Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Краєзнавство Участь жінок у Другій світовій війні
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Краєзнавство Участь жінок у Другій світовій війні

библиотека
материалов

hello_html_m3984ae87.jpg Війна-це жахлива трагедія в житті кожного народу. За всю історію людства не було таких катастроф та стихійних лих, які забрали б більше життів, ніж війна. Болісною раною в історії нашого народу залишилася Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років.

Війна – це подія, про яку можна говорити багато, але її хочеться забути водночас. Війна – це мільйон людських жертв, слізні спогади наших дідів та прадідів, які були свідками тієї жахливої події, коли під уламками гранат та свистом куль захищали свою Батьківщину. Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово "герой" в нашому розумінні - це обов'язково боєць, солдат, словом, чоловік. В усіх на слуху імена: Жуков, Рокосовський, Панфілов і багато інших, але мало кому відомі імена тих дівчат, які прямо з випускного балу потрапили на війну, без яких, можливо, і не було б перемоги.

Війна – справа чоловіча. Однак у ХХ-му сторіччі участь жінок у війні, причому не тільки як медичного персоналу, але й зі зброєю в руках, стає реальністю. Особливо масовим це явище стало в період Другої світової.

Поряд з чоловіками хоробро билися з ворогами – фашистськими зайдами й жінки. Їх було понад 800 тисяч. За бойові заслуги й подвиги у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками 89 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. З них48- посмертно. Серед відзначених найвищою нагородою 32 жінки – льотчиці, 15 – санінструкторів і медичних сестер, по 13 підпільниць і партизанок, 7 – снайперів, дві розвідниці, по одній – телефоністка, кулеметниця, танкіст, комсорг піхотної роти, і одна радистка – Е. К. Стембовська. Чотири відважні жінки стали повними кавалерами ордена Слави, 150 тисяч нагороджено орденами і медалями. 650 жінок відзначено високими нагородами зарубіжних країн. А скільки було невідомих героїнь!..

Жінка на війні… Це щось таке, про що ще немає людських слів, – каже колишній санінструктор О.В. Корж. – Якщо чоловіки бачили жінку на передовий, у них обличчя іншими ставали, навіть звук жіночого голосу їх перетворював ”. На думку багатьох, присутність жінки на війні, особливо перед обличчям небезпеки, облагороджувало чоловіка, якій був поруч, робило його набагато хоробрішим ”.

Однією із таких бійців була жителька нашого селища Лідія Карлівна Градська.

Лідія Карлівна Градська народилася в 1926 році в селищі Великий Бурлук. В червні 1941 року Лідія Карлівна закінчила 7 класів Великобурлуцької школи. В школі почалися канікули. На канікулах, разом з іншими дітьми, працювала в колгоспі « Червоне поле», доглядаючи курей. Була обідня перерва і Лідія Карлівна прийшла додому і по радіо ( воно тоді було в кожній оселі) оголосили, що на нашу країну напала Німеччина. Що відчувала тоді юна дівчинка?. І жах, і бажання піти на фронт. Але не брали, бо мала ще була. Війна увірвалася в життя Ліди і закінчилося дитинство.

Коли німці наступали на селище в 1942 році посилали на будівництво оборонних споруд в селі Амбарне, Григор’ївці, потім рили протитанкові траншеї в селі Мартова по річці Донець.

Немало дівчат у 40-х, ледве закінчивши курси телефоністок, зенітниць, медсестер штурмували військкомати з єдиним проханням: на фронт! "Не дивіться, що я мала. У мене серце за Батьківщину болить!" - так умовляла військових Лідія Градська». Лише на передовій до них приходило розуміння, як усе-таки нелегко жінці бути солдатом...

6 червня 1942 року Ліду визвали в райвійськкомат разом з групою дівчат – добровольців і відправили їх в 407-й артилерійський полк 9-ої артилерійської дивізії 57-ої армії окремої армії.

Важкою, незвичною для дівчат виявилась солдатська служба. Але вони не злякалися и не скаржилися – з виключною наполегливістю вивчали радіостанції, телефонні апарати, вчилися по контурам і звуку впізнавати і свої, і ворожі літаки. Тренувалися швидко і чітко передавати донесення, освоювали стрілецьку зброю, займалися стройовою підготовкою.

Війна пресувала час і дівчата за півтора-два місяця освоювали професії спостережників,радіотелеграфістів, електромеханіків.

20 липня 1943 року дівчата прийняли присягу. Разом з Лідою Карлівною присягу прийняли Білоусова Ольга, Шапар Поліна, Кисіль Ліза, Яресько Юлія. Ці дівчата теж були з Великого Бурлука.

Бойове хрещення Лідія Карлівна прийняла на річці Сіверський Донець в районі сіл Старий Салтів – Хотимля. Потім було село Гола Долина, що знаходилось на дорозі Ізюм – Слав’янськ. Це село декілька раз переходило із рук в руки.

«Мені довелося приймати участь,- згадує Лідія Карлівна,- в налагодженні зв’язку з командним пунктом, а також носити їжу зв’язківцям. Одного дня, уже під вечір, я з повним відром каші відправилась на командний пункт. До командного пункту було 2 км. Йшла по дорозі через поле, потім окопами, бо була дуже відкрита місцевість. Там все була перерите траншеями, але по ним іти з такою ношею було важко. Я вийшла на дорогу, але мене помітив німецький снайпер. Він почав стріляти. прострелило пілотку, взнавши її з голови. А я падала і ховалася за цеберку, потім кинулася тікати і змогла сховатися в траншеї. З великими труднощами добралася до КП, де всі з нетерпінням чекали на вечерю.»

За своєчасне забезпечення зв’язку і взяття цього села багатьох солдатів, в тому числі і Лідію Карлівну, нагородили медаллю « За бойові заслуги».

А дальші було форсування Дніпра, визволення Запоріжжя, Одеси, Тирасполя, а потім бої за визволення Румунії, Молдавії, Угорщини, Югославії, Болгарії, Австрії. За взяття Відня та Будапешту також була нагороджена медалями. Під час боїв на озері Балатон полк, в якому воювала Лідія Карлівна попав в оточення, але зміг з нього вийти. За участь в боях на озері Балатон Лідія Карлівна була нагороджена медаллю « За відвагу». Велику Перемогу Лідія Карлівна зустріла в Австрії.

Після демобілізації в 1945 році повернулася в рідне селище. Працювала в земельному відділі при райвиконкомі, а в вересні 1949 року була вибрана секретарем Великобурлуцької селищної ради. На цій посаді пропрацювала до 1981 року, до виходу на пенсію.

Нелегкою була перемога, нелегкою була доля людей, які її здобули. Пам’ятати цих героїв - це наш святий обов’язок. Саме їм ми зобов’язані тим, що живемо в незалежній державі, а можливо, зобов’язані ще й своїм життям. Цих людей вже й не так багато, проте ми маємо дякувати долі, що нам пощастило поспілкуватися з ними, з людьми, якими пишається країна, про яких з гордістю каже народ - ветеран війни. І доля кожного з них - це ціла історія.

Кожен ветеран-надзвичайно цікава людина, і не поспілкуватися з ним - це позбавити себе таких вражень, яких не дасть жоден фільм. Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Великій Вітчизняній війні ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити ані десятиріччя, ані суспільні зміни. . Без миру немає майбутнього. Ми всі вдячні за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Україні, тобі ветеране.

hello_html_47703755.jpgЗустріч Л. К. Градської з учнями.

Морозова Л. В., вчитель історії,

керівник музею « Пам'ять»

Великобурлуцької ЗОШ I-III ступенів.


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 25.10.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров302
Номер материала ДВ-096612
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх