Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / "Хлеб - всему голова"

"Хлеб - всему голова"

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов

Урок проект «Хліб – всьому голова»
Мета проекту: познайомити дітей з історією хліба, його національними особливостями і традиціями; розширити і уточнити знання дітей про виробництво хліба і різноманіття хлібобулочних виробів; виховувати в дітях дбайливе відношення до хліба, українським традиціям і звичаям;
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, вистава книг про хліб, презентації про хліб, рушник з хлібом, колоски пшениці, таблички з назвою груп.

Хід заходу:
Організаційний момент:
1.Діти заходять у клас під слова пісні «Ласкаво просимо».
На слова «Дозвольте …» підносять хліб гостям дівчинка і два хлопчика. Весь клас співає «Ласкаво просимо»

2.Пісня загадка про хліб – кліп
3. Вчитель:
Ви вже зрозуміли з пісні загадки, що мова у нас піде про хліб. Сьогодні … грудня 201.. року 3-Б клас презентує проект « Хліб – всьому голова». Учасники проекту : група істориків, група біологів, група аналітиків, група літераторів і мовознавців, група журналістів, група економістів.( Діти встають і вітаються з гостями).
Мета нашого проекту: познайомити з історією хліба, його національними особливостями і традиціями; розширити і уточнити знання про виробництво хліба і різноманіття хлібобулочних виробів
Я запрошую групу аналітиків (Аналітики - це люди, які вміють добре аналізувати) вони і журналісти.
Діти цієї групи провели опитування серед учнів третіх класів і зробили такий висновок: Правильну відповідь на питання
1.« Головний продукт на вашому столі» дали 53уч.
Чи можете ви прожити без хліба?
Ні – сказали 63 уч.
2. Чи кожен день ви вживаєте хліб? Да – 56 уч.
Більше полюбляють білий хліб – 47, чорний – 29.
3.З чого випікають хліб правильно відповіли 61 учень.
Дбайливо відносяться до хлібу – 67 уч.
4. Найулюбленіші вироби: булки –
57 уч. , печиво -15, бублики – 20
Діти хочуть присвятити хлібові : вірші, день, свято, малюнки, пісні.

Я запрошую групу істориків( спеціалісти з історії )
Завдання цієї групи: підібрати матеріал пов'язаний з історією хліба.
Учні:
1
. На думку вчених, вперше людина поча­ла збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевид­но, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
2. Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжа­рювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.
3. Хліб із збродженого тіста з'явився пізніше. Його батьківщиною

вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Процес розпушування тіста був знайомий також грекам та римлянам. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.

4. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування

українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб.

Вчитель: слайд про музей
Хліб- це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба . У музеї мистецтв Нью-Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, він був знайдений в західній частині Швейцарії при археологічних розкопках на дні висохлого озера. А в Цюріхському музеї виставлений хліб, якому 6000 років. Це самий древній хліб. Перший в Росії Музей хліба відкрився в 1988 році в Санкт-Петербурзі, де зберігається більше 18 000 експонатів. Деяким експонатам більше сотні років і в кожного своя історія! В Києві музей хлібу відкрився у 1983р.
Слайд про хлібні картки

Я хочу розказати про роки Вітчизняної війни.

У Ленінграді почався голод. З 13 листопада 1941г норма видачі хліба населенню була понижена. Тепер робочі і інженерно-технічні працівники отримували по 300г хліба, а всі інші - по 150г. Через тиждень, коли припинилася навігація по Ладозькому озеру, і до Ленінграда майже зовсім перестали поступати продукти, і цей мізерний пайок довелося урізувати. Крупу видавали по 300 г, масла - 100 г в місяць. Потім прийшов час, коли вже не видавали нічого, окрім хліба.

Населення стало отримувати найнижчу норму за весь час блокади - 250г на робочу картку і 125г - на всіх інших. Хліб був сирим і полягав на дві третини з домішок, його готували з деревної целюлози і пшеничного пилу з млина. Він змішувався з гірким бавовняним маслом. Люди пекли печиво із столярного клею і здирали із стін шпалери, щоб з'їсти клейстер.


Я запрошую групу мовознавців та літераторів.
Завдання цієї групу дати тлумачення словам: хліб, жито, озимина, ярина.
Учні:

1.Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя».
2.А ось поняття «хліб» з'явилося пізніше й означало спочатку «борошно», тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.
На уроках української та російської мови при вивченні словникових слів ми звертаємось до словників. Щоб ви взнали?

3.Словник української мови дає такі тлумачення цього слова.

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

1 варіант

Вчитель: Діти у вас на столі лежать картки: вони розрізані, коли ви правильно зберете прислів’я ви побачите малюнок хлібобулочного вироба .
Малюнок паляниці.

1хлібові, сестриця, паляниця (Паляниця - хлібові сестриця)
Малюнок калача

2.не сиди , хочеш їсти, на печі, калачі ( Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. )
Малюнок колоска

3.зима , літо, із снігом, з хлібом ( Зима із снігом – літо з хлібом )
Малюнок тістечка

4. паляниця, яка, пшениця, така й ( Яка пшениця, така і паляниця)
Малюнок бублика
5. рясно, вчасно, сій , вродить ( Сій вчасно, вродить рясно)
Малюнок коровая
6. не збереш, Весною, восени , не посієш ( не посієш весною не збереш восени)
Слайд з малюнками: паляниця, калач, колоски, тістечко, бублики, коровай
Учні зачитують прислів
я . Поясніть як ви зрозумієте?
4. Учень зачитує нові прислів’я
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.
Лежачого хліба ніде нема.( працьовитість)
Що посієш, те й пожнеш. ( якість зерна)
2 варіант
1. Прочитати прислів’я за хвилями (презентація)
2.Читання спільнокореневих слів.
3. Чистомовка.
4. Кросворд і складання прислів’я «Хліб – всьому голова»

Вчитель:
Великою шаною хліба в Україні зумов­лене те, що господарський рік був тісно й ґрунтовно пов’язаний з усіма польовими роботами навколо ниви, навколо хлібів. Перший
посів озимих зернових, як ві­домо, проводять восени до Семена, тобто до 14 вересня. Але найвідповідальніша посівна припадає на весну ( ярина, ярові зернові) До весняної сівби готувались заздалегідь. Переглядали зерно, лагодили реманент( інвентар), кінську зброю.


Наш словник поповнюється словами: Озимина – це посів зернових восени , ярина- це посів зернових весною, паляниця - хліб

Вчитель: Чи знаєте ви, яких народних прикмет дотримувалися селяни під час сівби?
Зачитують учні з групи аналітиків.

1.
Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».

2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур’янів».

3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».

4. Не можна в цей день позичати посівного зер­на, «аби до нового врожаю не йти в позички».

Вчитель

1.Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. 
Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти. 
Учень:
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам. 
Народжується дитина ідутъ  хлібом. 
Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба.
Вчитель

 Вiдзначали весiлля з хлібом сiллю та весiльним короваєм.

Будували хату неодмінно приходили з хлiбом.

Проводжали в останню путъ - з хлiбом. 
Вчитель слайд як раніше вирощували хліб
У давнину вирощували хліб у тяжкій праці. Землю орали сохою, зерно висівали вручну, (вчитель показує малюнки). А коли зазеленіють хліби, за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його, несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. І коли приходив час збирати врожай, то теж на поле в перший день виходили цілими сім'ями хлібороби, чисто одягнені, з хлібом у руках. Господар, повернувшись на схід сонця, промовляв: "Дай, Боже, час добрий, і в пору, і в доброму здоров'ї пожати, тай на той новий рік почекати". Жали золоті колосочки серпом, або скошували косою. Снопи складали в копички. А перший вижатий сніп приносили додому, примощували на покутті, де він стояв до закінчення жнив. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах. У народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю, поверталися до рідної хати, де пахло любистком і м'ятою, і співали пісні.

Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. У давніші часи немовля разом з материним молоком уживало хліб: замість сучасних сосок їм давали обгорнуту в полотняну тканину м'якушку.

А коли ненька гойдала дитя в колисці, то говорила так: Хліба нема.

Був буханець З'їв баранець. Була крижинка, З'їла дитинка.

Старі люди казали дітлахам: "їжте на здоров'я та сил набирайтеся. І запам'ятайте: не ми хліб носимо, а хліб нас.

Вчитель: Золотава шкоринка, золоте зерно, золоте колосся, золочена стеблина, золоте проміння, золоті руки. В прямому чи переносному значенні вжито ці вислови? Поясніть їх вживання.

Є у наших учнів найулюбленіший предмет «Хореографія »І хлопці нам покажуть красивий таночок «Зеленеє жито» слайд з музикою
Ох, які ж гарні хлопці на Україні. Веселі, завзяті, працьовиті, спритні.

Слайд № Подивіться як сьогодні вирощують хліб ( презентація )

Наступна група біологів ( спеціаліст з біології, а біологія – це наука про живу природу) . На уроці природознавства ми почали вивчати тему «Зелене диво Землі» Усі живі організми вчені поділили на 5 царств. Давайте пригадаємо які це царства?
1. Рослини 2. Тварини. 3. Гриби. 4. Дроб
янки 5. Віруси
Рослини дають продукти харчування, з них виготовляють тканини, ліки. Серед рослин є зернові - це пшениця.
Учень слайд № Таблиця для порівняння
1.Пшеничний хліб містить білки 7,9 г, вуглеводи 50,0 г, жири 1,0 г, енергетична цінність 225 ккал, амінокислот в нім мало. У житньому хлібі білків 6,5 г, вуглеводів 42,4 г, жирів 1,0 г, енергетична цінність в цьому хлібі 180 ккал, а '' амінокислот в нім багато. Вийшло, що пшеничний хліб поживний, ніж житній. У цих двох сортах хліба однакова кількість жирів. Але житній хліб багатший амінокислотами.
2. На уроках з «Основ здоров
я » ми взнали, що норма вживання хліба за добу для дітей120-300г р. Підліткам 350-400 гр. Дорослим 330 р. Більш всього потрібно хліба вживати людям що займається фізичною працею,. Їм потрібно 800 гр.
3. Хліб - істотне джерело вітамінів групи В. Він служить повсякденним постачальником рослинної клітковини. Нарешті, хліб - джерело необхідних організму мінеральних речовин, а саме калія, кальцію, магнію, натрію, фосфору, заліза.
4.Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для життєдіяльності, людина отримує від хліба. І ніщо в нашому житті нам не замінить хліб. Наші предки учили: “При ситості пам'ятай голод”.
Вчитель: Щоб смачний коровай щодня був у нас на столі, ми повинні визначити для себе чіткі правила звернення, спілкування з хлібом. Давайте спробуємо їх вивести. Допоможіть мені, я починаю речення , а вам треба закінчити , « включіть логіку»
- Бери хліба стільки…( скільки з'їси.)
- Ніколи не бери хліб…( брудними руками)
- Не загортай хліб ….(в газету)
- Не клади хліб в сумку…( з овочами, піддаючи себе небезпеці захворіти)
Вчися готувати з черствого хліба різні блюда.

Вчитель:

-В стародавні часи у хазяйки не пропадало ні крихти хліба. Зачерствіє білий хліб - і ось вже на столі ситний селянський суп димить або ароматний калач з печі проситься. Не даремно говориться «Хлебушка - калачу дідусь». І чорним скориночкам хазяйка вживання знайде – хлібний квас в запітнілому джбані з льоху( погреб) дістане.

Зберегти хліб свіжим зовсім неважко. У металевих, пластмасових, дерев'яних хлібниках свіжим хліб залишається 2-3 дні, а щоб він не пліснявів, хлібника треба мити раз в 7-10 днів. Обов'язково зберігаєте окремо білий і чорний хліб – вони краще зберігаються. Якщо все ж хліб зачерствілий, не викидайте його, а здивуєте сім'ю новими блюдами. З черствого хліба можна приготувати багато незвичайних і смачних блюд:
Ми сьогодні хочемо презентувати нашим гостям рецепти, що можна приготувати з черствого хліба , поради як зберегти хліб.
Розгляд ситуацій.
1.  Дівчинка купила собі булку в їдальні, їла, їла і не доїла. Взяла й викинула.   Щоб ви їй порадили?
2. У Миколки в сім'ї купують багато хліба та не встигають
його з'їсти.                   Бабуся робить із черствого чорного хліба дуже смачні страви.
А як прийнято у вашій сім'ї?

Наступна група запрошується для презентації своїх знань з економіки і математики.
Учні:
1.З одної зернини можно отримати 20 міліграмів борошна. Для виготовлення 1 батона треба змолоти приблизно 10 тисяч зернин. Самий великий буханець спекли в Акапулько, довжина – 9200м у 1996 році.
2. Кожен день у нашу їдальню поступає 25 хлібин, на кожного учня відрізають по 20 г. На 3 –Б кл. треба 20г * 26 = 520 г за 5 робочих днів нашому класові потрібно 520 * 5 = 2кг 600г
3.  В світі з'їдають більше 9 млн. буханців хліба щодня.
Якщо кожен житель нашої країни щодня викидатиме по скибочці хліба
вагою 20 г, то збитки становитимуть 1,5 млн. тон зерна.
4. В одному 80- квартирному будинку можна зберегти за рік 2880 кг хліба.
У наш час неможливо прожити без реклам, кожні 30 хвилин на екрані телевізорів ми бачимо і слухаємо реклами.
Слайд про Амстор
Реклама від супермаркету «Амстор» група журналісти- аналітики
1. Кожен магазин торгівельної мережі «Амстор» традиційно має свою пекарню, завдяки якій покупці супермаркетів завжди можуть купити свіжий, ароматний хліб і іншу фірмову випічку.
2. Пекарня розташовується, як правило, на першому поверсі з відкритим виходом в торгівельний зал, так що виробництво хліба відбувається практично на очах у покупців.
3.. Буханці, що пашать жаром, булочки і інші шедеври пекарної майстерності потрапляють на прилавок прямо з печі. Абсолютна свіжість і максимальна корисність продукту, який всьому голова, — ось головні принципи пекарні «Амстор».
4. При виготовленні хлібобулочної продукції використовуються оригінальні рецепти українською і інших національних кухонь
5. Поєднання компонентів при дивній майстерності пекарів обумовлює величезну популярність у покупців фірмових виробів «Амстор».
6. «Амстор» пропонує широкий асортимент випічки — більше 170 видів! Традиційні різновиди хліба є сусідами з незвичайними для українського покупця виробами.
7.. Пекарня «Амстор» дарить своїм покупцям унікальну можливість покуштувати справжню французьку, італійську, англійську, німецьку, грузинську, вірменську і тому подібне випічку
8. «Амстор» виробляє хліб як для тих, кому необхідне посилене живлення, так і для тих, хто стежить за фігурою і уникає зайвих калорій.

Підсумок заходу «Мозкова атака» Вікторина «Все про хліб»
1. В чому різниця між озимою і яровою пшеницею? (Ярину сіють весною, озимину – восени, взиму)

2.Куди зерно везуть після збору? ( На элеватор – хранилище для зерна.)

3.Де зерно перетворюють у борошно? ( На млині.)

4.Про нього говорять: «…… - всьому голова». (Хліб)

5. Батьківщина хліба (Єгипет)
6.
Пшеничний хлібець у вигляді кільця із заварного крутого тіста. (Бублик)
7.
Дитяча гра, що отримала назву на честь цього хліба. Їм величають іменинника. (Коровай)
8.
Гостей зустрічають . ... (Хлібом з сіллю)
До нас на урок завітав кореспондент , який хоче взяти у вас інтерв’ю

Вчитель

Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним  краєм,  бо люди умiли і вмiютъ обробляти землю і  вирощувати на нiй  хороші врожаї. 

Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, а честь – то людська гідність. Хліб – оберіг сім'ї, родина – основа людського життя.
Пісня про хліб
№36
Вірш про калачі

Дорогі діти ! Я вважаю, що сьогодні ви взнали багато нового і цікавого, прослідкували довгу дорогу, яку проходить пшеничне зернятко, перш ніж перетвориться на смачні вироби, які ми з вами бачимо у їдальні, в магазині Але якщо комусь з вас цих знань здається мало, зверніть увагу на цю книжкову виставку, книги можна взяти у шкільній бібліотеці (Огляд літератури).

Як ви вважаєте чи відбулося у нас свято хліба?











1група «Аналітики»
1.« Головний продукт на вашому столі» дали 53уч. Чи можете ви прожити без хліба? Ні – сказали 63 уч.
2. Чи кожен день ви вживаєте хліб? Да – 56 уч. Більше полюбляють білий хліб – 47, чорний – 29.
3.З чого випікають хліб правильно відповіли 61 учень. Дбайливо відносяться до хлібу – 67
4. Найулюбленіші вироби: булки –
57 уч. , печиво -15, бублики – 20 Діти хочуть присвятити хлібові : вірші, день, свято, малюнки, пісні.
1. Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».

2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур’янів».

3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».

4. Не можна в цей день позичати посівного зер­на, «аби до нового врожаю не йти в позички».
2 група «Історики»1. На думку вчених, вперше людина поча­ла збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевид­но, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
2. Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжа­рювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.
3. Хліб із збродженого тіста з'явився пізніше. Його батьківщиною

вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.

Процес розпушування тіста був знайомий також грекам та римлянам. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.

4. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування

українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб.
3 група «Мовознавці»1.Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя».
2.А ось поняття «хліб» з'явилося пізніше й означало спочатку «борошно», тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.
3.На уроках української та російської мови при вивченні словникових слів ми звертаємось до словників.

Словник української мови дає такі тлумачення : Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно; хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування; хліб – це рослина в полі, хлібне поле; хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

4. Посій упору, будеш мати зерна гору. Поганого хліба немає - погано, як нема хліба. Лежачого хліба ніде нема. Що посієш, те й пожнеш.
1. Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам. 
2.Народжується дитина ідутъ  хлібом. 
Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба.
4 група «Біологи»
1.Пшеничний хліб містить білки 7,9 г, вуглеводи 50,0 г, жири 1,0 г, енергетична цінність 225 ккал, амінокислот в нім мало. У житньому хлібі білків 6,5 г, вуглеводів 42,4 г, жирів 1,0 г, енергетична цінність в цьому хлібі 180 ккал, а '' амінокислот в нім багато. Вийшло, що пшеничний хліб поживний, ніж житній. У цих двох сортах хліба однакова кількість жирів. Але житній хліб багатший амінокислотами.
2. На уроках з «Основ здоров
я » ми взнали, що норма вживання хліба за добу для дітей120-300г р. Підліткам 350-400 гр. Дорослим 330 р. Більш всього потрібно хліба вживати людям що займається фізичною працею,. Їм потрібно 800 гр.
3. Хліб - істотне джерело вітамінів групи В. Він служить повсякденним постачальником рослинної клітковини. Нарешті, хліб - джерело необхідних організму мінеральних речовин, а саме калія, кальцію, магнію, натрію, фосфору, заліза.
4.Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для життєдіяльності, людина отримує від хліба. І ніщо в нашому житті нам не замінить хліб. Наші предки учили: “При ситості пам'ятай голод”.
5 група « Економісти»
1.З одної зернини можно отримати 20 міліграмів борошна. Для виготовлення 1 батона треба змолоти приблизно 10 тисяч зернин.
2. Кожен день у нашу їдальню надходить 25 хлібин, на кожного учня відрізають по 20 г. На 3 –Б клас треба 20г * 26 = 520 г за 5 робочих днів нашому класові потрібно 520 * 5 = 2кг 600г
3.  В світі з'їдають більше 9 млн. буханців хліба щодня.
Якщо кожен житель нашої країни щодня викидатиме по скибочці хліба
вагою 20 г, то збитки становитимуть 1,5 млн. тон зерна.
4. В одному 80- квартирному будинку можна зберегти за рік 2880 кг хліба.
1. Кожен магазин торгівельної мережі «Амстор» традиційно має свою пекарню, завдяки якій покупці супермаркетів завжди можуть купити свіжий, ароматний хліб і іншу фірмову випічку.
2. Пекарня розташовується, як правило, на першому поверсі з відкритим виходом в торгівельний зал, так що виробництво хліба відбувається практично на очах у покупців.
3.. Буханці, що пашать жаром, булочки і інші шедеври пекарної майстерності потрапляють на прилавок прямо з печі. Абсолютна свіжість і максимальна корисність продукту, який всьому голова, — ось головні принципи пекарні «Амстор».
4. При виготовленні хлібобулочної продукції використовуються оригінальні рецепти українською і інших національних кухонь
5. Поєднання компонентів при дивній майстерності пекарів обумовлює величезну популярність у покупців фірмових виробів «Амстор».
6. «Амстор» пропонує широкий асортимент випічки — більше 170 видів! Традиційні різновиди хліба є сусідами з незвичайними для українського покупця виробами.
7.. Пекарня «Амстор» дарить своїм покупцям унікальну можливість покуштувати справжню французьку, італійську, англійську, німецьку, грузинську, вірменську і тому подібне випічку
8. «Амстор» виробляє хліб як для тих, кому необхідне посилене живлення, так і для тих, хто стежить за фігурою і уникає зайвих калорій.




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 22 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Краткое описание документа:

Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди умiли і вмiють обробляти землю і вирощувати на нiй хороші врожаї.

Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, а честь – то людська гідність. Хліб – оберіг сім'ї, родина – основа людського життя.

Общая информация

Номер материала: ДВ-313380
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>