Инфоурок Украинский язык Другие методич. материалыКОМПЛЕКТ КОНТРОЛЬНО-ОЦЕНОЧНЫХ СРЕДСТВ для проведения текущего контроля, промежуточной аттестации в форме дифференцированного зачета по учебной дисциплине общеобразовательного цикла ОДПОУ.25 Украинский язык

КОМПЛЕКТ КОНТРОЛЬНО-ОЦЕНОЧНЫХ СРЕДСТВ для проведения текущего контроля, промежуточной аттестации в форме дифференцированного зачета по учебной дисциплине общеобразовательного цикла ОДПОУ.25 Украинский язык

Скачать материал
библиотека
материалов

Обособленное подразделение «Колледж технологий и дизайна Луганского национального университета имени Тараса Шевченко»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОМПЛЕКТ КОНТРОЛЬНО-ОЦЕНОЧНЫХ СРЕДСТВ

для проведения текущего контроля, промежуточной аттестации

в форме дифференцированного зачета

 

 

 

 

 

 

по учебной дисциплине

общеобразовательного цикла

ОДПОУ.25 Украинский язык

ОДПОУ.17 Украинский язык

 

по специальностям:

23.02.03 Техническое обслуживание и ремонт автомобильного транспорта

09.02.01 Компьютерные системы и комплексы

 

 

 

 

 

 

 

 


 





 

РАССМОТРЕН И СОГЛАСОВАН

 

цикловой комиссией общеобразовательных, гуманитарных и социальных

дисциплин

 

Протокол № 1 от «  31»  08  2020г.   

Председатель цикловой комиссии_________ /

 

 

УТВЕРЖДЕН

заместителем директора по учебной работе

__________________ /

 

 

 

 





 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Составитель:

Гальченко Я.А., преподаватель первой квалификационной категории, ОП «КТД ЛНУ имени Тараса Шевченко»

 

 

СОДЕРЖАНИЕ

 

 

стр.

1

Паспорт комплекта контрольно-оценочных средств …………………..

4

2.

Оценивание уровня освоения учебной дисциплины ……………………

5

 

2.1

Контроль и оценивание уровня освоения учебной дисциплины по темам (разделам)………………………………………………………..

 

3.

Задания для оценки уровня освоения учебной дисциплины ………….

16

 

3.1.

Задания для текущего контроля ………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1. Паспорт комплекта контрольно-оценочных средств

 

В ходе освоения учебной дисциплины ОДПОУ.25 Украинский язык,

ОДПОУ.17 Украинский язык обучающийся должен обладать

личностными результатами:

- сознательное отношение к языку как явлению культуры;

- осмысление языка как основного средства общения, средства получения знаний в разных сферах человеческой деятельности; осознание эстетической ценности украинского языка, понимание собственной 12 идентичности с восточнославянской культурой, ее сопричастности с культурой русского и белорусского народов;

метапредметными результатами:

- развитие готовности и способности к языковому взаимодействию и взаимопониманию, потребности в речевом самосовершенствовании;

- овладение важнейшими общеучебными умениями и универсальными учебными действиями (умение формулировать цели деятельности, планировать ее, осуществлять языковой самоконтроль и самокоррекцию, проводить библиографический поиск, находить и обрабатывать необходимую информацию из лингвистических словарей различных типов и других источников, включая СМИ и Интернет, осуществлять информационную переработку текста, выделять общие признаки двух или нескольких предметов или явлений и объяснять их сходство, строить рассуждения различных типов

предметными результатами:

- совершенствование видов речевой деятельности (аудирования, чтения, говорения и письма), обеспечивающих эффективное овладение различными учебными предметами и взаимодействие с окружающими людьми в ситуациях формального и неформального межличностного и межкультурного общения;

- понимание определяющей роли языка в развитии интеллектуальных и творческих способностей личности в процессе образования и самообразования; - использование коммуникативно-эстетических возможностей украинского языка;

-  расширение и систематизация научных знаний о языке;

- осознание взаимосвязи его уровней и единиц; освоение базовых понятий лингвистики, основных единиц и грамматических категорий языка;

- формирование навыков проведения различных видов анализа слова (фонетического, морфемного, словообразовательного, лексического, морфологического), синтаксического анализа словосочетания и предложения, а также многоаспектного анализа текста; обогащение активного и потенциального словарного запаса, расширение объема используемых в речи грамматических средств для свободного выражения мыслей и чувств адекватно ситуации и стилю общения;

- овладение основными стилистическими ресурсами лексики и фразеологии языка, основными нормами литературного языка (орфоэпическими, лексическими, грамматическими, орфографическими, пунктуационными), нормами речевого этикета;    

- приобретение опыта их использования в речевой практике при создании устных и письменных высказываний;

- стремление к языковому самосовершенствованию;

- формирование ответственности за языковую культуру как общечеловеческую ценность.

2. Оценивание уровня освоения учебной дисциплины общеобразовательного цикла

Предметом оценки служат основные виды деятельности на уровне учебных действий, предусмотренные по дисциплине ОДПОУ.25 Украинский язык,

ОДПОУ.17 Украинский язык.

Промежуточная аттестация по учебной дисциплине проводится в форме контрольной работы.

 Контроль и оценивание уровня освоения учебной дисциплины по темам (разделам)

Таблица 1

 

Элемент учебной дисциплины

Формы и методы контроля

Текущий контроль

Промежуточная аттестация

Форма контроля

Форма контроля

Раздел 1. КУЛЬТУРА МОВИ І СТИЛІСТИКА

 

 

 

Тема 1.1 Вступ. Культура мови.

Тестирование

Практические задания

 

Тема 1.2 Логiчнiсть, точнiсть мовлення. Абзац. Текст.

Практические задания

Самостоятельная работа

 

 

Тема 1.3 Чистота та багатство мовлення.

Практические задания

Самостоятельная работа

 

Тема 1.4 Виразнiсть та доречнiсть мовлення.

Тестирование

Практические задания

Самостоятельная работа

 

 

Тема 1.5 Види мовленевоої дiяльностi.

Тестирование

Практическая работа№1

Практическая работа№2

Практическая работа№3 Самостоятельная работа

 

 

Тема 1.6 Твiр на суспільну та морально-етичну теми.

Самостоятельная работа

 

Тема 1.7 Дiловi парери. Протокол. Витяг. Резюме.

Практические задания Тестирование

Самостоятельная работа

 

Раздел 2 ОСНОВНI РОЗДІЛІИ НАУКИ ПРО МОВУ

 

 

Тема 2.1 Фонетика та орфоепiя.

 

Практические задания

Практическая работа №4

Тестирование

Самостоятельная работа

 

 

Тема 2.2 Лексикогогiя та фразеологiя

Практические задания

Тестирование

 

Тема 2.3 Будова слова. Словотвiр.

Практические задания

Тестирование

Практическая работа №5

Самостоятельная работа

 

 

Тема 2.4 Морфологiя

Практические задания

Тестирование

Практическая работа№7

 

 

 

Тема 2.5 Синтаксична система мови.

 

Практические задания

Словарный диктант

Распределительный диктант

Тестирование

Самостоятельная работа

 

Тема 2.6 Контроль знань.

Практическая работа №8 Тестирование

 

Промежуточная аттестация

 

Не имеет дифференцированного зачета

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


Контроль и оценивание уровня освоения учебной дисциплины по темам

Предметом оценки служат умения и знания, предусмотренные Государственные образовательные стандарты среднего общего образования по дисциплине «Украинский язык », направленные на реализацию программы общего образования, на формирование общих компетенций.

4.1. Оценка устных ответов обучающихся

Устный опрос является одним из основных способов учета знаний обучащихся по украинскому языку и литературе. Развернутый ответ должен представлять собой связное, логически последовательное сообщение на определенную тему, показывать умение при­менять определения, правила в конкретных случаях.

При оценке ответа обучающегося надо руководствоваться следующими критериями:

1) полнота и правильность ответа;

2) степень осознанности, понимания изученного;

3) языковое оформление ответа.

Оценка «5» ставится, если обучающийся: 1) полно излагает изученный материал, дает правильные определения языковых понятий; 2) обнаруживает понимание материала, может обосновать свои суждения, применить знания на практике, привести необходимые примеры не только по учебнику, но и самостоятельно составленные; 3) излагает материал последовательно и правильно с точки зрения норм литературного языка.

Оценка «4» ставится, если обучающийся дает ответ, удовлетворяющий тем же требованиям, что и для оценки «5», но допускает 1—2 ошибки, которые сам же исправляет, и 1 — 2 недочета в последовательности и языковом оформлении излагаемого.

Оценка «3» ставится, если обучающийся обнаруживает знание и понимание основных положений данной темы, но: 1) излагает материал неполно и допускает неточности в определении понятий или формулировке правил; 2) не умеет достаточно глубоко и доказательно обосновать свои суждения и привести свои примеры; 3) излагает материал непоследовательно и допускает ошибки в языковом оформлении излагаемого.

Оценка «2» ставится, если обучающийся обнаруживает незнание большей части соответствующего раздела изучаемого материала, допускает ошибки в формулировке определений и правил, искажающие их смысл, беспорядочно и неуверенно излагает материал.Отмечаются такие недостатки в подготовке обучающегося, которые являются серьезным препятствием к успешному овладению последующим материалом.

Оценка «1» ставится, если обучающийся обнаруживает полное незнание или непонимание материала.

       Оценка («5», «4», «3») может ставиться не только за единовременный ответ (когда на проверку подготовки обучающегося отводится определенное время), но и за рассредоточенный во времени, т. е. за сумму ответов, данных обучающимся на протяжении занятия (выводится поурочный балл), при условии, если в процессе занятия не только заслушивались ответы обучающегося, но и осуществлялась проверка его умения применять знания на практике.

 

4.2. Оценка диктантов

Диктант — одна из основных форм проверки орфографической и пунктуационной грамотности.

Для диктантов целесообразно использовать связные тексты, которые должны отвечать нормам современного литературного языка, быть доступными по содержанию.

Объем диктанта до 200 слов. (При подсчете слов учитываются как самостоятельные, так и служебные слова.)

Контрольный словарный диктант проверяет усвоение слов с непроверяемыми и труднопроверяемыми орфограммами. Он мо­жет состоять из  35 – 40 слов.

Диктант, имеющий целью проверку подготовки обучающихся по определенной теме, должен включать в себя основные орфограммы или пунктограммы этой темы, а также обеспечивать выявление прочности ранее приобретенных навыков. Итоговые диктанты проверяют подготовку обучающихся, как правило, по всем изученным темам.

Для контрольных диктантов следует подбирать такие тексты, в которых изучаемые в данной теме орфограммы и пунктограммы были бы представлены не менее чем 2 — 3 случаями. Из изученных ранее орфограмм и пунктограмм включаются основные; они должны быть представлены 1 — 3 случаями. В целом количество проверяемых орфограмм и пунктограмм не должно превышать 24 различных орфограмм и 15 пунктограмм.

В диктантах должно быть не более 10 различных слов с непроверяемыми и труднопроверяемыми написаниями.

При оценке диктанта исправляются, но не учитываются орфографические и пунктуационные ошибки:

1) в переносе слов;

2) на правила, которые не включены в общеобразовательную программу;

3) на еще не изученные правила;

4) в словах с непроверяемыми написаниями, над которыми не проводилась специальная работа;

5) в передаче авторской пунктуации.

Исправляются, но не учитываются описки, неправильные написания, искажающие звуковой облик слова, например: «ра-по-тает» (вместо работает), «дулпо» (вместо дупло), «мемля» (вместо земля).

При оценке диктантов важно также учитывать характер ошибки. Среди ошибок следует выделять негрубые, т. е. не имеющиесущественного значения для характеристики грамотности. При подсчете ошибок две негрубые считаются за одну. К негрубым относятся ошибки:          

1) в исключениях из правил;

2) в написании большой буквы в составных собственных наименованиях;

3) в случаях слитного и раздельного написания приставок в наречиях, образованных от существительных с предлогами, правописание которых не регулируется правилами;

4) в случаях раздельного и слитного написания не с прилагательными и причастиями, выступающими в роли сказуемого;

5) в написании ы и и после приставок;

6) в случаях трудного различения не я ни (Куда он только не обращался! Куда он ни обращался, никто не мог дать ему ответ. Никто иной не...; не кто иной, как; ничто иное не...; не что иное, как и др.);

7) в собственных именах нерусского происхождения;

8) в случаях, когда вместо одного знака препинания поставлен другой;

9) в пропуске одного из сочетающихся знаков препинания или в нарушении их последовательности.

Необходимо учитывать также повторяемость и однотипность ошибок. Если ошибка повторяется в одном и том же сло­ве или в корне однокоренных слов, то она считается за одну ошибку.

Однотипными считаются ошибки на одно правило, если условия выбора правильного написания заключены в грамматических (в армии, вообще; колют, борются) и фонетических (пиро­жок, сверчок) особенностях данного слова.

Не считаются однотипными ошибки на такое правило, в кото­ром для выяснения правильного написания одного слова требуется подобрать другое (опорное) слово или его форму (вода — воды, рот — ротик, грустный — грустить, резкий — резок).

Первые три однотипные ошибки считаются за одну ошибку, каждая следующая подобная ошибка учитывается самостоятельно.

Примечание. Если в одном непроверяемом слове допущены 2 и более ошибок, то все они считаются за одну ошибку.

При наличии в контрольном диктанте более 5 поправок (исправление неверного написания на верное) оценка снижается на один балл. Отличная оценка не выставляется при наличии трех и более исправлений.    .

Диктант  оценивается  одной отметкой.

Оценка «5» выставляется за безошибочную работу, а также при наличии в ней 1 негрубой орфографической или 1 негрубой пунктуационной ошибки.

Оценка «4» выставляется при наличии в диктанте 2 орфографических и 2 пунктуационных ошибок, или 1 орфографической и 3 пунктуационных ошибок, или 4 пунктуационных при отсутствии орфографических ошибок. Оценка «4» может выставляться при 3 орфографических ошибках, если среди них есть однотипные.

Оценка «3» выставляется за диктант, в котором допущены 4 орфографические и 4 пунктуационные ошибки, или 3 орфографические и 5 пунктуационных ошибок, или 7 пунктуационных ошибок при отсутствии орфографических ошибок.

Оценка «2» выставляется за диктант, в котором допущено до 7 орфографических и 7 пунктуационных ошибок, или 6 орфографических и 8 пунктуационных ошибок, 5 орфографических и 9 пунктуационных ошибок, 8 орфографических и 6 пунктуационных ошибок.

При большем количестве ошибок диктант оценивается баллом «1».

В комплексной контрольной работе, состоящей из диктанта и дополнительного (фонетического, лексического, орфографического, грамматического) задания, выставляются две оценки (за каждый вид работы).

При оценке выполнения дополнительных заданий рекомендуется руководствоваться следующим:

Оценка «5» ставится, если обучающийся выполнил все задания верно.

Оценка «4» ставится, если обучающийся выполнил правильно не менее 3/4 заданий.

Оценка «3» ставится за работу, в которой правильно выполнено не менее половины заданий.

Оценка «2» ставится за работу, в которой не выполнено более половины заданий.

Примечание. Орфографические и пунктуационные ошибки, допущенные при выполнении дополнительных заданий, учитываются при выведении оценки за диктант.

При оценке контрольного словарного диктанта рекомендуется руководствоваться следующим:

Оценка «5»  ставится за диктант, в котором  нет ошибок.

Оценка «4» ставится за диктант, в котором обучающийся допустил 1 — 2 ошибки.

Оценка «3» ставится за диктант, в котором допущено 3 — 4 ошибки.

Оценка «2» ставится за диктант, в котором допущено до 7 ошибок.

 

4.3. Оценка сочинений

Сочинение — основная форма проверки умения правильно и последовательно излагать мысли, уровня рече­вой подготовки обучающегося.

С помощью сочинений проверяются:

1) умение раскрывать тему;

2) умение использовать языковые средства в соответствии со стилем, темой и задачей высказывания;

3) соблюдение языковых норм и правил правописания.

Любое сочинение оценивается двумя отметками: первая ставится за содержание и речевое оформление, вторая - за грамотность, т. е. за соблюдение орфографических, пун­ктуационных и языковых норм. Обе оценки считаются оценками по русскому языку, за исключением случаев, когда проводится работа, проверяющая знания обучающихся по литературе. В этом случае первая оценка (за содержание и речь) считается оценкой по литературе.

Содержание сочинения оценивается по следующим критериям:

соответствие работы ученика теме и основной мысли;   

полнота раскрытия темы;

правильность фактического материала;

последовательность изложения.

При оценке речевого оформления сочинений учи­тывается:

разнообразие словаря и грамматического строя речи;

стилевое единство и выразительность речи;

число речевых недочетов.

Грамотность оценивается по числу допущенных ошибок - орфографических, пунктуационных и грамматических. 1

Основные критерии оценки

Оценка «5»

Содержание и речь

1. Содержание работы полностью соответствует теме.

2. Фактические ошибки отсутствуют.

3. Содержание излагается последовательно.     -

4. Работа отличается богатством словаря, разнообразием используемых синтаксических конструкций, точностью словоупотребления.

5. Достигнуто стилевое единство и выразительность текста.

В целом в работе допускается 1 недочет в содержании и 1 — 2 речевых недочета.

Грамотность

Допускается: 1 орфографическая, или 1 пунктуационная, или 1 грамматическая ошибка.

Оценка «4»

Содержание и речь

1. Содержание работы в основном соответствует теме (име­ются незначительные отклонения от темы).

2. Содержание в основном достоверно, но имеются единичные фактические неточности.

3. Имеются незначительные нарушения последовательности в изложении мыслей.

4. Лексический и грамматический строй речи достаточно разнообразен.

5. Стиль работы отличается единством и достаточной выразительностью.

В целом в работе допускается не более 2 недочетов в содержании и не более 3 — 4 речевых недочетов.

Грамотность           '

Допускаются: 2 орфографические и 2 пунктуационные ошибки, или 1 орфографическая и 3 пунктуационные ошибки, или 4 пунктуационные ошибки при отсутствии орфографических ошибок, а также 2 грамматические ошибки.

Оценка «3»

Содержание и речь

1. В работе допущены существенные отклонения от темы.

2. Работа достоверна в главном, но в ней имеются отдельные фактические неточности.

3. Допущены отдельные нарушения последовательности изложения.

4. Беден словарь, и однообразны употребляемые синтаксические конструкции, встречается неправильное словоупотребление.

5. Стиль работы не отличается единством, речь недостаточно выразительна.

В целом в работе допускается не более 4 недочетов в содержании и 5 речевых недочетов.

Грамотность

Допускаются: 4 орфографические и 4 пунктуационные ошибки, или 3 орфографические ошибки и 5 пунктуационных ошибок, или 7 пунктуационных при отсутствии орфографических ошибок.

 

4.4. Оценка устного выступления

I Оценка содержательной стороны выступления: - 5 баллов.
1.  Понравилось ли выступление.
2. Соответствует ли оно заявленной теме.
3. Интересно выступление и не слишком ли оно длинное.
4. Установлен ли контакт с аудиторией.
5. Продуман ли план.
6. Весь ли материал относится к теме.
7. Примеры, статистика.
8. Используются ли наглядные средства.
9. Формулировка задач или призыв к действию.
10. Вдохновило ли выступление слушателей.
II Оценка культуры речи выступающего. - 3 балла.
1.Соответствует ли речь нормам современного русского языка.
2.Какие ошибки были допущены.
3. Можно ли речь охарактеризовать как ясную, точную, краткую, богатую.
III Оценка ораторской манеры выступления.- 2 балла.
1.Манера держаться
2.Жесты, мимика.
3. Контакт с аудиторией.
4. Звучание голоса, тон голоса.
5.Темп речи.
Пожелания выступающему.

Максимум за выступление - 10 баллов.

«5» ( отлично)- до 9 баллов

«4» (хорошо)- до 7 баллов

«3» (удовлетворительно)- до 5 баллов

«2» (неудовлетворительно)- менее 5 баллов

4.5. Критерии оценки реферата

Изложенное понимание реферата как целостного авторского текста определяет критерии его оценки: новизна текста; обоснованность выбора источника; степень раскрытия сущности вопроса; соблюдения требований к оформлению.

Новизна текста: а) актуальность темы исследования; б) новизна и самостоятельность в постановке проблемы, формулирование нового аспекта известной проблемы в установлении новых связей (межпредметных, внутрипредметных, интеграционных); в) умение работать с исследованиями, критической литературой, систематизировать и структурировать материал; г) заявленность авторской позиции, самостоятельность оценок и суждений; д) стилевое единство текста, единство жанровых черт.

Степень раскрытия сущности вопроса: а) соответствие плана теме реферата; б) соответствие содержания теме и плану реферата; в) полнота и глубина знаний по теме; г) обоснованность способов и методов работы с материалом; е) умение обобщать, делать выводы, сопоставлять различные точки зрения по одному вопросу (проблеме).

Обоснованность выбора источников: а) оценка использованной литературы: привлечены ли наиболее известные работы по теме исследования (в т.ч. журнальные публикации последних лет, последние статистические данные, сводки, справки и т.д.). Соблюдение требований к оформлению: а) насколько верно оформлены ссылки на используемую литературу, список литературы; б) оценка грамотности и культуры изложения (в т.ч. орфографической, пунктуационной, стилистической культуры), владение терминологией; в) соблюдение требований к объѐму реферата.

Оценка «5» ставится, если выполнены все требования к написанию и защите реферата: обозначена проблема и обоснована еѐ актуальность, сделан краткий анализ различных точек зрения на рассматриваемую проблему и логично изложена собственная позиция, сформулированы выводы, тема раскрыта полностью, выдержан объѐм, соблюдены требования к внешнему оформлению, даны правильные ответы на дополнительные вопросы.

Оценка «4» – основные требования к реферату и его защите выполнены, но при этом допущены недочѐты. В частности, имеются неточности в изложении материала; отсутствует логическая последовательность в суждениях; не выдержан объѐм реферата; имеются упущения в оформлении; на дополнительные вопросы при защите даны неполные ответы.

Оценка «3» – имеются существенные отступления от требований к реферированию. В частности: тема освещена лишь частично; допущены фактические ошибки в содержании реферата или при ответе на дополнительные вопросы; во время защиты отсутствует вывод.

Оценка «2» – тема реферата не раскрыта, обнаруживается существенное непонимание проблемы.

Оценка «1» – реферат студентом не представлен.

 

4.6 Критерии оценки доклада

Критерий

Оцениваемые параметры

Оценка в баллах

Качество доклада

производит выдающееся впечатление, сопровождается иллюстративным материалом;

- четко выстроен;

- рассказывается, но не объясняется суть работы;

- зачитывается.

3

 

2

1

0

Использование демонстрационного материала

- автор представил демонстрационный материал и прекрасно в нем ориентировался;

- использовался в докладе, хорошо оформлен, но есть неточности;

- представленный демонстрационный ма

2

 

1

 

0

Качество ответов на вопросы

- отвечает на вопросы;

- не может ответить на большинство вопросов;

- не может четко ответить на вопросы.

3

 2

1

Владение научным и специальным аппаратом

- использованы общенаучные и специальные термины;

- показано владение специальным аппаратом;

- использованы общенаучные и специальные термины;

- показано владение базовым аппаратом.

3

 

2

1

 

0

Четкость выводов

-полностью характеризуют работу;

- нечетки;

- имеются, но не доказаны.

 

3

2

1

Максимальная оценка 14 баллов

 

4.7 Критерии оценивания конспекта

Оцениваемые параметры

Оценка

1) во введение четко сформулирован тезис, соответствующий теме эссе, выполнена задача заинтересовать читателя;

2) текста прослеживается четкое деление на введение, основную 5часть и заключение;

3) в основной части логично, связно и полно доказывается выдвинутый тезис;

4) заключение содержит выводы, логично вытекающие из содержания основной части;

5) правильно (уместно и достаточно) используются разнообразные средства связи;

6) для выражения своих мыслей не пользуется упрощѐнно- примитивным языком;

7) демонстрирует полное понимание проблемы. Все требования, предъявляемые к заданию, вы олнены.

5

1) во введение четко сформулирован тезис, соответствующий теме эссе, в известной мере выполнена задача заинтересовать читателя;

2) в основной части логично, связно, но недостаточно полно доказывается выдвинутый тезис;

3) заключение содержит выводы, логично вытекающие из содержания основной части;

4) уместно используются разнообразные средства связи;

5) для выражения своих мыслей студент не пользуется упрощѐнно- примитивным языком.

4

1) во введение тезис сформулирован нечетко или не вполне соответствует теме эссе;

2) в основной части выдвинутый тезис доказывается недостаточно логично (убедительно) и последовательно;

3) заключение выводы не полностью соответствуют содержанию основной части;

4) недостаточно или, наоборот, избыточно используются средства связи;

5) язык работы в целом не соответствует уровню студенческой работы.

3

1) во введение тезис отсутствует или не соответствует теме эссе;

2) в основной части нет логичного последовательного раскрытия темы;

3) выводы не вытекают из основной части;

4) средства связи не обеспечивают связность изложения;

5) отсутствует деление текста на введение, основную часть и заключение;

6) язык работы можно оценить как «примитивный».

2

1) работа написана не по теме;

2) в работе один абзац и больше позаимствован из какого-либо источника.

1

 

Оценка «5». Обучающийся самостоятельно строит последовательный, полный текст, определенным образом аргументирует разные взгляды на проблему. Содержание работы полностью соответствует теме. Фактические ошибки отсутствуют. Содержание излагается последовательно (по сформулированным планом или без него). Работа отличается богатством словарного запаса, точностью словоупотребления, стилистическим единством, грамматической правильностью и разнообразием, разнообразием использованных морфологических категорий и синтаксических конструкций.

Оценка «4» Обучающийся самостоятельно строит последовательный, полный логично изложен текст, учитывает коммуникативную задачу, выражает основную мысль, подбирает лексические засоби.Змист работы в основном соответствует теме, достоверный, однако допускается наличие отдельных недостатков (до четырех), например: отклонение от темы , нарушение последовательности изложения материала, основная мысль не аргументируется подобное.
Оценка «3» По объему конспект приближается к норме, в целом является завершенным; тема в значительной мере раскрыта, но случаются недостатки по ряду показателей (до семи), например: характеризуется неполнотой и поверхностностью в раскрытии темы; нарушением последовательности изложения; НЕ различается основная и второстепенная информация; подбор слов не всегда удачен.
Оценка «2» Обучающийся строит лишь отдельные фрагменты высказывания, по объему работа составляет менее половины от нормы; лексика и грамматический строй обеднены, характеризуются однообразием.
Оценка «1» Обучающийся строит лишь отдельные, не связанные между собой предложения; лексика высказывания очень бедная.

 

3. Задания для оценивания уровня освоения учебной дисциплины

3.1. Задания для текущего контроля

Текущий контроль знаний обучающихся проводится на занятиях в пределах учебного времени, отведенного на учебную дисциплину общеобразовательного цикла (ОДПОУ).

Практические задания

КОМПЛЕКТ ТРЕНИРОВОЧНЫХ УПРАЖНЕНИЙ

Раздел 1. КУЛЬТУРА МОВИ І СТИЛІСТИКА

Тема 1.1 Вступ. Культура мови

Завдання1.Переписати речення. Визначити усі члени речення і вказати, чим вони виражені. Указати, просте чи складне речення (якщо складне, то вказати, яке саме: складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове чи складна синтаксична конструкція). Визначити тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне. Указати, речення окличне чи нео- кличне. Охарактеризувати кожне просте речення (складні речення роз­діляються на прості й аналізуються) за його будовою: а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного); б) поширене чи непоширене; в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено); г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

1. Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О. Десняк).

2. Сміються й плачуть солов’ї (О. Олесь).

3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).

4. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О. Гончар).

5. Рідна земле, щаслива й багата, / Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський).

6. Для того, щоб створити щось кра­сиве, треба нести красу в душі (Ю. Мушкетик).

7. На крило небокраю сіла хмара в червоній хустині і задумалась, тиха, над краєм землі (М. Вінгра- новський).

8. липень промайнув гарячим крилом над землею і розтанув між соковитими травами (М. Сиротюк).

9. Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В. Козаченко).

10. Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами (Г. Тютюнник).

11. Вгорі латкою палає жовтогаряче небо вечора (В. Винниченко).

 

Завдання 2.Прочитати слова, дотримуючись норм української орфоепії. Переписати їх, зазначаючи в транскрипції, які звуки слід читати на місці виділених букв. Наприклад: кни [ж]ка.

Книжка, річка, кришка, помилка, пробка, подушка, суперечка, черешня, їдальня, господарка, невістка, жінка, дочка, сусідка, рибка, серце, рядно, кільце, весло, дзеркальце, початок, джміль, ставок, земля, кінець, осел, вишня, замисел, обов’язок.

Завдання 3.Прочитати слова у транскрипції. Знайти орфоепічні помилки. Переписати транскрипції, виправляючи помилки.

[в’іру в пам’йат’ і серце л’удс’ке], [у кого серце мудр’іс’т’у баогате / тому глибини вс’ак’і перейти], [дл’а добрих друз’ів в’ітч’иен’айу д’ім і маю серц’а шчиру нагороду], [знай що в с’в’іт’і найт’ажче серце носити студене], [нехай теинд’іт’н’і пал’ц’і етиеки торкнут’ вам серцеи і уста].

Завдання 4.Виписати слова, в яких є звуки [дж], [дз], [дз’]. Правильно вимовити ці слова. Назвати в кожному з них звуки та букви. 

- Відтоптався джміль на конюшні і медові відспівав жнива. (Л. Талалай.)

- Розквітлої медунки кущик бджолу ліловим цвітом вабить. (Л. Камінецький.)

- І тьмяним золотом уже ренети спілі видзвонюють у київських садах. (Н.Кащук.)

-Така дзвінка глибінь блакитні, мов розмальована емаль… (В.Кобилянський.)

-Лезом точеним біля річки передзвонює осока. (Д.Кононенко.)

Листя передзвін стих, подаленів. (Я. Лесів.)

 Джерело в піску степовім не озветься срібним словом. (Л. Боровиковський.)

Дзижчить літак – розгублений комар, комаха їх величності висот. (В. Коротич.)

Поганий дзиґар одне показує, а інше б’є. Порожній посуд здаля дзвенить. (Нар. творч.) 

Завдання 5.У словах поставити наголос. Звіритися зі словником. Слова з подвійним наголошенням підкреслити. 

Діалог, виразний, глядач, оглядач, кілометр, сантиметр, апостроф, дефіс, арахіс, читання, питання, заслання, вигнання, Євангеліє, вимова, помилка, кулінарія, асиметрія, черговий, олень, черга, волошковий, простий, диспансер, ведмедиця. 

 

Тема 1.2Логiчнiсть, точнiсть мовлення. Абзац. Текст.

Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту.Текст у професійному спілкуванні. Зміст і будова тексту.

Завдання 1.Прочитайте. Визначте стиль, тип і жанр тексту. До якої професійної сфери належить цей текст?

ВАЛЬС

Вальс — парний танець, в основі якого лежить плавне кружіння, поєднане з поступовим рухом; один із найпоширеніших музичних жанрів. Музичний розмір, як правило, темп помірно швидкий. У 70-х роках XVIII століття словом «вальс» називали селянський танець, поширений у деяких місцевостях Південної Німеччини та Австрії. На початку XIX століття він став популярним серед усіх верств населення цих країн, а також утвердився у професійній музиці інших країн Європи. Найінтенсивніше розвивався у Відні спочатку у творчості Й. Леннера, потім — Штрауса-батька, а згодом його синів Йозефа й особливо Йоганна, відомого «короля вальсів» («Казки Віденського лісу», «Весняні голоси» тощо) (З календаря).

2.Визначте, який серед поданих текстів належить: а) — до офіційно-ділового стилю, б) — до наукового.

Текст 1

Сукупність творів, у яких використовується форма письмового звертання до іншої особи, утворюють так звану епістолярну літературу. Поряд із науковою та публіцистичною епістолярною літературою поширена й епістолярна художня література. Її основні жанри — віршове послання та роман у листах (З Великого Енциклопедичного словника).

Текст 2

Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами!.. Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не па чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе... (Леся Українка).

Текст 3

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ДОБРОДІЮ!

Посилаю коректу, як липі можу хутко, тим спішусь і пишу коротко.

Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. було надруковано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів, бо діалог збився). Я б навіть хотіла побачити сей листок раніш, ніж вийде книжка, боюсь я таких речей.

Сподіваюсь, можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око, хоч би навіть він був такий короткозорий, як я. Зрештою, помилок мало, і я вдоволена друком. Не пам’ятаю, чи надісланий був листок із заголовком «Поеми». Чи се я згубила, чи його не було? Коли не було, то, будьте ласкаві, кажіть надрукувати.

Дуже спішуся одіслати, тому простіть за недбалість листа.

Сердечно дякую за клопіт коло моєї книжки!

Щиро поважаюча вас Леся Українка.

Текст 4

Перш ніж писати поему «Одне слово», Леся Українка за звичаєм звернулася до Агатангела Кримського з проханням проглянути, чи є в якутській мові слово «воля». Кримський через неуважність не запримітив того листа і не відповів. Незабаром з’явилась у друці поема «Одне слово», сіль якої була в тому, що в якутській мові нема слова «воля». Кримський прочитав цю поему і, не пам’ятаючи, що поетеса таки до нього зверталася за консультацією, написав статтю «Ложка дьогтю в бочці меду», де вказав, що в якутській мові є аж три синоніми до слова «воля». Леся Українка критику сприйняла спокійно, але за свою помилку дуже шкодувала (В. Шевчук).

Завдання 3.Виберіть із поданих у дужках правильний варіант скорочення, аргументуйте свій вибір.

Царичанський (р-н, рай-н, рай., p.); товари (1-шого, 1-ого, 1-го) сорту; на площі 100 (г, гект., га); (о., оз.) Світязь; (м., м) Київ; у 2002-2007 (p.p., p., рр;, рр);135 (р до не., р. до н.е.); на початку XX (ст., ст., с., стол.); на висоті 1.264 (м, м.); архітекторів готує (арх., архіт, ар.) (ф-т, фак-т, фак.); заняття проводить (проф., пр., профес.) Павличко.

Завдання 4.Прочитайте текст. Складіть його план. Спробуйте скоротити текст, виділяючи, головну і другорядну інформацію.

ЛЕГЕНДИ ПРО НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА

І проміж нас живе ясна і чиста слава Малого Мирона, великого Франка.

Максим Рильський

Іван Франко прийшов на світ 27 серпня 1856 року саме в ту пору, коли у вирій відлетіли лелеки. Дівчат, які народилися під ту пору, називали Маріями, бо на 28 серпня припадає свято Успіння Пресвятої Діви Марії, яке в народі називають Першою Пречистою. Хлопців, у ці дні народжених, називали Іванами, бо на 11 вересня, припадає велике свято Усікновення голови Іоанна Хрестителя.

Його нарекли Іваном, але зовсім не через це свято. Так вимагала давня традиція, якої в роді Франків суворо дотримували. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном.

Ця ж традиція вимагала, щоб першу дочку назвали іменем батькової матері. Бабцю Івана Франка звали Катериною. Тому й і назвав Катериною Яків Франко свою першу дочку у першім шлюбі із донькою нагуєвицького війта Марією Тимишин. З нею він одружився 19 лютого 1824 року, а в грудні того ж року народилася перша дочка Катерина, але через два роки вона померла.

Із своєю першою дружиною Марією Тимишин Яків Франко прожив 31 рік. Після Катерини всі діти народжувалися мертвими. Які тільки дари не посилав Яків за порадою людей Господові! Викував хрести на церкву, поставив іконостас, щороку давав на свічки ярий віск. Євангеліє купив та в срібні шати оправив, хрест на громадській толоці за свій кошт поставив, аби тільки Бог змилосердився. Але дітей більше не було. Яків упав у відчай.

У квітні 1855 року Бог забрав Марію Тимишин до себе. Вона мала усього 43 роки.

Друга дружина Якова Франка Марія Кульчицька була родом із Ясениці Сільної. Коли вона виходила заміж, мала двадцять літ і за законами Австро-Угорщини вважалася неповнолітньою. Марія дуже боялася того заміжжя, бо смерть на обійсті чоловіка була частим гостем. Якраз перед народженням Івана помер слуга Іван Шиян. А ще те, що діти Якова постійно вмирали...

Забобонні люди твердили, що дитину можна заховати від смерті, якщо називати її іншим іменем, ніж записано в церковній книзі, тобто в метриці. Це називалось «обдурити смерть». Мати, свято в це вірячи, почала називати свого сина Івана Мироном, бо на 30 серпня припадало свято цього мученика (він був священиком в Ахаї, його схопили на Різдво 251 року, піддали жорстоким тортурам, які він терпляче витримав, навіть коли його кинули в огонь, вийшов неушкодженим, отож йому стяли голову). Ні в Ясениці Сільній, ні в Нагуєвичах, ні в околицях жодного хлопця Мироном ніхто не називав. Очевидно тому молода мати сподівалася, що це ім’я стане для сина оберегом... (За Р. Гораком).

Завдання 5.Перепишіть текст, вставте потрібні орфограми. Складіть план тексту. Запишіть ключові слова цього тексту

СУТНІСТ..РИНКУ

Мабут.., найпонулярнішим словом сьогодні в нашому суспіл..стві як на побутовому рівні, так і в наукових працях, публіцистиці є слово «ринок». Зумовлено це переходом (У, у)країни в нову систему координат, якою для нас є ринкова економіка.

З давніх часів ринок визначали як місце (ринкова площа), де здійснюєт..ся купівля або продаж товарів. Ос.. чому у багат..х слово «ринок» а(сс,с)оціюєт..ся з базаром — місцем обміну виробле(нн,н)их благ. Це так лише частково. Ринок — поня(тт,т)я біл..ш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де купуют..ся продукти харчува (нн,н)я, одяг, взу(тт,т)я, товари щоде(нн,н)ого вжитку. Є ринки, на яких продаються і купуют..ся ці(нн,н)і папери (акції, облігації),— фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якіс(т)ними показниками, покупці та продавці вступают.. у конкретні відносини.

Два учас(т)ники або біл.ше беруть на себе юридичні з(о,а)бов..яза(нн,н)я, якими визначаються їхні дії та відповідал..ніст.. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з нр..воду існуючих та потенційних товарів утворюют.. ринки (З журналу).

Завдання 6.Перекладіть українською мовою.

Производственные отношения; собственное имущество и средства; споры по контракту; товарынародного потребления; трудовые отношения; убытки, нанесенные предириятию; уставной фонд; ввиду вышеизложенного; вовлекать в работу; до начала действия нового закона.

Завдання 7.Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки, визначте логічні частини тексту.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Український народ є другою за чисельністю слов’янською нацією близько спорідненою з росіянами та білорусами. За офіційними даними наприкінці дев’яностих років у світі налічувалося близько сорока п’яти мільйонів українців. Переважна більшість їх понад тридцять шість мільйонів живе в Україні на своїй батьківщині. Чимала питома вага українців у прикордонних районах Росії і Білорусії Молдавії Чехії Словаччини та Румунії а також у Польщі де кількасот тисячне українське населення розселилося по всій країні. Вихідці з України несли сільськогосподарський досвід у Сибір і на Далекий Схід у Бразилію і Аргентину освоюючи цілинні землі рубаючи ліси і сіючи хліб. Вони чимало зробили для становлення на шахтах і металургійних заводах у Сполучених Штатах Америки. Дісталися українські емігранти далекої Австралії. Наш народ зумів знайти власне місце в країнах поселення дати не лише старанних фермерів а й творчу та наукову інтелігенцію, політиків, спортсменів.

 

Тема 1.7 Дiловi парери. Протокол. Витяг. Резюме.

Робота з текстом

-Прочитайте текст. Зробіть із нього виписки з питань: Що таке протокол? Які реквізити має протокол?

Протокол — це службовий документ із записом ходу обговорення питань і рішень, ухвалених на зборах, нарадах, конференціях, інших засіданнях колегіальних органів. Проведенню таких заходів передує велика підготовча робота, у ході якої складають низку документів, що супроводжують протокол: порядок денний, списки учасників засідання, списки запрошених, тексти доповідей чи тези виступів, довідки щодо обговорених питань, проекти рішень (постанов) із коленого питання порядку денного засідання.

Протокол ведуть під час засідання колегіального органу. Якщо засідання стенографують або записують на магнітну плівку, то протокол можуть складати після розшифрування записів. Веде протокол технічний секретар чи обрана особа. Призначення особи для протоколювання — важливий етап підготовки роботи колегіального органу, оскільки від її кваліфікації, уміння занурюватись у суть обговорюваних питань та обізнаності в них залежить якість запису виступів.

Протоколи можна оформляти від руки в спеціальному прошнурованому журналі або за допомогою оргтехніки.

Реквізити протоколу: назва документа (протокол), дата, порядковий номер засідання, місце складання, заголовок до тексту (засідання наради директорів), текст, підписи головуючого і секретаря.

Текст поділяють на дві частини: вступну та основну. У вступній частині зазначають прізвища та ініціали головуючого, секретаря, присутніх, порядок денний, в основній частині — фіксують перебіг засідання колегіального органу.

Протоколи бувають стислі та повні. У стислих протоколах зазначають прізвища доповідачів, теми доповідей, прізвища тих, хто виступив, рішення. Повний протокол містить записи всіх виступів. Коли обирають посадових осіб, то в протоколі зазначають результати голосування щодо коленої з кандидатур окремо.

Витяг з протоколу — це певна частина (уривок) протоколу, оформлена належним чином. Витяги з протоколів оформлюють на загальних, спеціальних бланках або чистих аркушах паперу.

Реквізити витягу з протоколу ті ж самі, що і в протоколі (З книги А.Н. Діденко «Сучасне діловодство»).

Аналіз-спостереження

-Проаналізуйте текст. Назвіть реквізити протоколу. Зверніть увагу на мовне оформлення офіційного паперу.

ПРОТОКОЛ № 10

загальних зборів студентів І курсу

природничо-географічного факультету

12.05.03

голова Мойсеєнко Л. Д

секретар Доценко В.О.

Присутні: заступник декана факультету доц. Кащенко М.П., доц. Макаров І. К., доц. Волошин Г. В., асистенти Кривоніс Б. Н., Литвин С.Ф., студенти І курсу.

Порядок денний:

1. Підготовка студентів до виробничо-польової практики.

СЛУХАЛИ: Макарова II. К. Інформація керівника виробничо-польової практики.

ВИСТУПИЛИ:

Кривоніс Б. М . запропонував поділити студентів на підгрупи, визначити кожному завдання й години роботи на ділянці.

Литвин С.О. зазначив про необхідність підготувати рослини, реактиви до початку практики.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам взяти участь у виробничо-польовій практиці.

2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

3. Поділити студентів па групи й визначити час роботи на ділянці.

Голова зборів (підпис) Л. Д. Мойсеєнко

Секретар (підпис) В. О. Доценко

Самостійна робота

-Складіть протокол зборів свого класного колективу.

Аналіз-спостереження

-Проаналізуйте текст. Назвіть реквізити витягу з протоколу.

Зверніть увагу на мовне оформлення офіційного паперу.

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 12

засідання ради директорів ВАТ «Будівельник»

від 22.12.2002 р.

Голова — Журавльов О. Я.

Секретар — Корженевська К.Г.

Присутні: Аверинцев М. Д., Закіров Р.Т., Лівощенко І.К., Тимощук В. В.

Відсутні: Зальцберг М.І. (у відрядженні).

Запрошені: Джон Кеннет Лі, директор СП «Інвест» (Бельгія).

СЛУХАЛИ: 2. Про призначення виконавчого директора СП «Будмен».

ВИСТУПИЛИ:

Аверинцев М. Д. запропонував на посаду виконавчого директора СП «Будмен» Наконечного О.Л., директора Одеської філії ВАТ.

Лівощенко І.К.: Наконечний О.Л. практично тільки за рік роботи вивів Одеську філію ВАТ у число найкращих дочірніх підприємств. Він зможе плідно працювати і як виконавчий директор СП.

Джон К. Лі.: Цілком підтримую кандидатуру Наконечного О.Л. і сподіваюся па плідне співробітництво.

УХВАЛИЛИ:

Призначити Наконечного О. Л. виконавчим директором СП «Будмен» і укласти з ним контракт на виконання обов’язків директора терміном на два роки.

Оригінал протоколу підписали:

Голова (підпис) О.Я. Журавльов

Секретар (підпис) К.Г. Корженевська

 

Раздел 2 ОСНОВНI РОЗДІЛІИ НАУКИ ПРО МОВУ

 

Тема 2.1 Фонетика та орфоепiя Складні випадки правопису ненаголошених голосних,м’якого знака, апострофа.стилістичні засоби фонетики

1.        Завдання Перепишіть текст і вставте пропущені букви о та е. Поясніть їх правопис.

1. Довгі гармати з витягнутими далеко вперед ж..рлами було закритоновими брезентовими ч..хлами.

2. люди в шлюпці мали ш..стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч..тирма веслами, тепер вони налягли на всі шість.

 3. Двоє хлопців, яким прийшла ч..рга, кинулись у ч..вен і зайняли місця на лаві.

4. Маяли над ними метелики, маленькі, ж..вті, голубі, ч..рвоні, сині.

5. лиш трутень звик солодкі ж..рти соки, бдж..ла ж для меду й серце віддала.

 6. Ми рвемо над дорогою стиглі ч..рниці (З творів Є. Гуцала).

 

2.        Завдання Порівняйте типові мовні звороти офіційно-ділового стилю в російській та українській мовах. Поясніть уживання апострофа. У яких ділових паперах використовують ці звороти?

1. Договорное обязательство.— Договірне зобов’язання.

2. Обязанности, возложенньїе на...— Обов’язки, покладені на...

3. Обязанности по контр­акту.— Обов’язки за контрактом.

4. Поощрение в связи с...— Заохочення у зв’язку з.

 5. Пособие по безработице.— Допомога у зв’язку з безробіт­тям.

6. Предгявить требование.— Пред’явити вимогу.

7. Смета на обгект.— Кошторис на об’єкт.

 

3.        Завдання Перепишіть речення, замість крапок, де потрібно, поставте апостроф і м’який знак, поясніть їх написання.

1. Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спо­кійно сплять, як мертві, т..м..яні очі (Леся Українка).

2. Дух прив..ялої м..яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький).

3. Усім Галя раденька страх, а до меншого кинеться і ввіп..ється, як п..явочка (Марко Вовчок).

4. Музиканти на хорах уже настроювали інструменти, щоб дзв..якнути кра- ков..як (О. Донченко).

5. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір..ю.

6. Він упивався не так моркв..яним чаєм без цукру, як братн..ою, дружн..ою мовою товариша (О. Донченко).

 

4.        Завдання Випишіть слова зі вставленою буквою и у ліву колонку, зі вставленою буквою е — у праву. Поясніть орфограми у виписаних словах. Бл..зенько, ос..литися, хв..люватися, оп..нитися, справ..дливий, греб..лька, розп..тати, р..вти, тр..мати, зш..вати, дал..чінь, неприм..ренний, поч.. нати, вир..нати, сп..нити, дят..л, ст..лити, ущ..мити, тр..вога, оц..нкований, в..ршина.

 

5.        Завдання Перепишіть слова. Замість крапок, де потрібно, поставте м’який знак. Поясніть правила його вживання.

Варіант 1

Люд..с..кіс..т.., піс..ня, с..віт, с..піл..ний, близ..кіс..т.., с..огодні, цього­річний, мен..шість, різ..бяр, громад..с..кіс..ть, шіст..десят.., промін..чик, мален..кий, Уман..щина, нян..чити, дон..ці, уман..с..кий, Пан..ченко, Ми- рон..чук, Іл..ля, чотир..ох, у мис..ці, на гіл..ці, до він..ця, волин..с..кий, Гуцул..щина, вітерец.., Гал..чин, тихесен..кий, Гор..кий, жнец..

Варіант 2

Громадян..с..кий, копіювал..ний, пужал..но, Тетян..чин, ласун..ці, л..от- чик, ковз..кий, лічил..ник, вікон..ця, Натал..ці, селян..с..кий, галуз..зю, лл..єт..ся, в’яз..кіс..ть, у спіл..ці, повіс..т..ю, куз..ня, стат..тя, домен..щик, козац..кий, голубон..ці, дев’ятисот.., тон..ший, сімнад..цят.., порад..ся, Михал..чук.

 

Тема 2.4 Морфологiя.

Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Система частин мови. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням

1.              Завдання Перепишіть речення. Назвіть орфограми в коренях виділених слів. Поясніть правопис цих слів.

1. Народ іде, як велетень казковий, шляхами волі, правди і добра (Л. Пер- вомайський).

2. Ніч, і вітер віти рве вербові, в снах тривожних мечеться земля (М. Рильський).

3. Довго гриміли народні пісні на красивих вулицях столиці (О. Довженко). 4. Очі їх так і сяють веселістю, молодим завзяттям (А. Шиян).

5. Яринка завернула в маленьку непроїзну вуличку, яка вела до Дінця (О. Донченко).

2.              Завдання Поясніть правопис префіксів у поданих словах, складіть з ними речення і запишіть.

Прибережний, прірва, передумувати, премудрий.

3.Завдання Прочитайте речення. У виділених словах поясніть правопис суфіксів. Запи­шіть 2-3 речення (на вибір) та усно зробіть їх синтаксичний розбір.

1. У старовинному парку вже відчувається наближення весни.

2. Раду­вав зір чистий, дбайливо підметений дворик і чепурна хатинка, як у віночку в кучерявій зелені саду. (Д. Ткач).

3. Дві хмароньки зустрілися удосвіта колись, зустрілися, спинилися, за рученьки взялись (О. Олесь).

4. Багата і славна земля Криворізька.

5. Осінній ночі — туманний і мрячний надхо­див кінець (Ю. Смолич).

6. Зараз пообіч вузенької стежки стояли густенькі трави. (Ю. Збанацький).

4.Завдання Перекладіть українською мовою, поясніть правопис префіксів.

Собирать, слева, спилить, ссадить, сгездить, сфотографировать, с^кономить;

бездорожье, бесконечньїй, бессилие, безработица; распилить, расхвалить, раз- мешать, расцвести.

5.Завдання Перепишіть речення. Які префікси вживаються для досягнення гуморис­тичного ефекту? Поясніть пунктуацію.

Всі про них читають, всі про них знають і всі чекають, хто ж кого пере- хазяйнує: чи Федір Іванович Дубковецький Макара Онисимовича Посмітного «перефедорить», чи Макар Онисимович Федора Івановича «перемакарить» (Остап Вишня).

 

Тема 2.2 Лексикогогiя та фразеологiя

Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська лексика. Стилістичні засоби лексикології та фразеології

2. Прочитати. Визначити терміни й професійні слова. З якою метою їх вико­ристано в реченнях?

1. Гігантський зореліт дрібно дрижав. «Хвильові коливання наростають, пане капітане! — доповів вахтовий.— Амплітуда коливань асиметрична! Перевантаження! Загоряння електронної навігаційної системи!» (С. Краса- він).

2. Ключами розгвинчують блоки, вибивають молотами клиння, і вся споруда корабля, піднята на високому стапелі, утримується вже тільки двома курками, і трос, що зв’язує курки, натягується струною (О. Гончар).

3. Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрекоче. І раптом наказ: «Повернути! Вест!» (О. Близько).

4. Залізний лом іде, і його чекають ряди порожніх мульд унизу, і ти маєш управляти своїм магнітно-грейферним краном (О. Гончар).


3Прочитати, знайти помилки у слововживанні. Записати виправлені кон­струкції.

1. Вибачаюсь. Котра зараз година? 2. Збори відбудуться 25 травня в 2-й го­дині. 3. Було рівно дев’ять годин ранку. 4. Я згоден прийняти участь у кон­курсі. 5. Скільки тепер годин? 6. У котрій годині відходить поїзд? 7. «Марійці треба лічити очі», — сказав лікар і пожав мені руку. 8. Робоча сила нашому будівельному управлінню дуже потрібна. 9. Не спізнилась — мене до станції підкинула машина. 10. З формуліровки питання видно, що розприділення доручень тут здійснюється неправильно. 11. Діти хотять знати, чи в цьому краї літом дуже пече сонце. 12. Припиніть говоріння! 13. Ви сходите на слі­дуючій зупинці? 14. Чому водій не об’являє зупинку? 15. Він погано від­носиться до своїх колег і йому не слід доручати цього завдання. 16.— Хто крайній? — запитала Марійка чергу. 17. Чому ти не відказуєш мені, коли я до тебе звертаюсь? 18. Закрийте двері — сквозняк! 19. Ми з нею давно переписуємось. 20. Рани бійця зажили швидко. 21. Я отримала твою почтову откритку напередодні свята.


5. Яка боротьба у вас була: ушу, карате, самбо? Я, наприклад, в інституті займався дзюдо і карате-кіокусин-кай (З журналу

1.      Знайти у правому стовпчику таблиці власне українські синоніми до іншомовного терміну.

 

Іншомовна термінологія

власне українська термінологія

1 авторитет

1 доброчинець, попечитель

2 анархія

2 дослід, спроба

3 апеляція

3 справа, діяльність

4 аргумент, мотив

4 товарообмін

5 асортимент

5 рівновага

6 баланс

6 особливість

7 бартер

7 обговорення

8 бізнес

8 відшкодування, оплата, покриття

9 дебати

9 ознака, риса, прояв, знак

10 дефект

10 перевага, виключне право

Іншомовна термінологія

власне українська термінологія

11 домінувати

11 відтворювати

12 експеримент

12 вибір, набір

13 ексклюзивний

13 тотожній, рівнозначний, однаковий

14 екстраординарність

14 безлад

15 електорат

15 угода

16 ідентичний

16 виключний

17 компенсація

17 повага, пошана, вага

18 конвенція

18 виборці

19 координувати

19 переважати

20 лаконічний

20 запобіжний

21 лімітувати

21 погоджувати

22 превентивний

22 стислий, короткий, невелемовний

23 прерогатива

23 вада, недолік, хиба, пошкодження, брак

24 пріоритет

24 звертання

25 пролонгація

25 першість, переважне право

26 репродукувати

26 обмежувати

27 симптом

27 продовження (подовження)

28 спонсор, меценат

28    ідстава, обґрунтування, довід

 

Тема 2.5 Синтаксична система мови.

Словосполучення і речення, синтаксичні зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Основні пунктограми в простому реченні.

1.                  Завдання У записаних словосполученнях виділити головне й залежне слова, вказати словосполучення поширені й непоширені, з׳ясувати вид кожного за головним словом, визначити тип зв׳язку між словами.

Осіння туга; золота пора; відлетіли у вирій; прощання з рідним краєм; закурликали протяжно; дуже високо; тужили відлітаючи; вірність батьківщині; щедрі дарунки осені; прибрались ошатно; незрівнянна врода; несказанно прекрасні.

2.                  Завдання Згрупувати та записати у три колонки словосполучення із зв׳язком узгодження, керування , приляг.

         Неповторний краєвид, висловлення захоплення, неймовірно гарний, висловилися недвозначно; якнайвища оцінка; справжнісінька сенсація; стояли завмерши; знаменна подія; незабутнє враження; у центрі полотна; зачаровані колоритом; відгуки про пейзаж; на вершині слави; наперекір долі; освітлений яскраво; нестримно плине; працював захоплено.

3. Завдання Прочитайте речення, визначте в них граматичні основи, поясніть спосіб вираження.

1. Був чудовий ранок. (М. Коцюбинський.)

2. На майдані пил спадає. (П. Тичина.)

3. У повітрі пахло липовим цвітом. (О. Десняк.)

4. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко.)

4. Завдання Прочитайте речення. Визначте, які речення є простими, а які — складними. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Нове життя нового прагне слова. (М. Рильський.)

2. Гаї шумлять — я слухаю. (П. Тичина.)

3. Ми хочемо всю нашу землю вкрити квітучими садами. (О. Гончар.)

4. Стало чутно, як видзвонює у тиші вода. (О. Донченко.)

5. Жайворонок купався у свіжому ранковому повітрі. (В. Собко.)

5. Завдання Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть частку, що відповідав російській ли. Зверніть увагу на її місце в реченні. 1. Правильно ли ты оценил отношения соучеников?

2. Не хотите ли проехаться до Киева?

3. Сможем ли закончить работу в срок?

4. Женщина спросила, знаю ли я адрес института.

5. Есть ли большая радость, чем встреча с родными?

6. Все ли прочитали книгу?

6. Завдання Прочитайте, дотримуючись правильного інтонування речень а однорідними членами. Перепишіть, вставте і поясніть розділові знаки.

1.В лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень. (Ю. Яновський.) 2. І хліб і першу радість і сльозу ми все по-братськи порівну ділили. (Д. Луценко.)

3. Біля возів під возами й подалі скрізь було видно запорожців. (О. Довженко.)

7. Завдання Зробіть синтаксичний розбір речень

1.                   - Я вранці голос горлиці люблю.(розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, не ускладнене)

2.                  -Як же розвивати спостережливість?( питальне, окличне, просте, односкладне, неоз. –особове, поширене, неповне, не ускладнене)

3.                   - Наталка розв′язала навіть цю задачу(розп,неокл., просте, двоскладне, поширене, повне, не ускл.)

4.                  - Запізнилася весна у цьому році.

5.                   - Ішов лугами, полями й лісами юнак.

6.                   -В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.

7.                   -Було весело і легко.

8.                   -Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці!

8. Завдання Прочитайте, дотримуючись відповідної інтонації. Визначте ускладнені речення, поясніть, чим саме і з якою метою їх ускладнено.

1. Життя без книг — це хата без вікна. (Д. Павличко.)

2. Земля! О, скільки в слові цьому злилося вищих почуттів! (П. Воронько.)

3. До чистої мети треба йти чистою дорогою. (Леся Українка.)

4. Гори, здавалось, стояли тут поруч. (О. Гончар.)

5. Так ніхто не кохав. (В. Сосюра.)

6. Сніг на полі — хліб у коморі. (Нар. творчість.)

7. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині. (Т. Шевченко.)

8. У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення. (О. Гончар.)

9. Вибачай, прошу до хати, хоч у мене трошки темно, бо, коли я сам у хаті, не палю вогню даремно. (Леся Українка.)

10. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу. (О. Гончар.)

11. Благословен будь, мій рідний краю. (Д. Павличко.)

12. — Ви хочете перейти туди до наших? — Авжеж. (М. Рильський.)

9. Завдання Переписати текст, членуючи його на речення та розставляючи розділові знаки. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Дати визначення головним членам речення.

Нехай ніхто не половинить твоїх земель, не розтина, бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.І козаки, й стрільці січові за тебе гинули в полях; у небесах сузір′я Лева нам світить на Чумацький Шлях. Стражденна чаєчко – небого, єдині два твої крила, виходим, нене, у дорогу, аби ти вільною була. (Д. Чередниченко)

10. Завдання Прочитати, виділяючи паузами та зміною інтонації відокремлені другорядні члени речення. Перепишіть, вставте розділові знаки. 

1.Надворі ніч тиха весняна ніч засріблена місяцем. (П. Загребельний.)

2.У тій хатині у раю я бачив пекло. (Т. Шевченко.)

3.Повечерявши полягали спати. (Нанос Мирний.)

4.За хатою на північному причілку росте розлога вишня. (І. Цюпа.)

5.Опріч того Соломії докучав голод. (М. Коцюбинський.)

6.Чіпка напої рекір світові й людям якийсь веселий радий. (Панас Мирний.)

7.Таня вмостившись біля дідусевих ніг слухає його сумовиті легенди. (О. Гончар.)

11. Завдання Вкажіть вид  речення за будовою:

1.                              Розвійтеся з вітром, листочки зів*ялі(пр., односк., озн. –ос.)

2.                              Починали пастушити звичайно з семи років(пр., односк., неозн. –ос.)

3.                              На Великдень усі вітали один одного писанками(просте, двоскладне)

4.                              За добро добром платять(пр., односк., узаг. –ос.)

5.                              Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора цілу ніч.( пр., односк.,безособ.)

6.                              По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою «доброго намиста» вважають великою цінністю. (пр., односк., неозн. –ос.)

7.                              Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі. (пр., односк., озн. –ос.)

8.                              Арсенові набридало дивитися на нерухомі поплавки і він часто – густо засинав.(складне, склсур.)

 

12. Завдання Розставте вірно розділові знаки.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум*яні губи – усе це дихало молодою паруоцькою силою.

1.                              Стоячи в тумані, я нічого не бачив округ себе: ні стіни, ні вікон, ні дверей.

2.                              Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, журавлі, голуби, кури; всілякі напої: вино, мед, чистий і варений з корінням, квас.

3.                              Пісне, моя ти підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти.

4.                              Лисиця задріботіла передніми лапами, замолотила хвостом по землі й лягла.

5.                              Ось видніє стіжок сіна, залишений лісником для диких тварин.

6.                              Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом.

7.                              Отже,  сполучники поділяємо на сурядні і підрядні.

8.                              Безмежно зрадівши, Оксана закружляла у танку.

9.                              Здобути волю – то мій рай.

10.                          Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом*яних стріх.(відокр. Прикл.)

 

Тема 2.5 Синтаксична система мови.

Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень. Інтонування різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми у  складному реченні.

1.                  Завдання Прочитати речення. Визначивши граматичні основи, з’ясувати, із скількох частин складається кожне з них. Звернути увагу на зв’язок між частинами складних речень. Указати речення, частини яких зв’язані тільки за змістом та інтонаційно. Вказати речення, частини яких зв’язані за змістом, інтонаційно та за допомогою сполучників.

Роса розсипана в траві, фіалка тліє синім цвітом. Духмяно пахне деревій — все тихим спокоєм повито... (Б. Дегтярьов). Очерет над лататтям осінній, пожовтівши, не хилиться він (М. Доленго). Полетіли птахи до вирію, а разом із ними наче повідлітали мрії, почуття людські, щоб напровесні повернутися разом із птахами (Є. Гуцало).

2.                  Завдання Прочитати.Довести, що подані речення є складними. Вказати речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

Світ виховує націю в матерів на колінах, діти стануть людьми на руках в матерів (Б. Дегтярьов). Де мати посіє, там стелиться ласка. Де мати посадить, там сходить добро, бо в мами рука і легка, i прекрасна, і серце глибоке, як синій Дніпро (В. Крищенко).

 

3.                  Завдання Подані речення записати в такій послідовності: спочатку складносурядні, потім складнопідрядні речення. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Визначити вид складнопідрядних речень.

1.На призьбі вечір, мов старий скрипаль, осінніх днів освячує щедроти, а мати слуха, сидячи навпроти, вдивляючись у пережиту даль (М. Боровко). 2.Мати білить хату на свято, бо приїдуть сини й онуки (М. Різун).

3.Куди б не заносила доля, з усіх повернуся доріг до хати, до рідного поля, на свій материнський поріг (П. Харченко).

4. Сім шляхів повело від хати, і на кожен виходить мати (М. Томенко). 5.Матері залишаються з нами і тоді, коли їх нема (М. Луків).

4.                  Завдання Вказати речення складносурядні та складнопідрядні, свою думку обґрунтувати. Вказати складне речення з різними видами зв’язку. В одному з речень підкреслити всі члени речення.

1.Мене дивує, що в дитинстві мене нічого не дивувало. Ходив гарбуз по городу, і на яблуні сиділа Жар-птиця, а під вікном у нас на травичці жабка, мишка і півник жили в рукавичці. А тепер — якийсь листочок осінній, і вже стоїш в потрясінні (Л. Костенко).

2.О, скільки літ я сонце бачу, але збагнув лише тепер, де силу, пристрасну, гарячу, бере, щоб промінь не завмер (О. Ющенко).

3.Вітри стихають, і ясніють лиця, зірки не гаснуть довго над Дніпром, і скромний голос віщої синиці нагадує людині про добро (Л. Вишеславський). 4.На узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка).

5. Завдання Вказати речення безсполучникові та сполучникові — складносурядні, складнопідрядні, а також речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

Набори співаків з України за царськими наказами були звичайним явищем XVII—XVIII століть — у Глухові, що після знищення Батурина став новою гетьманською столицею, було організовано спеціальну співочу школу. Звідси вивезли майбутніх видатних композиторів Д. Бортнянського та М. Березовського. Пізніше Михайло Глинка, який був капельмейстером Придворної капели, вивіз звідси майбутнього автора першої національної української опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.

Звідси ж вивезли на чужину й одинадцятирічного хлопчика Якова Якименка. Навчаючись у Петербурзькій консерваторії, Яків написав перші твори: фортепіанні п’єси та вокальний цикл «Барвінки». Це солоспіви на слова різних поетів: Т. Шевченка, Лесі Українки, Олександра Олеся, І. Франка. На слова М. Чернявського юний композитор написав романс «Степ» — звідси й походить псевдонім музиканта — Степовий.

Невдовзі Яків подорожує Україною (яка іронія долі — подорож на батьківщину!), а улітку 1912 року він їде навчатись і працювати до Парижа.

В Україну композитор повертається після 1917 року. З його ініціативи організовано симфонічний оркестр імені М. Лисенка, Державний струнний квартет, відкрито Народну консерваторію.

Життя митця обірвалося на тридцять восьмому році. Скільки міг би ще зробити для національної культури цей барвінок із рідної землі! (170 слів) (3 календаря)

6. Завдання Утворити з поданих простих речень складні сполучникові речення. Записати їх, уникаючи тавтологічних повторів.

1. Настала осінь. Пожовкло листя на деревах. Відлітають птахи. Все частіше небо затягують важкі хмари (За Б. Лепким)

2.  Мати все життя тяжко працювала. Син виріс неробою (За О. Гончарем). 

3. Час летів, немов на крилах. Мов сон, життя минало (За Лесею Українкою).

4. Верби сплакували листям. Золоті сльози гнало над водою (За Г. Тютюнником)

5. Праця стає великим вихователем. Праця входить у духовне життя наших вихованців (За В. Сухомлинським)

6. Катря наче заспокоїлась. Неймовірна думка не кидала її голови (За Панасом Мирним).

7. Завдання У наведених реченнях вказати вид підрядної частини :

1. Шовкові, з оксамитовим полиском полотна тчуться на луках, де вже виблискують у ранковій росі трави.( складнопідрядне з підрядним означальним.)

2. Про молоде покоління треба старанно дбати, доки воно не виросте, не зміцніє.( складнопідрядне з підрядним часу)

3. Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну.(складнопідрядне з підрядним умови)

4. Ми пильно землю бережем свою, аби її не вкрили чорні хмари.( складнопідрядне з підрядним мети)

5. Край неба на сході помітно блідне, так що в ньому вже можна розпізнати сіру пелену розірваних вітром хмар.( складнопідрядне з підрядним наслідковим)  

 

 

КОМПЛЕКТ ТЕСТОВЫХ ЗАДАНИЙ

 

Раздел 1. КУЛЬТУРА МОВИ І СТИЛІСТИКА

Тема 1.1Вступ. Культура мови.

Варіант – 1

 

Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1.            Що не є одиницею мови?

А Слово     Б Текст    В Абзац      Г Фонема

2. Орфоепічні норми регулюють:

А правильну вимову звуків, звукосполучень, наголосу в слові;
Б уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення;
В правильний запис слів;
Г доцільне уживання алітерацій, асонансів.

3. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:

А На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;
Б Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;
В Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;
Г Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.

4. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого;
Б хтось, аби-якась, ні до чого, дещо;
В ніскільки, бознаде, хто-небудь;
Г якесь, ніякий, дехто, казна-як.

5. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;
Б свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;
В Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;
Г Великий Піст, День Народження, волинська область.

6. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А менш надійний, най добріший, якнайдальший;
Б найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;
В найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;
Г легший, дорожчий, гірший.

7. Позначте рядок, у якому всі прислівники записані правильно:

А по сусідськи, удвох, з гори, на диво;
Б віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби;
В десь-інде, підчас, не даремно, с повна;
Г з роду-віку, на-щастя, на виворіт, здалека.

8. У кількісних числівників від 50 до 80 відмінюються:

А перша частина;    Б друга частина;   В обидві       Г ці числівники не відмінюються.

Завдання 9-10 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

9-10. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 чоловічий.

А папороть, ООН, дівчина, путь.

2 жіночий.

Б математик, вельможа, Сибір, тигр.

3 середній.

В токар, поетеса, плетиво, нікчема.

4 спільний.

Г жіноцтво, листя, теля, дівча.

 

Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.

 

Варіант – 2

  Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. До функцій мови й мовлення не належить.

А Естетична.          Б Експресивна.         В Інформаційна.       Г Констатувальна.

2. Головні ознаки літературної мови:

А обробленість майстрами, стійкість, необов’язковість носіїв мови;
Б наддіалектний характер, стабільні норми, функціонально-стильова розгалуженість;
В унормованість, поліфункціональність, писемна форма;
Г уніфікованість, милозвучність, витонченість.

3. Лексичні норми регулюють:

А правильне творення і вживання слів, їх форм;
Б правильну побудову словосполучень і речень;
В уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні;
Г уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення.

4. Правильне мовлення — це:

А мовлення, що відповідає встановленим правилам, нормам;
Б мовлення, що встановлює і підтримує контакт;
В мовлення, що уточнює і доповнює ту чи іншу ситуацію спілкування;
Г красиве, чисте мовлення з уживанням різноманітних мовних засобів.

5. Укажіть слово, що пишеться через дефіс:

А сімдесяти/п’яти/мільйонний;   Б м’ясо/молочний;    В важко/хворий;       Г право/бережний.

6. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А У декого, будь-до кого, бозна-що, ні з ким;
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий;
В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що;
Г з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий.

7. Укажіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс:

А по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;
Б будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;
6
В казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;
Г по/латині, ледь/ледь, десь/інде.

8. Які числівники мають дві відмінкові форми?

А 10, 20, 30;            Б 5, 6, 9;          В 40, 90, 100;Г 1, 1000, 1000000.

Завдання 9-10 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

9 -10. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

1 чоловічий.

А Тбілісі, дівчисько, кашне, око.

2 жіночий.

Б Карпати, листоноша, денді, колега.

3 середній.

В сирота, забіяка, роззява, задавака.

4 спільний.

Г суддя, вужака, шимпанзе, собака.

 

Д Чилі, путь, Міссурі, бабище.

Оцінювання тесту

Тип завдання

Завдяння закритої форми

 

З вибором однієї правильної відповіді

На встановлення відповідності

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9-10

Варіант 1

В

А

Б

Г

Г

Б

Б

Б

1-Б, 2 – А, 3 – Г, 4 - Д

Варіант - 2

Г

В

В

А

Б

Г

Г

В

 

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

1

 

Тема 1.2   Логiчнiсть, точнiсть мовлення. Абзац. Текст.

 

Варіант – 1

1.Зв’язність-це

а) усі мовні елементи в тексті пов’язані між собою за логікою та структурою

б) де висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність.

в) текст акумулює інформацію та служить засобом її передачі.

2. Найменша одиниця тексту

а). надфразна єдність    б). рядок      в).  речення

3. За способом репрезентації тексти переділяються на

а) письмові, усні та друковані        б) накази, протоколи, акти

в) судові промови, бесіди 

4. що є основним елементом тексту

а)  тема       б) основний зміст        в) заголовок

5. що є показниками зв'язності

а) обмін інформацією     б) графічне позначення    в) синоніми

6. До синтаксичних показників зв'язності ставитися

а) сполучні слова      б) порядок розташування частин    в) еліпс

7. Будь-який текст можна комунікативно членуваті на части з метою полегшення сприйняттів информации адресатом це свідчить о

а) членованість     б) інформативністі      в) цілісності

 8. Пов'язані елементи знаходяться поряд

а) дискантний     б) контактний      в) послідовний

9. Що найчастіше відбивається в заголовку?

а) Головна думка     б) Мікротеми      в) Тема

10. Коли текст складається з одного речення це

а) крилаті вирази     б) просте речення       в) словосполучення.

Варіант – 2

1.Текст акумулює інформацію та служить засобом її передачі це…

а) Текст  б) Інформаційність     в) Членованість

2. Що таке текст?

а) це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність

б) де висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність.

в) обидва варіанти вірні

3. сукупність семантично й граматично поєднаних висловлень, що характеризуються єдністю теми й особливим синтаксичним зв'язком компонентів-це

а) Зв’язність     б) Комунікативність     в) Надфразна єдність    

4. До синтаксичних показників зв'язності ставитися

а) питальні речення    б) паузи     в) пароніми

5. ознака текстів, що передбачає їхню формальну і змістову закритість - свідчить про

а) цілісності   б) інформативністі    в) завершеністі

6. Елементи і компоненти тексту поєднуються послідовним зв'язком це..

а) пов'язані елементи знаходяться поряд

б) певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом для наступного і вимагає подальшого розгортання думки

в) здійснюється на відстані: об'єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних абзацах.

7. Ретроспективний елемент і компонент тексту є

а) речення граматично рівноправні.

б) певний фрагмент тексту вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин.

в) вказує, про що мовитиметься далі

8.  Які основні види тексту виділяють

а) монологічний      б) діалогічний    в) обидва варіанти правильні

9. Для чого служить «Дане»

а) зв'язку речень

б) містить основне повідомлення і виділяється логічним наголосом

10. Лінійно розташована сукупність речень є

а) надфразна єдність   б) одиниця тексту     в) абзац

Оцінювання тесту

 

Тип завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

А

А

А

В

В

Б

А

Б

В

А

Варіант 2

Б

В

В

А

В

Б

Б

В

А

Б

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 1.5 Види мовленевоої дiяльностi.

 

Варіант – 1

1. Виберіть правильний алгоритм

а) вибір теми -складання плану - формулювання мети -збирання матеріалу  -репетиція-робота над конспектом

б)  вибір теми -складання плану- збирання матеріалу  - формулювання мети - робота над конспектом-репетиція

в) вибір теми - формулювання мети - складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція.

2.  З чого починається будь-який виступ?

 а) промова   б) розмова    в) жарт

3. Що є складним завданням для оратора?

 а) конкретизувати тему   б) визначити і сформулювати тему

в) тезисно розповісти тему

4. При визначенні теми виступу потрібно враховувати наступні моменти

а) настрій аудиторії     б) тематику

в) обирайте тему, що відповідає вашим знанням 

5. Тема – це

а) це те, про що йде мова    б) це основна думка

6. Що таке ділова бесіда?

а) це вид спілкування, який представляє собою розмову, дискусію

б) це вид спілкування, який представляє собою спеціально організований предметну розмову

7. Чим характеризується ділова промова?

а) присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням людини, групи осіб тощо

б) притаманні практично всі складові промови мітингової

в) характеризується лаконізмом, критичність, спрямування, полемічність та аргументованість викладених в ній фактів.

8. Що таке промова?

а) це усний виступ із метою висвітлення певної інформації

б) це форма інтерактивного, спонтанного спілкування між двома або більш людьми.

в) розмова багатьох учасників

9. де виступаю з промовою?

а) мітинг   б) рок концерт     в) танцювальні фестивалі

10. Репортаж це публічний виступ?

а) так    б) ні

Варіант – 2

 

1.Що у вашому розумінні оратор?

 а) це короткочасова, відносно стійка спільнота людей, діяльність яких спрямовується лектором і яка постає як єдиний сукупний суб’єкт спілкування.

б) людина, яка володіє законами риторики.

в) дар, який допомагає людині донести інформацію, вплинути на слухача, переконати, запевнити.

2. Що таке риторика?

а) це мандрівка до певної мети, і її маршрут має бути нанесений на карту

б) факти й докази мають бути правдивими, а посилання на джерела – достовірні

в) способи переконання, різноманітні форми переважно мовного впливу на аудиторію.

3. план буває:

а) цитатний    б) жорсткий    в) цупкий

4. Як складається основний план?

а) на основі опорного конспекту   б) на основі робочого плану

в) на основі здогадок

5. що таке план?

а) це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення.

б) коротко сформульовані основні думки в одному реченні

в) зафіксована на якому-небудь матеріальному носії людська думка

6. Редагування конспекту необхідно проводити з точки зору

а) зручності   б) специфіки питання    в) швидкості

7. Однією із основних якостей або стильових рис, які включають в себе логічність, точність, стислість, експресивність, стандартність це…?

а) кратність б) специфіка питання     в) ясність

8. Що є єдиною метою нарисів

а) краса    б) ефектність написаної промови    в) доступність

9. Що не є основним джерелом накопичення матеріалу

а) особистий досвід   б) офіційні документи    в) інтерв'ю

10. Доповідь-це

а) один із видів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних.

б) доповідь по певній темі, в якому зібрана інформація з одного або декількох джерел.

в) наименьший элемент языка, имеющий идею или смысл, пригодный для общения.

Оцінювання тесту

Тип

завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер

завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

В

А

Б

В

А

Б

В

А

А

А

Варіант 2

Б

В

А

Б

А

Б

В

В

Г

А

Кількість

балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 2.1 Фонетика та орфоепiя.

Варіант – 1

1.   Усі приголосні звуки тільки дзвінкі в рядку

А Надія, нафта, орден, ґедзь.          Б Млин, зірка, роз’їзд, дерево.

В Ґедзь, огляд, родина, змагання.  Г Належний, легкий, орел, девіз.

2.   Правильний порядок літер, пропущених у словах заорендувати, проп.. ганда, хр.щатий, реж..сер, к..птява вказаний у рядку.

     А А, о, е, и, і.       Б А, о, и, і, е.  В О, а, е, і, и.       Г О, а, е, и, і.

3.   Апостроф ставиться в усіх словах рядка.

А В..ячеслав, кар..єра, ф..зеляж, скип..ятіти.       Б Двох..ярусний. пів..яру, об..єкт, під..їжджати.

В Верб..я, між гір..я, дзв..якнути, без..ядерний.               Г Зв..ялити, кур..йозний, між..ярусний, круп..яний.

4.   М’який знак на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка...

А Кількість, пот..мянілий, боїшся, ескадріл..я.         Б Батьківщина, міл..ярд, ойкан..ня, мен..ший.

В Поділ..ля, безбат..ченко, змагаєш..ся, віс..сю.    Г Ріж..мо, ін..ший, жен..шень, спіл..чанський.

5.   Укажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння приголосних звуків.

А бездоган..ий, лавин..й, смажен..ий, левин..ий, освітлен..ий;

Б електрон..ий, ешелон..ий, лимон..ий, колон..ий, однозмі..ий;

В антен..ий, годин..ик, огнен..ий, страшен..ий, священ..ик;

Г щоде..ик, від..аль, лутре..го, інтерме..о, баро..ко.

6.   Укажіть, у якому рядку у всіх словах пропущено літеру Е.

А Д..лема, д..логія, д..зіндукція, ід..ал, ..піт..т;

Б зах..сник, майст..р, ч..пурний, д..сяток, трен..р;

В п..ч..ніг, х..тренький, мат..мат..ка, тр..вога, к..п’яток;

Г д..таль, д..р..вце, тихес..нько, керувати, д..путат.

7.   Правопис ненаголошених кореневих голосних е-и не перевіряється на­голосом у словах рядка.

А Блискавиця, широчінь, стежина, серпанок, зернятка.

Б По-зимовому, напровесні, поверхово, пошепки, здивовано.

В Мереживо, коренеплід, легенда, човен, експеримент.

8.    Укажіть рядки, у яких у всіх словах слід писати літеру е.

А Пр..стрій, пр..амбула, пр..нишклий, пр..вілей, пр..язнь.

Б Пр..года, преміальний, п..редмістя, пред’явник, пр..милий.

В Пр..мудрість. пр..стол, пр..дивний, пр..красний, пр..док.

Г Пер..хвилюватися, п..р..можець, п..редбачати, пр..гаряче, п..рейме- нування.

9. У якому рядку в слові допущено орфографічну помилку?

А. Свято, буряк, міжгір'я, бур'ян, кур'єр.

Б З'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати.

В. Роз'яснити, дит'ясла, пів'яблука, підв'язати, розм'якшити.

Г. Рум'яний, дзвякнути, цвях, дев'ятнадцять, торф'яний.

10. У якому рядку між словами слід вживати сполучник й?

А. Золото (і, й) срібло, місяць (і, й) зорі, сидіти (і, й) мріяти, сміх (і, й) сльози.

Б. Червоне (і, й) біле, приходить (і, й) допомагає, дощ (і, й) сніг, весела  (і, й) щаслива.

В. Ручка (і, й) олівець, мороз (і, й) вітер, цікаво (і, й) весело, купив (і, й) приніс.

Г. Помідори (і, й) огірки, фрукти (і, й) овочі, діти (і, й) онуки, вчителі (і, й)

інженери.

Варіант – 2

1. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних звуків при словозміні чи словотворенні.

А. Садити, світити, вчити, дерти, вимірювати.        Б. Мостити, пекти, ловити, любити, хотіти.

В. Дробити, оформлювати, стерегти, брати, везти.  Г. Берегти, їздити, кликати, мести, жити.

2. Визначте, у якому рядку в усіх словах приголосні глухі.

А. Тіньовий, скоринка, тинятися, котити, комар.    Б. Морок, кіготь, холод, проїзд, двері.

В. Монах, ховрах, кожух, темний, коло.    Г. Спека, спати, поспіх, чаша, посуха.

3. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах дж і дз позначають один звук.

А. Підземний, віджити, відзоріти, дзвонар, джунглі.

Б. Підзолистий, піджарити, дзвеніти, дзбан, дзенькіт.

В. Дзюркіт, джміль, джерело, дзьоб, дзеркало.

Г. Підживлення, джаз, кукурудза, відзвучати, джем.

4.Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків.

А. Стрибати, веселка, стіна, вітчим, грається.   Б. Пункт, зерно, житнє, чуття, мишц.

В. Застій, плести, ремінь, обшир, безжалісний.   Г. Зсунути, розшитий, Устя, зціпити, грієшся.

5. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається подовження приголосних звуків.

А. Безвинний, численний, життєвий, галуззя, лляти.   Б. Життя, гілля, сіллю, насіння, лляний.

В. Старанний, ранній, угіддя, роззброїти, відділ.  Г. Ввічливий, безвинний, відділ, страйккомат, осінній.

6. У якому рядку всі слова пишуться з ь?

А. Поділ...ський, домен...щик, черешен...ці, кул...ці, гіл.-.ці.

Б. Парас.ці, Гал...ці, Натал...ці, т...мяний, веселит...ся.

В. Приятел...ці, нен...ці, дон...ці, різ...бяр, добровол...ці.

Г. Вел...можа, брех...ня, брен...кати, камін...чик, батьківський.

7. У якому рядку між словами слід вживати прийменник в?

А. Бігти (у, в) сад, зайти (у, в) клас, удар (у, в) спину, жити (у, в) Львові.

Б. Успіх (у, в) навчанні, читала (у, в) газеті, приніс (у, в) кишені, узяв (у, в) друга.

В. Бачив (у, в) сусіда, відніс (у, в) хату, зайди (у, в) бібліотеку, стати (у, в)  пригоді.

Г. Була (у, в) Індії, плавати (у, в) озері, жила (у, в) Одесі, служити (у, в)  армії.

8.Визначте, у якому рядку допущено орфографічну помилку.

А.Мар'яна, Лук'ян, Заполяр'я, жираф'ячий, В'ячеслав.

Б.Дев'ять, возз'єднати, надвечір'я, полум'я, ім'я.

В.Кров'ю, солов'ї, кам'яний, пам'ять, об'їзд.

Г.Дзв'якнути, п'явка, м'ясо, рум'яний, здоров'я.

9. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах літери я, ю, є позначають один звук.

А. Пюре, пісня, обновляти, лялька, рясно.

Б. Яблуко, тяжко, позбутися, побачитися, теля.

В. Маяк, єпископ, їжак, їсти, юнга.

Г. їхати, флотилія, їстівний, яблуня, нявкати.

10. З'ясуйте, у якому рядку в усіх словах кількість букв відповідає кількості звуків.

А. Антракт, стерильний, яблуко, копита, завіса.

Б. Навіювати, пильний, боятися, спокуса, земля.

В. Скоїти, завести, спокій, пень, кінь.

Г. Їдять, щабель, розум, місто, розпестити.

Оцінювання тесту

Тип завдання

Завдяння закритої форми

 

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

Б

Г

Б

В

Б

А

В

В

Г

Б

Варіант 2

Б

Г

В

Г

Б

В

Г

Г

А

Г

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 2.4 Морфологiя.

 

Варіант – 1

1.     Укажіть рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру И?

 А пр..тихлий, пр..білий, пр..білений, придобрятися, пр..віз;

Б прибічник, пр..блуда, привітність, прикидатися, пр..звук;

В пр..думати, припізнитися, прикордонник, пр..стол, пр..людія;

Г пр..амачний, проговорити, пр..бити, пр..звисько, пр..озерний.

2.    Коли вживається префікс при-?

А У дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість та результат дії, а також у похідних словах.

Б У якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки.

В У словах старослов’янського походження.

Г За умови наявності кореневого и.

3.            Коли у прикметниках пишеться суфікс -ов-?

А У присвійних прикметниках м’якої та мішаної груп.

Б Після м’якого й шиплячого із наголосом переважно на основі слова.

В У прикметниках з основою на м’який приголосний та шиплячий, якщо наголос падає на закінчення.

Г У всіх присвійних прикметниках середнього роду, утворених від імен­ників.

4.            У яких іменниках вживається суфікс -ичк(а)?

А Середнього роду із здрібніло-пестливим значенням.

Б Чоловічого роду із здрібніло-пестливим значенням.

В Жіночого роду із здрібніло-пестливим значенням.

Г Усіх трьох родів із здрібніло-пестливим значенням.

5.    У яких рядках неправильно вжито префікси?

А Спиляти, зварити, схилити, зкопати, сформувати.

Б Згрупувати, згаснути, здогадатися, змазати, змарнувати.

В Скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити.

Г Спинити, зчепити, скинути, сфотографувати, зносити.

6.      Укажіть рядок, у якому подано форми одного слова

А довгий, високий, великий, довжелезний, довгенький;

Б спів, співати, співак, співачка, заспівати;

В співаю, співаєш, співає, співаєте, співаємо, співають;

Г вести, водити, проводжати, перевести, водомір.

7. У якому рядку правильно виділено корені в словах?

А. Без/лад/, /лагід/ний, /помил/ка, /сильн/ий, /хорош/ий.

Б. Біл/іти, ви/вод/ити, /бриз/кати, /син/ій, /корен/і.

В. /Прав/о, /правн/ик, /добр/о, /добр/ий, /добреньк/ий.

Г. /Весел/ий, /веселк/а, /весел/ити, /весел/ість, ве/селун/.

8. У якому рядку всі слова спільнокореневі?

А. Широкий, широкого, широкому, широким, широкі.

Б. Високий, вищий, найвищий, височезний, височенький.

В. Птах, пташиний, птахом, пташине, птахи.

Г. Колосок, колос, заколоситися, колосковий, колоситися.

9. Вкажіть рядок, у якому основи слів збігаються з коренем.

А. Вільний, виступ, багатий, актор, довірити.

Б. Гадати, бездомний, блискавка, аптечка, блискати.

В. Зірка, бентежний, світило, хліб, небесний.

Г. Центр, бронза, афіша, зима, день.

10. Продовжте речення: «Спільнокореневі слова — це...».

А. ...головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення

спільнокореневих слів.

Б. ...слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням.

В. ...єдність граматичних значень і способів їх вираження.

Г. ...частина слова без закінчення.

Варіант – 2

1.Укажіть рядок, у якому правильно утворені слова:

А Якнайгарніший, шкіряніший, щонайпрекрасніший,

Б Гарніший, якнаймиліший, найбільш слабкіший.

В найбільш гарний, більш осінній, якпалкіший.

Г Більш гарний, якнаймиліший, найбільш слабкий.

2.Слова відмінно, якісно, чудово мають:

А основу, закінчення.                        Б корінь;

В основу;                                            Г тільки основу.

3. У якому рядку всі слова мають префікс?

А премудрий, перебігти, архіскладний, немолодий, завеликий;

Б добитися, добренько, доопрацювати, дорожити, допрати;

В вмістити, вогнище, вгору, вовк, влітку;

Г президент, прекрасний, убозтво всюдихід, півсторіччя.

4. Вкажіть рядок, в якому всі слова мають два корені.

 А. Український, електричний, творчий, стійкий, глибокий.

Б. Електротехніка, законотворчість, жаростійкість, глибокошановний.

В. Знавець, техніка, закон, жар, шанувати.

Г. Довідник, перетворення, дослідник, творець, високоерудований.

 5. Виберіть слово з префіксом пре-.

А. Пр...азовський.     Б. Пр...клеїти.           В. Пр...горіти.           Г. Пр...кумедний.

6. Проаналізуйте слова за будовою. У якому слові на місці крапок у суфіксах пишеться з?

А. Прилуцький (Прилуки).             Б. Коза...ький (козак).

В. Криворізький (Кривий Ріг).       Г. Молоде...ький (молодець).

7 У якому рядку подано форми одного слова?

А. Дати, буду давати, дайте, дав би, даєш.

Б. Говорити, казати, мовити, ректи, глаголити.

В. Хмара, хмаринка, хмаронька, надхмарний, хмаритись.

Г Чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, уважний.

8. Продовжте речення: «Словотвір вивчає...».

А. ...правила вимови слів.               Б. ...звукову будову мови.

В. ...способи творення слів.            Г. ...слова, їх значення, походження, використання.

9. За допомогою яких префіксів утворюються неозначені займенники, що пишуться через дефіс?

А. Казна-, хтозна-, будь-.    Б. За-, по-, пре-.        В. Пра-, су-, без-.      Г. Пере-, зі-, за-.

10. У якому рядку всі слова незмінні?

А. Піч, сум, кінь, стіл, день.           Б. Таксі, колись, метро, гарно, по-іншому.

В. Грай, кохай, гай, край, гарний. Г. Ножиці, двері, лис, ніч, голос.

Оцінювання тесту

Тип завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

Б

В

Б

А

В

Б

Б

Г

Г

Б

Варіант 2

В

Г

А

Б

Г

В

А

В

А

Г

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 1.7 Дiловi парери.

Варіант – 1

1.     Усі слова є іменниками чоловічого роду в рядку:

А Суддя, хлоп’я, Микола, хлопчина.        Б Дніпро, дядько, багно, батько.

В Лікар, адвокат, Баку, машиніст.             Г Какаду, Хоккайдо, дідусь, біль.

Д Денді, нечепура, пілот, Віталій.

2.     Усі слова є іменниками жіночого роду в рядку:

А Мадам, Умань, біль, кров.          Б Свекруха, сусідка, Одеса, боротьба.

В Суддя, олія, дочка, приятелька.              Г Леді, комашня, Прип’ять, путь.

Д Онука, Олена, помічниця, дівча.

3.     Припущено помилки в рядках:

а Старший викладач Г. І. Гаєвська відповідала на наші запитання, голо­вний лікар Л. І. Ткаченко оголосила порядок денний.

Б Старший викладач Світлана Дмитрівна, касир управління Марія Семе- нівна.

в Лаборант інституту Оксана Вікторівна; науковий співробітник Ольга Семенівна.

Г Головний прокурор Лідія Іванівна Шевченко, завідуюча кафедри Несте­ренко Ілона Михайлівна.

Д Учителька молодших класів Віхола Тетяна Георгіївна, Відмінник освіти України Сухопарова Наталія Гаврилівна.

4.     Усі слова вжито правильно в кличній формі у рядку:

А Лоша, старцю, Петре Михайлович, маляре.

Б Пане капітан, Харкове, колега Гармашу, бабуся. в Господи, Джеку, тату, робітнику.

Г Робітниче, Шевченку, Андріє, друже.

Д Ігоре, Юріє, дяче, добродію Комарю.

5. У якому рядку всі прикметники вжито у формі ступенів порівняння?

А. Менший, найвищий, щонайважчий, кращий від усіх, м'якенький.

Б. Новенький, білуватий, мовчазніший, більш детальний, щонайсолодший.

В. Ліпший, якнайглибший, найменш вдалий, більш прогресивний, 

яскравіший від усіх.

Г Більш модний, жирнющий, предовгий, найменш впевнений, 

відважніший.

6.Вкажіть, у якому реченні всі виділені слова є числівниками.

А. Одне поліно і в печі не горить, а два горять і в полі (Народна творчість).

Б. Стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й

замкнули у собі сонце, немов перлину (М. Коцюбинський).

В. У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка: він з жінкою та восьмеро дітей (Г. Тютюнник).

Г. У хвіртку пара за парою ввійшли дванадцятеро хлопців і дванадцятеро дівчат (Ю. Смолич).

7. Вкажіть, у якому рядку всі займенники пишуться разом.

А. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий, хто/сь.

Б. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.

В. Ні/скільки, ні/з/чим, де/хто, будь/що, казна/що.

Г. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.

8. З'ясуйте, у якому рядку всі дієслова мають однакове граматичне значення виду.

А. Вечеряти, білити, гойдати, пекти, стукнути.

Б. Забалакатися, висадити, викувати, закричати, схаменутися.

В. Внести, спати, чистити, каркати, гукнути.

Г. Цвісти, набрати, змагатися, лисіти, жити.

9. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

А. День у день, без кінця-краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де.

Б. На зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку.

В. У стократ, по-друге, як-небудь, рік у рік, навиворіт.

Г. По-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.

10. З'ясуйте, у якому рядку всі слова з часткою не написано правильно.

А. Ненавидіти, незважаючи на, не читаючи, не мій, не один.

Б. Не турбувати, неабияк, невиконана вчасно робота, невесело(сумно), не та.

В. Не сьомий, недовіра, несамовито, нещодавно, не мовбито.

Г. Нелегко, невтямки, не люблю, не проживши, неабиякий.

Варіант – 2

1. Вкажіть, у якому рядку всі іменники мають жіночий рід.

А. Микола, ступінь, риба, нечупара, лоша.          Б. Жінка, олія, каша, калина, хата.

В. Дитя, Галя, насіння, нероба, собака.     Г. Ім'я, теля, насіння, щастя, порося.

2. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять якісні прикметники?

А. Широкий степ, далека дорога, дорога людина, гарний вчинок, велика будівля.

Б. Літній день, вечірні сутінки, морський вокзал, молочна каша, дерев'яна лава.

В. Денне світло, пригірський район, столярна майстерня, волоський горіх, ясний день.

Г. Сердитий хлопець, весела дівчинка, зимовий ранок, каштанове волосся, вишневий садок.

3. У якому рядку допущено помилку в правописі присвійних прикметників?

А. Маріїн, доччин, доньчин, Софіїн, Валин.

Б. Танин, Тетянин, Олин, Ольжин, тітчин.

В. Ірин, Парасчин, нянин, Галин, няньчин.

Г. Юльчин, Толин, Гальчин, Юлін, Лесин.

4. У якому рядку всі порядкові числівники вжито у формі давального відмінка?

А. Двадцятого, тридцятого, сорокового, п'ятдесятого, шістдесятого.

Б. Одинадцятим, тринадцятим, чотирнадцятим, п'ятнадцятим, шістнадцятим.

В. П'ятдесятого, шістдесятого, сімдесятого, вісімдесятого, дев'яностого.

Г. Першому, другому, третьому, четвертому, п'ятому.

5. Іменники якого рядка не утворюють паралельні форми на (-ю)/-ові, -еві (-єві) у давальному відмінку однини?

А Київ, острів, Іванов, Ільїн, Азов.

Б Успіх, туман, директор, Петро, шаблон. в Плющ, Андрій, товариш, велетень, секретар.

Г Учитель, камінь, добродій, Мартин, Дарвін.

Д Бригадир, край, Цюрих, голуб, Хотин.

6. У якому рядку всі займенники належать до одного розряду?

А. Котрий, скількох, кого, чим, що.

Б. Кожному, всім, іншого, нічийого, жодного.

В. Казна з ким, абихто, декому, бозна-чий, кого.

Г. Нічий, нікотрого, нікому, ні з ким, будь з ким.

7. Як змінюються дієслова умовного способу?

А. За особами і числами.     Б. За часами. За часами і родами

В. За числами і в однині за родами.           Г. За часами і особами.

8. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо.

А. Що/ранку, до/останку, в/підбір, до/щенту, в/волю.

Б. По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло, на/жаль.

В. Раз/по /разу, на/мить, на/сміх, від/ранку/до/вечора, з-за/кордону.

Г. На/виліт, за/любки, на/світанку, на/ура, до/речі.

9. У якому рядку всі частки пишуться окремо?

А. Написав/би, немов/би, як/небудь, що/разу, надумав/таки.

Б. Все/ж/таки, отакий/то, все/таки, стань/бо, аби/куди.

В. Електроніка/ж, тільки/що, таки/прийшли, ну/й, навряд/чи.

Г. Поки/що, колись/то, як/от, саме/тому, дай/но.

10. У якому рядку всі сполучники складені?

А. В міру того як, після того як, тому що, незважаючи на те що, через те що.

Б. Внаслідок того як, для того щоб, затим щоб, у зв'язку з тим що, якби.

В. Дарма що, так що, як тільки, якщо, однак.      Г. Або, зате, якщо, як, ані...ані.

Оцінювання тесту

 

Тип завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

Г

Г

Г

В

В

Г

А

А

Г

Б

Варіант 2

Б

А

Г

Г

А

А

В

В

Б

Г

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 2.2 Лексикогогiя та фразеологiя

Варіант – 1

 Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Позначте рядок, що складається лише із слів-термінів.

 а Морфологія, префікс, підмет, гіпертоніка.

Б легенда, омонім, катет, хліб. в Кошик, фільтр, радість, звичай.

Г Лікар, будинок, історія, асиміляція.

2.Позначте рядок, у якому всі слова становлять синонімічний ряд.

А Старанно, турботливо, уважно, чуйно.

Б Весело, добре, чудово, недбало. В Гарно, гоже, славно, мило.

Г Неуважно, краєм ока, непевно, погано.

3.Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення «мало».

А Хоч греблю гати.   Б Як кіт наплакав.  В У чорта на куличках.  Г Ані росинки в роті не було.

4.Позначте рядок з фразеологізмами, пов’язаними з діяльністю мисливців.

 А Іти на дно, твердий горіх, повернути голоблі.

Б Брати бар’єр, перед самим носом, лізти в душу.

В Довга пісня, ганяти як солоного зайця, дати сто очок вперед.

Г Стріляний птах, як загнаний звір, на ловця і звір біжить.

5. Позначте рядок, у якому подано діалектне слово до слова смугастий.

А Басаманистий.   Б Верето.    В Коц.    Г Війт.

6. У якому рядку всі слова застарілі?

А. Царівна, вексель, фантазія, двір, сонце. Б. Сестра, клен, князівство, мрія, стіл.

В. Клапоть, концерт, зірка, блакить, рослини. Г. Жупан, війт, наймичка, піїт, рать.

7. У якому реченні вжито авторські неологізми?

А. В дощові дні хмари димують над самою улоговиною, звисаючи вогкими,

сивими пасмами на вершинах сусідніх скель (О. Гончар).

Б. На світі той мудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко).

В. Темні й невисокі гори здавались вищими серед гладенького рівного степу (І. Нечуй-Левицький).

Г. На розмову тихосумну, на раду з тобою опівночі падатиму рясною росою (Т. Шевченко).

8.Визначте, у якому рядку всі слова є загальновживаними.

А. Козак, місто, вода, хліб, цукор. Б. Епігон, флейта, ніжність, гіпотеза, фіра.

В. Температура, земля, корифей, любов, струм. Г. Табу, башта, файно, таксі, край.

9. Які слова відтворюють колорит минулих епох?

А. Професійні.          Б. Неологізми.  В. Загальновживані. Г. Застарілі.

10. Якими лексичними одиницями є підкреслені слова у словосполученнях заводський брак — брак часу?

А. Синонімами.   Б. Паронімами.   В. Омонімами    Г. Фразеологізмами.

Варіант - 2

Завдання  мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Вкажіть, у якому рядку всі слова є загальновживаними.

А. Сокіл, рука, бранець, сонце, турбота.   Б. Стіл, почуття, лексика, рукопис, ратний.

В. Офіцер, тепло, розмова, чесний, держава. Г. Спів, комедія, мати, кінь, дисиміляція.

2. У якому рядку всі слова є термінами?

А. Дифузія, амінокислота, наука, гороскоп, поні. Б. Педагогіка, портфель, теорія, аргумент, плід.

В. Магазин, коренеплід, аналогія, звичай, піднебіння. Г. Лексика, омонімія, амнезія, політологія, префікс.

3. З'ясуйте, у якому реченні вжито застарілі слова.

А. соняхи, неначе скіфські вої, чекали сонця, спершись на списи (Б. Мозолевський).

Б. Поези, ноктюрни, перелюди і скерцо — причали його і позиції; здається,

у них загубилося й серце, не зайве при ерудиції (М. Чернявський).

В. Чекали зйомки, зали, павільйони, — чекало все! Іван косив траву (Л. Костенко).

Г. Праворуч із жита випурхує хмарка диму, а незабаром виражає і  громіздкий корпус степового корабля (В. Малець).

4. Які слова відтворюють колорит минулих епох?

А. Професійні.          Б. Неологізми.          В. Загальновживані.             Г. Застарілі.

5. Вкажіть, у якому реченні наявна експресивна лексика.

А. В життя розкритій книзі сторінок безліч є, в які вписати мусиш і ти  життя своє (Р.Братунь).

Б. Скільки можна мовчати? Дивися: серце попелом сиплеться в ніч (С. Пантюк).

В. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає, і сонце спатоньки зове у синє море (Т. Шевченко).

Г. Стояла я і слухала весну (Леся Українка).

6. У якому реченні вжито діалектне слово?

А. Жити — це значить не тільки брати, а й давати C газети).

Б. Тут Січ стояла, тут гули майдани, димилися козацькі курені (М. Драй- Хмара).

В. І тільки на ніч, зморені, натруджені. Знаходили притулок у вівчарських колибах (В. Бандурик).

Г. Зіходить ніч на витишений сад (М. Вінграновський).

7. Знайдіть рядок, у якому всі слова є однозначними.

А. Україна, суниця, овес, суфікс, прикметник.

Б. Добрий, палкий, старий, кривий, високий.

В. Малий, крило, ряд, сила, тепло.

Г. Окремий, інший, сіяти, сказати, скакати.

8. Яке із значень слова голова є прямим?

А. Особа, яка керує зборами, засіданням; наґіриклад: голова зборів.

Б. Частина тіла людини або тварини; наприклад: похитати головою.

В. Основне, головне в чому-небудь; наприклад: хліб — усьому голова.

Г. Перші ряди, передня частина чого-небудь (колони, загону, групи та ін.),

що рухається; наприклад: голова колони.

9. З'ясуйте, в якому рядку слова становлять синонімічний ряд

до слова уважно.

А. Неуважно, краєм ока, байдуже, погано, недбало.

Б. Дивитися, слухати, читати, писати, переказувати.

В. Турботливий, чуйний, убачливий, увага, піклування.

Г. Пильно, зосереджено, неослабно, старанно, ретельно.

10. Виберіть речення, до складу якого входять антоніми.

А. Говорили-балакали, сіли і заплакали (Народна творчість).

Б. А лисичка не дорогою побігла, а путівцем, навпростець (Народна

творчість).

В. П'янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі (О. Гончар).

Г. Добро не пропадає, а зло умирає (Народна творчість).

Оцінювання тесту

 

Тип завдання

Завдяння закритої форми

 

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

А

В

Б

Г

А

Г

Г

А

Г

В

Варіант 2

В

Г

А

Г

В

В

А

Б

Г

Г

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 2.5 Синтаксична система мови.

Варіант – 1

1.            Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов’язкових членів речення?

А поширені, непоширені;                           Б двоскладні, односкладні;

В сполучникові, безсполучникові;            Г повні, неповні;

Д прості, складні, ускладнені.

2.            Знайдіть речення з іменним складним присудком, у якому наявна абстракт­на зв’язка.

А Пустити непевного чужинця — необачно (Леся Українка).

Б Імення матері — священне, імення матері єдине (О. Ющенко).

В Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).

Г Яке це багатство — уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допо­моги (Р. Іванченко).

Д Не кров’ю братерською рідна людина людині — їх віра братає, хоч, може, й одвіку чужі (С. Голованівський).

3.            Знайдіть речення з обставиною мети.

А По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк).

Б Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко).

В Бережи маєток про чорну годину, та віддай маєток за вірну дружину (/. Франко).

Г Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали голівоньки наші (Народна творчість).

Д Щоб ваші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі (Леся Українка).

4.            Визначте означено-особове односкладне речення.

А У палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (Т. Север- нюк).

Надпись: :Б У стремлінні де влади й кар’єри губим небо ясне, голубе, землю, воду (С. Реп’ях)

        Г Ти мене накличешся ночами, несучи розлуку за плечима, і навигляда­єшся одна (А. Малишко).

        Д Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник).

5.      Визначте, структура якого речення ускладнена відокремленим зворотом

із значенням включення?

А В полі, мамо, з пісні проросло жито (М. Ткач).

Б Проблем для людей не стає менше й сьогодні, в епоху НТР, життя висуває все нові й нові творчі завдання, масштабні, вселюдські (О. Гон­чар).

В Література, у тому числі й критика, має сьогодні жити з іще більшою творчою напругою (О. Гончар).

Г І водночас творилася пісня, бриніла бандура, ця українська арфа (О. Гон­чар).

Д Там десь далеко, за тисячі кілометрів звідси, загинула дорога серцю Віра (І. Цюпа).

6.Словосполучення якого рядка однакові за відношенням між головним і залежним словами?

А. Тридцять учнів, перші квіти, шостий з краю, троє дітей, багато помилок, один із них.

Б. Виявитися здібним, повернутися задоволеним, крокувати пліч-о-пліч,

     кілька років, мереживо казки, група учнів.

В. Радіти успіхам, переповнений емоціями, сприймати музику, зроблений з металу, розповідати про подію, розповідати товаришеві.

Г. Написати крейдою, працювати з радістю, підписано нерозбірливо, 

перевірено директором, овіяний легендою, красивий душею.

7. Структура якого речення ускладнена однорідними означеннями?

А Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І. Цюпа).

Б Вода була холодна, пахуча, смачна, ніби березовий сік (І. Цюпа).

В Така вона, Сардинія, така. Горда. Сміла. Робітнича (М. Бажан).

Г Здавалося, швидка, поспіхом, двохвилинна розмова тривала довго-довго і почалась — не пригадати коли (Ю. Смолич).

Д Хлопці сиділи похнюплені, ображені (Б. Козаченко).

8. Серед наведених речень укажіть безсполучникове.

А У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Кос­тенко).

Б Це був останній вечір, проведений на Україні (Р. Іваничук).

В Маєш маму — тепло її хати перейме щемні болі твої (Б. Василашко).

Г А осторонь — так до шосе ближче — машини битим шляхом курно мчать (С. Галябарда).

Д Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води (Б. Сосюра).

9.Визначте складносурядне речення з протиставними відношеннями.

А Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос, кожна справа — свої почини, кожна казка — свої причини (Л. Костенко).

Б Зазнали ми тоді гіркої втрати... Багато сліз сама я пролила, зате тепер навчилась шанувати любов і мир родинного житла (І. Кочерга).

В Наснилася радість, торкнулась чола, і я телефон Ваш набрала (Т. Север- нюк).

Г Пожадливого гроші розпалюють, а не насичують (Народна твор­чість).

Д 3 високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мов­чазно (Леся Українка).

1.         10.Знайдіть складне речення.

А А вдома десь — сім’я, хатина і клаптик поля край села (Д. Фальків- ський).

Б Ішли ми з поля. Джміль гудів у глоді. Коли назустріч Галя на підводі (Л. Костенко).

В Пісні, приказки та казки! Скільки чув я їх од матері моєї (О. Іль- ченко).

Г Я казками снити захотів, а небо найнялось напевне плакать (М. Хви­льовий).

Д Споконвіків люди закохуються, одружуються, народжуються — про­довжують свій рід (А. Дімаров).

Варіант – 2

1. Виконати завдання, мрія про щастя, читаючи книгу, думати над  прочитаним, гаяти час, відповісти на запитання.

А. Пам'ятати про подвиг, думка про товариша, поглядати у вікно, 

спостерігати за дітьми, мрія вчитися, радість перемоги.

Б. Сповнений надій, доглядати хворого, купити ліків, сподіватися на 

краще, одержати нагороду, повернутися в місто.

В. Працювати на совість, допомагати батькам, виконуючи доручення, 

вручити подарунок, вступити до інституту, чекати весни.

2.На які типи поділяють речення за будовою?

А. Повні, неповні.    Б. Двоскладні, односкладні.

В. Поширені, непоширені. Г. Прості, прості ускладнені, складні.

3. З'ясуйте, у якому реченні простий підмет виражений прикметником.

А. Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).

Б. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський). 3. Нарешті привезли пальне... (О. Гончар)

В. Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

Г. Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).

4.Укажіть просте ускладнене речення з відокремленою обставиною, вира­женою порівняльним зворотом.

А Все, як ти кажеш, так буде навіки (О. Пахльовська).

Б Він так ніколи не чекав вечірньої години, як того душного дня (М. Хви­льовий).

В Це вона говорила, ніби виправдовувалась (О. Чорногуз).

Г  А вітер грає, мов орган (Д. Павличко).

5. Виберіть означено-особове односкладне речення.

А. У народі кажуть: розумно жити — хвилиною дорожити C журналу).

Б. Я спішу до вас на розмову, на розраду у час вечірній. Перед вами я, 

мамо, знову у любові моїй безмірній (В. Колодій).

В. Поклич мене. Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду (С. Пушик).

Г. Не вбити нас! Не спопелити мою Хатиноньку, Хатинь! Наш дух 

незламний буде жити в серцях прийдешніх поколінь (В. Бровченко).

6.Укажіть, яке речення має однорідні додатки.

А. В наші дні українська книга, українське малярство, музика, блискуча

виконавська майстерність наших артистів і цілих ансамблів здобувають

щодалі ширшу популярність (О. Гончар).

Б. Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).

В. Поряд з творами російських письменників том за томом постали на 

полиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів... (О. Гончар)

Г. Наша література спроможна творити значне, довговічне (О. Гончар).

7. Яке значення має відокремлений зворот у реченні?

У п'єсі Котляревського вперше вийшли на кін, замість лубочних поселян,

живі народні типи (О. Гончар).

А. Уточнення.           Б. Винятку.    В. Приєднання.         Г. Пояснення.

8.Укажіть складносурядне речення з єднальними відношеннями.

А. Тихі, ніжні зорі спадали з неба — білі, непрозорі — і клалися в намети.

Біло, чисто попід наметами... (Леся Українка)

Б. Уже за вирій відлітає літо і звідти не повернеться ніколи (В. Лелек).

В. Щастя твоє летить, і радість твоя розгорнула крила, і погожий день 

обіймає по-батьківському (Є. Гуцало).

Г. Наснився сад в веснянім цвіті, струнка смерічка край воріт і найрідніша

в цілім світі матуся сива на дворі (М. Бакай).

2.         9. Визначте складнопідрядне речення означальне.

А Подумайте, яка цивілізація загинула, — вона гуде під ногами... (В. Коло- мієць).

Б Сталева каска, очі карі,— такою, пісне, будь — моя! (В. Сосюра).

В Скільки оком, брате, глянеш, то й верховина, та яка ж зелена, мила серденьку вона (77 Усенко).

Г А що вже там казати про людину, яка сама собі господар і творець своєї долі (3 часопису).

3.         10.Укажіть речення з пунктуаційною помилкою.

А І де б я не був за далекою даллю тебе, Україно, завжди пізнаю (А. Ма­лишко).

Б Збоку дивитися легко, одначе не так воно просто бігти (О. Гончар).

В А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту (В. Бичко).

Г Що було — не вернеться (Б. Олійник).

Оцінювання тесту

 

Тип завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

Б

В

Б

А

В

Б

Б

Г

Г

Б

Варіант 2

Г

В

В

Б

В

В

Г

В

Д

Г

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Тема 2.5 Синтаксична система мови.

Варіант – 1

Завдання 1-10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.       Складним є речення:

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

2.       Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розді­лові знаки не розставлено):

А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.

Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

3.       Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Г Мені потрібне слово а не слава.

4.       Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися...» обрати:

А так що настрій зіпсувався на цілий день;

Б проте погода посприяла нам і цього разу;

В й обговорювати можливі перешкоди;

Г передчуваючи серйозні ускладнення.

5.       Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):

А Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

В Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.

Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

6.       Кома перед І ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.

Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відро­дження України після Руїни.

В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з’яв­ляється все більше і більше.

Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і мате­рія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

7.      Складнопідрядне речення з підрядним означальним:

А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.

Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

8.      Складносурядним є речення:

А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи — усе це дихало моло­дою парубоцькою красою.

Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.

В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.

Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.

9.      Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?

А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гуща­вині дикого терника на камені (С. Васильченко).

Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).

В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).

Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).

10.       Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку є сполучник.

А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).

В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).

Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтматов).

Варіант – 2

 Завдання 1-10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Правильним є твердження:

А У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи.

Б Частини складносурядного речення обов’язково поєднуються суряд­ними сполучниками.

В Між частинами складносурядного речення завжди ставиться кома.

Г Частини складносурядного речення залежні одна від одної.

2.У реченні Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина (В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити:

А тире;                       Б кому;           В крапку з комою;    Г розділовий знак ставити не потрібно.

3.Пунктуаційної помилки припущено в реченні:

А І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко). Б А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).

В Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).

Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).

4.У реченні Хоч козацька держава існувала недовго й займала лише частину української території, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості (Із журналу) підрядна частина:

А часу;                                             Б з’ясувальна;

В допустова;                                    Г наслідку.

5.Пунктуаційної помилки припущено в реченні:

А Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко).

Б Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).

В Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусі­дами (В. Стус).

Г Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, почувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу).

6.Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення:

А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів (І. Цюпа).

Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).

В І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко).

Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом... (Г. Тютюнник).

7.Двокрапку потрібно поставити в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Перемелеться лихо добро буде.

Б Вовка боятися в ліс не ходити.

В Раніше встанеш більше діла зробиш.

Г Сказано велика птиця горобець.

Д Любиш їздити люби й сани возити.

8.Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки не розставлено):

А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.

Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.

В У товаристві лад усяк тому радіє.

Г Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слаб­кості.

9.Знайдіть речення, у якому необхідно поставити тире (розділові знаки не розставлено):

А На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).

Б Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка).

     В Друзі розповіли подробиці утечу готували давно (М. Олійник).

Г І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

10.Визначте безсполучникове складне речення зі значенням часу:

А Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним (М. Трублаїні).

Б Біля мосту тінився невеликий млин, до його боку притулилося веле­тенське колесо (М. Стельмах).

В Вернувся він — уже смеркло (Панас Мирний).

Г Була в цій нічній красі якась тиха урочистість, хотілося мріяти про щось високе, красиве й радісне (Д. Ткач).

Оцінювання тесту

Тип завдання

З вибором однієї правильної відповіді

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Варіант 1

Б

Г

А

Б

Б

А

В

Б

Г

Г

Варіант 2

Б

Г

В

В

Б

Б

А

Г

В

Б

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

 

Іменник

діалог

Прикметник (2)

побутовий, художній

Дієслова (3)

розпитую, домовляюся, обговорюю

Речення з 3–4 слів

використовую в діалозі неповні речення (прості синтаксичні конструкції, різні речення за метою

Слово-синонім

розмова (бесіда)

 

ПРАКТИЧЕСКИЕ РАБОТЫ

 

Практическая работа №1

Тема: «Діалог, його рiзновиди. Складання діалогів»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про діалогічне мовлення, різновиди діалогів, удосконалювати вміння й навички складати відповідно до запропонованої ситуації діалог-обмін думками і враженнями; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, уяву; виховувати у школярів почуття взаємоповаги.

Завдання №1 Прочитайте афоризми. Поясніть їх зміст.

1. Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент Екзюпері). 2. Дефіцит спілкування привів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С. Лузан). 3. Більшість людей шукають суспільства не стільки з метою слухати, скільки говорити (Олександр Поп). 4. Без багато чого може обходитися людина, але тільки не без людини (Людвіг Берне). 5. Для одних форма спілкування — діалог,

для інших — монолог (Ілля Шевелев).

 

Завдання №2 Бліцопитування

Дайте визначення діалогу. (Діалог (від гр. dialogos — розмова, бесіда) — розмова двох осіб.)

Як називаються речення, якими оперують учасники розмови? (Репліка)

Які розділові знаки вживаються при записуванні діалогів? Запишіть графічну модель діалогу на дощці.

А: «П» (?!)» — «П. (?!)» — «П (?!)» –а. — «П (?!)» — П. (?!) — П. (?!) — П, (?!) — а.

Які різновиди діалогу вам відомі залежно від стилю мовлення? (Побутові діалоги; офіційні; художні.)

Охарактеризуйте репліки в розмовно-побутовому стилі.

Охарактеризуйте репліки в офіційному стилі.

Які діалоги розрізняють за жанровими особливостями? (Бесіда; дискусія, диспут; полеміка.)

Які синтаксичні ознаки властиві діалогу? (Граматична неповнота речень, тобто використання неповних і незакінчених речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання.)

 

Завдання №3 Робота в парах зі схемами-опорами

Як відомо, перед складанням діалогу необхідно уявити ситуацію спілкування. Пригадайте, що вам відомо про комунікативну ситуацію?

Доповніть подану схему. Що треба взяти до уваги перед тим, як вступити в спілкування?

Самоперевірка за поданою опорою

Роздивіться схему «Ситуація спілкування». Назвіть ситуації, в яких може відбуватися спілкування мовців; визначте за ситуацією характер розмови (офіційна/ неофіційна), а також уточніть, між ким може відбуватися діалог (самостійний добір прикладів).

Пригадайте, у чому полягає підготовка до спілкування після етапу орієнтування в ситуації. Перевірте правильність міркувань за схемою

 

Завдання №4 Аналіз діалогу

З’ясуйте, хто бере участь у діалозі. У якій ситуації відбувається поданий діалог? Визначте стиль, жанр, тему й мету діалогу, особливості мовних засобів. Схарактеризуйте репліки за метою висловлювання, за емоційно-експресивним забарвленням, за повнотою.

З оселі вийшла мати, глянула.

— Це ти?

— Це я, мамо, — він підходить до неї, охоплює її загрубілі руки, що відмиваються тільки взимку.

— Ой Богданочку, — вона припадає головою до його грудей і починає схлипувати.

— Чого ви? — і пригортає матір.

— Хіба ж я знаю? — вона витирає очі краєчками хустини, крізь сльози заглядає йому в очі.

— Богданчику, ти знаєш, хто ти мені? Ти щастя моє, і надія моя, і все, чим я живу, бо що ж я без тебе?

— Я пам’ятатиму це, мамо.

— Богданчику, дитино, а ти… не звихнувся тепер?

— Як це?.. — злякано поточився назад, не розуміючи її.

— Прийшли до мене, сину, чужі листи. Пишуть, що ти звихнувся… запроданцем став. Я вірю тобі! — шелестять її слова, шелестять її сльози.

— Вірте, мамо. Хоч би що трапилось зі мною, вірте, бо я ваш син і ніколи не стану безбатченком, ніколи! То тільки страшні жорсткосердці могли таке написати вам. Якби навіть усе золото, усі скарби світу кинули мені під самі ноги, то й тоді я не став би чиїмось послугачем, бо ж своєю землею живу, за це ладен і вмерти. Чуєте, мамо? (За М.Стельмахом).

За схемою-опорою визначте різновид діалогу залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог.

 

Завдання №5 Визначте особливості кожного з них. Наведіть приклади ситуацій, у яких може відбутися той чи інший різновид діалогу.

Робота в парах

Доповніть репліки діалогу, визначте його різновид. Відповідь обґрунтуйте.

— Чому мову вважають візитною карткою людини?

— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.

— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.

— …

— Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.

— …

— Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.

— …

— Тому, що мова — втілення думки: що багатша думка, то багатша мова.

— …

— Ні, не я.

— …

— М. Рильський.

— Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Б. Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.

 

Завдання №6 Групова робота. Сформулюйте правила ведення діалогу.

Орієнтовні правила (для контролю і доповнення сформульованих)

 Будьте завжди ввічливі, привітні і доброзичливі в спілкуванні, з повагою ставтеся до співрозмовника. Будьте уважні до його стану й настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті чи інші слова.

 Не завдавайте людям прикрощів словом. Умійте ввічливо попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не образивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити причину прохання чи відмови.

Умійте слухати і не перебивати інших.

Умійте почати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання), та швидко реагувати на репліку співрозмовника, підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку, стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.

Використовуйте в спілкуванні етикетні слова. Стежте за культурою мовлення.

Користуючись наведеними правилами, проведіть у парах (ролі директора школи і учня-одинадцятикласника) офіційний діалог-обмін думками за темою «Мій життєвий вибір». Розмову про свої плани й наміри щодо підготовки до майбутньої професії запишіть.

Завдання №7 Творче завдання. Працюючи парами, складіть діалог-обговорення за самостійно обраною темою.

Завдання №8 Творче списування.Доповніть визначення.

Діалогічне спілкування здійснюється в… (усній) формі під час безпосереднього контакту… (співрозмовників), висловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діалогічному спілкуванні, і… (говорить), і… (слухає). Висловлювання співрозмовника, що бере участь у… (діалозі), називається… (реплікою).

Завдання №9 Складання сенкану.Сенкан «Діалог».

 

Практическая работа №2

Тема: «Переказ із творчим завданням».

Мета: удосконалювати тексто-творчі уміння та навички учнів, розвивати логічне та образне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, навчати висловлювати власне розуміння порушеної в тексті проблеми.

Завдвння №1

 З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику. Пояснити значення слів ескіз (попередній начерк картини), етюд (твір допоміжного характеру, виконаний із натури в процесі роботи над картиною); гру слів у Божій росі — у річці Росі;

 Визначення теми та головної думки тексту.

 Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 Завдвння №2

Самостійне складання плану тексту.

Завдвння №3 Написати докладний переказ, завершивши його роздумами про вплив мистецтва на суспільне життя.

Текст переказу.

КВІТНИКАРКА

Тихого літнього вечора подружжя Пимоненків поверталося з театру. Йшли Хрещатиком, мовчали, переживаючи щойно побачену драму. Ще звучав у вухах голос незрівнянної Марії Заньковецької...

На розі Хрещатика й Прорізної увагу художника привернула зграйка жінок і дівчат, яких проганяв дебелий городовий. Це були квітникарки. Хрещатик — найлюдяніше місце, товар тут можна збути швидко й вигідно. Та блюститель порядку тут як тут. Не даси відкупного — прожене.

Художникові захотілося зробити дружині приємне. Він рушив до стрункої дівчини з кошиком, яку чомусь обминув городовий.

— Звідки квіти?

— З Росі, милий пане. Вночі в Божій росі купалися, вранці водою з Росі вмивалися. Такі гарні, що продавати жаль, але ж треба...

Напевне, цю «рекламну» фразу дівчина перейняла у досвідчених торговок, та ще не дуже до неї звикла — голос злегка тремтів.

Пимоненко вдивлявся в обличчя дівчини. В очах була надія. Художник зробив вигляд, ніби хоче пройти мимо — у погляді квітникарки промайнуло розчарування. Постать дівчини враз зів’яла, як скошена ромашка. Бідолашне дівча, мабуть, вперше зіткнулося з цим чужим, жорстоким і ворожим їй світом... Купивши букет чорнобривців, художник наздогнав дружину.

Удома Пимоненко щось довго шукав у шафі, нарешті витяг кілька запилених папок з ескізами та етюдами. Уважно переглянув пожовклі аркуші. Покликавши дружину, простягнув їй одну з робіт. Це був зроблений десять років тому ескіз до «Київської квітникарки». Намальована на аркуші красуня безжурно всміхалася. На її обличчі не було тривоги, як в тієї, що побачив сьогодні. Не було розгубленості, страху перед чужим їй містом.

...У будинку давно погасли вікна. Спить родина. Не спиться лише художникові. Букет подарованих дружині чорнобривців пахне гостро, ніби хоче нагадати про себе. На столі — ескіз до «Квітникарки»...

Миколу Пимоненка називали співцем українського села. Він справді багато праці віддав селу, та останнім часом його потягло на міську тему. Київські вулиці, міські дітлахи, а оце недавно написав своїх стареньких сусідів. Колоритні діди, до всього їм діло, жодної новини не пропустять. Як, художник не читав учорашнього «Киевлянина»? Хтось намагався підпалити міст. А якась одеська банда вивозить дівчат у Туреччину і там продає у гареми... Є про що дідам погомоніти.

Картину Пимоненко назвав «Нарада». Хотів заплатити старим за позування — образились: «Малюйте, скільки хочете, аби балакати не заважали!»

Минув тиждень. Квітникарка забулася за повсякденними клопотами. Старі ескізи знову опинилися в шафі.

Якось, повертаючись з родинного свята знайомих, художник опинився на Хрещатику. На розі, де колись стояла квітникарка, нікого не було. Під стіною будинку Пимоненко помітив кілька присохлих стеблин і скручених сухих листочків...

Художник прямував Хрещатиком. Несподівано він здригнувся і внутрішньо напружився: жіноча постать під ліхтарем здалася йому знайомою. Підійшов ближче і полегшено зітхнув: помилився.

— Мені потрібна натурниця,— мовив Пимоненко і, зустрівшись із здивованим поглядом дівчини, пояснив: — Я художник і пропоную вам іншу роботу. Будете позувати, а тоді щось придумаємо. (440 слів)

(За Б. Чіпом та О. Оганесяном)

Орієнтовний план

І. На вечірньому Хрещатику.

1. Городовий проганяє квітникарок,

2. Захотілося зробити дружині приємне.

3. «Звідки квіти?»

4. Бідолашне дівча!

II. Над старими ескізами.

1. Намальована десять років тому красуня.

2. Останнім часом художника вабили міські теми.

3. Колоритні діди на картині «Нарада».

III. Знову вечірній Хрещатик.

1. Квітникарки не було.

2. Жіноча постать видалась знайомою.

3. «Мені потрібна натурниця».

 

Практическая работа №3

Тема: «Виступ публіцистичного характеру».

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про публічний виступ, ознайомити з прийомами встановлення й збереження контакту з аудиторією; розвивати павички публічного виступу, читання мовчки, мовленнєво-комунікативні вміння конспектування висловлювань, що сприймаються на слух, логічне мислення, уміння працювати в групі, збагачувати словниковий запас; виховувати самостійність, повагу до рідної мови, її краси та багатства.

Завдвння №1 Мозковий штурм

Як ви вважаєте, від чого залежить успіх виступу на семінарах, зборах?

(відповісти на це запитання, заповнивши схему)

 

Вiдповiдь (уміння підготувати промову, вільно триматися перед публікою, бездоганно володіти голосом, жестом і мімікою і безпомилково реагувати на поведінку аудиторії — такі об’єктивні вимоги до того, хто прагне зробити бажаний вплив на слухачів).

Завдвння №2 Робота в групах

Група 1

• 3 яких частин повинен складатися виступ? Охарактеризуйте зміст коленої з них.

Група 2

• Які існують способи виступу? У чому переваги вільного викладення доповіді, без читання написаного та заучування напам’ять?

Група З

• Яких етичних норм і принципів потрібно дотримувати під час виступу?

Група 4

• Яку роль відіграють паузи в публічному мовленні?

Група 5

• Сформулюйте поради для тих, хто після виступу на конференції буде відповідати на запитання.

Вiдповiдь (виступ повинен складатися з трьох частин: вступ (10-15%), основна частина (60-65%), висновок (20-30%). У вступі часто формулюють не тільки тему, але й стрижневу ідею. Основна частина — проблемний виклад, усебічне обґрунтування основної тези. У висновку можна повторити основну ідею, повторити до головних моментів.

Читання написаного тексту як спосіб виступу є неефективним, а запам’ятовування прив’язує оратора до тексту, сковує його думки. Найбільш ефективний спосіб — вільне викладення, коли промовець тільки заглядає в конспект.

Виступ на публіці завжди підпорядкований певним етичним принципам: дружелюбність, терпимість, тактовність, толерантність.

Фрази у виступі не повинні бути довгими. Слова звучать переконливіше після коротких пауз. Після довгих висновків теж необхідно робити паузу.

Під час відповідей на запитання слід дотримувати таких правил: 1. Робити паузу після питання. 2. Правила етикету вимагають висловлення подяки за поставлене запитання, за цікавість, що проявив співрозмовник до вашого виступу. 3. Складне запитання бажано розділяти на складові частини. 4. Якщо запитання поставлено пе досить зрозуміло, можна просити повторити його або уточнити, що саме цікавить співрозмовника. 5. Відповідати дружелюбно, з повагою до того, хто поставив запитання.

Перевірка роботи груп

• Конспектування висловлювань, що роблять представники кожної групи.

Читання мовчки

• Прочитайте текст, зробіть виписки з теми «Ораторські прийоми збереження уваги аудиторії».

Усне спілкування поділяють на публічне і приватне. Особливим різновидом усного спілкування є публічний виступ. Одна з головних умов успішності доповіді — вміння доповідача встановлювати та зберігати контакт із аудиторією.

Контакт із аудиторією необхідний для привертання уваги слухачів, для того, щоб мовлення сприймалося легко і з інтересом і щоб виливати на слухачів (для цього ми, власне, і говоримо!).

Контакт із аудиторією починається з паузи (перед початком виступу, поки люди не зосередилися). Помилка оратора: спиняти аудиторію, потребувати тиші, робити зауваження тим, хто спізнився.

Одним із важливих складників є вміння оратора встановити зоровий контакт із аудиторією. Зоровий контакт — це не лише спосіб зв’язку з аудиторією з метою донести до неї необхідну інформацію, але й спосіб отримати зворотний зв’язок від аудиторії — наскільки аудиторія зрозуміла сказане (можливо, необхідно щось повторити).

Якою б цікавою не була тема, увага аудиторії з часом розсіюється. Її необхідно підтримувати за допомогою таких ораторських прийомів:

1) прийом запитання — відповіді. Оратор ставить запитання і сам дає відповідь, висуває можливі сумніви і заперечення, з’ясовує їх і приходить до загального висновку;

2) перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє залучати до процесу обговорення окремих учасників, активізувати тим самим їхній інтерес;

3) прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, яка вимагає питання «Чому?», що стимулює їхню пізнавальну активність;

4) прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію робити припущення, розмірковувати;

5) показ практичної значимості інформації;

6) використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію;

7) короткий відступ від теми дає можливість слухачам «відпочити»;

8) уповільнення темну з поступовим пониженням сили голосу сприяє привертанню уваги до головних моментів виступу (прийом «тихий голос»);

9) прийом градації — наростання змістового та емоційного значення слова. Градація дозволяє посилити, додати емоційної виразності фразі, сформульованій думці.

Важливий критерій оцінки того, хто виступає перед аудиторією — техніка мови. Її складові:

1) дикція (лат. diction — «вимова») — це вимова звуків. Існує ціла низка спеціальних вправ, які формують чітку дикцію (проголошення в різному темпі скоромовок, а також спеціальної техніки дихання);

2) темп (від лат. terhpus — «час») — це швидкість нашої мови, той час, за який ми вимовляємо текст. Нормальний теми української мови — 120 слів за хвилину. (Це означає, що одна сторінка комп’ютерного тексту, який надруковано через 1,5 інтервали, повинна читатися за 2-2,5 хвилини);

3) тембр — додаткове артикуляційно-акустичне забарвлення голосу, його колорит. За тембром голосу встановлюється його тип: бас, баритон, тенор, сопрано, колоратурне сопрано тощо.

Тип голосу може бути загальним, але в кожної людини свій тембр, свій тембровий відтінок;

4) інтонація (від лат. intonare — «голосно вимовляти») — важливий змістовно роздільний засіб мови.

Майстерність оратора проявляється в посиленні впливу жесту, міміки. Від значимих жестів, що сприяють успіху мови, необхідно відрізняти беззмістовні, механічні (крутити головою, поправляти волосся, одяг, крутити ручку тощо). Стверджують, що вдалий і найдосконаліший жест той, який не помічають слухачі, тобто який органічно зливається зі змістом мови.

Основною ознакою почуттів того, хто говорить, є вираз обличчя. Міміка оратора стимулює емоції аудиторії, вона здатна передати гаму переживань: радість і жаль, сумнів, іронію, рішучість. Вираз обличчя повинен відповідати характеру мови. Обличчя і весь зовнішній вигляд промовця повинні виражати доброзичливе і навіть приязне ставлення. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих (За Г. Баран, 498 слів).

Завдання№3 Ділова гра. Організуйте уявну конференцію з теми «Моє майбутнє залежить від вибору професії». Підібрати цитати, крилаті вирази, прислів’я про важливість вибору професії.

 

Практическая работа №4

Тема: «Твi