Инфоурок / Директору, завучу / Другие методич. материалы / Формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 27 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 216 курсов со скидкой 40%

Формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання

библиотека
материалов

38


hello_html_m58621140.gifhello_html_72e5eec3.gif

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

(назва дисципліни)



на тему: Формування творчих здібностей учнів

засобами активних методів навчання



































ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ……………………………………………………………… 6
1.1 Сутність понять «творчі здібності», «активні методи навчання» в психолого-педагогічній літературі……………………………………….. 6
1.2 Характеристика активних методів навчання………………………. 10

1.3 Педагогічні умови формування творчих здібностей………………... 14

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ …………………………………………….. 17
2.1 Вивчення та аналіз проблеми використання активних методів навчання в практиці сучасної школи ………………………………………… 17
2.2 Особливості організації педагогічного процесу з формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання………………………. 19

2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи………………... 24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
……………………………………. 28

ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 30

Додаток 1………………………………………………………………………... 30

Додаток 2………………………………………………………………………... 37



ВСТУП


Зміни в навколишньому світі, суспільстві, швидкі темпи зростання обсягу інформації, різноманітні засоби доступу до неї і вміння орієнтуватися в потоці інформації, пред'являють підвищені вимоги до інтелектуальних якостей особистості, її творчим здібностям. Вирішальне значення для адаптації людини до складних реалій сучасного суспільства має не тільки обсяг накопичених знань, але їх системність і вміння застосовувати знання у практичній діяльності. Це вимагає певного стилю мислення, яке зазвичай називають науковим, здатного побачити нові зв'язки між речами і створити нове, як у матеріальній, так і в духовній сфері. Здатність до створення нового, значущого для особистості і суспільства якраз і є творчістю. Творча особистість може забезпечити собі не тільки гідне місце в суспільстві, а й сприяти прогресу самого суспільства.

«Освіта – основа духовного, соціального, економічного, культурного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікаційними працівниками, спеціалістами», - говориться в Законі України «Про освіту» [ 5, с.38].

У Державній національній програмі «Освіта України ХХІ століття» практичне вирішення проблеми виховання і формування учнівської молоді, розвитку її здібностей і обдарувань, духовної культури віднесене до пріоритетних напрямів реформування загальноосвітньої школи. Реформування української системи освіти відбувається у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Вчитель не тільки контролює вивчення і відтворення учнем певних знань і відповідних вмінь, а допомагає і підтримує його у процесі засвоєння і застосування нових знань на практиці з урахуванням його особистих здібностей та природних нахилів.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXІ століття») наголошує, що «головною метою загальноосвітніх навчальних закладів є розвиток і формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору та збагачення на цій основі інтелектуального, культурного і економічного потенціалу народу.» [ 5, с.56].

Проблемі «Розвиток пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів» приділяли увагу як науковці так і практики В.О. Сухомлинський, І.П. Волков, В.М. Тверський, Л.С. Виготський. «Проблема творчества – один из участников педагогической целины , и чтобы только приступить к ее освоению, нужно создать книгу о педагогическом аспекте творчества» [ 17, с.471].

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми та потреби педагогів-практиків у її доопрацюванні, ми обрали темою свого дослідження «Формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання».

Мета дослідження: виявлення педагогічних умов, при яких відбувається формування творчих здібностей учнів.

Відповідно до мети вирішувались наступні завдання дослідження:

- вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну і науково-методичну літературу з даної проблеми;
- визначити сутність творчих здібностей;
- обґрунтувати
педагогічні умови формування творчих здібностей на уроках світової літератури;
- вивчити особливості розвитку творчих здібностей в учнів;
- дослідити ефективність використання активних методів навчання для формування творчих здібностей;

Об’єкт дослідження: процес формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання.

Теоретичне значення дослідження: визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування творчих здібностей учнів активними методами навчання.

Практичне значення дослідження: розроблені методичні рекомендації щодо формування творчих здібностей учнів активними методами навчання.

В процесі виконання дослідження використані такі метод дослідження:

  • вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури;

  • вивчення досвіду роботи педагогів-практиків;

  • анкетування ;

  • спостереження .

База дослідження : Криворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 101. Були задіяні учні 6-7 класів у кількості 18 учнів.


























РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ



    1. Сутність понять «творчі здібності», «активні методи навчання» в психолого-педагогічній літературі


Формування – процес якісний, це зміни структури душі, виникнення новоутворень, які прокидаються і починають діяти. Формування безпосередньо пов’язане з діяльністю людини, з процесом у тому, хто діє, з тим, над чим вона працює, перероблюючи його у нові форми. Розгортання процесу формування можна представити формулою: становлення – зміна – рух – формування - розвиток – творчість.

Творчість – продуктивна форма активності і самостійності людини. Її результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх творів, рішення нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера тощо. Школа третього тисячоліття – це школа з творчо обдарованими педагогами, які виховують творчо розвинутих учнів.

Одна з поширених точок зору на поняття «творчість» подається в роботах А.Т.Шумиліна, який пише: «Сучасна наука визначає творчість як процес створення нових духовних і матеріальних цінностей, як найвищий рівень пізнання». Це процес розв’язання завдання, стан натхнення людини – спалах її енергетичного потенціалу, який розкриває межу невідомого, виокремлює його частину й перетворює його на відоме. Розрізняють наукову творчість, художню, літературну, педагогічну та інші види творчості [ 22 , с. 165].

Творчість – психологічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам’ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, процес творчості може відбуватися лише за умови відповідного емоційного тла.

У філософській літературі є різні трактування феномена творчості, його природи, об’єктивної основи, структури творчого процесу, інформація про формування творчих здібностей людини. Філософами розглядається творчість як «активність», «діяльність», «процес», «вид діяльності», «тип діяльності», форма і т.д. Різні його сторони відбиваються в поняттях: творчий початок, творчий потенціал, творчі здібності, творчі можливості, творче мислення, творча активність, творче ставлення, творча діяльність, творча праця, творча особистість. Творчості потрібно вчити.

Здібності - індивідуально-психологічні особливості, які є суб'єктивними умовами успішного здійснення певного виду діяльності Здібності не зводяться до наявності у індивіда знань, умінь, навичок. Вони проявляються в швидкості, глибині і міцності оволодівання засобами і прийомами діяльності. У вивченні здібностей виділяють три основні проблеми: походження і природа здібностей, типи і діагностика окремих видів здібностей, закономірності і формування здібностей. Значний внесок у вивчення здібностей вніс Б. М. Теплов. [19 , с.21]:

Здібності тісно пов'язані з загальною спрямованістю особистості. В.Е. Чудновський зазначає, що співвідношення спрямованості особистості і рівня здібностей неоднозначне: високий рівень здібностей суттєво впливає на стиль поведінки і формування особистості. Ще більшого значення набуває той факт, що розвиток здібностей суттєво визначається умовами виховання, особливостями сформованості особистості, її спрямованістю, яка або сприяє розкриттю здібностей або,навпаки, призводить до того, що здібності не реалізуються. В основі однакових досягнень при виконанні якоїсь діяльності можуть лежати різні здібності, водночас одна і та ж здібність може бути умовою успіху різних видів діяльності. [19 , с.33]:

Здібності – це психофізиологічні якості людини, від яких залежить динаміка набуття знань, умінь та навичок і успішність виконання означеної діяльності. Здібності – це обдарованість у розвитку.

Т.С. Костюк зазначає, що здібності людини виявляються в тому, як вона використовує наявні у неї знання і набуває нових знань, умінь і навичок, необхідних для розв'язання тих завдань, що їх ставить перед нею.

Кількісні виміри здібностей характеризують міру вираженості. Найбільш поширеною формою оцінки міри вираженості здібностей є тести. Тільки в останні два десятиліття вітчизняні психологи зайнялися систематичною розробкою оригінальних тестів, а також адаптацією зарубіжних. [18 , с.27]:

Згідно з концепцією креативності Дж. Гілфорда до творчих здібностей ми відносимо [19 , с.13]:

  • здатність до виявлення і постановки проблем;

  • здатність до висловлювання великого числа ідей;

  • гнучкість – здатність до висловлювання різноманітних ідей;

  • оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;

  • здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

  • здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

Формування творчих здібностей учнів насамперед передбачає впровадження в начальну практику гуманістичного принципу освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу знаходиться особистість учня з її потребами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує «екрануючу» функцію, щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на формування творчих здібностей учнів.

Термін «метод» походить від давньогрецького слова «методос», що в перекладі означає шлях, спосіб пізнання. )[18, с.27].

Метод навчання — це спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, спрямований на розв’язання навчальних завдань. При цьому між способами діяльності вчителя (викладання) і способами діяльності учнів (учіння) існує тісний взаємозв’язок і взаємовідповідність.

На сучасному етапі метод навчання – це узагальнений спосіб взаємоузгодженої упорядкованої діяльності вчителя і учнів, спрямований на досягнення цілей і завдань освіти і виховання.

Активні методи навчання — методи навчання, при використанні яких навчальна діяльність має творчий характер, формуються пізнавальний інтерес і творче мислення [18, с.30].

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином: активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують, алгоритмізованого, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні. [14, с.56].

М. Новик виділяє наступні відмітні особливості активного навчання:

  • примусова активізація мислення, коли учень змушений бути активним незалежно від його бажання;

  • досить тривалий час залучення учнів у навчальний процес, оскільки їх активність повинна бути не короткочасною і епізодичною, а значною мірою стійкої і тривалої (тобто протягом всього заняття);

  • самостійна творча вироблення рішень, підвищена ступінь мотивації та емоційності учнів. [14, с.79].

Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань. Давайте розглянемо деякі з них, які стануть у пригоді для кожного вчителя.


1.2 Характеристика активних методів навчання


Активне навчання підвищує мотивацію і залучення учнів до рішення обговорюваних проблем, що дає емоційний поштовх до подальшої пошукової активності учнів. Ефективність забезпечується за рахунок більш активного включення учнів у процес не тільки отримання, але і безпосереднього використання знань. Якщо форми і методи активного навчання застосовуються регулярно, то в учнів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, зникає страх висловити неправильне припущення та встановлюються довірливі стосунки з викладачем.

При активному навчанні педагог виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Центральне місце в його діяльності займає не окремий учень як індивід, а група взаємодіючих учнів, які стимулюють і активізують один одного.

Методи активного навчання розподіляють залежно від структури діяльності та завдань кожного етапу: підготовчого, основного, завершального. Основною метою методів, які використовуються на підготовчому етапі, є створення атмосфери порозуміння й емоційного комфорту, виявлення очікувань, а також виникнення в тему. У ключовій частині відбувається засвоєння основного змісту. Тому й методи основної частини спрямовані саме на забезпечення максимального успішного засвоєння пізнавальної інформації. Методи завершального етапу спрямовуються на підсумкову роботу закріплення інформації, а також допомагають встановити зворотні зв’язки. Використовуються такі методи та прийоми, як презентація, демонстрація, практика, зворотний зв'язок, обговорення в невеликих групах, планування подальших дій. [18, с. 45].

Методи компенсуючого впливу активізують увагу учнів, допомагають конструктивно організувати роботу, уміло зробити психологічне розвантаження, перепочинок, збалансувати різні види діяльності, створити позитивний емоційний настрій. Методи активного навчання втілюються за допомогою низки більш конкретизованих прийомів — рольових та ділових ігор, мозкових штурмів, обговорення проблеми в командах парах, тощо[18,с. 35].

До активних методів навчання відносяться : проблемне навчання, ігрові форми навчання, дискусія.

Проблемне навчання - це тип навчання, в якому поєднуються систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів побудована з урахуванням визначення мети й принципу проблемності; процес взаємодії викладання і навчання орієнтований на формування пізнавальної самостійності учнів, стійкості мотивів навчання і розумових (включаючи і творчі) здібностей під час засвоєння ними наукових понять і способів діяльності, детермінованого системою проблемних ситуацій [1, с. 46].

Оскільки мислення починається при зіткненні людини з проблемою, основу експериментальної діяльності становить кілька етапів:
- виникнення і створення проблемної ситуації
- усвідомлення сутності утруднення у постановці проблеми
- знаходження способу вирішення шляхом здогадки або висунення припущень і обґрунтування гіпотез
-
доказ гіпотези, перевірка правильності рішення [9, с. 30].

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.
Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять відбувається за такими основними напрямами:
- дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
- навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
- навчальний матеріал використовується в якості її засобу;
- у навчальну діяльність уводиться елемент змагання, що переводить дидактичне завдання в ігрове;
- успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Гра - школа професійного та сімейного життя, школа людських відносин.

Дискусія - це публічне обговорення або вільний вербальний обмін знаннями, судженнями, ідеями або думками з приводу будь-якого спірного питання, проблеми. Її суттєвими рисами є поєднання взаємодоповнюючого діалогу та обговорення-спору, зіткнення різних точок зору, позицій.

Принципами організації дискусії є сприяння виникненню альтернативних думок, шляхів вирішення проблеми, конструктивність критики, забезпечення психологічної захищеності учасників. Щоб дискусія була ефективною, учасникам необхідно мати певні базовими знаннями. Це можуть бути знання, передані за допомогою інструкції, або отримані раніше, пов'язані з досвіду, набутого до початку заняття, або спираються на інформацію, викладену під час занять.

Дискусія має ряд переваг:
- дискусія забезпечує активну, глибоке, особистісне засвоєння знань. Хоча лекція є більш економічним способом передачі знань, дискусія може мати набагато більш довгостроковий ефект. Активне, зацікавлене, емоційне обговорення веде до осмисленого засвоєння нових знань, може змусити людину замислитися, змінити або переглянути свої установки.
- під час дискусії здійснюється активна взаємодія учнів. Активну участь у дискусії розкріпачує учнів, розвиває комунікативні навички, формує впевненість у собі. Як правило, майже завжди є учасники, які проявляють пасивність, не бажаючи приєднатися до обговорення. Однак якщо група, тема та питання ретельно підібрані, то окремим учасникам стає дуже важко ухилитися і не внести свій внесок у дискусію.
- зворотній зв'язок з учнями. Дискусія забезпечує бачення того, наскільки добре група розуміє обговорювані питання. Вона також надає членам групи шанс перевірити свої переконання і установки, піддаючи їх випробуванню.

Дискусійний метод допомагає вирішувати такі завдання:
1) навчання учасників аналізу реальних ситуацій, а також формування навичок відділення важливого від другорядного і формулювання проблеми

2) моделювання особливо складних ситуацій, коли навіть самий здатний фахівець не в змозі одноосібно охопити всі аспекти проблеми;
3) демонстрація, характерна для більшості проблем багатозначність можливих рішень.

Оскільки саме наявність системного підходу відрізняє дискусію від простої розмови, необхідна ретельна підготовка дискусії. Неможливо заздалегідь запланувати всі аспекти дискусії, але можна передбачити її основні етапи та ключові моменти. Основні кроки при підготовці до дискусії :
- вибрати і сформулювати тему (вона повинна мати проблемний характер, містити в собі суперечливі точки зору) та склад учасників.
- визначити зміст і тривалість дискусії, основні проблеми та питання для обговорення. Підібрати літературу, довідкові матеріали, необхідні для підготовки до дискусії. Для з'ясування думок з усіх питань має бути виділено достатню кількість часу, проте не настільки велика, щоб група встигла втратити будь-який інтерес до обговорюваної проблеми.
- сформувати мету дискусії: полягає вона в досягненні певного консенсусу, вироблення рекомендацій або це просто розгляд предмету дискусії з різних сторін.
- продумати основні способи та питання для контролю за ходом і напрямом дискусії, підбиття проміжних підсумків, підтримки і стимулювання активності учасників.
- визначити способи фіксації запропонованих ідей і необхідне для цього обладнання.

Отже, відмінною особливістю всієї групи активних методів, по-перше, є те, що навчання проводиться в ситуаціях, максимально наближених до реальних, дозволяючи матеріал, який підлягає засвоєнню, ввести в ціль діяльності, а не в кошти, по-друге, здійснюється не тільки узагальнення знань, але й навчання вмінням практичного використання, що в свою чергу, вимагає формування певних психологічних якостей, і нарешті, по-третє, організується формування нової, емоційної установки на навчання у процесі колективного творчого праці (додаток 1).

1.3 Педагогічні умови формування творчих здібностей


Поняття «умова» в науковій літературі визначається по -різному. У філософській енциклопедії під умовою розуміють сукупність об’єктів, необхідних до виникнення, існування або зміни даного об’єкту.

С.Л. Рубінштейн стверджує, що умови можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми, вони взаємопов’язані між собою: зовнішні діють опосередковано, тобто через внутрішні умови [13, с. 278].

Н.М. Яковлєва визначає поняття педагогічна умова, як сукупність засобів в навчально-виховному процесі, який повинен забезпечувати необхідний рівень навчання [13, с. 296].

В.В. Рогозіна розглядала такі педагогічні умови: по-перше, зміст навчального матеріалу повинно бути таким, щоб учні мали можливість виходити за рамки. По-друге, сам процес навчання, направлений на засвоєння цього матеріалу, повинен стимулювати розвиток творчих здібностей учнів. Для цього В.В.Рогозіна рекомендує використовувати спеціальні побудовані варіативні завдання, склад та структура яких орієнтовані на формування творчих здібностей. Виконання таких завдань повинно привести до засвоєння навчального матеріалу у співвідношенні з навчальною програмою; до розвитку психологічних процесів. Крім того, розглядається можливість пізнавальної діяльності різного рівня, послідовного переходу від виконання завдань репродуктивного характеру до творчого [ 16, с.29].

Організовуючи творчу діяльність учнів, слід виходити з відомих психолого-педагогічних положень про те, що : здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; особистість може набути навичок творчості навіть у дуже ранньому віці; формування особистості не відбувається за пасивного споглядання нею навчального процесу; основним стимулом формування здібностей особистості , у тому числі і творчих, є інтерес. [ 22, с.11].

Розглянемо педагогічні умови, які впливають на формування творчих здібностей особистості. В навчальний процес необхідно включати спеціальні засоби, так як рівень формування творчих здібностей залежить від змісту та методів навчання. Забезпечуючи педагогічні умови, які визначають композиційну діяльність, можна формувати і розвивати творчі здібності.

Для формування творчих здібностей учнів у процесі навчання вчитель повинен: по-перше, спроектувати особистість учня на кінець організованої ним творчої діяльності з урахуванням індивідуальної структури особистості; по-друге, знати і враховувати в організованій ним творчій діяльності чинники, що впливають на процес і результат формування творчих здібностей учнів.

Для формування в учнів творчих здібностей слід дотриматися певних

умов. Суттєвими для розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання є наступні умови: 1) врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного учня; 2) врахування вікових закономірностей учнів в умовах навчальної діяльності; 3) врахування інтересу дитини до даного предмету, його активне, позитивне ставлення до нього; 4) наявність в учня певних знань, умінь і навичок відповідно до предмету; 5) наявність творчого характеру процесу навчання; 6) формування в учнів активних рис особистості: самостійності, організованості, наполегливості, самокритичності тощо.

Поряд з умовами, що сприяють, необхідно виділити умови, що гальмують формування творчих здібностей: 1) конформізм, тобто легка сугестивність (податливість, наслідування, відсутність самостійності); 2) внутрішня і зовнішня цензура (якщо люди бояться власних ідей, то вони схильні до пасивного реагування на оточення і не намагаються творчо вирішувати виникаючі проблеми); 3) ригідність - недостатня рухливість, вміння до переключення; 4) бажання знайти відповідь негайно (звідси часті непродумані відповіді, рішення); 5) відсутність критичного мислення.

Творчість учнів невід'ємна від творчості вчителя. Щоб організувати навчання школярів і власну педагогічну діяльність на творчих засадах, вчитель: по-перше, неодмінно повинен володіти мінімумом знань про творчість і творчу діяльність як вищому рівні професіоналізму, незалежно від конкретного її змісту; по-друге, він повинен засвоїти суть навчального процесу у всій повноті його основних характеристик і свої педагогічні функції при підготовці і реалізації цього процесу.

Умовами ефективного використання активних методів навчання є застосування випробуваних, ефективних для учнів технік, методів та видів роботи, опора на використання практичного досвіду учасників, розвиток лідерських навичок, використання стимулів і нагород, встановлення зворотних зв’язків, забезпечення звітності та оцінювання. Ці умови дієві в комплексі, який значно впливає на цілісність моделей навчальної діяльності, успішність засвоєння учнями відповідних умінь і навичок. Отже, методи активного навчання впливають на навчальний процес і впроваджуються в подальшу практику успішно тоді, коли:

- правильно сплановано навчальну діяльність;

- педагоги отримують підтримку з боку адміністрації/керівництва. Коли впроваджуються будь-які методи активного навчання, розуміння керівництва суттєво впливає на зацікавленість і вмотивованість педагогів;

- педагоги одержують підтримку один від одного;

- вчителя орієнтуються на чітко визначені цілі;

РОЗДІЛ 2.

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ


2.1 Вивчення та аналіз проблеми використання активних методів навчання в

практиці сучасної школи



Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Педагогічні дослідження свідчать, що учні під час лекції засвоюють 5% навчального матеріалу, під час читання – 10%, наочні та аудіо матеріали ефективні на 20%, демонстрація – на 30%, робота в дискусійній групі – 50%; практика через дію ефективна на 75%. І тільки під час навчання інших та негайне застосування навчання дає 90% результат.

Дослідницька робота проводилась на базі Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 101. Загальна кількість учнів – 84.

Метою дослідження є - з'ясувати на практиці ефективність використання активних методів навчання.

На констатуючому етапі експерименту ми провели тестування учнів 5-9 класів щодо сформованості творчих здібностей. (додаток 2).

Виявлено, що найбільш розвинуті творчі здібності у 6, 7, 9 класах. В 6 класі ( із10учнів) -7 учнів (70 %) мають високий рівень творчих здібностей, а у 7 класі (із 8 учнів) – 5учнів (70%), 9 клас (із 10 учнів) – 6 учнів (60%).

Для дослідження ми обрали два класи ( 6 і 7 кл.), рівень сформованості творчих здібностей майже однаковий. Далі у січні у цих класах проведені зрізові контрольні роботи , які показали слідуючі результати : у 6 класі на середній рівень -40%, на достатній – 50%, на високий – 10%; у 7 класі на середній рівень -25 %, на достатній – 75%, високого рівня не має.

Під час формуючого етапу дослідження у 6 класі активні методи навчання використовувалися постійно, у 7 класі - здебільшого на уроках розвитку мовлення та позакласного читання.

На контрольному етапі у травні були проведенні зрізи знань у вигляді контрольної роботи за рік, які показали, що учні 6 класу підвищили свій рівень знань, а 7 клас – відсоток якості знизився.

Наводжу результат моніторингового дослідження результативності використання активних методів навчання у навчальному процесі

Таблиця 1.

Навчальні досягнення учнів з світової літератури
за період
ІІ семестр 2012-2013 навчального року


Початковий

Середній

Достатній

Високий

6 клас (січень)

0

40%

50%

10%

6 клас (травень)

0

30%

60%

10%

7 клас (січень)

0

25%

75%

0

7 клас (травень)

0

37,5%

62,5%

0


Це доводить ефективність використання активних методів навчання. Але дослідження ще показало, що хоча в задачі технології активного навчання входить розвиток пізнавальної сфери учнів і свідоме активне осмислення та засвоєння ними інформації, її можна використовувати лише тоді, коли учні вже володіють основами необхідної інформації, отриманої, як правило, традиційними методами. Тому недоцільно протиставляти традиційні та активні методи. Необхідно знаходити розумне поєднання і використання сильних сторін в залежності від поставлених перед навчально-виховним процесом завдань і виникаючих ситуацій.


2.2 Особливості організації педагогічного процесу з формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання.



Вивчаючи методичну літературу, спостерігаючи та аналізуючи уроки в школі мимоволі замислюєшся про активні методи навчання. Рідко здивує нас парна, групова робота, ділова гра, дискусія. Найчастіше зустрічаються уроки-ігри, уроки-подорожі.

У школі мало використовуються:
1) проблемність;
2) співпраця і кооперація;
3)
колективна взаємодія;
4) управління формуванням і розвитком індивідуально-психологічних особливостей учнів;
5)залучення учнів в постійну активну діяльність: відповідають, аналізують, міркують, оцінюють, класифікують, узагальнюють, виділяють головне.
6) зміна моделі викладача: то він співорганізатор, то він інтерпретатор, то консультант (традиційно-організатор, інформатор, консультант).

Як відомо до активних методів навчання ставляться проблемні ситуації, навчання через діяльність, групова і парна робота, ділові ігри, драматизація, театралізація, творча гра «Діалог», «Мозковий штурм», «Круглий стіл», дискусія, метод проектів, методи подиву, милування, впевненості, успіху, діалогу, метод евристичних питань, ігрове проектування, імітаційний тренінг, організаційно-ділові ігри , організаційно-розумові ігри , дискусія, синектика та інші.

Чого чекає дитина, переступив поріг школи? Тільки успіху. Ситуація успіху - необхідна умова для переростання позитивного ставлення до навчання в активне, творче.

Ми переконалися, що успіх пов'язаний з почуттям емоційного підйому, створює відчуття внутрішнього благополуччя. Один раз, переживши успіх, дитина буде знову і знову прагнути до нього.

Впевнено почуває себе той, хто в діяльності спирається і використовує свої особисті психологічні особливості. А щоб упевненість не губилася, необхідно допомогти розвитку дитини. Використання принципу «міні - макса» (обсяг знань дається по максимуму, оцінюється стандартний мінімум; максимум відміток, мінімум оцінок) допомагає підтримати впевненість у собі. Вважаємо, що важливе значення має пряме спілкування дітей на уроці. Позбавляючи учнів спілкування, ми робимо їх менш захищеними, не впевненими у власних силах, більш залежними від вчителя, не здатними до висловлення власної думки. Тут і має велике значення робота в групах і парах. «Повернись до сусіда, скажи свою відповідь. Якщо у нього так само, він кивне тобі, якщо немає, то можна разом знайти вірне рішення ».

Ми зробили висновок, на уроці можна не ставити оцінок. Адже урок - це не змагання за кращий результат, а спільна діяльність, де панує дух співпереживання та співтворчості.

Що набуває учень, пройшовши через такий процес навчання?

Найголовніше - у нього немає страху перед невідомим, з'являється потреба в спілкуванні, самостійність при вирішенні навчальних завдань, він вміє довести своє і поважає чужу думку, має здатність до самоконтролю і співпереживання, яскраві емоції.

Уроки світової літератури створюють безмежний простір для творчої роботи учителя й учнів. На уроках літератури передбачаються розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, ґронування, удосконалення усного і писемного мовлення. Особливо розвивають творче мислення різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру: відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів, складання конспектів, планів, тез тощо.

Під час дослідження ми застосовували прийом «інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводились уроки у формі змагань та ігор, усні журнали, уроки-вікторини, уроки-заочні екскурсії, уроки-подорожі, уроки-інтерв’ю, уроки-презентації, уроки-дослідження, поетичні майстерні, уроки-рольові ігри тощо.

Проводили різні види конкурсів, вікторин, саме як-от: літературне лото, аукціон знань, «мікрофон», «істинне-хибне», «літературна плутанина», заохочую до складання тестів, сенканів, кросвордів, ребусів тощо. Переконані, що використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання.

Для розв’язання проблемних завдань, ситуацій на уроках використовували групові та індивідуальні випереджальні завдання, залучаючи учнів до пошукової та аналітичної роботи. Учням цікаво створювати презентації самостійно, оскільки виникає змагання — хто створить кращу. Публічний захист презентації — це не лише звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та якісне засвоєння навчального матеріалу. Готуючи повідомлення в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Робота над текстом розвиває вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів усуваються інформацією від інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень.

Елементи дискусії на уроці з використанням методу «ПРЕС» дають учням можливість висловити свою точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, вмінню аналізувати, узагальнювати, робити висновки, співвідносити художній твір із життям.

Групові завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що стосується конкретної теми, лаконічно розміщують її на слайдах та естетично оформлюють.

У навчально-виховній діяльності застосовували такі активні методи: мозковий штурм або «мозкова атака, робота у великій групі (тобто з усім класом), «коло ідей», робота в малих групах, «мікрофон», методи «прес», «навчаючи — вчуся», метод дискусії, «акваріум» тощо. Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

Значне місце у роботі посідає технологія роботи в парах, яка дає можливість обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Для роботи в парах пропонується перевірити роботу одне одного, взяти інтерв’ю у партнера, поставити запитання з приводу прочитаного, написати похвальне слово про письменника або героя твору, створити сенкан тощо.

Уроки світової літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей курс дає можливість прилучити учнів до фундаментальних культурних цінностей слов’янського та західного світу, надихнути учнів на читання, зацікавити книгою, зробити її духовною потребою дитини.

Учителі-практики знають, яке важливе місце при вивченні творчості поета чи письменника займають присвячені йому вірші. Поетичні твори свідчать про інтерес до життя і творчості письменників з боку наступних поколінь літераторів.

Поетичні п’ятихвилинки створюють особливий емоційний фон уроку, оскільки дають можливість кожному учню пережити хвилини успіху, удачі, віри у власні сили й здібності, розширюють рамки шкільної програми, підвищують загальну та читацьку культуру школярів, формують естетичний смак, культуру мови, готують до сприйняття поезії в старших класах.

Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення школярів сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: кросворди, пізнавальні та рольові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні диктанти. Перевіряти на уроках світової літератури знання учнів можна у формі ігор, таких як: «Поле чудес», «Брейн-ринг», «Слабка ланка» чи «О, щасливчик!». Найчастіше ці ігри складають основну частину підсумкових уроків.

Учні включаються у підготовку і проведення уроків, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюстрації, добирають додатковий матеріал, оформляють виставки, інсценують твори, створюють рекламні ролики, готують власні презентації тощо.

Літературні ігри та розваги — найулюбленіша форма позакласної роботи для школярів. Вечори поезії, літературні вечори дають змогу засвоїти нові знання з літератури, мистецтва, історії, вдосконалюють навички роботи із книгою, додатковою літературою, сприяють розвитку акторських, декламаторських, організаторських, вокальних і музичних здібностей учнів. Діти із задоволенням відвідують бібліотеку, шукають довідкову та додаткову літературу до уроків і позакласних заходів, беруть активну участь у складанні сценаріїв, конкурсів, ігор, продумують систему заохочень учасників змагань, конкурсів.

На уроках та в позакласній роботі застосовували завдання з використанням різних видів мистецтва. Пропонується учням висловити враження від літературного твору у виконанні майстрів художнього слова; передати настрій, враження, почуття від музики, архітектурних споруд тощо; за допомогою звуку, кольору, запаху, відчуття простору передати враження від ліричного чи епічного твору; зобразити внутрішній світ літературних героїв у кольоровій палітрі; написати лист до поета, письменника; скомпонувати букет квітів, який би відображав основні мотиви творчості поета або окрему тему, настрій певного твору; знайти образи-символи, що якнайкраще передають почуття, враження від того чи іншого образу, системи образів цілого твору; передати з допомогою кольору почуття ліричного героя. Учні дають коментар до картини, малюнка, фотографії, готують ілюстрації за мотивами книг, що сподобалися, малюють ескіз обкладинки книги, готують повідомлення про художників-ілюстраторів, допомагають дібрати музичний супровід до літературного твору або до уривку з нього. Подобаються учням і такі завдання: переробити казку на п’єсу, інсценувати епізоди, описати або створити декорації, костюми для вистав, скласти діалоги, порівняти епічні та драматичні твори з оперою, симфонічною або фортепіанною фантазією. Мультимедійні засоби дають можливість «оживити» тест.

Педагогічний процес у сучасній школі покликаний створити умови для духовного саморозвитку, самореалізації та самоутвердження дитини і тому неможливий без діалогу, полілогу, імпровізацій.

Вважаємо, що виховуючи особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.


2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи


Головне завдання школи – забезпечити формування і розвиток особистості дитини на більш високому рівні. Джерелом цього процесу виступають два види діяльності. По-перше, будь-яка дитина розвивається по мірі освоєння минулого досвіду людства за рахунок залучення до сучасної йому культурі. В основі цього процесу лежить навчальна діяльність, яка спрямована на оволодіння дитиною знаннями та вміннями, необхідними для життя в суспільстві. По-друге, будь-яка дитина самостійно реалізує свої можливості, завдяки творчій діяльності. Вона сприяє прояву в дитини самореалізації, втілення його власних ідей, які спрямовані на створення нового.

При використанні активних методів навчання необхідно, щоб школярі вміли аналізувати, міркувати, планувати, комбінувати, створювати нове.
Ми зробили висновок, що однією з важливих завдань навчальної діяльності є систематичне і цілеспрямоване орієнтування учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності.

Всі зазначені активні методи в цій чи іншій мірі використовуються в практиці. Досвід показав, що їх ефективність залежить від цілей і завдань конкретного заняття, особливостей змісту навчального матеріалу, рівня сформованості навчальної діяльності учнів.

З досвіду роботи, ми прийшли до висновку: активне мотивоване оволодіння учнями системою знань і способів діяльності визначається значною мірою тим, як вчитель організовує їх навчальну діяльність, які її структура і характер.

Таблиця 2


Аналізуючи результативність впровадження активних методів у навчальний процес можна побачити, що постійне їх застосування при вивченні предмета, значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.

Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури за півроку, серія контрольних робіт, які систематично проводяться, опитування учнів, батьків, учителів показали, що не тільки рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку, особливо у 6 класі. Практичні навички, отримані на уроках переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.


ВИСНОВКИ


Вивчення наукової та методичної літератури з проблеми дозволило мені зробити висновок про те, що використання активних методів навчання - це така організація навчального процесу, при якій неможливо неучасть в пізнавальному процесі: кожен учень або має певний рольовий завдання, в якому він повинен публічно прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою пізнавальної задачі.

Така технологія включає в себе методи, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів, утягують кожного з них у розумову і поведінкову активність і спрямована на усвідомлення, відпрацювання, збагачення і особистісне прийняття наявного знання кожним учнем.

Перевага всіх розглянутих мною методів технології активного навчання очевидні. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя масу позитивних емоцій і переживань.

Відмітна особливість розвитку освіти у світі в даний час - підвищена увага урядів більшості країн до проблем його якості та ефективності. Освіта стає стратегічною галуззю, забезпечує національну безпеку країни. Про конкурентоспроможність країни починають судити за рівнем освітньої підготовки підростаючого покоління.

Активні методи навчання - це сукупність способів і прийомів, що викликають якісні і кількісні зміни, що відбуваються в розумових процесах у зв'язку з віком і під впливом середовища, а також спеціально організованих виховних і навчальних впливів і власного досвіду дитини.

Активні методи виконують напрямну, збагачує, систематизирующих роль у розумовому розвитку дітей, сприяють активному осмисленню знань. Технологія активного навчання - це навчання, відповідне силам і можливостям школярів.

Переслідуючи освітні цілі, активні методи навчання впливають в комплексі на особистість дитини, впливають на розумовий розвиток.

Апробація ділових, дидактичних ігор «круглого столу», методів подиву, успіху та інших показала ефективний вплив активних методів навчання на розвиток і виховання школярів.

Активні методи сприяли кращому засвоєнню знань з розвитку зв'язного мовлення, ознайомлення з оточуючим, розвитку математичних уявлень. Діти розвивали увагу, вміння швидко зметикувати, виконати точно відповісти, проявити кмітливість.

Дослідження підтвердило, що у педагогічному процесі слід максимально використовувати активні, розвиваючі методи. Вони можуть бути включені в реальні педагогічний процес.




















СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бабанский Ю.К. Проблемне навчання як засіб підвищення ефективності навчання школярів / Ю.К.Бабанский [Вид. 2-е, испр. і доп. ]. - Ростов-на-Дону, 2000 .- 505 с.

  2. Гін А. Прийоми педагогічної техніки: Зворотній зв'язок / А. Гін. – Луганськ : Навч. книга «Янтар», 2000. – С.28.

  3. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму / А. Гін // 3авуч(Перше вересня).– 2000. – № 8. – С.7-8.

  4. Дементієвська Н.П. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Н.П. Дементієвська , Н.В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.

  5. Довідник учителя зарубіжної літератури/[Авт.-упоряд. В.Л.Федоренко]. - Х.: Веста: Ранок, 2006.-384 с.

  6. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 кл. / За ред. Д.С. Наливайка. - К.:Перун,2005.-112 с.

  7. Ісаєва О. Інтерактивні форми та види робіт при вивченні зарубіжної літератури в школі / О. Ісаєва // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. – 2002. – № 3. – С.53-55.

  8. Кудрявцев Т.В. Проблемне навчання: витоки, сутність, перспективи/ Т.В.Кудрявцев. - М.: Знание, 2001. - 85 с.

  9. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності/ Л.О. Макрідіна // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.

  10. Мартинець А. М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання / А. М. Мартинець // Відкритий урок. – 2003. – №7-8. – С.28-31.

  11. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах [підруч. для студентів-філологів] / Л.Ф.Мірошниченко. – К.: Ленвіт, 2000. – 240с.

  12. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. / Н.Є Мойсеюк. - К.: Гранмна, 1999. – 350 с.

  13. Півень Л. М. Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом використання інтерактивних методів навчання / Л. М. Півень. – Миколаїв: 2003.– 36 с.

  14. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання : [наук.-метод. посібник] / О. Пометун . – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.

  15. Рогозина В.В. Педагогические условия развития творческих способностей школьников на уроке/В.В.Рогозина // Воспитание школьников. –2007. – 4. –С. 28-30.

  16. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г. О. Сиротенко. – X. : Основа, 2003. – 80 с.

  17. Софій Н., Кузьменко В. Сто і один метод активного навчання./ Н.Софій, В.Кузьменко // Підручник для директора. - 2006. - №2. - С. 27-50.

  18. Станіславська Г.П. Розвиток творчих здібностей школярів./Г.П. Станіславська. – Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2007. – 64 с.

  19. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури / Г. Токмань // Дивослово. – 2002. – №10. – С. 39-45.

  20. Хорошилова А.В. Усі уроки зарубіжної літератури 6 клас / А.В.Хорошилова. – Х.: Основа,2008.-368 с.

  21. Шуляр В.І. Методика літератури : Інтерактивне навчання. Тлумачення понять/ В.І. Шуляр //Зарубіжна література в школах України. - 2005. - № 8. - C. 56-58.

  22. Щербина Л. Упровадження інтерактивних технологій на уроках літератури /Л.Щербина //Дивослово. - 2005. - № 2. - C. 23-26.

  23. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. / В.В.Ягупов – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

  24. Якубовський З. Розвиток творчих здібностей за допомогою різнорівневих карток – завдань/ З.Якубовський // Трудова підготовка. -2001.- №2. – С.11-14.

Додаток 1

МЕТОДИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Метод «Мікрофон».

http://s017.radikal.ru/i444/1110/1e/c3f495ee3858.png
Кожному дають можливість сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку.  (
“Таємниця усмішки Мони Лізи полягає у…”)
Метод
«Оберіть позицію».

http://s017.radikal.ru/i401/1110/93/dcbf089f98b8.png

Дискусія на суперечливу тему. Слід використовувати дві протилежні думки.
 (
“У якій родині я б хотів виховуватись: у родині Ростових чи у родині Болконських?”)
Метод
«Коло думок».

http://s017.radikal.ru/i425/1110/77/b938e770eaf3.png

Учні сидять у колі на стільцях, без столів, і висловлюються по бажанню.
  (
“У чому ж полягає проблематика “Алхіміка”?”)
«Брейнстормінг» («Мозкова атака»).

http://s017.radikal.ru/i435/1110/e6/8961f07e3954.png


Відома інтерактивна технологія колективного обговорення для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми.
Організаційні етапи брейнстормінгу:
1. Мовчазне генерування (кожен працює сам по собі).
2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).
3. З’ясування ідей.
4. Голосування і ранжування.
5. Підготовка проекту.
6. Презентація проектів ідей.
7. Оцінювання запропонованих альтернатив.
8. Вироблення моделі рішення проблеми.
Метод «Шести капелюхів».

http://s57.radikal.ru/i158/1110/13/e1a432ef59ec.jpg

Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно.
   В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.
    Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”.
Білий капелюх: інформація.

http://s017.radikal.ru/i418/1110/f1/fdc067e559ce.png

Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?
    Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять лише факти. Ми замислюємось над тим, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її дістати.
Жовтий капелюх: логічний позитив.

http://s017.radikal.ru/i424/1110/0c/fd48858accf4.png

Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?
   Вимагає переключити увагу на пошук переваг і позитивних моментів конкретної ідеї.
Чорний капелюх: критика.

http://s017.radikal.ru/i404/1110/85/bea30a1fcc81.png

Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність.
    Дозволяє дати волю критичним оцінкам, побоюванням і обережності. Вона захищає нас від нерозважливих і непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, нею не зловживати.
Червоний капелюх: почуття та інтуїція.

http://s017.radikal.ru/i427/1110/18/ef7d4b5e4a63.png

І не намагайтеся її пояснити. Які почуття в мене виникають?
    У режимі червоного капелюха учасники можуть висловити свої почуття та інтуїтивні здогади щодо питання, яке обговорюється, не вдаючись у пояснення щодо того, чому це так.
Зелений капелюх: креативність.

http://s52.radikal.ru/i138/1110/51/0162b6209007.png

Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нових можливостях та ідеях. Це можливість висловити нові поняття та концепції.
    Перебуваючи під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативу, досліджуємо можливості, взагалі, даємо креативне зелене світло.
Синій капелюх: організація процесу.

http://s017.radikal.ru/i428/1110/8e/db7b413d8226.png

Організація розумових процесів. Гарантія дотримання функцій усіх шести капелюхів.
     Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і поставити нову мету.
За умовами гри, кожен учасник зобов'язаний побувати В усіх капелюхах та намагатись  підстроїти своє мислення згідно відповідної моделі.

Переваги методу «шести капелюхів»:
1. Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. «Шість капелюхів» дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням.
2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати.
3. Метод «шести капелюхів» можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів.
4. Завдяки конструюванню роботи та відміні безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним.
5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.
6. Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу.
7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів.

Метод "Асоціативний кущ".
Вчитель визначає тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам’яті з цієї теми.
Образ СОБОРУ (Роман В.Гюго "Собор Паризької Богоматері"):

http://s45.radikal.ru/i107/1110/b4/b52f0445a650.png

Метод "Гронування".
Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання.
"За що ми так любимо Пеппі":

http://s015.radikal.ru/i331/1110/8e/424e6ff882ce.png

Робота в дослідницьких учнівських групах.
Серед найбільш поширених інтерактивних засобів навчання на уроках літератури є поділ учнів на малі дослідницькі, творчі та полемічні групи, коли кожне коло учнів готує власний матеріал згідно з обраним напрямом (історики, мистецтвознавці, літературознавці, лінгвісти, знавці міфології та ін.). Увесь клас, таким чином, активно бере участь у створенні уроку.

http://i053.radikal.ru/1110/df/867b267a10f8.jpg

Метод "Літературний крос".
Доповнити незавершені вислови необхідними відомостями.
(
1. Справжнє ім'я Джека Лондона ...
2. Прагнення отримати вищу освіту змусило Джека Лондона поступити в ...
3. Захворівши на "золоту лихоманку", Джек Лондон вирушив на ..
.)

Метод "Так чи ні".
Завдання вимагають однозначну відповідь.
(
1. Шандор Петефі товаришував з українським Кобзарем - Тарасом Шевченком.
2. Справжнє прізвище Шандора Петефі - Петрович.
3. Поет загинув у битві за незалежність Угорщини.
)
Метод "Викинути зайве".
Із пропонованих відомостей убрати зайве.
(
1. Жюль Верн мріяв про море, і свою майбутню професію пов'язав з морськими мандрівками та літературною діяльністю.
2. У дитинстві хлопчик мріяв стати юристом і навчався в юридичному ліцеї.
3. Щоб не загубитись у науковому матеріалі, Жюль Верн створив власну картотеку, яка налічувала 20 тисяч зошитів і касет з відеоматеріалами.
4. Роман "Діти капітана Гранта" був написаний автором на прохання французьких моряків і вчених-географів.
)
Інтерактивна вправа "Карусель".

http://s017.radikal.ru/i401/1111/c0/bb71c72eff30.jpg

На прикладі вивчення роману О.Вайльда "Портрет Доріана Грея".
Учні сідають двома колами - обличчям одні до одних. Учасники вправи, які сидять у внутрішньому колі, коротким реченням формулюють своє головне враження від роману "Портрет Доріна Грея". За командою вчителя (ведучого) зовнішнє коло переміщується на один стілець за годинниковою стрілкою. Учасники гри з зовнішнього кола коротким реченням висловлюють враження від твору, враховуючи щойно почуту і власну думку. Надалі після кожного переміщення зовнішнього кола на один стілець представники внутрішнього і зовнішнього кіл почергово роблять те саме, акумулюючи в короткому реченні власне і почуте враження. Коли кожен висловить свою думку, учасники вправи вибирають по одному представнику внутрішнього і зовнішнього кіл, які висловлюють узагальнені думки, а двоє чи четверо рецензентів оцінюють, наскільки у цих висновках були враховані їхні власні думки.


Додаток 2

Тест визначення рівня сформованості творчих здібностей учнів



  1. Я легко пристосовуюсь до людей, умов, ідей.

  2. Мені подобається розв’язувати стандартні задачі.

  3. Мені легше створювати нове, ніж завершувати старе.

  4. Нерідко я дію самостійно, без підказок дорослих.

  5. Мені вдається находити оригінальне рішення проблеми.

  6. Люблю ставити кілька задач, розв’язувати кілька проблем.

  7. Мені подобається виконувати завдання дослідницького  характеру.

  8. Мені важко наслідувати когось.

  9. На мене легко впливає колективна думка.

10.  Я завжди можу і відстоюю свою думку.

11.  Мені легко писати перекази, та важко твори.

12.  Мені легко писати твори, а перекази – важко.

13.  Мені подобається виконувати роботу за розробленими планом, схемою, інструкцією.

14.  У мене часто народжуються оригінальні ідеї.

15.  Я буду робити по-своєму, хоча мене можуть не зрозуміти інші.

16.  Я працюю без відхилень від рекомендацій вчителів.

17.  Мені подобається, коли часто змінюються види діяльності.

18.  Нерідко вступаю в суперечку з дорослими стосовно ровесників.

19.  Часто виправдовую свої дії правилами та авторитетами.

20.  Утримуюсь від висування своїх пропозицій.

Підсумки тесту:

Позитивні відповіді на питання №№ 3,4,5,7,8,10,12,14,15,17,18 дали учні з високим рівнем творчих здібностей.

Позитивні відповіді на питання №№ 1,2,6,9,11,13,16,19 дали учні з низьким рівнем творчих здібностей.




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 27 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Краткое описание документа:

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….  3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ  ЗАСОБАМИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ………………………………………………………………  6
1.1 Сутність понять  «творчі здібності», «активні методи навчання» в психолого-педагогічній літературі……………………………………….. 6
1.2 Характеристика  активних  методів навчання………………………. 10

        1.3 Педагогічні умови формування творчих здібностей………………... 14

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ  ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ…………………………………………….. 17
       
2.1 Вивчення та аналіз проблеми використання активних методів навчання  в практиці сучасної школи ………………………………………… 17
   
   2.2 Особливості організації педагогічного процесу з  формування творчих здібностей учнів засобами активних методів навчання………………………. 19

       2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи………………... 24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
……………………………………. 28

ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 30

Додаток 1………………………………………………………………………... 30

Додаток 2………………………………………………………………………... 37


 

Общая информация

Номер материала: 143852

Похожие материалы

2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"