Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Воспитательная работа / Конспекты / Кращий син землі шотландськоï

Кращий син землі шотландськоï

  • Воспитательная работа

Поделитесь материалом с коллегами:

ДБОЗ «Луганський гуманiтарно-економiчний лiцей-iнтернат»











ВІДКРИТИЙ ВИХОВНИЙ ЗАХІД , ПРИСВЯЧЕНИЙ РОБЕРТУ БЕРНСУ




hello_html_46ee11d1.gif











Вихователь

Кухта Л.А.

















Луганськ

2015



Кращий син землі шотландськоï

Мета: ознайомити учнів з біографічними даними поета, розвивати творче, виразне читання віршів, прищеплювати любов до прекрасного, розширювати та поглиблювати кругозір учнів.

Обладнання: портрет письменника, тексти віршів, прапор Шотландії, карта Великобританії, ілюстрації до творів, фото видів Шотландії, записи пісень на слова Р. Бернса, шотландські мотиви.

Тип заходу: усний журнал, з елементами інтерактиву.


Хід заходу

Фрагмент з мультфільма і музичної казки «Робін Гуд»

На екрані види Шотландії, звучить волинка.

Вчитель: Ми всі знаємо його вірші, не підозрюючи про їхнє походження. Неодноразово чули романс з кінофільма «Службовий роман» ( звучить фрагмент пісні «Моей душе покоя нет») або всім відомий фільм «Здравствуйте, я ваша тетя»:

Любовь и бедность навсегда

Меня поймали в сети

Но мне и бедность не беда,

Не будь любви на свете…

( фрагмент з романсу)

Або стара, добра музична казка «Робін Гуд», фрагмент якої ми чули.

Отже, як ви вже здогадалися сьогодні наш захід присвячений відомому шотландському поету Роберту Бернсу. Захід ми проведемо у формі усного журналу. Епіграфом я взяла слова Р. Райт-Ковальової:

Он был государственным служащим –

и закоренелым бунтарем,

счастливым отцом семейства – и героем

множества романтических приключений,

крестьянским сыном – и другом

«знатнейших семейств».

Отже почнемо перегортати сторінки нашого журналу.

Перша сторінка «Дитячі та юнацькі роки Роберта Бернса»

( учні під час розповіді показують на карті основні географічні пункти, пов’язані з біографією поета)

1 Роберт Бернс народився 25 січня 1759 року в селі Аллоуей поблизу містечка Ейру, в сім’ї бідного селянина. Батько взяв в аренду землю і побудував невеличкий будиночок., глиняну мазанку під солом’яним дахом.

( вірш «Робін»)

В деревне парень был рожден,

Но день, когда родился он,

В календари не занесен.

Кому был нужен Робин?

Был он резвый паренек,

Резвый Робин, шустрый Робин,

Беспокойный паренек -

Резвый, шустрый Робин!

Зато отметил календарь,

Что был такой-то государь,

И в щели дома дул январь,

Когда родился Робин.


2.Батько розумів, що лише освіта допоможе його дітям вибитися в люди, тому велику увагу приділяв їхній освіті. Коли Роберту виповнилося сім, а його братові – шість, батько запросив вчителя Джона Мердока, він знайомив хлопців з творами Мільтона і Шекспіра, пояснював незрозумілі місця, навчив виразно читати вірші і правильно говорити англійською мовою. В початковій школі вони числилися одним учнем не тільки із-за того, що дорого коштувало навчання , а й того, коли один навчався – другий працював у полі, допомагаючи батькові.

3.Згадуючи дитинство, Бернс писав: «К 10 или 12 годам я был решительно знатоком существительных, глаголов и междуметий, а к 13 годам я стал опытным пахарем». Роберта віддали до землемірної школи, а потім відправили на навчання до м.Ервіна. Він рано почав писати вірші. Окрім того, збирав шотландські балади, вивчав рідну шотландську мову.

ЛУЧШИЙ ПАРЕНЬ

Лучший парень наших лет,

Славный парень,

Статный парень,

На плече он носит плед,

Славный горский парень.

Носит шапку пирожком,

Славный парень,

Статный парень,

Он с изменой незнаком,

Славный горский парень.


Друга сторінка «Шотландія – країна трагічної історії»


( фрагмент пісні «Застольная»)

1.Шотландія – країна трагічної історії. В боротьбі проти англійських завойовників вона виділила таких героїв національної історії, як Роберт Брюс, образ, якого Бернс опише у вірші «Брюс - шотландцям», цей вірш пізніше стане національним гімном Шотландії ( читає вірш) БРЮС - ШОТЛАНДЦАМ


Вы, кого водили в бой

Брюс, Уоллес за собой, -

Вы врага ценой любой

Отразить готовы.

Близок день, и час грядет.

Враг надменный у ворот.

Эдвард армию ведет -

Цепи и оковы.

Тех, кто может бросить меч

И рабом в могилу лечь,

Лучше вовремя отсечь.

Пусть уйдут из строя.

Пусть останется в строю,

Кто за родину свою

Хочет жить и пасть в бою

С мужеством героя!

Бой идет у наших стен.

Ждет ли нас позорный плен?

Лучше кровь из наших вен

Отдадим народу.

Наша честь велит смести

Угнетателей с пути

И в сраженье обрести

Смерть или свободу!

2. Бернс за своє життя багато подорожував по Шотландії, був на полі знаменитої битви при Баннокберні, де Роберт Брюс закріпив шотландський прапор.

Баннокберн

Ви, хто лив за волю кров!

Хто за Брюсом часто йшов!

Хоч умріть тепер, хоч знов

Волю принесіть!

Настає рішучий час:

Люта битва почалась!

Хоче Едвард знов на нас

Ланцюги надіть!

В кого зрада у думках?

В кого в серці підлий страх?

Хто для себе рабський шлях

Вибрав — геть од нас!

Хто за край свій хоче встать,

Вільний вой у вільну рать?

Вільним буть або сконать?

Слухай мій наказ!

За віки страждань і сліз!

Щоб твій син рабом не ріс!

На життя, на смерть зітнись!

Розтрощи ярем!

Хай пощади кат не жде!

Що не мах — тиран паде!

З кожним стрілом — воля йде!

Зможем або вмрем!

3.«Мне кажется, что я вижу храбрых моих соотечественников, наступаючих с холма на грабителей их страны, убийц их отцов. В крови горит благородная месть и справедливая ненависть, шаг их становится все тверже и быстрее, приближаясь к угнетателю, оскорбителю, кровожадному врагу. Я вижу, как на поле победы они с торжеством поздравляют друг друга, восхищаясь своїм царственным вождем – героем и завоеванной свободой и независимостью».

4.Відомо, що улюбленою книгою Бернса була «Історія життя відважного Уолеса», другого вождя національно-визвольного руху. Про нього напише він у вірші «Шотландська слава»( виразне читання вірша)

ШОТЛАНДСКАЯ СЛАВА

Навек простись, Шотландский край,

С твоею древней славой.

Названье самое, прощай,

Отчизны величавой!

Где Твид несется в океан

И Сарк в песках струится, -

Теперь владенья англичан,

Провинции граница.

Века сломить нас не могли,

Но продал нас изменник

Противникам родной земли

За горсть презренных денег.

Мы сталь английскую не раз

В сраженьях притупили,

Но золотом английским нас

На торжище купили.

Как жаль, что я не пал в бою,

Когда с врагом боролись

За честь и родину свою

Наш гордый Брюс, Уоллес.

Но десять раз в последний час

Скажу я без утайки:

Проклятие предавшей нас

Мошеннической шайке!


5..А вірш «Дерево Свободи», присвячений підтримці французької революції 1789 року. (виразне читання вірша)

ДЕРЕВО СВОБОДЫ

Есть дерево в Париже,

Под сень его густую

Друзья отечества спешат,

Победу торжествуя.

Где нынче у его ствола

Свободный люд толпится,

Вчера Бастилия была,

Всей Франции темница.

Из года в год чудесный плод

На дереве растет.

Кто съел его, тот сознает,

Что человек - не скот,

Его вкусить холопу дай -

Он станет благородным.

И свой разделит каравай

С товарищем голодным.

Дороже клада для меня

Французский этот плод,.

Он красит щеки в цвет огня,

Здоровье нам дает.

Он проясняет мутный взгляд,

Вливает в мышцы силу.

Зато предателям он - яд:

Он сводит их в могилу!

Но верю я: настанет день, -

И он не за горами, -

Когда листвы волшебной сень

Раскинется над нами.

Забудут рабство и нужду

Народы и края, брат,

И будут люди жить в ладу,

Как дружная семья, брат!


Третя сторінка «Роберт Бернс – дивовижне і рідкісне явище європейської поезії»

(на фоні пісні «Когда безцветна і мила»

1.В 25 років помирає батько. Це було великою втратою для всієї сім’ї. з великою синівською любов’ю згадує про батька Бернс у вірші «Был честный фермер мой отец» ( виразне читання вірша)

БЫЛ ЧЕСТНЫЙ ФЕРМЕР МОЙ ОТЕЦ


Был честный фермер мой отец.

Он не имел достатка,

Но от наследников своих

Он требовал порядка.

Учил достоинство хранить,

Хоть нет гроша в карманах.

Страшнее - чести изменить,

Чем быть в отрепьях рваных!

Я в свет пустился без гроша,

Но был беспечный малый.

Богатым быть я не желал,

Великим быть - пожалуй!

Таланта не был я лишен,

Был грамотен немножко

И вот решил по мере сил

Пробить себе дорожку.

И так и сяк пытался я

Понравиться фортуне,

Но все усилья и труды

Мои остались втуне.

То был врагами я подбит,

То предан был друзьями

И вновь, достигнув высоты,

Оказывался в яме.

В конце концов я был готов

Оставить попеченье.

И по примеру мудрецов

Я вывел заключенье:

В былом не знали мы добра,

Не видим в предстоящем,

А этот час - в руках у нас.

Владей же настоящим!

Надежды нет, просвета нет,

А есть нужда, забота.

Ну что ж, покуда ты живешь,

Без устали работай.

Косить, пахать и боронить

Я научился с детства.

И это все, что мой отец

Оставил мне в наследство.


Так и живу - в нужде, в труде,

Доволен передышкой.

. Юнак мав тепер намір піклуватися про сім’ю. родина переїздить до Мосгілу поблизу Мохліна. Він став господарем ферми.

2.В Мохлині, як і в інших містечках Шотландії традиційно вечорами на свята в таверні збиралася молодь. Одного разу під кінець танцювальної вечорниці,забігла велика вівчарка. Вона дуже скучила – кинулась лапами на груди господарю і прийнялася його лизати. Високий, широкоплечий юнак обняв собаку і голосно сказав: «От би мені знайти дівчину, яка любила б мене так, як цей пес!» Всі посміялися і розійшлися…. А через декілька днів хлопець йшов луком, де дівчата білили тканину, і одна з них згадала ті слова, і гукнула: «Ну як, Мосгіл, знайшов собі дівчину?» Той задивився і, не зводячи очей, тихо відповів: «Знайшов!»

3.Так починалося кохання двадцятип’ятирічного пахаря, орендатора ферми Мосгіл, і в той же час молодого поета Роберта Бернса з сімнадцятирічною Джин Армор.

Вірш «Пробираясь до калитки…»

«Пробираясь до калитки
Полем вдоль межи,
Дженни вымокла до нитки
Вечером во ржи.
Очень холодно девчонке,
Бьёт девчонку дрожь.
Замочила все юбчонки,
Идя через рожь»…

Кохання це вийшло важким, драматичним, щирим,високим і вічним, і подарувало світові багато прекрасних поезій.

«Так для мене розпочались кохання і поезія,» - згадував Бернс пізніше.

4.В 1786 році виходить перша книга Бернса «Вірші, написані на шотландському діалекті».

Жива, барвиста народна мова, теми віршів сподобались публіці. Сучасник поета згадував: «Я пам’ятаю, як прості батраки і прислуги на фермах готові були віддати гроші, зароблені важкою працею, щоб замість необхідної обновки купити книжку Бернса»

Вірші «Поцелуй – и до могилы»

«Поцелуй – и до могилы
Мы простимся, друг мой милый.
Ропот сердца отовсюду
Посылать к тебе я буду

В ком надежды искра тлеет,
На судьбу роптать не смеет.
Но ни зги передо мною.
Окружён я тьмой ночною
Не кляну своей я страсти.
Кто твоей не сдастся власти?
Кто видал тебя, тот любит,
Кто полюбит, не разлюбит.
Не любить бы нам так нежно,
Безрассудно, безнадежно,
Не сходиться, не прощаться,
Нам бы с горем не встречаться!
Будь же ты благословенна,
Друг мой первый, друг бесценный.
Да сияет на тобою
Солнце счастья и покоя»...

«Любовь,как роза, роза красная»( виразне читання).
«Любовь, как роза, роза красная,
Цветёт в моём саду.
Любовь моя – как песенка,
С которой в путь иду.
Сильнее красоты твоей
Моя любовь одна.
Она со мной, пока моря
Не высохнут до дна.
Не высохнут моря, мой друг,
Не рушится гранит,
Не остановится песок,
А он, как жизнь, бежит»...

МОЯ ЛЮБОВ — РОЖЕВИЙ КВІТ

Моя любов — рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов — веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

Прощай, прощай, мій рідний

край,

Прощай, моя любов,

Та де б не був я, мила, знай —

Прийду до тебе знов!

OH, RED, RED ROSE

O, my love’s like a red, red rose,

That’s newly sprung in June:

O, my love’s like the melodie

That’s sweetly played in tune.

As fair art thou, my bonnie lass,

So deep in love am I;

And I will love thee still, my dear,

Till a’ the seas gang dry.

Till a’ the seas gang dry, my dear,

And rocks melt wi’ the sun!

And I will love the still, my dear,

While the sands o’ life shall run.

And fare thee weel, my only love!

And fare thee weel a while!

And I will come again, my love,

Though it were ten thousand mile.


5.Вісімсот екземплярів першого на шотландській мові віршованого збірника розійшлись за один день. До Бернса прийшла слава. Вся країна від багатіїв до бідняків зачитувалась рядками на рідній мові. Нарешті, в Шотландії з’явився народний національний поет.

1.В кінці листопада Бернс їде в Едінбург - центр культури і науки. Місто в той час називають «північними Афінами». Вчені,філософи, поети запрошують його на вечори, де він читає свою поезію. Ці вірші - про просте життя людей. Але вони глибоко поетичні, правдиві. І тим глибоко впадають до серця.

«Джон Андерсон, мой старый друг,
Подумай-ка, давно ль
Густой, крутой твой локон
Был чёрен, точно смоль.

Теперь ты снегом убелён, -
Ты знал немало вьюг.
Но будь ты счастлив, лысый Джон,
Джон Андерсон, мой друг!»…

2.Він жив в епоху Просвітництва і це яскраво відображено у віршах «Чесна бідність», «Дві собаки».
Честная бедность ( на фоні мелодії)
Кто честной бедности своей
Стыдится и все прочее,
Тот самый жалкий из людей,
Трусливый раб и прочее.
При всем при том,
При всем при том,
Пускай бедны мы с вами,
Богатство - штамп на золотом,
А золотой - мы сами!
Мы хлеб едим и воду пьем,
Мы укрываемся тряпьем
И все такое прочее,
А между тем дурак и плут
Одеты в шелк и вина пьют
И все такое прочее.
При всем при том,
При всем при том,
Судите не по платью.
Кто честным кормится трудом, -
Таких зову я знатью!
Вот этот шут — придворный лорд,
Ему должны мы кланяться,
Но пусть он чопорен и горд,
Бревно бревном останется!
При всем при том,
При всем при том,
Хоть весь он в позументах, -
Бревно останется бревном
И в орденах, и в лентах!
Король лакея своего
Назначит генералом,
Но он не может никого
Назначить честным малым.
При всем при том,
При всем при том,
Награды, лесть и прочее
Не заменяют ум и честь
И все такое прочее!
Настанет день и час пробьет,
Когда уму и чести
На всей земле придет черед
Стоять на первом месте.
При всем при том,
При всем при том,
Могу вам предсказать я,
Что будет день, когда кругом
Все люди станут братья!
(пер. СМаршак)

Оригинал:

Robert Burns
A Man’s A Man for A’ That

Is there for honest poverty
That hangs his head, an’ a’ that
The coward slave, we pass him by
We dare be poor for a’ that
For a’ that, an’ a’ that
Our toil’s obscure and a’ that
The rank is but the guinea’s stamp
The man’s the gowd for a’ that

What though on hamely fare we dine
Wear hoddin grey, an’ a’ that
Gie fools their silks, and knaves their wine
A man’s a man, for a’ that
For a’ that, an’ a’ that
Their tinsel show an’ a’ that
The honest man, though e’er sae poor
Is king o’ men for a’ that

Ye see yon birkie ca’d a lord
Wha struts an’ stares an’ a’ that
Tho’ hundreds worship at his word
He’s but a coof for a’ that
For a’ that, an’ a’ that
His ribband, star and a’ that
The man o’ independent mind
He looks an’ laughs at a’ that

A prince can mak’ a belted knight
A marquise, duke, an’ a’ that
But an honest man’s aboon his might
Gude faith, he maunna fa’ that
For a’ that an’ a’ that
Their dignities an’ a’ that
The pith o’ sense an’ pride o’ worth
Are higher rank that a’ that

Then let us pray that come it may
(as come it will for a’ that)
That Sense and Worth, o’er a’ the earth
Shall bear the gree an’ a’ that
For a’ that an’ a’ that
It’s coming yet for a’ that
That man to man, the world o’er
Shall brithers be for a’ that



ЧЕСНА БІДНІСТЬ

Хай бідні ми, хай злидні ми,

Не маємо нічого,

А будьмо чесними людьми

Й не біймося нікого.

Нічого, нічого,

Що ми звання простого!

Звання — лиш карб, людина —

скарб,

Цінніший від усього.

Хоч ми їмо черстві шматки,

Вдягаємось убого.

А в багача булки й шовки —

Ми людяніш од нього.

Нічого, нічого,

Що ми живем убого,

А чесним бути в бідності —

Найвище од усього.

Бундючиться вельможний лорд,

Що сотні слуг у нього;

Дурний, як пень, лихий, як чорт,

А строїть з себе Бога.

Нічого, нічого,

Шляхетний дух, шляхетний ум

Шляхетніш того всього.

Молись же всяк, щоб стало так,—

А йдеться вже до того! —

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого,

Діждем ладу нового.

Торжествуватиме весь світ

Братерства перемогу!


Четверта сторінка «Природа в творчості Роберта Бернса»

( фрагмент пісні «Растет камыш»

1.Поет з великою любов’ю ставиться чи то старої шкапи Меггі, яку оберігає старий господар, цінуючи в ній вірного друга. Вірш «Новогодний привет старого фермера его старой лошади Мэгги»

2.Чи улюблена вівця Мейлі, оспівана Бернсом у вірші «Элегия на смерть моей овцы, которую звали Мэйли».

3.Випадково зруйноване гніздо польової миші викликає в нього не тільки глибоке співчуття, але й роздуми про людську долю, про це ми взнаємо у вірші «Полевой мыши, гнездо которой разорено плугом»


4.А долю гірської маргаритки порівнює з долею беззахисної людини у вірші «Горной маргаритке, которую я примял своїм плугом»

( записи пісень «Давно ли цвел зеленый дол»)

5. Захоплено Р.Бернс пише про гори, верховини.( на фоні пісні «Мое сердце в горах »).

МОЄ СЕРЦЕ В ВЕРХОВИНІ

Моє серце в верховині і душа моя,

Моя дума в верховині соколом

буя,

Моя мрія в гори лине наздогін

вітрам,

Моє серце в верховині,

де б не був я сам.

Будь здорова, верховино,

любий, рідний край.

Честі й слави батьківщино,

вольності розмай!

Хоч іду я на чужину, повернуся

знов,

Моє серце в верховині

і моя любов.

Прощавайте, сині гори,

білії сніги,

Прощавайте, темні звори

й світлії луги,

Прощавайте, пущі дикі й тіняві

гаї,

Прощавайте, буйні ріки й бистрі

ручаї!

Моє серце в верховині і душа моя,

Моя дума в верховині соколом

буя,

Моя мрія в гори лине наздогін

вітрам,

Моє серце в верховині,

де б не був я сам.


В ГОРАХ МОЕ СЕРДЦЕ


В горах мое сердце... Доныне я там.

По следу оленя лечу по скалам.

Гоню я оленя, пугаю козу.

В горах мое сердце, а сам я внизу.


Прощай, моя родина! Север, прощай, -

Отечество славы и доблести край.

По белому свету судьбою гоним,

Навеки останусь я сыном твоим!


Прощайте, вершины под кровлей снегов,

Прощайте, долины и скаты лугов,

Прощайте, поникшие в бездну леса,

Прощайте, потоков лесных голоса.


В горах мое сердце... Доныне я там.

По следу оленя лечу по скалам.

Гоню я оленя, пугаю козу.

В горах мое сердце, а сам я внизу!


Прощання з горами

Прощайте, висоти, і північ — прощай!

Вітчизно одваги, достойності край!

В які б не зайшов я найдальші краї,

Любитиму завжди я гори свої.


Лети, моє серце, у гори, у даль,

Лети, моє серце, до рік і проваль,

Слідами біжи по стежках —

Там, там моє серце, в захмарних краях!


Прощайте, верхівлі, убрані в сніги,

Прощайте, обриви й зелені луги,

Прощай, непроглядна дібров гущина,

Прощай, водоспадів могутня луна!


Лети, моє серце, у гори, у даль,

Лети, моє серце, до рік і проваль,

Слідами біжи по стежках —

Там, там моє серце, в захмарних краях!



П’ята сторінка «Останні роки життя»

( звучить фрагмент «Я лишь поэт»)

1.В 1791 році Бернси переїжджають в Дамфріз. Останні роки найважчі для Роберта. Його переслідує хвороба. Він працює інспектором по акцизам, але в душі він – вільний поет.

«Одной мечтой с тех пор я жил:
Служить стране по мере сил
/Пускай они и слабы!/,
Народу пользу принести –
Ну, что-нибудь изобрести
Иль песню спеть хотя бы!»…


2.«Да здравствует право читать,
Да здравствует право писать.
Правдивой страницы
Лишь тот и боится,
Кто вынужден правду скрывать»…

3.21 липня 1796 року серце Роберта Бернса зупинилося. Поетові було лише 37. Його ховали з усіма почестями: з військами, салютом, хоча він був проти цього. За його труною йшло 12 тисяч шотландців, які прийшли віддати йому свою останню шану.

У вірші «У могилы Роберта Бернса» англійський поет-романтик У. Вордсворт писав, що

«бард Каледонии» (древнее название Шотландии) «научил… искусству строить золотой трон стиха на почве скромной будничной истины».

Вчитель: ( на фоні звучання волинки) А тепер давайте складемо «Кодекс честі Р. Бернса» ( учні по черзі прикріплюють вислови, які характеризують життєвий і творчий шлях поета)

1. «А будьмо чесними людьми й не біймося нічого».

2. «Знання — лиш карб, людина — скарб,

Цінніший від усього».

3. «Чесним бути в бідності —

Найвище від усього».

4. «Бундючиться вельможний лорд,

Що сотні слуг у нього;

Бо хто розумний чоловік,—

Сміється з того всього».

5. «Шляхетний дух, шляхетний ум

Шляхетніш того всього».

6. «Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили крізь дорогу...»

Вчитель: А ще до нас завітали «Перекладачі» , «Музикознавці» і «Літературні критики», тож надамо слово «Перекладачам»

«Перекладачі»: 1.Вірші Роберта Бернса дуже відомі як в Шотландії, так і в усьому світові. Перший російський переклад з’явився вже в 1800році – через чотири роки після смерті поета. Але широкої популярності творчості Бернса принесла брошура, яка вийшла у 1829р. «Сельский субботний вечер в Шотландии. Вольное подражание Р. Бернсу И.Козлова». Творчістю Р. Бернса цікавився В. Белінський. В бібліотеці О. Пушкіна був двотомник Р.Бернса. Відомий переклад чотирьох рядків, виконаний М. Лермонтовим. Шевченко намагався робити переклади і зазначив: «А Бернс усе таки поет народний і великий»

2.Але більше популярними стали твори Р. Бернса,завдяки перекладам Самуіла Маршака. Вперше Маршак звернувся до творів Бернса ще в 1924році. Перша збірка перекладів вийшла в 1947році.

3.Українською мовою вірші Роберта Бернса перекладали Микола Лукаш і Василь Мисик.Не дивно, що знову й знову українські перекладачі повертаються до творчості шотландського поета, який давно вже став українським…


«Музикознавці»: 1. Поезія Бернса проста, ритмічна і музична, недарма і в російському перекладі на багато віршів складалася музика. Утворенням музичних творів в свій час займалися Д. Шостакович і Г. Свиридов. В репертуарі А.Градського є цикл композицій на вірші Р.Бернса.

2. На початку заходу ми говорили, що на слова Р.Бернса написані романси , які звучать в кінофільмах«Службовий роман», «Здравствуйте, я ваша тетя», в музичній казці «Робін Гуд», також в репертуарі білоруської групи «Піснярі» ( запис пісень у виконанні цієї групи «Дочурка»,»), Й. Кобзона, В. Толкунової є пісні на слова Р. Бернса в перекладі С. Маршака.

3.Мелодійні та ліричні, а часом жартівливі аж до зухвальства, вірші Р.Бернса органічно влилися в українську літературу. На вірш Роберта Бернса у перекладі Лукаша, гурт “Піккардійська Терція” виконує пісню “Нехай і холод і вітри” (фрагмент пісні), а у Карпатах і досі можна почути спів “У горах-Карпатах, ой там би-м я жив, з гори на долину все би-м ся дивив…” 1.Молдовська група «Zdob Si Zdub» виконує пісню «Ти мене залишила» на слова Р.Бернса(фрагмент пісні). Фольклорна група «Мельница» склала музику на баладу «Лорд Грегори» і вірш «Горец»(фрагмент пісень).

2.Проводжаючи старий рік, американці співають традиційну пісню «Auld Lang Syne». Назва цієї пісні, написана на початку 18 століття, можна перекласти із староанглійської як «Старі Добрі Часи». В пісні пропонується підняти бокали за старих друзів і старі добрі часи.

Should auld acquaintance be forgot,
and never brought to mind?
Should auld acquaintance be forgot
and days of auld lang syne?

Забыть ли старую любовь
И не грустить о ней?
Забыть ли старую любовь
И дружбу прежних дней?

Припев: For auld lang syne, my dear,
For auld lang syne,
We'll take a cup o' kindness yet
For auld lang syne

За дружбу старую - до дна!
За счастье прежних дней!
С тобой мы выпьем, старина,
За счастье прежних дней.

(виконання пісні ученицями «В полях под снегом и дождем »)

Повідомлення: А я взнала, що день народження відомого поета Роберта Бернса є національним святом в Шотландії, на батьківщині поета. Шотландці дуже пишаються своїм відомим земляком і вшановують його пам’ять.

День народження Роберта Бернса прийнято святкувати у формі вечері ( так званого Burns Supper), який проводиться за спеціальним сценарієм. Спочатку – невеличке сценічне дійство, з віршами, піснями і народними танцями. В Шотландії Бернса вважають символом нації, а тому день народження поета – один з найулюбленіших свят – відзначається широко і галасно. В цей день з гардероба достається національний костюм шотландців. Кілт і малюнок тканини – шотландка – передається тільки за сімейною лінією. Меню в день Бернса складається виключно з блюд шотландської кухні. Хагіс традиційно готувався з дрібно рубленого ліверу барана з додаванням вівсянки і спецій. Разом з хагісом на святковий стіл подається варена картопля і ріпа. На десерт господині готують краніхем – збиті вершки з малиною і піджареними вівсяними пластівцями. Ну і, звичайно ж, на столі в цей день – відоме шотландське віскі.

Інтерактивна вправа. Скласти афоризми Р.Бернса із поданих слів.

Страшнее - чести изменить, чем быть в отрепьях рванных.

Бревно останется бревном,
И в орденах и в лентах.

Проклятье тем, кто наслаждаясь песней,
Дал с голоду поэту умереть.

Я славлю миру торжество,
Довольство и достаток.
Создать приятней одного,
Чем истребить десяток!


Но так уж человек устроен -
Он и впокое неспокоен.
Где нет печалей и забот.

( гостям)
Неужто лик земли не так красив,
Когда природа плачет в час ненастья?
Бедней ли сердце, горе пережив,
И от участья меньше ль наше счастье?

( читає вчитель)
Зачем надевают кольцо золотое
На палец, когда обручаются двое? -
Меня любопытная дева спросила.
Не став пред вопросом в тупик,
Ответил я так собеседнице милой:
Обладает любовь электрической силой, -
А золото - проводник.

Вправа «Мікрофон» ( кожна група спочатку обговорює, а потім пропонує свою версію на вислів «Щоб стати справжньою людиною, необхідно...»


Учитель малює сонце, центром якого є людина, а учні мають домалювати промінці, якою саме має бути справжня людина.

Вчитель: слово надаємо «Літературним критикам»

«Літературні критики»:( зачитують висловлювання відомих письменників)

1. «Мы уважаем народы за их открытия, изобретения, за их творческое участие в мировой истории. Но по-настоящему любить и понимать незнакомый нам народ мы начинаем только после того, как нас пленит и тронет его искусство... Одного Бернса хватило бы, чтобы навсегда сдружить нас с Шотландией» ( С. Маршак).

2.Цю ж думку продовжує і А. Твардовський, відзначаючи, що Бернс «дорог и близок нам, людям иной эпохи и иного строя жизни,… чертами своего поэтического облика: глубоким патриотизмом,…. преданной любовью к народу, горячим участием в его бедах и нуждах, готовностью отдать душу за его счастье».

3. А. Твардовський сказав про нього: «Сын шотландского крестьянина и сам крестьянин слагавший свои стихи большей частью за работой в поле, он - живое и яркое свидетельство огромной духовной творческой силы народа, блистательно проявившейся в области литературы…».

4.В.Скотт в своїй статті «Наследие Роберта Бернса» зазначав, що «с горделивым и непокорным духом сочетались в Бернсе любовь к независимости и ненависть к подчинению»

«Будучи беден, как бывают бедны, находясь на самом краю полнейшего разорения, и видя пред собой в будущем то долю пехотинца, то даже участь нищего, что не явилась бы неестественным завершением его судьбы, Бернс, невзирая на все это, бывал в денежных делах горд и независим, словно имел княжеские доходы».

Заключне слово вчителя






























Автор
Дата добавления 30.01.2016
Раздел Воспитательная работа
Подраздел Конспекты
Просмотров103
Номер материала ДВ-393968
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх