Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект уроку на тему "Шевченко-художник" 9 клас

Конспект уроку на тему "Шевченко-художник" 9 клас

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Тема: Шевченко-художник

Мета:


  • Ознайомити учнів із живописним доробком Т.Г.Шевченка; розкрити значення живописної спадщини митця для розвитку українського живопису.

  • Формувати навички аналізу живописного твору, компаративного аналізу (поетичного й живописного твору), розвивати естетичні смаки учнів.

  • Виховувати інтерес до вітчизняного живопису.




Обладнання: презентація Power Point «Шевченко-художник», виставка поетичних творів Кобзаря, фільм «Тарас Шевченко».


Тип уроку: урок-екскурсія.


Хід уроку


Шевченко – це океан, цілий світ

з його бурями і грозами, з його сонцем і квітами.

В.Сосюра


Учитель:


Відомо, що поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Однак особливості кожного з цих видів мистецтва здавна цікавили теоретиків і шанувальників мистецтва, виливалися в дискусії про те, який з них є впливовішим, сильнішим. А відомий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що “малярство це німа поезія, а поезія промовисте малярство”. Не випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета зустрічається часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих натур, яким тісно в межах одного виду мистецтва.



Запрошуємо вас до зали «Зарубіжні поети-художники»

Екскурсовод № 1:

Досить часто світові генії пробували свої сили у рисуванні або малярстві, але співвідношення цих видів у їхній творчості далеко не однакові. До таких поетів можна віднести Гете, Лермонтова, Пушкіна. Але дуже рідко серед поетів зустрічаються такі, в котрих талант поета зрівноважений з талантом маляра або рисувальника. До таких поетів можна віднести у англійців Данте Габріеля Россеті, у поляків - Станіслава Виспянського.



Данте Габріель Россетті народився в дрібнобуржуазній інтелігентській сім’ї. Його батько, Габріель Россетті, карбонарій, що втік в 1821 році з Італії, став професором італійської мови в Kings College. У 1850 Данте Габріель Россетті опублікував свій перший вірш «Небесна подруга», навіяний «Вороном» Едгара По. Більшість інших віршів Россетті відносяться до 60-70-х років.; вони були видані під загальним заголовком «Балади і сонети» в 1881 р.

Найбільш відомі картини Россетті пізнього періоду. Їх основними рисами є естетізм, стилізація форм, культ краси і художнього генія. Практично у всіх цих роботах присутня одна і та ж модель - кохана Россетті Джейн Берден. Серед найвідоміших його робіт - «Денна греза», «Прозерпіна» (1877), «Вероніка Веронезе» (1872). Крім того, він багато працював як ілюстратор і оформлювач книг, виконував ескізи для вітражів і панно, звертався до фотографії, монументально-декоративного живопису.



Станіслав Виспянський (1869 — 1907) — польський драматург, художник, поет i архітектор.

Є автором 37 драматичних творів. Добре знайомий із різними традиціями європейської драматургії, писав з орієнтацією на них: античну традицію по-своєму продовжили його «Повернення Одіссея» (1907) і «Ахіллеїда», шекспирівську — перифраз «Гамлета», вагнерівську — «Легенда» (1897).

На теми минулого Польщі написаний «Болеслав Сміливий», 1900 р. й «Казимеж Великий», 1900 р. Історичні драми «Варшав'янка» (1898), «Легіон» (1900), «Листопадова ніч» (1904) піднімають проблематику польського романтизму й національно-визвольного повстання 1831 року.

В образотворчому мистецтві прагнув до реалізації національного початку в стилі модерн. В ескізах вітражів для реставрованого костьолу й собору у Вавелі в Кракові (1896—1906) використав як засоби виразності гнучкі, контурні лінії й плями чистих квітів, комбінуючи рослинні, геральдичні й геометричні мотиви.

Талант Виспяньського був неймовірно різноманітним. Крім своїх літературних праць, він залишив після себе безліч малюнків, живописних і пастельних зображень із видами рідного Кракова, портретів власних і оточуючих його людей, різноманітні ілюстрації і графічні роботи. Виспяньський розробив дизайн цілого ряду вітражів і розписів для церков, а також створив проект реконструкції Вавельського замку, так і не втіленого в життя.



Учитель:

Отже, ми побачили і переклналися, що, дійсно, названі майстри рівнозночно були творцями в живописі й словесній творчості.

Наступна зала нашої галереї відкриває нам «Перші кроки у формуванні професійного художника» Тараса Шевченка.



Екскурсовод № 2:

До творчих натур , яких доля щедро обдарувала, відноситься і Т.Шевченко.


Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському”


Довго те діялось. Ще в школі,


Таки в учителя – дяка,


Гарненько вкраду п’ятака –


Бо я було трохи не голе.


Таке убоге – та й куплю


Паперу аркуш. І зроблю


Маленьку книжечку. Хрестами


І візерунками з квітками


Кругом листочки обведу.


Та й списую Сковороду


Або “Три царіє со дари”.


Дослідниця спадщини Кобзаря Зинаїда Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.

Доля подарувала Тарасу талант художника; і він не дав йому загубитися в кріпацькій безвісті, привів в академічні петербурзькі кола. Уперто й завзято йшов Тарас назустріч своєму ще не усвідомленому призначенню…

Час перебування Шевченка в Петербурзькій Академії мистецтв і його вільного петербурзького життя – це час від 1838 до 1845 року, коли він виявив себе як поет, як маляр, як потретист, як гравер, як рисувальник-ілюстратор.



Петербу́рзька акаде́мія мисте́цтв, також Імператорська академія мистецтв — науковий і навчальний заклад заснований у Петербурзі в 1757 році.

Ініціатором заснування Академії мистецтв в Росії був вельможа, граф І. І. Шувалов. Це був один із освітченіших людей середини 18 століття, палкий прихильник культури Франції. Саме він був фундатором Московського університету, а Академію бачив філією Мосовського університету. Наближення до імператриці Елизавети і посада фактичного фаворита давала змогу долати усі перешкоди. Шувалов так поспішав з заснуванням, що віддав під засновану у 1757 р. Академію мистецтв деякі приміщення свого палацу на вулиці Італійській в Петербурзі. Перші роки існування Академія і була філією Московського університету, але з розташуванням в столиці.

1764 році нова імператриця Катерина ІІ, що демонтрувала прихильність ідеям Просвітництва, дарувала Академії мистецтв автономію від університета, новий штат і устав. Для Академії за наказом імператриці почали будувати окреме приміщення на Василівському острові (архітектори Ж. Б. Валлєн Деламот і О. Ф. Кокорінов). Будівництво тривало з 1764 по 1788 рік. Невдоволення активною діяльністю графа І. Шувалова по створенню Академії і бажання Катерини ІІ перехопити його славу фундатора призвело до відставки Шувалова і вимушеного переїзду того до Європи у довге відрядження.

Досить-таки демократичним навчальним закладом була Петербурзька Академія мистецтв. У її монументальних стінах владарював дух свободолюбства. Тут училися майбутні майстри українського образотворчого мистецтва, діячі культури: П. Мартинович, X. Платонов, В. Орловський, П. Левченко, С. Васильківський, М. Самокиш, Ф. Красицький, С. Колесников... Українські митці розписували храми, палаци. Значний внесок у цю благородну справу зробив Тарас Шевченко, який брав участь у художньому оформленні Олександринського театру, внутрішніх приміщень Сенату і Синоду — нинішнього Центрального державного історичного архіву.

Ставши одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було.







Екскурсовод № 3:

«Портрет П.В.Енгельгардта» 1833 р. – один із найбільш ранніх з відомих акварельних творів Шевченка, виконаний у жанрі поширеного на той час акварельного портрета-мініатюри.

Слово «акварель» походить відлатинського «аква» - вода. Цими чудовими водяними фарбами писали й в давнину: єгиптяни на папірусі, а в країнах Сходу – на шовку. Давньокиївські майстри в рукописних книгах розфарбовували аквареллю малюнки й заголовні букви. Найдивовижніша властивість акварельних фарб – прозорість. «легкість».



«Звільнення апостола Петра з темниці» 1833 р., сепія. Сюжетом малюнка є біблійна розповідь про царя Ірода, який переслідуючи християн, увязнив апостола Петра. Вночі, коли Петро заснув, зявився ангел Господній, світло осяяло темницю і приречений на смерть апостол був звільнений.

Цей твір, на думку дослідників, є вправною копією центрального фрагмента триптиха Рафаеля.



СЕПІЯ (від греч. sepia - каракатиця)

1) світло-коричнева фарба з чорнильного мішка морського молюска (сепії). Використовувалася європейськими художниками з сірок. 18 ст. при малюванні пером і кистю. У 20 ст. замінена штучними фарбниками типу акварелі.2) Твори графіки, виконані в техніці сепії.



«Автопортрет» 1840 р. Обставини створення цього твору описані у спогадах Ф.П.Пономарьова: «Наприкінці 1830-х і на початку 1840-х ми майже не розлучалися. Він жив на Острові, на 5-й лінії, будинок Арнеста, а я в академії, де мав майстерню. Ця майстерня являла собою одну кімнату з антресолями. На цих антресолях мій бідолашний Тарас перебував під час своєї тяжкої хвороби. Саме тоді він намалював олійними фарбами автопортрет».



У 1839 році Тарас Шевченко здобув срібну медаль за малюнок з натури (ця робота не збереглася до наших часів).

Пропонуємо вашій увазі роботу « Хлопчик з собакою в лісі». Сепія. 1840 р.

Малюнок за темою близький до незнайденої олійної картини Т. Г. Шевченка «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», за яку він у вересні 1840 р. був нагороджений срібною медаллю другого ступеня.



«Циганка-ворожка» 1841 р., акварель. Малюнок є авторською копією картини, за яку 26 вересня 1841 р. Шевченка було нагороджено срібною медаддю другого ступеня.



«Катерина». 1842 р., олія. Дехто з дослідників відносить цей твір до ілюстрації до однойменної поеми. Це зовсім неправильно. Цей образ, щоправда, представляє героїню відомої поеми Шевченка, але не ілюстрацією.

Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь силить, ложечки собі струже, а вона, сердешна, тіль не плаче ... а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тільки мріє. Отака ота картина!” (Т.Шевченко. Лист до Г.С.Тарнавського від 25 січня 1843 р.). Такого епізоду, який ліг в основу живописного полотна, у поемі немає, як немає і образу діда. Тому вважати картину ілюстрацією до однойменного поетичного твору Шевченка не можна. Це самостійний твір на спільну з поемою тему і побудований відповідно до специфіки образотворчого мистецтва.

Дослідники вважають, що композиція картини побудована з дотриманням настанов академічного мистецтва.

Вона являє собою рівнобедрений трикутник (постать Катерини), вписаний в овал, до якого входить зображення москаля – вершника, собачки, цариного діда, стовбура та гілок крислатого дерева. Чітко простежуються традиційні для академічних композицій діагоналі. Постать знеславленої дівчини – не лише композиційний, а й смисловий центр твору. Модельована теплими фарбами, вона різко контрастує із силуетно зображеною постаттю москаля на коні зліва та затіненій частині картини. Порівняно з величною постаттю Катерини він виглядає мізерним, іграшковим. Таке зображення зумовлене не лише вимогами перспективи, воно давало змогу художникові передати контрастність образів. Холодний, зеленкувато-синій тон підсилює трагедію дівчини – покритки, її сумний настрій. Впадає в око і співчутливий погляд діда. Відірвана гілка на землі символізує скалічене молоде життя.





Учитель :

Запрошую до наступної експозиції «Живописна Україна». Слово екскурсоводу __________________________

Екскурсовод № 4:



Митці всіх віків прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Шевченко ніби був створений для того, щоб виразити словом і фарбами усю красу навколишнього. Тривалий час він жив за межами України, але марив нею, згадував рідну Черкащину, Київщину.

... я хочу рисовать нашу Україну ... Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію ... В год буде виходити 10-ть картин” (Лист Т.Шевченка до О.Бодянського від 6-7 травня 1844 р.).



Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні 1843р., поет відвідав десятки міст і сіл України (рідну Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин тощо). Спілкувався з селянами, познайомився з численними представниками української інтелігенції й освіченими поміщиками. На Україні Шевченко багато малював, виконав ескізи до альбому офортів “Живописна Україна”, який задумав як періодичне видання, присвячене історичному минулому й сучасному народному побуту України. Єдиний випуск цього альбому, що вважається першим твором критичного реалізму в українській графіці, вийшов 1844р. у Петербурзі.


Весною 1845р. Шевченко після надання йому Радою Академії мистецтв звання некласного художника повертається на Україну. Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки. З часу його подорожей залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами.


Шевченко хотів увіковічити свій край в малюнках, показати світові його красу, незвичайну історію, звичаї. І для цього звертається до графіки, до одного з видів грвюри – офорту. Він вважав гравюру найдемократичнішим видом мистецтва, завдяки якому можна було наблизити мисткцтво до народу.

«Быть хорошим грвером, значит быть распостранителем прекрасного ипоучительного в обществе», - так висловлювався про гравюру Тарас Шевченко на сторінках свого «Щоденника».


Прикладом цього виду мистецтва є офорт «Видубецький монастир у Києві» 1844 р.


Відразу хочеться зазначити, що саме за графічні, а не за живописні твори Шевченкові було присуджено високе і почесне звання академіка Санкт-Петербурзької Академії мистецтв. Цей факт свідчить не лише про високий професійний рівень Шевченка як художника-графіка, а й про визнання вагомості його внеску в розвиток графічного мистецтва.



Шевченко часто ходив понад Дніпром. Він брав із собою теку з паперами для малювання, пензлі та фарби. А коли по дорозі знаходилося, що його цікавило, сідав і малював. Шевченко - художник не компонував свої пейзажі, а змальовував краєвиди, які бачив перед собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків гілок дерева, бур’янів, хат, церков.

За тематикою пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки.

«Богданова церква в Суботові». Акварель. 1845 р.

Верстов 8 вище міста чигирина взжовж Тясмина мальовничо розкинулися білі хати. Це село Суботів. Невеличкий хутір Богдана Хмельницького. Ним же самим заселений, розрісся у велике село… в центрі села на підвищеному місці збудована камяна церква.

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина україни,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова,

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.



Від часу церква почала руйнуватись. В такому стані й зобразив її Шевченко.

Картина Шевченка стала одним із достовірних джерел подальших реставрацій цієї памятки 1869 (фото на слайді), 1953, 1970, 1995 років.



У Тараса Шевченка був задум змалювати всі визначні місця Києва, внутрішній вигляд храмів та околиць. Цей задум втілений в картинах

«Аскольдова могила» Акварель. 1846 р.

«Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі».
Сепія. 1846 р.



Шевченкові-художнику властива панорамність бачення, що особливо відчутно в роботах альбому «Живописна Україна».





Учитель:

Наступна експозиція «У незамкнутій тюрмі»



Екскурсовод № 5:


У період перебування Тараса Шевченка на засланні йому всіхнулася крихта щастя: у 1848 р. його взяли художником у наукову експедицію під керівництвом гуманної людини О.Бутакова для вивчення й опису Аральського моря. За цей час він створив два великі альбоми етюдів і портретів з життя казахів.


«Укріплення Іргиз-Кала». Акварель. 1848 р.


Про це укріплення Т. Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»: «Никогда не забуду того грустного впечатления, какое произвел на меня вид этого укрепления... Представьте себе на сером фоне кучку серых мазанок с камышовыми кровлями, обнесенную земляным валом... оно издали больше похоже на загоны или кошары, чем на жилище людей».



«Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї». Акварель. 1848 р.


Про укріплення Раїм Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»: «Подъезжая к самому укреплению, открывается зеленая широкая полоса камыша, и кой-где из темной зелени выглядывает серебристая Сыр-Дарья... Между двумя широкими озерами высовывается высокий мыс, на котором построено укрепление, называется Раим, от абы, воздвигнутой здесь сто лет над прахом батыря Раима...»


Про це укріплення згадує і дослідник А.Макшеєв: «Раимское укрепление было построено в виде неправильного многоугольника, на мысу нагорного берега Сыр-Дарьи, круто возвышающегося саженей на 17 над разливами реки, которые образуют с востока и запада от мыса озера Раим и Джалан-Гач, а с юга — проток между ними, шириною в полверсты и глубиною более сажени».


«Казахський хлопчик дрімає біля грубки». Сепія. 1849 р.


В листі до Варвари Михайлівни Рєпніної від 14.ХІ 1849 р. Шевченко писав: «Лето проходило в море, зима в степи, в занесенной снегом джеломейке вроде шалаша, где я, бедный художник, рисовал киргизов...».


Малюнки й акварелі, виконані під час експедиції, не стали сухими протоколами, у яких скрупульозно перелічено кожен камінь і кожну складку місцевості. Природу Аралу Шевченко побачив одночасно очима художника та науковця.

Промовистим є і той факт, що саме Шевченко вважається одним із родоначальників національного реалістичного мистецтва Казахстану, і митці цієї країни здебільшого посилаються саме на його графічні твори, зокрема виконані в засланні.




Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.



Маля́р (нем. mahler - живописец).


Таким чином, з упевненістю можна сказати, що підгрунтям творчості Шевченка, як літературної, так і живописної, в першу чергу, є безмежна любов до України.

Відеокліп.



Самовіддана любов до рідного краю робить людину сильною, натхненною, спроможною на великі досягнення. Пам’ятайте про це. І тоді ви зможете стати справжніми людьми, патріотами і справжніми митцями свєх справи.




Отже, зробімо висновки нашої екскурсії:


  1. Яких робіт у творчому доробку Шевченка більше: живописних чи поетичних?

__________________________________________________

  1. Жанрово одноманітною чи різноманітною була живописна творчість митця?

_________________________________________________

  1. За які роботи був нагороджений Т.Шевченко?

_________________________________________________

  1. Яку назву має живописний альбом, створений Шевченком під час подорожі на Україну?

________________________________________________

  1. Яке значення для розвитку казахського живопису мали роботи Шевченка, створені на засланні?

________________________________________________


Добре, ви були уважними глядачами.



Домашнє завдання: _______________________________________

_______________________________________



Оцінки за урок

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

11


Автор
Дата добавления 19.09.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров349
Номер материала ДA-052057
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх