Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Конспекты / Конспект урока внеклассного чтения

Конспект урока внеклассного чтения

  • Другое

Поделитесь материалом с коллегами:

Тема: Українські поети про Велику Вітчизняну війну. Урок виразного читання.

Мета: Ознайомити із віршами українських поетів про Велику Вітчизняну війну, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, розвивати пам'ять, мислення, мовлення, виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; показати всю жорстокість, з якою був знищений наш народ; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Обладнання: презентація про М. Рильського, Ліну Костенко, М. Бажана, В. Симоненка,

А. Малишка, фільм про Велику Вітчизняну війну «План Барбаросса», вислови про слово, портрети письменників.

Тип уроку: урок виразного читання.

ХІД УРОКУ

І ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Вступне слово вчителя ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни.. Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим

 Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

(Перегляд уривку фільму «Барбаросса»)

ІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ІМЕТИ УРОКУ

Вчитель: У роки війни поети та письменники України були з народом на найрізноманітніших ділянках його праці. Їх голос лунав на всіх шляхах і роздоріжжях війни. Робота в редакціях газет, виїзди до військових частин і на передній край на фронтах, участь у підпільній боротьбі на території, захопленій окупантами,  рейдах партизанських загонів – уже  цей далеко не повний перелік дає уявлення про масштаб і розмах письменницької участі у війні.      Більшість письменників з першого по останній день війни були на фронті. Йшли разом з армією гіркими шляхами відступу, брали участь у наступі, у визвольному поході в Європу, у остаточному розгромі ворога В рядах Червоної Армії перебував Микола Бажан, який на власній очі бачив всі жахіття війни, а разом з тим вірив в перемогу і вселяв цю віру в серця інших людей з перших днів війни

( перегляд презентації)



ІІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вчитель: Про велику силу слова сказано багато і ви, напевно, знаєте безліч прислів’їв і приказок, висловів відомих людей. Хто може назвати їх?

(Аналіз висловів, розміщених на дошці)

Вчитель: Сьогодні ви спробуєте примінити на практиці все те, про що чули і показати, що ви вмієте. Адже у нас урок виразного читання

( повторення засобів виразності за допомогою таблиць, розміщених на дошці)

ІVСПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вчитель: Вірш «Клятва» написаний в перші роки Великої Вітчизняної війни. Давайте послухаємо його і спробуємо зрозуміти в чому клянеться автор , а разом з ним і весь народ.

(виразне читання вірша М. Бажана «Клятва»)

Вчитель: Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин!.. Від Москви до Берліна - дві тисячі шістсот кілометрів. Так мало. Правда? Це, якщо літаком, - три години. Перебіжками та по-пластунськи - чотири роки!

(Звучить пісня "Степом, степом...")

Вчитель: Мільйони загиблих... А скільки не народжених дітей?.. А скільки залишилось вдів і сиріт?.. А що може виміряти материнське горе і сльози...Про це говорить А.С. Малишко у вірші «Не плачте , мамо, не треба…». Перед тим як послухати поезію зробимо екскурс у минуле.

(перегляд презентації)

Вчитель: Слухаючи вірш, спробуйте знайти відповідь на питання, чому саме таку назву має ця поезія?

( виразне читання вірша «Не плачте, мамо, А. Малишка)

Вчитель: Виїздили на фронт, виступали по радіо та на різноманітних зборах поети, які працювали в тилу, - Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Терещенко. Вони жили життям народу, широкий резонанс мало їхнє художнє слово.

( перегляд презентації)

Вчитель: Слухаючи наступний вірш, пропоную вам робити деякі помітки. Адже після його прочитання вам потрібно буде скласти сенкан до нього

( виразне читання вірша «Слово гніву» М. Рильського)

Робота в зошитах. Складання сенкану.

Перевірка самостійної роботи

(аналіз сенканів)

Вчитель:Страшні сліди залишила війна. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків які найкращі роки свого дитинства провели в окопах. Свій перший вірш в окопі написала і наступна наша авторка. Давайте познайомимось з нею ближче.

(перегляд презентації)

Вчитель: А тепер давайте послухаємо поезію Ліни Костенко, яка називається «Мій перший вірш написаний в окопі»

( виразне читання вірша «Мій перший вірш написаний в окопі»)

Вчитель: - Які думки і почуття викликала у вас ця поезія?

(відповіді дітей)

Вчитель: Дорогою ціною дісталася нам перемога. Дорогою ціною... Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Проте, що вони.– святиня нашої пам’яті, говорить Ліна Костенко у вірші «Тут обелісків ціла рота».

( виразне читання вірша «Тут обелісків ціла рота»).

Вчитель: - Чому навчає ця поезія? Чи актуальна вона сьогодні?

Вчитель: Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Батьківщині. Сьогодні ми з великою вдячністю і любов'ю згадуємо тих, кому вдалося перемогти у тій страшній війні. Нині ми чуємо лише салюти миру. Пропоную послухати вірш В. Симоненка, який так і називається «Салюти миру». Але спочатку піднімемо завісу історії і в цьому нам допоможе презентація.

(перегляд презентації)

( виразне читання вірша вірш В. Симоненка «Салюти миру».)

(прослухування пісні Наталі Бучинської «Перемога»)



VПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Вчитель: А тепер я пропоную поділитися своїми враження ми від уроку

VI Рефлексійна анкета

1. Чи сподобався тобі проведений урок?

а) Так, дуже;

б) не дуже;

в) НІ.

2. Якщо урок сподобався, спробуй визначити, чим саме. Підкресли 5 факторів, які обумовили твоє позитивне ставлення:

а) я почувався впевнено й спокійно;

б) було цікаво;

в) ми вчилися самостійно здобувати й застосовувати знання;

г) ми оволодівали читацькими вміннями;

д) ми оволодівали вміннями ставити цілі, планувати діяльність та оцінювати свою роботу;

е) ми виробляли вміння працювати в групі;

ж) ми розвивали вміння захищати свою думку, аргументовано вести дискусію;

з) були відомі цілі, вимоги до оцінювання, тому учні могли визначити рівень домагань;

и) вивчався необхідний матеріал;

к) кожен розвивав власні здібності.

3. Які розумові рівні були актуалізовані під час уроку?

а) Аналітичний;

б) критичний;

в) синтез інформації.

4. Чи змінилося твоє уявлення про українських поетів і їх роль у здобутті перемоги у Великій Вітчизняній війні?

VII Домашнє завдання

Написати есе «Стрічки обпалені війною».






























Ліна Костенко   

Мій перший вірш написаний в окопі  
 

Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 
Горіла хата. Ніч здавалась днем. 
І захлиналась наша переправа 
через Дніпро - водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 
Хрестилась баба, і кінчався хліб. 
Двигтів отой вузесенький окопчик, 
де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 
який він слід на серці залиша! 
Як невимовне віршами не скажеш, 
чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком - 
кривавий світ, обвуглена зоря! - 
а я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря, - 

той перший віршик, притулившись скраю, 
щоб присвітила поночі війна. 
Який він був, я вже не пам'ятаю. 
Снаряд упав - осипалась стіна.   

Тут обелісків ціла рота   

Тут обелісків ціла рота. 
Стрижі над кручею стрижуть. 
Високі цвинтарні ворота 
високу тишу стережуть. 

Звання, і прізвища, і дати. 
Печалі бронзове лиття. 
Лежать наморені солдати, 
а не проживши й півжиття! 

Хтось, може, винен перед ними. 
Хтось, може, щось колись забув. 
Хтось, може, зорями сумними 
у снах юнацьких не побув. 

Хтось, може, має яку звістку, 
які несказані слова... 
Тут на одному обеліску 
є навіть пошта польова.   

* * *


Андрій Малишко
Не плачте, мамо, не треба...  
 

Не плачте, мамо, не треба, 
вже не вернути сина. 
Он вiн лежить пiд тином, 
скроня злегка в кровi. 

I меркне зимовий вечiр, 
утiха твоя єдина, 
А з лiсу iдуть повстанцi, 
закуренi в дим, живi. 

Чого ти журишся, батьку, 
що хату спалили клятi? 
Брата забили в пута, 
сивiє, бач, голова. 

Пожитки твої хорошi, 
радостi небагатi- 
Усе димить в попелищi 
i тлiє, не дотлiва. 

Iржали конi в артiлi, 
ворота скрипiли новiї, 
Забрали овець i коней - 
кривавий слiд по травi... 

I меркне зимовий вечiр 
в далекiй сивiй завiї, 
А з лiсу iдуть повстанцi, 
закуренi в дим, живi. 

Он ту яблуневу гiлку, 
де снiгу замети бiлi, 
Ти сам щепив iз сусiдом, 
цвiти, мiй веселий дiм! 

Ми знаємо, знаєм, знаєм! - 
кричать пеньки обгорiлi 
Iз хати, з комори, з клунi 
в сльозах i в горi твоїм. 

Повiшених вiтер гойдає. 
Гармата б'є опiвночi. 
I тлiє все в попелищi: 
i радiсть, i труд, i пiт. 

Дивляться зорi з неба, 
немов замучених очi, 
Немов розстрiляних очi 
бiля кленових ворiт. 

Не плачте, мамо, не треба, 
i ви не журiться, тату, 
Друзi iдуть зi сходу, 
сурма не грає - б'є! 

Катiв поведуть на страту, 
на нашу святу розплату, 
I в них не вистачить кровi 
за грiзне горе твоє!   
* *Василь Симоненко

Салюти миру
 

В дні травневі, мріями багаті, 
Коли щастя хлюпає з пісень, 
Ми щороку зустрічаєм свято – 
Перемоги радісної день. 

І встають у пам'яті дороги, 
Ті, що довелося нам пройти, 
Щоб багряний прапор Перемоги 
Над рейхстагом гордо піднести. 

І живуть у пам'яті народу 
Його вірні дочки і сини, 
Ті, що не вернулися з походів 
Грізної, великої війни. 

Їх життя, їх помисли високі, 
Котрим не судилось розцвісти, 
Закликають мир ясний і спокій, 
Як зіницю ока, берегти. 




Клятва М. Бажан

В нас клятва єдина і воля єдина,
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

Ми сталлю з гармати, вогнем з карабіна
Розтрощимо впень ворогів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

До бою звелась богатирська дружина
Радянських народів-братів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

Чекає на ката ганьба й домовина,
Де б чоботом він не ступив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

Роззявилась свастики паща зміїна,
Та гада розчавить наш гнів.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

Іде по шляху перемог Батьківщина
Під прапором більшовиків.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!

1941
Микола Бажан


Слово гніву

Піднявши голову гадючу,
Де злоби випечено знак,
На землю світлу і могучу
Повзе ватага розбишак.

Вони і досі не зреклися
Своєї чорної мети —
Лани, що медом розлилися,
Скаженим потоптом пройти,

Вони, що Францію веселу
В жалобу чорну одягли,
Вони, що чеські білі села
У пута куті повили,

Вони, що прирікають радо
Народи мирні на загин,
Вони, чиє наймення — зрада,
Вони, чиє дихання — тлін,—

Вони переступить насміли
Землі тієї грань святу,
Де лине люд ширококрилий
Із висоти на висоту,

Де всі серця в битті єдинім
Живуть, і люблять, і горять,
Де українець із грузином,
Вірмен із руським вряд стоять.

Пової прагнучи поживи,
Туди насміли йти вони,
Де, ніби моря переливи,
Цвітуть народи і лани...

Дарма, кати оскаженілі!
Вам перемоги не діждать!
Назустріч вашій темній силі
Устала промениста рать,

Над нею стяг багряний має,
Над нею вольний спів гримить,
І в ночі сил таких немає,
Щоб наше сонце погасить. 







Максим Рильський, 1941 рік

Уклін земний священним верховинам,
Де тінь Тараса на віки віків —
Душі народної любов і гнів —
Знялась в безсмертя помахом орлиним!

Там ворог був і потоптом звіриним
Топтав святині. Там моїх братів
Лилася кров І сльози матерів
Квітчали сон синовнім домовинам.

Та встав Тарас, І встав Тарасів син,
І всі брати-народи, як один,
Знялися сонцем супроти туманів,

І зловорожа падає стіна,
І непорочний, як зоря ясна,
В багрянім сяйві виникає Канів. 

Максим Рильський, 1 лютого 1944 рік


Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Краткое описание документа:

Тема: Українські поети про Велику Вітчизняну війну. Урок виразного читання.

Мета:Ознайомити із віршами українських поетів про Велику Вітчизняну війну, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, розвивати пам'ять, мислення, мовлення,виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; показати всю жорстокість, з якою був знищений наш народ; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Обладнання: презентація про М. Рильського, Ліну Костенко, М. Бажана, В. Симоненка,

А. Малишка, фільм про Велику Вітчизняну війну «План Барбаросса», вислови про слово, портрети письменників.

Тип уроку: урок виразного читання.

ХІД УРОКУ

І ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Вступне слово вчителя ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни.. Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Урок мужності присвячений пам'яті жертв Другої світовоївійни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим

 Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

(Перегляд уривку фільму «Барбаросса»)

ІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ІМЕТИ УРОКУ

Вчитель: У роки війни поети та письменники України були з народом на найрізноманітніших ділянках його праці. Їх голос лунав на всіх шляхах і роздоріжжях війни. Робота в редакціях газет, виїзди до військових частин і на передній край на фронтах, участь у підпільній боротьбі на території, захопленій окупантами,  рейдах партизанських загонів – уже  цей далеко не повний перелік дає уявлення про масштаб і розмах письменницької участі у війні.      Більшість письменників з першого по останній день війни були на фронті. Йшли разом з армією гіркими шляхами відступу, брали участь у наступі, у визвольному поході в Європу, у остаточному розгромі ворога В рядах Червоної Армії перебував Микола Бажан, який на власній очі бачив всі жахіття війни, а разом з тим вірив в перемогу і вселяв цю віру в серця інших людей з перших днів війни

( перегляд презентації)

 

ІІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вчитель: Про велику силу слова сказано багато і ви, напевно, знаєте безліч прислів’їв і приказок, висловів відомих людей. Хто може назвати їх?

(Аналіз висловів, розміщених на дошці)

Вчитель: Сьогодні ви спробуєте примінити на практиці все те, про що чули і показати, що ви вмієте. Адже у нас урок виразного читання

( повторення засобів виразності за допомогою таблиць, розміщених на дошці)

ІVСПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вчитель: Вірш «Клятва» написаний в перші роки Великої Вітчизняної війни. Давайте послухаємо його і спробуємо зрозуміти в чому клянеться автор , а разом з ним і весь народ.

(виразне читання вірша М. Бажана «Клятва»)

Вчитель: Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин!.. Від Москви до Берліна - дві тисячі шістсот кілометрів.Так мало. Правда? Це, якщо літаком, - три години. Перебіжками та по-пластунськи - чотири роки!

(Звучить пісня "Степом, степом...")

Вчитель:Мільйони загиблих... А скільки не народжених дітей?.. А скільки залишилось вдів і сиріт?..А що може виміряти материнське горе і сльози...Про це говорить А.С. Малишко у вірші  «Не плачте , мамо, не треба…». Перед тим як послухати поезію зробимо екскурс у минуле.

(перегляд презентації)

Вчитель: Слухаючи вірш, спробуйте знайти відповідь на питання, чому саме таку назву має ця поезія?

( виразне читання вірша «Не плачте, мамо, А. Малишка)

Вчитель: Виїздили на фронт, виступали по радіо та на різноманітних зборах поети, які працювали в тилу, - Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Терещенко. Вони жили життям народу, широкий резонанс мало їхнє художнє слово.

( перегляд презентації)

Вчитель: Слухаючи наступний вірш, пропоную вам робити деякі помітки. Адже після його прочитання вам потрібно буде скласти сенкан до нього

( виразне читання вірша «Слово гніву» М. Рильського)

Робота в зошитах. Складання сенкану.

Перевірка самостійної роботи

(аналіз сенканів)

Вчитель:Страшні сліди залишила війна. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків які найкращі роки свого дитинства провели в окопах. Свій перший вірш в окопі написала і наступна наша авторка. Давайте познайомимось з нею ближче.

(перегляд презентації)

Вчитель: А тепер давайте послухаємо поезію Ліни Костенко, яка називається «Мій перший вірш написаний в окопі»

( виразне читання вірша «Мій перший вірш написаний в окопі»)

Вчитель: - Які думки і почуття викликала у вас ця поезія?

(відповіді дітей)

Вчитель:Дорогою ціною дісталася нам перемога. Дорогою ціною... Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Проте, що вони.– святиня нашої пам’яті, говорить Ліна Костенко у вірші «Тут обелісків ціла рота».

( виразне читання вірша «Тут обелісків ціла рота»).

Вчитель: - Чому навчає ця поезія? Чи актуальна вона сьогодні?

Вчитель: Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Батьківщині. Сьогодні ми з великою вдячністю і любов'ю згадуємо тих, кому вдалося перемогти у тій страшній війні. Нині ми чуємо лише салюти миру. Пропоную послухати вірш В. Симоненка, який так і називається «Салюти миру». Але спочатку піднімемо завісу історії і в цьому нам допоможе презентація.

(перегляд презентації)

( виразне читання вірша вірш В. Симоненка «Салюти миру».)

(прослухування пісні Наталі Бучинської «Перемога»)

 

VПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Вчитель: А тепер я пропоную поділитися своїми враження ми від уроку

VI Рефлексійна анкета

1. Чи сподобався тобі проведений урок?

а) Так, дуже;

б) не дуже;

в) НІ.

2. Якщо урок сподобався, спробуй визначити, чим саме. Підкресли 5 факторів, які обумовили твоєпозитивне ставлення:

а) я почувався впевнено й спокійно;

б) було цікаво;

в) ми вчилися самостійно здобувати й застосовувати знання;

г) ми оволодівали читацькими вміннями;

д) ми оволодівали вміннями ставити цілі, планувати діяльність та оцінювати свою роботу;

е) ми виробляли вміння працювати в групі;

ж) ми розвивали вміння захищати свою думку, аргументовано вести дискусію;

з) були відомі цілі, вимоги до оцінювання, тому учні могли визначити рівень домагань;

и) вивчався необхідний матеріал;

к) кожен розвивав власні здібності.

3. Які розумові рівні були актуалізовані під час уроку?

а) Аналітичний;

б) критичний;

в) синтез інформації.

4. Чи змінилося твоє уявлення про українських поетів і їх роль у здобутті перемоги у Великій Вітчизняній війні?

VII Домашнє завдання

Написати есе «Стрічки обпалені війною».

 

 

 

Автор
Дата добавления 20.03.2015
Раздел Другое
Подраздел Конспекты
Просмотров333
Номер материала 450828
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх