Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект урока по украинской литертуре на тему
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Конспект урока по украинской литертуре на тему

библиотека
материалов
Андрій Самійлович Малишко 1912-1970 Найсвятіше слово наше – м а т и, Рідна зе...
 Андрій Самійлович Малишко – солов’їне серце України.
Чому, сказати й сам не знаю, Живе у серці стільки літ, Ота стежина в ріднім...
Батько поета – Самійло Микитович Малишко Батько був характерний, з норовом,ін...
Із особливою ніжністю згадував письменник свою матір, Івгу Остапівну, по-вул...
Андрій з друзями
Батькові багато було дано Богом. Якби він не став поетом,він міг би стати акт...
Місто Київ. Вулиця Андрія Малишка.
Пісня про рушник Пісня перекладена 35 мовами світу. Вірш «Пісня про рушник»...
Рушники Г.Ф.Ніжнєвської
Мати, виряджаючи в далеку дорогу дитину, дарує їй «на щастя, на долю» рушник...
Весільний рушник Н.П.Чешковської
Використання рушників
Рушник утирач -(для рук та обличчя), стирник - (для посуду, стола й лави), п...
Художні засоби вірша Епітети: «Незрадлива материнська ласкава усмішка і засму...
“Пісня про рушник” - це пісня-перлина, це пісня-символ, пісня-гімн, пісня-шан...
Мамина сорочка
22 1

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1 Андрій Самійлович Малишко 1912-1970 Найсвятіше слово наше – м а т и, Рідна зе
Описание слайда:

Андрій Самійлович Малишко 1912-1970 Найсвятіше слово наше – м а т и, Рідна земля, правда і любов!

№ слайда 2  Андрій Самійлович Малишко – солов’їне серце України.
Описание слайда:

Андрій Самійлович Малишко – солов’їне серце України.

№ слайда 3 Чому, сказати й сам не знаю, Живе у серці стільки літ, Ота стежина в ріднім
Описание слайда:

Чому, сказати й сам не знаю, Живе у серці стільки літ, Ота стежина в ріднім краю Одним одна біля воріт…

№ слайда 4
Описание слайда:

№ слайда 5 Батько поета – Самійло Микитович Малишко Батько був характерний, з норовом,ін
Описание слайда:

Батько поета – Самійло Микитович Малишко Батько був характерний, з норовом,іноді з ним важко бувало – усе хотів, щоб було по його. Мав четверо синів, він хотів їх усіх бачити шевцями, а став шевцем тільки Сергій. А у тебе , - казав він Андрієві - « мухи в голові », яке там шевство. Тож він був спочатку категорично проти віршування: “Вірші віршами, треба мати ремесло .” Таким було його кредо стосовно сина .”

№ слайда 6 Із особливою ніжністю згадував письменник свою матір, Івгу Остапівну, по-вул
Описание слайда:

Із особливою ніжністю згадував письменник свою матір, Івгу Остапівну, по-вуличному Базилиху. Мати поета була родом з бідної селянської сім’ї, де шматок хліба заробляли і дорослі, й діти. У ніяких школах вона не вчилась, зате природа наділила її гострим розумом, чудовою пам’яттю і добротою. Голос у матері був старечий, слабенький, зате слух – пречудовій. І вже пісень вона знала – без ліку, будь-кого могла переспівати Мати для Михайлика була ідеалом людини. Вона була й джерелом його творчого натхнення Мати поета Ївга Остапівна Малишко (Базилиха)

№ слайда 7 Андрій з друзями
Описание слайда:

Андрій з друзями

№ слайда 8 Батькові багато було дано Богом. Якби він не став поетом,він міг би стати акт
Описание слайда:

Батькові багато було дано Богом. Якби він не став поетом,він міг би стати актором. Був він дуже хлібосольним, любив співати пісень, гарно говорити… Чоловіки заздрили, а декотрі з жінок навіть плакали. Ось так він умів говорити, а це не кожному дано… (Валентина Малишко)

№ слайда 9
Описание слайда:

№ слайда 10 Місто Київ. Вулиця Андрія Малишка.
Описание слайда:

Місто Київ. Вулиця Андрія Малишка.

№ слайда 11 Пісня про рушник Пісня перекладена 35 мовами світу. Вірш «Пісня про рушник»
Описание слайда:

Пісня про рушник Пісня перекладена 35 мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері». Написана пісня у 1959 році до кінофільму «Літа молоді». Композитор Петро Майборода написав музику до вірша поета. Створена ця пісня на міцній народній основі.

№ слайда 12
Описание слайда:

№ слайда 13 Рушники Г.Ф.Ніжнєвської
Описание слайда:

Рушники Г.Ф.Ніжнєвської

№ слайда 14 Мати, виряджаючи в далеку дорогу дитину, дарує їй «на щастя, на долю» рушник
Описание слайда:

Мати, виряджаючи в далеку дорогу дитину, дарує їй «на щастя, на долю» рушник - материнське благословення й оберіг, пам’ять про тепло отчого дому, святість малої й великої батьківщини, настанова ніколи не забувати, хто вона, якого роду-племені.

№ слайда 15 Весільний рушник Н.П.Чешковської
Описание слайда:

Весільний рушник Н.П.Чешковської

№ слайда 16 Використання рушників
Описание слайда:

Використання рушників

№ слайда 17 Рушник утирач -(для рук та обличчя), стирник - (для посуду, стола й лави), п
Описание слайда:

Рушник утирач -(для рук та обличчя), стирник - (для посуду, стола й лави), покутник -(ним обвішували стіни й фотокартки), плечовий або сватальний -(пов’язували сватів), ними пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечір, на рушничок ставали. Під рушником родичі молодого клали срібні монети, пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним

№ слайда 18 Художні засоби вірша Епітети: «Незрадлива материнська ласкава усмішка і засму
Описание слайда:

Художні засоби вірша Епітети: «Незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші блакитні» Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї В тихім шелесті трав Вірна любов Метафори: - оживе все знайоме до болю, - шелест трав, щебетання дібров Анафора – повторення однакових букв, слів, фраз на початку віршованих рядків у пісні Порівняння - простелю наче долю

№ слайда 19 “Пісня про рушник” - це пісня-перлина, це пісня-символ, пісня-гімн, пісня-шан
Описание слайда:

“Пісня про рушник” - це пісня-перлина, це пісня-символ, пісня-гімн, пісня-шана вічній материнській любові

№ слайда 20
Описание слайда:

№ слайда 21
Описание слайда:

№ слайда 22 Мамина сорочка
Описание слайда:

Мамина сорочка

Краткое описание документа:

МБОУ «Чернишевська школа»

 

 

Урок української  літератури в 7-Б класі

з використанням ІКТ

 

 

 

 

Андрій Малишко

«Пісня про рушник»

 

 

                

                                               Вчитель-методист Мосейчук Ольга Василівна

 

 

 

 

 

 

 

2015 рік

 

 

Тема уроку  Андрій Малишко «Пісня про рушник»

Мета уроку: 1.Ознайомити з життєвим і творчим шляхом   А.Малишка, з «Піснею про рушник»;

                         2. удосконалювати навички виразного читання; формувати навички аналізу поетичного твору;

                         3. виховувати любов до рідного слова; домогтися глибокого осмислення учнями

значення рушника в житті рідного народу, вироблення душевної потреби берегти його як сімейний скарб, бажання вишити свій рушник; виховувати в учнів почуття гордості за свій народ, свою національну культуру, виховувати почуття національної самосвідомості.

Обладнання: твори А.Малишка, запис «Пісні про рушник», презентація, виставка рушників.

Епіграф:                    Найсятіше слово наше – мати, рідна земля, правда і

                                    любов. / А.Малишко./

 

                                                          Хід уроку

І. Вступ.

Учитель:  Сьогодні, діти, ми розпочинаємо вивчати новий розділ в українській літературі, цей розділ називається   «МИ–УКРАЇНЦІ»

 Так, діти, ми з вами народилися й живемо на Україні. Тут жили й наші батьки, діди й прадіди.  Тут корінь українського народу. І наш святий         обов’язок  – знати свій народ, знати мамину пісню, що сіяла в наші душі  добро, любов і ласку,  знати батьківську хату, стежина від якої  веде у великий шлях Батьківщини,  знати бабусину вишиванку,   знати  мудру дідусеву  казку.

 

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2.    Розповідь вчителя.

Сім’я Самійла Малишка, в якій народився майбутній поет, була великою: батько з матір’ю, бабуся і одинадцятеро дітей. В околиці Малишків знали як вправних чоботарів.

 Батько був характерний, з норовом,іноді з ним важко бувало – усе хотів, щоб було по його.

       Мав четверо синів, він хотів їх усіх бачити шевцями, а став шевцем тільки  Сергій.

        А у тебе , - казав він Андрієві -  « мухи в голові », яке там шевство.

Тож він був спочатку категорично проти віршування: “Вірші віршами, треба мати ремесло.” Таким було його кредо стосовно сина .”

 Із особливою ніжністю згадував письменник свою матір, Івгу Остапівну, по-вуличному Базилиху. Мати поета була родом з бідної селянської сім’ї, де шматок хліба заробляли і дорослі, й діти. У ніяких школах вона не вчилась, зате природа наділила її гострим розумом, чудовою памяттю і добротою. Мати для Михайлика була ідеалом людини. Вона була й джерелом його творчого натхнення.         

     Андрій був третім сином у сімї. Читати навчився рано від старших братів Василя і Петра. Коли виповнилося йому 8 років, разом з іншими однолітками пішов у перший клас. З домашнього полотна мати зшила синові торбинку, в якій носив книжки. На уроках любив пустувати. Але коли вчитель щось раптом запитував, то відповідав правильно. Дитинство поета нічим не відрізнялось від життя інших сільських хлопчиків. Зимою до школи, а влітку – торбинка з цибулинкою, окраєць хліба, попереду корова з телям – і на пасовище. Любов до книги передав Андрієві дядько Микита. Тільки-но Малишко навчився писати, як відразу почав піддавати «обробці» мамині пісні. Дуже йому не хотілося, щоб у них був сумний кінець.

   Андрія Малишка називають поетом-піснярем. Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена 35 мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері». Написана пісня у 1959 році до кінофільму «Літа молоді». Композитор Петро Майборода написав музику до вірша поета. Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.

           Рушник... Як багато промовляє це слово! Погляньте на розмаїття фарб, яке оселилось у нашому класі.  Але сьогодні на уроці ми бачимо лише невелику частину тих рушників, що зберігаються у ваших родинах.  Якби всі рушники ми принесли сюди, то, мабуть, вони зайняли б усі стіни в школі.

 Рослинний і тваринний світ на рушнику – явище не випадкове, а традиційне. Це оберіг, чудодійна сила. Спитаєте, звідки ж бо взятися такій силі? А сила рушника – у візерунках, вишитих на ньому. Рушники можна читати так, як читають книги.

        Наша односельчанка Ганна Олександрівна Коломійчук  розказувала нам, що процес вишивання був  своєрідною молитвою, в якій вона благала Бога про спасіння своєї душі та душ своїх рідних.

Вишито хрестик. «Спаси, Господи, мою душу!» Вишито другий, п’ятий сотий … «Спаси, Господи, душу мого чоловіка, якого немає вдома. Нехай омине його сліпа куля чи ворожа шабля. Щоб живим і неушкодженим вернувся додому».  А рука продовжує працювати…

Що ж символізують вішивки на рушниках?

 Калина- це символ любові, щастя та невмирущого роду. Калина в парі з дубом - це поєднання символів сили і краси, але сили надзвичайної, краси невмирущої.

 Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сімї.

 Ще на рушниках вишивали мальви, троянди, чорнобривці, ромашки, волошки, барвінок, мак. Квіти – це прекрасне. І яке б не було важке життя (чорні кольори), але доля посилає кожній людині  хвилини високих і чистих почуттів, викликаних чи то коханням, чи несподіваною радістю, чи захопленням від квітів або  трав у лузі… І ці високі почуття асоціюються на рушнику з квітами: червоними, як жар серця, і чорними, як темна ніч.

З квітами на рушниках переплітався і пташиний світ. Соловя і зозулю вишивали на дівочих рушниках, попарно, бо соловей щебече, собі пару кличе. Цих пташок вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду. Поважні пави на весільних рушниках: вони мають над собою вінець – Боже благословення.

 

Рушники- це витвори душі і серця, витвори працьовитих рук людських, це чиєсь життя.

 

 

 

3. Відкрийте, будь ласка, підручники.  Прочитаємо поезію А.Малишка.

 

II.Бесіда.

  1.Символом чого є вишитий рушник у поезії? ( материнська любов, ласка, благословіння – оберіг для сина).

         Учитель «Пісня про рушник»- це пісня про матір. Образ матері- один із центральних у творчості Малишка. Передусім, це образ конкретної людини, рідної матері поета, високоталановитої людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передала своєму синові.                                       

      Тема матері - одна з наскрізних у поезії А.Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері, бо з раннього дитинства узяв у серце образ рідної матінки, Ївги Базилихи, яка навчала його добра, краси, любові до людей.

  2.Які рядки присвячені матері? («незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші, блакитні твої»)

         Учитель:    Як бачимо, слів про неньку обмаль, але образ її- виразний, яскравий. І зображений він саме на тому вишитому рушникові.

   3. Яке ще символічне значення рушника?(Розлука і далека дорога).

   4.Чому  у матері «очі засмучені»?(життя важке й непередбачуване).

         Учитель  Дійсно, життя прожити – не поле перейти. І для матері найбільша втрата- втрата дитини. І навіть розлука з нею на деякий час- це біль материнського серця, рана материнської душі. Тому мати, виряджаючи в далеку дорогу дитину, дарує їй «на щастя, на долю» рушник- материнське благословення й оберіг, память про тепло отчого дому, святість малої й великої батьківщини, настанова ніколи не забувати, хто вона, якого роду-племені.

   5. «Незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші блакитні»- який це художній засіб?(епітет).

         Учитель  У матері поета були блакитні очі. Але народ сприймає цю пісню, як пісню про матір, як символ материнської любові, тому можна почути, як у народі співають не «блакитні», а «ласкаві очі». Блакитні чи карі належать якійсь певній особі, а ласкаві- вони в кожної матері.

 – Які епітети ще наявні в поезії? Про що свідчать вони?

 

Росяниста доріжка, зелені луги, соловїні гаї

В тихім шелесті трав

Вірна любов

Як бачимо, образ матері  у А.Малишка зливається з іншим найдорожчим образом- рідної Батьківщини.

– Що ви ще знаєте про рушники?

         1 учениця. Рушник є окрасою світлиці. Без рушника не обходилось, він завжди був під рукою, тому і назву свою дістав від слова «рука»-ручник, тобто рушник.

          2 учениця. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті. Ним витирали руки і посуд, з ним ходили доїти корову, накривали діжу з тістом, спечені паляниці ставили на покуті під образами.

         3 учениця. З давніх-давен люди вірили у силу рушника, як у доброго чарівника, що збереже від усякого лиха. Гарний був звичай використовувати рушники  в обряді будівництва хати. У давнину, коли будували хату, то піднімали на рушниках сволок, а потім дарували ці рушники майстрам. Коли стіни були вже зведені, вгорі, в кутку, вішали образ, а на нього- рушник.

          4  учениця. Рушник супроводжував людину з перших хвилин її життя. На вишиті рушники приймала повитуха немовля. Для хлопчиків вишивали свої візерунки, для дівчаток- свої.

          5 учениця. Проводжає мати сина у солдати і у хвилину прощання оповиває свою кровинку рушником.

                   Вишивала мати рушники,

                   Квіточку за квіткою стелила.

                   Підростали діти, йшли роки,

                   Непомітно мати постаріла.

                   В кожній квітці – лагідне тепло,

                   Материнських рук невтомна ласка.

 

         Учитель:  Рушники за своїм практичним та естетичним призначенням- досить ужиткові атрибути. Крім обрядової вони виконують і побутову функцію. Відповідно до цього утвердилися їх назви: утирач (для рук та обличчя), стирник (для посуду, стола й лави),покутник (ним обвішували стіни й фотокартки), плечовий або сватальний (пов’язували сватів), які сватам треба було подавати, ними пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечір, на рушничок ставали. Під рушником родичі молодого клали срібні монети, пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним.

         Колись, діти, ще моя бабуся казала, що людина, котра вишиває рушник, має думки й бажання чисті, добрі, радісні, то і рушник матиме чарівну силу. Чи це так?

    Учениця:     Так, адже лиха людина не може володіти дарами добра.

         Учитель  Чи є , крім епітетів, інші художні засоби?

 Метафори- і на тім рушничкові оживе все знайоме до болю

Шелест трав, щебетання дібров

порівняння - простелю наче долю

  – Давайте визначимо розмір вірша.

Двоскладова стопа з наголосом на першому складі - ….  (хорей)

14 рядків із 18 у «Пісні про рушник» починаються буквою «і». Цей художній засіб називається анафорою. Він надає поезії мелодійності і особливого пісенного ліризму, який помітив композитор Платон Майборода, вдало поклав ці слова на музику.Тож нехай прозвучить ця пісня-перлина, ця пісня-символ, пісня-гімн, пісня-шана вічній материнській любові(звучить пісня ).

         Учитель:  Погляньте на  рушники ваших бабусь, мам, родичів. Які почуття вони у вас викликають?

             Учениця.                 Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-мята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

                                                             І біль у серці раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

Цілую мовчки той рушник,

що рідна ненька вишивала.

                                                 А мати вишивала рушники

Думками й українськими піснями.

І слалися дорогами нитки

І йшли по тих дорогах дні за днями.

         Учитель:  Який колір переважає на узорах? (червоний і чорний).

Що ж означає червоний колір?(то колір калини, щастя, любові, щасливої долі).

Що ж означає чорний колір? (це колір землі нашої родючої, а інколи смутку).

 Цікаво, а чому чорний і червоний колір у нас на Україні найбільше популярні? ( мабуть, це національний звичай, та й гарно поєднуються. Старі люди кажуть, що віддавна, горе з радістю переплітається.)

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

         Учитель: Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник  пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди сусідить у нашій добрій хаті як ознака великої любові й незрадливості.

    Любіть маму! Це ж вона навчає вас любити свою землю, рідну оселю, кущ калини, квіти під вікном, навчає любити людей, наповнює душу людяністю, сердечністю, правдою, теплотою. Вона, провідна зірка, вказує нам шлях, і немає на світі такої міри, щоб оцінити працю матері, її сердечність і доброту. Бережіть своїх мам, не додавайте їм зморшок.  Даруйте матусі приємні хвилини зустрічі, ласкаві слова, турботу й увагу.

/Вірші учнів про маму./

 

/

Автор
Дата добавления 22.01.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров415
Номер материала 329136
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх