Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Календарно-обрядові пісні зимового циклу
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Календарно-обрядові пісні зимового циклу

библиотека
материалов


Подготовлено: Кошута Наталия Григорьевна,

учитель украинского языка и литературы

МБОУ «Петровская школа № 2»

Красногвардейского района

Республики Крым


Тема – Календарно-обрядові пісні зимового циклу.

Мета – ознайомити з зимовим циклом календарно-обрядових пісень, розповісти про зимові свята, дати поняття про колядки та щедрівки, навчити їх розрізняти;

розвивати навички читання й аналізу календарно-обрядових пісень зимового циклу;

виховувати зацікавленість та повагу до народних звичаїв і традицій, естетичні смаки.

Методичний коментар.

Міфологія і фольклор – це особливі галузі духовної культури народу, в яких проявляється його етнічна специфіка. Розгляд цих видів поетичного мистецтва слід будувати на засадах української етнопедагогіки, що, як відомо, включає національне родинознавство, народне дитинознавство, батьківське виховання, етнодидактику, українську козацьку педагогіку та педагогіку добросусідства. Засобами втілення народної педагогіки виступають рідна мова, фольклор, народні звичаї, традиції, свята, обряди, символи, родинний громадський побут, природа, національний спосіб життя, всі види і жанри народного мистецтва, звичаєве право, дитячі іграшки, народні промисли і ремесла. Всі ці засоби найповніше розкриваються у фольклорі та літературних творах.

Українська міфологія, на жаль, досліджена ще не повністю, а те, що в ній досліджене, практично мало відоме сучасникам. На особливу увагу заслуговують праці Войтовича В., Давидюка В., Знойка О. ( Міфи Київської землі та події стародавні. – к.,1992), а також грунтовні збірники праць: “Українці: народні вірування, повір’я, демонологія”(К.,1991), “Українські міфи, демонологія, легенди” (К.,1992), “Космос Древньої України. Трипілля – Троянь...”.

Матеріал вчитель може використати при підготовці як до уроків з української літератури, світової художньої культури, так і для гурткової роботи. Нами представлено цілісний конспект про обряди та звичаї під час зимових свят (грудень-січень), наведено зразки найвідоміших колядок та щедрівок.


Рекомендована література:

  1. Войтович В. Сокiл-Род. – Рiвне – Львiв, 1997.

  2. Давидюк В. Укранська демонологiчна легенда. – К.,1991.

  3. Давидюк В. Первiсна мiфологiя укранського фольклору. – К.,1997.

  4. Космос Древньої України. Трипiлля – Троянь. Мiтологiя. Фiлософiя. Етногенез. – К.,1992.

  5. Культурне відродження в Україні. – Львів: Астерикс, 1993

  6. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології.- К., 1993

  7. Українські мiфи, демонологiя, легенди. – К.,1992.


Календарно-обрядові пісні належать до найдавніших жанрів фольклору. Вони виникли в ті часи,  коли людина почала усвідомлено займатися працею. Життя українців тісно пов’язане із працею на землі. 

Хлібороби – так  здавна характеризували українців. Праця на землі залежала від багатьох чинників, але найважливішими були природні умови. Селяни намагалися умилостивити природу, сподобатись їй. Вони вважали її живою істотою, яка все розуміє, має добрий чи поганий настрій, вміє розмовляти з тими, хто хоче її почути. А мова її проста – це лагідне або палюче сонце,  дрібний дощ або зливи, тихий вітерець або урагани тощо. Саме для того, щоб завоювати прихильність природи, наші предки виконували ритуальні дії, що передбачали синтез «слово (просили у природи або дякували їй) – рух (імітували танцем природні явища, трудові процеси) – уявлення» (передавали своє бачення щедрого врожаю, приплоду від худоби тощо). Вони таким чином мали сподівання на милість природи і на майбутній добробут.

       Кожна пора року мала свої обрядодії. 

Птахи відлетіли у вирій, комахи та тварини приготувалися до зими, із дерев опало листя, день став короткий, тобто природа взяла перепочинок. У людей урожай зібрано, упорядковано все у саду та на городі, а отже час відпочити.  Природа потурбувалася про всіх, дала можливість набратися сил.  А найкраще відновлення втрачених сил – це розваги з піснями та іграми. 

Саме зима – найбагатший на свята сезон року.

Розпочиналися свята 4 грудня – Ведення в храм Пресвятої Богородиці, коли в кожній хаті всі були в передчутті: «Хто першим увійде в оселю?  Хто першим зустрінеться на вулиці?».  Вірили, якщо першим увійде чи побачиш чоловіка, то весь рік буде вдалим. У цей день жінки були небажаними гостями ні в хаті, ні на вулиці.

7 грудня – Катерини – дівчата закликали щасливу долю, а хлопці постилися, щоб попалася гарна, розумна, дбайлива жінка.

У ніч на  13 грудня – Андрія  – молодь бешкетувала, ворожила. З цього дня розпочиналися вечорниці – молодіжні розваги з танцями, піснями, іграми, ненав’язливою наукою щодо подальшого подружнього життя від господині хати, де збиралася молодь.

А зранку 14 грудня – Наума – батьки  урочисто відправляли дітей (як правило, хлопчиків) до школи.  Саме з цього дня розпочинався на Русі навчальний період. З давніх-давен діти були помічниками в родині, а оскільки на цей момент всі роботи вже закінчено, то наступав час і за розум братися. Говорили: «Святий Наум наставить наших дітей на ум».

Найжаданішою була ніч на 19 грудня – Миколая. Це було свято дітей, але дітей слухняних. Вірили, що саме Святий Миколай весь рік слідкує за поведінкою кожного, а цієї ночі розносить подарунки і кладе їх під подушку. Щоб задобрити Миколая і виправити поведінку діти співали йому пісень.

У січні також було багато свят, але всі вони, на відміну від грудня (оскільки цього місяця ще був піст), були гучними, видовищними, святкували їх з розмахом.

  Розпочинали святкувати стримано з 6 січня – Свят-вечора.  http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/thumbnails/images/kartinki/kolyada/diduh_05-351x239.jpg

Святий вечір – надвечір'я Різдва Христового – особливий час у році, сповнений народних традицій.  Весь день з трепетом готуються до святої вечері, яка передує народженню Христа.  У цей день аж до вечора не вживали їжі. Господар упорядковує надворі, у хліві, господиня порається зі стравами, яких неодмінно має бути 12  (12 знаків має астральне коло, 12 місяців має кожен новий рік, 12 апостолів мав Христос). Перед початком Святого вечора господар вкривав долівку під святковим столом сіном і соломою, під стіл клав сокиру, діти торкалися сокири босими ногами, "щоб ноги були тверді та міцні, як залізо", а згодом - "квокали" на соломі, щоб у господарці був добробут, господиня повинна була заткати всі дірки в лаві, "щоб ворогам роти позатикало". До речі, у цей день суворо заборонялось сваритися, навпаки, слід було помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Перед самою вечерею господар вносив до хати сніп-дідух, умощував його на столі зі словами: "Несу злато, щоб увесь рік жили багато!" Початок смеркання, сходження першої зірки було знаком того, аби сідати за стіл. Усі члени родини мали бути в цю ніч вдома. Розпочинали вечерю молитвою.

У цій багатій, але пісній вечері господиня намагалася використати найголовніші дари матінки-землі: плоди з поля, саду, лісу, річки. Незважаючи на регіональні особливості народної кухні, незмінними стравами на святковому столі були кутя та узвар, а також часник, квасоля, горох, картопля, капуста, бурячки, голубці, вареники, юшка з грибами, риба.

                         Найголовнішою серед страв є кутя – варена пшениця, приправлена медом, горіхами, родзинками, маком, узваром, що символізувала щедрість старого року і задобрювала рік новий бути таким же врожайним. http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/4a80dfa9de0b903e13128167beb9802e_kutya_02.jpg

      http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/111212_2.jpg      Миску з кутею господиня ставила на покутті біля дідуха – це була символічна пожертва Богові – і говорила: "Йде кутя до покуття"http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/656927c6.jpghttp://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/Diduh5.jpg

http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/KNBMdeg_zLQ.jpg                         http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/5470.jpg

Ще одним обов’язковим і символічним атрибутом святкового столу був  «дід»  або «дідух» - останній  сніп із обжинків. Цей символ щедрого врожайного року стояв на столі до завершення Різдвяних свят, а зранку 19 січня  на Водохреща, після освячення води, його урочисто купали в річці.  

 Свята вечеря – вечеря всього роду, навіть померлих, які, за віруваннями, у цей час навідуються до своїх рідних. Про покійних пам'ятали, саме для них залишали кутю та узвар на столі. Існував звичай після вечері збирати ложки та зв'язувати їх, щоб родина трималася купи, і класти біля снопа, щоб померлі могли повечеряти.http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/thumbnails/images/kartinki/kolyada/000067-341x456.jpg

Повечерявши, у кожній оселі чекали колядників – виконавців колядок і щедрівок. Колядки і щедрівки виконували під вікнами і в хаті, як правило, у супроводі спектаклів            

http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/shedrivki1.jpg

  • «Коза» (народження Нового року), 

 http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/82230252_large_kolyadovschiki.JPGhttp://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/00164739.jpg

  •   «Вертеп» (народження Христа),

http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/malanka1.png

  • «Маланка» (сподівання щедрого врожаю).

     Колядки виконувались ще у дохристиянські часи і супроводжували свято Коляди (богиня Неба, дружина Даждьбога (бог Сонця, світла й добра, що засіяв землю квітами і зіллям) мати Сонця, тотемом якої була Коза. Щороку перевтілюючись у Козу, вона покидала Вирій, щоб за небезпечних обставин народити нове Сонце, Новий рік, ховаючись від ворожих сил.

  ( Ирій, Буян-острів – місце перебування богів, померлих та ще ненароджених душ, де росте першодерево світу прадуб з молодильними яблуками, на якому сидить Род-Сокіл – господар світу, відає долями богів і людей, та Білобог – Дід, Білий Лебідь, господар Вирію, бог добра і повелитель богів. Там є озеро Живої води, що проливається на землю у вигляді дощу. Там панує вічне літо і туди відлітають на зиму птахи. Дорогою у Вирій вважали Молочний (Чумацький) Шлях).    (Див.: Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології.- К., 1993.) http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/1387431147_81939829_kolyada3.jpg

   З прийняттям християнства функцію богині Коляди перейняла Мати Божа – Марія, яка народила Ісуса Христа.

        За тематикою колядки поділяються на:

  • язичницькі, міфологічні, космогонічні оспівували творення світу поєднанням світла (вогню, Світовид; жовтий колір) і води

(Дана;  блакитний колір), з яйця  (пташиного, зміїного) або риб’ячої  ікри.

http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/1247935044_scetloyar_cover1.jpg     http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/1291793187_006_olshanskiy_boginya-carevna_sm.jpg

Коли не було з нащада світа,

Тоги не було неба, ні землі,

А но лем було синєє море,

А серед моря зелений явір.            (Дуб, верба,  ялина)

  На явороньку три голубоньки        (сокіл, лелека, ластівка)

  Три голубоньки радоньку радять.

  Радоньку радять як світ сновати

Та спустемося на дно моря.

Та дістанемо дрібного піску,      (риб’ячої ікри)

Дрібний пісочок посіємо ми:

   Та нам ся стане ясне небонько,

    Ясне небонько, світле Соненько,

   Ясен місячик, ясна зірниця, дрібні звіздоньки. *

                (* Текст колядки взято з книги Культурне відродження в Україні. – Львів: Астерикс, 1993. – С.18)

  •  Світського характеру,  які величали людину та її оселю, змальовували бажане: багате господарство, родинне щастя.

  Тут закладено етнопедагогічні засади: пошану до матері (зображувалась турботливою, дбайливою, гостинною), повагу до батька (трудолюбивий, добрий, справедливий), діти ж повинні допомагати і бути слухняні.

http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/81410846_kaljadki.gifДівчина– вечірня зоря, калина, сонце, голубка, ластівка, царівна, королівна,  вродлива і розумна, вельми працьовита, жниця, швачка, помічниця матері, і сама в передчутті кохання та материнства. Парубок– соловей, сокіл, помічник, царевич, королевич,  воїн, який доглядає за «коником вороним з сіделечком золотим», ніжний і турботливий у коханні.

Пане господарю!

На твоїм подвір’ї сад квітучий

А в тім саду три тереми:

У першому – красне сонце – жона твоя,

У другому – ясен місяць – сам господар,

 А в третьому дрібні зірки – його дітки.*

                   (* Текст колядки взято з книги Культурне відродження в Україні. – Львів: Астерикс, 1993. – С.18) 







  • Християнські, релігійні, які оспівували Діву Марію, народження Христа, святу родину (Марія, Йосиф, Ісус). Тут поєднувались біблійні сюжети з народними уявленнями.                                                                                                          http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/68878252_Blestyaschaya_animaciyaS_Rozhdestvom_Hristovuym.gif



  

 


Заспів.      Нова радість стала, яка не бувала:

               Над вертепом звізда ясна світом  засіяла,

     Власне коляда.    Де Христос родився,  з Діви воплотився,

                         як чоловік пеленами, убого повився.   /

                             Ангели співають, славу й честь звіщають,

                             на небесі і на землі мир проповідають.

                              Давид виграває, в гуслі ударяє,

                            чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.

                               І ми теж співаймо, Христа прославляймо,

                             із Марії  рожденного смиренно благаймо:

                        /    ( Пастушки з ягнятком  перед тим дитятком

                           на колінцях припадають  царя-бога вихваляють):

    Поспів.                -  Просим тебе, Царю,   небесний Владарю,

                          даруй літа щасливії сего дому господарю   /  

                               Даруй господарю, даруй господині,

                              даруй літа щасливії нашій славній Україні.

                          /   (Дай нам мирно жити  ітобі служити  (тобі угодити),

                           апо смерті в царстві твоїм  на вік вічно жити).

  /  інший варіант цієї ж колядки (різниця в тексті виділена курсивом)

 Колядки – величальні пісні, що виконуються під час Різдвяних свят.

     Щедрівки – величальні пісні, які виконувалися під Новий рік, на Щедрий вечір; виконувались як самостійні твори,  або супроводжували колядки.



Щедрувати – означає щедро бажати людям добра, здоров’я, всіляких гараздів, веселих свят.

Як правило, колядки співали,  а щедрівки проказували віршем.









Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.
http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/493806.jpg

   http://kurmanosvitaracio.crimea.ua/images/kartinki/kolyada/kolyada.jpg   Окрім колядок та щедрівок зимою співали-проказували засіванки (вірші – побажання  в честь Нового року), віншування (вірші-побажання по коляді та щедрівці).

Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця,

Коноплі по стелю, льон по коліна,

Щоб вас, хрещених,

Голова не боліла.


Бесіда з учнями.

  • Розкажіть про традиції Вашої родини?

  • Чи ходите Ви колядувати?

  • Колядки чи щедрівки виконуєте частіше?

  • Які Ви знаєте коляди? Щедрівки?

  • Світського чи релігійного характеру колядки виконуєте частіше?

  • Коляда «Добрий вечір тобі, пане господарю» має світський чи релігійний характер? Аргументуйте.


* Пояснення вчителя. Ця коляда є релігійно-світського характеру.

Розпочинається звертанням до господаря, якого величають «паном» і закликають радіти, бо «Син Божий народився». Разом з людиною радіє вся земля. Цю новину – народження Сина Божого – радять зустрічати радісно, з

накритими столами.

У цій колядці згадано найважливіші релігійні зимові свята – Різдво Христове, Святого Василя, Святе Водохреща. А також влучно і стисло описано ті сподівання і бажання, які покладають люди на ці свята. Так, Різдво Христове «зішле тобі віку», тобто новонароджений Христос бажає всім довгих років життя. Свято Святого Василя «зішле тобі щастя», тобто врожайний новий рік, від якого і залежить щастя хлібороба. Як відомо, Св. Василя вважають покровителем землеробства, а щастя землероба – врожай.

Свято Св. Водохреща або Богоявлення «зішле всім нам долю», тобто просвітить наші думки і прагнення, допоможе духовно зміцніти, стати кращими, явить нам нашу суть, щоб ми збагнули: слід змінитися. Так колись більше двох тисяч років Бог явив людям суть Ісуса Христа, Сина Свого – найдосконалішої людини в світі, яка дала надію людям на вічне життя.



Краткое описание документа:

Матеріал вчитель може використати при підготовці як до уроків з української літератури, світової художньої культури, так і для гурткової роботи. Нами представлено цілісний конспект про обряди та звичаї під час зимових свят (грудень-січень), наведено зразки найвідоміших колядок та щедрівок. Міфологія і фольклор – це особливі галузі духовної культури народу, в яких проявляється його етнічна специфіка. Розгляд цих видів поетичного мистецтва слід будувати на засадах української етнопедагогіки, що, як відомо, включає національне родинознавство, народне дитинознавство, батьківське виховання, етнодидактику, українську козацьку педагогіку та педагогіку добросусідства.

Автор
Дата добавления 02.02.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров860
Номер материала 357932
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Комментарии:

1 год назад

ОЙ! САМА СЕБЕ ПОХВАЛИЛА. ОДНАК ВМІЮ ТЕПЕР ДОДАВАТИ КОМЕНТАРІ

1 год назад

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ЦІКАВИЙ МАТЕРІАЛ :)) Творчих успіхів

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх