(Українська народна казка на сучасний лад)
Дiйовi особи:Дiд Кирило,Баба Марфа,Онучка,Собачка Жук,Киця Мінка,Мишка-норушка.
1. Тихо. Серпень. Сонце лише
Ранок лiтнiй розбудило.
На город швиденько вийшов
Суперфермер - дiд Кирило.
2. Озирнувся, знову ходить.
- От земля так пайова!
Добpe й щедро ріднана родить:
Piпка он стоїть яка!
3.Смикнув раз за пaгін, вдруге,
Сили всі зібрав, потяг,
Та зеленую красуню
3рушити не змir нiяк.
4. Рiпка мiцнa в землю сiлa,
Л ист зелений розпустила,
Нiби пава на лугу,
Й не зiрвати одному.
5. Кличе бабу він з roроду:
- Марфа, чуєш? Не лежи!
Хочу вирвать рiпку сходу,
То ж скорiше поможи!
6. - Ой, старий, ще дуже рано,
Не кричи менi дарма,
Я готую всім сніданок,
То ж часу зовсiм нема.
7. Знову дiд до баби кличе:
- Бабо, кинь свої дiла!
Подивисъ у поле лише:
Рiпка виросла яка!
8. Осъ прибiгла баба швидко,
Стали разом, узяли,
Дjд - за рiпку, баба - cлiдом,
Так разом і потягли.
9. Сонце десь у високості,
Пiт вже ллеться зi старих,
Тiлъки рiпка, нiби в roстях,
У землi собi сидитъ.
1 О. Кличе баба вже й онуку:
- Чуєш, люба, поспiши,
Рiпку-велетня з городу
Вирватъ швидко поможи!
11. Вийшла дiвчина й питає:
- Як же рiпку потягну?
Мaнiкюр тодi зламаю,
3ачiску собi зiмну!
Вся ця справа - не для мене,
Дiвкa я таки мicъкa,
На roродi, може, в мене
Заболитъ ще roлова. .
12. Треба справу цю завершить,
Вiдказала баба iй, -
- А як пенсiю одержу
Стану спонсором твоїм.
13. Знову стали.Дід за рiпкy,
Баба й внучка теж взяли,
Пiднатужилися швидко
Й разом троє потягли,
14. Полудень на землю хилитъ,
Добре натрудилися,
Але рiпка все сидить,
Хоч би лохилилася.
15. Сидять троє вci у полi
І вiдпочивають,
Коли внучка до собачки
Голосно ryкaє:
- Жуче, любий, бачиш:
В ropi дiд i баба, послiши,
Приroщу тебе я добре,
Рiпку вирвать поможи.
16.Знову стали на городі
Й разом дружно потягли,
Piпку дiд - за коси довгі,
Баба дiдa - за боки.
Пес не гає часу, roдi,
Взяв онучку за подiл.
17. Кличе Жук кицуню Miнy:
- Слухай, Miно, не лежи!
І старим в гарячу днину
Рiпку вирвать поможи.
18. Каже киця неохоче:
- Я до рiпки не пiдy,
Хай же той, хто iї хоче,
Той i тягне на біду.
19. - 3милуйся кицюню Мiнo,
Ти на помiч йди до нас,
Принесу тобi «Мiвiнy»
І смачнесенъкий «Bicкас».
20. Дiд i баба напряглися,
І онучка потягла,
Жук старається, не писне,
Й киця хвостик узяла ...
Не подyжaли та й гoдi!
Як же бути? Що робить?
Piпка, наче на престолi
У землi собi сидить
21. Вже мозолi кожний має
Та i вечiр настигає.
Ciли трiшки вiдпочить
Іподумать: Що робить?
22. Кличе киця мишкукy з нiрки:
- Ти, Норушко, не лежи,
Чуєш, плачутъ cтapi rірко?
Piпкy вирвать поможи
23. . Краще в нірцi перебyrи,
Каже мишка, -
Бо дивись, ненароком
Хтось наступить,
Oтoдi вже покрутись.,
24. - Не тікай:'Мишyню, в нiрку
Треба дiдy догодить.
А як вирвемо ми ріпку
Дiд ycix нас пригостить
25. От сiм'я велика дружно
За роботу узялась,
Стало зовсiм їм сутужно ...
Тут вже рiпка й подалась.
Бо не витримать кpacyнi
Того натиску нiяк,
Це - не просто сам дiдyля,
А сiмейний вже пjдряд.
26. Впала ріпка 'на дідусю
А дiдyся - на бабусю,
А бабуся - на онуку,
А онука, будь така,
Впала просто на Жука,
Жук, хоч як не намагався,
На бiдy i він попався:
Кицi Мiнi впав на лапку,
Киця б - на мишку,
Та мишка - у шпарку
27.І вiдpазу всі зраділи
Piпку вирвати зyмiли.
Стали дружно поживать,
Землю добре оброблять,
Щоб наступноro вже року
Урожай зiбрать нівpoкy.
Вам будут интересны эти курсы: