Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Физика / Статьи / Інтелектуальні ігри на уроках фізики

Інтелектуальні ігри на уроках фізики


  • Физика

Поделитесь материалом с коллегами:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

ТРАНСПОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

( ХЕМТТБ )



МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН



«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ

НА ЗАНЯТТЯХ З ПРЕДМЕТУ «ФІЗИКА, АСТРОНОМІЯ»

(методична розробка для предмету «Фізика, астрономія»)




виконав: викладач

I кваліфікаційної

категорії

ЧИНОВАТА З.А.






2009 – 2010 навчальний рік

м. Харків

ЗМІСТ



I. ВСТУП. 3

  1. Інтелект. 3

  2. Вплив дидактичних ігор на розвиток інтелекту. 3

  3. Переваги інтелектуальних ігор. 3

II. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ. 4

  1. Літери. 4

  2. Фізичні тематичні терміни. 4

  3. Фізичний калейдоскоп. 5

  4. Як називається закон? 5

  5. Кросворди. 5

  6. Головоломки. 6

  7. Ребуси. 6

  8. Розробка таблиць та схем. 6

  9. Творчі та мистецькі завдання. 6

III. ПРИКЛАДИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР. 7

  1. Добери пару. 7

  2. Четвертий зайвий. 9

  3. Перекладач. 10

  4. Відгадайка. 10

  5. А + В = С. 12

  6. Фізичні терміни (головоломки). 12

  7. Вірші про фізику. 13

IV. ЗАКЛЮЧЕННЯ. 14

V. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ. 15













ВСТУП



ІНТЕЛЕКТ

Відомий американський вчений Девід Векслер, який у 1939 році створив першу школу інтелекту для дорослих, вважав, що інтелект – це глобальна здатність розумно діяти, раціонально мислити та вміти зарадити собі за будь-яких життєвих обставин. За даними школи відомого швейцарського психолога Ж.Піаже інтелектуальний розвиток людського індивіда до 6 років здійснюється більше, ніж на третину, до 8 років – наполовину і до 12 років – на 3/4. Тому задача викладача – стимулювати розвиток останньої чверті інтелектуального багажу студента. Найкраще це можна зробити за допомогою інтелектуальних ігор.



ВПЛИВ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А. С. Макаренка, який писав: “Є ще один важливий метод – гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній…”

Грати потрібно усім: дошкільнятам і школярам, студентам, вченим, фахівцям і пенсіонерам. Гра впливає на онтогенез людини, і на еволюцію її свідомості. Тому грати треба в усіх навчальних закладах. і, взагалі, будь-де.



ПЕРЕВАГИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР

Інтелектуальні ігри добрі тим, що більшість гравців, навіть, не замислюючись над наслідками, розвивають в собі не тільки пам'ять, стійку увагу, уважність, спостережливість; образне, логічне, психологічне, творче і філософське мислення, швидкість мислення; а також терпіння, упевненість, витримку, толерантність та інші особистісно-характерологічні якості. Гравець кожного разу, занурюючись на велику глибину аналізу ситуації, сподівається знайти там “бурштин” , “золото” і “алмази”. А, головне, що все це відбувається на позитивному емоційному фоні, в стані невимушеної імпровізації, багато разів доводячи гравця до інсайту, внутрішнього осяяння, без якого немає розвитку особистості.







ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИКИ



Фізика потребує рівноваги між інтелектом та уявою, розрахунком та допитливістю, відомим та загадковим. Фізика проникає всередину атома та вдалечінь до зірок. Історія фізики – це творіння гармонії між мудрістю та здивуванням.

Тому надзвичайно важливим моментом є організація позанавчальної роботи з предмету: проведення фізичних вечорів, фізичних КВК, різноманітних інтелектуальних ігор, конкурсів, вікторин.


Творча діяльність студента-першокурсника протікає по-різному. В ті моменти, коли його мозок добре відображає все те, що відбувається в аудиторії, він уважно працює, аналізує разом з викладачем явища природи, прислухається до висновків, думає над ними, намагається запам’ятати найбільш точні означення, закони. Але на жаль, така напружена робота під силу не всім студентам, тому що в більшості студентів-першокурсників переважає мимовільна увага, якої недостатньо для активного сприйняття фізики. Серед багатьох засобів, які сприяють розвитку у студентів творчого інтересу та активності на заняттях з фізики можна виділити природний потяг до гри.

Важливою є психологічна підготовка студентів до гри. Завчасне повідомлення про проведення гри стимулює їх до участі в ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів, які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання студентів, інтегруються зі знаннями з інших дисциплін, формується цілісна система знань. Отже, головним завданням проведення дидактичних ігор є залучення студентів до активної пошуково-творчої діяльності, мобілізація їх творчого потенціалу. Необхідно так організувати навчальний процес, щоб вони засвоїли суть предмета, його логіку, відчули пізнання нового і цікавого. Академік А.М. Калмогоров говорив: “Звичайно, не кожне учень стає вченим. Але необхідно, щоб кожному була знайома радість творчого усвідомлення життя. ”

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки-естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників та студентів-першокурсників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через заняття-конференції, заняття-інтерв’ю, заняття-диспути, інтегровані заняття, заняття-суди, тощо. Під час ділових, рольових ігор усі студенти зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих. Досвід свідчить, що така робота подобається студентам: вона надає широкий простір для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння студентів виступати перед товаришами та слухати їх.

ЛІТЕРИ

Є багато ігор в яких проявляться творчість студента. Наприклад, викладач пропонує студентам фізичний термін “динаміка”. З літер цього слова необхідно скласти інші фізичні терміни або такі, що можуть бути зв’язані з фізикою, не додаючи нових літер. Літери, які є в запропонованому слові можна використати один раз. Так, з літер слова “динаміка” можна скласти такі терміни: дина, динамік, аміак, камін, міна, анід, дим. Гру необхідно проводити з термінами, які погано запам’ятовуються та з літер яких можна скласти інші терміни.

ФІЗИЧНІ ТЕМАТИЧНІ ТЕРМІНИ

Студентам пропонується записати на аркушах паперу фізичні терміни, які використовуються в даній темі. Це можуть бути назви явищ, прізвища вчених, назва фізичних величин, одиниці їх вимірювання. Через певний час викладач припиняє записування слів і пропонує студентам зачитати слова. Перемагає той, хто називає останнє слово. Гру доцільно проводити для розминки, наприклад, перед тематичним оцінюванням.

ФІЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Для організації цієї гри можна викликати чотирьох студентів, яким пропонується на кожну літеру названого фізичного терміну придумати: одному – одиниці фізичних величин, другому – назви приладів, третьому – назви фізичних величин, четвертому – властивості. При цьому кожна літера названого слова повинна стати початковою літерою придуманих слів. Наприклад, користуючись літерами слова “атом” можна записати такі одиниці фізичних величин: Ампер, Тесла, Ом, метр. Другий студент може записати такі назви фізичних величин: амплітуда, температура, опір, маса. Третій студент, придумає такі властивості: анізотропія, текучість, магнетизм, обтічність. Четвертий - прилади: анероїд (барометр), термометр, омметр, математичний маятник. Звичайно можуть бути і інші слова.

ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЗАКОН?

Суть цієї гри полягає в тому, що один студент читає напам’ять якийсь фізичний закон, а другий, повторивши його, називає назву цього закону. Потім другий студент читає закон, а перший називає його. Наприклад, перший студент говорить: “ Сила індукційного струму пропорційна швидкості зміни магнітного потоку через поверхню, обмежену контуром. Другий студент називає його: закон електромагнітної індукції. Після цього цей же студент пропонує інший закон: “ Сила струму в замкненому колі дорівнює відношенню ЕРС джерела струму до повного опору кола. Перший студент називає його: закон Ома для повного кола. Цю гру можна використовувати при повторенні основних законів фізики.



КРОСВОРДИ

Кросворди – загальновідома для всіх гра, яка захоплює і приваблює в першу чергу тим, що кросворди цікаво складати. Тому зацікавити студентів фізичними кросвордами - це означає стимулювати їх ініціативу, навички самостійності в розв’язанні досить складних завдань, розвинути їх пізнавальні сили та творчі здібності. Робота з кросвордами допоможе виховати в студентів емоційне, зацікавлене становище до вивчення фізики. В процесі складання та розгадування кросвордів студенти не тільки повторюють те, що було засвоєно раніше, а й навчаються самостійно здобувати знання. Кросворд – це вузол найрізноманітніших знань, вузол який намагається розв’язати кожний. Так, викладач одержує додаткову можливість не тільки виявити недоліки в навчанні, а й запропонувати тому чи іншому студентові цікавий спосіб їх усунення.

При складанні кросвордів необхідно:

  • виписати терміни на дану тему і однині в названому відмінку;

  • вивчити, які терміни будуть взяті за основу;

  • накреслити малюнок сітки кросворду;

  • в кросворд можна включити прізвища вчених, фізичні величини, одиниці їх вимірювання, назви явищ, приладів;

  • не слід часто використовувати однорідні поняття.

Цікавими і важливими повинні стати терміни практичного застосування фізики. Вони дозволяють глибше ознайомити студентів з явищами та процесами, які не входять до програмного матеріалу, але можуть мати певне значення для розуміння даної теми, можуть використовуватися при подальшому вивченні фізики, або, навіть, на інших предметах. В аудиторії кросворди можна використовувати як елемент узагальнення, повторення, закріплення. Складання ж кросвордів – це виключно позанавчальна самостійна робота. Ця цікава і корисна робота повинна додатково оцінюватися викладачем.



ГОЛОВОЛОМКИ

Головоломки приваблюють студентів, які з цікавістю вивчають фізику, але не достатньо володіють механічною пам’яттю, і тому не приділяють уваги запам’ятовуванню одиниць вимірювання фізичних величин, прізвищ вчених-фізиків. Головоломки можуть бути і засобом активізації студента, вихованням у нього звички до самостійного мислення. Адже викладач може підібрати такі головоломки для студентів, неохочих до самостійних висловлювань, щоб поставити їх перед необхідністю подумати самим, поміркувати, щоб відшукати правильну відповідь. Якщо студент звертається до літератури, то тоді він усвідомлює необхідність знань принаймні для успішної гри, і, як наслідок, для успішного навчання. Отже, розгадування головоломок потребує певного удосконалення знань, зростання допитливості, руху і наполегливості. Головоломки можуть стати засобом виховання байдужих до вивчення фізики студентів. Для цього необхідно їх частіше застосовувати.

РЕБУСИ

Це відома гра, і використана в навчанні, вона приносить добрі результати. Студенти захоплюються розгадуванням та складанням ребусів на фізичну тематику. Працюючи з ребусами, вони привчаються зосереджувати увагу на навчальному матеріалі, виховують в собі посидющість, вчаться без втрат часу організовувати свою роботу, не відволікаючись сторонніми справами. Складання ребусів – це робота позанавчальна: домашня, самостійна, гурткова.

РОЗРОБКА ТАБЛИЦЬ СХЕМ ДЛЯ ПОЯСНЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ

Ця форма роботи дає змогу поповнювати навчальну базу кабінету новим роздатковим і наочним матеріалом, і головне, формує в студентів уміння виділяти найістотніші ознаки фактів та явищ, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами, що вивчаються, привести в систему свої знання з використання фізичних формул і понять. При цьому, незалежно від методичної мети, робота з виготовлення схем, таблиць вимагає активної розумової діяльності. Наприклад, під час вивчення газових законів студентам потрібно вивчити багато формул, означень, графіків. Їм важко розібратися, коли і яку формулу слід використати. Тому складання таблиці дасть змогу систематизувати ці знання. Подібна ситуація, але ще складніша, виникає під час вивчення електростатики та інших розділів фізики. Таблиці та схеми можуть бути різні за формою, обсягом, складністю, залежно від конкретної педагогічної ситуації. Їх можна пропонувати виконувати вдома чи безпосередньо на занятті.

Така форма роботи достатньо ефективна для студентів-першокурсників, оскільки розвиває в них аналітичне мислення, що дуже важливо та необхідно на даному етапі навчання. Обсяг навчального матеріалу значно збільшується у порівнянні із школою, плюс величезний потік навколишньої інформації: ЗМІ, Інтернет, додаткова та художня література. Задача студента – навчитися аналізувати всю інформацію, виділяти головне, систематизувати її для кращого усвідомлення.



ЗАСТОСУВАННЯ ТВОРЧИХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ЗАВДАНЬ

Студентам пропонується запитання типу: “Що сталося б, якби зникла дифузія?”, “Що було б, якби зникло тертя?” Вони можуть самі підібрати такі запитання, ставити їх товаришам, обговорювати, відстоювати свою позицію, використовуючи знання з фізики. Можна запропонувати складання віршів, фантастичних оповідань, творів з використанням фізичних знань, тощо.



ПРИКЛАДИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР



«ДОБЕРИ ПАРУ»

Це творчі інтелектуальні завдання: підібрати відповідне слово з правого списку до слова з лівого списку, щоб одержати стійке словосполучення. Час виконання завдання 5-10 хвилин, в залежності від складності.

ВИНАХОДИ

Відповіді: 1-5, 2-7, 3-8, 4-10, 5-1, 6-9, 7-3, 8-6, 9-2, 10-4.


ФІЗИЧНІ ТЕРМІНИ

А




Відповіді: 1-5, 2-9, 3-18, 4-15, 5-11, 6-6, 7-1, 8-16, 9-17, 10-20, 11-3, 12-13, 13-7, 14-4, 15-19, 16-10, 17-14, 18-12, 19-8, 20-2.

Б


Відповіді: 1-3, 2-10, 3-9, 4-5, 5-8, 6-1, 7-2, 8-4, 9-6, 10-7.

В

Відповіді: 1-9, 2-5, 3-10, 4-1, 5-8, 6-2, 7-3, 8-4, 9-7, 10-6.

Г
Відповіді: 1-5, 2-1, 3-10, 4-8, 5-2, 6-9, 7-3, 8-4, 9-7, 10-6.
Д
Відповіді: 1-8, 2-5, 3-1, 4-10, 5-2, 6-3, 7-7, 8-6, 9-9, 10-4.

ВЧЕНІ ТА ІНЖЕНЕРИ

Відповіді: 1-5, 2-6, 3-2, 4-8, 5-1, 6-9, 7-10, 8-3, 9-7, 10-4.

АСОЦІАЦІЇ

Відповіді: 1-8, 2-3, 3-1, 4-7, 5-6, 6-5, 7-9, 8-2, 9-10, 10-4.



«ЧЕТВЕРТИЙ ЗАЙВИЙ»

  1. Вольтметр, манометр, амперметр, омметр.

  2. Ньютон, Попов, Дарвін, Галілей.

  3. Літр, секунда, метр, кілограм.

  4. Альфа, ігрек, омега, дельта.

  5. Нано, мілі, мікро, мега.

  6. Метр, лікоть, сажень, п’ядь.

  7. Азот, водень, кисень, залізо.

  8. Мідь, германій, кремній, телур.

  9. Прохоров, Таунс, Курчатов, Басов

  10. Протій, натрій, дейтерій, тритій.

Відповіді: манометр, Дарвін, літр, ігрек, мега, метр, залізо, мідь, Курчатов, натрій.



«ПЕРЕКЛАДАЧ»

Перекласти на латинь:


  1. Розсіювання (дисперсія)

  2. Світіння (люмінесценція)

  3. Пристосування (акомодація)

  4. Тепло (калор)

  5. Прискорення (акселерація)

  6. Тяжість (барос)

  7. Бездіяльність (інерція).


Перекласти українською:


  1. Капілляріс (волосяний)

  2. Аква (вода)

  3. Резистор (опір)

  4. Корпускула (частинка)

  5. Трансфер (переносити)

  6. Анероід (безрідинний)

  7. Астра (зірка).


«ВІДГАДАЙКА»

Це творче інтелектуальне завдання підходить для актуалізації знань (у якості розминки) або проводиться всередині заняття для концентрації уваги. Найбільшу кількість балів отримує студент чи група студентів, яка вгадає слово після найменшої кількості підказок.

1. Прилад.

  1. Складається з двох самостійних приладів.

  2. Перша частина слова є омонімом людей із девіантною поведінкою.

  3. Без води не працює.

  4. Робота зумовлена зміною температури при випаровуванні.

  5. Вимірює вологість повітря.

Відповідь: психрометр.

2. Явище.

  1. Відбувається при контакті двох тіл.

  2. Є декілька його різновидів.

  3. Приносить як користь, так і шкоду.

  4. Є однією з причин низького ККД механізмів.

  5. Одна з причин цього явища – нерівність поверхні.

Відповідь: тертя.

3. Об’єкт.

  1. Першими відвідувачами його були американці.

  2. Значно впливає на Світовий океан.

  3. Дав назву каменю.

  4. Собаки та вовки до нього небайдужі.

  5. Рухається навколо нашої планети.

Відповідь: Місяць.

4. Величина.

  1. Прилад для її вимірювання в перекладі означає «вимірюю тяжість».

  2. Є причиною кесонної хвороби (руйнування клітин організму при зменшенні зовнішнього тиску).

  3. Із збільшенням висоти зменшується.

  4. Впливає на температуру кипіння рідини.

  5. Вимірюється в одиницях довжини, проте певного стовпа.

Відповідь: тиск.

5. Закон.

  1. Вчений, що його відкрив народився в місті Сіракузи.

  2. Брати Монгольф’є (винахідники повітряної кулі) скористалися цим законом.

  3. Цей закон допоміг розкрити аферу ювеліра.

  4. Діє в рідинах та газах.

  5. Був відкритий у ванні.

Відповідь: закон Архімеда.

6. Речовина.

  1. Є алотропним (видозміненим) станом кисню.

  2. Має запах свіжості.

  3. Міститься в повітрі.

  4. Бувають чорні діри та діри з іменем цієї речовини.

  5. Складається з трьох атомів кисню.

Відповідь: озон.

7. Вчений.

  1. Великий італійський вчений.

  2. Винайшов телескоп.

  3. Для вивчення одного явища залізав на Пізанську вежу.

  4. Ввів поняття інерції та інерційних систем відліку.

  5. Прізвище та ім’я його дуже схожі між собою.

Відповідь: Галілей.

8. Споруда.

  1. Незвичайна найстаріша споруда висотою 60 м.

  2. Вісь симетрії нахилена до поверхні Землі.

  3. Вчені припускають, що ця споруда все ж таки колись впаде.

  4. Галілей проводив свої досліди з вільного падіння, знаходячись на її верхівці.

  5. Знаходиться в місті Піза.

Відповідь: Пізанська вежа.

9. Вчений.

  1. Італійський вчений та поет, борець за науку .

  2. Стверджував, що в космосі є інші зоряні системи та населені світи.

  3. В молодості був монахом домініканського ордену, але своїми переконаннями викликав невдоволення церкви .

  4. В своєму творі «Про нескінченість Всесвіту та світах» відкрито суперечив канонам католицької церкви.

  5. В 1600 році за вироком святої інквізиції спалений на вогнищі .

Відповідь: Джордано Бруно.

«А + В = С» (мова російська)

  1. Атмосферное явление + собачье лакомство = характеристика звука. (Громкость).

  2. Дерево рода ильмовых + твердая разновидность соединительной ткани = внутренне трение. (Вязкость).

  3. Струнный смычковый музыкальный инструмент + и + единица измерения длины = обязательный прибор в летательном аппарате. (Альтиметр).

  4. Отдельная книга + физиологическое состояние человека = лорд Кельвин. (Томсон).

  5. Общественное + российское + телевидение = «прямой» (греч.). (Орт).

  6. Состояние воды + единица времени (сокращенно) = единица длины в астрономии. (Парсек).

  7. «… и ныне там» + «Формула-1» = фазовый переход 1 рода. (Возгонка).

  8. Промежуток времени + баранка = «несущий» (лат.). (Вектор).

  9. Спутник Юпитера + но + шаровая поверхность = характеристика звука. (Верхний слой атмосферы).

  10. «Сам» (греч.) + оцепенение + установленный образец чего-либо + баранка = электрический прибор с одной обмоткой. (Автотрансформатор).



«ФІЗИЧНІ ТЕРМІНИ» (мова російська)

І. Добавив (убрав) букву в слово и поменяв порядок букв, составьте новое, например: чайки + н = ЧАЙНИК.

топка + и = ОПТИКА

ряд + о = ЯДРО

марка + е = КАМЕРА

алмаз + п = ПЛАЗМА

горн + а = АРГОН

астра + с = ТРАССА

метро + е = МЕТЕОР

динар + а = РАДИАН

блок + а = КОЛБА

кузов – о = ЗВУК

лапа + м = ЛАМПА

Алиса – а = СИЛА

ІІ. Заменив букву в слове и поменяв порядок букв, получите новый физический термин, например: удав (У → О) = ВОДА.

Нигерия (И → Э) = ЭНЕРГИЯ

лапта (Т → М) = ЛАМПА

желудь (Е → О) = ДЖОУЛЬ

матрос (А→ Е) = ТЕРМОС

катион (Н→ П) = ОПТИКА

гектар (Г → А) = РАКЕТА

залив(В → Н) = ЛИНЗА

локон (О → У) = КУЛОН

анкета (Н → Р) = РАКЕТА













ВІРШІ ПРО ФІЗИКУ




«ФІЗИКА НАВКОЛО НАС»

Якщо бажаєш перерахувати ти,

За що нам фізиці подякувати треба,

То озирнись навколо себе, глянь на небо

І до його висот ти думкою злети.

І літакові сили фізика дала,

Щоб він долав небесні далі неозорі.

Ракета мчить, і миготять назустріч зорі…

У цьому фізики є частка немала.

А фотографія? А відео? Кіно?

А мікроскоп, що світ нам відкриває?

А в телескопі небо наче оживає.

І все це фізикою в руки нам дано.

Ну а комп’ютер? Фізики прогрес.

Ввійшов трудяга цей і в побут, і в науку

І за комп’ютер кожен з нас підніме руку.

Без нього жоден ми не мислимо процес.

А в медицині? УВЧ, рентген і кварц…

А в побутових справах – міксер, вентилятор,

А взимку дім обігріває радіатор…

Хіба не фізика на службі знов у нас?

Ти молодий, сучасний, любиш ти талант –

Поп- співаків і різні ВІА, ритми танцю…

Вкладеш касету ти у плейер – і вже вранці

Піднявся настрій твій. А фізиці – вів ат.

В ошатній залі йде озвучення концерту.

Колонки тут, підсилювач, магнітофон.

Де б не сидів – ти добре чуєш. І завмер ти –

Співак улюблений взяв в руки мікрофон.

Отож-бо фізиці підвладне в світі все,

Технічний розвиток нам фізика несе.






«ЦЕ - ФІЗИКА»

Слово ти сказав, а він почув.

Це – фізика.

Вело мчить, бо я педаль кручу.

Це – фізика.

М’яч підкинули, а він упав.

Це – фізика.

Штепсель вимкнули, і звук пропав.

Це – фізика.

Окуляри виправляють зір.

Це – фізика.

Телевізор, ти мені повір,

Це – фізика.

Більше знатимеш, то менше

Буде ризику,І давай з тобою добре

Вчити фізику.


«ОДИНИЦІ СИСТЕМИ СІ»

Системи Сі згадати хочеться мені.

В ній перш за все є одиниці основні:

Метр, кілограм, ампер, секунда, кельвін, моль,

Кандела – сім всього. Та в них ведуча роль.

Є додаткові: плоский кут – це радіан.

А кут у просторі звемо стерадіан.

Крім них, багато одиниць є похідних,

Завжди із формули виводяться вони.

А скільки їх – не гай часу і не лічи:

Їх стільки, скільки залишилось величин


«ОПІР»

Учень дуже радіє,

Бо додумав він думу:

Опір – це протидія електричному струму.

І якщо він зроста, то провідність погірша.

Думка досить проста.

Швидко формулу пишем.



(Віолетта Дворецька)

ЗАКЛЮЧЕННЯ


Використання ігрових елементів відкриває перед викладачем широкі можливості урізноманітнити структуру аудиторного заняття. Ігри можна проводити на будь-якому етапі заняття: при перевірці домашнього завдання, при закріпленні нового матеріалу, роботі над новими поняттями, термінами, для організації індивідуальної роботи із студентами, при проведенні самостійних робіт та складанні диференційованих різнорівневих завдань.

Пізнавальні ігри сприяють розвиткові творчих здібностей, кмітливості, логічного креативного мислення, підтримують стійкий інтерес до предмету зокрема і до навчання в цілому, підвищують загальний інтелектуальний рівень студентів та їх ерудованість.

В процесі гри кожному студентові легше допомогти позбавитися негативних якостей, набути впевненості в собі. Ігровий момент на занятті дає можливість розв’язати не тільки освітні проблеми, а й виховні.



ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ - ЦЕ

Активне нестандартне мислення!

Елітарна розвага!

Інтелектуальний відпочинок!

Навчання через гру!

Командна робота!

Вміння перемагати!

Живе спілкування!

Розвиток особистості!

Корпоративний тренінг!

Виховання лідерів!

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



Шаталов В. Ф. “Педагогическая проза” – М., 1980 – С. 64-65

Розвивающие игры” Б. Никитин М., 1990 С. 10-12

Макаренко А. С. Гра//Твори: в 7 т. – К., 1954 – Т4. – С. 367-368

Ю. Галатюк “Організація творчої діяльності учнів з фізики”. / Фізика – 2004. - №34 (226). – С. 7-11.

Р. Данилюк “Використання комп’ютерних моделей у шкільному курсі фізики” / Фізика – 2004. - №30 (222). – С. 1-2.

Гончаренко С.У. “Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики” – К.: Рад.шк.., 1990. – С. 209.

Жук Ю.О. “Використання нових інформаційних технологій у навчально-дослідницькій діяльності” / Фізика та астрономія в школі. – 1997 р. - №1,3. – С. 4-7.

М.М. Горбань “На уроці та після...” Чернігів “Десна” 1992 р. – С. 7-30

Фізика – 2004. - №36 (228). – С. 22-24.

Т.В.Лободюк, Н.Г.Шляхова «Інтерес – основа пізнання». Харків «Поиск». №6 (45), ноябрь-декабрь, 2002, С.2-7.

А. Н. Колмогоров, «Математика — наука и профессия». М.: Наука, 1988 г., 288 с.



ВИКОРИСТАНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ


www.sciteclibrary.ru

www.ozon.ru

www.afportal.ru

www.inter-pedagogika.ru

zanimatika.ru

www.f-games.ru

www.school.edu.ru

www.vlivkor.com

www.rusedu.info

www.bestreferat.ru

www.rulib.net

www.physfac.bspu.secna.ru


Автор
Дата добавления 11.08.2016
Раздел Физика
Подраздел Статьи
Просмотров192
Номер материала ДБ-154666
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх