Для всех учителей из 37 347 образовательных учреждений по всей стране

Скидка до 75% на все 778 курсов

Выбрать курс
Получите деньги за публикацию своих
разработок в библиотеке «Инфоурок»
Добавить авторскую разработку
и получить бесплатное свидетельство о размещении материала на сайте infourok.ru
Инфоурок Другое КонспектыЛекция по экономике предприятия на тему "Доход і прибуток підприємства"

Лекция по экономике предприятия на тему "Доход і прибуток підприємства"

библиотека
материалов

ТЕМА 10. Доход і прибуток підприємства


  1. Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.

  2. Поняття доходу та прибутку підприємства .Види та джерела утворення прибутку. Порядок розподілу прибутку. Фонди цільового призначення підприємства

  3. Оцінка прибутковості.Рентабельність виробництва продукції та основні напрямки її підвищення.


1.Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.


Ціна – грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується за одиницю товару або послуг. Ціна за будь-який товар складається з собівартості і прибутку. Їх наявність обов’язкова.

Крім того до складу ціни входять: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницьких збутових організацій і торговельні надбавки або знижки.

Функції цін:

1. Облікова аналітична: забезпечує облік результатів господарювання і їх прогнозування.

2. Стимулююча: сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, стимулює науково-технічний прогрес, обновлює асортимент.

3. Розподільча: впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів в суспільстві.

4. Регулююча: здійснює збалансування між попитом і пропозицією.

Ціноутворення – процес обгрунтування, затвердження, перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення і структури.

Діяльність підприємства по оптимізації ціни досягається для таких цілей:

  • виживання на ринку (для збереження ринку треба встановити низькі ціни);

  • максималізація прибутку;

  • лідерство на ринку: досягається шляхом зниження витрат і одержанням високого прибутку, встановлюються низькі ціни;

  • лідерство в якості товарів – встановити відносно високі ціни.

Усі ціни поділяються на 2 великі групи: виробничі та споживчі.

Виробнича ціна – це ціна, за якою реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам та організаціям.

Виробничі ціни розподіляються на:

  1. Гуртові ціни, за якими державні, колективні, приватні підприємства розраховуються між собою;

  • гуртові ціни підприємства;

  • гуртові ціни промисловості.

  1. Закупівельні ціни: використовуються при заготівлі продукції.

  2. Кошторисні ціни (ціни в будівництві).

  3. Тарифи на перевезення всіма видами транспорту і на виробничі послуги.

Споживчі ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню включають:

  1. Роздрібні ціни – ціна, за якою купує населення; побутові, транспортні, туристичні тарифи, ціна на харчування, ціна за житло.

За способом встановлення ціни поділяються на:

  1. Державні – встановлюються державою.

а). Фіксовані – тверді державні ціни, розмір зафіксований прейскурантом.

б). Регульовані – ціни з граничним верхнім рівнем, встановлюються на структуроутворюючу продукцію (нафта, газ).

  1. Договірні.

  2. Вільні встановлюються підприємством самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту і пропозиції ринку товарів.

  3. Ввізні ціни – встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком ПДВ і підлягають обкладанню ввізним митом (пошлина).

  4. Лімітні ціни – на стадії розробки нової продукції і відображають гранично-допустимий рівень її ціни.

  5. Ступенева ціна – оптова ціна яка знижується на певних етапах виробництва (серійного) продукції.

Основою таких цін є митна вартість товару, виражена в національній валюті.

Ціни «Франко» - гуртові ціни, які встановлюються з урахуванням передбаченого контрактом в порядку відшкодування транспортних витрат на доставку товару покупцеві.

а) «Франко» - вагон – станція відправлення: включає витрати на доставку продукції з підприємства до станції відправлення, а також вантажні роботи (застосовується у внутрішній торгівлі, витрати несе продавець, які відшкодовуються у ціні товару - ФОБ).

б) «Франко» - вагон – станція призначення: включає всі витрати пов’язані з доставкою продукції до місця розташування споживача (Споживач вивантажує товар з вагонів і транспортує до складу – ФАС)

в) “Франко”-кордон: крім транспортних витрат включаються витрати на страхування і митні витрати.

г) Ціни СПОР, ФОБ, ФАС, КАФ застосовується у міжнародній торгівлі.

При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості, представленої у формі калькуляції, додається величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір.

ПДВ є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у державний бюджет на кінцевому етапі виробництва продукції. Включає витрати на оплату праці, що відносяться до собівартості амортизаційні відрахування та прибуток підприємств.

ПДВ на матеріальні ресурси, основні засоби, нематеріальні активи для потреб основної діяльності з виготовлення продукції до витрат виробництва і обігу не відносяться. ПДВ включається в ціну продукції за встановленою ставкою до оподаткованого обороту, який не включає ПДВ.

Акцизний збір – це непрямий податок, що включаться до ціни товарів (кофе, авто).

Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збутової націнки є гуртовою ціною промисловості.

Відпускна ціна підприємства (гуртова) оптова ціна підприємства - витрати виробництва та реалізації продукції (повна собівартість) + податок на додану вартість (ПДВ) + акцизи (алкоголь, табак)

Оптова ціна - ціна, за якою оптово–збутові бази відпускають товари роздрібним організаціям та іншим споживачам (відпускна ціна підприємства + збутові націнки оптових організацій і податку на вартість додану оптово-збутовими базами)

Роздрібна ціна – оптова ціна промисловості + торгова надбавка роздрібних торгівельних організацій + податок на додану вартість (відпускна ціна підприємтва, якщо товар був закуплений безпосередньо у виробника).

Збутові надбавки покликані покрити витрати оптово-збутових організацій, щодо просування продукції до споживача, утворення необхідного розміру прибутку, виплати на вартість, додану збутовими активами організацій та інші відрахування в позабюджетні фонди.


Методи ціноутворення


Витрати + прибуток:

Y=С + П, грн. (10.1)

де С – ціна;

П – прибуток (прибуток визначається у % до собівартості).


  1. Отримання цільової норми прибутку:

hello_html_me708a96.gif (10.2)

де N – обсяг [V] продажу продукції;

Взм змінні витрати;

Впост – постійні витрати;

Пзаг – загальна сума прибутку.

(При використанні цього методу використовується концепція беззбитковості. При встановленні ціни враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу [V] продажу).

  1. Оцінка споживчої вартості.

Цей метод ґрунтується на оцінці споживчого ефекту, який має споживач від використання товару. Цей метод має ризик внаслідок необґрунтованого завищення або заниження ціни.

  1. Метод пропорційного ціноутворення (метод за рівнем поточних цін).

Метод, при якому фірми виходять не тільки із власних витрат і кошту, а із цін конкурентів. Ціна встановлюється як функція цін від аналогічної продукції конкурентів.

Y = f (Y1, Y2, …, Yn), грн. (10.3)

  1. Метод очікуваного прибутку

Застосовують у випадку, коли фірма очікує підписання контракту.

  1. Метод швидкого повернення витрат.

Використовується підприємствами з метою активного продажу великого обсягу [V] продукції і швидкого повернення коштів.

У всіх випадках під час розрахунку рівня ціни необхідно урахувати витрати виробництва та обігу, прибутку підприємства та податкові ставки на додану вартість, що входять до складу ціни.

hello_html_m63ad15c7.gif (10.4)

де С – повна собівартість;

П – ставка податку на додану вартість

Кр – коефіцієнт рентабельності

ДВ – додана вартість, грош. од.

Метод ціноутворення з орієнтацією на попит:

  1. Метод використання цінової дискримінації.

  2. Метод урахування відчутної цінності продукції.

  3. Метод ціноутворення за асортиментними групами продукції.

  4. Метод орієнтації на призначення продукції.

  5. Використання конкурентно спроможної продукції.

Методи ціноутворення які зорієнтовані на конкуренцію:

А) ціноутворення на основі рівня поточних цін в 2-х формах:

- ціна галузі;

- ціновий лідер (домінуюче лідерство, барометричне лідерство);

Б) встановлення ціни на основі торгів:

- відкриті торги – використовується біржове ціноутворення;

- закриті троги – використовується тендерне ціноутворення;

Види ринкових цін:

  • базисна;

  • демпінгова(штучна ціна – штучно занижена ціна продажу);

  • диференційована;

  • змінна – на товари з тривалим строком виготовлення;

  • зовнішня–торгівельна – економічні та імпортні товари;

  • зональна(товар виготовляється в якійсь окремій зоні);

  • комерційна – на предмети споживання, що реалізуються в комерційних магазинах;

  • лімітна – верхня межа рівня ціни, що встановлюється на проектовані вибори;

  • номінальна – ціна товару зазначена в прейскурантах;

  • паритетна – регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції;

  • початкова – ціна на пропоновану партію товару;

  • ціна престижна – ціна на унікальний товар;

  • ціна продажна;

  • кінцева ціна;

  • разова ціна - ціна на продукцію яка виготовляється за разовим замовленням;

  • СІФ – ціна зовнішньо–торгівельної діяльності(вартість товару + транспортні витрати + страхування вантажу);

  • ціна тверда – незмінна ціна, встановлюється в момент підписання контрактів;

  • фактурна ціна – ціна закупівлі і продажу товарів;

  • ФОБ – це контрактна ціна зовнішньої торгівлі (вартість товару + всі витрати експортера на доставку в порт відправлення).


2.Поняття доходу та прибутку підприємства .Види та джерела утворення прибутку.
Порядок розподілу прибутку. Фонди цільового призначення підприємства


Прибуток – один із головних критеріїв ефективності господарської діяльності підприємства.

Валовий дохід – це загальна сума доходу, що отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій матеріальній і нематеріальній формах, як на території України так і за її межами, за певний проміжок часу.

Види доходу:

  1. За характером отримання:

  • доходи від звичайної діяльності;

  • доходи від надзвичайної діяльності;

  1. За видами діяльності:

  • доходи від виробничої діяльності;

  • доходи від посередницької та торгівельної діяльності;

  • доходи від інвестиційної діяльності;

  • доходи від фінансової діяльності;

  • доходи від іншої діяльності;

Джерела отримання доходів:

    1. Операційні доходи:

  • доходи від реалізованої продукції, робіт, послуг(реалізація готової продукції, робіт, послуг);

    1. Інші операційні доходи:

  • доходи від реалізації іноземної валюти;

  • доходи від реалізації інших оборотних активів;

  • доходи від операційної оренди активів;

  • доходи від операційної курсової різниці;

  • одержані штрафи, пені;

  • відшкодування раніше списаних активів;

  • доходи від списання кредиторської заборгованості;

  • одержані гранти та субсидії;

  • інші доходи від операційної діяльності.

  1. Доходи від фінансових операцій:

  • доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;

  • доходи від спільної діяльності;

  • доходи від інвестицій в дочірні підприємства;

  • одержані дивіденди;

  • одержані відсотки;

  • інші доходи від фінансових операцій.

  1. Інші доходи звичайної діяльності:

  • доходи від реалізації фінансових інвестицій;

  • доходи від реалізації необоротних активів;

  • доходи від реалізації майнових комплексів;

  • доходи від реалізації безоплатно одержаних активів;

  • інші доходи від звичайної діяльності.

  1. Надзвичайні доходи:

  • відшкодування збитків від надзвичайних подій;

  • інші надзвичайні доходи (див. Додаток Д).

Чистий доход – це різниця між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входить до ціни товару (ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу)

Доход складається з двох частин:

  • прибуток;

  • зарплата.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Види прибутку:

  • валовий (балансовий = Чистий Дохід від реалізації продукціїсобівартість реалізованої продукції).

Прибуток від звичайної діяльності – це операційний прибуток скорегований на величину фінансових та інших доходів (+), і фінансових та інших витрат (-).

  • операційний - це валовий прибуток скорегований на різницю інших операційних доходів (+) та операційних витрат (-).


Операційні витрати включають:

  • адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати.

  • витрати на збут – це витрати на рекламу тощо.

  • інші операційні витрати – це собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги, витрати від знецінення запасів, витрати від операційних курсових різниць, економічні санкції.

До фінансових та інших витрат належать:

  • сплата відсотків - в позиковий капітал;

  • витрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;

  • інші витрати і витрати, не пов’язані з операційною діяльністю;

Чистий прибуток – це прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податків на прибуток. Прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

  • прибуток від реалізованої продукції(прибуток від операційної діяльності = виручка від реалізації продукції без ПДВ – повна собівартість продукції);

  • пПрямая соединительная линия 1рибуток від продажу майна, від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо (Ціна продажу – залишкова вартість об’єкта який продається).

  • прибуток від позареалізаційних операцій – прибуток від спільної діяльності підприємства, відсотки за придбаними акціями і іншими цінними паперами, штрафи, доходи від володіння борговими зобов’язаннями, роялтінг.

Функції прибутку:

  1. Оцінка економічного ефекту, одержаного від діяльності підприємства.

  2. Джерела розвитку виробництва.

  3. Стимул ефективного функціонування підприємства.

  4. Наповнення бюджетів різних рівнів, як орієнтир доцільного розподілу ресурсів у суспільстві.

Величина прибутку по товарній продукції:

hello_html_m12ea5402.gif (10.5)

де Цт - вартість товарної продукції за період;

Ст – повна собівартість продукції за період (врахована в кошторисі витрат на виробництво);

С’ті – повна собівартість одиниці товарної продукції за період.


IV. Аналітичний метод:

  1. Розраховується базова рентабельність продукції.

  2. Визначається прибуток планового періоду.

  3. На основі методів економічного аналізу обчислюється вплив окремих факторів (зміна обсягу [V] продукції, її якості, собівартості) на розмір планового прибутку.

  4. Розраховується плановий прибуток як сума прибутку по базовій рентабельності і результатів впливу виявлених факторів

  5. Визначається підсумковий розмір прибутку планового періоду, який враховує зміни прибутку в нереалізованих залишках готової продукції на початок і кінець періоду:

пПл п = Ппл + (Пн п – Пк п) (10.6)


Показник прибутку від реалізації робіт визначається, виходячи з обсягу робіт у вартісному виразі і їх собівартості.

Балансовий прибуток:


Пбал = Преал + Ппоз + Пінше (10.7)

де Ппоз - прибуток позареалізаційних операцій включає операції, які не відносяться до основної діяльності підприємства і не пов’язані з реалізацією продукції (реалізація акцій %, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних операцій).

Пінше – прибуток від інших реалізацій включає в себе прибуток від реалізації продукції або послуг непромислових господарств, які відносяться до балансу підприємства, доходи від продажу товару, матеріальних цінностей, які не брали участі у виробництві.


Показник оподаткованого прибутку:

Поп=ВДск–(ВВзп зп) (10.8)

де ВДск - скоригований валовий доход підприємства;

ВВзп - валові витрати виробництва та обігу у звітному періоді;

Азп – сума відрахувань за звітний період.

Скоригований валовий доход підприємства за звітний період:

hello_html_77358a08.gif (10.9)

де ВДск.з.п. – валовий доход підприємства за звітний період;

Зі - сума по і-тому елементу, на яку зменшується валовий доход (ВД) підприємства згідно законодавства;

ВДз.п. - сума загального доходу підприємства від цих видів діяльності.

Валові витрати – сума загальних витрат підприємства в грошових, матеріальних і нематеріальних формах.

Чистий прибуток:

Пч = Поп – Н – Іоп (10.10)

де Іоп – інші обов’язкові платежі до бюджетів всіх рівнів;

Поп – показник оподаткованого прибутку;

Н – податок на прибуток.

Нерозподілений прибуток – прибутки, які використовуються на розвиток виробництва резервного фонду.

Бухгалтерський прибуток – величина, що залишається після сплати зовнішніх явних витрат (ці витрати пов’язані з використанням матеріалів і т. ін.).

Економічний прибуток – загальна виручка за відрахуванням зовнішніх (явних) і внутрішніх витрат.

Внутрішні (неявні) витрати – витрати. які підприємство несе в результаті своєї діяльності, аж поки не сплатить.

Нормальний прибуток – мінімальний (min) розмір винагороди підприємству за його діяльність (організацію ресурсів і управління виробництвом). Згідно з законом про оподаткування прибутку підприємством оподаткований прибуток обчислюється:

Поп.=В.Д.-(В.В.+А) (10.11)

де – В.Д. - валовий дохід;

А – амортизація

В.В. – валові витрати.

Розподіл прибутку здійснюється на базі нормативів.

При плануванні нормативів враховуються:

  1. Фінансові вимоги держави.

  2. Завдання розширеного відтворення виробничих фондів.

  3. Можливість використання кредитних джерел для капітальних вкладень.

  4. Обсяг засобів (коштів), що призначені для поповнення фондів цільового призначення.

Прибуток можна розділити на дві частини:

- прибуток, що спрямовується у вигляді виплат власником корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (заохочувальний захід), на соціальну підтримку – розподілений прибуток.

- прибуток, що залишається на підприємстві як джерело фінансування (нерозподілений прибуток), останній спрямовується на створення резервних та інвестиційних фондів (див. Додаток Е)

Фонди цільового призначення підприємства.

Чистий прибуток, призначений для утворення фонду споживання, фонду матеріального заохочення і фонду соціального розвитку.

Для товариств фонди цільового призначення:

  • резервний фонд;

  • фонд накопичення;

  • фонд споживання;

  • частина прибутку, яка розподіляється між засновниками.

Фонди спеціального призначення, що утворюються згідно засновницьких документів – фонди накопичення і споживання.

Резервний фонд – утворюється для гарантування ефективної діяльності підприємства (покриття кредитної заборгованості).



3.Оцінка прибутковості.Рентабельність виробництва продукції та основні
напрямки її підвищення.


Рентабельністьвідносний показник, що характеризує рівень ефективності або прибутковості підприємства.

Рентабельність окремих видів продукції:

hello_html_m4c68875.gif (10.12)

Рентабельність продукції підприємства:

hello_html_m2f17036d.gif (10.13)

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.

Рентабельність виробництва:hello_html_m53d4ecad.gif

hello_html_mf17333d.gif (10.14)

де Со.ф. – вартість основних фондів;

Ок. н. – оборотні кошти;

На – нематеріальні активи.


Основні фактори підвищення рентабельності:

  1. Ріст прибутку.

  2. Зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів.

  3. Зниження собівартості виробів.

Фактори які впливають на величину прибутку:

  • зовнішні (природні умови, податкові умови, штрафні санкції);

  • внутрішні

а) виробничі;

б) невиробничі.

Виробничі:

  • екстенсивні;

  • інтенсивні;

Невиробничі:

  • постачальна та збутова діяльність, соціальні умови праці побуту.



Курс профессиональной переподготовки
Педагог-библиотекарь
Курс повышения квалификации
Курс профессиональной переподготовки
Специалист в области охраны труда
Найдите материал к любому уроку,
указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:
также Вы можете выбрать тип материала:
Краткое описание документа:

ТЕМА № 10. Доход і прибуток підприємства

  • Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.
  • Поняття доходу та прибутку підприємства .Види та джерела утворення прибутку. Порядок розподілу прибутку. Фонди цільового призначення підприємства
  • Оцінка прибутковості.Рентабельність виробництва продукції та основні напрямки її підвищення.

1.Види цін на промислову продукцію. Методи ціноутворення.

Ціна – грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується за одиницю товару або послуг. Ціна за будь-який товар складається з собівартості і прибутку. Їх наявність обов’язкова.

Крім того до складу ціни входять: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницьких збутових організацій і торговельні надбавки або знижки.

Функції цін:

1. Облікова аналітична: забезпечує облік результатів господарювання і їх прогнозування.

2. Стимулююча: сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, стимулює науково-технічний прогрес, обновлює асортимент.

3. Розподільча: впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів в суспільстві.

4. Регулююча: здійснює збалансування між попитом і пропозицією.

Ціноутворення – процес обгрунтування, затвердження, перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення і структури.

Проверен экспертом
Общая информация

Вам будут интересны эти курсы:

Курс повышения квалификации «Экономика предприятия: оценка эффективности деятельности»
Курс повышения квалификации «Основы построения коммуникаций в организации»
Курс повышения квалификации «Организация практики студентов в соответствии с требованиями ФГОС юридических направлений подготовки»
Курс профессиональной переподготовки «Логистика: теория и методика преподавания в образовательной организации»
Курс повышения квалификации «Этика делового общения»
Курс повышения квалификации «Разработка бизнес-плана и анализ инвестиционных проектов»
Курс повышения квалификации «Методы и инструменты современного моделирования»
Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности помощника-референта руководителя со знанием иностранных языков»
Курс профессиональной переподготовки «Риск-менеджмент организации: организация эффективной работы системы управления рисками»
Курс профессиональной переподготовки «Метрология, стандартизация и сертификация»
Курс профессиональной переподготовки «Техническая диагностика и контроль технического состояния автотранспортных средств»
Курс профессиональной переподготовки «Теория и методика музейного дела и охраны исторических памятников»
Курс профессиональной переподготовки «Организация и управление процессом по предоставлению услуг по кредитному брокериджу»
Курс профессиональной переподготовки «Технический контроль и техническая подготовка сварочного процесса»
Курс профессиональной переподготовки «Управление качеством»

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

Репетиторы онлайн

✅ Подготовка к ЕГЭ/ГИА
✅ По школьным предметам

✅ На балансе занятий — 1

Подробнее