Для всех учителей из 37 347 образовательных учреждений по всей стране

Скидка до 75% на все 778 курсов

Выбрать курс
Получите деньги за публикацию своих
разработок в библиотеке «Инфоурок»
Добавить авторскую разработку
и получить бесплатное свидетельство о размещении материала на сайте infourok.ru
Инфоурок Другое КонспектыЛекция по экономике предприятия на тему "Мотивація та оплата праці"

Лекция по экономике предприятия на тему "Мотивація та оплата праці"

библиотека
материалов

ТЕМА№ 11: Мотивація та оплата праці


  1. Поняття мотивації,її методи і моделі.

  2. Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.

  3. Форми та системи оплати праці.

  4. Форми участі працівників в прибутках підприємства.

  5. Планування ФОП


1.Поняття мотивації,її методи і моделі.


Мотивація основа поведінки людини, процес стимулювання поведінки окремої людини до діяльності, яка спрямована на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Система мотивації на підприємстві базується на:

а). рівних можливостях щодо зайнятості та посадового просування за критерієм праці;

б). узгодженні рівня оплати праці з її результатом (справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності);

в). гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь у реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;

г). створення умов для захисту здоров’я, безпеки праці;

д). забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності;

ж). підтримання в колективі атмосфери довіри.

Мотивацію ділять на:

  • індивідуальну;

  • групову.

Принципи мотивації:

  1. Комунікація, співробітництво та згода між працівниками і адміністрацією.

  2. Обґрунтування системи оцінки робіт.

  3. Обґрунтовані критерії виміру та оцінки роботи.

  4. Додаткове винагородження.

Моделі мотивації:

  • групуються на теорії потреб;

  • групуються на теорії потреб;

  • групуються на теорії справедливості;

Методи мотивації:

  1. Економічний метод (прямий): відрядна і погодинна оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, виплати за відсутність невиходів.

  2. Економічний метод (непрямий): пільгове харчування, доплати за стаж, пільгове користування житлом, транспортом.

  3. Негрошові методи мотивації: збагачення праці за рахунок гнучких графіків роботи, охорона праці, програми підвищення якості трудового життя, просування по службі, участь у прийнятті рішень на високому рівні.

Алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу підприємства:

  • Виявлення;

  • Вимірювання;

  • Аналіз;

  • Втручання;

  • Оцінювання;


2.Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.


Оплата праці (заробітна плата) – грошовий вираз вартості та ціни робочої сили.

Заробітна плата залежить від:

  1. Виду підприємства.

  2. Особистого вкладу.

  3. Від кінцевих результатів роботи.

  4. Регулюється податками.

Основні види заробітної плати (заробітна плата):

  • номінальна;

  • реальна.

Номінальна заробітна плата - сума грошей за працю.

Реальна заробітна плата – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму.

Оплата праці складається з основної і додаткової заробітної плати, де основної – 70 %, додаткової – 30 %.

Основна заробітна плата визначається тарифною ставкою, посадовим окладом, відрядними розцінками, а також доплатами за розмірами законодавства.

Додаткова заробітна плата визначається кінцевими результатами діяльності підприємства, у формі премій і заохочувальних виплат, доплати у розмірі, що перевищують нормативи, встановлені чинним законодавством.

Основні функції заробітної плати:

  1. Відтворювальна: заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

  2. Стимулююча.

  3. Регулююча – диференціація рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.

  4. Соціальна – забезпечення однакової зарплати за однакову роботу.

Ріст заробітної плати буває абсолютним і відносним.


Державна політика оплати праці:

  • встановлення мінімальної заробітної плати;

  • рівень оподаткування доходів працівників;

  • міжгалузеві співвідношення оплати праці;

  • умови і розмір оплати праці бюджетних організацій;

  • регулює максимальний розмір посадових окладів;

  • встановлення умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці;

  • інші державні норми і гарантії по заробітній платі.

Основою заробітної плати на підприємстві є тарифна система (тарифна сітка, тарифна ставка, тарифно-кваліфікаційні довідники, схеми посадових окладів).

Механізм державного регулювання соціального захисту:

1. Бюджетне фінансування народної освіти (культура, охорона здоров’я);

2. Участь у формуванні фондів соціального страхування (пенсійний, медичний, на випадок безробіття);

3. Обмежене датування цін на товари які перебувають під державним контролем;

4. Запровадження допомоги сім’ям, з низьким доходом.

5. Застосування різних форм компенсації;

6. Допомога безробітнім, забезпечення системи працевлаштування;

Основним організаційно правовим інститутом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників – є тарифна посадова система.


Основні елементи:

- тариф на кваліфікаційні довідники;

- кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців;

- тарифні ставки;

- тарифні сітки;

- схема посадових окладів, або єдина тарифна сітка;

1) ЄТДК – єдиний тарифний кваліфікаційний довідник робіт, професій, робітників;

2) нормативні документи з загально галузевими характерами (вимоги до знань, стажу);

3) співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації (перелік тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів);

4) встановленні державою заробітні плати згідно з мінімальним розміром;

Надбавки та доплати до заробітної плати:

- самостійні елементи заробітної плати;

- доплати які не мають обмежень, що до сфер трудової діяльності за роботу у понаднормовий час;

- особам які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

- робітникам які виконують роботи за нижчим від наданих ним тарифних розрядів;

- за час простоїв та в разі виконання норм виробітку не з вини працівника;

Доплата в певних сферах:

- стимулюючий і компенсуючий характер (за суміщення професій, за розширення зони обслуговування, бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за обслуговування обчислювальної техніки );

- за умови праці, що відхилюються від нормальних;

- з особливим характером, виконуваних робіт (сезонність, віддаленість) – водії, з ненормованим робочим днем, робота у понаднормовану тривалість дня, у декілька змін.

Надбавки до заробітної плати:

- за висоту професійної майстерності робітників;

- високі досягнення робітників у праці;

- за вислугу років;

- за виконання особливо-важливої роботи (певний термін);

- знання і використання іноземної мови;

В 1993 році в Україні затверджено єдину тарифну сітку, яка забезпечує єдині умови оплати праці (містить 15 тарифних розрядів і діапазон тарифних коефіцієнтів 1 – 4,1).

Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється укладанням системи тарифних угод на 3-х рівнях:

  1. Міжгалузевий рівень (генерали).

  2. Галузевими (комунальний).

  3. Виробничий.

Договір сторін з питань оплати праці та соціальних гарантій – тарифна угода.

Мінімальна заробітна плата – встановлений державою розмір заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата залежить:

  • від рівня економічного розвитку;

  • продуктивності праці;

  • від середньої заробітної плати;

  • від вартісної величини мінімального споживчого бюджету.


Умови

праці

Форма оплати

праці

Годинна тарифна ставка

1

2

3

4

5

6

Тарифний

коефіцієнт


1

1,09

1,2

1,33

1,5

1,72

Нормальні

Погодинники

1

1,09

1,2

1,33

1,5

1,72

Відрядники

1,2

1,31

1,44

1,6

1,8

2,06

Важкі та шкідливі

Погодинники

1,25

1,36

1,5

1,66

1,88

2,15

Відрядники

1,4

1,53

1,68

1,86

2,1

2,41

Особливо важкі

та особливо шкідливі

Погодинники

1,5

1,64

1,8

1,99

2,25

2,58

Відрядники

1,8

1,96

2,16

2,39

2,7

3,1

Тарифна сітка


3.Форми та системи оплати праці.


На підприємстві частіше застосовують дві форми оплати праці:

  • погодинна;

  • відрядна (сдельная).

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації робітника.

Погодинну форму оплати праці ділять:

Умови використання:

  1. На дільницях і робочих місцях де забезпечення високої якості продукції є головним показником роботи;

  2. При виконанні робіт по обслуговувані обладнання; на конвеєрних лініях з регламентованим ритмом.

а). пряма погодинна (проста погодинна):

Зпр. пог.= Фм/ч- С г , грн. (11.1)


де С г - годинна тарифна ставка;

Фм/ч – фактично відпрацьований за місяць час.


б). погодинно-преміальна:

Зпрем. = З тар + Д , грн. (11.2)


де Д - сума преміальних доплат;

З тар - сума заробітку нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці (Зпр. пог).


hello_html_m25ee7cf0.gif (11.3)


в). Система посадових окладів – є різновидом погодинно-преміальної системи оплати праці (стабільна робота).

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу [V] виконаних робіт за певний проміжок часу.

Випадки використання відрядної форми:

  1. наявність кількісних показників роботи, які безпосередньо залежать від даного робітника або його бригади;

  2. можливість робітників збільшити або обсяг робіт;

  3. необхідність на дальній дільниці стимулювати робітників;

  4. можливість точного обліку обсягу, або кількості виконаних робіт;

  5. використання технічно-обґрунтованих норм праці.

а). Пряма відрядна:


hello_html_48254324.gif (11.4)


Рі = Тшт . Сг , грн. (11.5)


де Рі – відрядні розцінки за виготовлення 1 виробу і –го виду грн/шт

Nфі – фактична кількість виробітку, виготовленого робітником за певний час;

n – кількість видів виробу;

Сг – годинна тарифна ставка;

Тшт – час на виготовлення і-того виробу, години.


б). відрядна-преміальна:

Звідр. прем. = Зтар. в + Дв , грн. (11.6)


де Зтар. в – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці , грн.

Дв - сума преміальних доплат.


hello_html_37cd4556.gif (11.7)


hello_html_7018b1d5.gif (11.8)


де П1 - % доплат за виконання плану;

П2 - % доплат за кожен % перевиконання плану;

Пп.пл. - % перевиконання плану;

Nф, Nпл. - фактичний і запланований обсяг продукції за місяць, шт.


в). відрядно-прогресивна:


Звід пр. = Nв.б. . Рзв. + (Nф. - Nв.б.) . Рі.зв. (11.9)


де Nв.б. – вихідна база для нарахування доплат (110 – 115 % Nпл.), шт/міс

Рзв. – звичайна розцінка на 1 виріб, грн/шт.


hello_html_1282a288.gif (11.10)


де Рпідв. – підвищений рівень розцінок за 1 виріб, грн/шт.

Відсоток (%) росту розцінки – визначається із шкали в залежності від проценту (%) перевиконання вихідної бази. Вона встановлюється самостійно підприємством.


Знепр. підс. = Nфі . Рнепр. відр., грн. (11.11)


де Рнепр. відр – непряма відрядна розцінка при обслуговуванні і-того робітника.


hello_html_5895bd26.gif (11.12)


де Сзм - змінна тарифна ставка підсобних, грн./зміну;

Nф – фактично вироблена кількість продукції робітником за зміну;

Nпл.і – плановий випуск продукції і-тим робітником, шт/зміну;

n – кількість основних робітників, що обслуговуються 1 підсобним.

Заробіток допоміжного робітника:


Знд.р.= Сг х Квн х Тф , грн. (11.13)


де Тф – фактично відпрацьований допоміжним робітником час;

Сг - годинна тарифна ставка допоміжного робітника;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм.


д). Акордна система оплати праці.

  • передбачає встановлення розцінки не за одиницю виконаної роботи, а за весь обсяг [V] робіт з визначенням строку його виконання.

ж). Колективна (бригадна) оплата праці.

При використанні цієї системи оплати праці спочатку розраховується заробіток всієї бригади, як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок, потім заробіток розподіляється між всіма членами 2-а методами:

  1. По методу годинних коефіцієнтів (бригади працюють в однакових умовах).

  2. По методу коефіцієнта виконання норм.

Послідовність методу годинних коефіцієнтів:

  1. Визначають загальну кількість годинних коефіцієнтів, відпрацьованих бригадою (це сума добутків фактичної кількості годин, відпрацьованих і-тим робітником, на тарифний коефіцієнт по розряду цього робітника).

  2. Визначають суму бригадного заробітку, що припадає на 1 годинний коефіцієнт.

  3. Визначають заробіток і-того робітника.

Послідовність методу Квн:

  1. Визначають заробіток бригади у випадку 100 % виконання норм виробітку.

  2. Знаходять Квн.

  3. Визначаємо заробітну плату і-того робітника.

Безтарифна система оплати праці

Фактична заробітна плата робітника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього підприємства і залежить від кваліфікаційного рівня робітника, коефіцієнта трудової участі.

Розрахунок заробітної плати при безтарифній системі проводиться в такій послідовності:

1). Визначається кількість балів, яка зароблена і-тим працівником:


Бі=К*Тф*КТУ (11.14)


де К – тарифний коефіцієнт;

Тф - відпрацьована кількість мод/днів працівником одного рівня або кількість днів відпрацьована одним робітником.

КТУ – коефіцієнт трудової участі (виставляється всім працівникам і затверджується радою трудового колективу).


2). Визначається загальна сума балів, зароблена всіма працівниками:


hello_html_m64f3bf71.gif (11.15)

де Бі – кількість груп однаково кваліфікованих робітників або чисельність працівників.


3). Визначається доля фонду оплати праці (ФОП), що припадає на 1 бал:

hello_html_m67d19c61.gif (11.16)

де ФОП – фонд оплати праці.


4). Обчислюється заробітна плата і-того працівника:


Зі = d Бсум (11.17)

Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладанні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюється режим та умови оплати праці, права і обов’язки сторін, рівень оплати праці. Договір передбачає оплату за час знаходження виконавця на підприємстві або за конкретне завдання.


4.Форми участі працівників в прибутках підприємства.


Система участі працівників у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства. Такий розподіл може проводитись:

  1. У формі грошових виплат та розповсюдження акцій.

Виплати прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, від цін і фінансового стану підприємства.

Розміри виплат визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (адміністрацією і керівником).

Система участі у прибутках диференціюється на:

  • систему оцінки заслуг;

  • систему преміальних виплат;

  • систему колективного стимулювання;

  • систему участі у прибутках в залежності від продуктивності праці.


5.Планування ФОП


Формування фонду оплати праці (ФОП) можливе 2-ма методами:


1)На основі нормативів його приросту


ФОП=ФОПбаз.(100+Н1Е12Е23Е3)/100 (11.18)


де – Н1,Н2,Н3 – нормативи приросту ФОП відповідно за приріст об’ємів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції;

Е1,Е2,Е3 – відповідний приріст;


2) Використання рівневого нормативу розрахунку ФОП.


ФОП=Н*О (11.19)


де Н – норматив ФОП на одиницю продукції в натуральному виразі, або на одиницю об’єму взятого для обчислення продуктивності праці;

О - об’єм виробництва;

Годинний фонд охоплює всі види оплати праці за фактично відпрацьований час і складається із зарплати за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і погодинникам, доплат за умови та інтелектуальність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам, за навчання учнів і надбавки за проф.. майстерність.

У денний фонд додатково входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування дітей.

Місячний фонд складається з денного фонду оплати, чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов’язків, доплата за вислугу років, і вихідної допомоги, зарплата працівників відряджених на інше підприємство, або на навчання.

Курс профессиональной переподготовки
Педагог-библиотекарь
Курс повышения квалификации
Курс профессиональной переподготовки
Специалист в области охраны труда
Найдите материал к любому уроку,
указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:
также Вы можете выбрать тип материала:
Краткое описание документа:

ТЕМА№ 11: Мотивація та оплата праці

  • Поняття мотивації,її методи і моделі.
  • Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.
  • Форми та системи оплати праці.
  • Форми участі працівників в прибутках підприємства.
  • Планування ФОП

1.Поняття мотивації,її методи і моделі.

Мотивація основа поведінки людини, процес стимулювання поведінки окремої людини до діяльності, яка спрямована на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Система мотивації на підприємстві базується на:

а). рівних можливостях щодо зайнятості та посадового просування за критерієм праці;

б). узгодженні рівня оплати праці з її результатом (справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності);

в). гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь у реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;

г). створення умов для захисту здоров’я, безпеки праці;

д). забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності;

ж). підтримання в колективі атмосфери довіри.

Проверен экспертом
Общая информация

Вам будут интересны эти курсы:

Курс профессиональной переподготовки «Библиотечно-библиографические и информационные знания в педагогическом процессе»
Курс профессиональной переподготовки «Управление персоналом и оформление трудовых отношений»
Курс повышения квалификации «Методика написания учебной и научно-исследовательской работы в школе (доклад, реферат, эссе, статья) в процессе реализации метапредметных задач ФГОС ОО»
Курс повышения квалификации «Организация научно-исследовательской работы студентов в соответствии с требованиями ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Экскурсоведение: основы организации экскурсионной деятельности»
Курс профессиональной переподготовки «Организация логистической деятельности на транспорте»
Курс повышения квалификации «Управление финансами: как уйти от банкротства»
Курс повышения квалификации «Экономика: инструменты контроллинга»
Курс повышения квалификации «Разработка бизнес-плана и анализ инвестиционных проектов»
Курс профессиональной переподготовки «Управление сервисами информационных технологий»
Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности специалиста оценщика-эксперта по оценке имущества»
Курс профессиональной переподготовки «Политология: взаимодействие с органами государственной власти и управления, негосударственными и международными организациями»
Курс профессиональной переподготовки «Методика организации, руководства и координации музейной деятельности»
Курс профессиональной переподготовки «Управление качеством»

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

Репетиторы онлайн

✅ Подготовка к ЕГЭ/ГИА
✅ По школьным предметам

✅ На балансе занятий — 1

Подробнее