Инфоурок / Математика / Другие методич. материалы / Курсова робота "Самостійна та самоосвітня діяльність учнів на уроках математики"
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 27 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 216 курсов со скидкой 40%

Курсова робота "Самостійна та самоосвітня діяльність учнів на уроках математики"

библиотека
материалов


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Факультет підвищення кваліфікації

Відділ математики





ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА


(КУРСОВА РОБОТА)

hello_html_m1489f5cd.gif



Виконала слухачка курсів

Інновації в контрольно-оцінювальній діяльності при викладанні математики

І.А. Михайлова

Керівник: С.І. Воробйова









Слов’янськ-2015

ЗМІСТ

2

АНОТАЦІЯ

3

ВСТУП

4 - 5

Глава I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ.


1.1. Сутність і роль самостійної роботи у навчанні школярів.


6 - 7

1.2 Умови формування самостійності учнів у процесі навчання.

8 - 9

1.3 Самоосвітня діяльність як особливий вид пізнавальної діяльності

10 - 11

Глава ІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ


2.1. Організація самостійної роботи учнів на уроці

12 - 13

2.2. Рівні, види та типи самостійної діяльності учнів на уроці

Форми їх організації

14 -18


2.3. Вплив самостійної роботи на якість знань і розвиток

пізнавальних здібностей учнів

19


ВИСНОВКИ

20 - 21


ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

22

ДОДАТКИ

23

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА

УРОКАХ МАТЕМАТИКИ


Додаток 1. Тестові завдання з геометрії у 7 класі

24 - 25

Додаток 2. Тестові завдання з алгебри у 7 класі

26 - 30

Додаток 3. Математична гра «Доміно»

31

Додаток 4. Опорний конспект « Рішення лінійних рівнянь»

32





Анотація


Михайлова І.А. Самостійна та самоосвітня діяльність як один із видів контролю та оцінювання знань учнів: Випускна творча робота (курсова робота). – Слов’янськ. Донецький обл. ІППО, 2015 р. – 33 с.

У даній роботі розглянута проблема контролю та оцінювання рівня засвоєння учнями матеріалу, а також розкривається проблема організації та керівництва самостійною та самоосвітньою діяльністю учнів на уроках математики, досліджується сутність і структура поняття «самостійна та самоосвітня діяльність», як один із видів контролю дидактичного засобу управління навчанням, специфіка діяльності вчителя й учнів, інноваційні види, форми і методи розвитку навчального процесу.

Особливу увагу приділено питанню використання нетрадиційних видів самостійних робіт та самоосвітньої діяльності учнів на уроках математики для підвищення рівня знань учнів під час навчального процесу; розроблені зразки навчальних занять.

Бібліографічних найменувань – 21 с.













ВСТУП

Сучасний етап розвитку освіти в нашій країні можна назвати перехідним. Перехід від традиційних форм освіти до пошуку нових, більш ефективних, потребує створення якісно нової моделі системи контролю, яка б дала змогу об’єктивно оцінювати знання, уміння та навички учнів, виключаючи суб’єктивізм.

Важливою умовою формування особистості школяра, його пізнавальної та інтелектуальної активності є система оцінювання і стимулювання навчальної діяльності.

Основне завдання контролю — виявлення рівня правильності, обсягу, глибини і дієвості засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності й активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх навчання.

Провідним принципом гуманістичної моделі навчального процесу є розвиток особистості школяра. Ступінь розвитку учня вимірюється та оцінюється його здатність самостійно здобувати нові знання та використовувати їх у навчальній і практичній діяльності.

Актуальність даної теми в тому, що контроль має важливе освітнє і розвивальне значення. Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Суть контролю знань – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу. Вона визначається самою природою процесу навчання. Ефективність навчального процесу пізнання визначається якістю

викладання та самостійної пізнавальної діяльністю учнів. Ці два поняття дуже тісно пов'язані, але слід виділити самостійну роботу як провідну і активуючу форму навчання і як одну із форм контролю знань учнів [9].

Проблема активності особистості в навчанні - це провідний чинник досягнення цілей навчання, загального розвитку особистості, її професійної підготовки. Головною якістю особистості учня стає його готовність до самостійної діяльності зі збирання, обробці, аналізу та організації інформації, вміння приймати рішення і доводити їх до виконання.

Але як навчити своїх учнів вчитися, мислити самостійно і вслухатися в слово, його музику, його таємні смисли?

Для організації засвоєння програмних вимог з математики є різні дидактичні довідники, тести, картки-завдання і т.д. Одним з них є дидактичний матеріал, в якому представлені різного виду самостійні роботи.

В умовах організації особистісно-орієнтованої форми навчання неефективно використовувати самостійні роботи, розраховані на якогось середнього учня. Виникає актуальність розробки посібників, організуючих закріплення контроль знань учнів в особистісно-орієнтованому навчанні.

Метою даної роботи є розробка підходів до складання системи самостійних робіт для використання їх на уроках тематичного контролю знань учнів у 8 класі.

Завдання курсової роботи:

1) вивчити психолого-педагогічну, навчальну та методичну літературу для ознайомлення з поняттям "самостійна робота", видами, типами та формами організації самостійних робіт;

2) розглянути особливості організації самостійної роботи учнів, що реалізують тематичний контроль знань;

3) розробити систему самостійних робіт, що реалізують тематичний контроль знань учнів.






ГЛАВА I.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ.

1.1. Сутність і роль самостійної роботи у навчанні школярів.

Останнім часом з питання про те, що слід розуміти під самостійною роботою, було багато суперечок. Самостійність - якість особистості. Самостійна робота це така робота, в яку учень вносить щось своє, особисте, індивідуальне.

Під самостійною роботою звичайно розуміють будь-яку організовану вчителем активну діяльність учнів, спрямовану на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань.

Однак існують деякі структурні принципи аналізу значення, місця і функції самостійної діяльності. Є 2 варіанти, близьких по суті, але мають власне наповнення і специфіку: вони і визначають (за умови їх єднання) сутність самостійної діяльності.

Перша група:

1) змістовний компонент: знання, виражені в поняттях, образах, уявленнях;

2) оперативний компонент: різноманітні дії, оперування вміннями, прийомами, як у зовнішньому, так і у внутрішньому плані;

3) результативний компонент: нові знання, способи, досвід, ідеї, здібності, якості.

Друга група:

1) змістовний компонент: виділення пізнавального завдання, цілі навчальної діяльності;

2) процесуальний компонент: підбір, визначення, застосування адекватних способів дій, що ведуть до досягнення результатів;

3) мотиваційний компонент: потреба у нових знаннях, що виконують функції усвідомлення діяльності.

Власне процес самостійної діяльності представляється у вигляді тріади:

мотив - план (дія) - результат.

У педагогічній літературі зустрічаються найрізноманітніші визначення самостійної роботи. Ю.К. Бабанський визначає самостійну роботу як метод навчання, Р.Б. Срода - як прийом вчення. Р.М. Мікельсон розуміє під самостійною роботою «виконання учнями завдань без всякої допомоги, але під наглядом вчителя» [40, 28].

Найбільш повне визначення самостійної роботи дає в своїх творах Б.П. Єсіпов: «Самостійна робота учнів, що включається в процесі навчання, - це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням у спеціально надане для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, вживаючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових або фізичних (або тих і інших разом) дій »[20, 34].

Самостійна робота не самоціль. Вона є засобом боротьби за міцні знання учнів,

засобом формування у них активності і самостійності, розвитку їх розумових здібностей. Як показали дослідження, самостійна робота учнів має певну структуру. Вона включає три етапи: підготовчий, орієнтовний, виконавчий, перевірки.

До структури самостійної роботи входить аналіз, планування, виконання завдання, перевірка і оцінка зробленої роботи.

Значний внесок у розвиток теорії самостійності і творчої активності учнів у процесі навчання внесли видатні педагоги Бабанський Ю. К., Данилов М. А., Єсіпов Б. П., Лернер І. Я., Махмутов М. І., Городників І. Т., Пидкасистый П. І., Скаткін М. Н. та ін; психологи Богоявленський Д. Н., Виготський Л. С., Гальперін П. Я., Давидов Ст. Ст., Занков Ст. Л., Матюшкін А. М., Менчинський Н.А., Леонтьєв А. Н. та інші. Ці дослідження показали, що одним з ефективних засобів розвитку самостійності і творчої активності учнів є самостійна робота. Дрозина Ст. Ст. сформулювала основні положення теорії та практики організації творчої самостійної діяльності учнів:

- сутність поняття

"самостійна робота";

- цілі і завдання самостійної роботи;

- дидактичні принципи;

- функції самостійної роботи;

- форми і методи її організації.

1.2. Умови формування самостійності учнів у процесі навчання.

Кінцевою метою формування навчальної діяльності є становлення школяра як її суб'єкта, досягнення такого рівня розвитку учнів, коли вони опиняються в силах самостійно ставити мету діяльності, актуалізувати необхідні для вирішення завдання знання і способи дії; коли вони можуть планувати свої дії, отриманий результат з їх метою, тобто самостійно здійснювати навчальну діяльність.

  Сьогодні безперечними є наступні умови:

1. Підвищенню ступеня самостійності школярів у навчальній діяльності, по-перше, сприяє розширення області застосування формованих знань, дій і відносин на рівні реалізації міжпредметних зв'язків, який передбачає перехід від внутріпредметних зв'язків до межціклових, від них до міжпредметних зв'язків.

2. Підвищення ступеня самостійності досягається за рахунок такої побудови навчання, в процесі якого здійснюється перехід від вказівок вчителя на необхідність використання певних знань і дій у вирішенні навчальної задачі до самостійного відшукування подібних знань і дій.

3. Формування навчальної діяльності школярів має передбачати таку організацію роботи, при якій учні переходять від формування окремих операцій виконуваних дій до формування всього дії.

4. Ступінь самостійності учнів буде зростати і в тому випадку, якщо вони будуть переходити від оволодіння діями в готовому вигляді до самостійного відкриття окремих дій і їхніх систем.

5. Підвищення ступеня самостійності повинно мати на увазі перехід учнів від усвідомлення необхідності оволодіння даним конкретним умінням до усвідомлення важливості оволодіння цілісною структурою навчальної діяльності.

6. Перехід від завдань репродуктивного характеру до завдань творчим, що вимагає використання знань і дій міжпредметного характеру також сприяє формуванню самостійності дітей.

Формування самостійності у навчальній діяльності є передумовою прояви даної якості в інших видах діяльності, не тільки в тих, в яких учень включається в даний час, а й тих, які його чекають у майбутньому. У зв'язку з цим особливого значення набувають завдання формування в учнів творчих потенцій.

Відомо, що навчальна діяльність школярів з оволодіння системою знань, умінь і навичок визначається двома взаємопов'язаними процесами: репродуктивним і творчим.

Репродуктивний тип діяльності полягає в тому, що «людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки або воскрешає сліди від колишніх вражень» [79, 3].

Творчий тип діяльності характеризується тим, що він спрямований на створення чогось нового «все одно, чи буде це створене творчою діяльністю який-небудь річчю зовнішнього світу або відомим побудовою розуму чи почуття, обнаруживающимся тільки в самій людині» [79, 3 ].

Однак, як показала практика навчального процесу, подібний перехід виявляється можливим лише за систематичної і цілеспрямованої організації самостійних робіт на уроці, коли забезпечується розумне поєднання репродуктивного і продуктивного характеру навчальної діяльності при поступовому збільшенні частки творчості на уроці.

Виходячи зі структури діяльності, управління самостійною роботою включає цілепокладання, планування, організацію, коригування та оцінку діяльності учнів, діагностику її результатів.

Педагогічне керівництво - це управління самостійною діяльністю учня на етапі її безпосереднього здійснення: пред'явлення навчальної задачі учневі, інструктаж щодо її виконання, мотивація її дозволу, контроль і корекція самостійних дій учня, оцінювання результатів самостійної роботи.




1.3 Самоосвітня діяльність як особливий вид пізнавальної діяльності

Згідно Національної доктрині освіти в Україні необхідним є розвиток особистісно - орієнтованої парадигми освіти, яка повинна забезпечити умови

для самореалізації, самоактуалізації кожної особи. Отже, забезпечити правильну

організацію роботи по формуванню у школярів готовності до самоосвітньої діяльності, є однією з головних завдань вчителя. Звернення до задач формування

умінь учнів будувати свою самоосвітню діяльність зовсім не означає додаток до обов'язків шкільного вчителя ще одної. Вирішення цього завдання допоможе

учителю на досить високому рівні здійснювати реалізацію основних навчально-виховних завдань, що стоять перед школою. Це випливає з того, що підготовка учнів до самоосвіти не зв'язується з якимись поодинокими спеціальними прийомами, а визначається всій спрямованістю навчання. Отже , на сьогоднішній

день встає проблема: організації роботи по формуванню в учнів готовності до самоосвіти в рамках школи.

За визначенням А.К.Громцевої [2] "Самоосвіта школяра - це цілеспрямована, систематична, керуюча самим школярем пізнавальна діяльність, необхідна для здійснення його освіти ".

Незважаючи на різноманітність поняття суті самоосвіти, деякі дослідники відзначають, що самоосвіта є пізнавальною діяльністю, і, що воно не може здійснюватися сама по собі. Основою такої діяльності і є знання, набуті в

процесі організованого навчання. Ці висновки вказують на тісну єдність

вчення і самоосвіти, так як і перший, і другий види діяльності є пізнавальними.

Ми розглядаємо самоосвіту, як різновид евристичної діяльності, так як вона в найбільшій мірі формує пізнавальні та творчі мотиви навчання.

Особливим завданням формування евристичної діяльності у школярів є розвиток уміння самостійно виконувати всі її ланки і переходити від

однієї ланки до іншого (від постановки© Sergeyev Ya.193завдання до адекватної дії, від дії до відповідних йому самоконтролю і самооцінці) [10].

Як особливий вид пізнавальної діяльності самоосвіта, на думку вчених (А.К.Громцева [2], Ю.Н.Кулюткін [5], Г.Н.Серіков [9]), припускає:

- Наявність позитивної мотиваційної активності;

- Прояв значних вольових зусиль;

- Наявність цілеспрямованості ісамоорганізованості;

- Досягнення високого рівня інтелектуального розвитку;

- Сформованість певної сукупності пізнавальних умінь;

- Досягнення високої самостійності, наявність адекватного рівня самооцінки.

У навчальному процесі школи управління деятельністю здійснюється більшою мірою вчителем, а самоосвітня діяльність здійснюється при самоврядуванні особистості, тобто самоосвіта є не що інше, як перехід від системи зовнішнього управління до самоврядування.

З точки зору нашого дослідження, більшу визначеність у трактування

аналізу рівнів самоосвітній діяльності вносить робота П.А.Авдеева[1],

в якій автор для їх характеристики пропонує наступні структурні

елементи процесу самоосвіти:

- Усвідомлення учнями мети, вибір засобів і способів самоосвіти;

- Планування самоосвіти;

- Пізнавальну активність і самоосвіти;

- Оцінку і контроль.

Виділимо етапи процесу самоосвіти при евристичному навчанні математики:

1. Усвідомлення особистістю потреби в знаннях, визначення мети самоосвіти.

2. Діяльність особистості по самостійному придбанні знань;

а) планування процесу самоосвітньої діяльності;

б) визначення засобів і способів самоосвіти;

в) безпосередня діяльність особистості за самостійним придбанням знань;

г) оцінювання результатів діяльності, самоконтроль;

д) визначення нових цілей. 3. Виникнення нової пізнавальної потреби, маючи на увазі задоволення її шляхом самоосвітньої діяльності.

Глава І I

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

2.1. Організація самостійної роботи учнів на уроці

Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку організовану діяльність учнів, направлену на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток вмінь та навичок, узагальнення та систематизацію знань. [1]

Самостійна робота - це вища робота навчальної діяльності школяра і є компонентом цілісного педагогічного процесу, тому їй притаманні такі функції, як виховна, освітня, розвиваюча. Ефективність навчального процесу пізнання визначається якістю викладання і самостійною пізнавальною діяльністю учнів.

На різних уроках за допомогою різноманітних самостійних робіт учні можуть здобувати знання, вміння і навички. Всі ці роботи тільки тоді дають позитивні результати, коли вони певним чином організовані, тобто представляють систему.

Під системою самостійних робіт ми розуміємо, насамперед, сукупність взаємопов'язаних, взаимообуславливающих один одного, логічно належних одне із іншого і підлеглих загальним завданням видів робіт.Всяка система повинна задовольняти певним вимогам або принципам. В іншому випадку це буде не система, а випадковий набір фактів, предметів і явищ.При побудові системи самостійних робіт в якості основних дидактичних вимог висунуті наступні [15]:

1. Система самостійних робіт повинна сприяти вирішенню основних дидактичних завдань - придбанню учнями глибоких і міцних знань, розвитку у них пізнавальних здібностей, формуванню вміння самостійно здобувати, розширювати і поглиблювати знання, застосовувати їх на практиці. 2. Система повинна задовольняти основним принципам дидактики, і, насамперед принципам доступності та систематичності, зв'язку теорії з практикою, свідомої і творчої активності, принципу навчання на високому науковому рівні.

3. Вхідні в систему роботи повинні бути різноманітні за навчальною метою і змістом, щоб забезпечити формування в учнів різноманітних умінь і навичок.

4. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт логічно випливало з попередніх і готувало грунт для виконання наступних. У цьому випадку між окремими роботами забезпечуються не тільки «ближні», а й «далекі» зв'язки. Успіх вирішення цього завдання залежить не тільки від педагогічної майстерності вчителя, а й від того, як він розуміє значення і місце кожної окремої роботи в системі робіт, у розвитку пізнавальних здібностей учнів, їх мислення та інших якостей.

Самостійна робота – це вища робота навчальної діяльності учня і є компонентом єдиного педагогічного процесу, тому їй притаманні такі функції, як виховна, освітня, розвиваюча. [6]

Організація самостійної роботи на уроці потребує від учителя великої підготовки, так як потрібно визначити місце даної самостійної роботи в навчальному матеріалі, її мету, задачі, об’єм, зміст, часовий інтервал виконання роботи, підготовленість учнів. Після проведення самостійної роботи необхідно на цьому ж уроці відповісти учням на всі питання, які виникли у них в процесі роботи, а потім продумати методику проведення корекційної роботи з метою виправлення допущених помилок.

Вимоги до організації самостійної роботи на уроці

- Будь-яка самостійна робота на уроці повинна мати конкретну ціль і учень повинен знати шляхи її досягнення.

- Самостійна робота повинна відповідати навчальним можливостям учня. Перехід від одного рівня складності до другого повинен бути поступовим.

- Вчитель забезпечує комбінацію різних видів самостійної роботи і управління самим процесом роботи.

- Самостійна робота повинна мати мінімум шаблонності, бо основна її задача розвиток пізнавальних здібностей, ініціативи та творчості учня.

2.2. Рівні, види та типи самостійної діяльності учнів на уроці

Форми їх організації

Самостійні роботи слід класифікувати за кількома дидактичним ознаками, що характеризує різні сторони однієї і тієї ж самостійної роботи. Всі види самостійної роботи, застосовувані в навчальному процесі, можна класифікувати за різними ознаками: за дидактичної мети, за характером навчальної діяльності учнів, за змістом, за ступенем самостійності й елементу творчості учнів і т.д.

Всі види самостійної роботи з дидактичної мети можна розділити на п'ять груп:

1) придбання нових знань, оволодіння умінням самостійно здобувати знання;

2) закріплення і уточнення знань;

3) вироблення вміння застосовувати знання у вирішенні навчальних і практичних завдань;

4) формування умінь і навичок практичного характеру;

5) формування творчого характеру, вміння застосовувати знання в ускладненою ситуації.

Кожна з перерахованих груп включає в себе кілька видів самостійної роботи, оскільки рішення однієї і тієї ж дидактичної задачі може здійснюватися різними способами. Зазначені групи тісно пов'язані між собою. Цей зв'язок обумовлена ​​тим, що одні й ті ж види робіт можуть бути використані для вирішення різних дидактичних завдань.

Для організації самостійних робіт вчителю важливо знати їх форми і види, місце в процесі навчання.

Залежно від цілей, які ставляться перед самостійними роботами, вони можуть бути [15]:

1) Навчальними;

2) тренувальними;

3) закріплюють;

4) повторювальну;

5) розвиваючими;

6) творчими;

7) контрольні.


1) Сенс навчальних самостійних робіт полягає в самостійному виконанні школярами даних учителем завдань в ході пояснення нового матеріалу. Мета таких робіт розвиток інтересу до досліджуваного матеріалу залучення кожного учня до того, що пояснює вчитель. Самостійні роботи з формування знань проводяться на етапі підготовки до введення нового змісту, також при безпосередньому введенні нового змісту, при первинному закріпленні знань, тобто відразу після пояснення нового, коли знання учнів ще не міцні.

Мета цих робіт - НЕ контроль, а навчання, тому їм слід відводити багато часу на уроці.

2) До тренувальним самостійним роботам ставляться завдання на розпізнавання різних об'єктів і властивостей.

У тренувальних завданнях часто потрібно відтворити або безпосередньо застосувати теореми, властивості тих чи інших математичних об'єктів та ін.

Тренувальні самостійні роботи складаються з однотипних завдань, містять суттєві ознаки і властивості даного визначення, правила. Звичайно ця робота мало сприяє розумовому розвитку дітей, але вона необхідна, тому дозволяє виробити основні вміння та навички тим самим створити базу для подальшого вивчення математики. До таких робіт можна віднести виконання завдань по різно-рівневим картками.

3) До закріпляючу можна віднести самостійні роботи, які сприяють розвитку логічного мислення і вимагають комбінованого застосування різних правил і теорем. Вони показують, наскільки міцно засвоєний навчальний матеріал.

4) Дуже важливі так звані повторювальні (оглядові чи тематичні) роботи. Перед вивченням нової теми вчитель повинен знати, пізнавальними чи школярі, чи є у них необхідні знання, які проблеми зможуть утруднити вивчення нового матеріалу.

5) Самостійними роботами розвивального характеру можуть бути домашні завдання по складанню доповідей на певні теми, підготовка до олімпіад, науково творчим конференціями, проведення в школі днів математики ін. На уроках - самостійні роботи, потребують вміння вирішувати дослідницькі завдання.

6) Великий інтерес викликають у учнів творчі самостійні роботи, які передбачають високий рівень самостійності. Тут учні відкривають для себе нові сторони вже наявних у них знань, вчаться застосовувати ці знання в нових несподіваних ситуаціях.

7) Контрольні роботи є необхідною умовою досягнення результатів навчання.

По суті розробка текстів контрольних робіт повинна бути однією з основних форм фіксування цілей навчання, в тому числі і мінімальних. Тому:

по-перше, контрольні завдання повинні бути рівноцінними за змістом та обсягом роботи;

по-друге, вони повинні бути спрямовані на відпрацювання основних навичок;

по-третє, забезпечувати достовірну перевірку рівня знань;

по-четверте, вони повинні стимулювати учнів дозволяти їм продемонструвати прогрес у своїй загальній підготовці.

Виділяють кілька типів самостійних робіт [15]:

1. Відтворюють.

2. Реконструктивно-варіативні.

3. Евристичні.

4. Творчі.

1) Відтворююча самостійна робота.

Даний тип самостійної роботи учня спрямований на те, щоб уважно прослухати (або розглянути), запам'ятати і відтворити певну інформацію. Така робота здійснюється учнями при вивченні всіх без винятку навчальних дисциплін. Відтворення може бути дослівним і неповним.

Відтворююча самостійна робота учня включає в себе:

рішення типових завдань, прикладів, виконання різних вправ за зразком і алгоритмом з метою удосконалення умінь і навичок пізнавального і практичного характеру; знаходження готових відповідей в тексті підручника та інших джерел;

оформлення всіляких таблиць, схем;

проведення спостережень, лабораторних робіт, виготовлення окремих предметів та їх частин за зразком та інструкціям вчителя.

Цей тип роботи виконується за жорсткою схемою шляхом послідовних вказівок, на необхідність вдосконалення строго певних дій. Цей спосіб оволодіння знаннями, вміннями та навичками дозволяє засвоїти матеріал в порівняно короткий термін, але не забезпечує збагачення досвідом пізнавальної пошукової, творчої діяльності, розвитку творчих здібностей у школярів.

2) Реконструктивно-варіативна самостійна робота.

При даному типі роботи учні стикаються з необхідністю перетворень, реконструкцій, узагальнень, залучення раніше набутих знань і вмінь для вирішення завдань, встановлення внутріпредметних і міжпредметних зв'язків.

Завдання такої самостійної роботи вказують тільки на загальний принцип рішення, наприклад "Вирішіть графічне нерівність", "Вирішіть задачу за допомогою рівняння". До завдань варіативного характеру відносяться і так звані завдання на "кмітливість", завдання з "родзинкою", багато завдань на доказ, а так само завдання, в яких необхідно створення нових алгоритмів для їх вирішення.

3) Евристична самостійна робота.

Виконання цього типу роботи направлено на вирішення проблемної ситуації, яку створює (організовує) учитель по ходу уроку. Навчаються вирішують не всю проблему, а окремі проблеми.

У результаті такої організації, учні набувають досвід пошукової діяльності, опановують елементами творчості, але не набувають досвіду проведення цілісного дослідження процесу та явища, не набувають здатності самостійно бачити і ефективно вирішувати пізнавально-практичні значущі творчі завдання.

При евристичної самостійної діяльності застосовують послідовність дій, яку поставив перед ним учитель. Учні самостійно, шляхом проб і помилок, приходять до вирішення проблеми.

Евристична самостійна робота має свої переваги і недоліки. Гідності полягають у тому, що вона дозволяє активізувати розумову діяльність учнів, підвищити їх інтерес, призводять до хорошому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, здібностей учнів.

Недоліки полягають в наступному:

вона вимагають більше, ніж при повідомленні готових знань, витрати часу;

при цьому типі особливо сильно позначаються індивідуальні відмінності учнів: багато хто з них не встигають вирішувати поставлені проблеми, відповідати на запитання вчителя; а він на уроці не має можливості чекати, поки все самостійно прийдуть до потрібного висновку.

4) Творча самостійна робота.

Цей тип роботи учнів передбачає високий рівень самостійності. У ході виконання роботи даного типу учень навчається:

розкривати нові сторони досліджуваних явищ, об'єктів, подій;

висловлювати власні судження, оцінки на основі всебічного аналізу вихідних даних розв'язуваної задачі;

самостійно розробляти тематику і методику дослідної, експериментальної роботи;

бачити і формулювати проблему в заданій ситуації, висувати гіпотези і докладно розробляти плани їх вирішення;

застосовувати знання в нових несподіваних ситуаціях і т.д.

При творчої самостійної роботі учні отримують можливість реалізувати свій творчий потенціал, що стимулює інтерес до досліджуваного предмета і підвищує мотивацію.

Завдання даного типу можуть бути як на розробку, наприклад, нових способів вирішення або плану дій, так і на самостійне складання завдань. Залежно від форм навчання виділяють кілька форм організації самостійних робіт [15]:

1. Індивідуальні.

2. Групові.

3. Фронтальні.



Правильно організовуючи фронтальну, групову та індивідуальну форму роботи учнів на уроках математики і вміло їх поєднуючи, можна досягти значних успіхів в озброєнні школярів знаннями і підготовці їх до активного застосування цих знань.

2.3. Вплив самостійної роботи на якість знань і розвиток пізнавальних здібностей учнів

Самостійна робота значно впливає на глибину і міцність знань учнів з предмета, на розвиток їх пізнавальних здібностей, на темп засвоєння нового матеріалу.

Практичний досвід вчителів багатьох шкіл показав, що:

1. Систематично проводиться самостійна робота (з підручником з вирішення завдань, виконанню спостережень і дослідів) при правильній її організації сприяє отриманню учнями більш глибоких і міцних знань в порівнянні з тими, які вони набувають при повідомленні учителем готових знань.

2. Організація виконання учнями різноманітних за дидактичної мети та змісту самостійних робіт сприяє розвитку їх пізнавальних та творчих здібностей, розвитку мислення.

3. При ретельно продуманій методиці проведення самостійних робіт прискорюються темпи формування в учнів умінь і навичок практичного характеру, а це в свою чергу робить позитивний вплив на формування пізнавальних умінь і навичок.

4. З часом при систематичнії організації самостійної роботи на уроках і поєднанні її з різними видами домашньої роботи по предмету в учнів виробляються стійкі навички самостійної роботи. В результаті для виконання приблизно однакових за обсягом і ступеня складності робіт учні витрачають значно менше часу в порівнянні з учнями таких класів, в яких самостійна робота абсолютно не організовується або проводиться нерегулярно. Це дозволяє поступово нарощувати темпи вивчення програмного матеріалу, збільшити час на вирішення завдань, виконань.






Висновки

Зміни, що відбувається у світі змушують суспільство пред'являти нові вимоги до сучасної людини. Починає приділятися увага його вмінню адаптуватися до швидко змінюваних умов. При цьому він повинен протягом всього свого життя займатися самоосвітою, для того щоб бути хоч в деякій мірі успішним.

Тому одним з головних завдань середньої освіти є формування в учнів уміння оперувати набутими знаннями, застосовувати їх у нових ситуаціях, робити самостійні висновки і узагальнення, знаходити рішення в нестандартних умовах. Також, що основоположним вимогою суспільства до сучасної школи є формування особистості, яка вміла б самостійно творчо вирішувати наукові, виробничі, суспільні завдання, критично мислити, виробляти і захищати свою точку зору, свої переконання, систематично і безперервно поповнювати і оновлювати свої знання шляхом самоосвіти, удосконалювати вміння, творчо застосовувати їх у дійсності.

У процесі розгляду даної проблеми з'ясувала, що для ефективної організації самостійної роботи школяра вчитель повинен вміти спланувати пізнавальний процес учня і правильно вибрати спосіб вирішення задачі, при цьому велике значення приділяється добірці навчального матеріалу.

Для підвищення якості навчання особливе значення має розвиток пізнавального ентузіазму школярів, інтересу до предмета. Учні повинні розуміти, який сенс вивчення пропонованого матеріалу. Більш того, сучасні школярі вправі бажати, щоб навчальна діяльність була цікавою, давала задоволення.

Процес навчання математики повинен мати особистісно-орієнтований напрям. Можна також відзначити, що різнорівневі роботи тематичного контролю викликали інтерес в учнів своєю доступністю. Учні з низьким рівнем підготовки мають можливість отримати задоволення від успіху, тому що є можливість працювати з доступним матеріалом. Для більш підготовлених учнів існують завдання, що вимагають більшої напруги, що дають додаткову інформацію та викликають інтерес.

Розвитку пізнавальної активності школярів сприяє використання на уроці тексту та ілюстрацій їх підручника, хрестоматії, довідника, з наукових і науково-популярних журналів і газет, використовування ІКТ, різних форм і методів викладання матеріалу, різні форми роботи на уроці, а також цікаві демонстраційні досліди, фрагменти з кінофільмів, діапозитиви й інші засоби наочності.

Проте мало забезпечити мотивацію навчання і порушити пізнавальний інтерес учня. Необхідно далі, по-перше, чітко усвідомлювати цілі навчання і, по-друге, показати, як ці цілі можуть бути досягнуті.

Це досягається цілим комплексом засобів: вдосконалення змісту освіти, поліпшенням якості підручників та інших засобів навчання, розвитком евристичної діяльності школярів у процесі навчання на основі проблемності, розвитком поточного лабораторного експерименту і завершального фізичного практикуму творчого характеру.

















Список використаних джерел

1. Делікатний К.Г. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. – 1989. – №5.– С.44-50.

2. Близнюк С.Л. Роль оцінки в удосконаленні знань, умінь і навичок учнів. – К.: т-во “Знання”, 1983.

3. Амонашвили Ш.А. Обучение.Оценка.Отметка.–М.:Знание,1980.–150с.

4. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогіка і психологія – 1996. – №3. – С.86-96

5. Зборов ки й Г.Е., Ш уклинаЕ.А. Самообразование к к социологическая проблема // Социологические исследования,1997, №10.

Сергеев Я.Б.Самообразовательнаядеятельность школьников в рамках эврестического обучения математике.

6. Горностаєва З.Я "Проблема самост. пізнавал.діял." // Відкрит. школа. - 1998. - №2

7. Йосіпов Б.П. "Самостійна робота учнів на уроках". - М .: Учпедвид, 1961.

8. Жарова Л.В. "Управління самостійною діяльністю учнів" - Л., - 1982.

9. Зимова І.А. "Основи педагогічної психології" - М, 1980.

10. Кральовіч І.М. "Педагогічні аспекти оволодіння узагальненими способами самостійної навчальної діяльності." / Мн. - 1989.

11. Нільсон О.А. "Теорія і практика самостійної роботи учнів" - Тал., 1976.

12. Орлов В.Н. "Активність і самостійність учнів" - 1998.

13. Підкасистий П.І. "Самостійна пізнавальна діяльність школярів у навч." - М, 1980.

14. Підласий І.П. "Педагогіка" - М., 1996.

15. Столяренко Л.Д. "Педагогіка" - Ростов, 2000.

16. Сухомлинський В.А. "Про виховання." - М .: Политвид, 1973.

17. Харламов І.Ф. "Педагогіка" - Мн., 2 002.

18.  Андрєєв, В. І. Педагогіка: Навчальний курс для творчого саморозвитку. - 2-е вид. - Казань: Центр інноваційних технологій, 2000.

19. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. - М .: Просвещение, 1985.

20. Математика 5 - 11 класи: нетрадиційні форми організації тематичного контролю на уроках / авт.-упоряд. М.Є. Козина, О.М.Фадеева. - Волгоград: Учитель, 2006







hello_html_m7dcb2fa3.gif




hello_html_m5b5258fe.gif




Додаток №1

ГЕОМЕТРИЯ, 7 класс

тест по теме: « Простейшие геометрические фигуры

и их свойства»


Тест № 1: Основное свойство расположения точек на прямой.

Основное свойство измерения отрезков.



1. Сколько общих точек могут иметь различные прямые?

А) Ни одной. Б) Две. В) Одну.


2. Точка К – середина отрезка MN.

Тогда неверно, что…


А) hello_html_b69136.gifMN = KN;

Б) 2MN = MK;

В) MK = KN.



3. Известно, что


hello_html_4fe54c66.gifhello_html_4fe54c66.gifhello_html_4fe54c66.gifhello_html_4fe54c66.gifhello_html_4fe54c66.gifAB=BC=CD=DE

hello_html_44f63a3c.gifА В С D Е

Какое предложение неверное?

А) С – середина АE. Б) D – середина СE. В) B – середина АD.



4. Точки М, N и K лежат на одной прямой.

MN = 3,7 см, MK = 7,2 см, NK = 3,5 см.

Тогда…

А) M hello_html_m1e4c2d4c.png NK; Б) N hello_html_m1e4c2d4c.png MK; В) K hello_html_m1e4c2d4c.png MN.


5. К–внутренняя точка отрезка МN, МК = 4 см, МN = 13 см.

Найдите длину KN.

А) 17 см; Б) 9 см; В) другой ответ




6. Точки А,В,С лежат на одной прямой. АВ = 16 см, АС в 3 раза больше ВС.

Найдите длины отрезков АС и ВС. ( Запишите краткое решение).







Тест № 2: Основное свойство измерения углов.

Биссектриса угла.

1. Установите соответствия между заданными рисунками (А,Б,В,Г) и их видами (1-5)

А hello_html_69f7b30a.png hello_html_mb12be61.pngБ

Вhello_html_m754043c3.png hello_html_61438d51.pngГ


1. развернутый

2. острый

3. прямой

4. смежный

5. тупой



1

2

3

4

5

А






Б






В






Г






2. Обратите внимание на рисунок. Сосчитайте и назовите все углы, изображенные на

рисунке. Запишите ответ.

hello_html_26922083.png


3. Дан развернутый угол АОС и его внутренние лучи. Назовите их. Какие из внутренних лучей являються биссектрисами? Биссектрисами каких улов они являються? Запишите ответ.

hello_html_51c3f1fe.png


4. Дану гол АОР. Луч ОМ – биссектриса угла АОP.

Тогда неверно, что…

А) 2 < POM = < AOP; Б) < AOM = < POA; В) < MOA = < AOP.


5. Дан < МКР = 148º. Луч КО – биссектриса < МКР, а КС – биссектриса < ОКР. Найдите

величину < ОКС.

А) 74º; Б) 37º; В) 111º; Г) другой ответ


6. Луч ОС делит < АОВ = 80º на два угла так, что один из них в 4 раза більше другого.

Найдите < АОС и < ВОС. ( Запишите краткое решение)

Додаток № 2

АЛГЕБРА, 7 класс

Тема: Формулы сокращенного умноження


Тест № 1: Квадрат двучлена( тренировочная самостоятельная работа,

с выбором одного правильного ответа)


1. Представьте в виде многочлена выражение ( х + 2у)²:

А) х² + 4у²; Б) х² +2ху +2у²; В) х² + 4ху + 2у²; Г) х² + 4ху + у².


2. Упростите выражение (3х – 2)² + 12х:

А) 9х² +4; Б) 9х² + 24х +4; В) х² +12х + 4; Г) х² - 4.


3. Представьте многочлен 4a² - 20 ab + 25b² в виде квадрата двучлена:

А) (2a – 5b)²; Б) (4a -25b)²; В) (4a-5b)²; Г) (2a + 5b)².


4. Найдите значение выражения m² + 6mn + 9n², если m = 5, n = 2:

А) 37; Б) 121; В) 106; Г) 11.


5. Найдите пропущенный одночлен в выражении ( у + □ )hello_html_4fbf37b8.gif = у² + 2у + 36хhello_html_297a2b59.gif :

А) 18х; Б) 18х²; В) 6хhello_html_297a2b59.gif; Г) 6 х².


6. Используя одночлены 2а и 3b, а также формулу квадрата разности двучлена

получите многочлен :

А) 4а² - 12 ab + 9b²; Б) 4а² - 6 ab + 9b²;

В) 2а² - 12 ab + 6b²; Г) 4а² + 12ab + 9b².










Тест №2 : Разность квадратов ( тренировочная самостоятельная работа,

с выбором одного правильного ответа )


1.Представьте многочлен 9х² - 64 в виде произведения двучленов:


А) (3х – 8)(3х + 8); Б) (3х – 8)(3х - 8); В) (9х – 32)(9х + 32); Г) (9х -8)(9х + 8)



2. В пустую клетку вставьте одночлен, чтобы выполнялось равенство

(5а – в)(в +5а)= - в²


А) 10а; Б) 10а²; В) 25а; Г) 25а²



3. Какие одночлены используются в формуле разности квадратов 49m² - 25 n²

А) 49m и 25n; Б) 7m и 5n; В) 7m² и 5n²; Г) 5n и 7m


4. Из одночленов a и 3b составьте многочлен, используя формулу разности квадратов

А) ( a – 3b)(a +3b); Б) ( a - 3b)(a - 3b); В) a² - 3b²; Г) a² - 9b²


5. Упростите выражение: ( 5 – х )(5 + х ) + ( 3 – 2х)(3 + 2х)

А) 8 – 5х²; Б) 34 + 5х²; В) 84 - 3х²; Г) 34 - 5х²


6. Найдите значение выражения ( х – 4у)(х + 3у)

А) 140; Б) -142; В) 146; Г) – 144;







Тест № 3 : Формулы сокращенного умноження

( тренировочная самостоятельная работа, с выбором одного правильного ответа )


1. Какому многочлену соответствует выражение ( 5 – 3а)²:

А) 25 – 15а + 9а; Б) 25 – 15а + 9а²; В) 25 – 30а + 9а²; Г) 25 – 30а + 3а²;


2. Замените произведение двучленов (3х –у)( 3х + у) на многочлен:

А) 3х² - 3ух + 3ху - у²; Б) 9х - 3ух + 3ху - у²; В) 9х² - у²; Г) 9х² + у²;


3. Упростите выражение ( х -7)(х + 7):

А) 7х – 49 + х² - 7х; Б) 49 - х²; В) х² - 49; Г) 14х² - 49 + х²;


4. Найдите значение выражения (х + 5у)², если х = 1, у = 2

А) 21; Б) 101; В) 11; Г) 121


5. Не используя калькулятор вичислите значение выражения 85² - 15²

А) 4900; Б) 140; В) 4090; Г) 7000


6. В пустую клетку вставьте такое значение выражения, чтобы выполнялось равенство

( +2)²=16y² + 4 + 4:

А) 16у ; Б)4у²; В) 8у; Г) 4у








Тест № 4 : Разность квадратов

( закрепляющая самостоятельная работа)


1. Представьте многочлен 9а² - 81bhello_html_297a2b59.gif в виде произведения:

А) (9аhello_html_m5d4c989e.gif- 81 b²)(9аhello_html_m5d4c989e.gif + 81 b²); Б) (3 аhello_html_m5d4c989e.gif- 9 b²)(3аhello_html_m5d4c989e.gif + 9 b²);

В) (3аhello_html_m1e5b4555.gif- 9 bhello_html_297a2b59.gif)(9аhello_html_m1e5b4555.gif + 9 bhello_html_297a2b59.gif); Г) (3 аhello_html_m5d4c989e.gif- 9 b²)(3аhello_html_m5d4c989e.gif - 9 b²);


2. Найдите недостающие одночлены в выражении ( - ∆)( + ∆) = 100уhello_html_297a2b59.gif - ∆:

А) 50у² и 2х; Б) 50у² и х²; В) 10у² и х²; Г) 10у² и 2х²

3. Представьте произведение двучленов (х – 6уz²)(х + z²) в виде многочлена:

А) х² + хуz² - 6yz²x – 36 y²zhello_html_297a2b59.gif; Б) х² - 36у²z²; В) х² – 36 y²zhello_html_297a2b59.gif; Г) 2х – 12 уz²


4. Найдите значение выражения 2,7² – 0,7²:

А) 4; Б) 0,8; В) 68; Г) 40


5. Установите соответствие между заданными выражениями (1 – 4) и выражениями, тождественно равными им (А-Д)



А

Б

В

Г

Д

1






2






3






4






1. (2а – b)(b + 2a); A) a² - 4b²;

2. (2а – b)(2b + a); Б) 4 – 2аb;

3. (2 – ab)(2 + ab); В) 4а² -b²;

4. (2b + a)(a – 2b) Г) 4 - а²b²


6. Вычислите значение выражения hello_html_m499c4185.gif


7. Найдите значение выражения (6х – 1)(6х + 1) – (12х – 5)(3х + 1), если х = 0,3




Тест № 5 : Квадрат суммы и разности двух выражений

( закрепляющая самостоятельная работа)


1. Запишите выражение a² - 8ab + 16b² в виде квадрата двучлена:


А) (a – 4b)²; Б) (a² -16b²)²; В) (a + 4b)²; Г) (a – 4b) (a + 4b)


2. Представьте в виде многочлена выражение (5х + 2у)²:


А) 25х² + 4у²; Б) 25х² + 10ху + 4у²; В) 10х² + 20ху + 4у²; Г) 25х² + 20ху + 4у²


3. Найдите недостающие одночлены в выражении (² + y²)² = 16х² + 2y² + ∆:


А) 8х и 2у²; Б) 4х и 4уhello_html_297a2b59.gif; В) 4х и 2у²; Г) 8х и уhello_html_297a2b59.gif


4. Представьте в виде степени многочлен 81 – 18 n + n²:


А) (9 – n)(9 + n); Б) (n – 9)²; В) (9 – n)²; Г) )(9 + n)²

5. 5. Установите соответствия между заданными выражениями (1 -4) и выражениями, тождественно равными им (А – Д)


А

Б

В

Г

Д

1






2






3






4







1. (2а + b)² А) 4а² - b²

2. (2а – b)(b + 2а) Б) 4b² - 2аb + а²

3. (а - 2b)² В) 2а² + 3аb - 2b ²

4. (а + 2b)(2а - b) Г) 4а² + 4аb + b²

Д) 4b² - 4аb + а²


6. Докажите тождество (2а + b)² + (a – 2b)² = 5(a² + b²)







Додаток № 2 Игра «Домино» ( групповая форма работы с учащимися,

класс разбивается на группы по 4 -5 человек, в процессе работы

проверяется на сколько хорошо учащиеся усвоили формулы)

hello_html_m107675bd.gifhello_html_m3353f4b6.gif

старт


2hello_html_1af404d.gifhello_html_m3353f4b6.gifa-2b+x(a-b)

hello_html_2924759.gif

(a-b)(2+x)


xhello_html_m78b9b890.gif(1-b)-3(b-1)


(1-b)(x+3)


(2m-5)2

4m2-20m+25


9hello_html_m107675bd.gifhello_html_m7da800e3.gify2+6ay+a2


(3y+a)2


16x2-8x+1


(4x-1)2


8y3-125

(2y-5)(4y2+10y+25)



(x+2)(x2-2x+4)

xhello_html_m107675bd.gif3+8


2x2-20x+50

2(x-5)2


(m-n)(m+n)

mhello_html_m107675bd.gifhello_html_m107675bd.gif2-n2



(3b2-1)(3b2+1)

9hello_html_2747e850.gifb4-1


36a2-b2

(6a-b)(6a+b)


финиш

hello_html_3e1194f4.gifhello_html_m107675bd.gif

старт


2hello_html_3e1194f4.gifhello_html_395a8037.gifa-2b+x(a-b)

hello_html_m3dce5b50.gif

(a-b)(2+x)


xhello_html_395a8037.gif(1-b)-3(b-1)


(1-b)(x+3)


(2m-5)2

4m2-20m+25


9hello_html_m5f849982.gifhello_html_m107675bd.gify2+6ay+a2


(3y+a)2


16x2-8x+1


(4x-1)2


8y3-125

(2y-5)(4y2+10y+25)



(hello_html_1af404d.gifhello_html_m107675bd.gifx+2)(x2-2x+4)

xhello_html_21ed5709.gif3+8


2x2-20x+50

2(x-5)2


(m-n)(m+n)

m2-n2



(3b2-1)(3b2+1)

9hello_html_m107675bd.gifb4-1


36a2-b2

(6a-b)(6a+b)


финиш





Додаток № 3 Решение линейных уравнений

hello_html_mb91cf2c.pnghello_html_m11d4b024.gif(«лирический» опорный конспект на применение свойств уравнения)

3*(2х – 4) – 5*(-7 – 6х) = -3+ (3 – 2х) – (-8 – 8х)


1).Дали тебе уравнение решить:

если есть скобки, их надо раскрыть!

hello_html_441fc223.gif

6х 6х – 12 + 35 + 30х = -3 + 3 – 2х +8 +8х

2).Кто заблудился?

Аhello_html_527ad99c.gif, ну-ка, домой!

hello_html_59e3ccb9.gifhello_html_5ed33e99.gifhello_html_m21ab58bd.gifhello_html_m12bf6997.gifhello_html_m12bf6997.gifhello_html_527ad99c.gifhello_html_7dd94d67.gif

6х – 12 + 35 + 30х = -3 + 3 – 2х + 8 + 8х


ЗНАК свой забудь, п о м е н я й на другой!

6х + 30х + 8х = + 12 35 – 3 + 3 + 8

hello_html_m371a1e83.gif

3hello_html_m27ea0c7e.gif).Слева- считаем, справа- считаем,

Правило грамотно мы применяем.

30х = -15

4).Что же осталось нам совершить?

Верно, на КОЭФФИЦИЕНТ РАЗДЕЛИТЬ.

30х = -15/: 30

х = -0,5

5).КОРНИ нашли, УРАВНЕНИЕ решили,

Иhello_html_fa5c324.gifhello_html_f09a1eb.gif про ОТВЕТ мы с тобой не забыли.


Ответ: х = - 0,5

Сомнение гложет? Проверка поможет!

hello_html_3a99d35.gif

hello_html_780e408b.gifhello_html_m443de14b.gif

hello_html_m440b7bd9.gif




Додаток № 4 А) Урок – презентация с поэлементным ходом урока

и применением различных форм самостоятельных работ.

Б) Разработка урока алгебры в 9 классе по теме:

«Квадратичная функция, ее график и свойства"









Общая информация

Номер материала: ДВ-248916

Похожие материалы