УРОК З ПРИРОДОЗНАВСТВА
на тему:
Екскурсія в природу. Спостереження за природою взимку у лісі.
2 клас
К-Надеждинська ЗОШ І-ІІст
Балакірєва О.І.
Тема: Екскурсія в природу. Спостереження за природою взимку у лісі.
Урок – екскурсія до зимового лісу.
Мета: Систематизувати уявлення дітей про зиму, зимові явища, опади; помогати невимушено висловлюватися.Розвивати спостережливість, увагу.Виховувати інтерес до вивчення природи рідного краю, любов та бережливе ставлення до неї.
Обладнання: Годівнички, корм для птахів,лопата для розкопування снігу,вуличний термометр,лупа.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Діти шикуються біля дошки
.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні у нас урок незвичайний, тому що ми проведемо його не в класі, як завжди. Ми здійснимо подорож до зимового лісу. Разом ми маємо з’ясувати, які зміни відбулися в природі з приходом зими. Як змінилося життя у лісових мешканців і чому. Перед тим як вирушити до лісу, треба пригадати правила поведінки в природі. (Відповіді дітей).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.Поетична хвилинка
ПЕРШИЙ СНІГ
- Мамо,мамо,ти поглянь,
Як надворі біло!
Скільки тих метеликів
Раптом налетіло.
Ще такого не бувало!
Просто мене здивувало!
Щоб летіло ,коливало
Й не переставало!
- Ні ,це просто йде сніжок,
Та такий лопатий,
Крильцями тріпоче він,
Білий,пелехатий.
Бесіда
Яка пора року настала?
Назвіть зимові місяці.
Чим зима відрізняється від інших пір року?
Що ми можемо сказати про тривалість дня і ночі?
Діти, можливо хтось з вас знає вірш про зиму?
ІV. Робота над темою уроку
Гра – вправа «Додай слово»
От випав сніг. Яка обнова! Зима тоді така…(чудова).
Мороз у лід озера кута – зима, тоді всі кажуть,…(люта).
Вона буває і серйозна: суха і вітряна, й …(морозна).
А як насуне хмара сива, зима по – своєму…(красива).
Гілок під інеєм не видно, тоді вона, звичайно,…(срібна).
Синичка змерзла і голодна, бо видалась зима …(холодна).
Зима! Зима! Усякий знає, вона…(холодною буває).
Летять, кружляють, як пушинки легкі, білесенькі… (сніжинки).
Відгадування загадки.
Не борошно, а білий, не вата, а м’який,
Як дзеркало блискучий,- покриває гори – кучі,
Застеляє землю вкрай , щоб був кращий урожай.
Що це буде ? – Відгадай.
Розповідь з елементами бесіди
Білим килимом покрив сінг усю землю. Поля і лісові галявини зараз, як чисті сторінки великої книги. І хто не пройде тут, всяк розпишеться. Ось ми з вами уже залишили багато
своїх автографів зі свого взуття. Звірі більш лапками пишуть. Хто копитом, буває і носом, і хвостом. Птахи, так ті лапами, хвостом, а ще й крилом пишуть.
Подивіться уважно, хто залишив свої сліди?
Як живеться звірам зимою?
Які звірі мешкають у нашому лісі?
Дуже холодно зимою пташкам. Я бачу, що ви побудували годівнички і готові допомогти птахам у холодну зиму. (Учні розвішують годівнички і сиплять в них корм).
Хвилинка спостереження (спостереження проводяться в групах)
І група «Метеорологи» (складають опис погоди за даним планом)
План
стан неба,
висота Сонця,
температура повітря (вимірюють за допомогою термометра)
опади.
ІІ група «Дослідники рослин» (за корою дерев та гіллям визначають назви дерев,
знаходять на них бруньки,розкопують сніг та розглядають зимуючі трав’янисті
рослини,відповідають на питання: «Чи змінюють листя хвойні дерева?»)
ІІІ група «Дослідники тварин» (досліджують,які тварини ведуть активний спосіб
життя,чи літають комахи,чим харчуються птахи,як люди допомагають птахам
перезимувати)
ІV група «Народознавці» (пригадують зимові народні прикмети)
Відійдемо від годівничок, на мить затаїмо наш подих і подивимось до якої годівнички прилетить перша пташка.
,Гра «Продовж речення»
В нашому лісі ростуть дерева:…
Зимою вони стоять…
V. Обговорення результатів спостережень.
Підсумок екскурсії.
Під час перевірки спостережень учитель підкреслює,що у дерев ,кущів і трав’янистих рослин є бруньки,з яких на весні розвинуться листя і паростки.
- Чому зимою рослини не замерзають?
(Сніговий покрив захищає ,а рослини затримують здування снігу з поверхні землі)
Учитель пропонує учням « послухати ліс».Діти доходять висновку ,що взимку в лісі тихо,не чути щебетання птахів.
- Що потрібно пам’ятати людині , щоб наша Земля завжди була квітучою, родючою і багатою?
Учитель читає або розповідає казку.
Казка
Якось наприкінці осені, коли день уже став дуже коротенький, а ніч – довгою та холодною, надумала бабуся Зима піти однієї такої ночі на розвідини до людей, на землю та послухати, що про неї говорять, чи чекають на її прихід. Підійшла вона під віконце до хатини, де жили старенькі дідусь із бабусею, і чує:
– Ой, діду, вже й зимонька не за горами, принесе вона до нас сніги та морози, а так ще тепла хочеться. А може, забариться Зимонька й прийде до нас пізніше. Погрілись би ще трішки.
– Так, бабусю, так. Правду ти кажеш, але ж чи забариться вона?!
Сумно стало Зимі від тих слів, проте пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають. Чує, якась молодиця з матір’ю розмовляє:
– Ой, не треба ще нам холоду та Зимоньки. Ще дах у хаті не залатаний, холодно нам буде. От якби десь заблукала Зимонька, а то й зовсім не прийшла до нас...
Образилася бабуся Зима. „Чого ж так усі мене не хочуть бачити? Чи я комусь зло роблю? Снігом, немов ковдрою, землю вкриваю. Діточкам для санчат дорогу встеляю. Та коли так, то й не піду я на землю, нехай без мене живуть і красну Весну чекають. Я ще й Віхолі, Морозу та Сніговію скажу, щоби не йшли між люди.”
Так і зробила. От уже й час іти зимі на землю, а вона собі спить і нікуди не поспішає. Мороз, Сніговій та Віхола також відпочивають. Навіщо ж іти, коли їх не чекають?!
А на землі весело. Уже й би мала прийти Зима, а все її нема. Тепло людям, щасливі всі. Минув отак місяць, минув другий. Уже й Новий рік не за горами. Вже інше почали люди говорити.
– Як же це Новий рік – та без Діда Мороза, без Сніговія і Зимоньки зустрічати? Не годиться так. Та й поля вже давно треба вкрити білою ковдрою. Інакше озимина переростати почне, коли і надалі таке тепло буде. Пропаде наш урожай? Загине все. Напевно це ми її образили, коли не бажали її приходу. А вона почула й передумала до нас іти.
Забідкалися люди. І дахи вже полатали, і нагрілися, та й ялинки в хатинках у розкішне вбрання одягнули, до Нового Року готуючись, а Зими нема і нема.
А дітвора? Дітвора геть духом упала. Вже й наче зима, а ні тобі на саночках чи лижах покататися, ні ковзанки на ставку зробити чи снігову бабу зліпити, ні у сніжки погратися. Сумно навкруги, сіро. Та й намислила дітлашня у передноворічний вечір зібратися гуртом і піти на вигін, за село, щоби Зимоньку закликати. Так і зробили. Узяли санки, лижі, ковзани та й вийшли гуртом на гірку.
– Зимонько-Зимо, бабусю! – почали благати вони. – Пробач, якщо образили тебе! Прийди до нас з Дідом Морозом, Сніговієм та Віхолою! Сумно нам без тебе. Ось санки, ковзани, лижі, а кататися нам ніде.
Першим почув ці благання дідусь Мороз. Шкода йому стало маленьких діток та ще й у передноворічний вечір. Визирнув він на вигін і давай щипати дитячі носики та щічки.
– Ой, дивіться, дивіться! Мороз прийшов, почув нас. Дідусю Морозе, дякуємо тобі за те, що послухав нас. А ще передай бабусі Зимі, Сніговію та Віхолі, що ми дуже чекаємо на них. Он і земленька вже би відпочила під теплою сніговою ковдрою.
На ці слова ще сильніше Мороз ущипнув діток за носики, а вони раді та щасливі, побігли по домівках, знаючи, що тепер обов’язково зима прийде.
І справді, всю Новорічну ніч працювала бабуся Зима з дідусем та дітками - Сніговієм та Віхолою. А коли люди вранці прокинулися, то могли очей відвести від такої краси. Усе довкола було вкрите пухкою білою ковдрою, вікна у хатинках старанно вимережані дивовижними візерунками, які створив дідусь Мороз, а ставки скуті кригою. На деревах, наче мереживо, лежав блискучий іній. І все це на сонечку виблискувало та вигравало всіма барвами веселки.
– Дякуємо тобі, Зимонько! Пробач що не хотіли бачити тебе, – говорили люди.
А дітки веселилися та гралися біленьким сніжком. Хто на санчатах, хто на лижах чи ковзанах, а хто ліпив снігову бабу або грав у сніжки. Всі були раді, що Зимонька нарешті прийшла.
Бабуся Зима, дивлячись на ці веселощі, лише посміхалася.
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.