Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект уроку з української літератури для 6 класу" Література рідного краю"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Конспект уроку з української літератури для 6 класу" Література рідного краю"

библиотека
материалов

СКОБЛЕЙ ЛІДІЯ СТЕПАНІВНА

учитель української мови і літератури

КЗ »Спеціалізована школа II ступеня-

Ліцей інформаційних технологій міста Єнакієве»

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 6 КЛАСІ

(Література рідного краю)

Тема: С.Ф.Черкасенко «Під землею», «Шахтарі». Передача засобами виразного читання авторського ставлення до трударів донецьких надр. Протиставлення як засіб вираження любові поетів до трудящих і засудження гніту експлуататорів. Поглиблення поняття про віршовану мову.

Мета: - Познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом письменника-земляка С .Черкасенка , проаналізувати деякі його твори;

-поглибити знання учнів про творчість поета рідного краю С.Черкасенка ;

-ознайомити учнів із його творами « Під землею» і «Шахтарі»;

-заохочувати учнів до активного мислення; розвивати пізнавальні можливості та самостійність мислення;
-розвивати образне та логічне мислення;

-формувати комунікативну ,життєву і творчу компетентності;

- виховувати інтерес до предмета, любов до рідного краю, повагу до людей шахтарської праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Форми і методи роботи на уроці : робота в групах, рольова гра, метод «Передбачення», релаксація, метод «Трансформер» , усна робота, метод »Незакінчене речення» ,бесіда ,творча робота.

Обладнання: епіграф до уроку на мультимедійній дошці, газети-проекти, записи слів на мультимедійній дошці ,кольорові картки, портрет поета на мультимедійній дошці.

Орієнтовний план уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація знань , умінь і навичок учнів.

1.Оголошення теми і мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2.Перевірка домашнього завдання.

2.1.Експрес –опитування (учень-учня).

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1.Слово вчителя про тему уроку.

2 Усна робота.

3. »Незакінчене речення».

4.Захист учнівських проектів.

5.Словникова робота.

V. Узагальнення та систематизація знань , умінь і навичок учнів.

1.Вибіркове читання.

2. Фронтальна робота.

3.Творча робота учнів.

4.Рольова гра.

5.Робота з класом.

VI. Підбиття підсумків уроку (рефлексія).

1 .Гра «Мікрофон » .

2.Слово вчителя.

VII. Домашнє завдання.



Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

Вітання класу.

Епіграф

Я — вгорі, я на дзвіниці! 
 Я—на варті. — стережу! 
Серце маю я із криці, 
Як ударю — розбужу 
(В.Оліфіренко).





Я течу з країни,

Де шумлять бори,

Монастир старинний

Хмуриться з гори…

II. Актуалізація знань , умінь і навичок учнів.

1.Оголошення теми і мети уроку.

Учитель говорить ,що учні повинні знати і вміти на цьому уроці .

Після цього уроку учні зможуть:

Знати: - біографічні відомості про поета;

-знати зміст творів С.Черкасенка «Під землею», »Шахтарі».

Уміти: - розповідати про життєвий шлях поета-земляка;

-осмислювати і аналізувати зміст творів;

- робити узагальнення і власні висновки;

-аргументувати свою думку;

-володіти навичками виразного читання;

- відповідати на запитання, складати тести і захищати їх тощо.

Учні пояснюють ,як вони розуміють епіграф до уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Психологи довели, що гама кольорів, що оточує людину серйозно впливає на емоційний стан, настрій, характер, певні почуття. Недаремно кожен із вас має свій улюблений колір, а також намагається знайти для себе більш комфортний. На столі у кожного із вас лежать кольорові смужки. Виберіть ту, яка вам зараз найприємніша. А я спробую відгадати ,з яким настроєм ви прийшли на урок.

Технологічна картка «Символи кольорів»

Білий – чистота, мир, світло, щастя

Жовтий – сонце, життя, веселий настрій

Червоний – життя, любов, хвилювання

Синій – холод, спокій, печаль

Зелений – мир, спокій

Під час уроку будьте старанними і слухняними і дотримуйтесь девізу уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

2.Перевірка домашнього завдання.

2.1.Експрес –опитування (учень-учня)

За біографією поета та творами «Під землею» та «Шахтарі»

(Заздалегідь учні вдома готують по 2 запитання і записують їх у робочих зошитах)

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1.Слово вчителя про тему уроку.

Творчість Спиридона Черкасенка – це цілий материк літератури: поезія, драматургія, педагогіка. Це був чесний талант, який, на жаль, не міг повністю реалізувати себе в тогочасних жорстоких і несприятливих обставинах. І як письменник, і як людина С. Черкасенко вистояв у тяжкому двобою світів, зберіг свій талант чистим і неповторним. Якщо в 1915 році у вірші “Мрійник” він заявив: “Вродився мрійником – і мрійником сконаю!”, то сказав цими словами щиру правду, бо постійно мріяв. Мрією поета був рідний край- Донбас, його народ.

2. Усна робота.

Метод «Передбачення»

На мультимедійній дошці записані слова:

рідний край , Юзівка, шахта, шахтарі, каганець, мокрі, брудні, сил нема.

- Про що будемо говорити на уроці ?

-Яких проблем торкався поет?

-До чого привертав увагу С.Черкасенко?

3. »Незакінчене речення»

Від уроку я очікую……….(запитую в класу продовження думки)

4.Захист учнівських проектів.

Увесь клас поділений на групи .

1 група - «Науковці» ( досліджують біографію поета –земляка ,розкривають її однокласникам, відповідаючи на їхні запитання (захищають роботу)

СПИРИДОН ФЕДОСІЙОВИЧ ЧЕРКАСЕНКО 
1876 (24.12) - 1940 (7.02) 
    Ім'я Спиридона Феодосійовича Черкасенка , творчість якого пов'язана з нашим краєм, на десятки років випало з історії літературного процесу в Україні:  його було зараховано, як і багатьох інших відомих письменників, до ворожого стану.

    Спиридон Федосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині в селянській родині. Після закінчення учительської семінарії з 1895 року вчителював, зокрема на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька).   Тут С. Черкасенко познайомився з важкою працею шахтарів та їхньою боротьбою за економічні і політичні права, з життям інтелігенції. Перебуваючи на Донбасі, поет активно включився в літературний   процес цього краю,  виступаючи спочатку з віршами, а потім з оповіданнями  і   драматичними творами в українських журналах «Літературно-науковий    вісник», «Нова громада», «Дзвін», в альманах "Перша ластівка", "В неволі", "Терновий вінок". 
    З 1910 року письменник переїздить до Києва, працює в газеті “Рада”, а пізніше — у журналі "Дзвін”. 
  Творив  письменник і в  публіцистичному жанрі, друкуючи  протягом 1912—1913 років у "Літературно-науковому віснику» свої статті. На сторінках цього часопису вів публіцистичний розділ «З українського життя», в якому подавав численні факти соціального і національного  антагонізму в тодішньому суспільстві. 
    1919 року поет виїздить до Австрії і Чехословаччини вивчати стан народної освіти і замовляти для української школи підручники. На Батьківщину він більше не повернувся.   Деякий час працював в Ужгороді в місцевому театрі разом з Миколою Садовським. 1932 року за активне співробітництво з  українською діаспорою С. Черкасенко змушений був під тиском влади покинути місто над Ужем і виїхати до Праги. 
За кордоном поет продовжував літературну діяльність, видавши протягом 1919—1921 років три томи “Творів”. У кінці 20-х років він написав кілька драматичних речей: віршовану трагедію "Коли народ мовчить»  та історичну драму «Северин Наливайко», яка мала стати першою частиною задуманої трилогії «Степ». С. Черкасенко був автором роману у віршах   “Еспанський кабальєро Дон Хуан і Розіта”, близьким до сюжету, використаним Лесею Українкою у “Кам'яному господарі”. 
    Слід відзначити,   що відразу після революційних подій в Україні творчість С. Черкасенка не оцінювалась як ворожа. У трудових   школах діти вчились за складеною ним читанкою. А такі пісні на поезії С. Черкасенка як “Тихо над річкою” і “Ой,  чого ти, дубе” не сходили з репертуарів українських співаків та хорових капел. 
    Помер поет у Празі 7 лютого 1940 року, його поховали на Ольшанах, передмісті Праги.   Поруч нього — могили відомих культурних діячів і поетів-емігрантів, зокрема, О. Олеся, С. Русової , В. Немировича -Данченка. 
Помітне місце у творчості періоду перебування  на Донбасі займала тема шахтарської праці. Тут, на Лідіївці, С. Черкасенко працював учителем у школі. Тут він познайомився з робітниками, праця яких була надзвичайно небезпечна і важка. У цей час шахтарі вели важку  боротьбу за поліпшення умов свого життя. На заводах і шахтах виникали революційні підпільні організації.

    Заселення земель, що входять до сучасного Донецька, почалося давно, коли у верхів'ях річки Кальміусу, на її обох   берегах, осідали зимівниками і хуторами козаки-запорожці. 
    Після знищення російським царатом Запорізької Січі силою влади в козаків відбирались земельні угіддя і  “жалувались” російським офіцерським чинам та «благонадійній» частині козацької  старшини. Жителі навколишніх сіл займались переважно  землеробством і  скотарством. Після 1820 року, коли в Олександрівці (район теперішнього м. Донецька) було відкрито поклади кам'яного вугілля, стали з'являтись дрібні шахти. Після скасування кріпосного права почав створюватись новий промисловий район. У другій половині XIX століття у зв'язку з поразками Росії в Кримській війні і неможливістю покриття  витрат власною казною на концесійних   началах було допущено російським урядом іноземний капітал. І сюди полинув потік французьких, бельгійських, англійських і німецьких підприємців. 
   
У 1892 році на землях поміщиці Горбачової з'являється невелика шахта, яка була названа ім'ям дочки засновника цієї шахти бельгійця О. Шена — «Лідія». Сюди під кінець XIX ст. і прибув на вчителювання   молодий Спиридон Черкасенко.    

«Наприкінці 1897 року організовано виступили металурги Юзівки, вимагаючи скорочення 12-годинного робочого дня. З першого січня 1898 року вони припинили роботу о 6-й годині вечора замість 7-ї, як було доти. Незважаючи на погрози адміністрації, у визначений час першими вийшли на заводське подвір'я робітники механічного цеху. До них приєднались доменщики, сталевари, прокатники. Маса людей прорвалась на вулицю крізь поліцейський кордон. Управитель заводу змушений був оголосити, що з лютого 1898 року запроваджується 10,5-годинний робочий день». 
Заворушення відбувались  тоді на багатьох шахтах. Зокрема, на Лідіївському руднику (так називалась шахта «Лідіївка») виникали революційні гуртки. 
    У музеї шахти зберігається копія одного документу   початку XX  століття,  який   прояснює політичну ситуацію в цьому районі Юзівки. Це донесення помічника начальника жандармського управління якогось  Камінського про революційне звернення «До робітників», яке розповсюджувалось   гірником шахти «Лідіївка».У доносі писалось: 
    “Пристав 3-го стана Бахмутского уезда за № 39 препроводил мне переписку, из которой усматривается, что из Лидиевского рудника были     посланы несколько писем в различные места Могилевской губернии, причем в каждом конверте было вложено печатное преступное воззвание “К рабочим”. Произведенным негласным расследованием добыты указания, что письма эти били отправлены рабочим угольного рудника Алексеем Мелешенковым. 
    Вследствие изложенного возбуждено мною дознание. в порядке 1035 ст. Уст. Угол. Судопр., по обвинению крестьянина Алексея Мелешенкова в преступлении, предусмотренном 129 ст. Угод. Улож., о чем доношу Вашему Высокоблагородию с   представлением копии Лит. А., доставленного в Департамент Полиции по этому делу. 
Ротмистр         Каминский». 
Таким чином, поет потрапив у вир класових суперечностей, що тоді охопили Донбас. Його спілкування з робітниками, роздуми про їхню долю наповнювали твори письменника.   Проникливість С. Черкасенка в історичне тло тодішнього суспільства відзначали літературознавці. Один з них, С. Єфремов, писав: «Його оповідання обіймають переважно одну сферу, — шахтарського життя і показують, що те життя він знає добре і вміє вибрати з нього типові постаті...». А сучасний критик О. Бабишкін відзначив наступність творчості Черкасенка  в українській літературі:   “...після  оповідань Б.Грінченка й поезій М. Чернявського - це перше повне й вагоме відтворення умов праці, душевного стану донецького шахтаря в українській літературі”. 

2 група »Літературознавці» (дома готують зміст творів »Під землею», «Шахтарі», коротко розповідають його учням)

Давайте ознайомимося з творами С. Черкасенка про шахтарську працю, про життя в нашому краї в XX столітті.

З почуттям внутрішньої напруги і співчуттям до важкої  підземної праці у вірші «Шахтарі» він писав:
Тихо у вогкій пітьмі 
В шахті, на дні. 
Стіни ридають німі, 
Мокрі, брудні. 
Буйними краплями піт 
Очі сліпить, 
Лампи смердючої гніт 
Блима , чадить. 
У поезії «У шахті» поет так передавав внутрішній стан гірника в умовах виснажливої праці під землею: 
Мокро і темно, немов в домовині. 
Випало кайло із рук. 
Дихати важко, ломота у спині. 
В голову болісний стук... 
Чому став? 
Не дрімай! 
Бери кайло — 
Довбай! 
Думка єдина: спочити хвилину — 
Сили нема довбонуть. 
Добре б піднятись та випростать 
спину. 
Свіжим повітрям дихнуть... 
Підземна праця, яка часто ставала причиною смерті шахтарів, викликала в поета важкі асоціації: 
Замість зірок золотих 
 Ночей і вроди, і принади. 
В кутках далеких і страшних 
Убогі блимають лампади — 
Неначе шабаш свій мерці 
Сюди збирались святкувати, 
свої смердючі каганці 
 Де-де забули поховати... 
(“Під землею”)

3 група »Укладачі робочих зошитів» (з тестами і завданнями)

(Один учень від групи-доповідач-розповідає про зошит і пропонує учням на мультимедійній дошці тести і завдання до тексту).

5.Словникова робота

Пітьма-

Стіни ридають-

Гніт лампи смердючої-

Чадить-

Кайло-

Довбати-

Випростать спину-

Лампади-

Смердючі каганці-

(пояснити значення слів)

V. Узагальнення та систематизація знань ,умінь і навичок учнів.

1.Вибіркове читання.

( звертаємо увагу на виразність читання поезій)

2. Фронтальна робота.

(Повторення матеріалу з теорії літератури)

Поглиблення поняття про віршовану мову.

Читаючи художні твори, ми помічаємо, що одні з них написані мовою, схожою на ту, якою ми спілкуємося в сім’ї чи з друзями, а інші - чимось нагадують пісню. Отже, у першому випадку письменники використовують прозову мову. Прикладом її є казки. Віршована мова є розміреною, має ритм і риму.

Віршована мова — ритмічно організоване мовлення, здійснене на основі конкретної системи взаємодії слів з інтонацією, відмінне від прози. Найчастіше використовується в ліриці для надання образ​ності та емоційної забарвленості. Отже, віршована мова має ритм і риму, вона розмірена .

У ньому останнє слово першого рядка співзвучні з останнім словом третього, а закінчення другого рядка - із закінченням четвертого. . Віршована мова подібна до музики. Кожна поезія має свою неповторну мелодію. Її також можна слухати.

Така співзвучність, яка надає мові мелодійності, називається римою. Крім того, віршована мова має ритмічні паузи- короткі перерви під час читання, які у вірші зазвичай збігаються із закінченням рядка. Ще однією відмінністю віршованої мови є те, її записують у стовпчик (строфу). Важливим у вірші є ритм- рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів , розміреність і злагодженість у звучанні. І для прозової, і для віршованої мови властива образність, застосування різноманітних художніх засобів.

Але в тому диво- царстві ,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон.



3.Творча робота учнів.

(Написання сенкану)

Зразок сенкану

Донбас-

Величний і прекрасний,

Це є найкращий у світі мій край,

Шахтарський і металургійний,

Край.

4.Рольова гра.

Метод «Трансформер».

- Про що б ви порадили написати С.Черкасенку , якби зустріли його сьогодні?

5.Робота з класом.

Метод «Релаксація»

(На мультимедійній дошці кольорами відобразити власний настрій і чи співпав він у вас із початком уроку)

VI. Підбиття підсумків уроку (рефлексія)

1.Гра «Мікрофон»

Знову звертаємось до того , що учні повинні знати і вміти .

.Чи ви досягли цього?

.Чи змінювався у вас настрій протягом уроку?

.Чому він змінювався?

. Що вам найбільше запамяталось на уроці?

. Чому? Пояснити.

2.Слово вчителя.

Завершуючи   розмову   про творчість   письменника-земляка Спиридона Черкасенка , відзначимо, що він розширив межі українського   художнього слова зображенням у віршованому, прозовому і драматичному жанрах одного із своєрідних  регіонів— Донеччини. Наш промисловий край постав у проникливому слові   письменника із жорстоких сцен, людських страждань, із гострих конфліктів між шахтарями   і   хазяями-визискувачами. Слово письменника-земляка кликало   любити людей і тварин, цінувати і берегти красу донецького краю, його трудолюбивий народ. Він стояв на сторожі   справедливості  і був гордий з того.

(Робота учнів на уроці оцінюється )

VII. Домашнє завдання.

(Завдання дається диференційовано)

1 група- Вивчити напамять вірш С.Черкасенка(на вибір).

2 група- Підготуватись до поетичної пятихвилинки.

3 група- Скласти кросворд за творчістю С.Черкасенка.



ДОДАТОК ДО УРОКУ

С. Черкасенко

Під землею

Тут вічна ніч. Але не та,

Що після стомленого світу

Клопітну землю обгорта

У ласці тихого привіту.

Тут вічна ніч. Вона не сни

Несе утішнії людині:

Землі занедбані сини

Помалу гинуть в домовині.



Замісто зірок золотих

Ночей і вроди, і принади,

В кутах далеких і страшних

Убогі блискають лампади -

Неначе шабаш свій мерці

Сюди збирались святкувати, 60

Й свої смердючі каганці

Де-де забули поховати.



І розійшлись, і чутно стук

Глухій, зловісний в домовину...

Із всіх кутків могильний згук

Жаха незвичную людину...

Тут вічна ніч, тут повно вщерть

Страждання, болесті і муки,

І звідусюди тільки згуки:

Стук-стук! тут ніч! Стук-стук!

Тут смерть!



Шахтарі

Тихо у вогкій пітьмі

В шахті, на дні.

Стіни ридають німі,

Мокрі, брудні.



Буйними краплями піт

Очі сліпить,

Лампи смердючої гніт

Блима, чадить.



Тяжко... повітря нема...

Сльози бринять,

Тиша панує німа...

Треба довбать!



Гучно ми в груду землі

Кайлом б'ємо,

Вперто ми шиї свої

Сунем в ярмо!



Вугілля кожний шматок

Сяє, блищить:

Сила шахтарських кісток

В йому горить!

Тестування (цей матеріал можна використати і на контрольній роботі з теми )

Оберіть правильний варіант відповіді.

1.Спиридон Черкасенко народився:

а)         на Донеччині,

б)         на Луганщині,

в)         на Миколаївщині.!

2.Письменник за фахом був:

а)         учителем.!

б)         шахтарем,

в)         гірничим інженером.

3.Свої твори С. Черкасенко публікував у:

а)         періодиці,!

б)         збірках власних творів,

в)         багатотомному виданні творів.

4.Деякий час Черкасенко працював:

а)         на шахті ім. Засядька у Донецьку,

б)         на лідіївських рудниках,

в)         на шахті „Лідіївка” у Донецьку!

5.  Письменник емігрував у 1919 році:

а)         до Франції,

б)         до Ізраїлю,

в)         до Чехословаччини.!

6. Помер поет у:

а)         Донецьку,

б)         Юзівці,

в)         Празі!

7. С. Черкасенко відомий як автор:

а)         прозових та поетичних творів,

б)         прозових та драматичних творів,

в)         прозових, поетичних та драматичних творів.!

8.Серед віршів С.Черкасенка до „шахтарських” належать:

а)         „Шахтарі” та „Під землею”,!

б)         „Вечір у степу” та „Під землею”,

в)         „Вечір у степу”, „Під землею” та „Над річкою”.

9.Твір „ Під землею ” присвячено:

а)         опису краси підземного краю,

б)         розкриттю нелегкої шахтарської праці,!

в)         відображенню наростання революційних настроїв.

10. Звуконаслідування, що імітує шахтарську працю, наявне у творі:

а)         „Шахтар”,

б)         „Шахтарям”,

в)         „Під землею”.

11.Розмістіть етапи життя і творчості поета –земляка у правильному хронологічному порядку:

а) активне співробітництво з  українською діаспорою;

б) письменник переїздить до Києва ;

в) на Донбасі, поет активно включився в літературний   процес .

12. Визначити художній засіб у словосполученні

» Стіни ридають німі, 
Мокрі, брудні»

а) алегорія;

б) епітет; !

в) порівняння.

13.Укажіть рік виходу історичної драму «Северин Наливайко»

а) 1876 рік;

б) 1910 рік;

в) У кінці 20-х років !

14.С.Черкасенко написав роман у віршах:

а) «Еспанський кабальєро Дон Хуан і Розіта”; !

б) «Коли народ мовчить» ;

в) “Ой,  чого ти, дубе”.

15. "Коли народ мовчить»  -це :

а) історична драма;

б) пісня;

в) віршована трагедія. !

Запитання до змісту поезій.

-Чому автор співчутливо відноситься до шахтарів?(Вірш «Шахтарі»)

-З якою метою в поезії «Шахтарі» багато дієслів?

-Для чого поет-земляк вживає епітети у творі?

-Що в шахтах замість зірок?

-Хто святкує свій шабаш на шахті?

-Чому каганці названі смердючими?

Літературний диктант

1. З чим повязана творчість С.Черкасенка?

2.В якому містечку народився письменник?

3.В якій родині народився автор?

4. Де знаходяться Лідіївські рудники?

5.З чим виступав поет, перебуваючи на Донбасі?

6.З якою метою письменник їде до Австрії, Чехословаччини?

7.Де він працював в Ужгороді?

8. Яку історичну драму написав автор?

9. Де помер С.Черкасенко?

Записи в зошитах

Рідний край, Новий Буг, селянська родина, у Донецьку, з віршами, вивчати стан народної освіти і замовляти для української школи підручники, у театрі, »Северин Наливайко», у Празі.

Графічний диктант

1876 рік – народився поет-земляк

1895 рік – він почав учителювати

1910 рік- переїздить до Києва

1919 рік- виїздить до Австрії, Чехословаччини

1932 рік- співробітництво з українською діаспорою

1919—1921 рік- автор видав три томи «Творів»

1940 рік- рік смерті поета




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 18.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров1206
Номер материала ДВ-351718
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх