Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Конспект воспитательного часа " Твій ранець"

Конспект воспитательного часа " Твій ранець"


  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

Твій ранець

Мета: вчити робити порядок у своїх речах, дотримуватися порядку на робочому місці. Розвивати бажання бути організованим і акуратним. Виховувати любов до порядку.


Учитель.


Встали учні рано-вранці —

В школу їх ведуть стежки.

Поскладали гарно в ранці

Ручки, зошити й книжки.

Щоб нічого не зламати,

Не зігнути, не згубить.

І щоб довго не шукати,

А дістати все умить.


Отже, сьогодні йтиметься про те, яким повинен бути ранець учня, що в ньому має знаходитися і в якому порядку зберігатися. Що ви про це думаєте, діти? (Відповіді учнів.)


Так, у ранці повинні знаходитися книжки, зошити, олівці, ручки, лінійка, гумка — це необхідно для занять. І все це повинно бути охайно складене, щоб швидко дістати та підготуватися до уроків. А коли все знаходиться в порядку, то учень знає, де що лежить і може завжди перевірити, чи все необхідне він узяв. А зараз давайте підемо в гості до ось цього ранця і побачимо, що там у ньому! (Бере ранець учня, спеціально підготовлений або зразковий.)


Учитель. Ранцю, ранцю, чи можна до тебе в гості?


Господар ранця. Можна, подивіться, будь ласка. Там усе в повному порядку! (Відкриває ранець, дістає обгорнуті книжки, папку для зошитів, пенал, і все розкриває, щоб усі побачили.) Ось і все, що там є, необхідне для роботи.


В цьому ранці все моє:

Книжечки у ньому є,

В папці зошити лежать,

Щоб листочків не зім’ять.

Ручки й олівці — в пеналі,

Гумка є там і так далі.

І як треба щось дістати,

Не потрібно скрізь шукати,

Бо на місці все лежить

І нікуди не біжить.


Учень.


І в усіх так має бути.

Щоб нічого не забути.

Як поробиш всі уроки.

Поскладай, щоб без мороки

Завтра все приніс до класу

І не гаяв марно часу.


Учениця.


До порядку слід звикати,

Добре це запам'ятай.

Щоб нічого не шукати

Все на місце поскладай!


Учень.


А вечірньої пори

Все зі столу прибери,

Книжечкам, як хочеш знати,

Треба теж відпочивати.


Учениця.


Ранець твій також втомився,

Задрімав і похилився.

Тож на місце все склади,

Спатоньки у ліжко йди.


Учитель. Ой, діти, хто це? Прислухайтесь, хтось тоненьким голосочком плаче. Хто це там за дверима? (Виходить за двері і повертається з потріпаним неохайним ранцем.) Ви бачите, діти, хто плакав, чий це ранець? (Діти не знають.) А може, там ще хтось є? (Знову виходить і повертається зі старшим учнем.)


Старший учень. Ой, як добре, що ви забрали цього ранця, я за ним по всій школі бігав, а він утікав від мене і ховався. Я їсти захотів, а там мій обід.


Учитель. А чого він від тебе втікав?


Старший учень. Ну, як вам сказати... Взагалі він мій, але я вже не хочу з ним ходити до школи, бо вже дорослий, а ранець такий, як для малих дітей, він мені і не потрібний, там все одно нічого не можна знайти: ні олівця, ні ручки, ні зошитів потрібних, ні книжки. Навіщо той ранець, ручку можна і в кишені носити?


Учитель. А давай-но подивимося, що в ньому є, чим він тобі не догодив. (Висипає все з ранця на стіл, а там зім’яті зошити, поламані ручки, потріпані старі книжки, цвяхи, молоток, скручений дріт, різні деталі, гайки, ганчір’я, тенісний м’яч, загорнутий у папір обід, поламана ракетка і т. д.) І ти хочеш, щоб ранець не ображався на тебе? Ти лише поглянь, чого тут нема? А от того, що потрібно учневі, нема. Зошити зігнуті і без обкладинок, та ще й не підписані. Книжки не обгорнуті і розірвані. Ручки поламані, а олівця жодного нема, лінійка також поламана. А кругом крихти, пісок, бруд... Який сором... та й на себе поглянь, ти на учня не схожий: без форми, брудний, не вмитий... Як ти вчишся? І в якому ти класі?


Старший учень. Я... я в п’ятому класі, я не з вашої школи, віддайте мені ранця, я піду...


Учитель. Е, ні. Ти спочатку подивись, які ранці у наших дітей і який там порядок, а тоді підеш і приведеш в порядок свого ранця і себе, а тоді вже побачимо, може, він і сам до тебе захоче повернутися. Діти, відкрийте свої ранці і покажіть, який у вас там порядок. (Діти відкривають ранці, а учень іде і заглядає в кожен.)


Учитель. Ось ти побачив, як звикають до порядку маленькі школярі, які вони ростуть охайні та організовані. Тепер твоя черга показати себе. Іди і приведи ранець в порядок, а тоді повернешся і покажеш нам. (Учень збирає все зі столу і виходить з класу.)


Учитель. Діти, вам сподобалося те, що ви побачили?


Діти. Ні! Ні!


Учитель. Хто хоче висловити свою думку щодо цього? (Діти висловлюють свої думки.)


Учень.


У портфелі стільки бруду,

Горе, лишенько моє!

Так вести себе не буду.

В мене скрізь порядок є.


Учениця.


Там і гайки, і дротина,

Молоток, пісок, обід.

Хіба учень цей хлопчина?

Це не учень — просто стид!


Учень.


В мене в ранцеві чистенько.

Крихіток у нім нема.

Все в порядку, скрізь гарненько,

Тож хвилююсь я дарма.


Учениця.


Треба змалку вже звикати

До порядку геть в усім.

Митись, чистити, складати,

Щоб було приємно всім.


Учениця.


От, якби була я ранцем,

Я б сердитою була.

І не зналася б з поганцем,

Не простила б йому зла.


Стук у двері. Заходить той самий хлопчик, але чистенький, у формі, з чистим ранцем, а в ньому зошити в папці, шкільне приладдя в пеналі, нові книжки обгорнуті, підписані — все в порядку.


Учитель. Це ти? Той самий хлопчик, від якого ранець утікав?


Старший учень. Так. Це я. Але я вже не той, що був. Мені стало дуже соромно, що маленькі школярі такі охайні, старанні, чистенькі, а я такий великий і в мене все було навпаки. Тому я вирішив змінитись і звикати до порядку, до чистоти. Тепер я буду ходити до школи з цим ранцем, а в ньому в мене буде повний порядок, все на місці, так як і належить справжньому учневі. (Показує.) Нічого зайвого у ранці нема, тому що сторонні предмети в школу носити заборонено. Вони відволікають від навчання. А тепер мій ранець дуже міцно сидить у моїй руці, я думаю, що ми з ним помирились і подружились, я в нього пробачення попросив, помив його, вичистив. А ви, діти, як гадаєте? Пробачив мене мій ранець?


Діти. Так! Пробачив!


Старший учень.


Що ж, нема де правди діти,

Був я лежень і лайдак.

Ви такі не будьте, діти,

Не поводьтеся ви так.

А дотримуйтесь порядку

І живіть в ясній красі.

Спорт любіть, робіть зарядку

І охайні будьте всі.

Я також часу не згаю,

Хоч колись його губив.

Я тепер порядок знаю,

Все я добре зрозумів.

Щиро вдячний за науку,

В час, коли попав в біду,

Ранець свій беру я в руку

І навчатися іду.

До побачення, бувайте!

Не марнуйте, діти, час.

Слів моїх не забувайте.

Буде добре все у вас!


Прощається, бере ранець і виходить з класу.


Учитель. А тепер сподобався вам цей хлопчик? Чому? Який висновок ви зробили з сьогоднішнього уроку? Яким треба бути, щоб все вам вдавалося, щоб не гаяти даремно часу, щоб про вас гарно відгукувалися люди? А якими ви самі собі подобаєтеся? (Відповіді дітей.)


Учитель. Все починається в житті з малого. Організована і дисциплінована людина виростає з охайного і дисциплінованого школяра, який змалку навчається дотримуватися порядку в усьому: в своєму ранці, на робочому місці в класі, в своєму одязі, в школі і вдома. Тож ростіть охайними і дотримуйтеся порядку в усьому.

( перегляд мультфільму « Гришкины книжки»)


Автор
Дата добавления 10.01.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров106
Номер материала ДВ-321165
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх