедними, веселими (не слід уявляти нічого поганого);

− не проговорюйте, навіть подумки, а уявляйте, пов'язуючи все в ланцюжок незвичайних казкових подій;

− тренуйтесь щоденно 5−10 хвилин.

− фантазуйте, уявляйте, жартуйте.

Шляхом пошуку й практичної апробації намагаємося наповнювати ейдетичні засоби конкретним змістом навчального предмета й використовувати їх на різних етапах уроку. Таким чином, застосування ейдетичних прийомів на уроках дає змогу за порівняно короткий час дізнатися про інтереси й здібності кожного учня, визначити шляхи їх розвитку.

Отже, використання засобів ейдетики для розвитку зв’язного мовлення на уроках рідної мови допомагає учням краще засвоїти достатньо складний для них мовний матеріал, зберегти його в пам’яті, підвищити рівень володіння зв’язним мовленням.

Подальші перспективи дослідження вбачаємо в розробці системи вправ і завдань з використанням засобів ейдетики з метою розвитку зв’язного мовлення учнів початкових класів.













Список використаної літератури

1. Дорошенко С. І. Методика викладання української мови: навч. пос. / С. І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.

2. Калачикова О. Швидка педагогічна допомога. Практика ейдетики / О. Калачикова //Поч.осв. − січень 2006. − №3. − С. 9−11.

3. Краткий психологический словарь / Ред. сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд., расш., испр. и доп. – Ростов н/Д: Феникс, 1988. – 512 с.

4. Матюгин И.Ю., Как развивать память / И. Ю. Матюгин, Е. И. Чакаберия, И. К. Рыбникова, Т. Б. Слоненко, Т. Н. Мазина. − Д.: Сталкер, 1997. − 448 с.

5. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах / О. Я. Савченко. – К.: Магістр. – 1997. – 255 с.






Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 26.10.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Статьи
Просмотров299
Номер материала ДБ-292804
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх