Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Година пам’яті: «Трагедія Бабиного Яру»

Година пам’яті: «Трагедія Бабиного Яру»

  • История

Поделитесь материалом с коллегами:

Година пам’яті: «Трагедія Бабиного Яру»

Мета виховного заходу: сприяти поглибленню знань з проблемних тем вітчизняної історії, виховувати почуття гуманності та сприяти формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах.

Методична цінність: робота з історичними документами, статистичними даними, зустріч з очевидцями подій, спрямована на розв’язання важливих для сучасної освіти завдань і формування громадянської компетентності.

Дидактична цінність: використання даного матеріалу на уроках з історії рідного краю, історії України, доповнення музейних експозицій спогадами очевидців.

Обладнання. Аудіозаписи очевидців подій, плакати, фотографії.

В. А. Моцарт «Реквієм», Т. Петриненко «Україна».

Звучить «Реквієм» Моцарта

В1. Українська та світова спільнота у вересні 2016 року відзначатиме 75 річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тис. євреїв. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, було знищено близько 100000 осіб.


В1. День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,

Та ніхто з них кроку не зупинить,

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово – Україна.



В2. Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать,

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомна птиця,

І зриває рідних і охочих!


В2. Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Трагічне повсякдення 1941-1943 рр. віддзеркалюють архівні документи, спогади очевидців.


В.1 У рва их раздеться заставили

И лечь в этом глиняном рву.

И нелюди дуло направили

В дитя, в молодую вдову.

Мертвящая черная сила

Уже ликовала кругом,

А мать мальчугана кормила

Сладчайшим своим молоком

Символом Голокосту в Україні став розстріл близько ста тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ).

Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чол. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було складовою частиною трагедії Голокосту.

Бабин Яр – один з найбільших у Києві ярів… Саме ця місцевість вважається першим місцем тотального знищення єврейського населення, першою спробою «остаточного вирішення єврейського питання».

Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї. За переписом населення 1939 р. у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2%, євреїв – 25,5%, росіян - 16,5%.


В землі не скрилось, тліном не взялось

Витке і ніжне золото волось,

Блищить на мокрій твані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів,

І дотліває, кинутий набік,

Закровлений дитячий черевик.

Свої "Бабині Яри" є практично в кожній з окупованих нацистами областей України. За такою ж схемою проходило знищення євреїв у більших і малих містах і містечках. Однак масові розстріли були далеко не єдиним методом знищення радянських євреїв. Уже в перші тижні війни людей заживо спалювали в Галичині й інших областях Західної України. Як практично й на всій території Радянського Союзу, в Україні окупанти застосовували найжорстокіші способи знищення людей, особливо маленьких дітей. Нацисти кидали їх живими в могилу, підкидали в повітря й ловили на багнети, роздирали, змазували губи отрутою. Євреїв топили в річках, болотах, колодязях, кидали в стовбур шахт, замуровували живими, розпилювали на частини.

А день осенний прозрачен,

медлителен, вечен.

Толпы текут – темные на свету.

Тихо дрожит тополей последние свечи,

И в воздухе:

- Где мы? Куда нас ведут?

- Куда нас ведут? Куда нас ведут

- Куда? – вопрошают глаза

в последней мольбе.

И процессия длинная и безысходная

Идет на похороны к себе…


Скадовськ не став виключенням


Складно було перемогу дістати,

Пройшла Україна багато доріг,

Жорстоких нацистів змогла подолати.

Жінка казала: «Господь допоміг».


Голокост нам треба пам’ятати,

Адже пам'ять – то є наша совість.

Помилок таких не допускати,

Не писати геноциду повість.


Процвітай і слався, Україно мила!

Кращого життя ти, вірю, гідна,

В об’єднанні й мирі наша сила!

А вона нам зараз так потрібна!

Автор
Дата добавления 05.10.2016
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров9
Номер материала ДБ-238689
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх