Конспект урока "Народ скаже - як зав’яже."

Тема уроку: Народ скаже - як зав’яже.

Узагальнення й систематизація вивченого про усну народну

творчість.

Тип уроку: узагальнення й систематизація вивченого.

Мета уроку: повторити з п’ятикласниками вивчене про усну народну творчість; ознайомити дітей із звичаями і традиціями українців; розвивати творчі здібності учнів; прищеплювати любов до українського народного слова.

Обладнання: вишитий рушник, оберіг (із колосків ячменю); записи на дошці.

Хід уроку.

Кабінет святково прикрашений: на столі - рушник, глечик із пшеничними колосками, оберіг; на дошці записана назва уроку-гри "Народ скаже - як зав’яже".

I Слово вчителя.

Усна народна творчість українців заслуговує на особливу увагу, бо саме народ не дав загинути співучій, милозвучній українській мові. І завдяки творчості простих людей ми маємо змогу сьогодні насолодитися гнучким, влучним, солов’їним, калиновим українським словом.

Зараз ми повторимо майже всі жанри усної народної творчості, про які дізналися на попередніх уроках.

ІІ Узагальнення й систематизація вивченого.

1. Поділ учнів на команди. Кожна команда підбирає для себе назву, пов’язану з українськими символами "Віночок", "Хрещатий барвінок", "Калина".

2. Гра.

Почнемо з того, що прославило українців у всьому світі - з пісні. Пісня - найцінніший скарб усної народної творчості. Пригадаємо, що нам відомо про пісню.

- Який твір називають піснею? (Невеликий віршований твір, що співається).

Учень розказує народну легенду про Україну.

Україна

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, Польщі - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики.

Обдарувавши усіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута в вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Бог.

- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж.

Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Конкурси:

а) "Хто більше". Учні називають відомі їм українські пісні. За кожну названу пісню команда отримує 1 бал;

б) виконання української пісні (5 балів);

в) доспівати пісню.

- Ой єсть в лісі калина (2 р.)

Калина, калина

(Комарики-дзюбрики)

- Несе Галя воду,

Коромисло гнеться.

(За нею Іванко,

Як барвінок в’ється.)

Тепер послухаємо, як артисти виконують жартівливу народну пісню "Ой під вишнею, під черешнею..."

3. - Пригадайте, що вам мама розказувала перед сном, коли ви були зовсім маленькі?

- Казку.

- Дайте визначення казки.

- Казка - це народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події. Казки бувають фантастичні, побутові і про тварин.

Конкурси:

а) З якої казки ці слова?

- Івасику, Телесику, приплинь, приплинь до бережка,

Дам тобі їсти й пити

Ще й хороше походити.

("Івасик-Телесик")

- Битий - небитого везе,

Битий- небитого везе

("Лисичка-сестричка та Вовк-

Панібрат»)

- На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці, нехай вона посадить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо. ("Мудра дівчина").

- А хто- хто в цій рукавичці? - Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик- побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

Та я вовчик-братик. Пустіть і мене.

("Рукавичка")

- Не їж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісню заспіваю. - Ану, якої?

- Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

("Колобок")

В одного чоловіка був Кіт такий старий, що вже й не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс. Думає: "Навіщо він мені здався? Тільки дурно буду годувати. Нехай лучче в лісі ходить.Покинув його, а сам поїхав. Коли це приходить до кота лисичка та й питає: "Що ти таке?" А він каже: "Я пан Коцький".

("Пан Коцький").

- Жили собі дід та баба. І такі вони бідні - нічого не мають: що зароблять, те проїдять, та й нема. От баба й напалась на діда:

- Зроби та й зроби мені, діду, солом’яного бичка і осмоли його смолою.

("Солом’яний бичок")

- Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету, -

Тут тобі й смерть!

("Коза-Дереза")

- А дівчина їм відказує:

- Не полечу я з вами:

Як я була в лужку,

Виломила ніжку,

А ви полинули, мене покинули!

("Кривенька качечка")

- Ну, що, дядьку, ти казав, що кривдою лучче жити, ніж правдою. Отже, ні!

Ти тільки купець, а я король, правда кривду переживала.

("Про Правду і Кривду")

б) До дошки виходять по одному гравцю з кожної команди і малюють ілюстрації до казки. Команда-противник відгадує: до якої казки намальована ілюстрація. 5 балів отримує команда художника. Прислів’я та приказки.

- Скажіть, чим відрізняється прислів’я від приказки. (Кожне прислів’я дає якусь пораду, застерігає від помилок, висловлює якесь повчання. У приказці повчання немає, у ній стисло і влучно визначається якесь явище життя.

а) Команди отримують завдання: написати твір-мініатюру "Зробив діло - гуляй сміло!"

б) Із поданих на дошці приказок дібрати тотожні змістом з такими висловами: говорить гарно; говорить швидко; говорить категорично; говорить невиразно; говорить недоладну; говорить гучно; говорить щось несерйозне; пустословить. Приказки.

Сказав, як зав’язав; говорить, як шовком шиє; говорить, як горохом сипле; говорить, мов онучу мне; сказав, як з воза ляпнув; говорить, як у порожню бочку; з пустого в порожнє переливає; теревені править. Загадка.

Що називаємо загадкою?

(Невеликий твір, у якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід назвати).

Діти відгадують загадки.

Загадки-жарти.

Що треба для обіду? (Ложку).

Якою косою не можна косити? (Дівочою).

Що за трава, що й сліпий знає? (Кропива).

Що тепліше одного кожуха? (Два кожухи).

Де вода стоїть стовпом? (У склянці).

Коли дурень розумний? (Коли мовчить).

Що дістане зубами потилицю? (Гребінець).

Явища природи.

Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить; треба стати розгадати, що тим коням їсти дати (Грім).

У вечері вмирає, а зранку оживає (День).

Їхав пан, у воду впав, сам не замочився, а води побільшало (Дощ).

Навкруги вода, а з питвом біда (Море).

Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитись не дозволяє (Сонце).

Рослини.

Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає (Цибуля).

З води росте, на воді сидить, у воду дивиться (Лілея).

І не дівка, а червоні стрічки носить (Калина).

По краях гладенький, а всередині солоденький (Кавун).

Про матеріальне життя людини.

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький.

Чимсь смачним напхався

В окропі купався,

У дірку впав, - і пропав (Вареник).

Не їсть і не п’є, а ходить і б’є (Годинник).

Хто завжди правду каже (Дзеркало).

Фізична природа людини.

Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце).

Прийшла біда - тече вода (Сльози).

Не золоте, а й найдорожче (Життя).

Скоромовки.

Конкурс на краще проговорювання скоромовок.

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже!

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

- Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я!

Росте липа біля Пилипа,

Пилип біля липи очима глипа.

Дрова рубали два дроворуби.

IV. Підсумок уроку.

Визначається команда-переможець. Діти пригадують усі етапи уроку, визначають, який із них найбільше сподобався.