Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Иностранные языки / Презентации / Исследовательская работа в МАН
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Иностранные языки

Исследовательская работа в МАН

Выбранный для просмотра документ Презентация Microsoft PowerPoint.pptx

библиотека
материалов
USING OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES (ELECTRONIC DICTIONARIES AND TRANSLATORS) I...
Aim of my work: to define advantage of electronic dictionaries and translati...
Tasks: explanation of location of a computer lexicography among linguistic sc...
Dictionaries are devided language (linguistic) dictionaries; not language (en...
Greec lexicography lexicos word or dictionary : «I write words» or «I write d...
Types of dictionaries translated, explanatory, dialect and regional dictionar...
The dictionary with additions and corrections sustained at least 64 editions!
The electronic dictionary
AbbyyLingvo
МультиЛекс only copy of known book editions
 Abbyy the electronic dictionary of own development makes
The advantage of electronic dictionaries
400 only main meaning
Volume
Speed
"paper" dictionaries
ALAS!!!
That’s all.
20 1

Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1 USING OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES (ELECTRONIC DICTIONARIES AND TRANSLATORS) I
Описание слайда:

USING OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES (ELECTRONIC DICTIONARIES AND TRANSLATORS) IN PRACTICE OF TRANSFER

№ слайда 2 Aim of my work: to define advantage of electronic dictionaries and translati
Описание слайда:

Aim of my work: to define advantage of electronic dictionaries and translation programs over traditional "paper" dictionaries in practice of transfer.

№ слайда 3 Tasks: explanation of location of a computer lexicography among linguistic sc
Описание слайда:

Tasks: explanation of location of a computer lexicography among linguistic sciences; explanation of differences between electronic and traditional paper dictionaries; definition of the most effective way of the organization of electronic dictionaries.

№ слайда 4 Dictionaries are devided language (linguistic) dictionaries; not language (en
Описание слайда:

Dictionaries are devided language (linguistic) dictionaries; not language (encyclopedic) dictionaries.

№ слайда 5 Greec lexicography lexicos word or dictionary : «I write words» or «I write d
Описание слайда:

Greec lexicography lexicos word or dictionary : «I write words» or «I write dictionaries». grapho I write

№ слайда 6 Types of dictionaries translated, explanatory, dialect and regional dictionar
Описание слайда:

Types of dictionaries translated, explanatory, dialect and regional dictionaries, slang dictionaries, historical neologisms etymological, popular expressions and other.

№ слайда 7 The dictionary with additions and corrections sustained at least 64 editions!
Описание слайда:

The dictionary with additions and corrections sustained at least 64 editions!

№ слайда 8 The electronic dictionary
Описание слайда:

The electronic dictionary

№ слайда 9
Описание слайда:

№ слайда 10 AbbyyLingvo
Описание слайда:

AbbyyLingvo

№ слайда 11
Описание слайда:

№ слайда 12 МультиЛекс only copy of known book editions
Описание слайда:

МультиЛекс only copy of known book editions

№ слайда 13  Abbyy the electronic dictionary of own development makes
Описание слайда:

Abbyy the electronic dictionary of own development makes

№ слайда 14 The advantage of electronic dictionaries
Описание слайда:

The advantage of electronic dictionaries

№ слайда 15 400 only main meaning
Описание слайда:

400 only main meaning

№ слайда 16 Volume
Описание слайда:

Volume

№ слайда 17 Speed
Описание слайда:

Speed

№ слайда 18 "paper" dictionaries
Описание слайда:

"paper" dictionaries

№ слайда 19 ALAS!!!
Описание слайда:

ALAS!!!

№ слайда 20 That’s all.
Описание слайда:

That’s all.

Выбранный для просмотра документ работа.docx

библиотека
материалов

28


ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ……………………………………………………………6

1.1 Місце лексикографії серед лінгвістичних дисциплін… ……..…….................6

1.2 Функції словників та параметри їх класифікації…………….……………….10

1.3 Тлумачні словники………….……....……………………………….................13

1.3.1 Основні типи одномовних словників англійської мови…...........................13

1.3.2 Структура словника та словникової статті…………………………………15

1.4 Історія створення англомовних тлумачних словників та їх комп’ютеризація……………………………………………………...…19

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ АНГЛОМОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ІНОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В СУЧАСНІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ…………………………………………………………….....

2.1 Комп’ютерні технології в процесі створення традиційних друкованих словників……………………………………………………………………………

2.2 Характеристика тлумачних словників та механізм роботи з ними…………

2.2.1 Longman Dictionary of Contemprorary English

2.2.2 Macmillan English Dictionary for Advanced Learners

2.2.3. Oxford Advanced Learner's Dictionary

2.2.4. Cambridge Advanced Learner’s Dictionary

2.2.5. Collins Cobuild Advanced Learner’s English Dictionary

2.3 Переваги електронних словників

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….








ВСТУП



Пропонована робота присвячена впливу інноваційних технологій на специфіку організації навчальних тлумачних словників англійської мови.

Актуальність дослідження визначається тим, що в даний час вивчення іноземних мов займає все більш значне місце не тільки серед лінгвістів, перекладачів і фахівців, що потребують оперативного перекладу іншомовної інформації, але і в середовищі найрізноманітніших користувачів, включаючи програмістів, інженерів тощо. В зв'язку з цим інноваційні процеси у лексикографічній практиці - комп'ютерні та електронні словники є дуже зручним підручним засобом в цілях економії часу і оптимізації процесу розуміння іншомовної інформації. Крім того, зараз є програми-перекладачі, які можуть проводити більш менш адекватний переклад іншомовних текстів і можуть бути підмогою в роботі фахівців різних профілів. Дана робота присвячується вивченню вказаних проблем, а також аналізу деяких інноваційних процесів, направлених на організацію навчальних тлумачних словників англійської мови.

Як відомо, принципи організації словників розглядалися в працях таких видатних учених як Х. Касарес, Л.В.Щерба, В.М. Лейчик, Ю.Д.Апресян.

Об'єктом дослідження є навчальні тлумачні словники англійської мови.

Предметом дослідження є новітні тенденції та технології в сучасній лексикографічній практиці, зокрема в процесі укладання навчальних тлумачних словників англійської мови. Проблемою укладення словникових визначень займались Д.І.Арбатський, А.І.Кисилевський та інші. Н.Ф.Клименко, М.М.Пещак, М.Кар, Р.Кларк шукали нові підходи до укладення комп’ютерних словників.

Мета дослідження - визначення того, наскільки можна використовувати сучасні програмні продукти для здійснення організації навчальних тлумачних словників англійської мови.

Відповідно до поставленої мети, завданнями дослідження є:

- з'ясування місцеположення комп'ютерної лексикографії серед лінгвістичних наук;

- з'ясування відмінностей між електронними і традиційними паперовими словниками;

- визначення максимально ефективного способу організації електронних словників;

Методологічні засоби дослідження становлять роботи визначних мовознавців - А.Савиної, Т. Типикина, З.М.Шаляпина та інших.

Методи дослідження: порівняно-типологічний, структурний аналіз.

Наукова новизна: справжню тему дослідження можна вважати цілком сучасною, оскільки історія розвитку і впровадження в повсякденне життя персональних комп'ютерів, а так і історія розвитку інноваційних технологій (тим більше таких, яким було б під силу ‘ здійснювати більш менш сучасні програми машинного перекладу та тлумачення) налічує навряд чи більше п'ятнадцяти років. Особливої актуальності ця тема набуває, якщо врахувати той факт, що саме в даний час країни східної Європи все більш інтегруються в міжнародне співтовариство і що, разом з економічними і політичними бар'єрами, перешкоджають цьому багато в чому бар'єри мовні. Разом з тим, професійних словників, здатних і охочих здійснювати подібний процес комунікації співтовариств у всіх сферах науки і культури, не так багато, слідством чого є той факт, що послуги їх недешеві. Тому саме зараз особливо актуальний пошук шляхів максимально автоматизувати процес перекладу, здійснюваного людиною, щоб, з одного боку, максимально полегшити нелегку працю людини-перекладача, а з іншої - зробити цю працю максимально ефективною. Здійснити подібне можна, лише максимально інтегрувавши зусилля фахівців в областях кібернетики, програмування, психології, а головне - лінгвістики.

Практичне значення курсової роботи лежить в тому, що її матеріал може бути використаний в процесі викладання іноземних мов в загальноосвітній школі.

Логіка дослідження зумовила таку структуру: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (найменування). Загальний об'єм курсової роботи – сторінок.





































РОЗДІЛ 1 СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ



    1. Місце лексикографії серед лінгвістичних дисциплін



Слово «лексикографія» грецького походження, lexikos — що відноситься до слова, словарний і grapho — пишу. Отже, лексикографія означає: «пишу слова» або «пишу словники». У сучасному значенні лексикографія — це теорія і практика складання словників, головним чином мовних, лінгвістичних, на відміну від немовних, енциклопедичних.

Лексикографія як науковий термін з'явилася в широкому ужитку порівняно недавно. Наприклад, в енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона (1896 р.) немає статті на слово «лексикографія», проте є стаття на слово «лексикологія». Справедливості ради слід зазначити, що в статті «словник» цього ж довідника є слово «лексикографія», де воно є синонімом словосполучення «словарна техніка»[81]

У енциклопедичному словнику братів А. і І. Гранат (1916 р.) вже є стаття на слово «лексикографія», яка визначається як «наукові способи обробки словесного матеріалу мови для складання лексикону». Відзначимо в цьому визначенні акцент на «наукові способи обробки»[ 74].

У першому виданні «Великої радянської енциклопедії» (1938 р.) в статті на слово «лексикографія» дане: «Лексикографія (греч.), робота по складанню словників». І лише в другому (1953 р.) і третьому (1973 р.) виданнях цей термін тлумачиться достатньо сучасно: «Лексикографія — розділ мовознавства, що займається практикою і теорією складання словників» [10, с.627].

З іншого боку, статті на слово «лексикографія» немає ні в енциклопедії «Британика», ні в енциклопедії «Амерікана», хоча в обох є статті на слово «словник». Відсутність терміну «лексикографія» в таких солідних сучасних довідниках, як британська і американська енциклопедії, зовсім не випадкова. Це пояснюється, по-перше, молодістю лексикографії як науки і, по-друге, тим, що навіть серед самих мовознавців до сих пір ще йде суперечка, чи є лексикографія наукою, точніше, частиною науки про мову, або ж вона просто техніка складання словників, в кращому разі, мистецтво їх складання[32, c.126].

Видатний іспанський лексикограф X. Касарес в своїй широко відомій книзі «Введення в сучасну лексикографію» стверджує, що лексикографія — це техніка і мистецтво складання словників. (Пригадаємо визначення «лексикографії» в першому виданні БСЕ: «робота по складанню словників.») [31, c.354].

Відомий англійський лексикограф, автор знаменитих довідників з англійського і американського сленгу Ерік Патрідж, що присвятив все своє життя складанню словників, не випадково назвав свою останню книгу, плід багаторічних розшуків в області словарної справи, так: «Благородне мистецтво лексикографії як об'єкт занять і досвід пристрасного його прихильника»[72].

Навіть Ф. Гоув, головний редактор третього видання словника Уебстера (1461 р.), найбільшого лексикографічного підприємства нашого часу, пише в програмній статті «Успіхи лінгвістики і лексикографії»: «Лексикографія ще не наука. Мабуть, вона ніколи не буде наукою. Проте це складне, топке і деколи всепоглинаюче мистецтво, що вимагає суб'єктивного аналізу, довільних рішень і інтуїтивних доказів"[8, c.304].

Існує, проте, інша точка зору на лексикографію. Її прихильники вважають, що лексикографія — це не просто техніка, не просто практична діяльність по складанню словників і навіть не мистецтво, а самостійна наукова дисципліна, що має свій предмет вивчення (словники різних типів), свої наукові і методологічні принципи, свою власну теоретичну проблематику, своє місце у ряді інших наук про мову[18, с.183].

Вперше цю точку зору на лексикографію з усією певністю висловив відомий радянський мовознавець академік Л. У. Щерба. У передмові до російсько-французького словника (1936 р.) він писав: «Я вважаю украй за неправильне те зневажливе відношення наших кваліфікованих лінгвістів до словарної роботи, завдяки якому майже ніхто з них ніколи нею не займався (у старі часи це за гріш робили випадкові любителі, що не мали рішуче ніякої спеціальної підготовки) і завдяки якому вона отримала таку безглузду назву «складання» словників. І дійсно, наші лінгвісти, а тим більше наші «укладачі» словників проглянули, що робота ця повинна мати науковий характер і ніяк не полягати в механічному зіставленні якихось готових елемент [45, с.268].

Розвиваючи висунуті в 1936 р. положення, Л.В. Щерба публікує в 1940 р. статтю (що стала потім широко відомою і за кордоном), в якій на великому фактичному матеріалі починає розробляти основні теоретичні питання лексикографії. Л.В. Щерба мислив написати декілька статей (етюдів, як він їх називав) по загальній теорії лексикографії, в якій мав намір обговорити такі важливі проблеми, як основні типи словників, природа слова, значення і вживання слова, побудова словарної статті у зв'язку з семантичним, граматичним і стилістичним аналізом слова і ін. Проте передчасна смерть перешкодила здійсненню цього задуму.[56, с.182]

Л.В. Щербою був написаний лише перший етюд «Основні типи словників», який починався наступним добре відомим зараз положенням: «Одним з перших питань лексикографії є, звичайно, питання про різні типи словників. У основі його лежить ряд теоретичних протилежностей, які і необхідно розкрити».

З тих пір теза про те, що лексикографія — це не тільки практика складання словників, але і теоретична наукова дисципліна, міцно увійшла до ряду відправних положень лексикографічної школи.

Тут, проте, можна поставити питання: чи таке велике значення має антиномія «наука або мистецтво» для лексикографії? Адже ясно, що в тому і іншому випадку складанням словників слід займатися, бо вони потрібні; потрібно багато хороших і різних словників. На це з усією впевненістю слід відповісти, що дане питання має принципове значення, і ось чому[13, c.11-27].

Вибух лінгвістичних досліджень в 20-му столітті самих різних напрямів і підходів (структурний, системний, семіотичний, комунікативний) зумовив створення лінгвістичної бази лексикографічних описів. R.R.K. Hartman вважає, що лексикографія узяла за основу лінгвістичні постулати, які Л. Блумфільд вперше сформулював в 1926 р., коли визначив такі основоположні поняття, як “word”, “utterance”, “Speech community”, “Part of speech”, “language change” [62,с.82].

Що таке наука взагалі? Які її найважливіші риси? Основними і найважливішими рисами науки, будь-якої наукової дисципліни є наступні: наявність системи знань і необхідність їх об'єктивного дослідження. Ці дві істотні межі взаємопов'язані, тісно переплетені, бо тільки тоді можна будувати адекватну дійсності систему знань, коли ця дійсність буде об'єктивно вивчена. У застосуванні до лексикографії це виглядає таким чином.

Якщо прийняти тезу про те, що лексикографія є мистецтво, то тоді відкриваються двері суб'єктивному розумінню завдань і предмету лексикографії, прийомів і методів її дослідження, суб'єктивному вирішенню її проблем. Навряд чи такий підхід буде плідний і вже ніяк не науково об'єктивний. Якщо ж прийняти тезу про те, що лексикографія є просто техніка складання словників, якийсь вид суто практичної діяльності, то тоді доведеться передати іншим наукам (лексикології, семантиці, стилістиці, етимології і т. п.) вирішення всіх теоретичних питань, і лексикографія повинна буде використовувати лише готові вирішення цих наук. Навряд чи це буде плідно, бо інші науки про мову недостатньо добре знайомі з положенням справ в лексикографії. Вони, отже, вирішуватимуть питання лексикографії зі своїх позицій, зі своїх точок зору, а це збитково для лексикографії [16,c.43].

Таким чином, теза про те, що лексикографія є наука, є єдино правильною і найбільш плідною. З цього виходить, що лексикографія як наука має свій власний предмет дослідження, свої спеціальні методи дослідження, свою структуру, своє місце у ряді інших лінгвістичних дисциплін.



1.2 Функції словників та параметри їх класифікації



Існуючі типи словників різноманітні. Ця різноманітність пояснюється, перш за все, складністю і багатоаспектністю самого об'єкту лексикографічного опису, тобто мови. Крім того, численні потреби суспільства в отриманні самої різної інформації про мову також ускладнюють і розширюють репертуар словників. Практично немає ніякої можливості дати в одному словнику всю в тій чи іншій мірі вичерпну інформацію про мову, яка задовольнила б в рівній мірі все суспільство в цілому і окремі його шари і частковості. Саме тому в будь-якій національній лексикографії ми знаходимо десятки, а то і сотні словників самих різних типів[16,c.191-203].

Ділення словників на типи відбувається, як говорять класифікатори, на різних підставах: залежно від мети словника, його об'єму, порядку розташування в нім слів, об'єкту опису і так далі. Багато хто з вказаних моментів накладається один на одного, об'єднуючись в словнику одного і того ж типу, інші стоять осібно, і є підставою для словників абсолютно відмінного типу. Існують перекладні, тямущі, діалектні і регіональні словники, словники сленгу, історичні, неологізмів, етимологічні, крилатих вираз і багато інших[30,c.79-86].

Необхідно відзначити, що в науці про мову поки що немає скільки-небудь загальноприйнятої типології словників, хоча спроби створити таку робилися багатьма лінгвістами, зокрема Л. В. Щербою, П. Н. Денисовим, Би. Кемадой, Я. Малкилом, Л. Згустой і ін. [75].

Перш за все, доводиться розрізняти словники лінгвістичні і нелінгвістичні. Перші збирають і описують під тією або іншою точкою зору лексичні одиниці мови (слова і фразеологізми). Особливий підтип лінгвістичних словників складають так звані ідеографічні словники, що йдуть від поняття (ідеї) до виразу цього поняття в слові або словосполученні. У нелінгвістичних словниках лексичні одиниці (зокрема — терміни, однослівні і складені, і власні імена) служать лише відправною крапкою для повідомлення тих або інших відомостей про предмети і явища внемовної дійсності. Зустрічаються і проміжні різновиди словників. Крім того, любий словник може бути віднесений або до «загальних», або до «спеціальних»[63,c.102].

Прикладами загальних лінгвістичних словників можуть служити звичайні тлумачні і перекладні словники, що охоплюють з тим або іншим ступенем повноти всю лексику, що існує в загальнонародному вживанні. Спеціальний лінгвістичний словник розробляє якусь одну область лексики, іноді достатньо широку (наприклад, словник фразеологізму, словник іноземних слів), іноді ж досить вузьку (наприклад, словник особистих імен, що даються новонародженим)[42,c.71].

Загальний нелінгвістичний словник — це загальна енциклопедія (наприклад, БCЕ—Большая Cоветская Энцилопедия). Спеціальний нелінгвістичний словник — це спеціальна (галузева) енциклопедія (медична, юридична і т. д.) або ж короткий словник тієї або іншої (зазвичай — вужчої) області знання, або біографічний словник діячів тієї або іншої галузі (письменників, художників і так далі), або ж тієї або іншої країни (словник-довідник типу «Who is who»)[ 75].

Усі лінгвістичні словники можна розділити на три типи в залежності від кількості представлених в них мов: одномовні, двомовні і багатомовні. Останні два типи часто називають також перекладними словниками. Як приклад одномовного лінгвістичного словника можна назвати Longman Dictionary of Contemporary English. Як приклад багатомовного словника – Ouseg H.S. 21 Language Dictionary. Класифікації лінгвістичних словників у різних лексикографів декілька розрізняються, залежно від підходу, якого вони дотримуються. В англійській і американській лексикографії традиційно виділяються наступні типи словників: general dictionaries (загальні словники); subject dictionaries (наочні, або тематичні словники); special purpose dictionaries (спеціальні словники). Відомий лексикограф К. Віттекер (K.Whittker), описуючи ці типи словників, пояснює, що загальні словники називаються так тому, що мають справу із словами всієї мови. Наочні, або тематичні словники обмежуються словами певного типу (наприклад, словами діалекту або сленгу) або словами, що відносяться до певного тематичного поля. До наочних словників він відносить Haggar’s Dictionary of Art Terms, Chamber’s Technical Dictionary. До спеціальних словників, на його думку, належать наступні види словників: словники вимови, орфографічні словники, етимологічні словники, словники синонімів і антонімів, словники узуса, словники імен і прізвищ словники скорочень і тому подібне [69, с. 13–17].

Необхідно відзначити, що ця класифікація не відрізняється чіткістю. Вона включає словники діалектів і сленгу в групу спеціальних словників. Хоча, згідно з її визначенням, вони повинні відноситися до групи предметних словників. Серед одномовних лінгвістичних словників можна виділити «декілька типів на підставі того, який мовний матеріал представлений в словнику і які способи обробки цього матеріалу»[49, c.70] .

Розробка докладнішої типології словників передбачає виділення певних лексикографічних характеристик або параметрів,що служать підставами для класифікації словників. Значна частина параметрів словників виділяється в загальній лексикографії. Так, Л.В.Щерба виділяв наступні параметри: нормативність, вичерпаність опису лексики, принцип розміщення лексики (алфавітний або ідеографічний), призначення словника (тлумачний або перевідний), хронологічна орієнтація[56, c.170].

Л.Згуста додав до них орієнтованість на обумовлений пласт лексики (словники цитат та конкорданси)[71,c.360].

Таким чином, тип створюваного словника визначатиметься чинниками, що складають авторську установку укладача словника. До основних параметрів, що відносяться до авторської установки укладача словника, слід віднести визначення пласта спеціальної лексики, що підлягає опису, - предметну орієнтацію словника (тематичну, ареальну, тимчасову та іншу), сферу застосування (перекладні, учбові, довідкові, інформаційні словники), що визначає призначення словника круг майбутніх користувачів словника – читацька адреса, аспект і рівень опису лексики – аспектну орієнтацію словника,його функцію (інвентаризація або нормалізація лексики), об’єм словника і, нарешті, принцип відбору лексики, що підлягає опису у словнику.


    1. Тлумачні словники.



      1. Основні типи одномовних словників англійської мови



Серед одномовних лінгвістичних словників можна визначити декілька типів на підставі того , який мовний матеріал є поданим у словнику и які засоби обробки цього матеріалу. Тлумачні словники представляють найбільш поширений тип одномовних словників. В них дають різні характеристики слова: орфографічні, орфоепічні, граматичні, етимологічні та ін. [43,c.256].

Тлумачні словники називають так тому, що в них надаються тлумачення значення слова засобами тієї ж мови. В англійській лексикографії термін «тлумачний» не використовується. Словники подібного типу частіше всього називаються General dictionaries або Monolingual dictionaries.

За функціями та ціллю створення тлумачні словники підрозділяються на дескриптивні та нормативні. В англійській лексикографічній термінології вони називаються descriptive та prescriptive, відповідно. Дескриптивні словники призначені для повного опису лексики обумовленої сфери і фіксації усіх, що там є, застосувань. Якість дескриптивного словника залежить від того, з якою ступінню його словник відображає описувану область та на скільки точні визначення слів, що представлені у матеріалі. Гарним прикладом дескриптивного словника англійської мови є Oxford English Dictionary [32, c.126].

Ціль нормативного словника – надати норму вжитку слова. Нормативні словники передписують стандарт вживання слова, задають літературну норму. Прикладом такого слоника може служити The Advanced Learner’s Dictionary of Current English[57, c.417].

За характером словника тлумачні словники розділяються на загальні та приватні. Oxford English Dictionary, Webster’s Third New International Dictionary, Random House Dictionary of the English Language є загальними тлумачними словниками, тому що вони відображають усю лексичну систему англійської мови, а не будь яку її частину. До приватних тлумачних словників слід віднести словники, у яких «відображається лише якась область лексики загальнонаціональної мови»[30, c.80].

Тлумачним словником називають такий словник, головним завданням якого є тлумачення значень слів (і фразеологізмів) будь якої мови засобами саме цієї мови. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення концептуального значення (наприклад, розжаритися — нагрітися до дуже високої температури; рекордсмен — спортсмен, що встановив рекорд), за допомогою підбору синонімів (настирливий — докучливий, нав'язливий) або у формі вказівки на граматичне відношення до іншого слова (прикриття - дія за значенням дієслів прикривати і прикриватися). У деяких тлумачних словниках значення слів розкриваються в потрібних випадках за допомогою малюнків [77].

Окремі значення у міру потреби і можливості (залежно від об'єму словника) ілюструються прикладами — типовими поєднаннями, в яких бере участь дане слово (наприклад, праска розжарилася, атмосфера розжарилася — де дієслово виступає вже в переносному значенні: стала напруженою ”), або ж (особливо в словниках більшого об'єму) цитатами авторитетних письменників. Як правило, тлумачні словники дають також граматичну характеристику слова, указуючи за допомогою спеціальних послід на частину мови, граматичний рід іменника, вид дієслова і так далі і приводячи в потрібних випадках окрім «представницької», або «словарною», і деякі інші граматичні форми даного слова. В тій чи іншій мірі указується і вимова слова (наприклад, в російських тлумачних словниках — наголос, в англійських - транскрипція), іноді повідомляються й різні інші, додаткові відомості[27,c.102].

Зазвичай тлумачні словники є словниками сучасної літературної мови. Деякі з них носять суто нормативний характер, тобто відбирають тільки факти, повністю відповідні літературній нормі, рекомендують ці факти як єдино «правильні» і відсікають все, що хоч би трохи відхиляється убік просторіччя. Типовим прикладом може служити академічний словник французької мови (Dictionnaire de I'Academie Francaise). Для багатьох інших тлумачних словників характерне ширше розуміння літературної мови і, відповідно, включення в словник розмовної і навіть просторічної лексики (окрім лише вузько-обласних, діалектних, вузькопрофесійних і суто арготичних елементів) [22. C,395].

Зазвичай тлумачні словники є словниками сучасної літературної мови. Хоча деякі з них «несуть строго нормативний характер і відсікають усе, що хоча б трошки відхиляється в бік просторіччя». Проте переважна більшість словників розглядають це питання більш широко і включають в себе елементи розмовної і сленгової лексики, при цьому вказуючи вимоги літературно-мовних норм[26, c.25-33].

Отже, головна задача тлумачного словника – розтлумачити значення слів і їх застосування у мові, відмежувати правильне від неправильного, показати зв’язок слів зі стилями мови, дати відомості про особливості граматичних форм слова.



      1. Структура словника і словникової статті



Багато дослідників розрізняють в словнику макротекст і мікротекст. При цьому під макротекстом розуміється весь словник, що розглядається як єдине ціле, а під мікротекстом – окрема словникова стаття (у британській і американській термінології лексикографії – entry). Відповідно виділяються макроструктура і мікроструктура словника. Під макроструктурою мається на увазі загальна структура словника і характер уявлення у словнику лексичних одиниць. Під мікроструктурою мається на увазі формат словникової статті і характер його заповнення [21, c.31].

Деякі дослідники виділяють також і медіоструктуру, особливо у звязку з побудовою ідеографічних словників, де перехід від загального покажчика лексики до окремої словникової статті має характер декількох послідовних переходів до підрозділів з обсягами, що зменшуються[1, c.75].

Іноді макроструктуру словника трактують тільки як організацію статей у межах основного покажчика, що виводить за межі макроструктури передмову, введення, додатки. Але багато лексикографів вважає закономірним включення поняття макроструктури всіх композиційних частин словника, починаючи з передмови і закінчуючи додатками, оскільки їх обсяг і зміст також визначають характер словника. Введення, в більшості випадків, що містить правила користування словником, необхідно, оскільки без нього неможливе ефективне використання словника. Крім того введення часто є самостійною лексикографічною роботою, що представляє велику зацікавленість як для лінгвістів у цілому та фахівців у сфері лексикографії зокрема, так і для студентів факультетів іноземних мов. Так у статі «Лексикографічна концепція Нового великого англо-російського словника» в першому томі НБАРС академік Ю.Д. Апресян дає огляд стану лексикографії на справжньому етапі, цікаву трактовку розташування лексики у словнику, розглядає проблему подолання розриву між словниковим та граматичним описом мови, аналізує роль словника як учбового посібника [6, c.10].

Додатки значно поширюють і заглиблюють сприйняття інформації що міститься в основному покажчику. У ряді випадків вони є обов’язковим елементом словника(наприклад алфавітні покажчики в ідеографічних словниках) (8,с.31).гринев

Відмінність структури словника від структури всіх інших видів текстів полягає в тому, що матеріал в нім організований на рівні окремих одиниць, зв’язаних між собою певними відношеннями. Текст словника може бути представлений у вигляді впорядкованої системи, що задає певну систему пошуку [19, c.111].

До сфери формування макроструктури словника відносяться такі питання композиції словника, як вибір принципу розташування лексичних одиниць, засоби надання багатозначних і омонімічних одиниць.

Лінгвістичні словники розрізняються за способом організації матеріалу. Найпоширенішим є алфавітний спосіб розташування слів. Словники, побудовані за алфавітним та принципом гнізда, тлумачать значення слова в напрямку «від слова до поняття». Є словники, де значення розкривається у зворотному порядку («від поняття до речі»): слова в них групуються навколо деякого поняття[20, c.20].

Найбільш відомим з формальних принципів розташування лексики є алфавітний порядок послідовності словникових статей. Він може бути суцільним , коли кожна вокабула (лексична одиниця, що описується в словнику) має свою статтю, а усі статті розташовані в строгому алфавітному порядку. В британській і американській лексикографії терміну «вокабула» відповідають терміни headword та entry word. Суцільний алфавітний порядок вданий час є найбільш поширеним в загальних тлумачних словниках англійської мови[49, c.70].

Інший вид алфавітного розташування називається гніздовим. В цьому випадку одна словникова стаття об’єднує інформацію про декілька зв’язаних між собою вокабулах, а самі словникові статті розташовуються за алфавітом. При гніздовому принципі лексичні одиниці можуть бути об’єднані в гніздо на основі словотворчого я9морфологічного, синтаксичного) і лексичного (семантичного) ознак. За цим правилом побудована більшість термінологічних словників (як одномовних, так і двомовних), тому що він дозволяє зібрати в одному місці і наочно представити словотворчі і семантичні системи термінів [21, c.161].

Не дивлячись на те, що існують різні типи словників, в їх структурі можна виділити складові частини, присутні під різними назвами практично у всіх словниках. До таких елементів відносяться:

  1. введення або передмова;

  2. розділ «як користуватися словником»;

  3. ключ до системи транскрипції, вживаної в словнику;

  4. список скорочень, використаних у словнику, і їх пояснення;

  5. корпус словника (словник), тобто основний список слів;

  6. додатковий матеріал, тобто різні застосування;

  7. список використаних джерел[24, c.224].

Для тезаурусів і словників фразеологізмів дуже важливим елементом є покажчики. Порядок і кількість цих основних елементів структури словника можуть варіюватися залежно від авторської установи. Так структура Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English (2003) виглядає таким чином:

  1. foreword;

  2. key to dictionary entries;

  3. numbers;

  4. symbols;

  5. dictionary;

  6. supplements[26, c.31].

Таким чином, у тлумачному словнику можна отримати інформацію про лексичне значення слова, дізнатися, багатозначно воно чи ні, чи є у нього омоніми. У такому словнику також подано відомості про основні орфоепічні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні характеристики слова, наводяться приклади слововживання.

При виборі словника слід звертати увагу на надання в нім похідних слів, складних слів і омонімів. Деякі словники включають складні слова в словникову статтю, інші виносять їх за межі словникової статті. Окремі словники об’єднують омоніми в одну статтю, але більшість представляють їх в різних статтях. Уміння аналізувати словники, оцінювати адекватність композиції словника і словникової статті, самостійно визначати їх якість дозволить підвищити ефективність застосування словника того або іншого типу для вирішення професійних завдань.



1.4 Історія створення англомовних тлумачних словників



Словники в тому вигляді, до якого ми звикли, мають порівняно пізнє походження. Вони з'явилися в період, що послідкував за винаходом і розповсюдженням в Європі книгодрукування в середині XV ст. Проте попередники сучасних словників з'явилися в глибокій старовині. При вивченні рукописів, написаних на інших мовах, в основному стародавніх, люди стикалися з новими і незвичайними словами, особливо часто в творах грецьких і латинських класиків. Учений або просто переписувач, визначивши значення незнайомого слова, писав переклад цього слова на рідній для нього мові між рядками або найчастіше на полях манускрипту. Така помітка отримала назву глоса (від греч. glossa «мова, слово») [10, c.627].

Кому ж вперше до голови прийшла думка записати тлумачення слів? Перший «дикционаріус» (лат. - коллекція слів) був складений англійським вчителем Джоном Гарландом приблизно у 1225 році і містив у собі відбірку латинських слів. Всі його наступники складалися з метою допомогти людям, що вивчали латину. І лише триста років потому, у 1552 році вийшов у світ перший словник англійських слів, що містив 26 000 одиниць та пояснення двома мовами – англійською і латинською. Склав його Річард Халлоует [27, c.102].

Словник користувався шаленою популярністю і був вельми коштовним, тому було створено велику кількість більш простих аналогів. Перша книга під назвою «Англійський Тлумачний Словник» з’явилась у 1623 році під керівництвом Генрі Кокерема. Цікаво, що у ті часи вчені не намагались пояснити загальновживану лексику, а тлумачили лише важкі незрозумілі слова[27, c.99].

Пізніше, шляхом об'єднання глос в один список, створювався список слів з перекладом їх на іншу мову, що отримала назву глосарій.

Глосарії нагадували сучасні двомовні словники. Рукописні глосарії мали постійний попит. З них робилися багато копій, а коли з появою книгодрукування книги подешевшали, словники опинилися в числі перших друкарських видань[75].

У історії розвитку лексикографії англійської мови можна умовно виділити декілька періодів. Перший період - «глосоризація». Ця стадія характеризувалася наївним підходом до опису лексичного складу мови. По-перше, описувалися тільки окремі, довільно вибрані слова. По-друге, тлумачення значень цих слів мало поверхневий і ненауковий характер. По-третє, в словниках була відсутня інформація про граматичні і фонетичні характеристики лексичних одиниць, не наводилися приклади, що ілюструють вживання слова в тексті [49, c.82].

Другий період в історії лексикографії англійської мови можна визначити як період «словників важких слів». Відмітною тенденцією даного періоду є прагнення укладачів словників включати в свої праці тільки ті лексичні одиниці, які вони вважали важкими для розуміння, а повсякденну лексику або ігнорувати, або давати занадто короткі дефініції, що не відрізняються один від одного. До словників цього періоду відносяться: A Table Alphabetical («Перелік алфавітний») Роберта Кодрі, An English Expositor («Англійський тлумач»), Джона Баллокара, English Dictionarie («Англійський словник») Генрі Кокрема, The New World of English Words («Новий світ англійських слів») Едварда Філіпса та ін.

Третій період в історії лексикографії англійської мови можна охарактеризувати як «донауковий або передписуючий» - прескриптивний - лексикографія встановлювала норму, «виправляла», керуючись етимологією слова, аналогією, раціоналізмом[49, c.89].

Основною тенденцією даного етапу було прагнення укладачів словників встановити певну норму в написанні, вимові і вживанні слів, тому практично всі словники, що відносяться до даного етапу, слід визначити як нормативні. Лексикографія намагалася дати повнішу інформацію про слово[19, c.105].

Дефініції слів мали більш розгорнену структуру, ніж дефініції словників попереднього періоду. Вживання слів в мові ілюструвалося цитатами з літератури. Указувалася етимологія слів. До словників цього періоду відносяться: A Dictionary of English Language Семюеля Джонсона, An American Dictionary of English Language Ноя Уебстера та інші[57,c.417].

Розквіт епохи великих словників припав на 18-19 сторіччя. Вони писалися для читаючої публіки і ставали незаперечними законодавцями мовних норм. У 1828 році Ной Уебстер вперше провів величезну роботу, склавши «Американський словник англійської мови»і включивши до нього 12 000 слів і понад 40 000 коментарів. Він трохи спростив орфографію важких слів, завдяки чому нині написання багатьох американських та британських слів відрізняється[72].

Сучасний період в розвитку лексикографії англійської мови можна назвати «науковим або історичним», оскільки вона базується на наступних концепціях:

1) складання словників на основі історичного принципу;

2) заміна приписуючого або нормативного принципу складання словників відносно системним дескриптивним підходом; 3) опис лексики як системи[53, c.725].

Першим словником, складеним на науковій основі, був тезаурус Пиці. Перлиною англійської лексикографії що найповніше утілила ці концепції є The Oxford English Dictionary, найкрупніший лексикографічний проект 19-20 століть. Робота над ним почалася, під эгідою Королівської філологічної спілки, в 1857 році, перший том вийшов в 1888 році, а останній - в 1933 р. Редактор словника - сер Джеймс Маррей[68].

У 1930-х рр. плідна співпраця лінгвістів, лексикографії, фахівців в області педагогіки і методики викладання англійської мови як іноземної привело до створення перших вдалих учбових словників англійської мови, призначених для іноземців, що вивчають англійську мову[49, c.70].

Останнім часом в лексикографії англійської мови намітилася явна тенденція відображати мовні явища в безпосередньому зв'язку з елементами культури, тим самим описуючи вплив культури на формування мови. Зразком можуть бути Longman English Dictionary of Language and Culture, Macmillan Dictionary[51, c.624].

Особливе місце в англійській лексикографії, та й взагалі, в історії цієї мови займає Великий Оксфордський Словник. Перше його видання було дванадцятитомне і складалося майже півстоліття (1884-1928), увібравши в себе весь величезний спадок англійської словесності[74].

На думку найбільш авторитетних фахівців в області лексикографії (Ю.Д. Апресяна, зокрема), до загальних рис більшості нових словників англійської мови можна віднести:

- Прагнення добитися такої повноти характеристики слова, яка дозволяє не тільки зрозуміти його в заданому контексті, але і правильно спожити у власній мові. Таким чином, здійснюється перехід до словників активного типу.

- Прагнення подолати традиційну відірваність лексикографії від теоретичної лінгвістики взагалі і від семантики особливо.

- Прагнення подолати традиційну відірваність словарного опису мови від його граматичного опису, що відбивається перш за все в учбових словниках.

- Перехід від чисто філологічного опису слова до цілісного філологічного і культурного опису слова-поняття, із залученням елементів этнолингвистического знання.

- Оновлення лексикографічних прийомів і засобів: введення «картиночных» визначень, путівників (змісту) по словарній статті, оцінок коректності використання того або іншого слова в різних ситуаціях на підставі представницької «мовної колегії» (так званою usagepanel). Цей спосіб був вже з успіхом апробований при складанні The American Heritage Dictionary of the English Language, матеріал якого апробовувався колегією із ста визнаних носіїв зразкової англійської мови [6, c.6-17].

Основні теоретичні проблеми лексикографії:

1) проблема відбору лексики для словника;

2) проблему оптимальної структури словника;

3) способи тлумачення значення слова в словарній статті;

4) засоби, використовувані укладачами словників для ілюстрації вживання слова в мові;

5) розробку параметрів, службовців підставами для класифікації і оцінки якості словників.( апресин)

Також теорія лексикографії вивчає історію словників, їх типологію, займається критичним описом словників.

Лексикографія як практика включає збір матеріалу, редагування, підготовку словника, його публікацію, презентацію, організацію рекламної компанії [6, c.6-17].

Яким же чином всім звичні друковані на папері словники набули електронного вигляду? Для початку давайте згадаємо, як відбувався розвиток комп’ютерів, без яких неможливо уявити сьогодення. У 1822 британський вчений Чарльз Беббідж розпочав розробки «механічної машини для розрахунку математичних таблиць». Вже у 80-их роках минулого століття комп’ютери почали масово розповсюджуватися серед пересічних користувачів усього світу[5, c.205].

І от, з розвитком комп’ютерних технологій у лексикографії – науці, що займається розробкою та укладанням словників, з’являється нова галузь – електронна лексикографія. Навесні 1989 року студентові Девіду Яну під час підготовки до екзамену з французської мови приходить в голову думка створити електронний словник. Протягом року він та його друг, програміст Олександр Москальов, розробляють програмне забезпечення для своєї ідеї. Зимою 1990 року в світ виходять перші копії електронного словника, набуваючи виняткової популярності [40, c.225].

Щоб користуватися таким словником, достатньо було завантажити його на комп’ютер як звичайне програмне забезпечення. Так почалась історія незамінного нині помічника для лінгвістів, перекладачів та інших спеціалістів.















































СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Агрикола Э. Микро-, медио- и макроструктура как содержательная основа словаря // Вопр. языкознания. 1984. Вып. 2. С. 72–82.

  2. Алексеев М.П. Восприятие иностранных литератур и проблема иноязычия //Труды юбилейной сессии филологических наук. - Л.: ЛГУ, 1946. - С. 179-223.

  3. Алексеев П.М. Статистическая лексикография. – М.: Наука, 1978. – 160 с.

  4. Алексеев П.М. Частотные словари: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. – 156 с.

  5. Андрющенко В.М. Автоматизация в лексикографии. Современное состояние и новые возможности // Советская лексикография: Сб. статей. – М.: Рус. яз., 1988. – С. 201–224.

  6. Апресян Ю.Д. Лексикографическая концепция НБАРСа // Новый Большой англо-русский словарь. – Т. 1. – М.: Рус. яз., 1993. – С. 6–17.

  7. Апресян Ю.Д. Предисловие // Новый большой англо-русский словарь: В 3 т. / Под общ. рук. Ю.Д. Апресяна, Э.М. Медниковой, А.В.Петровой. М., 2001. Т. 1. С. 5.

  8. Арнольд И.В. The English Word М.: Высш. шк., 1986. С. 296.

  9. Баранов А.Н.Введение в прикладную лингвистику. – М.: Эдиториал УРСС,2001.–358с.

  10. БСЭ Большая Советская Энциклопедия. Т. 20. М., 1975.

  11. Влахов С.И. Участие иллюстративного материала в семантизации исходной словарной единицы // Magay, T. & Zigany, J. (eds) BudaLEX '88 Proceedings: Papers from the 3rd International EURALEX Congress, Budapest, 4–9 September 1988. Budapest: Akademiai Kiado, 1990. – С. 75–81.

  12. Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 382 с.

  13. Гак В.Г. О некоторых закономерностях развития лексикографии (учебная и общая лексикография в историческом аспекте) // Актуальные проблемы учебной лексикографии. – М.: Рус. яз., 1977. – С. 11–27.

  14. Гальперин И.Р., Черкасская Е.Б. Лексикология английского языка. М.: Гос. центр. курсы заоч. обучения ин. яз. «ИН-ЯЗ» Минва просвещения РСФСР, 1956. С. 298.

  15. Гасов В.М., Цыганенко А.М. Информационные технологии в издательском деле и полиграфии: Учеб. пособие для вузов. – М.: Мир. кн., 1998. – 639 с.

  16. Герд А.С. К определению понятия "словарь" // Проблемы лексикографии: Сб. статей. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. – С. 191–203.

  17. Герд А.С. Прикладная лингвистика. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005а. – 268 с.

  18. Гольдберг В. Б. Лексика современного английского языка в свете лингвистических парадигм: методы исследования. Тамбов, 2003.

  19. Горбис Б.И. Психолингвистика и порождающая лекикография //Тетради переводчика. 1977. Вып. 14. М. С. 103–116.

  20. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1983. Вып. 14. С. 5–22.

  21. Гринев С.В. Введение в терминографию. М.: Моск. пед. ун-т, 1996. С. 161.

  22. Девкин В.Д. Очерки по лексикографии. – М.: Прометей, 2000. – 395 с.

  23. Денисов П.Н. Основные проблемы теории лексикографии: Автореф. дис. … д-ра филол. наук. – М., 1976. – 43 с.

  24. Денисов П.Н. Об универсальной структуре словарной статьи // Актуальные проблемы учебной лексикографии / Сост. В.А. Редькин. – М.: Рус. яз., 1977. – С. 205–225.

  25. Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии М.: Моск. гос. ун-т, 1974. С. 312.

  26. Денисов П.Н. Практика, история и теория лексикографии в их единстве и взаимообусловленности // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике: Сб. статей. – М.: Рус. яз., 1978. – С. 25–33.

  27. Дубичинский ВВ. . Искусство создания словарей: Конспекты по лексикографии: Учеб. пособие. – Харьков: Харьк. политех. ун-т, 1994. – 102 с.

  28. Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2004. - 688 с.

  29. Ермолович Д.И. Предисловие: Новый большой русско-английский словарь как отражение нового в лексике двух языков на рубеже тысячелетия // Ермолович Д.И., Красавина Т.М. Новый большой русско-английский словарь / Под общ. рук. Д.И. Ермоловича. М., 2004. С. VI–XV.

  30. Карпова О.М. К вопросу о классификации словарей писателей (на материале словарей английских и американских писателей) // Вопр. филологии. Л., 1977. С. 79–86.

  31. Касарес, Х. Введение в современную лексикографию / Пер. с исп. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. – 354 с.

  32. Квеселевич Д.І., Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови/ Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2001. – 126 с.

  33. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. – 155 с.

  34. Комиссаров B.Н. Слово о переводе. - М.: Международные отношения, 1973. - 216 с.

  35. Комп’ютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах., міжнародна наукова конференція. Тези доповідей. – Л., 1998. – 295 с.

  36. Котелова Н.З. Типология лексической и синтаксической сочетаемости слова и систематизация приемов ее характеристики в толковом словаре // Современность и словари. – М.: Наука, 1978. – С. 81–100.

  37. Крайнова Е.В. Структура словарной статьи в словаре синтетического типа // Vocabulumet vocabularium: Сб. науч. тр. по лексикографии. – Вып. 4. – Харьков, 1997. – С. 71–74.

  38. Кульчицький І.М. Комп’ютерно–технологічні аспекти створення сучасних лексикографічних систем. – К: 2002. – 60 с.

  39. ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь. М., 2002.

  40. Марчук Ю. Н. Основы компьютерной лингвистики. – М.: МГУ, 2000. – 225 с.

  41. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания/ Учеб. пособие. М.: Высш. школа, - 1974 – 201 с.

  42. Морковкин В.В. Идеографические словари. М.: Моск. гос. ун-т, 1970. С. 71.

  43. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови: Підручник. – Х.: Основа, 1993. – 256 с.

  44. Нелюбин Л.Л. Инженерно–лингвистическое моделирование и компьютерная лингвистика // Проблемы компьютерной лингвистики. – Минск: МГПУ, 1997. – С. 18–21.

  45. Панчук Р. Электронные словари// Домашний ПК. – 2004. – №7. – С. 64–66.

  46. Прикладное языкознание: Учебник/ Бондаренко Л.В., Вербицкая Л.А., Мартыненко Г.Я. и др.; Отв. Ред. А. С. Герд. – СПб.: Изд–во С.-Петербург. ун–та, 1996. – 528 с.

  47. Ступин Л.П. Лексикография английского языка: Учеб. пособие для студентов ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1985. – 168 с.

  48. Ступин Л.П. Нормативность и лексикография // Проблемы лексикографии: Сб. статей. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. – С. 20–28.

  49. Ступин Л.П. Словари современного английского языка. Л.: Ленинград. ун-т, 1973. С. 67-90

  50. Ступин Л.П. Теория и практика английской лексикографии. Л.: Ленинград. ун-т, 1982. С. 76.

  51. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: Учеб. пособие. М.: Слово/Slovo, 2000. С. 624.

  52. Убин И.И. Общие принципы построения и использования автоматического словаря MULTILEX // Вычислительная лингвистика. Теоретические аспекты. Вопросы автоматизации лексикографических работ. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – С. 120–131.

  53. Фаулер Г.В. Словарь современного английского словоупотребления. Oxford: at the Clarendon Press, 1980. – 725 c.

  54. Хокинс Дж. М. The Oxford Dictionary of the English Language – Оксфордский толковый словарь английского языка. 40000 сл. – М.: АСТрель, 2001. – 832 с.

  55. Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии // Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. Л., 1974.- С. 265-304

  56. Щерба Л.В. Избранные работы по языкознанию и фонетике. – Т. 1. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. – 182 с.

  57. Bryson B. Made In America An Informal History of the English Language in the United States. N.Y.: Perennial, 2001. P. 417.

  58. Bryson B. The mother tongue: English and how it got that way. N.Y.: Perennial, 1990. P. 270.

  59. Burchfield R. The English Language. Oxford: Oxford University Press, 2002. P. 208.

  60. CCED- Collins Cobuild English Dictionary. Ed. by John Sinclair, 2003.

  61. CED Collins English Dictionary. England, 2005.

  62. Hartman R.R.K., 1983, 4

  63. McCrum R. and others. The Story of English: Third Revised Edition. N. Y.: Penguin Books, 2003. P. 468.

  64. MWCD Merriam-Webster's Collegiate Dictionary. Ed. Frederick C. Mish. The USA, 2003.

  65. NODE The New Oxford Dictionary of English. Ed. by Judy Pearsall. Oxford University Press, 2001.

  66. NSOED The New Shorter Oxford English Dictionary. Ed. by Lesley Brown. Oxford University Press, 1993.2004.

  67. ODEL The Oxford Dictionary of the English Language. Ed. by James A. H. Murray. Oxford, 1989.

  68. OED The Oxford English Dictionary. Ed. by James A.H. Murray. V. 1-12. Oxford, 1969.

  69. Whittaker K. Types of Dictionaries // Whittaker K. Dictionaries. Sydney, 1966. P. 13–17.

  70. Winchester S. The Meaning of Everything. The Story of the Oxford English dictionary. Oxford: Oxford University Press, 2004. P. 260.

  71. Zgusta L. Manual of lexicography. Praha: Academia, 1971. P. 360.

  72. http://bse.sci-lib.com/article103292.html

  73. http://dictionary.cambridge.org/default.asp?dict=CALD

  74. http://know.su/link_4120_29.html

  75. http://uk.wikipedia.org/wiki

  76. http://webwise.ru/30.html

  77. http://www.ldoceonline.com/

  78. http://www.lingvoda.ru

  79. http://www.macmillandictionary.com/

  80. http://www.oup.com/oald-bin/web_getald7index1a.pl

  81. http://www.vehi.net/brokgauz/






Выбранный для просмотра документ титул.docx

библиотека
материалов

Министерство образования и науки, молодежи и спорта Украины

Министерство образования и науки, молодежи и спорта

Автономной Республики Крым

Джанкойский районный отдел образования



Отделение: английский язык

Секция: английский язык



АНТИЧНЫЕ ОБРАЗЫ В ПОЭМЕ УИЛЬЯМА ШЕКСПИРА

«ВЕНЕРА И АДОНИС»



Работу выполнила:

Цымбалюк Ирина Олеговна,

ученица 11 класса

Чайкинской общеобразовательной школы I-III ступеней



Научный руководитель:

Фролова Алена Владимировна,

учитель английского языка

Чайкинской общеобразовательной школы I-III ступеней




Джанкойский район – 2013


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 15.01.2016
Раздел Иностранные языки
Подраздел Презентации
Просмотров376
Номер материала ДВ-343859
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх