Инфоурок / История / Конспекты / Конспект урока по истории Украины на тему «Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.»

Конспект урока по истории Украины на тему «Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.»


Напоминаем, что в соответствии с профстандартом педагога (утверждён Приказом Минтруда России), если у Вас нет соответствующего преподаваемому предмету образования, то Вам необходимо пройти профессиональную переподготовку по профилю педагогической деятельности. Сделать это Вы можете дистанционно на сайте проекта "Инфоурок" и получить диплом с присвоением квалификации уже через 2 месяца!

Только сейчас действует СКИДКА 50% для всех педагогов на все 184 курса профессиональной переподготовки! Доступна рассрочка с первым взносом всего 10%, при этом цена курса не увеличивается из-за использования рассрочки!

ВЫБРАТЬ КУРС И ПОДАТЬ ЗАЯВКУ
библиотека
материалов

Тема. Повторення за темою «Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.»


І. Обрати одну правильну відповідь.

1. Позначте прізвище гетьмана, за якого було проведено «Генеральне слідство про маєтності».

А Д. Многогрішний;

Б  І. Самойлович;

В І. Мазепа;

Г  Д. Апостол.

2. Позначте прізвище кошового отамана Запорозької Січі, який разом із запорожцями підтримав гетьмана І. Мазепу під час походу Карла ХІІ.

А  К. Булавін;

Б  Г. Галаган;

В  К. Гордієнко;

Г  І. Сірко.

3. Позначте прізвище керівника гайдамацького повстання в Україні в 1734 р.

А  Братковський;

Б  Верлан;

В  Гонта;

Г  Довбуш.

4. Позначте рік створення І Малоросійської колегії.

А  1708 р.;

Б  1722 р.;

В  1764 р.;

Г  1775 р.

5. Позначте прізвище президента І Малоросійської колегії.

А  С. Вельямінов;

Б  О. Меншиков;

В  О. Шаховський;

Г  В. Голіцин.

6. Позначте, що собою являли Рішительні пункти (статті).

А  Угода між І. Мазепою та Карлом XII;

Б  зобов’язання, які взяв на себе І. Скоропадський на Глухівській раді;

В  договірні статті П. Полуботка й Петра І;

Г  договірні статті між Д. Апостолом і царським урядом.

7. Позначте один із заходів, здійснених гетьманом Д. Апостолом.

А Збільшення кількості російських полків;

Б  запровадження кодифікації документів;

В суди стали діяти за російськими законами;

Г відновлено збирання податків російськими представниками.

8. Позначте факт, що характеризує зміст Коломацьких статей.

А Гетьман отримав право на особисту варту;

Б  гетьман не мав права звільняти старшину без згоди царя;

В  гетьман отримав право укладати угоди з іноземними державами;

Г  гетьман заборонив шлюби між українцями та росіянами.

9. Позначте рік, коли відбулась Полтавська битва.

А  1707 р.;

Б  1708 р.;

В  1709 р.;

Г  1710 р.

10. Позначте ім’я  російської імператриці яка відновила гетьманство

в 1750 р.


А  Анна;

Б  Катерина;

В  Єлизавета;

Г  Софія.

11. Позначте правителя Російської держави, за часів якого вперше було прийнято указ про обмеження сфери вживання української мови.

А  Катерина І;

Б   Петро І;

В  Єлизавета Петрівна;

Г  Катерина II.

12. Позначте гетьмана, який підписав «Коломацькі статті».

А  Апостол;

Б  Мазепа;

В  Орлик;

Г  Полуботок.

13. Позначте, коли Київська митрополія була підпорядкована Московському патріархату.

А  1677 р.;

Б  1681 р.;

В  1686 р.;

Г  1691 р.

14. Позначте тип навчального закладу, де в другій половині XVII — першій половині XVIII ст. діти здобували початкову освіту.

А  Братські школи;

Б   церковно-приходські школи;

В  колегіуми;

Г   гімназії.

ІІ . Установити відповідність, утворивши логічні пари.

15. Установіть відповідність між прізвищами осіб та фактами з їхньої біографії.

А  П. Орлик

1   Керівник повстання на Правобережній Україні в 1702–1704 рр.;

Б   І. Скоропадський

2   обраний гетьманом у 1750 р.;

В  К. Розумовський

3   обраний гетьманом у 62 роки;

Г   С. Палій

4   автор «Пактів та Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького»;


5  український митрополит


16. Установіть відповідність між датами та подіями.

А  1709 р.

1  Прутський договір;

Б  1693 р.

2  царський указ про заборону друкування українських книжок;

В  1711 р.

3  Полтавська битва;

Г   1721 р.

4  зруйнування Батурина російськими військами;


5  повстання козаків на Запорожжі

IІІ . Установити хронологічну або логічну послідовність.

17. Розташуйте уривки з наведених текстів у хронологічній послідовності.

А  «У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами Україною правитиме гетьман із

генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді».

Б  «Усі одноголосно відповіли, що хочуть Мазепу. Після того, як на лавку став думний дяк і голосно прочитав текст присяги, на яку всі присягнули…»

В  «Ми стоїмо тепер між двома готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути… як допустити Царя Російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас».

Г  «Цар… наказав Меншикову негайно атакувати його (Мазепи) столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї та здобув її…»

Відповіді

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Г

В

Б

Б

А

Г

Б

Б

В

В

Б

Б

В

Б




15

16

17

А

4

3

4

Б

3

5

1

В

2

1

2

Г

1

2

3

 



Опубліковано Вікторія Сергіївна о 00:47Немає коментарів: hello_html_m7fb96fbe.png

Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest

Тема. Південна Україна та Запорозька Січ у другій половині ХVІІІ ст.


Мета: охарактеризувати становище Запорозької Січі в другій половині XVIII ст., визначити причини її ліквідації у 1775 р., а також розглянути процес заселення Південної України та приєднання Криму до Росії; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, працювати з історичними джерелами, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, узагальнення й порівняння, працювати з картою, давати характеристику історичному діячеві.

Основні поняття: «Нова Січ», «козацька республіка», «паланка», «зимівник», «Нова Сербія», «Слов’яносербія», «Дніпровська лінія», «Кримське ханство».

Обладнання: картки з документами, схемами, таблицями, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

характеризувати становище Нової Січі у другій половині XVIII ст.;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «Вольності Війська Запорозького», «Нова Січ», «Підпільненська Січ», «Задунайська Січ»;

оцінювати кошового отамана П. Калнишевського;

пояснювати причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі, визначати місце та історичне значення українського козацтва;

показувати на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок російсько-турецьких воєн другої половини XVIII cт., захоплення Росією Криму, ліквідації адміністративно-територіального устрою на території Вольностей Війська Запорозького;

розвинути вміння аналізувати та систематизувати матеріал, працювати з історичними джерелами, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, узагальнення й порівняння, працювати з картою, давати характеристику історичному діячеві.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Коли була заснована перша Запорозька Січ?

2. Як вона називалася? Де була розташована? Який вигляд мала?

3. Чи змінювала Запорозька Січ своє місце розташування? Чому?

4. Який адміністративний і політичний устрій вона мала?

5. Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

6. Яку роль відіграла Запорозька Січ в історії України?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). Як відомо, у 1709 р. за наказом Петра І була зруйнована Чортомлицька Січ.

1711 р. у нижній частині Дніпра заснована Олешківська Січ, куди повернулася більшість запорожців К. Гордієнка. Умови життя в Олешківській Січі для козаків були тяжкими, незважаючи на деякі права, надані ханом.

Козаки повинні були платити данину в ханську скарбницю, їх залучали до різних робіт, вони змушені були ходити в походи з ханським військом; їм заборонялося будувати фортеці, мати артилерію. Козаки стали просити дозволу в царського уряду повернутися в Україну.

Влітку 1733 р. уряд Анни Іоанівни видав офіційний дозвіл на повернення запорожців на батьківщину, тому що насувалася нова російськотурецька війна і Росія хотіла мати на своєму боці запорожців.

Так, у березні 1734 р., козаками була закладена Нова Січ на річці Підпільній (нині біля с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області), яка проіснувала до

1775 р.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота в групах

Клас ділиться на три групи, які працюють з текстом і схемою.

1-а група. Опрацьовує питання про суспільно-політичний устрій Нової Січі.

Запитання

1. Чи можна назвати Нову Січ козацькою республікою? Чому?

2. Чим суспільно-політичний устрій Нової Січі відрізнявся від попередніх Січей?

2-а група. Опрацьовує питання про господарство Нової Січі.

Запитання

1. Яким було господарство Нової Січі?

2. Пояснити нові терміни — паланка, зимівник, «сидні», «гречкосії».

3-а група — це група експертів, яка складається із 3–4 сильних учнів, що, опрацювавши текст та прослухавши відповіді першої та другої групи, мають визначити причини ліквідації Запорозької Січі. Завдання виконується методом «Мозковий штурм». Усі пропозиції учнів записуються на дошці.

Текст для опрацювання учнями

Запорожці Нової Січ прийняли царське підданство. Їх підпорядкували також і владі київського генерал-губернатора. За службу їм належало грошове жалування — щорічна плата 20 тис. карбованців та додаткові кошти на спорудження січових укріплень.

Запорозька територія називалася Вольностями Війська Запорозького. На сході вона сягала верхів’їв р. Самари та Кальміус, на заході — виходила до течії Південного Бугу в районі впадіння у нього р. Синюхи, на півночі — починалася від р. Орель та Тясмина, на півдні — межувала з володіннями ногайців.

Запорожці зберегли свій традиційний устрій. Нова Січ поділялася на 38 куренів. Як і раніше, її очолював кошовий отаман, діяла отаманія, скликалися козацькі ради.

Як фортеця Січ являла собою укріплення, що складалося із земляного валу довжиною по периметру 4 км і заввишки до 4 м. Зверху був вкопаний дубовий частокіл, стояли дерев’яні башти. Перед валом пролягав глибокий рів. Усередині Січі був майдан, який оточували козацькі житла — курені. Там була військова канцелярія, інші будівлі. Під фортецею розташовувалося торгово-ремісниче передмістя з численними торговельними ятками, кузнями, зброярнями, січовою школою, церквою, козацькими дворами.

Січ поділялася на адміністративно-територіальні округи — паланки, їх було вісім. Найзначнішими паланками на Правобережжі були Бугогардівська, Інгульська і Кодацька, а на Лівобережжі — Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська, Прогноїнська. Загальна чисельність населення запорозьких земель часів Нової Січі сягала 100 тисяч.

Адміністративними центрами паланок були укріплені містечка або слободи. У них розміщувалися гарнізон (гард), а також паланкова старшина: полковник, писар і осавул. Вона підпорядковувалася запорозькому Кошу і повністю від нього залежала.

У межах паланки тамтешня старшина мала адміністративну, військову і судову владу. Вона відала містечками і слободами, в яких мешкали селяни. Паланковій старшині підлягала також велика кількість зимівників, які являли собою великі хутірські господарства козаків і в яких хазяйнували одружені козаки. Таких господарств налічувалося 1600.

Робота з історичними документами

Документ 1. Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

«Господарство Калнишевського саме показувало, що в руках січовиків ці простори (дикий степ) можуть заселитися й загосподаритися. Коли ж бо правительству хотілося взяти сі краї в свої руки! А при тім, касуючи старий козацький устрій на Україні, не хотіло воно терпіти таке гніздо свобідного духу, як автономна січова громада... До того прийшла ще війна з Туреччиною, що вийшла, мовляв, зі своєвільного нападу запорожців на пограничне турецьке містечко Балту. В Коліївщині запорожці теж були сильно замішані; правительство російське помагало польським панам задавити се повстання і годилося йому приборкати й Січ, з котрої йшло гайдамацтво на польську Україну. З другого боку запорожці особливо докучали Новоросійській губернії, зганяючи осаджені там села та осаджуючи против них свої. Російське правительство рішило знищити Січ». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 426–427)

Документ 2. З Маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі

«Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорізька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.

...Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими:

1. ...Вони почали... надто далеко заходити своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе... не тільки ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, але й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті й інші здавна належали...

2. Внаслідок такого привласнення собі земель Новоросійської губернії вони насмілилися... заводити і будувати... свавільно власні зимівники...

5. Приймали до себе в козаки... не тільки утікачів, які вступали до козаків, але й людей жонатих і сімейних..., для того щоб собі підкорити і довести у себе власне хліборобство, в чому й досягли багато успіхів, бо селян, які займалися хліборобством, нараховується тепер на місцях колишнього запорозького володіння до 50 000 душ.

6. Нарешті, ті ж запорожці почали свавільно привласнювати землі, що здавна належали нашому Донському війську, непохитному в належній нам вірності... Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, зі

своїм власним несамовитим управлінням...»

Завдання

1. Порівняйте ці документи.

2. Чи однаково в них визначаються причини ліквідації Запорозької Січі?

3. Чому діяльність запорожців, про яку йдеться в документі, названо «злочинами і зрадою вірності і підданства»? Чи так це було насправді?

4. Які ж «злочини» здійснили козаки проти Російської імперії? Чим викликали гнів

Катерини ІІ?

5. Як ви вважаєте, чи можна причини ліквідації Запорозької Січі висловити однією фразою із Маніфесту? Чому?

6. На основі документів покажіть, як власне відбувався процес ліквідації Запорозької Січі.

Треба сказати, що питання про причини ліквідації Запорозької Січі досить складне навіть для сильних учнів, і їм знадобиться допомога вчителя. Учні повинні дійти висновку, що ці документи пояснюють факт ліквідації з різних точок зору, тому що вони виражають різні позиції: Маніфест Катерини ІІ — позицію Російської імперії, яка прагнула захопити й підкорити українські землі (через те названо запорожців у документі злочинцями), а у праці М. Грушевського виражено позицію українського народу, який протистояв цьому і прагнув відродити українську державність.

Причини ліквідації Запорозької Січі

Політика російського уряду на українських землях була спрямована на зміцнення абсолютизму, а Запорозька Січ з її вільностями була для цього перешкодою.

Царизм прагнув ліквідувати особливості самоврядування запорожців, бо воно суперечило політиці Росії.

Прагнення царизму остаточно придушити антифеодальну боротьбу народних мас (селяни-втікачі від кріпосного гніту мали підтримку запорожців, селилися на землях Запорозької Січі). Запорожці брали участь в антифеодальній боротьбі народних мас (гайдамацький рух, Коліївщина та ін.).

Зникла необхідність в допомозі запорожців після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774 рр.

Турки і татари вже не загрожували з півдня.

Зазіхання російських вельмож на найбагатші чорноземи Запорожжя та його природні багатства.

Рольова гра

Характеристика постаті Петра Калнишевського, останнього кошового отамана, вивчається шляхом опрацювання історичної довідки та української народної пісні, в якій звучить туга українського народу за славним «батьком Петром», за козацькими часами. Опрацювання тексту цієї пісні відбувається шляхом рольової гри, де одна частина учнів виконують роль українського народу, а друга — російської імператриці Катерини ІІ. Кожна група коментує цей вірш, виконуючи «свою роль».

Ти встань, батьку, ой встань, Петре, кличуть тебе люде –

Ой, як підеш на Вкраїну, по-прежньому буде.

Ой, піди ж ти до столиці прохати цариці,

Чи не вступить царство землі по перші границі?

Чи на верне степи й поля, всі клейноди наші?

«Ой, царице, наша мати, змилуйся над нами,

Оддай же нам наші землі з темними лугами!»

«Не на те ж я, запорожці, москаля заслала,

Ой, щоб твої луги й землі назад повертала!

Не на те я, запорожці, Січ зруйнувала,

Щоб назад вам степи й луги, й клейноди вертала!»

Текла річка із-під саду та й упала в кручі –

Заплакав же пан кошовий від цариці йдучи.

Текла річка невеличка, заросла лозами –

Заплакав же пан кошовий дрібними сльозами.

«Ой великий світ, цариця, і всім ти владаєш,

А вже ж ти нас, запорожців, з місця споміщаєш.

Та вже ж ти тих вражих панів та все награждаєш».

Та й летить крячок та на той бочок та, летячи, кряче –

Та усе військо запорозьке та на Кальниша плаче.

Та летить крячок та на той бочок — де взявся шуліка! –

Ой, не буде в Січі города отнині й до віка!



Общая информация

Номер материала: ДВ-142595


Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 60% скидки (только до конца зимы) при обучении на курсах профессиональной переподготовки (124 курса на выбор).

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG

Похожие материалы

Только до конца зимы! Скидка 60% для педагогов на ДИПЛОМЫ от Столичного учебного центра!

Курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации от 1 400 руб.
Для выбора курса воспользуйтесь удобным поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВЫ).

Московские документы для аттестации: KURSY.ORG


Вам будут интересны эти курсы:

Курс профессиональной переподготовки «История: теория и методика преподавания в образовательной организации»
Курс повышения квалификации «Анализ результатов образовательной деятельности в работе учителя истории»
Курс повышения квалификации «История и философия науки в условиях реализации ФГОС ВО»
Курс повышения квалификации «Основы духовно-нравственной культуры: история и теория русской культуры»
Курс повышения квалификации «Достижение эффективности в преподавании истории на основе осуществления положений историко-культурного стандарта»
Курс повышения квалификации «Изучение русской живописи второй половины XIX века на уроках МХК в свете ФГОС ООО»
Курс повышения квалификации «Моделирование современных уроков истории»
Курс повышения квалификации «Теория и методика преподавания основ философии в условиях реализации ФГОС»
Курс повышения квалификации «История и теория этики в условиях реализации ФГОС»
Курс повышения квалификации «Организация проектно-исследовательской деятельности в ходе изучения курсов истории в условиях реализации ФГОС»
Курс повышения квалификации «Развитие ИКТ-компетенции обучающихся в процессе организации проектной деятельности при изучении курсов истории»
Курс повышения квалификации «Электронные образовательные ресурсы в работе учителя истории в контексте реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «История и обществознание: теория и методика преподавания в образовательной организации»
Курс повышения квалификации «Философия и история образования в условиях реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Политология: теория и методика преподавания в образовательной организации»