Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / "Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей та активізації розумової діяльності студентів на заняттях з охорони праці"

"Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей та активізації розумової діяльності студентів на заняттях з охорони праці"


  • Другое

Поделитесь материалом с коллегами:

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

















hello_html_m391d8638.gif



НОМІНАЦІЯ: узагальнення досвіду роботи















Тульчин 2013

Укладач: Гуньчак Олена Володимирівна - викладач дисципліни
«Основи охорони праці», спеціаліст вищої категорії.


Резензент: Грибанова А.А. – викладач вищої категорії






Анотація: В даній роботі викладений досвід апробації способів інтеграції деяких сучасних технологій у розвитку творчої особистості та активізації розумової діяльності студентів на заняттях з охорони праці.












Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії зооветеринарних дисциплін Тульчинського технікуму ветеринарної медицини БНАУ

Протокол №______ від ________________ 2013р

Голова циклової комісії _____________ А.А. Грибанова



РЕЦЕНЗІЯ

На узагальнення досвіду роботи викладача Гуньчак Олени Володимирівни на тему « Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей та активізації розумової діяльності студентів на заняттях з охорони праці»



Із власного досвіду Гуньчак Олена Володимирівна показала досвід методичної та навчально-виховної роботи, що розкриває оригінальність педагогічних ідей, методів технологій з аналізом результатів.

Змістовно викладено планування роботи, показано оригінальність власних міркувань, та організація формування пізнавального інтересу студентів до навчання.

Робота змістовна, цікава і актуальна






Рецензент ______________________________ А.А.Грибанова

















Адреса досвіду: Вінницька область, Тульчинський р-н., вул. Леніна 55, Тульчинський технікум ветеринарної медицини БНАУ.


Автор досвіду: Гуньчак Олена Володимирівна викладач дисципліни «Основи охорони праці» Тульчинського технікуму ветеринарної медицини БНАУ.


Тема досвіду: " Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей та активізації розумової діяльності студентів на заняттях з охорони праці ".

Базова модель досвіду

Актуальність і перспективність досвіду:

  • Забезпечує умови для розвитку творчої особистості студента;

  • Сприяє позитивній мотивації студентів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

  • Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

  • Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного заняття з дисципліни «Основи охорони праці»

Мета досвіду:

  • Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей та активізації розумової діяльності на заняттях з охорони праці;

  • Створення атмосфери співробітництва, взаємодії викладача та студента;

  • Розвиток соціальної та професійної компетенції.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.


Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання з охорони праці, що сприяють розвитку творчих здібностей, нестандартного мислення, інтересів, умінь і навичок, а також прививати якості висококультурної людини толерантної до думок та поглядів інших людей, щоб випускники технікуму могли працювати в колективі заради спільного результату.


Результативність досвіду.

Підвищився інтерес до вивчення дисципліни, збільшилася кількість студентів, що бажають творчо працювати, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань студентів.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості та активізації розумової діяльності. Це дозволяє викладачу самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні педагогічної ради та засіданні циклової комісії зооветеринарних дисциплін.






Висвітлення змісту досвіду як системи в дії


Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в технікумі є всебічний розвиток студентів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання викладача – допомогти студентові знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в особистості те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Професійна підготовка у вищих навчальних закладах І рівня акредитації має здійснюватися відповідно до вимог реформування національної освіти, що сприятиме формуванню та розвитку творчої, самодостатньої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись у професії, прагнути постійно підвищувати свій професійний рівень.

Метою курсу «Основи охорони праці» у навчальному закладі є надання знань, умінь, компетенцій для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. У структурно-логічній схемі навчання нормативна дисципліна «Основи охорони праці» вивчається на етапі підготовки фахівців при вивченні дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці мають достатнє уявлення щодо умов їхньої майбутньої професійної діяльності. Це забезпечує можливість викладання дисципліни «Основи охорони праці» з урахуванням професійної орієнтації студентів. Проте, в умовах традиційних форм і методів навчання, студенти, пасивно отримуючи знання, не можуть застосувати їх у реальних умовах. Така ситуація вимагає перегляду існуючих форм організації навчального процесу.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості та активізації розумової діяльності.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожного студента – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити заняття цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між викладачем і студентом.

Саме тому я зупинилась на вирішенні методичної проблеми "Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей студентів на заняттях охорони праці ".

Часто у роботі викладачі – надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх вихованців, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і викладач розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному викладачу необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого викладача і студенти прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

Проектне навчання;

Інтерактивна технологія;

Особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з навчальної технологій і використовувати на своїх заняттях залежно від теми, мети вивченого матеріалу, а також типу заняття.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається заняття. Яким же повинно воно бути? Сучасне заняття – це заняття демократичне. Для такого заняття характерними ознаками є :

підготовка не фахівців -теоретиків, а гуманних освічених людей;

навчання не словом, а справою;

проведення його не для студентів, а разом з ними;

спрямовування діяльності не на аудиторію в цілому, а на особистість кожного студента;

забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на занятті.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до заняття допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх студентів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник, конспект не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників, законодавчих актів, документів.

Ретельно готуюсь до кожного заняття, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал я можу подати студентам у вигляді блок-схем, малюнків, презентацій. Починаючи вивчення теми, ми з студентами індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що заняття вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу.

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже студентам вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що студенти самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю студентів до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього студенти мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Викладач пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з студентами, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми) викладач представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Студенти повинні "відновити" схему, користуючись визначенням у опорному конспекті.

3. Викладач не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють визначення. Завдання студента – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4. Вдома за власноруч складеною схемою студенти готують усне повідомлення, добирають приклади.

5. Студенти отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На занятті декілька студентів презентують свою роботу, виступаючи у ролі викладача, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

Як бачимо, поступово студенти привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Така робота розвиває у студентів навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Такий підхід дозволяє практикувати систему занять різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання студентами системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Особистість студента з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру тобто суб’єкт навчання. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок - схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості.

Систему занять тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими студентами. Студентам подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. На заняттях виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Викладач надає консультації. Студенти, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи всю групу.

Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності студентів, усуває їхню природну скутість ( запитати у свого товариша значно простіше, ніж у викладача), дає змогу кожному студентові засвоювати навчальний матеріал у природному йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу викладачу успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:

  • визначити рівень підготовленості аудиторії до сприйняття тієї чи іншої технології;

  • провести достатню попередню підготовку;

  • забезпечити послідовність в освоєнні студентами певних прийомів роботи;

  • дати студентам інструктивні матеріали.


Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".

Важливою проблемою є те, що студенти розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі студенти не будуть мислити критично, поки викладач не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню студентів до процесу навчання. А для цього треба дозволити їм вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на занятті: кросворди, ребуси, загадки, ділові ігри, особливо студенти полюбляють перевтілюватись.

Важливим є спілкування, співпраця викладача і студента на занятті.

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш заняття, так воно і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного заняття покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій студентів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань заняття.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені викладачем, усвідомлюються кожним студентом як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула" - рекомендую використовувати таку настанову на початку заняття, перед самостійною чи контрольною роботою. "Спіймай мій настрій"- студентам пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим, студенти виконують дії, які називає викладач, "Комплімент" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на заняттях. „Розминка” на занятті використовується як метод формування комунікативної компетентності студентів. Комунікативна діяльність допомагає зробити аудиторію інтерактивною групою, де студенти почуватимуться впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують товаришів до співпраці. У результаті складається стимулююча, творча атмосфера.

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості студента: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати вивчене, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На заняттях застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС","Мнемотур","Дерево рішень" та ін.

На своїх заняттях шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення студентів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, повязану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.

Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен студент, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.

Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання викладача - переконати студентів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

Серед багатьох методів роботи у технології, які стимулюють інтерес студентів до нових знань, сприяють розвитку через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності студентів. Адже відбувається відхід від традиційної форми заняття, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Студенти усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконували студенти, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у студентів зацікавлення. З студентами ми презентували проект „Історія вогню"; студенти самостійно працювали над проектом „ Електиричний струм та його дія”, творча група створила проект „Закон і людина”. Студенти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, буклетів, мультимедійних презентацій.

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на заняттях з охорони праці. Це викликає живий інтерес в студентів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій до різних тем з охорони праці.

Студенти працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами. Так, впродовж семестру студенти працювали над створенням навчально-пізнавального портфоліо "Охорона праці очима дітей» На початку роботи студенти отримали індивідуальні дидактичні картки і таку настанову:

"Портфоліо ( з англ. Portfolio – портфель, папка для документів) – це набір документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про запропоновані послуги чи можливості спеціаліста. Завдяки портфоліо можна навіть заочно зробити висновки про ваш професіоналізм, досвід роботи. Основне завдання портфоліо – створити позитивне враження про вас. Велику роль відіграють відгуки про вашу роботу, звертається особлива увага на грамотність. Створіть портфоліо" Творчий звіт про свої досягнення".

Не бійтесь експериментувати, не соромтесь говорити про свої досягнення."

Ця робота захопила студентів наскільки, що вони стали змагатися між собою, придумували нове наповнення для портфоліо: складали віршики, проводили анкетування, визначали рейтинг, серед інших предметів, брали інтерв'ю, складали рекламу та девіз спецкурсу, намагалися показати більш вдалі роботи, оформлювали презентації. Почався такий бажаний для кожного викладача "процес творчості".

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення студентів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість студента.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці викладача і студента . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.

























ВИСНОВОК



Із даної роботи випливає, що всі форми, методи та прийоми навчання які використовуються викладачем в навчально-виховному процесі допомагають формувати і активізувати пізнавальну діяльність студентів, розвивати творчу особистість.































Література

  1. Коваленко С.М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2007.

  2. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін, -Чернігів – 2002

  3. П о м е т у н О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.

  4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: Видавництво А.С.К., - 2004

  5. Риторика/навчально-методичний посібник/ Укладач: Н.Б.Голуб. – Черкаси:Вид-во ЧНУ, 2003

  6. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб .,1999





19




Автор
Дата добавления 02.11.2015
Раздел Другое
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров416
Номер материала ДВ-116795
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх