Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Курсова робота "Організація проектної діяльності у початкових класах"

Курсова робота "Організація проектної діяльності у початкових класах"


  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

38













Організація проектної діяльності

в початкових класах



Номінація: «Викоричстання інноваційних форм, методів, засобів навчання у початковій, базовій та повній середній школі»







Анотація

Незадовільний стан шкільної освіти у багатьох країнах зумовив необхідність її ре­формування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в ін­формаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання прихо­дить особистісно-орієнтована, традиційні методи замінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелек­туальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, збільшення кіль­кості завдань для пояснення навколишнього світу тощо.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Вступ

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТІВ

1.1 Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів…………………………………………………………………………… …5 -10

1.2. Метод проектів в початковій школі……………………………………...10 -23

ІІ. Досвід реалізації методу проектів з в початковій школі

2.1Особливості навчальних проектів молодших школярів………………....24 - 31

2.2. Мій досвід реалізації проектної діяльності в початковій школі………31 – 33

Висновки……………………………………………………………………………34

Список літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Незадовільний стан шкільної освіти у багатьох країнах зумовив необхідність її ре­формування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в ін­формаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання прихо­дить особистісно-орієнтована, традиційні методи замінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелек­туальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, збільшення кіль­кості завдань для пояснення навколишнього світу тощо.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на “ключові компетентності”, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті. Серед новітніх освітніх технологій особливе місто посідає метод проектів. Використання проектно-технологічної діяльності на уроках та у позаурочний час сприяє розвитку творчих рис особистості, вмінню орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення

Мета роботи полягає в характеристиці методу проектів як засобу організації навчальної і виховної роботи у початковій школі.

Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

  • розкрити зміст поняття проектні технології навчання;

  • ознайомити з етапами роботи над проектом;

  • надати методичні рекомендації щодо використання проектних технологій у початкових класах.

Об’єкт дослідження – засоби організації навчальної роботи у початковій школі.

Предмет дослідження – організація проектної діяльності молодших школярів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, бібліографічного списку, що включає 20позицій, додатків.

Загальний обсяг роботи – 36сторінок комп’ютерного тексту без додатків.


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТІВ

1.1 Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів

Запровадження компетентністного підходу у діяльність загальноосвітнього закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистості, готової і здатної до активної та успішної життєдіяльності у суспільстві. Це значною мірою залежить від педагогічних технологій, які використовуються педагогами для формування та розвитку особистості учня. Український дослідник освітніх технологій як педагогічного явища О. Пєхота вважає, що навчально-виховний процес має виконувати щонайменше дві функції: функцію підготовки учня до самостійного оволодіння знаннями, інформацією (навчити вчитися) і функцію формування вміння трансформувати набуті знання у важливу життєву компетентність [29, 8].

Однією із найбільш продуктивних педагогічних технологій, яка суттєво збагачує навчально-виховний процес та змінює традиційний підхід до навчання та виховання учнів є проектна діяльність. В її основі лежить інтеграція та безпосереднє застосування набутих знань учнів під час практичної діяльності.

Повертаючись до історії технології проекту слід зазначити, що проекти почали активно запроваджуватись у шкільну навчальну практику ще на початку XX століття. Значний внесок у педагогічну теорію та практику цього періоду вніс Дж. Д'юї, який вбачав необхідність подолання протиріччя між особистістю та суспільством, протиріччя "між тим, що той, хто вчить, хоче робити, і тим, що його примушують робити" [47]. Дж. Д'юї пропонував будувати навчання на активній основі, через практичну діяльність учня, що відповідає його особистій зацікавленості у певній ділянці знань. Відповідно до цього, увесь навчально-виховний процес організовується на основі самостійного вирішення дитиною завдань, які виникають у її практиці.

Особливої уваги заслуговують такі педагогічні ідеї вченого, котрі складають основу технології проектів, а саме: здібності дитини, закладені природою, а школа повинна створити умови для їх розкриття; знання мають слугувати пристосуванню учня до навколишнього життя і повинні мати практичне спрямування; залучення школярів до соціальних відносин є одночасно і способом, і результатом виховання; рефлексивне мислення як модель інтелектуального розвитку — найкорисніший засіб освіти для демократії.

Ці ідеї знайшли своє висвітлення у працях американських педагогів І. Кілпатріка та Ф. Паркера, котрі намагалися організувати активну пізнавальну діяльність учнів на основі їх спільної активної пошукової діяльності у процесі роботи над проектом, який спрямовано на розв'язання конкретної практичної проблеми (соціальної, побутової, виробничої). Основним мотивом такої діяльності для тих, хто вчиться, стає не стільки сам процес пізнання, скільки намагання розв'язати конкретну проблему, розробити необхідні рекомендації, що будуть використані на практиці. При цьому цінність проекту визначається його освітнім, розвивальним і виховним потенціалом, тобто можливістю залучити тих, хто вчиться, до найрізноманітніших видів діяльності, які забезпечують не лише розширення їхнього кругозору, життєвого досвіду, але й оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності. Технологія проектування активно та успішно впроваджувався у зарубіжній школі. Зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Італії та інших країнах технологія проектів здобула велику популярність завдяки раціональному поєднанню теоретичного знання та її практичного застосування для розв'язання конкретних проблем.

Вона також привернула увагу радянських педагогів (С. Шацького, В. Шульгіна, М. Крупеніної), які вважали, що ця технологія забезпечить розвиток ініціативи та творчої діяльності учнів і, таким чином, сприятиме безпосередньому зв'язку між здобуттям знань і навичок та їх застосуванням під час розв'язання практичних завдань. Вони проголосили проектну технологію єдиним засобом для перетворення «школи навчання» у «школу життя», де набуті знання реалізовуватимуться у ході практичної діяльності учнів.

У 1920-х роках минулого століття проектна технологія стає однією з найбільш популярних у вітчизняній освіті, однак закладені в ній педагогічні завдання часто спотворювались. Особливо яскраво всі достоїнства і недоліки застосування проектів знайшли своє відображення в ідеях та досвіді В.Н. Шульгіна. Зміст освіти визначався не стільки програмою, інтересами тих, хто вчиться, скільки потребами навколишньої життя. На думку В.Н. Шульгіна, «результати роботи за методом проектів повинні вимірятися не тільки освітньо-виховним ефектом, але й ступенем розв'язання тієї господарської, політичної, культурно-просвітницької роботи, яку як виконання промфінплану культурний заклад взяв на себе» [47, 3]. Заклади освіти виконували виробничі, культурно-побутові, політичні проекти. Використання проектів змінювало форми навчальної роботи, переводило їх з класно-урочної на лабораторну і бригадну. Проекти могли бути груповими, бригадними, загальнодошкільними і навіть міжшкільними. Педагог у даній технології виступав насамперед як організатор середовища та умов, необхідних для розгортання педагогічного процесу, у якому безпосередня активна роль належала тим, хто вчиться. У процесі виконання різноманітних проектів ті, хто навчається, відчували потребу в певних знаннях і уміннях, які вони одержували в міру необхідності. Для цього створювалися спеціальні підручники, пристосовані до роботи за технологією проектів (підручник-газета, підручник-журнал), у яких містилася оперативна інформація.

На сучасному етапі реформування вітчизняної шкільної освіти, беручи до уваги незаперечну цінність проектної технології, виникла проблема її відродження у педагогічній теорії та практиці.

Визначаючи сутність поняття "проект", слід зазначити, що воно вперше з'явилось у XVII-XVIII століттях і служило синонімом словам "експеримент" у природничих науках і "розгляд справ" у юриспруденції. Пізніше, у XIX столітті були визначені ще дві моделі проектів, які використовуються і сьогодні. Перша, більш давня, модель Вудворта передбачає, що учні спочатку вивчають матеріал, набувають знань та навиків, які в подальшому знадобляться для конструювання проектів. Друга, більш сучасна, модель Ричардса передбачає "занурення" в проблему, її фундаментальне дослідження [26, 12].

О. Пометун вважає метод проектів системою навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються. Під час проектувальної діяльності, на її думку, чільне місце посідає самодіяльність учнів та їхня активність.

О. Пєхота вважає, що проект - практика особистісно-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона зазначає, що у свідомості учня це має такий вигляд: " Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними знаннями, уміннями та навичками [29, 15].

В.Д. Симоненко під навчальним творчим проектом розуміє самостійно розроблені та виготовлені товари (послуги) від ідеї до її втілення, що має суб'єктну або об'єктну новизну і виконується під контролем та консультуванням учителя. У свою чергу, російський науковець Є. Полат характеризує проекти як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких учні набувають знання та навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань з обов'язковою презентацією результатів [34, 17].

За визначенням А.І. Лебедєва, проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [27, 17].

Отже, як відзначають вітчизняні дослідники, проект - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за проектом чільне місце посідає самостійність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер. В її основу покладено ідею здійснення навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів з урахуванням їхніх особистих інтересів.

Виходячи із вищевикладеного, слід зазначити, що для сучасної школи проектувальна діяльність є способом досягнення дидактичної мети, через детальну розробку проблеми (технологію), котра повинна завершитися цілком реальним, практичним результатом, оформленим тим чи іншим чином..

Аналіз досліджень показав, що проекти застосовуються у навчально-виховному процесі при вивченні будь-якого предмету, курсу. Розвиваючий ефект проектної технології відчувається в активній допитливості, пізнавальному інтересі учнів, в оволодінні дослідницькими методами мислення; формуванні свідомого і творчого вибору оптимальних засобів перетворювальної діяльності; вмінні мислити системно і комплексно, самостійно виявляти потреби в інформаційному забезпеченні діяльності, беззупинно опановувати нові знання й застосовувати їх як засіб перетворювальної діяльності.

Отже, аналіз педагогічної літератури з цього питання дає можливість з'ясувати, що технологія проектів на сьогодні - одна з найбільш розповсюджених видів дослідницької роботи учнів. Вона розглядається як альтернатива класно-урочній системі в навчальних закладах, але вона зовсім не повинна витіснити її і стати панацеєю. Проектна технологія має бути використана як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання, як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному.

Сучасний проект учня - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних особистісних якостей [47, 12]. Він орієнтований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування до набуття нових (інколи і шляхом самоосвіти). Активне залучення школяра до створення тих чи інших проектів дає йому можливість оволодівати новими засобами людської діяльності в соціокультурному середовищі, дозволяє формувати деякі особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально.

1.2. Метод проектів в початковій школі

Основне і найважливіше завдання сучасної освіти на даному етапі – це формування ключових компетентностей громадян засобами освіти. Компетенція – готовність суб'єкта ефективно організувати внутрішні і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети. Компетентність – результат освіти, що виражається в оволодінні учнями певним набором способів діяльності по відношенню до певного предмету дії. Це абсолютно новий результат освіти.
Ключові компетентності:

готовність до рішення проблем;

технологічна компетентність;

готовність до самоосвіти;

готовність до використання інформаційних ресурсів;

готовність до соціальної дії;

комунікативна компетентність.

Робота в режимі проектної діяльності дозволяє виробити у учнів ці ключові компетентності. Перш за все, звернемося до загальноприйнятих термінів.


Мета проектного навчання  – створення умов для освоєння нових типів діяльності в соціокультурному середовищі, розвиток уміння адаптуватися до умов життя людини, що змінюються. 

Метод проектів  – це навчальна діяльність, пов'язана з безперервними спробами поза стінами школи, в навколишній соціальній дійсності. Тому використання методу припускає кардинальну зміну, як форми організації освітнього процесу, так і ролі вчителя в ньому. Вчитель повинен стати організатором проектної діяльності. Він консультує, мотивує, спостерігає.

Учень  активний учасник, суб'єкт діяльності.

Проектування  – самостійний вид діяльності, що відрізняється від пізнавальної діяльності. Це спосіб планування і здійснення зміни реальності.

Проект  спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій з значущої для учня проблеми.
Метод проектів - технологія організації освітніх ситуацій, в яких учень ставить і вирішує власні проблеми, і технологія супроводу самостійної діяльності по розв’язанню проблем.

Проект створює те, чого ще немає; він вимагає іншої якості або показує шлях до його отримання (комплекс окремих кроків).

Результат діяльності для учнів  – конкретний продукт діяльності (інформаційною або чуттєвою).

Результат діяльності для вчителя  – зміна рівня сформованості ключових компетентностей, які демонструє учень в ході проектної діяльності.

Здібність до створення цільових прообразів і діяльнісних програм знаходить віддзеркалення у формах конструювання, моделювання, проектування. 

Проектування  – це органічна, природна для людини діяльність і може бути освоєна кожним. Проектна діяльність як специфічна форма творчості є універсальним засобом розвитку людини. Її можна використовувати в педагогічних цілях при роботі практично з учнями будь-якого віку: молодшого (що стає можливим за рахунок проектної суті ігрової діяльності), підліткового (на хвилі потреби в створенні свого наочного середовища і проби своїх сил), юнацького (узгоджується із спрямованістю в майбутнє, бажанням самореалізації) .В результаті проектної діяльності народжується проект. У стратегічному сенсі він може бути визначений як покрокове здійснення образу майбутнього. Проектна діяльність містить в собі дивовижні можливості, оскільки здатна перетворити людину будь-якого віку. Її розвиваюча функція заснована: 
- на продуктивності уяви, яка творить суб'єктивну реальність і нормує (програмує) дії із зміни того або іншого об'єкту; 
- на силі і свободі творчості;
 на логічності, послідовності спільної з іншими людьми креативної діяльності; 
- на стимулі до розвитку соціальної активності;
- на емоційному збагаченні свого життя, пов'язаному з відчуттям здібності до перетворення дійсності;
 
- на можливості приховано отримати разом з наочним ще і педагогічний результат у вигляді важливих для життя особових приростів.
 
Проектування як «робота, перемагаюча зовнішні перешкоди», вимагає вольових зусиль, що породжує серію принципово нових для педагога завдань. В умовах демократизації шкільного життя проект стає продуктивною формою організації спільної діяльності дорослих і дітей, побудови соціальних комунікацій на новій, рівноправній основі. Необхідність масового освоєння основ проектної діяльності стає ще очевиднішою, якщо звернутися до особливостей сучасної освіти. Метод проектів дозволяє подивитися на це саме з позитивної точки зору: старші однокласники мають можливість виступити як наставники для молодших учнів і стати помічниками вчителя.

У міру втілення в життя принципу безперервності освіти змінюється характер мотивацій і знань, необхідних людині на кожному етапі його життя. Вчителям, викладачам доводиться стикатися з об'ємом інформації, що все збільшується, щоб встигнути за розвитком науки, представленої навчальним предметом або спеціальністю. Основною проблемою освіти стає не засвоєння об'єму знань, що постійно збільшується, а орієнтація в потоці зростаючої інформації, а також отримання знання, якого немає, але потреба, в якому людина відчуває. Швидке застарівання наукових фактів примушує шукати джерело нових знань безпосередньо усередині системи освіти і освітніх процесів. Таким джерелом здатне бути проектування. Збільшення освітніх можливостей проектування відбувається у міру формування нової культури, що отримала назву екранної. Вона заснована на тимчасовому потоці екранних зображень, який вільно вміщає в себе поведінку і усну мову персонажів, анімаційне моделювання, письмові тексти і багато що інше. Екранна культура повертає нас до культури особистого контакту шляхом організації діалогу між різними користувачами інформації за допомогою створення мереж комунікації, що дозволяють кожному спілкуватися зі всіма і всім з кожним.

Неможливо побудувати проект для всіх, але можна навчити людей проектуванню. (Методологічний афоризм)

Проектна діяльність тісно пов'язана з поняттями «прогнозування», «конструювання» і «моделювання».  Це різновид наукового передбачення, спеціальне дослідження перспектив якого-небудь явища в майбутньому. Розрізняють пошукове прогнозування, мета якого – пошук перспективних проблем, що підлягають рішенню, і нормативне, яке зводиться до визначення можливих шляхів рішення проблем з орієнтацією на задані критерії. Проектування і прогнозування мають загальні цілі і орієнтацію на досягнення результатів. Проте проектування вимагає більшої строгості і відповідальності, оскільки воно здійснюється для отримання результату, безпосередньо використовуваного в практиці. Проектною діяльністю можуть займатися діти навіть самого молодшого шкільного віку. З самого народження дитина є першовідкривачем, дослідником того світу, який його оточує. Для нього все вперше: сонце і дощ, страх і радість. Пізнавальна активність дітей молодшого шкільного віку дуже висока: кожна відповідь педагога на дитяче питання народжує нові питання. Діти молодшого шкільного віку ще не можуть знайти самостійно відповіді на всі питання, що цікавлять їх, – їм допомагає вчитель. Але разом з пояснювально-ілюстративним методом навчання доцільніше використовувати і проблемне навчання: питання, що розвивають логічне мислення, моделювання проблемних ситуацій, експериментування, досвідчено-дослідницька діяльність, розв’язання кросвордів, шарад, головоломок і т.д. Проте такий підхід носить фрагментарний, епізодичний характер: логічні завдання практикуються лише на окремих заняттях по математиці, ознайомленню з навколишнім світом, розвитку мови або конструюванню.
Для закріплення отриманих знань рекомендується використовувати комплексні тематичні заняття, на яких на основі емоційної дії на дитину здійснюється взаємозв'язок одного з розділів програми з іншими в поєднанні різноманітних видів діяльності. Проте взаємозв'язок між розділами програми не дає такої результативності в розвитку пізнавальних творчих здібностей дітей і їх комунікативних навиків, як взаємопроникнення цих розділів один в одного, або, інакше кажучи, їх інтеграція. Інтегрований підхід до навчання – це необхідна умова проектної діяльності в початковій школі, інноваційною технологією в процесі навчання. Інтеграція предметів направлена на розвиток особи дитини, його пізнавальних і творчих здібностей. Серія занять може бути об'єднана загальною проблемою. Наприклад, даючи дітям, уявлення про домашніх тварин, вчитель на уроках навколишнього світу знайомить їх з роллю домашніх тварин в житті людини, на заняттях по літературному читанню – дає образи домашніх тварин в творах письменників, на малюванні розглядаються картини із зображенням домашніх тварин і т.д. Варіативність використання інтегрованого методу досить різноманітна. Особливий інтерес представляє інтеграція за єдиним проектом, в основі якого лежить певна проблема. Проектно-дослідницький метод в початковій школі – це підготовчий етап для подальшої його реалізації в середній і старшій шкільній ланці. Перехід початкової школи на проектний метод діяльності, як правило, здійснюється по наступних етапах: 

- заняття з включенням проблемних ситуацій дитячого експериментування; 
комплексні блоковий-тематичні заняття;
 
- інтеграції: - часткова інтеграція (один з напрямів програми інтегрується з іншим);
 
- повна інтеграція (один з розділів інтегрується зі всіма розділами програми);
 
- метод проектів: - форма організації освітнього простору;
 
- метод розвитку творчого пізнавального мислення.
 


План роботи вчителя по підготовці проекту: 
На основі вивчених проблем перед дітьми ставиться мета проекту. 
Розробка плану руху до мети (обговорення плану руху до реалізації проекту з батьками). 
Залучення фахівців (бібліотекар, соціальний педагог і ін.) для створення відповідних розділів проекту. 
Складання плану-схеми проекту. 
Збір, накопичення матеріалу. 
Включення в план-схему проекту занять, ігор і інших видів дитячої діяльності. 
Домашні завдання і завдання для самостійного виконання. 
Презентація проекту, відкрите заняття. 


Класифікація проектів 
Метод проектів можна представляти як спосіб організації педагогічного процесу, що заснований на взаємодії вчителя і учня, спосіб взаємодії з навколишнім середовищем, поетапна практична діяльність по досягненню поставленої мети. 
Узагальнивши історичний досвід розробки методу проектів, можна виділити наступні етапи проекту: 

Цілеспрямованість: педагог допомагає дитині вибрати найбільш актуальне і посильне для нього завдання на певний відрізок часу. 
Розробка проекту – план діяльності по досягненню мети:- до кого звернутися за допомогою;- у яких джерелах можна знайти інформацію;- які предмети використовувати (приладдя, устаткування);-с якими предметами навчитися працювати для досягнення мети; 
Виконання проекту – практична частина. 
Підведення підсумків – визначення завдань для нових проектів. 


Проекти можуть класифікуватися: 
по складу учасників; 

  • по цільовій установці; 

  • з тематики;

  • по термінах реалізації. 
    На практиці найчастіше використовуються наступні типи проектів: 

    творчі для дослідження: діти експериментують, а потім результати оформляють у вигляді газет, драматизації, дитячого дизайну;
     


  • рольово-ігрові (з елементами творчих ігор, коли діти входять в образ персонажів казки і вирішують по-своєму поставлені проблеми);
     


  • інформаційно-практико-орієнтовані: діти збирають інформацію і реалізують її, орієнтуючись на соціальні інтереси (оформлення і дизайн класу, вітражі і ін.);
     


  • творчі (оформлення результату у вигляді уроку, позакласного заходу, наочного тижня і т.д.)
     


Змішані типи проектів по наочно-змістовній області є міжнаочними, а творчі – монопроектами. 

Основна мета проектного методу – це розвиток вільної творчої особи дитини, яке визначається завданнями розвитку і завданнями дослідницької діяльності дітей. 

Завдання розвитку особи дитини: 

- забезпечення психологічного благополуччя і здоров'я дітей; 
- розвиток пізнавальних здібностей; 
- розвиток творчої уяви; 
- розвиток творчого мислення; 
- розвиток комунікативних навиків. 
Завдання дослідницької діяльності специфічні для кожного віку. 
У молодшому віці початкової школи (1-2-і класи) це: 

- входження дітей в проблемну ігрову ситуацію (провідна роль вчителя); 
- активізація бажання шукати шляхи дозволу проблемній ситуації (разом з вчителем); 
- формування початкових передумов дослідницької діяльності (практичні досліди). 
У більш старшому віці початкової школи (3-4-і класи) – це: 

- формування передумов пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи; 
- розвиток уміння визначати можливі методи рішення проблеми за допомогою дорослого, а потім і самостійно; 
- формування уміння застосовувати дані методи, сприяючі рішенню поставленої задачі, з використанням різних варіантів; 
- розвиток бажання користуватися спеціальною термінологією, ведення конструктивної бесіди в процесі спільної дослідницької діяльності. 
Робота над проектом включає діяльність вчителя і дітей. Вона розподіляється таким чином по етапах проекту. 

Етапи створення проекту 


Етапи   проекту
 


Діяльність  педагога
 


Діяльність   дітей 


1 етап

 

 



 

 

 



 

 

2 етап



 

 

 



 

 

3 етап



 

 

4 етап



1. Формулює проблему (мета і кінцевий продукт проекту).

2. Вводить в ігрову (сюжетну) ситуацію.

3. Формулює завдання.

 

  



4. Допомагає в рішенні задачі.

5. Допомагає спланувати діяльність.

6. Організовує діяльність.

7. Практична допомога (з потреби).

 

8. Направляє і контролює здійснення проекту.



 

9. Підготовка до презентації.

Презентація 


1. Входження в проблему.

2. Уживається в ігрову ситуацію.

3. Ухвалення завдання.

4. Доповнення завдань проекту.

5. Об'єднання дітей в робочі групи.

 

6. Розподіл амплуа.



7. Формування специфічних знань, умінь, навиків.

 

 



8.Підготовка продукту діяльності до презентації.

9. Представлення (глядачам або експертам) продукту діяльності



Метод проекту актуальний і дуже ефективний. Він дає дитині можливість експериментувати, синтезувати отримані знання, розвивати творчі здібності і комунікативні навики, що дозволяє йому успішно адаптуватися до ситуації шкільного навчання, що змінилася. 
Головним елементом проектної технології є процес проектування учнівського пошуку - від моделювання тренувальних умінь до постановки навчальної проблеми та її дослідження, до конструювання й визначення оптимальних шляхів її розв'язання у вигляді проекту. Результатом впровадження проектно

Технологія проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв'язання, з обов'язковою наявністю ідеї та гіпотези розв'язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів.

За допомогою впровадження проектної технології у навчально-виховний процес можна навчити учнів:

  • виявляти та визначали проблеми;

  • проводити їх аналіз;

  • знаходити шляхи їх розв'язання;

  • розвивати вміння працювати з інформацією;

  • знаходити необхідне джерело, наприклад, дані в довідковій літературі або в засобах масової інформації;

  • застосовувати отриману інформацію з метою розв'язання поставлених завдань.

Технологія проектів є ефективною в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв'язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик (наприклад, дослідження демографічних чи економічних проблем у різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів за однією з проблем, які б розкривали певну тему тощо).

Проекти по праву відносяться до числа нетрадиційних технологій навчання, оскільки вони спроможні забезпечити:

  • активність навіть тих учнів, які, як правило, віддають перевагу мовчанню;

  • розкриття учнями своїх здібностей, що формує у них впевненість в собі;

  • комфортність навчання для учнів, оскільки вони перестають боятися негативної оцінки;

  • удосконалення комунікативних навичок учнів, оскільки це дає змогу їм більше висловлюватись;

  • розвиток у учнів ряду здібностей (спільного прийняття рішень, творчого мислення тощо);

  • посилює позитивну мотивацію до навчання, бо проект вибирається та реалізується на основі власних інтересів, потреб та можливостей;

  • формує творче системне мислення;

  • сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано захищати свої позиції;

  • посилює уяву, яка є значним стимулом для. народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу та синтезу, як основи інноваційного мислення;

  • формує внутрішній план дій та реалізує його на практиці тощо.

  • на думку вчених, проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:

  • особистісно-орієнтоване;

  • активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;

  • самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;

  • дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді інших безпосередньо в конкретній справі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці. Основними принципами проектного навчання є:

  • добровільність вибору виду діяльності кожним школярем;

  • врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;

  • посильність роботи, доведення її до логічного кінця;

  • формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів;

  • корисна значимість виконаних проектів.

Проектна діяльність також пов'язана з навчально-дослідницькою діяльністю школярів, але за низкою ознак вона відрізняється тим, що:

  • по-перше, на відміну від останньої, проектна технологія має на меті всебічне тематичне дослідження проблеми і розробку конкретного кінцевого результату;

  • по-друге, головним результатом навчально-дослідницької роботи є дослідження істини, тоді як робота над проектом передбачає, перш за все, отримання практичного результату;

  • по-третє, проект є результатом передусім колективних зусиль виконавців, тому що на завершальному етапі діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника.

Класифікація проектів

Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним:

в одних випадках ця тематика може формулюватися науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм;

  • в других - ініціативно висуватися вчителями з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів;

  • в третіх - тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Теми проектів найчастіше сьогодні стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, це вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, "вмикання" навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань. навчання, що змінилася. 



ІІ. Досвід реалізації методу проектів з в початковій школі

2.1Особливості навчальних проектів молодших школярів


Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проектів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проекту? Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі? Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння?

Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.

Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.

План проведення проекту

І етап

Ø Визначення теми.

Ø Постановка завдання.

Ø Обговорення.

Ø Формулювання проблемних питань.

Ø Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.

Ø Обговорення плану роботи учнів.

Ø Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

ІІ етап

Ø Вибір творчої назви проекту.

Ø Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.

ІІІ етап

Ø Самостійна робота груп по виконанню завдань.

IV етап

Ø Підготовка учнями звіту про виконану роботу.

V етап

Ø Захист отриманих результатів та дослідів.

Побудова роботи над проектом

1. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект.

1) Чому цей проект потрібен?

2) Яку проблему він буде вирішувати?

3) Як школярі будуть залучені до участі у роботі?

2. Загальна мета проекту, завдання.

1) Мета – це те, що бажаєте отримати в результаті.

2) Завдання – це конкретна частина мети, яку треба буде реалізувати, це дії, за допомогою яких буде досягнуто мету проекту.

3. Плановані результати проекту.

1) Чітко опишіть, що буде отримано.

2) Кому це буде корисно?

3) Якою буде ваша вигода від участі у цьому проекті?

4. Діяльність в рамках проекту.

1) Що треба робити, щоб досягти описаних результатів і вирішити проблему?

2) Які конкретні дії треба виконати для вирішення проблеми?

3) Які ресурси будуть використані?

4) Що буде відбуватися в рамках даного проекту?

5. Висновки при виконанні проекту.

1) Від чого може залежати результат проекту?

2) Як результати даного проекту можуть бути використані іншими?

Паспорт проектної роботи:

1) Назва проекту.

2) Керівник проекту.

3) Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.

4) Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).

5) Тип проекту.

6) Замовник проекту.

7) Мета проекту (практична та педагогічна мета).

8) Завдання проекту.

9) Необхідне обладнання.

10) Анотація.

11) Передбачувані продукти проекту.

12) Етапи роботи над проектом.

Можливі результати проектної діяльності:

· проект – спостереження

· проект – оповідання

· фантастична історія

· музичне оповідання

· виготовлення листівок, іграшок, сувенірів

· екологічний проект

· сервісний проект

· мальований фільм

· слайд – фільм

· реклама

· буклет

· проект – книга

· мультимедійна презентація

· гербарій

· альбом

· журнал, в тому числі й електронний

· колаж

· колекція

· макет

· модель

· книжка – розкладка

· музична підбірка

· наочні посібники

· плакат

· план

· реферат

· серія ілюстрацій

· казка

· довідник

· стінгазета

· сценарій свята

· навчальний посібник

· фотоальбом

· креслення

· екскурсія

· карта

Проект повинен супроводжуватися теоретичним матеріалом, схемами, кресленнями, малюнками, зразками, оригінальною розповіддю.

Вид освітнього продукту залежить від характеру провідної діяльності, наприклад:

Тема проекту

Провідна діяльність

Освітній продукт

«Книжці я найкращий друг»

Прикладна

Ремонт книжок із класної бібліотеки

Пошукова (збір прислів’їв, загадок)

Створення саморобної книжки з прислів’ями, загадками про книжку

«Наші права»

Ознайомлювально-інформаційна

Плакати із символічним відображенням прав дитини

«Як святкують Новий рік у Європі»

Творча

Сценарій новорічного свята

«Краєвиди рідного міста»

Дослідницька, творча

Фотовиставка, виставка малюнків

Види проектів для роботи з учнями початкових класів

1. Ранні проекти.

Ранні проекти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.

Кольорові сторінки. В альбомі для малювання наклеюють аркуші або картон червоного, зеленого, жовтого, синього, білого, чорного та ін. кольору. Учні повинні знаходити різні картинки або їх малювати, підписувати внизу, наприклад, „зелене дерево”, „синя куля”, і приклеювати малюнок в альбом на сторінку з відповідним кольором.

Буквозошит. Зробити декілька зошитів з буквами. Учні малюють або вирізають малюнки предметів, що починаються на цю букву, підписують внизу ілюстрації і приклеюють у зошит з відповідною буквою. В подальшому, коли діти навчаться гарно писати, у ці зошити можна записувати приказки, загадки, короткі вірші, казки, фізкультхвилинки на всі букви алфавіту.

Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки, речення про цифри.

Картки предметів з крилами. Учні знаходять малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблять надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.

2. Проект – спостереження.

Щоденник спостережень. Проекти про пори року.

Зимонька – зима”: чому так кажуть, погода, тварини, птахи, комахи, рослини; як готуються люди до зими; український фольклор про зиму; зимові ігри; зимові свята; зимова їжа; зимові відчуття; зимові асоціації.

Проекти про домашніх тварин

Мій Барсик”: зовнішній вигляд тварини, його звички; як показує свій настрій, свої бажання; меню тваринки; історичні дані про появу цього виду тварин; український фольклор, письменники та поети про цю тварину.

3. Проект – розповідь.

ü Результат дитячої творчості і фантазії.

ü Результат вивчення ряду тем шкільних предметів.

ü Фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.

ü Патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.

ü Музичне оповідання.

ü Розповідь – картина.

ü Проект – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проект.

ü Виготовлення матеріальних предметів.

ü Виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настольних ігор.

5. Екскурсійний проект.

Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні.

За результатами виконання проекту готується звіт та публічна презентація. На цьому етапі батьки можуть допомогти провести останню перевірку перед презентацією, провести репетицію виступу, зняти хвилювання перед виступом.

І, нарешті, робота над проектом закінчується оцінкою його результатів і самого процесу. Батьки дають поради, які допоможуть скоригувати діяльність дітей у наступному проекті.

Таким чином, в ході роботи над проектом батьки можуть виступати одначасно у декількох ролях. Вони:

· консультують;

· слідкують за виконанням плану;

· вирішують оперативні питання;

· допомагають з попередньою оцінкою проекту;

· беруть участь у підготовці презентації;

· забезпечують найбільш оптимальний режим роботи та відпочинку.

В результаті сумісної проектної діяльності діти дізнаються багато нового один про одного, поповнюють дефіцит спілкування з дорослими, їх батьками, у них формується значуще ставлення до поняття „сім’я”.

2.2. Мій досвід реалізації проектної діяльності в початковій школі.

Проекти в молодших класах - це важко? Так! Але все-таки це можливо. Я прийшла до висновку, що в даний час необхідно формувати в учнів соціальні компетенції, соціальну активність через проектну діяльність. Перед собою я поставила завдання: виховувати і розвивати думаючих, мислячих людей, корисних суспільству. Систематично і цілеспрямовано стала включати різні види діяльності, розвиваючи соціальні компетенції, укріплювати самоврядування в класі як основу соціальної активності.

Роботу вирішила побудувати через метод проектів, найпоширеніший вид дослідницької праці, яка розвиває соціальний аспект особистості за рахунок включення її в різні види діяльності, формуючи таким чином, у учнів вчитися життєво необхідним знанням і умінням.
Проект - це, по суті справи, просто спеціальне завдання, план, задум, шлях вирішення проблем, в результаті якого повинно вийти щось нове: продукт, відношення, книга, фільм, модель, сценарій, презентація і т.д. 
Кожен проект - цілком реальна справа для учня, який знає цілі, може передбачати утруднення, скласти план своєї нескладної роботи. Нескладність проектів забезпечує успіх їх виконання, дає сили і бажання до роботи над іншими.Цей метод я використовую недавно, але ця робота зайняла особливе місце і допомагає учням набувати знань, які не досягалися б при традиційних методах навчання, допомагає зв'язати те нове, про що дізнаються учні, з чимось знайомим і зрозумілим з реального життя. Ця робота охоплює величезну кількість завдань, а саме, формування, розвиток і придбання індивідуальних навичок, навичок спілкування, міждисциплінарних навичок і навичок роботи в групі. Починаючи з 1 класу,  мої учні  виконували  завдання,  які готували їх до  практичної  діяльності.  Разом з батькми вони  шукали  інформацію про тварин,  коли  вивчали  тему «Різноманітність тваринного світу». До  інтегрованого уроку в 2 класі «Вічнозелена красуня» дібрали найрізноманітніший  матеріал  про хвойні рослини світу. До 8 Березня підготували проект  «Найрідніша,  наймиліша,  єдина».  В нього ввійшли  малюнки  матусь, фотографії,  твір  про  свою  неньку,  вірші, легенди, прислів’я  про  матір. Щоб батьки стали моїми помічниками і соратниками у роботі над проектами провела, батьківські збори на  яких  познайомила  батьків  з  цією  інноваційною технологією   та  її важливістю  для всебічного розвитку наших дітей Розповіла про міру допомоги з боку батьків у цій справі, про наші спільні завдання і цілі .

В  другому класі я разом з моїми другокласниками,  обговоривши запропоновані програмою, мною та учнями теми проектів, включилися в надзвичайно цікаву роботу. Темою нашого довготривалого проекту була «Самопрезентація класу». Захист відбувся на відкритому уроці в рамках загальногімназійного Тижня педмайстерності.

 Перевага більшості проектів полягає в тому, що обмежений тимчасовими рамками урок "випліскується" в позаурочну діяльність і об'єднує практично всі уроки: Природознавство ,Основи здоров’я, Образотворче мистецтво, Інформатику, уроки трудового навчання та інші. Деякими навчальними програмами передбачається робота над навчальними проектами, зокрема, з курсу Природознавство», «Основи здоров’я», «Художня праця». Проте, зважаючи на інтегративний характер проектної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи можна виділити проблему, яка буде піддаватися вирішенню в формі проекту. Разом з тим, не існує (та й не може існувати) розробленого наперед планування проектів, оскільки в основі їх розробки лежать потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу.

Отже ,ніхто інший, як вчитель , прагне запалити іскорку творчості у кожній дитині . бо його покликання - бачити в очах вихованців успіх , сприяти їх самореалізації.

Виходить,що у кожній дитині є «зернятко обдарованості», треба лише відшукати цей дар. Тому шлях до успіху у моїх вихованців виявляється у таких простих прагненнях: хочу,знаю, мрію, можу,прагну,потрібно, корисно, цікаво,актуально.

ВИСНОВКИ

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. За своєю сутністю робота над проектом має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися. Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка грунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути кон- курентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

Список літератури

1.        В.Алексюк Загальні методи навчання у школі. - К.: Рад. школа, 197
2.       Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К., 1980. – 205 с.
3.     Асахова В.М. Нові методи навчання// Освіта України. - 1998.
4.         Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. — М., 1986. – 287 с.
5.        Вільямс Р., Маклін К. Комп'ютери в школі: Пер. з анг./ За ред. В.Б.Распопова. — К., 1988. – 140 с.
6.        Дидактика сучасної школи. /Під ред. Б.С.Кобзар,Н.В.Кумаріної та ін. - Рад.школа, 1988. – 300 с.
7.          Землянская Е. Обучение в сотрудничестве // Учитель — 2002. - № 3. С. 14
8        Зіньковський Ю. Перспективи розвитку професійно-технічної освіти.– //2001.-№4.С.19–21.
9. Башинська Т. Проектувальна діяльність— основа взаємодії вчителя та учнів./. Т. Башинська // Початкова школа. — 2003. — №6. — С.58—59; №7. — С59—62.

10.Лівшиць В.М. Рукотворна краса // Початкова школа – 1990. – №5.

11.Паславський А.С. Природа, фантазія, творчість. – К.; Веселка. – 1978.

12.Міщенко І.Т. Аплікація з листя і соломи. Альбом. – К.; Веселка. – 1999.

13.Башинська т. Проектувальна діяльність// Початкова школа, №6-7, 2003.

14.Григорук А., Протопопова М. Проектна діяльність учнів на уроках читання//Початкова школа, №1, 2007.

15.Жуковська С. В. Впровадження проектної діяльності в роботі вчителя початкових класів // Початкове навчання та виховання, 2006. №8. – С. 2-5.

16.Коляда О., Онопрієнко О. Проектний день у початковій школі // Початкова школа, №5, 2006. с. 28-30

16.Онопрієнко О. В. Управління проектною діяльністю молодших школярів//Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2005 с. 53 – 64.

17. Початкове навчання та виховання // Лютий 2010.

18. Початкове навчання та виховання // Вересень 2010.

19. Початкове навчання та виховання // Жовтень 2010.

20. Розкажіть онуку // Травень 2011.




Автор
Дата добавления 27.01.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1938
Номер материала ДВ-386513
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх