Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Конспекты / Конспект урока по истории Отечества: Украинско-московское межгосударственное соглашение 1654 года(8 класс)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Конспект урока по истории Отечества: Украинско-московское межгосударственное соглашение 1654 года(8 класс)

библиотека
материалов

Українсько-московська міждержавна угода 1654 року

Мета. Визначити та ознайомитися зі змістом, історичним значенням підписання українсько-московської міждержавної угоди 1654 року.

Викликати в учнів зацікавленість до події 1654 року у Переяславі та розвивати вміння аналізувати історичні факти, джерела, давати власну оцінку подіям; розвивати навички самостійної роботи.

Виховувати в учнів навички позитивного вирішення суперечливих питань, розуміння тогочасної ситуації з позицій сучасності, толерантне ставлення до думок і позицій інших.

Основні поняття та терміни. Автономія, протекторат.

Обладнання. Настінна карта, підручник, ілюстрований матеріал, пам’ятка, Березневі статті.

Тип уроку. Прес-конференція.

Компетентності. Хронологічна, комунікативна, просторова, інформаційна, аксіологічна, логічна.

Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:

  • пояснювати та аналізувати основні положення українсько-московського міждержавного договору 1654 року;

  • розкривати основну суть Березневих статей та їх значення для подальшої долі Гетьманщини;

  • удосконалювати навички аналізу й порівняння історичних подій, документів, фактів;

  • виражати власну думку щодо українсько-московської міждержавної угоди 1654 року;

  • удосконалювати навички роботи з картою.

Структура уроку

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Вивчення нового матеріалу.

а). Українсько-московський міждержавний договір 1654 р.

б). Березневі статті, їх суть та історичне значення.

в). Вплив українсько-московського міждержавного договору 1654року на подальший розвиток Гетьманщини.

Хід уроку

Організація класу

Учитель. Добрий день. Вітаю вас у студії « Міжнародна панорама». Сьогодні ми розглянемо з вами та спробуємо відповісти на проблемні питання важливої теми: « Українсько-московська міждержавна угода 1654 року»(запис теми на дошці).

Проблемні питання.

- Чи необхідне було укладення українсько-московської міждержавної угоди 1654 року Україні і яке значення мала ця угода для подальшого розвитку Гетьманщини?

- В чому суть Березневих статей та їх історичне значення?

- Як ви вважаєте, чи потрібний сьогодні союз України з Росією?

Я хочу представити учасників нашої зустрічі: це— історики, політологи, представники Центру політичних та соціологічних досліджень, журналісти та кореспонденти відомих українських засобів масової інформації, а також гості нашої студії.

Обговорювати, аналізувати історичні події, факти ми будемо у ході роботи прес-конференції. Також ми з вами розглянемо та ознайо-мимося зі змістом та історичним значенням підписання української міждержавної угоди 1654 року, розкриємо основну суть Березневих статей та їх значення для подальшої долі Гетьманщини; будемо удосконалювати навички аналізу і порівняння історичних подій, фактів, виробляти власний стиль мислення та аргументації, вміння уважно слухати своїх товаришів, виступати та переконувати їх в істинності власної позиції.

Щоб зрозуміти, про що ми будемо говорити, свою роботу почнемо з бліц-питань.

Бліц-питання до теми. Актуалізація опорних знань.

  • Що таке Національно-визвольна війна українського народу середини Х VII ст.?

  • Назвіть декілька подій, дат, історичних особистостей або історико - географічних об’єктів, пов’язаних з темою Національно-визвольної війни( учні називають дати, згадують події, мету та задачі Національно-визвольної війни).

Учитель. Дякую за цікаві відповіді і бачу, що у журналістів уже зявилися питання.

1Журналіст. Скажіть, будь ласка, які події передували укладенню українсько-московської міждержавної угоди?

1Історик. Як ви пам’ятаєте, шановний, у 1648 році в українських землях розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування. Протягом 1648-1654 рр. була утворена українська козацька держава—Гетьманщина, проведено видатні битви: при Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями, Берестечком, що дало можливість сформувати боєздатне козацьке військо. І протягом цих років Богдан Хмельницький у боротьбі з Польщею шукав надійного союзника. Він здійснював активну зовнішню політику у пошуках держави-протектора(покровителя). І в роки війни Богдан Хмельницький вів переговори про можливість прийняття Української гетьманської держави під протекцію турецького султана або московського царя.

1Політолог. У свою чергу я хочу додати, що кримський хан був ненадійним союзником. Згадайте битви під Берестечком, Жванецьку облогу, коли ординці залишили поле битви або починали переговори з поляками.

2 Історик. Зважаючи на ненадійність кримського хана та ту- рецького султана, Богдан Хмельницький неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя.

1 Архівіст. Дозвольте надати інформацію з архіву. З серпня 1651 до травня 1653р. в Москві майже безперервно працю-вали українські посольства, які за наказом гетьмана вели пе-реговори щодо згоди на прийняття Гетьманщини під «госуда-реву руку».

2 Архівіст. Я продовжу, що вже 1 жовтня 1653 на скликаному в Москві Земському соборі було ухвалене рішення: «Військо За-порозьке з містами і з землями прийняти під государеву висо-ку руку» та про оголошення війни Речі Посполитій. Для реалі-зації цього рішення до Гетьманщини вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним

Учитель. Такі події відбувалися напередодні укладення укра-їнсько-московської міждержавної угоди 1654р.

Наступне питання.

2Журналіст. А чому саме під протекторат, тобто покровитель-ство, московської держави бажав йти гетьман?(поняття «протекторат» заноситься у зошит і йому дається визначення; повторюється і запам ятовується учнями).

3 Історик. Тут вже говорилося, що ординці були ненадійними союзниками у боротьбі з Польщею, по-перше. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії, а українці вважали себе разом з московітами приналежними до одного православного народу. Тому й очі-кували від братів по вірі допомоги у війні проти католицької Польщі.

4 Історик. Я хочу доповнити. Не забувайте, шановні, що розпочавши війну з Річчю Посполитою, Б. Хмельницький розу-мів необхідність підтримання добрих відносин із Московсь-кою державою, адже, якщо б московіти виступили союзника-ми Польщі у боротьбі з українцями, то для українців це мало б катастрофічні наслідки. Таким чином, тільки Московська держава могла бути сильним, надійним і справедливим союзником українців у їх боротьбі з Польщею.

2 Політолог. Я вважаю, тільки Московська держава могла бути сильним, надійним і справедливим союзником українців у їх боротьбі з Польщею.

3 Журналіст. Так що ж сталося 8 січня 1654 року у Переяславі?

3 Архівіст. 8 січня 1654 року в Переяславі для вирішення питання про прийняття протекції московського царя було скликано військову раду. В ній брали участь старшина і пред-ставники всіх полків. Рада вислухала промову гетьмана та підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірно-го московського брата.

1 Архівіст. Дуже яскраво події Переяславської ради зображено на картині художника Дерегуса «Переяславська рада». З великою шаною та повагою до одновірного московського царя промовляє Б. Хмельницький, з великою увагою слухає його козацька старшина; дехто вже бажає присягати на вірність московському царю. Але є й такі, хто з недовірою сприймає палкий виступ гетьмана та пропозицію протекції Московської держави.

4 Архівіст. А я хочу представити вам роботу ще одного художника—О. Хмельницького «Навіки разом». На картині зображено Успенську соборну церкву Переяслава. Тут зібралися козаки, міщани, простий люд, який разом з московськими послами радіють такій великій події: прийняття московським одновірним царем у покровительство народ український. Люди щиро радіють, уважно слухають промову гетьмана та виражають свою велику вдячність православному народу руському. «Навіки разом,-- летить площею,-- навіки разом народ український з народом руським у біді, радості, у славних битвах та перемогах».

3 Політолог. Тут було сказано, що дехто з недовірою поставив-ся до подій на площі. До речі, це козацька старшина, вище православне духовенство, які відмовлялися або з «великою неохотою» приймали присягу, побоюючись обмеження своїх прав. Серед козацької старшини відмовлялися присягати І. Бо-гун, І. Сірко та деякі інші. Після Ради у Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де за їхніми даними присягу на вірність московському царю склали 127338 осіб.

4 Політолог. Таким чином, 8 січня 1654 року у Переяславі ста-лася важлива подія, яка вплинула на подальшу долю україн-ського народу та козацької держави: здійснилося політико-правове оформлення протекції російського царя над Україн-ською державою.

Учитель. Увага, шановні, працюючи над питанням, що ж сталося у Переяславі 8 січня 1654 року, ми підійшли до першо-го проблемного питання(всі проблемні питання записані на дошці та переносяться у зошит). Тож, маючи необхідну валізу знань, спробуємо відповісти на нього. ( учні висловлюють свої думки щодо необхідності укладення українсько-московської міждержавної угоди та її значення для подальшого розвитку Гетьманщини).

Учитель. У наших журналістів виникли ще питання. Прошу.

4 Журналіст. Для чіткого встановлення головних умов царської протекції над Україною необхідний був документ. Як називав-ся цей документ, в чому полягали його суть та історичне значення?

5 Історик. Так, дійсно, необхідно було чітко встановити головні умови царської протекції над Україною. Ці умови з 11 статей були оприлюднені у березні 1654 року і отримали назву «Бе-резневих статей».

1 Історик. Історичний документ « Березневі статті 1654 року» перед вами, давайте його проаналізуємо (учні знайомляться з документом, аналізують його). Таким чином, Гетьманщина як держава зберігала свої території, основи державного і політич-ного устрою, станові права та привілеї населення. Але були й обмеження державного суверенітету. І, найголовніше, Україна отримала статус автономії (поняття заноситься у зошит, йому дається визначення) з широкими повноваженнями у складі Російської держави і можливість за підтримки московського царя довести війну з Польщею до перемоги.

Учитель. Увага, шановні, зараз ми розглянули ще одне проблемне питання і прошу вас підвести підсумок.

3 Історик. На Переяславській раді 1654 року у Переяславі відбулася чи не найголовніша подія того часу: була укладена українсько-московська міждержавна угода, яка юридично закріпила державний статус Гетьманщини; два східнослов янських народи проголосили гасло «Навіки разом» і відчули підтримку один одного.

Учитель. Тож, ви вважаєте, що укладення українсько-москов-ської угоди 1654 року у Переяславі було необхідною умовою, життєво важливим кроком України для подальшого її існуван-ня? (Так).

Учитель. А чи потрібен союз України з Росією сьогодні? Давай-те спробуємо відповісти на останнє проблемне питання нашої зустрічі.

3 Історик. Україна сьогодні—незалежна, самостійна держава; вона ні з ким не воює, але я вважаю, що союз з Росією нам необхідний і сьогодні, як багато років назад. Між державами встановлені добросусідські відносини, налагоджені економіч-ні стосунки, підтримується освітня, культурна співпраця двох братніх народів. Це необхідно для державного розвитку не лише Україні, а й Росії, я так думаю.

4 Історик. У України та Росії багато спільного і нам треба підтримувати те гарне і стабільне, що є між нашими держава-ми сьогодні, а не сваритися. Всі проблемні питання треба вирішувати за столом перемовин і приймати рішення, які не-обхідні як для України так і для Росії. Змогли ж у 1654 році наші прадіди прийняти покровительство московського царя, укласти «Березневі статті» і разом піднятися проти католиць-кої Польщі. Ось так і зараз, найближчого друга ніж Росія, годі шукати.

2 Політолог. Так, дружба з Росією Україні потрібна, але не треба забувати, що в України є ще європейські сусіди. І Україні, як на мій погляд, треба більше уваги приділяти співпраці з єв-ропейськими країнами: Францією, Німеччиною, Польщею інш.

1 Політолог. У Росії та України спільні корені, єдина віра, споріднена культура, багато спільного у розвитку державності і тільки Росія зможе зрозуміти і підтримати Україну у скрутні часи. Європейські держави не зможуть у повній мірі оцінити східнослов янський характер. Тож, я вважаю, що на сьогод-нішній день саме Росія може бути надійним союзником, партнером і другом України.

Центр політичних та соціологічних досліджень.

Готуючись до конференції, ми провели опитування кіровчан щодо їх відношення до Росії і чи необхідно Україні сьогодні орієнтуватися на Росію.

82 людини відповіли, що вони бажають, щоб дружба двох держав тільки укріплювалася; 17 осіб вважають, що Україні потрібно розвивати європейський напрямок; 11 опитаних від-повіли, що їм байдуже, у якому напрямку буде розвиватися і з ким буде дружити Україна.

Учитель. Ми розглянули останнє проблемне питання нашої конференції і давайте підведемо підсумки нашої роботи.

Бесіда за питаннями та аргументацією відповідей.

Учитель. Дякую за творчу співпрацю, до нових зустрічей у студії.

У курсі історії України 8-го класу однією з провідних тем є тема «Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.» Ця тема охоплює багато історичних подій, битв; містить інформацію про політичних, історичних осіб даного періоду; достатній хронологічний, документальний матеріал. Одним з найоб ємніших уроків теми є, на мій погляд, урок «Українсько-московська угода 1654року». Існують різноманітні погляди на взаємне « притягнення» двох народів, їх соціаль-них, політичних, національних, релігійних, історичних зв’ язків та відносин. Тож, необхідно розглянути ситуацію глибинно, виходячи з позицій ціннісних орієнтацій, якими керувалися у Московській державі та Українській козацькій державі; необхідно зрозуміти, як сучасники та учасники тих подій пояс-нювали для себе рішення прийняти підданство одновірного московського царя. Необхідно вчити учнів вирішувати супе- речливі питання толерантно, поважати думки інших, позитив- но оцінювати висловлювання своїх товаришів.


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 20.10.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров238
Номер материала ДВ-079967
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх