Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Форми і методи роботи з документами на уроці історії та правознавства
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • История

Форми і методи роботи з документами на уроці історії та правознавства

библиотека
материалов

Якщо б свідчення очей

мали більшу силу,

ніж свідчення розуму,

то пальму першості за Мудрість

слід було б віддати, безсумнівно, орлу.

Апулей ІІ ст..н.е


Історико-документальна основа уроку

Людство наприкінці XX – на початку XXI ст.. вступило в нову фазу свого розвитку, яка може бути названа переходом до інформаційного суспільства. Для сучасного світу характерні тенденції глобалізації, формування нового світового порядку, посилення інтеграційних процесів, швидке та велике розповсюдження нових інформаційних технологій і комунікацій.

У концепції загальної середньої освіти зазначено, що XXI століття - «це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського розвитку, рівень освіченості й культури населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу держави, а інтелект, національна свідомість, духовне і фізичне здоров’я як особистісні якості набувають усе зростаючого значення».

Одне з першочергових завдань історії та правознавства – допомогти молоді побачити образи сучасності у світі минулого, надати можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства. Сприяти вихованню толерантності – це не тільки професійний, але й етичний і моральний обов’язок учителів історії та правознавства. Специфіка історії та правознавства як навчальних дисциплін полягає не тільки у знаннях закладених вчителем, скільки у різноманітності видів інформації, з яким учень працює.

Зміни в методології викладання суспільних дисциплін призвели до появи нових підручників з історії та правознавства, які суттєво відрізняються від видань 90-х років, які аж до останнього часу уявляли собою майже суцільні тексти. Тому вони дуже важкі для сприйняття, особливо для сучасних учнів з їхнім «кліповим мисленням». Візуальний матеріал у них якщо і використовувався то лише як ілюстрація. А отже, і ставлення до нього було відповідним.

Часто-густо ілюстративний матеріал навіть не був пов'язаний з текстом. Просто вважалось, що потрібні будь-які ілюстрації, тому автори знаходили більш-менш відповідне темі параграфу зображення. У такому випадку зовсім не передбачалось робота з цими матеріалом. Подібна ситуація з використанням візуальних джерел була пов’язана з відповідною метою історичної та правової освіти – дати вже готову інтерпретацію історії, виховати учнів у певному дусі. Тобто головним були вже сформульовані висновки, а все інше повинно було лише їх підтверджувати, ілюструвати. Зокрема ця система не втратила свого впливу і сьогодні.

Сучасне життя, як уже зазначалось, вимагає зовсім інших підходів. На перше місце висувається інша мета: навчити учнів самостійно здобувати й інтерпретувати інформацію, розуміючи, що таке саме право на існування мають інші інтерпретації.

Всі підручники нового покоління орієнтовані саме на такий підхід і мають великий арсенал навчальних малюнків, карикатур, ілюстрацій. Ми маємо становлення нової ілюстративної метасистеми, характерними ознаками якої є: істинність, документальність зображення, його здатність бути самостійним, рівноцінним тексту джерелом історичних знань, невичерпним арсеналом учнівської дослідницької діяльності.

Значною проблемою для багатьох учителів є власне історичний аналіз змісту візуальних матеріалів, розміщених у навчальних посібниках і підручниках, а також у додаткових джерелах. Тому головна задача вчителя історії та правознавства – навчитись працювати з ними, зробити їх рівноцінними у процесі здобуття знань і формування відповідних вмінь та навичок, уважно опрацьовувати цей алгоритм з учнями.

Доцільно зробити пам’ятки, віддрукувавши ці алгоритми, аби не повертатися до них щоразу, а учням необхідно опанувати схему аналізу, (слайд з алгоритмом)

ОПИС

найдетальніша констатація усього зображеного

На цьому етапі необхідно вміти відрізняти факти від припущень, не допускати їх інтерпретації. Головне завдання – фіксація лише тих моментів, що реально зображені

ІНТЕРПРИТАЦІЯ

(припущення) Аналіз документа з власними коментарями зображеного

на цьому етапі необхідно уміти аргументовано інтерпретувати побачене (підчас вироблення таких навичок у пригоді може стати метод «Прес»)

АВТОРСТВО

З’ясувати авторство та мотиви створення

Цей етап передбачає з’ясування причин виникнення джерел, мотив на мету створення. Важливо встановити, чи створений фотодокумент у режимі «репортажної» зйомки, чи це є постановочне фото: офіційний чи приватний знімок.

ВИСНОВКИ

історична емпатія

залежно від мети використання історичного візуального джерела результатом роботи з ним можуть стати висновки щодо конкретного джерела чи стосовно проблеми, що вивчається, враховуючи аналіз матеріалу (історична емпатія).

що допоможе їм системно вивчати та інтерпретувати історичні джерела, застосовувати їх для тренування аналітичних навичок.

Хоча загальні підходи до аналізу всіх видів візуальних джерел спільні, треба все ж виділяти їхні особливості і завжди на це.

Фотографія є лише одним з багатьох джерел, що використовується нами для аналізу та інтерпретації події, процесу чи історичного, правового явища. Здавалось би, цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Тому треба ретельно вивчити, дослідити інформацію, яку хотів донести автор, з’ясувати, наскільки йому можна довіряти.

Існує багато схем аналізу історичної фотографії, в своїй роботі на уроці я використовую алгоритм за Р. Страдлінгом, зверніть свою увагу на екран (показ слайду з алгоритмом).

Загальна схема аналізу історичної фотографії (за Р. Страдлінгом)

  • Що, на вашу думку відбувається на фотографії ?

  • Хто ці люди? Чим вони займаються? Які це об’єкти?

  • Коли, на вашу думку був зроблений знімок(рік, період, подія)?

  • Це природна фотографія чи для неї спеціально позували перед камерою?

  • Назвіть історичні джерела, що могли б вам допомогти перевірити достовірність ваших висновків щодо цієї фотографії.

  • Що ви знаєте про події, які відтворені на фото?

Одним із видів історичного джерела є історична карикатура. Вона не є поширеною в практиці української школи, проте є одним із найуживаніших прийомів у школах США та Європи.

Як і у випадку з фотографіями, деякі історики використовують карикатури для аналізу й інтерпретації як першоджерело, тому сучасні підручники містять серію карикатур для ілюстрації окремих питань і тем. Деякі підручники, особливо із всесвітньої історії XX ст., включають карикатури, створені в різних країнах.

На уроках історії карикатури мають значну педагогічну цінність, оскільки:

  • вони дають можливість виробити уявлення про думки й настрої

людей у певний час;

  • вони бувають настільки ж ефективні, як і текст; карикатури коротко висвітлюють суть питання (іноді навіть більш ефективно);

  • зміст карикатури пояснюється зображенням на ній;

  • карикатура вимагає відповідного пояснення.

Ці принципи дають школяреві можливість аналізувати раніше отримані знання за зображеним на карикатурі питанням, подією чи особою.

Працюючи з карикатурою, слід пам’ятати, що багато в чому цей вид матеріалів схожий на пропагандистський плакат, але більшою мірою він демонструє авторську позицію щодо зображуваного.

Як правило такі зображення містять негативне ставлення до подій, факту, явища чи особи. Впливаючи на підсвідомість, такі матеріали «западають» в пам'ять саме сприйняттям позиції автора і можуть витіснити об’єктивну оцінку, тому з таким документом слід працювати так, щоб учні усвідомили суб’єктивізм автора та змогли пояснити, чому його позиція є саме такою.

Тому деякі поради будуть корисні для учнів в процесі роботи з карикатурами:


  • Карикатурист робить припущення з приводу загальної ерудиції читача, а іноді і його політичних поглядів. Учні повинні зуміти установити ці припущення, щоб зрозуміти витонченість карикатури.

  • Карикатури зазвичай висловлюють думку, а не фактичну інформацію.

  • Карикатурист в основному використовує гіперболу і сатиричний шарж. Вони можуть бути як позитивними, так і негативними.

  • Щоб досягти мети, карикатура повинна відповідати сучасним нормам та умовностям, притаманним даному соціуму.

Алгоритм аналізу роботи з історичною карикатурою не дуже відрізняється від схеми, запропонованої для роботи з історичною фотографією. Відмінності виявляються на рівні деталей питань, що задаються при пояснені карикатури.

Тепер зверніть свою увагу на екран (слайд) алгоритм аналізу історичної карикатури.

  • Хто зображений? Це реальні люди?

  • Як вони одягнені? Назвіть їх?

  • Що вони роблять? Які персонажі представлені?

  • Яку історичну інформацію хотів донести автор?

  • Про які події містить натяк у карикатурі?

  • Що ви знаєте про ці події?

  • В якому джерелі могла з’явитися ця карикатура? В який час?

  • Які політичні погляди представляє автор?

  • Яким є його ставлення до подій?

Вивчати історію тільки за підручниками неправильно, та й нецікаво. Наші знання поширюють багато інших джерел інформації. Серед них особливе місце займають перекази, легенди, історичні джерела.

Переказ – це розповідь, про якусь незвичайну подію, особу і т. д., що передаються усно з покоління в покоління. Пройшовши життєвий шлях завдовжки в кілька десятиліть, а можливо і століть, така розповідь обростає якимись нереальними подробицями, у ній зазвичай присутня частка вимислу. Але це й зрозуміло. Оповідачам дуже хочеться показати незвичайність, велич, силу якоїсь особистості чи події. Багато таких розповідей було записано їхніми збирачами, які розуміли, що з такого переказу можна почерпнути багато корисної, історично реальної інформації. Але треба учитися відрізняти її від вигадок.

Як працювати учням з джерелами? Зверніть свою увагу на екран (слайд)

  1. Уважно прочитайте текст джерела інформації.

  2. Визначте, ким складений текст джерел і з якої причини.

  3. Встановіть дату появи даного джерела.

  4. Як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене джерело? Що ви вже про нього знаєте?

  5. Визначте, про яку конкретну історичну особу чи подію йде мова в тексті джерела? Скільки часу відокремлює саму подію чи особистість від часу їхнього опису?

  6. наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

  7. Що є нереальним у тексті джерел? З якою метою, на ваш погляд, автор(автори)вдалися до вигадки?

  8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

  9. на які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?

  10. Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Історичний документ – це не лише інформаційне джерело, а джерело, що оцінює та констатує історичний факт, описує подію, розкриває її суть, аналізує, спонукає задуматись над достовірністю інформації, формує ступінь довіри до джерела, ставить питання про авторство документа тощо.

Зо допомогою вивчення різних джерел відбувається активне дослідження минулого.

Історичні джерела поділяються, зверніть свою увагу на екран (слайд)

  • Державно - правові документи (конституції, закони, судові рішення);

  • Документи зовнішньополітичного характеру (договори, дипломатичне листування);

  • Документи внутрішньополітичного характеру (програми партій, промови, статті, прокламації);

  • Господарські документи (акти купівлі-продажу, торгові договори, ділове листування);

  • Наукові, філософські праці;

  • Оповідно-описові твори (хроніки, літописи, історичні твори сучасників подій);

  • Твори художньої літератури;

  • Документи державного характеру;

  • Документи історичного характеру (грамоти, укази, закони);

  • Документи особистісного характеру (спогади, мемуари, щоденники, листи, свідчення очевидців);

  • Художня література, твори усної народної творчості (міфи, епоси, проза, поезія).

(Показ слайду зі схемою)

Переконана, що варто використовувати як джерела все, що може нести інформацію про минуле, але при цьому звертати увагу:

  • Первинні та вторинні джерела;

  • Авторство та достовірність інформації;

  • Важливість інформації для теми;

  • Час появи джерела;

  • Умови, за яких створювалося джерело;

  • Носії джерела тощо.

Форми і методи використання документів на уроці історії та правознавства може відбуватися за таким принципом:

  • Цитування.

  • Коментоване читання на уроці під керівництвом учителя.

  • Проблемно-пізнавальні завдання і проблемний виклад, вихідним матеріалом якого є документ.

  • Ознайомлення учнів з різними формами запису за документами (складання тез, короткого чи розгорнутого плану, хронологічних таблиць).

  • Уроки семінарського типу, повторювально - узагальнювальні, лабораторно-практичні.

  • Групова форма роботи з документами.

  • Урок-суд (на підставі документів).

  • Урок-спогади (з запрошенням очевидців).

  • Пошукова робота.

(слайд пам’ятка «Як працювати з текстом документу» 5-6 кл, 7-8 кл, 9-11 кл.)

Усе це та ряд інших умов дозволить виробити критичний підхід до джерел як носії історичної інформації і використовувати їх у практиці повсякденного навчання історії.

З появою персональних комп’ютерів, мультимедійних проекторів та поширення їх у школах України з’явилася також можливість використання їх на уроках у різних формах. Однією з таких форм стала поява електронних підручників, крім того в телеефірі та на DVD – дисках останнім часом з’явилися відеофільми, навчальні енциклопедії, віртуальні музеї, архіви; збільшилася кількість науковиво-пізнавальних інтернет сайтів, інформацію з яких можна та доцільно використовувати на уроках історії та правознавства.

Для роботи на уроці з відео матеріалом вчителю потрібний комп’ютер(одного комп’ютера на клас вистачить, бо в цьому разі буде важко організувати роботу на уроці).

Найбільш цікавим візуальним джерелом є документальне кіно (відеозапис). Воно дає особистісно-орієнтоване сприйняття історично-правового матеріалу, має значний виховний потенціал.

Після перегляду фільму (уривку фільму) учні відповідають на запитання, які вони заздалегідь записали або були записані на картках і роздані на парти.

Відповіді повинні бути короткими, лаконічними й точно відтворювати основну думку учня.

  1. Назва фільму, його автори(виробники), рік його виготовлення?

  2. Яка історична постать чи подія обговорюється у фільмі?

  3. Як ви вважаєте, для якої вікової групи створено цей фільм?

  4. Яка, на ваш погляд, основна ідея фільму?

  5. Які проблемні питання порушуються у фільмі (якщо є )?

  6. Чи має значення рік випуску фільм та його авторство?

  7. Чи згодні ви з точкою зору авторів? Коротко поясніть свою відповідь.

  8. Про яких людей чи події періоду, що вивчається, ви б порадили сучасним кінематографістам ще зняти фільм?

Переважна більшість відео матеріалів(якщо це не документальне відео)створюється людьми, далекими від методики викладання історії у школі, тому відео та мультимедійних матеріал повинен, відповідати хоча б таким елементарним критеріям:

  • певна відповідність шкільній програмі;

  • інформаційна насиченість відео-та аудіо потоку;

  • естетика виконання;

  • відповідність історичному періоду, історичним фактам

  • невелика за обсягом часу.

Цим критеріям відповідають відео проекти, якими я часто користуюся на уроках: (слайд)

  • з історії України – проект телеканалу «Інтер» «Країна». Історія українських земель. До 15 річниці незалежності України.(використовую серію фільмів, які невеликі за часом «невідома Україна»,що вийшли на початку 90-х рр. XX ст.);

  • з давньої історії – проект «Вирішальні битви » (телеканал СТБ) та «Секрети археології » (телеканал Тоніс) виробництва США та Великої Британії;

  • З Історії Росії (СРСР) – проекти «Російська імперія» Л. Парфьонова (події з історії Росії XVIII- початку XX ст. ); «Історичні хроніки» М. Сванідзе, що охоплює історію Росії (СРСР)до середини XX ст.; «Кремель – 9 », який висвітлює події СРСР перед –та повоєнного часу (Сталін та його оточення); «Намедни» Л. Парфьонова ( події радянської та світової історії 1961-2004 рік);

  • З історії Другої світової війни – «світ у Другій світовій війні» (США, Велика Британія), що охоплює події з 1939 по 1945 рр.;

  • З правознавство - проект «Судові справи» (телеканал Інтер) –Україна;

  • З правознавства – проект «Свідок» (телеканал НТН) – новини, Україна;

  • З правознавства – проект «Кохана ми вбиваємо дітей» - елементи відео відносин батьків до свої дітей та невиконання своїх обов’язків. (те канал СТБ)

  • З правознавства – проект «Один за всіх» - окремі передачі де розглядаються питання злісного не виконання батьківських обов’язків, або перевищення батьківських обов’язків.

  • З правознавства – цикл відео матеріалів «Дитяча жорстокість та її наслідки» - Росія

  • З правознавства – цикл передач «Закон і ми»(де розглядаються питання роботи та функції органів влади в Україні);

  • З правознавства – цикл відео роликів з сайту Міністерства освіти («Освіта за кордоном + і -»), Міністерства Юстиції, Президента України (процес івнагурації ), Верховної Ради України (виборчий процес ).

Уміле використання мультимедійних, відео та візуальних матеріалів підвищує зацікавленість учнів історією та правознавством, сприяє глибшому ознайомленню з окремими її сторінками. Допомагають побачити образи сучасності у світі минулого, надають можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства.


Краткое описание документа:

  Людство наприкінці XX – на початку  XXI ст.. вступило в нову фазу свого розвитку, яка може бути названа переходом до інформаційного суспільства. Для сучасного світу характерні тенденції глобалізації, формування нового світового порядку, посилення інтеграційних процесів, швидке та велике розповсюдження нових інформаційних технологій і комунікацій.

 

    У концепції загальної середньої освіти зазначено, що   XXI століття  - «це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського розвитку, рівень освіченості й культури населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу держави, а інтелект, національна свідомість, духовне і фізичне здоров’я як особистісні якості набувають усе зростаючого значення».

 

    Одне з першочергових завдань історії та правознавства – допомогти молоді побачити образи сучасності у світі минулого, надати можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства. Сприяти вихованню толерантності – це не тільки професійний, але й етичний і моральний обов’язок учителів історії та правознавства. Специфіка історії та правознавства як навчальних дисциплін полягає не тільки у знаннях закладених вчителем, скільки у різноманітності видів інформації, з яким учень працює.

 

 

Автор
Дата добавления 21.01.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров578
Номер материала 324508
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх