Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Биология / Конспекты / Конспект уроку на тему: "Відділ Квіткові рослини"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Биология

Конспект уроку на тему: "Відділ Квіткові рослини"

библиотека
материалов

8


hello_html_5841adc7.gifhello_html_m3db70452.gifhello_html_m138a7538.gifhello_html_67750589.gifhello_html_m73e7ca4.gifhello_html_103fc5e7.gifhello_html_ma1d8610.gifhello_html_m606c8c67.gifhello_html_50bbe543.gifhello_html_8c69e30.gifhello_html_m7a9e469f.gifhello_html_6471c303.gifРозробила урок Чебан Т.В.

7 клас

Тема: «Відділ Квіткові рослини. Їх загальні ознаки й різноманіття»

Мета:

Навчальна: продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; дати загальну характеристику покритонасінним рослинам; розкрити еволюційне значення квіткових рослин. Вивчити основні терміни та поняття:

  • Загально біологічні: структура форм життя, взаємозвязок у формах життя, між формами життя і неживою природою (взаємозв’язок між організмом і довкіллям), самовідновлення, непереривність життя і спадкоємність між формами життя (розмноження)

  • Спеціально біологічні: Покритонасінні, гінецей, андроцей, запилення, ксилема, флоема, вегетативні органи, плід, запилення, зародковий мішок.

Розвиваюча: розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне мислення.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Вид уроку: вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.

Міжпредметні зв’язки: географія 7 клас «Загальні закономірності природи Землі. Рослинний світ материків»

Матеріали та обладнання: гербарні екземпляри рослин відділу «Квіткові», таблиця «Покритонасінні», фотографії та малюнки Покритонасінних, буряк , морква, малюнок Росички.

Література:

А) Для вчителя:

1. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

2. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

3. Ботаника. Андреева И.И., Родман Л.С. 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 2002. - 488 с.

4. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

5. Рейвен П., Эрверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: в 2-х тт. - М., Мир,1990.

6. Кемп П., Армс К. Введение в биологию. – М.: Мир, 1988.

7. Акимушкин И.И. Причуды природы. – М.: Мысль, 1981.

8. Легенды и были о лекарственных растениях. – М.: Наука, 1988.

9. Чуб В.В. Жизненные циклы растений: Методическое пособие для учащихся. – М.: Фазис, 1993.

Б) Для учнів:

1. Соболь В. І. Біологія: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота 2007. – 296 с.:іл.

Структура уроку

1. Організаційний етап.

- Привітання з учнями

- Перевірка присутності учнів.

2. Актуалізація опорних знань

Виконання вправи “Так – ні”.
1. Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами. – 
2. Спори висипаються з шишок. –
3. Насіння наявне лише у деяких голонасінних. –
4. В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні. +
5. У хвойних листки перетворені на голковидні хвоїнки. +
6. Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок. +
7. Шишки бувають чоловічими і жіночими +
8. Для запилення потрібна вода. –
9. Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті. –
10. Стовбури голонасінних не мають кори. –

Дайте відповіді на поставлені запитання:

1 Перерахуйте усі сучасні класи голонасінних.

2 Охарактеризуйте у загальних рисах для чого використовує людини голонасінні.

3 Яку роль грають хвойні для медичної промисловості?

4 Яку роль грають хвойні для тварин?

3. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель зачитує вірш.

Тут гладіолуси розкішні.

Барвисті айстри аж горять,

А серед них – гвоздики пишні

Яскравим цвітом майорять.

І чорнобривці, і жоржини

До сонця тягнуться, у вись,

У їх пелюстках в день осінній

Всі барви райдуги злились.

Що спільного у перелічених рослин? Чому відділ Покритонасінні, або Квіткові, має таку назву? На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про загальні ознаки та різноманітність рослин Покритонасінних.

4. Вивчення нового матеріалу

1. Викладення нового матеріалу.

Тема уроку: «Відділ Квіткові. Загальна характеристика»

Мета уроку: вивчити та ознайомитися з головними ознаками та характеристика відділу Покритонасінних.

Квіткові рослини найбільш високоорганізована група, вони найскладніші з усіх рослин за будовою, розвитком і процесами, які в них відбуваються. Нарешті, це наймолодша група: вона почала свою переможну ходу по нашій планеті в першій половині крейдяного періоду, коли інші основні групи рослинного світу вже повністю сформувались, а деякі з них на той час почали вимирати або й зовсім вимерли.

Слід зазначити, що квіткові рослини і за кількістю видів, родів та родин перевершують всі групи рослинного світу, разом узяті. Тепер налічується щонайменше 250 000 видів квіткових рослин. Вони складають майже 13 000 родів і 533 родини.

Квіткові рослини забезпечують життя більшості тварин суші.

Вегетативні органи квіткових рослин досягають найбільшої складності та різноманітності своєї будови. Так, коренева система може бути стрижнева або мичкувата, а в особливих випадках додаткові корені перетворюються у повітряні, дихальні, опорні тощо.  Часто трапляються також мікоризи (симбіоз кореня з грибом), бактеріоризи (симбіоз кореня з бактеріями) та інші видозміни кореня. Коренева система, крім звичайних функцій (прикріплення до субстрату і всмоктування води з мінеральними речовинами), може виконувати ще й функцію запасання поживних речовин. Зміна функції спричиняє зміну будови органа (наприклад, потовщення коренів у моркви, буряка та ін.). (Демонстрування буряка, моркви).

Стебло разом з листками утворює пагін. Він зазвичай добре розвинутий і може бути дерев’янистим чи трав’янистим, багаторічним чи однорічним; різноманітним за характером росту (прямостоячим, лежачим, повзучим, висхідним, чіпким, витким тощо), виповненим чи порожнистим; округлим, три -, чотиригранним у поперечному розрізі; з шипами та волосками і т. п. Частими є видозміни стебла і взагалі пагона як надземного (у вигляді колючок, вусиків тощо), так і підземного (у вигляді столонів, бульб, кореневищ, бульбоцибулин і цибулин). Рідко стебло буває слабкорозвинутим, і листки розміщуються на вкороченому пагоні у вигляді листкової розетки (у подорожника, кульбаби, дворічників на першому році їхньої вегетації тощо).

Найбільша складність і різноманітність будови серед усіх вегетативних органів виявляється в листка. Тут спостерігаються різні типи листкорозміщення та комбінації частин листка (черешкові, сидячі, піхвові, з прилистками тощо), різноманітні форми листкової пластинки та її краю, а також типи жилкування листкових пластинок. Листки можуть бути лопатеві, роздільні та розсічені, прості чи складні; на них бувають волоски і шипи, а самі листки або їхні частини перетворюються в колючки (наприклад, у барбарису, будяка, кактусів) або вусики (в гороху, чини). У багатьох рослин листки змінюються настільки, що виконують зовсім не звичні функції, як, наприклад, листки комахоїдних рослин. (Демонстрування малюнка росички).

2. Закріплення нових знань.

А) уточнення, розширення, поглиблення вивченого матеріалу.

Та все ж таки найхарактернішим органом квіткових рослин є
генеративний — квітка, яка складається з тичинок (андроцей) та маточок
(гінецей). У квітці відбувається запилення, тобто перенесення пилку з тичинок на маточку, як правило, комахами, вітром або якимось іншим чином. Частіше відбувається запилення комахами, а не вітром, а також перехресне запилення, а не самозапилення.
Зародок і ендосперм, розвиваючись, витісняють інші клітини зародкового мішка, які були в ньому до запліднення, і займають здебільшого весь насінний зачаток. Останній перетворюється в насінину, його покриви — в шкірку насінини, зав’язь — у плід, а її стінки — в оплодень. Звідси і виникла назва відділу Покритонасінні, оскільки в них насінина міститься всередині плоду. В анатомічному відношенні квіткові рослини також є найбільш досконалими представниками рослинного світу. Вони складаються з багатьох тканин, які досягають найвищої складності організації та диференціації. Особливо характерними є наявність судин ксилеми.

Від чого залежить розвиток органів рослин (морфологічний розвиток) ? Чи впливають природні умови на видозміни стебел, листків тощо ? Як називають це явище? (Пристосування до умов середовища). Високий ступінь морфологічного й анатомічного розвитку квіткових безпосередньо залежить від їхньої екології. У переважній більшості випадків квіткові рослини пристосовані до життя на суші в найрізноманітніших екологічних умовах — від тропіків до тундри і високих гір, від сухих та освітлених місцезростань (пустель) до боліт і водойм, навіть морських (тобто солоних).

Б) Відтворення одержаної інформації.

А зараз накреслимо схему, яка відображає головні особливості Покритонасінних.

Ознаки покритонасінних, або квіткових



1. Будь-яка життєва форма має корінь, стебло, листя і їх видозміни, квітки, насіння, плоди;

2. Запилення вітром, комахами, водою, птахами;

3. насінні зачатки добре захищені від несприятливих умов довкілля;

4. Мають різні життєві форми: дерева, кущі, трави;

5.Подвійне запліднення: Із заплідненої центральної клітини утворюється ендосперм; із заплідненої яйцеклітини утворюється зародок;

6. Мають зав’язь маточки з насінним зачатком;

7. Наявність квітки.

5. Узагальнення та систематизація знань.

Учні висловлюють усе, що їм відомо про відділ Покритонасінні.

Учитель на дошці записує їхні повідомлення, допомагає встановити зв’язки між поняттями.

Схема №1


Запилення

Мичкувата коренева система

Подвійне запліднення




Насіння




однодольні


дводольні

Покритонасінні




Репродуктивні органи




квітка


плід

рослини




Стрижнева коренева система

Вегетативні органи







Визначити правильне твердження:

1. Для квіткових характерне подвійне запліднення. +

2. Запилення може відбуватися вітром, комахами, водою. +

3. Характерна тільки одна життєва форма – це дерева. –

4. Із заплідненої яйцеклітини утворюється ендосперм. – (зародок)

5. Із заплідненої центральної клітини утворюється ендосперм. +

6. Квітка складається з тичинок та маточки. +

7.Для квіткових характерна досконала будова провідних тканин: ксилеми та флоеми. +

8. Характеризуються наявністю плоду, який складається з насінини, покритої оплоднем. +

9. Наявність квітки, що є найдосконалішим органом насінного розмноження.+

6. Оперування поняттями.

Покритонасінні - це таксон вищих рослин, які формують квітки.

Гінецей – це жіночий орган насінних рослин.

Андроцей – це це сукупність всіх тичинок у квітці.

Запилення – це це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки.

Ксилема – це тканина наземних рослин, що служить для проведення води і мінеральних солей від коріння вгору по рослині до листя.

Флоема – це головна провідна тканина судинних рослин, що проводить органічні речовини у низхідному напрямку.

Вегетативні органи – це частини тіла вищих рослин, які виконують основні функції живлення та обміну речовин із зовнішнім середовищем.

Плід – це орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення з маточки та здебільшого ще й з деяких інших частин квітки (квітколожа, оцвітини, квітконіжки) внаслідок їхнього розростання та видозмінення; служить для захисту і розповсюдження насіння.

Зародковий мішок – це жіночий гамето фіт.

7. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 41-42.

8. Підведення підсумків.

Виставлення оцінок.


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 28.12.2015
Раздел Биология
Подраздел Конспекты
Просмотров460
Номер материала ДВ-295452
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх