Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Конспект уроку з природознавства 4 клас Як орієнтуватися на місцевості.

Конспект уроку з природознавства 4 клас Як орієнтуватися на місцевості.


  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

ТЕМА. Як орієнтуватися на місцевості.

МЕТА. Формувати в учнів поняття «горизонт» , «лінія горизонту», «відкрита місцевість», «закрита місцевість», «основні й проміжні сторони горизонту»; ознайомити учнів з будовою компаса; навчити їх визначати сторони горизонту за компасом, Сонцем; розвивати спостережливість, пам'ять, виховувати бережне ставлення до природи.

МЕТОДИ: ПРИЙОМИ:

Метод наочності Практична робота в групах

Розповідь Активізація життєвого

Бесіда досвіду

Картки

ЛЕКСИКА ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ: Горизонт, лінія горизонту, відкрита

місцевість, закрита місцевість, компас.


ОБЛАДНАННЯ. Ілюстрації із зображенням відкритої та закритої місцевості, таблиця з назвами сторін горизонту, компаси, картки з написом сторін горизонту.

ТИП УРОКУ: Вивчення нового матеріалу.


Перебіг уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень.

- Погляньте у вікно. Що ви можете сказати про погоду сьогодні?

- Що вплинуло у вересні на зміни в природі?

- Пригадайте, яка погода була вчора. Чи схожа вона на сьогоднішню?

- Як світить сьогодні сонечко чи високо воно знаходиться над землею?

- Що ви скажете про вітер?

- Які зміни у житті рослин відбулися протягом цього місяця?

- А у житті тварин?

- За чим ви спостерігали дорогою до школи?

- Чим займалося населення нашої місцевості у вересні?

- Які народні прикмети перевірили протягом вересня?

- Дайте характеристику погоди на нинішній день з таким планом: дата, температура повітря, вітер, стан неба, опади.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне письмове опитування (на аркушах).

1) Які особливості жаркого (тропічного) теплового поясу Землі?

2) Яким є помірний тепловий пояс Землі?

3) Чим відрізняється холодний тепловий пояс Землі від інших?

2. Фронтальне опитування.

- На які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі?

- Чому виникають теплові пояси на Землі?

- Де Сонце не заходить за горизонт протягом шести місяців?

- Що таке полярна ніч?

- Що буде в північному полярному поясі, якщо в південному – полярна ніч?

3. Індивідуальне усне опитування.

- Розповісти, чим теплові пояси Землі різняться між собою.

- Порівняти рослинний і тваринний світ у теплових поясах Землі.

- За допомогою глобуса і якогось джерела світа, що слугуватиме за Сонце, пояснити, чому на полюсах полярний день і полярна ніч тривають кілька місяців.

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

- Для початку послухайте казкову розповідь .

Пішли якість діти в гості до дідуся лісовика і … заблукали. Бачать – стрибає зайчик. Діти до нього:

Зайчику, зайчику, розкажи,

Зайчику, зайчику, покажи.

Як знайти стежку

До дідуся в хатину?

- До хатинки лісовика ? – перепитував зайчик. – Дуже просто: спочатку запахне грибами, потім – заячою капустою. А як відчуєте запах лисячої нори, обійдіть це місце зліва чи справа. Коли воно залишиться позаду, принюхайтесь – і вловите запах диму. Стрибайте прямо на нього, нікуди не звертаючи. Це дідусь лісовик самовар ставить.

- Спасибі, зайчику, - відказали діти. – Шкода, що носи в нас не такі чутливі, як у тебе. Доведеться розпитати ще когось.

А і справді, як бути, коли в лісі ви втратили орієнтацію, заблукали? ( Діти висловлюють свої думки.)

- На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із темою « Як орієнтуватися на місцевості».

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

а) Формування понять « горизонт», « лінія горизонту», « закрита місцевість», « відкрита місцевість».

На дошці – ілюстрації із зображенням відкритої місцевості ( поле, море), гірської місцевості, міста.

- Не варто думати, що коли ви знаєте дорогу до школи, в поле, на річку, до сусіднього села, до міста, то вже умієте орієнтуватися. Цього мало. Важливо навчитися на незнайомій місцевості визначати сторони горизонту і потрапляти у намічений пункт.

Горизонт – це частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе ( на відкритій місцевості на рівному місці ). Лінія вдалині, де небо ніби зливається із землею, називається лінією горизонту. За нею нічого побачити не можна. У перекладі з грецької «горизонт» означає

«обмежуючий».

- Розгляньте ілюстрації, подані на дошці, і покажіть лінію горизонту.

- Подумайте, як що ми рухаємось вперед, то лінія горизонту буде весь час віддалятися від нас. Дійти або доїхати неї неможливо. На рівному, відкритому з усіх боків місці лінія горизонту має форму кола.

З воєнних і морських оповідань ви знаєте, що спостерігач вибирає собі найвище місце для огляду місцевості: на дереві, на даху високого будинку, а на кораблях – високо над палубою. Це не випадково. Чим вище спостерігач від поверхні землі , тим більший горизонт перед ним відкривається, тим далі від себе він бачить простір. Так, якщо спостерігач стоїть на рівній місцевості, то бачить усе, що є на горизонті, на відстані 4 – 5 км, з висоти 20м – на відстані до 25 км, а піднявшись у космос, на висоту 30000 км, можна побачити нашу планету.

Але не всюди місцевість уявляє собою відкритий простір. Часто перед нами постають горби, ліси, будівлі, які закривають лінію горизонту. Такі простори називають місцевостями із закритим горизонтом.

- Розгляньте ілюстрації. Де лінію горизонту видно добре? Де погано або не видно? Чому?

б) формування понять про основні і проміжні сторони горизонту.

- Побутує приказка: « Пішов туди, не знати куди». Щоб не сталося цього з кимось із вас, не забувайте: кожна із сторін має свою назву. Розрізняють4 основні сторони горизонту: північ, південь, захід, схід і 4 проміжні: північний схід, північний захід, південний схід, південний захід. ( Учитель показує сторони горизонту на таблиці.)

2. Практична робота (в групах ).

Учні працюють із картками , де зображено схема сторін горизонту.

- Знайдіть на схемі сторони горизонту і назвіть їх.

- Знайдіть на схемі проміжні сторони горизонту, покажіть і назвіть їх один одному.

-Поміркуйте, як утворилися назви проміжних сторін горизонту.

- Назвіть, де на аркуші позначають північ, південь, захід, схід.

3. Розповідь з використанням наочності .

- Як люди визначають сторони горизонту? Насам перед, за Сонцем. Здавна люди помітили, що опівдні Сонце завжди перебуває в одній і тій самій стороні, а полуденна тінь від предметів завжди лягає в одному і тому ж напрямку.

Будь-якого дня взимку чи влітку, навесні чи восени, опівдні Сонце знаходиться на півдні, а тінь від предметів простягається з півдня на північ. Розгляньте малюнок у підручнику (с. 87 ).

Щоб точно визначити сторони горизонту, треба у опівдні стати обличчям у бік своєї тіні, тоді перед вами буде північ, за спиною – південь, справа – схід, а зліва – захід. Це – найдавніший спосіб орієнтування.

- Поміркуйте, чи завжди можна орієнтуватися за Сонцем. Чому?

Фізкультхвилинка.

Руки в боки, нахились вперед, нахились назад.

І направо , і наліво, щоб нічого не боліло.

1, 2, 3, 4 – набираємося сили.

Нахились, повернись, до товариша всміхнись.

4. Практичне ознайомлення з компасом.

- Найточніше сторони горизонту визначають за допомагаю спеціального приладу. Як він називається, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Під склом я міщуся,

На південь і північ дивлюся.

Якщо із мною підеш, -

Назад дорогу легко знайдеш. (Компас.)

- Що це?

- Чому ви так думаєте? ( Відповіді дітей.)

- Правильно, цей прилад називається компасом.

- Отже, компас – прилад для визначення сторін горизонту.

Учні одержують компаси.

- Зараз ми розглянемо, з яких частин складається компас, навчимося ним користуватися, щоб визначити сторони горизонту.

В середині компаса міститься намагнічена стрілка, спеціальною пружиною. Вона притискається до скла. На дні коробочки літерами позначено сторони горизонту. Коли треба користуватися компасом, пружину відтягують. Стрілка опускається на вістря, синій кінець її повертається на північ, а червоний – на південь.

Тримайте компас горизонтально й повертайте його так, щоб синій кінець стрілки «закрив» літери Пн. Тоді літери Пд. вказуватимуть на південь, літери Сх. – на схід, Зх. – на захід.

Знаючи це, ви зможете визначити за компасом будь-яку сторону горизонту.

Виконання практичних завдань з підручника (с. 88).

5.Робота клубу «Пізнайка».

* Хто винайшов компас?

Китайці винайшли компас близько 4000 років тому. Проте європейці стали використовувати його лише 1000 років назад.

*Для чого використовувався квадрант (сектор)?

Квадрант – це стародавній інструмент для визначення висоти Сонця і зірок. Його винайшли араби. В ХV ст. моряки встановлювали з його допомогою широту.

*Що таке астролябія?

Астролябія як і квадрант використовувалась для визначення широти. Обидва ці інструменти були не зовсім вірні при роботі з ними на палубі корабля.


*Яким чином мореплавці, не маючи карт, здогадувались, що знаходяться поблизу землі?

Мореплавці узнавали про приближення берега, коли бачили птахів або водорості. Іноді колір моря , вигляд хмар змінювались поблизу берега.

V.Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті «Як орієнтуватися на місцевості».

2. Відповіді на запитання.

* Що таке горизонт? Що таке лінія горизонту?

* Що таке «відкрита місцевість»?

* Коли горизонт розширюється?

* Назвіть основні і проміжні сторони горизонту.

* Як визначити сторони горизонту за Сонцем?

* З яких частин складається компас?

* Як визначити сторони горизонту за допомогою компаса?

3. Робота в зошитах з друкованою основою.

VІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Чому горизонт має форму круга, а не іншої геометричної фігури?

- Чому не можна дійти до лінії горизонту?

- Чому важливо уміти орієнтуватися на місцевості?

- Люди яких професій постійно користуються компасом?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю « Як орієнтуватися на місцевості».

Навчитися за допомогою компаса визначати сторони горизонту.


Додатковий матеріал.

Компас відіграв велику роль в історії людства. Він з’явився приблизно у ІІ столітті нашої ери, коли люди навчилися намагнічувати залізо. Історики стверджують, що відбувалося у Китаї, а в Європі компас стали використовувати лише у ХІІ – ХІІІ століттях. Наприклад, у 1198 році англійський вчений Олександр Неккем у своєї книзі описав мореплавну голку. Але це не означає, що європейці не користувалися компасом раніше.

Просто у літературу відомості про це потрапили значно пізніше, тому що моряки довгі роки приховували застосування компаса. Причини, що пояснюють це, прості: моряки-католики боялися, що їх можуть звинуватити у чаклунстві.

Правила користування компасом.

1.Не слід користуватися ним поблизу металевих предметів.

2.Щоб кінці стрілки не псувалися, її треба фіксувати за допомогою аретира.

3.Для зарядки частин компаса, які світяться (щоб було краще видно у темряві), його тримають у робочому стані відкритим протягом 15-20 хв при яскравому освітленні.

4.Не можна працювати з компасом під час грози, поблизу лінії електропередач, електричних приладів і залізної дороги. Вони впливають на точність його показів.





Автор
Дата добавления 13.11.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров76
Номер материала ДБ-347642
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх