Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект відкритого уроку з літератури рідного краю Твори сучасних письменників та поетів про Чорнобильську трагедію
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Конспект відкритого уроку з літератури рідного краю Твори сучасних письменників та поетів про Чорнобильську трагедію

библиотека
материалов












Конспект відкритого уроку

з літератури рідного краю


Твори сучасних письменників

та поетів про Чорнобильську трагедію


проведеного в 9 класі

учитель Ільченко Т.З.













СШ № 45

Індустріальний район

Урок за твором Катерини Мотрич “Політ журавлів

над нетолоченими травами” та поезіями,

присвяченими трагедії на Чорнобильській АЕС


Полин, чорнобильник, чорнобиль...

Гірка трава моя, це ти

Чомусь подумала, що обмаль

Мені твоєї гіркоти.

А. Кичинський


Мета уроку: ознайомити учнів з творами, які розкривають сторінки подій, пов’язаних з аварією на ЧАЕС. Слідом за репортажами й нарисами, художніми творами зробити спробу проаналізувати не лише зміст, але й соціальні та моральні аспекти цієї проблеми.

Спрямувати виховну роботу на пробудження в учнів почуття тривоги, скорботи та надії.

Методи, прийоми, форми роботи: виступ учнів із повідомленнями, робота над змістом твору, колективна творча робота.

Унаочнення: ілюстративний матеріал до уроку, магнітофонні записи музики Дмитра Шостаковича, В.Моцарта, Віла Лобоса.

Тип уроку: урок – спогад.


Хід уроку


  1. Ознайомлення учнів з темою уроку.

Мотивація.

На дошці – драпіровка з тканини, макет дзвону, розколотого навпіл, ілюстративний матеріал до уроку, палюче сонце та журавель, що летить у височінь (виготовлені з паперу). Поруч записані теми 1 девіз уроку: “Ти пам’ятай, дорого, їх сліди...” (Б. Олійник).

Звучить музика. “Лакримоза” В. Моцарта.

Б’ють на сполох дзвони Чорнобиля... Ведуть новий відлік часу... 26 квітня 1986 року... Ця дата стала першою трагічною віхою в історії атомної енергетики, яка засвідчила: небезпека чатує на того, хто втратив контроль над атомом.

Тієї весняної ночі на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була тихою, темною, не віщувала біди. Проте саме в цю ніч відлік часу став не мирним, а аварійним. Від катастрофи відділяли не години, хвилини, а секунди... О першій двадцять три, коли все навколо, здається, спало, над четвертим реактором Чорнобильської атомної несподівано вихопилися, розтинаючи небо, вогняні язики... І завмерла Україна – мати в німому очікуванні.

Сьогоднішній наш урок – спогад про ті трагічні події. Ми спробуємо відтворити в хронологічній послідовності , як це було. Спираючись на літературний матеріал, зокрема на твір Катерини Мотрич “Політ журавлів над не толоченими травами”, намагатимемося осягнути масштабність катастрофи, передати картину вселюдського болю.


  1. Подача нового матеріалу.

Звучить уривок із симфонії № 5 Дмирта Шостаковича.

Інформаційна довідка. Атомний реактор мав потужність мільйон кіловат. Щоб уявити його інженерно – технічну характеристику, покладемося на інформацію Б.О. Семенова – заступника голови Державного комітету з використання атомної енергії СРСР.

Реактор саме такого типу використовувався в першій у світі атомно – енергетичній установці, яку понад тридцять років тому почали експлуатувати в Обнінську, конструктивні її принципи було збережено на інших АЕС. Аналоги такої установки служили багато років безперебійно. У цілому система аварійного захисту на Чорнобильській АЕС, як і на інших, нібито здатних була без втручання персоналу запобігти серйозним наслідкам будь – яких відмов у технічно дуже складному організмі станції.

(інформаційну довідку подає учень у вигляді повідомлення)

Учитель. Але все ж аварія сталася. Полум’я її бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поряд з бідою в ту трагічну годину.

(Учень читає уривок із твору М. Сингаївського “Обпалена мужність”)

Весна одягла барвисту –

шовком шиту сорочку.

Весна між Десною і Прип’яттю

і не думала про смерть.

І прибитому рокові

наказувала, мов синочкові:

- Сину, ступай міцніше

на землю отчу та твердь!

Атом ще спав покірно –

в реакторах і в долонях,

Ще не чули його загрози

поліські бори і вода.

І лиш земля відчувала,

як б’ється жилка на скронях,

І вишумовує травами

весна співуча і молода.

І раптом – вибух, як сполох,

і полум’я смертоносне,

І вмить здригнулась планета

на всіх полюсах землі.

Відчули трави і дерево,

що вже не вмиться росами –

Як перед смертю постали

батьки і діти малі.


Хроніка подій. (Виступ учня з повідомленням) Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежники ВПЧ – 2 з охорони АЕС на чолі з начальником караулу лейтенантом В. Правиком. Його загін першим ступив на лінію вогню. З цієї миті двадцятитрьохрічний Правик мав у своїх руках всі права пожежника. Всі, крім одного, - не було у юного лейтенанта права на помилку...

(Учень читає уривок із твору М. Сингаївського “Обпалена мужність”)

Перший удар на себе,

Перший вогонь на себе.

Так одчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати,

Поруч з ним не назвати –

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупиняти.

З атомом стати до бою –

З полум’ям смертоносним,

І заступити собою

Світ, що малий і дорослий...

Учитель. Це було вже вістря атаки. Бій із розбурханою стихією. А поруч, у мирному житті? Що було, що змінювалося, як прийшла страшна звістка? Щоб відповісти на ці питання, звернемося до твору Катерини Мотрич “Політ журавлів над нетолоченими травами”.

  • Який сон приснився Насті? Що за народним прогностиком означає бачити уві сні чорну воду, а немовля?

  • Які почуття викликало все це в душі жінки? Чому?

(“Серце калатало несамовито, чула у всьому тілі дрож і холод, мовби й справді вибралася з тої осоружної купелі”)

  • З якою метою, на вашу думку, К. Мотрич уводить у подальшу розповідь чудову, ніби ідилічну пейзажну замальовку? Що дає читачеві можливість відчути майже на доторк зображуване? (Зорові, слухові та чуттєві образи) Доведіть.

  • Характерною особливістю української міфології є пантеїзм (від гр. рan – все, theos - бог), тобто – філософсько – релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою. Обожнювання всіх явищ природи, небесних світил, дерев, річок, поклоніння багатьом богам притаманне нашим предкам. Чому ж Настя, дитя двадцятого століття, починає свій день із молитви – звертання до різних сил природи?

  • Чи означає це, що в ній живе віра, успадкована від предків – язичників, чи письменниця вкладає в зображене більш глибокий зміст?

(Для героїні все це важить значно більше. Настя не тільки не уявляє свого повсякденного життя без природи, сонця, вогню, води, а й вірить “що духи її роду у святки всідаються на покуті коло тієї глибокої полив’яної миски зі стравою, на яку вона схиляє ложки”. Для неї це пам’ять, що “одним кінцем заземлилася в її серце, а другим – у рідне Полісся”. Відірвати Настю від усього цього – значить відчахнути її від древа роду.)

  • Як сприйняли оточуючі звістку про вибух на атомній? А Настя? Який художній засіб допомагає розкрити лиховісні передчуття?

(Контраст – “гніздилося в лісах і на лугах коло Прип’яті всяке птаство, радіючи, що подолало довгий, виснажливий переліт і повернулося на рідну землю”, а з другого боку – “ніч ... напоїла землю смертельною отрутою і розстеляла все далі й далі чорні полотна, виткані з гіркого полину”.)

Учитель. Настя – передусім мати, Берегіня роду. Тому так болить, квилить її серце, шукає розради в словах гарячих молитв. Та немає порятунку. Настя вже чує помахи чорних крил біди, її зловісний регіт не десь, а за спиною...

  • З якою метою, на вашу думку, зроблений екскурс в минуле?

(Розповідається на лише про рід Насті, але й утверджуються високі моральні принципи: сила повинна йти лише на добрі страви.)

  • Знайдіть і зачитайте у творі слова Настиного діда. У чому було їх пророцтво? Зіівставте з рядками з Біблії:

Третій ангел затрубив – і впала зірка з неба, палаючи, як смолоскип, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім’я цій зірці “Полин”; і третя частина вод стала, як полин, і багато людей померло від вод, бо стали гіркі.”

  • Стара дивиться на вечоровий світ, з очей бере початок ріка безмірної печалі. З яким образом – символом у творі вона асоціюється?

  • Повернемося до назви твору – “” Політ журавлів над немолочними травами. Чому в тузі, тривогах і радощах поліщуки звертаються до цього великого птаха?

  • Що символізує, на вашу думку, назва оповідання?

Учитель. Як бачимо, страшна звістка про події на ЧАЕС луною відгукнулася в мирних помешканнях поліщуків, змусила людей по – новому поглянути на світ. А пожежа, що вирувала на четвертому енергоблоці, не дала ні хвилини на роздуми.

Хроніка подій. (Виступ учня з повідомленням) У бою з пожежею (саме в бою, а не просто – в роботі) взяло участь сотні бойових пожежних машин із Києва та області. Вогонь загрожував дахові третього енергоблока, наступав знизу на машинний зал, де стояли великі резервуари з тоннами мастил, знаходилася кабельна шахта, що зв’язувала всі агрегати станції. Кожен у такі хвилини повинен самостійно приймати рішення, ризикувати, йти на самопожертву.

Звучить уривок із симфонії № 5 Дмитра Шостаковича.

(Учень читає уривок із поеми Світлани Йовенко “Вибух”)

Зойкнула Земля чаїним криком:

- Сину, вбережи і захисти –

Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж, коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем:

- Сину, вбережи і захисти! –

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

- Хто ж, коханий. Хто ж, коли не ти?

...І уже ні сина, ані мужа.

Лиш розверсті зоряні поля...

Та пліч – о – пліч стали Біль і Мужність.

Дух і Воля. Небо і Земля.

Хроніка подій. (Виступ учня з повідомленням) О 14.00 27 квітня розпочалася евакуація жителів. За точними розрахунками для цього було подано 1100 автобусів. Незважаючи на таку кількість автотранспорту, тим більше, якщо врахувати при цьому ще й стан людей, пов’язаний з їх хвилюванням під час евакуації, перевезення населення в зону безпеки було здійснено організовано. У безпечну зону вивезено поетапно десятки тисяч чоловік. Вісімдесят, які були хворі, співробітники міліції винесли до автобусів на руках.

  • А що ж сім’я Насті – спасительки? Як відреагувала вона на звістку: “...у великодню суботу по обіді будуть вивозити їхнє село”?

(“Голосили у веранді Саня і Світлана, схлипували внучата Василько та Оленка. Покрикував на них розратований Микола. Лише Настя затято мовчала”)

  • Що було причиною мовчання Берегині? Яка думка остаточно утвердилась у голові жінки після розмови зі старим Миколою? Чому?

  • Зачитайте уривок їз твору, який засвідчує не лише усвідомлення Настею навколишнього світу природи, що житиме тепер без людей, а й великої провини людської.

(“Люди самі себе вигнали з раю лугів і лісів, согрішивши єдиний раз, але непоправно”.)

Учитель. Як глибоко символічно: евакуація намічена напередодні Великодня. У цей день, за давнім звичаєм, прибирають подвір’я, білять хати всередині й зокола. У чистий четвер люди, вимиваються весняною водою і вдягаються в білу одіж. Печуть ритуальний хліб – коровай (по – церковному - паску) і жайворонків із тіста, забарвлюють у червоне яйця (звідси крашанка – красне яєчко), розписують писанки. Яйце символізує першопочаток усього сущого у Світі. Червоне (крашене) яйце – знак першозародку Життя.

  • Чи ж могла вона , Настя, в якій ніжній голос предків і традиції народні складали незліченний скарб, не готуватися до свята?

  • Чи усвідомлювала старенька, що поїздка ця не на день, рік, а навіки?

(“Настя – спасителька ще ні разу не помилялася у своїх відчуттях, бо мала великий дар, над яким довго, віками, трудилася її щедра поліська природа”.)

  • Як розрізнюєте вчинок жінки? Чи могла вона, на вашу думку, вчинити інакше? Якою уявляється вам Настя в мить розлуки? З яким образом – символом асоціюється її постать? Чому? Доведіть, спираючись на текст.

(“Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа”.)

  • Що ж далі?.. Що в майбутньому чекає село, від якого віє пусткою, старе дворище, стару жінку, зойк якої , здається, став зойком неба і великодньої землі, “віднині висватаної чорним лихом...”

  • Що ж скажемо ми, сучасники, в пам’ять про ті трагічні події, як застережемо нащадків?

(Учні складають реквієм – звертання до тих, хто пережив страхіття катастрофи й тих. Хто житиме після нас)

  • Як написане перегукується х епіграфом, вибраним Катериною Митри до твору?

Учитель. Ушануймо пам’ять тих, чиє життя трагічно обірвала атомна розбурхана стихія.

Хвилина мовчання.

Звучить музика. Магнітофонний запис церковних дзвонів.

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... вони нагадують: пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею!

Хай Великдень сповнює серце миром, спокоєм, одухотвореністю. Пам’ятаймо!

Звучить музика Віла Лобоса.

Використана література:


  1. Лозко Г. Українське народознавство. – Київ.: “Зодіак - ЕКО”, 1995. – С. 113

  2. Мотрич К. Оповідання. – Київ.: “Молодь”, 1989

  3. Новий Завіт з додатком Псалмів. – Торонто, 1991

  4. Трогубов В. Приборкування вогню: У кн..: Мужність і біль Чорнобиля. – Київ.: “Молодь”, 1988

  5. Українознавство. Посібник. – Київ.: “Зодіак - ЕКО”, 1994. – С. 300

  6. Чорнобиль. Дні випробувань. – Київ.: “Радянський письменник”, 1987


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 20.12.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров344
Номер материала ДВ-274495
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх