Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект урока по украинской литературе на тему: "Проблема добра і зла у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Конспект урока по украинской литературе на тему: "Проблема добра і зла у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

библиотека
материалов

Муниципальное общеобразовательное

учреждение «Школа-коллегиум»

г. Алушты









КОНСПЕКТ

урока по украинской

литературе в 10 классе









Подготовила учитель

украинского языка и

литературы

Селявкина Марта Михайловна









2015 г.



Тема: Проблема добра і зла у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»



Українська література

Мета:

Методична: Вміння проблемно – пошукового методу навчання.



Дидактична: Визначати жанр твору, коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх; висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні моралі та етику.



Виховна: Виховувати порядність, взаємоповагу, взаєморозуміння у родині, бажання боротися зі злом, очищати свою душу від злих думок, контролювати себе, самовиховуватися.



Тип уроку: Урок узагальнення й систематизація знань.



Методи та форми проведення уроку: Бесіда, коментар й інсценування епізодів повісті.



Міждисциплінарні зв’язки: Історія України. Етика. Релігієзнавство. Українська мова. Культурологія.



Технічні засоби навчання: комп’ютер, телебачення.



Методичні забезпечення: опорні конспекти, текст твору та перероблені уривки повісті на п’єсу.



Підготовка учнів до уроку: за кілька днів до уроку дається завдання переглянути тексти п’єси з твору «Кайдашева сім’я» та підучити їх, щоб можна було інсценувати.



Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності



Учитель. Сьогоднішню розмову я почну словами нашого великого пророка Тараса Шевченка:



Один у другого питає,

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І не дознавшись умираєм.

А покидаємо діла.



Справді, кожен із нас рано чи пізно становить перед собою питання: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина – добра чи зла?» Запитання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. Оточуючі ж оцінюють за вчинками: це добродій, а це – нікчемна, зла людина або ж злочинець.



«Як розпізнати зло? Чому воно існує? Як з ним боротися?» В усі часи осмислити це прагнули філософи і вчені, поети і прозаїки. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Та, на жаль, тільки в казках добро завжди перемагає зло, а в житті ми часто стаємо свідками розгулу зла. Нині воно не лише не зникло, а стало ще сильнішим і чинить справжній шабаш. То хто ж цьому винен? У чому причина такого становища? У злих силах космосу чи в людині?



Літературознавець Василь Пахаренко у книжці про Шевченка «Незбагненний апостол» пише: «Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро».

Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії та усної народної творчості, допомагає осягнути художня література.







ІІІ. «Мозковий штурм»

Пригадаймо найвиразніші моменти з повісті Івана Нечуй-Левицького «Кайдашева сім’я»:

  • Тема повісті - Проблематика

  • Ідея - Персонажі твору

  • Жанр - Власні думки про українську

ментальність



  • Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів про дівчат, визначити, який з них добрий, сердечнійший? Чому?



  • Хто був главою сім’ї? Чому? Добре це було чи погано?



  • Хто в цій сім’ї заробляв гроші? Чи можна було так зневажати годувальника сім’ї?



  • Коли і чому заплакала Мотря?



  • Проаналізуйте випадок, коли Карпо побив старого батька.



  • Пригадайте перше побачення Мелашки і Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.



  • Чи відчувала Мотря муки совісті, скалічивши свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?



  • Хто з героїв вам імпонує? Чим?



  • Кого ви осуджуєте? За що?



  • Вплив якого героя ви відчували на собі?



  • Чому зло панує в сучасному світі?



  • Що, на вашу думку, може перемогти зло?



  • Як позбутися зла, коли воно вже поселилося в душі?



  • Що треба робити, щоб його стало менше?



  • Сподіваюся, що ми зможемо довести: добро здатне перебороти зло!





ІV. Творча робота - інсценування уривків п’єси «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького.



Ведучий: «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького вміщує в свої рамки картини життя однієї селянської родини, зображує в хронологічній послідовності події, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок у сім’ї Омелька Кайдаша. Письменник показує, як внаслідок боротьби і сутичок за власність люди стають дріб’язковими, жалюгідними, жорстокими.

(відкриваються лаштунки) Ось і зараз сварка.



Мотря. Ти змія люта,а не свекруха! Буду я чортова дочка, коли не розіб’ю кочергою голови.



Кайдашиха. Хто? Ти? Мені? Своїй матері? Карпе! Чуєш, що твоя Мотрунька говорить на мене? То це ти таке говориш мені, своїй матері? Карпе, візьми вірьовку та повісь її зараз в сінях на бантині, бо як не повісиш, то я її сама смерть заподію.



Мотря. Карпе, візьми налигача та прив’яжи на три дні свою матір серед вигону коло стовпа, мов скажену собаку, нехай на неї три дні вся громада плює! Вона мене або отруїть, або зарубає.



Кайдашиха. Що ти кажеш? Щоб мене мій син. моя кров. Та прив’язував налигачем серед вигону на сміх людям? Ось я візьму мішка та напну тобі на голову, мов скаженій собаці, бо ти нас усіх покусаєш. Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця!



Мотря. Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обрала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана.



Кайдашиха. А чом же ти мене не кидала, коли тобі було в мене погано? Чом тебе чорти не понесли на Бесарабію або за границю?



Мотря. Овва, через таке паскудство та оце б тікала за границю! Тікай сама хоч під шум, під греблю! Ти злодюга, ти відьма!



Кайдашиха. Хто? Я? Відьма? Я злодюга? Ось тобі на (Дає дулю)



(Мотря тикає межи очей деркачем).



Кайдашиха. Ой лишенько! Виколола проклята зміюка мені око! В волость її розбишаку! В тюрму її.



Ведучий.

Перебули Кайдашенки зиму, і дві сім’ї почали потроху миритися. На Кайдашевій давній оселі повіяло миром. щоб не бігати кругом через ворота. Карпо й Лаврін зробили в дворі через тин перелаз.

Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу.

Але настала весна. Мелашка посадила огірки коло самого тину. Огірки зійшли, як зелене руно. Показалися ранні огірочки. Мотрин півень перескочив через тин та й давай вибирати Мелащині огірки, півень сокотав та скликав курей.

Стара Кайдашиха вийшла на город, угледіла таку шкоду та аж за голову вхопилася. Вона налапала під ногами палицю та й поперла нею на курей. Палиця влучила в півня; півень киркнув і потяг через тин перебиту ногу. Двоє курчат лягло на місці.

Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.



Мотря. Чи це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу?



Кайдашиха. А то ж хто? А як іще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм.



Мотря. То й заплатите! Хіба в нас волості нема? Карпе, чи ти бачиш, що то таке?



Карпо. А що? Півень ногу волочить – спокійно обізвався Карпо.



Мотря. Карпе, піди до матері і скажи їй, нехай вона другий раз не б’є моїх курей!



Карпо. Гм!



Мотря. Карпе, чи ти чуєш, чи тебе позакладало? (Карпо стояв і дивився на півня)



Мотря. Карпе, чи ти глухий, чи ти хочеш мене з світу зігнати? Піди та вилай свою матір.



Карпо. Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора. (Сказав дуже спокійно Карпо)



Мотря. Так, їй-Богу, Так! Оце добре! Мати вбила двоє курчат, перебила півневі ногу…



Карпо. Підсипай, підсипай перцю. (Посмішкувато сказав Карпо)



Мотря. Біжи, нехай Лаврін заплатить нам за півня! (Крикнула Мотря у вухо Карпу)



Карпо. Ану голосніше, бо не чую! Підкидай солі до перцю.



Мотря. Піди посип перцем своїй матері в носі та в роті (Верещала Мотря)

Карпо. Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила!



Ведучий.



Того вечора Лаврінів Кабанчик просунув рилом тин та й побіг у Мотрину картоплю. Як угледіла Мотря, як ухопить хворостину, як вперіщить кабанчика по спині! Кабанчик закувікав та й потяг по землі зад з двома ногами. Мотря вхопила його за ноги та й перекинула в Лаврінів двір.



Кайдашиха. А це хто перебив спину нашому кабанцеві?



Мотря. Я перебила. Хай не лазить у мій огород. Оце вам за мого півня і побігла до хати.



Кайдашиха. Лавріне, Мелашко, вся чесна громадо, збігайтеся сюди! Чи ви бачите, що наробила наша Мотруня?



Лаврін. Це вже Мотря і справді не знати, що виробляє.



Мотря. Чую, чую, як мене клянете. Оце вам за мого півня! За мої курчата!







Ведучий.



Того ж дня Карпо й Мотрю покликав їх кум у шинок на хрестини. На Карповому дворі стояла коняка, прив’язана до воза, і їла сіно. Карпові діти одв’язали коняку. Коняка на радощах хвицьнула задніми ногами та й скочила через тин у Лавринів город. Тин поліг на городину. Коняка пішла пастись на Лавринові буряки. Карпові діти зараз же побігли в шинок і розказали, що їх коняка у баби, зачинена в хліві.



Карпо. Мотря. (прибігли закихані) Як? Чи то можна? За свого паршивого кабана вони сміли взяти нашого коня? (кричала дорогою Мотря).



Карпо. Я їм покажу, що мій кінь не те, що їх півень (сердито)



Мотря. А на що мамо, зайняли нашу коняку?



Кайдашиха. Оце б я тягла твою дурну коняку через тин. А зайняла за те, щоб вона в наш город не скакала!



Мотря. Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли в свій хлів! Не святі ж прийшли з неба та одв’язали його!



Кайдашиха. Одчипись сатано, хто його одв’язав! То твої діти. Он глянь на тин! Це твій кінь звалив. Заплати три карбованці та оддай нашого кабана, тоді візьмеш свого коня (кричить)



Мотря. Як то? За свого невірного гнилого кабана ви взяли нашого коня? (репетувала, піднявши лице вгору)



Мелашка. То ваш кінь гнилий та червивий, а не наш кабан (кричала Мелашка із-за бабиних плечей)



Мотря. Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала!



Мелашка. Принеси лишень три карбованці, а ні, то піду у волость тебе позивати!



Мотря. Ще й вона піде у волость! Утри спочатку віскривого носа та тоді підеш у волость.



Кайдашиха. Не лайся, бо я тобі в очі плюну!



Ведучий.



Молодиці підняли ґвалт на все село. Їх лайка дзвеніла, як дзвони на дзвіниці, по всьому яру, доходила до діброви.



Чоловік. Та годі вам лаятись! Вас чути на все село.





Ведучий.



Минула зима. Знов настало літо. Золоте літо несло за собою нелад між Кайдашенками. Той нелад знову почався за грушу. Батько подарував Лавринові ту грушу. Та коли громада ділила між братами двір, до Карпової половини відійшла груша. Але доки груша не родила, доти й лиха не було. На біду того літа груша вродила та ще й дуже рясно. Таких солодких і здорових груш не було в цілому селі. Діти тільки того ждали. На дворі відбувалася колотнеча. Всі сварилися, лаяли. Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настав мир та й тиша.





V. Після закінчення п’єси учні займають свої місця за партами, а педагог пропонує виконати наступні вправи



1.Складіть «доміно», добираючи синоніми до слів «добро», «зло»

Наприклад:

а) добро – вірність, людяність, ввічливість…

б) зло – жорстокість, боягузтво, егоїзм…



2. Займи позицію (школярам пропонується вибрати одну із позицій, яка їм найближча, аргументувати)

Добро – це вірність

Добро – це доброта

Добро – це людяність

Добро – це …



VІ. Рефлексія

Учитель пропонує учням оцінити результати уроку:

  • Чи справдились ваші надії?

  • Що сподобалось, що не сподобалось?

  • Яких моральних висновків ми дійшли? Згадаємо питання, поставлені на початку уроку, й узагальнимо наші відповіді.

  1. Яка причина злих вчинків персонажів твору «Кайдашева сім’я»? (Зло, яке має багато облич: жадібність, егоїзм, помста…)

  2. А яке зло панує в сучасному житті? (Нічим не виправдана соціальна нерівність, що призводить до відчаю, заздрощів, які у свою чергу, породжуюсь злодіїв, убивць…)

  3. У чому, на вашу думку, причина зла? (У самій людині, в її життєвому виборі)

  4. Що може перемогти зло? (Зло переможе тільки добро, розум, справедливість…)

  5. Що треба робити, щоб зла стало менше? (Треба починати з себе, контролювати свої вчинки й поведінку і сміливо протистояти злу)





VІІ. Заключне слово вчителя

Якщо людина духовно досконала, то вона чиста, світла. Вона ніколи не піде на поганий вчинок. Недобрий вчинок нікуди не йде, а лишається на нашій душі, справляє на неї негативний вплив. А можна й уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.

Бажаю й вам, щоб ваші душі були завжди світлими й чистими, щоб зло не взяло вас у полон. Творіть добро – і світ стане кращим.



VІІІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум: «Хто я? Людина добра чи зла?»


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 04.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров358
Номер материала ДВ-306549
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх