Инфоурок / Биология / Другие методич. материалы / Формування національної самосвідомості учнів у процесі краєзнавчої роботи засобами музейної діяльності
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Формування національної самосвідомості учнів у процесі краєзнавчої роботи засобами музейної діяльності

библиотека
материалов

Формування національної самосвідомості учнів у процесі

краєзнавчої роботи засобами музейної діяльності

Той, хто не любить своєї країни,

свого народу – не може любити нічого

Джордж Байрон


Мета організації краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах – сприяти усвідомленню думки, що історія України починається з історії роду, виховання шанобливого ставлення до історії рідного краю, прагнення досліджувати його минуле, зберігати пам’ять про нього. Формуванню цілісної історичної свідомості сприяє поєднання двох складових – вивчення історії України й дослідження історії малої батьківщини.

Сучасність вимагає знаходити новітні підходи педагогічного впливу на інтелектуальний і духовний світ дитини, які сприяли б формуванню національної самосвідомості учнівської молоді. У дітей ще не сформовано усвідомлене почуття національної гідності. Певним ґрунтом у справі зміцнення моральних сил дитини, їх оновлення, відродження минулого родини стає національне виховання. Дослідження учнями історії рідної школи – це перші сходинки до усвідомлення себе як громадянина. Активними членами суспільства стає та молодь, яка досконало знає своє коріння, звичаї і традиції свого народу. Формування особистості з високим рівнем національної самосвідомості, здатної зрозуміти процеси національного життя, визначити своє місце і роль у ньому, виявляти творчість та ініціативу є одним із основних завдань, яке постало перед школою й вчителями сьогодні. І краєзнавча робота якраз і є тією відправною точкою, щоб формувати національну самосвідомість учнівської молоді.

Про необхідність виховання національної самосвідомості молодого покоління у народній школі наголошували П.Антонович, Г.Ващенко І.Волошин, С.Русова, К.Ушинський, І.Франко. Дана ідея не втратила своєї актуальності і нині [2].

Достатньо тривалу історію має проблема вивчення ролі краєзнавчої роботи у формуванні національної самосвідомості молодого покоління. Даний напрям роботи досліджували наприкінці ХІХ – початку ХХ століття П.Антонович, С.Рудницький, С.Русова, К.Ушинський, І.Франко, на сучасному етапі Т.Бондаренко, Л.Гайда, Я.Треф’як, Л.Кірішко, Л.Саєнко, Л.Литвин.

В.Сухомлинський вважав, що учень стає справжньою людиною, патріотом, коли він разом із педагогом торує шлях від любові до рідного краю до розуміння історичної долі народів світу [9].

Аналіз праць вітчизняних учених дає змогу стверджувати, що проблема формування національної самосвідомості особистості у процесі краєзнавчої роботи є недостатньо вивченою, а також виділити низку протиріч між тенденціями до глобалізації та індивідуалізації в суспільстві, що призводить до кризи національної самосвідомості; існуванням великої кількості варіантів трактування; визнанням краєзнавства важливим засобом формування національної самосвідомості.

Розбудова національної системи освіти на засадах компетентнісного підходу ставить перед освітніми закладами України вимоги і завдання, спрямовані на формування у школярів здатності стати суб’єктами національного життя.

Виховання національної самосвідомості сприяє збагаченню духовного світогляду учнів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. У наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, до рідної школи, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

На сучасному етапі невід’ємною складовою роботи керівника гуртка «Юні дослідники» є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у молоді любові до рідного краю і школи, патріотизму, поваги до людини, усвідомлення національної належності до українського народу.

Музейна діяльність допомагає зрозуміти учням загальні закономірності суспільного розвитку крізь призму історії рідної школи. У дітей формується національна свідомість, гордість і гідність, яка одвіку була притаманна українському народу. На думку професора Григорія Ващенка необхідно уявляти свій народ, як єдину спільноту, що об’єднує в собі покоління минулі, сучасні і майбутні, й відчувати свою єдність з цією спільнотою [3].

Ці складові відображають важливу цілісну систему у діяльності шкільного музею, що покликана формувати національно – свідомого громадянина України.

Усвідомлення окремою дитиною своєї національної належності вкрай актуальне завдання. Адже тільки усвідомивши себе як націю, ми зможемо посісти належне місце серед європейських країн. Воно потребує науково обґрунтованого підходу. Досвід переконує, що без знання історії своєї школи, культури, традицій шкільного життя, подальшого життя учнів нашої школи вже поза школою. неможливо виховувати підростаюче покоління. В.Сухомлинський писав: «Душа не може жити без святині. Щось для людини стає дорогим і непорушним, невикорінним і незнищенним» [8]. Він впевнений, що творцем людської душі є вчитель, який формує уявлення про націю, світ, людство.

Значення дослідницької діяльності та використання краєзнавчого матеріалу у створенні музею в школі важко переоцінити. Залучення краєзнавчого матеріалу на уроках і позакласна дослідницька історико – краєзнавча робота є одним із найважливіших шляхів зв’язку минулого з життям. Краєзнавчий матеріал конкретизує виклад загальноісторичного матеріалу, визначає специфічні особливості та значення місцевих подій в історичному розвитку малої батьківщини. Факти з історії школи можуть підтвердити або спростувати дати, події, явища, розкрити поняття історичної пам’яті, зрозуміти історичний процес на конкретних прикладах, близьких учням, історії малої батьківщини [5].

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти у XXI ст. я намагаюся спрямувати діяльність членів гуртка на глибоке вивчення історії рідного краю, історії рідної школи.

Керівник гуртка залучає дітей до роботи з окремими письмовими та усними джерелами, вчить їх робити короткі повідомлення і виступати з ними перед членами гуртка. На практичних заняттях планується робота з польовими документами музею.

Засобами художнього слова необхідно навчати дітей бачити красу осінньої пори в нашому краї, збагатити знаннями про народні свята та промисли; розвивати вміння милуватися осінніми пейзажами; виховувати дбайливе і турботливе ставлення до рідної природи. З цією метою проведено заняття гуртка на тему: «Ходить осінь нашим краєм».

Одним із напрямків гуртка є патріотичне виховання. До Дня українського козацтва 14 жовтня 2014 року на занятті гуртка відбулася година спілкування «Де козак, там і слава», лекторій «Доти буде Україна – поки будуть козаки».

Гуртківцям було запропоновано розглянути події Великої Вітчизняної війни, сучасні події в нашій країні крізь призму родинної історії, історії нашої школи. З метою збереження народної пам’яті про Велику Вітчизняну війну, члени гуртка отримали теми: «Спогади: як моя родина пережила війну», «Героїчний подвиг солдата – визволителя», що передбачає самостійне дослідження учнями цих тем та підготовку виступів. Історії конкретних людей, їх життя й боротьба складають величну і різнобічну картину минулого нашого народу.

Напередодні проведення експедиції по запису спогадів свідків та учасників подій, було складено «Анкету-пошук» для допомоги дітям з опрацюванням отриманих результатів по залученню батьків та їх рідних, знайомих.

Від ставлення дитини до спадщини попередніх поколінь, до героїчного подвигу нашого народу  залежить її духовний світ, національна самосвідомість. Емоційні переживання, джерелом яких є пізнання та вшанування пам’яті, тісно пов’язані з активною діяльністю молодого покоління, а саме збирання документів, фотоматеріалів, реліквій, запис спогадів, відеозапис…

Використання місцевих матеріалів у процесі поглиблення знань дітей з історії рідної школи допомагає створити правильне відображення минулого шкільного життя. У процесі краєзнавчої дослідницької діяльності учні самостійно знаходять матеріал та здобувають навички застосування його на практиці. Цікаво і змістовно пройшли заняття гуртка на теми: «Україна – це тихі води і ясні зорі», «Лунай, прекрасна наша, мово!»

Важливе місце у формуванні національної самосвідомості відводиться індивідуальним формам краєзнавчої роботи – написанню та захисту самостійних творчих та дослідницьких робіт; створенню мультимедійних презентацій по досліджуваній темі [6].

Під час виконання індивідуальних творчих і дослідницьких завдань краєзнавчого змісту учні стають не лише об’єктами педагогічного впливу, але й суб’єктами виховання. Вони сприймають мету і завдання, визначені керівником гуртка, як особистісно і суспільно значущі, володіють змістом роботи, організовують і виконують власну дослідницьку діяльність, перетворюючи її на процес саморозвитку та самореалізації. Члени гуртка прийняли участь у проведенні калейдоскопу на тему: «Родина, родина – це вся Україна».

Працюючи над формуванням національної самосвідомості учнів, розпочата робота по збиранню матеріалів для шкільного музею: «Сучасні події в Україні», «Герої нашого міста», «А він так і залишився молодим».

Члени гуртка «Юні дослідники» прийняли активну участь у волонтерській діяльності під гаслом «На схід». При проведенні одного із занять було запропоновано таке питання для обговорення: «Роздуми вголос: як виховати патріота?». Всі гуртківці висловили свою думку і своє бачення на це питання. 20 листопада 2014 року на занятті гуртка проведено круглий стіл «Допомога солдатам із АТО». Діти підготували листи, малюнки, обереги, які передано волонтеру. Гість гуртка Тамара Сергіївна розповідала про роботу волонтерів, ділилася своїми враженнями і переживаннями. Гуртківці читали написані листи, вірші для солдат. Тамара Сергіївна читала власні вірші, які вона теж надсилає для військових танкової бригади. Зачитаю уривок з її вірша:

Услышь Господь мою молитву

За убиенных и живых,

За мужчин седоволосых

И за мальчишек молодых…

Как только нас не называют:

Хохлы, бандеры, новороссы,

Укропы, хунта, укроносы.

А мы ведь просто УКРАИНЦЫ

СЛАВЯНЕ мы, как и они.

А на востоке украинские ребята

Без подкрепления, патронов и воды,

Израненые, истекая кровью,

Вы не покинули блок-посты.

Стоите нерушимою стеною

За матерей, за жен, детей,

За ждущих с фронта новостей.

За подвиг Ваш, за будни Ваши

Спаси Вас Бог и сохрани.

И стань Покровом Божья Матерь,

Домой живыми всех верни.

Как птица Феникс возродится

Из пепла украинский наш народ,

И больше кровь не будет литься.

А будет жить Козацкий род!

На мою думку, вивчення історії рідного краю і рідної школи сприяє вихованню патріотизму, поваги до предків, які жили, працювали, боролися, які гідні поваги, пам’яті. Почуття любові до малої батьківщини неодмінно будуть стосуватися Батьківщини – України, будуть важливим чинником формування активної життєвої позиції і формування національної самосвідомості підростаючого покоління.

Різноманітність форм і засобів краєзнавчої роботи при оптимальному забезпеченні сучасною методикою робить її важливим засобом реалізації розбудови шкільної музейної справи. Це збагачує знання учнів з історії рідного краю, з історії шкільного життя минулих років, сприяє засвоєнню, оволодінню знаннями, уміннями і навичками роботи з документацією, історичними пам’ятками, експонатами, формує національну самосвідомість, виховує активного, освіченого громадянина України. Виховуючи в учнів любов до рідного краю і школи засобами музейної діяльності, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.


Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 18 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Краткое описание документа:

Сучасність вимагає знаходити новітні підходи педагогічного впливу на інтелектуальний і духовний світ дитини, які сприяли б формуванню національної самосвідомості учнівської молоді. У дітей ще не сформовано усвідомлене почуття національної гідності. Певним ґрунтом у справі зміцнення моральних сил дитини, їх оновлення, відродження минулого родини стає національне виховання. Дослідження учнями історії рідної школи – це перші сходинки до усвідомлення себе як громадянина. Активними членами суспільства стає та молодь, яка досконало знає своє коріння, звичаї і традиції свого народу. Формування особистості з високим рівнем національної самосвідомості, здатної зрозуміти процеси національного життя, визначити своє місце і роль у ньому, виявляти творчість та ініціативу є одним із основних завдань, яке постало перед школою й вчителями сьогодні. І краєзнавча робота якраз і є тією відправною точкою, щоб формувати національну самосвідомість учнівської молоді.

Общая информация

Номер материала: 373877

Похожие материалы