Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Фольклорне свято " Весну зустрічаймо!"

Фольклорне свято " Весну зустрічаймо!"


  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

ВЕ СНУ ЗУСТРІЧАЙМО!

Фольклорне свято

Мета: ознайомити дітей зі звичаєм українського народу «Закликання весни», фольклором; пробуджувати інтерес до традицій рідного краю; ознайомити з народними прикметами, прислівями, піснями; розучити веснянки; розвивати уяву, пам'ять, мислення, увагу, допитливість, повагу до звичаїв та традицій свого народу; виховувати любов до природи, до тварин, птахів.

Обладнання: зал прибраний гілочками та квітами; на сцені — панно із зображенням української хати, тин, соняшники, деревця та зелень.

Хід свята

Звучать спокійна мелодія, що свідчать про початок свята. На середину зали виходять хлопчик, лисичка та зайчик.


(Лісова галявина.)

Автор. А чи правда, а чи ні

     Відбулось це навесні.

(Виходить хлопчик на лісову галявину і шукає весняні квіточки.)

 

Хлопчик. Де ті квіточки ростуть?

їх нема ні там, ні тут!

Завтра свято вже у мами,

Та ще вкрите все снігами.

 

Автор.  Коли чує: під кущем

Плаче хтось рясним дощем.

 

Хлопчик (знайшовши Зайчика)

Привіт, Зайчику біленький,

Чом ти плачеш, чом сумненький?

 

Зайчик (витираючи слізки).

Вже набридла ця зима!

їжі взимку геть нема!

Кожушок весь обносився,

Від зими я вже стомився!

 

Хлопчик. Твоя правда. Час весні

Панувати на землі!

 

Зайчик. Вона вчора мені снилась.

 

Хлопчик. Щось весна вже забарилась.

Хотів квіток я нарвати

Й маму радо привітати,

Але все ще під снігами.

Що, не буде свята в мами

 

Зайчик.  А давай удвох підемо,

І весну-красну знайдемо.

Її в гості ми запросимо,

І тепла в неї попросимо.

Щоб розтанули сніги

Й все розквітло навкруги!

 

Хлопчик. Твоя правда. Я букет

Із квіток нарву. Вперед!

Взявшись за руки, ідуть по лісу.

 

Автор.   Вирушили друзі в путь,

Лісом впевнено ідуть.

Чують, десь дзвенить водичка,

А назустріч їм — лисичка.

Зайчик. Здрастуй, подруго лисичко,

Ти куди ідеш, сестричко?

 

Лисичка. Я дізналась від струмочка,

Що тече ось там, в гайочку,

Що Весна уже іде,

Всім дарунки роздає.

 

Зайчик. Яка радість! Я новенький

Попрошу кожух сіренький!

 

Хлопчик. А я квіток весняних,

Подарую мамі їх!

 

Лисичка. Треба в Сонечка спитати,

Де нам Весну зустрічати.

Воно теж з Весною дружить

І по ній давно вже тужить.

 

Хлопчик. Я іще із малечку

Знаю таку закличку.

Зараз її заспіваю,

Сонце нею погукаю.

(Разом із лисичкою та зайчиком співає закличку „Вийди, вийди, Сонечко”.)

 

Вийди, вийди, Сонечко,

На дідове полечко.

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються

 

Лисичка. Бачу, бачу, ось вона!

Вже Іде сюди Весна!

(Заходить Весна).  

Зайчик (вклоняючись Весні).

Здрастуй, Весно-чарівнице!

Радий я тобі, сестрице!

Довго я тебе чекав,

Разом з друзями шукав

 

Весна. Здрастуй, Зайчику біленький,

Здрастуй, хлопчику маленький,

Здрастуй, Сонечко ласкаве,

І Лисичка, ось я й з вами!

Щиро я усіх вітаю

Й подарунки для вас маю.

Тобі, Зайчику біленький, —

Кожушок новий сіренький.

Знаю я й твоє бажання.

Хочеш мамі в привітання

Назбирати тут квіток

Бачиш он отой гайок?

Там я вчора вже ходила,

Всі квітки давно збудила.

Пам'ятай лише одне:

Навесні усе живе!

 

Хлопчик. От спасибі, я скоріше

Нарву квіточок побільше.

Завтра мамі їх на свято

Подарую разом з татом.

До побачення! Побіг,

Бо іще пекти пиріг!

(Хлопчик вибігає.)

 

Зайчик (стурбовано).

Що робити? Твоїх слів

Він, мабуть, не зрозумів.

Квіточки хоч і малі,

Але всі вони живі!

 

Весна. Не хвилюйтесь, ще не час.

Краще глянем, що там в нас.

(Всі виходять.)


На середину зали виходять святково одягнені хлопчик і дівчинка.



Дівчинка


Що за диво, який край!

Тут неначе справді рай.

Скільки всякої краси,

Як у давнії часи.

То, мабуть, і є те свято,

Де нам треба побувати?



Хлопчик

Яке ж нині свято?

Чому людей тут так багато?

Всі прийшли посвяткувати,

Весну красну зустрічати!

Гостей я вітаю!

Свято наше починаю!

Дівчинка


Годі, діточки, вам спати!

Час давно вже вам вставати!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в'ється,

В'ється, радісно співає, —

Він весну вам сповіщає!

А весна та — чарівниця:

Щиро вам несе гостинця:

Пташка, рибка, звір на волі,

Божа бджілка, квітка в полі, —

Всі весною оживають,

Весну красну прославляють.

Діти виконують пісню «Ой минула вже зима»

Дівчинка

Весна — це сонце і тепло. Весна — це радість усього живого, що прокинулось від зимового сну. Весна — це зелен-цвіт і пахощі квітів, весна — це надія!

Найбільше раділи святу діти! Вони одягали нове вбрання, обов'язково просили матерів благословити закликати весну. Вважалося, що весну на крилах приносять пташки. Щоб прискорити прихід весни, в цей час на Україні жінки готували з пшеничного борошна обрядове печиво у вигляді «жайворонків», роздавали дітям, які ходили і славили весну.

Діти

Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Зиму проводжати, весну зустрічати.

Зимонька в візочку, веснонька в човночку!


Мати

Благословляю вас, діти, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати!

З веселою посмішкою,

Із жайворон-пташкою,

З водою свяченою,

З колосками хліба

І добром у серці.

Мати роздає випечених пташок-«жайворонків». Забігають хлопчики і дівчатка, одягнені у національні костюми. У руках вони тримають печиво. Діти весело стрибають. Підкидаючи пташок угору, промовляють:


Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на рідну земельку!


Дівчина

Гей виходьте, діти, в коло

Весну зустрічати, хороводи співати!

Діти утворюють коло, ведуть хоровод, співають «Подоляночку».

ПОДОЛЯНОЧКА


Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла,

До землі припала.

Личко не вмивала,

Бо води не мала.

Ой встань, ой встань, Подоляночко,

Умий личко, наче сонечко.

Та візьмися в боки,

За чотири скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери дівча скраю.


Входить Весна з букетом квітів, в супроводі трьох весняних місяців.


Дівчина

Хто ти така, красуне дивна?

Весна

А я Весна, Весна-царівна,

Куди ступлю — сонце сяє,

Міста і села оживають

І землю-матір прославляють.

Дівчина

Ой, Весно, Весно, днем красна,

Що ж ти, Весно, нам принесла?

Весна


На дерева — цвіту,

А на поле — жито,

На траву — росу,

На дівчаток — красу.

А на хлопчиків сили,

Щоб росли і міцніли.

Пісень співали,

В решето складали.

Розсипались пісеньки,

Тільки одна й залишилась.


Діти

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ж ти нам, весно, ще принесла?

Весна.

Принесла я вам

Три місяці ясні:

Місяць березень — перший красень,

Квітучий квітень вас вітає,

І травень тінить вас розмаєм.


Березень

Перший місяць я весни,

Я — пролісковий цвіт. Я

пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.


Квітень

Я — Квітень — славний квітникар,

Сонячно і рясно уквітчав ваш календар

Першим цвітом-рястом.


Травень

А чим же місяць Травень

Поміж братами славен?

Святковими піснями

І громом над полями.

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю.


Весна

Сьогодні своєю весняною владою

Я наказую всім радіти,

Співати, танцювати, закликати сонце,

Птахів та тепло!

Діти разом з Весною і місяцями виконують пісню «Повертайся ластівко»


Дівчина. Колись давно, як починалися веснянки, перед початком свята дівчата варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували під вербою і прибивали кілочком. Дівчата годували землю, щоб урожай був багатим.


Дівчата (по черзі)

Та на нашу вулицю, на нашу...

Та несіть пшоно та кашу!

Вносять горщик із кашею, домовляючись її варити.

Ой накладу вогник, та наварю кашки.

Що ж у тій кашці?

Ложечка масла!

Кому ж її їсти?

Дівонькам, дівонькам!

Ой накладу вогник, та наварю кашки.

Що ж у тій кашці?

Жаб'яча ніжка!

Кому ж її їсти?

Парубкам, парубкам!

Будем кашу варить,

Будем хлопців манить!

Наша каша солона,

Щоб не було сорома!

Наша каша із проса,

Наша вулиця хороша!

Чи каша вже готова?

Готова!

Підносять горщик, зазирають у нього, принюхуються, торкаючись пальцями, намагаються скуштувати.

А справді готова!

  • Ой смачна!

Виносьмо її на вулицю та закопаємо!

Закопують, примовляючи, чаклуючи.

Ой ми дівки-чарівниці,

Закопали горщик каші на вулиці.

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Закопали горщик каші,

Ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки

Далекі й тутешні.

Здалеку чути хлопчачі голоси.

Дівчата? А де ви? Агов!

Заметушилися дівчата, забігали.

Дівчата (по черзі)

Ой хлопці йдуть, Лихо нам несуть!

А може й ладо?

Й ще якісь принади!

Хлопці (по черзі)

Чого, чого, дівоньки красні?

Вони їли пиріжки в маслі!

А сирочком посипаючи,

Сметанкою поливаючи.

Дівчата (по черзі)

Чого, чого, парубки білі?

На обідець кота з'їли!

А попелом посипаючи,

А дьогтиком поливаючи.

Ой ви, хлопці-безштаньки,

Заспівайте веснянки!

Зиму зимували,

Штанів не напряли!

Хлопці. А ви що?

Дівчата (по черзі)

А ми дівочки батьківські

Гулять не гуляли...

Полотна напряли.

Хлопці (по черзі)

Ой-ой-ой! Торохтіла сорока,

Як діжка з горохом!

Вихвалялася кума, що пироги пекла,

Бо й ворота в тісті.

Дівчата (по черзі)

Тринди-ринди, з маком борщ!

Наговорили на осиці кислиці,

А на вербі груші.

Хлопці! Нащо нам музики,

Коли у вас довгі язики!

Хлопці (по черзі)

Їм кажеш — ячмінь, а вони тобі — гречка!

Нехай буде гречка, аби не суперечка!

Згода, дівчата?

Дівчата (разом). Та вже згода!

Учні виконують українську народну пісню

Сіяв мужик просо


  1. Сіяв мужик просо,

Жінка каже: «Мак»!

Жінка каже: «Мак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з проса мак.

  1. Зловив мужик рибу,

Жінка каже: «Рак»!

Жінка каже: «Рак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з риби рак.

  1. Зловив мужик сойку,

Жінка каже: «Шпак»!

Жінка каже: «Шпак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з сойки шпак.

  1. Купив мужик чіпець,

Жінка каже: «Сак»!

Жінка каже: «Сак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з чіпця сак.

  1. Купив мужик шапку,

Жінка каже: «Фрак»!

Жінка каже: «Фрак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з шапки фрак



Хлопчик. Ой, дивіться, хто до нас в гості завітав! Просимо, просимо, дідусю Тарасе та бабусю Мотре! Сідайте, будь ласка!

Хлопчик. Дідусю, чи є ще в народу якого такі веснянки, як у нас?

Дід Тарас. Ні, діти, веснянки збереглися тільки в Україні. За своїми характерами веснянки дуже різноманітні (протяжні, танцювальні, проміжні). У різних місцевостях ці пісні називають ягілками, гаївками, яго лайками. Ще у весняних піснях та іграх збереглися танцювальні рухи, що імітували різні процеси хліборобської праці.

Баба Мотря. З часом обрядові пісні втратили свою магічну силу, але продовжують жити в народному побуті як високомистецькі твори!

Дід Тарас. Поетична краса веснянок дала натхнення багатьом письменникам, композиторам, художникам. Народні думи, пісні, легенди, перекази – це духовний скарб народу – тим то і треба старанно оберігати це народне джерело, з якого ми черпаємо наснагу, виховуємо почуття пошани до того, що створювалось тисячоліттями. То ж вивчайте народну спадщину, спішіть пізнати все і буде у вас хліб, і буде щасливе життя, і буде вічна весняна пісня!

Хлопчик. Бабусю, а чому перший місяць весни називається березнем?

Баба Мотря. Саме в цей час починає рухатись по стовбурах березовий сік, і з'являється листя. Березень означає «зелене дерево». У деяких областях України його називають «сочень», «соковитий», «новолітень», «марець», «сухий», «красовий місяць».

Хлопчик. Дідусю, а як же квітень називали в давнину?

Дід Тарас. Цвітень-переплітень, переплітає трохи зими, трохи літа. А ще наші пращури називали його «красень», «лукавець», «снігогін», «дзюрчальник», «водолій».

Баба Мотря. Про весняні місяці народ склав багато прислів'їв. Часто згадується в них березень, напевно тому, що він перший.

Дід Тарас. Діти, як ви вважаєте, чому весну народ ушановував із давних-давен найбільше від усіх пір року?

Хлопчик. Тому що саме навесні оживала природа, оживали надії в хліборобському серці на майбутній урожай, на краще життя трудівників.

Баба Мотря. Діти, а яке ж українське свято відбувається без веселощів і жартів? Ми з дідом Тарасом із задоволенням вас послухаємо!


Дівчата (разом).

Хлопці!

Хлопці (разом).

Чого?

Дівчата (разом).

Чи ви, хлопці, сильні?

Хлопці (разом).

Ого! Та ще й які сильні!

Дівчата (разом).

Як ви такі сильні, то виносьте зиму!

Хлопці виносять «Зиму» — солом'яне опудало на довгій тичці. Дівчата за допомогою довгих червоних стрічок зображують вогонь. Усі гуртом спалюють опудало, промовляючи слова декілька разів (від повільного до швидкого темпу).

Дівчата

Хай вогонь палає, Зиму з'їдає!..




Учень 1

Весна красна надходить,

Свої крила підводить

Над полями та гаями,

Над вишневими садами,

Над левадами студеними

Віє крилами зеленими,

Каже: «Земле, пробудися,

Квітом чистим одягнися.


Учень 2

Прийшла весна,

Чорну землю сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І у полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю убрану весною

Вранці зустрічають.


Учень 3

Превеселий був цей день,

Ми гуляли увесь день.

Побороли зиму —

Ось які ми сильні!

А зима розтала

І її не стало!


Учень 4

Ой, співали ми, співали,

В решето пісні складали,

Та поставили на вербі,

Де взялися горобці

Звалили решето додолу...

Разом. Час усім нам додому!








Автор
Дата добавления 16.03.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров153
Номер материала ДВ-533004
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх