Для всех учителей из 37 347 образовательных учреждений по всей стране

Скидка до 75% на все 778 курсов

Выбрать курс
Получите деньги за публикацию своих
разработок в библиотеке «Инфоурок»
Добавить авторскую разработку
и получить бесплатное свидетельство о размещении материала на сайте infourok.ru
Инфоурок Другое КонспектыЛекция по экономике предприятия на тему "Поточні витрати підприємства"

Лекция по экономике предприятия на тему "Поточні витрати підприємства"

библиотека
материалов

Тема№ 8. Поточні витрати підприємства.


  1. Загальна характеристика види витрат підприємства

  2. Класифікація витрат.

  3. Поняття та види собівартості продукції.

  4. Структура собівартості:

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

  1. Методи калькулювання собівартості продукції.

  2. Методи зниження поточних витрат на підриємстві


1.Загальна характеристика види витрат підприємства


Витрати виробничих ресурсів у грошовій формі називаються витратами виробництва.

Якщо витрати праці, зарплати вимірюються то витрати, зв’язані з споживанням в процесі виробництва предметів праці, ресурсів визначаються їх вартістю за цінами їх придбання. А витрати, обумовлені витратами засобів праці – річною сумою амортизаційних відрахувань.

Крім наведених витрат підприємство несе витрати по збуту продукції та її просуванню на ринку (витрати на транспортування виробів до споживача, організацію реклами, витрати на реалізацію продукції).

Частина відрахувань і платежів разом з витратами виробництва і реалізації складають собівартість продукції.

Інша частина податків покривається за рахунок прибутку підприємства та інших цільових надходжень.

За рахунок прибутку покриваються наступні витрати підприємства:

  1. деякі види виробничих витрат понад встановлені норми (адміністративно-управлінські витрати).

  2. грошові виплати робітникам, не зв’язаним безпосередньо з оплатою праці (надбавки і доплати, не передбачені законодавством).

  3. відрахування на утримання апарату керівництва підприємством

  4. витрати на ліквідацію стихійного лиха.

  5. витрати непромислових господарств, продукція яких не включається до складу товарної продукції основного підприємства.

  6. таможні податки та мито.

  7. освоєння нової продукції, витрати на підприємство, а також на серійне виробництво.

Перераховані витрати + витрати, які включені до складу собівартості, = сукупні або зовнішні витрати підприємства.

Вони находять своє відображення в балансі підприємства і є явними витратами.

Сукупність зовнішніх (явних) і внутрішніх (неявних) витрат є економічні загальні витрати, тобто це ті загальні витрати, які необхідно здійснити власникам ресурсів, щоб привабити ці ресурси для певного виробничого процесу, та відволікти їх тим самим від альтернативного варіанту застосування.


2.Класифікація витрат


.Витрати класифікують за такими ознаками :

1.За центрами відповідальності:

-Витрати виробництва,

-Витрати цеху,

-Витрати дільниці,

-Витрати технологічного переділу,

-Витрати служби.

2.За видами продукції,робіт і послуг:

-Витрати нам вироби

-Типові представники виробів,

-Групи однорідних виробів,

-Одноразові замовлення,

-Напівфабрикати,

-Валова,товарна і реалізована продукція

3.За єдністю складу(однорідністю витрат):

-Одноелементні,

-Комплексні.

4.За видами витрат:

-Витрати за економічними елементами

-Витрати за статтями калькуляції.

5.За способом перенесення вартості на продукцію:

-прямі

-непрямі

6.за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат:

6.1.Змінні:

-пропорційні

-непропорційні(прогресуючі та дегресуючі)

6.2.Постійні.

7.За календарними періодами:

-поточні- менше ніж місяць

-довгострокові- від 9 місяців

-одноразові.

8.За доцільністю витрачань:

-продуктивні

-непродуктивні

9.За визначенням відношень до собівартості продукції:

-Витрати на продукцію

-Витрати періоду.



3.Поняття та види собівартості


Собівартість продукції – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Він характеризує: ефективність всього процесу виробництва на підприємстві – рівень організації виробничого процесу, технічний рівень і продуктивність праці.

До собівартості продукції включають наступні витрати:

  • на дослідження ринку;

  • на підготовку та освоєння нової продукції;

  • на виробництво продукції;

  • на обслуговування виробничого процесу та управління ним;

  • на збут продукції;

  • розвідку, використання, і охорону природних ресурсів;

  • набір і підготовку кадрів;

  • раціоналізацію виробництва (крім капітальних витрат).

Використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.

За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

В залежності від часу формування витрат розрізняють:

  • планову;

  • фактичну;

  • нормативну;

  • кошторисну собівартість.

  • Планова – (визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану).

  • Фактична – (відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку).

  • Нормативна – (витрати на виробництво і реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів).

  • Кошторисна – (характеризує витрати на виріб або замовлення, які виконуються в одноразовому порядку).

В залежності від місця формування витрат розрізняють:

  • цехову собівартість(сума витрат на виробництво);

  • виробничу собівартість (витрати грошові в межах всього виробництва);

  • повну собівартість (сукупність виробничої собівартості та позавиробничих витрат).

Позавиробничі витрати – це витрати на вивчення ринку, рекламу продукції та її продаж, проведення ярмарків, витрати на маркетинг, постійні витрати організаціями збуту.

По способу обчислення на одиницю продукції:

  • прямі витрати;

  • непрямі витрати.



Залежно від зв’язку з обсягом виробництва:

  • постійні (умовно-постійні);

  • змінні.

Постійні є функцією часу, а не обсягу продукції, тобто загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

За складом продукції обчислюють:

  • собівартість валової продукції;

  • собівартість товарної продукції;

  • собівартість реалізованої продукції;

В залежності від повноти витрат, що відносять до собівартості продукції:

  • технічна собівартість – витрати на сировину, матеріали, енергію, що витрачені при виробництві витрати на оплату праці з відрахуваннями, ВУЕУ;

  • виробнича – це технологічна собівартість + витрати, що пов’язані з управлінням;

  • повна собівартість готової продукції – це виробнича собівартість + частина постійних витрат непов’язаних з виробництвом, які умовно відносять на даний вид продукції

  • повна собівартість реалізованої продукції – це собівартість готової продукції + витрати пов’язані з реалізацією.

  • Умовно-постійні (постійні) – це утримання та експлуатація будівель та споруд.

  • Змінні витрати – загальна сума залежить від обсягу виробленої продукції (бувають: пропорційні та непропорційні)

  1. Пропорційні;

  2. Непропорційні:

а) прогресуючі;

б) дегресуючі.

Прогресуючі зростають більшою мірою, ніж обсяги виробництва. Виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва вимагає більших витрат (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати).

Дегресуючі зростають менше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, витрати на інструмент).

Поділ на постійні та змінні витрати дозволяє аналізувати залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва та розрахувати критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, менше якого виробництво стає збитковим.

Группа 1










Рис.8.1.Постійні витрати Рис.8.2.Змінні витрати


Nкр. •Сзмпост=Nкр•Ц ( 8.1)

hello_html_30fbb838.gif (8.2)

Протягом зростання обсягу продукції частина постійних витрат у загальній сумі знижується , зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (Nкр) виробництво стає рентабельним.

А – постійні витрати;

Б – дегресуючі витрати;

В – пропорційні витрати;

Г – прогресуючі витрати.

В залежності від виду діяльності:

  • Операційні – витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності;

  • Витрати інвестиційні – витрати по інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства, надзвичайних подій, в наслідок сплати податків на прибуток, ПДВ, дивідендів.

За ступенем однорідності витрати поділяють на:

  • Одноелементні – однорідні за складом і мають єдиний економічний зміст;

  • Комплексні – різнорідні за складом, охоплюють декілька елементів;

В системі оподаткування виділяють:

  • Валові витрати – це сума будь-яких витрат платників податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів, які придбаються , або використовуються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За тривалістю розрахункового періоду:

  • місячна;

  • квартальна;

  • річна.

За складом продукції:

  • товарна;

  • валова;

  • реалізована

  • незавершеного виробництва.

Собівартість валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків незавершеного виробництва). По валовій продукції обчислюється виробнича собівартість, а по товарній і реалізованій – повна собівартість.


Сввн.в.hello_html_1a4242ec.gif Вмпhello_html_1a4242ec.gifЗм.пл (8.3)


Де + приріст;

- зменшення;

Св - виробнича собівартість;

Вв - сума витрат на виробництво згідно з кошторисом;

Вн.в. - витрати, які зрізних причин не включаються у виробничу собівартість;

Вмп - зміна залишків витрат майбутніх періодів;

Зм.пл. - зміна залишків майбутніх платежів.

Собівартість товарної продукції (обчислюється коригуванням собівартості валової продукції на зміну залишків незавершеного виробництва і позавиробничих витрат).


Ств-Знвпв (8.4)


Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції з використанням зміни залишків нереалізованої продукції).


Срт+(Сс.пс.к)+(Свпвк) (8.5)

де Ссп, Сск - собівартість залишків на початок і кінець розрахункового періоду;

Св.п , Св.к. - собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець року, яка не перейшла у власність покупця;

Середні витрати на одиницю продукції:

hello_html_m6929ec18.gif, грн. (8.6)

де Спі - повна собівартість.

Ni - загальний обсяг продукції в натуральному виразі.


4. Структура собівартості:


а) за економічними елементами;

Кошторис виробництваце витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період незалежно від того, відносить їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва і собівартість не збігаються.

Кошторис виробництва і собівартість не збігаються. Він складається за економічними елементами.

Витрати за економ. елементами поділяють на:

- Матеріальні витрати ( за виключенням собівартості зворотних відходів);

- Витрати на оплату праці;

- Відрахування на соціальні потреби;

- Амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

Матеріальні витрати:

а) сировина та матеріали, які придбані у сторонніх організаціях;

б) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва;

в) покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

г) роботи та послуги виробничого характеру, які не належать до основного виду діяльності;

д) витрати, зв’язані з використанням природної сировини (плата за воду);

е) придбана енергія та паливо, для технічних і виробничих цілей

є) витрати внаслідок недостачі матеріальних цінностей;

ж) придбання пакувальних матеріалів та тари, крім деревини.

До інших витрат:

  • платежі за викиди шкідливих речовин;

  • додаткові витрати, зв’язані з роботою вахтовим методом;

  • вартість спеціального харчування робітників;

  • витрати на службові відрядження працівників;

  • оплата послуг за протипожежну та сторожову охорону;

  • знешкодження шкідливих речовин;

  • витрати на оплату відсотків за фінансованими кредитами; (придбання оборотних фондів, поповнення власних обігових коштів, придбання нематеріальних активів);

  • виплати за послуги комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ (поштово-телеграфні послуги);

  • витрати на придбання цінних паперів (зв’язані з емісією цінних паперів;

  • витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виготовленої продукції (не більше 2%, якщо передбачено умовами контракту);

  • відрахування на утримання автомобільних доріг;

  • податки державному та інноваційному фондам;

  • витрати внаслідок технічного неминучого браку;

  • оплата концесійних платежів (тобто за використання корисних копалин).

Вартість матеріальних ресурсів, що включаються до собівартості продукції з врахуванням цін їх придбання, але без врахування ПДВ.

Зворотні відходи – залишки сировини, напівфабрикатів, що утворюються в процесі виробництва продукції.

Витрати на оплату праці:

- включають заробітну плату всіх категорій робітників;

разові роботи;

- доплати за важкі і шкідливі умови праці;

- виплати звільненим робітникам.

Відрахування на соціальні потреби:

- витрати на пенсійне страхування - 32 %;

виплати у фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непраце- здатністю (2,5% + оплата перших 5 днів лікарняних);

- виплати у фонд страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювань (в залежності від класу ризику від 0,2% до 13,8%);

- виплати у фонд соц. страхування на випадок безробіття -2,5% .

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів:

сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів,

витрати, зв’язані з амортизацією НА.

б) за статтями калькуляції.



Кошторис виробництва

Таблиця 8.1.Елементи витрат

Минулий рік, грн..

Плановий рік, грн

1. Мат. Витрати



2. Заробітна плата



3. Відрахування на соц. Потреби



4. Амортизація ОФ та НА



5. Інші витрати



6. Усього витрат на виробництво (∑ р.1-5)



7. Витрати, які не включаються у виробничу с-ть продук.



8. Зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення – додається)



9. Зміна залишків майбутніх платежів (приріст додається, зменшення віднімається)



10. Собівартість валової продукції



11. Зміна залишків НЗВ (приріст віднімається, зменшення – додається)



12. Виробнича собівартість товарної продукції



13. Позавиробничі витрати



14. Повна собівартість товарної продукції





3а економічними елементами:

Собівартість валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків НЗВ).

Собівартість товарної продукції обчислюється:

- з кошторису віднімають витрати, що не включені до собівартості продукції;

- віднімається приріст, додається зменшення витрат майбутніх періодів;

додається приріст, віднімається зменшення майбутніх платежів (відпускних, на підготовчі роботи).

Отримуємо собівартість валової продукції. Вона коригується на зміну залишків незавершеного виробництва – одержуємо виробничу собівартість товарної продукції.

Додаємо позавиробничі витрати – одержимо повну собівартість товарної продукції.

Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції

Склад та кількісне співвідношення елементів кошторису визначає структуру собівартості продукції.

З метою забезпечення єдності в плануванні та обліку витрат на виробництво та їх порівнянні на споріднених підприємствах використовується таке групування витрат



За статями:

  1. Сировина та матеріали;

  2. Покупні напівфабрикати на комплектуючі вироби;

  3. Паливо та енергія на технологічні цілі;

  4. Зворотні відходи (віднімається);

  5. Основна заробітна плата виробничих робітників;

  6. Додаткова заробітна плата (з 01.01.95 року);

  7. Відрахування на соціальне страхування (38 %);

  8. Витрати на підготовку і освоєння виробництва;

  9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів та інші спеціальні витрати;

  10. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

  11. Загально-виробничі витрати;

  12. Загально-заводські витрати;

  13. Витрати внаслідок технічно-неминучого браку;

  14. Попутна продукція (віднімається);

  15. Інші виробничі витрати;

  16. Позавиробничі (комерційні витрати).

Для допоміжного виробництва, дещо скорочена номенклатура:

  1. Сировина та матеріали (віднімаються зворотні відходи);

  2. Паливо та енергія на технологічні цілі;

  3. Основна зарплата виробничих робітників;

  4. Додаткова заробітна плата (з 01.01.95 року);

  5. Відрахування на соціальне страхування (37,5 %);

  6. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

  7. Загально-виробничі витрати.



5.Методи калькулювання собівартості продукції.


Методи калькулювання витрат виробництва:

  1. Методи прямого рахунку;

  2. Розрахунково-аналітичний метод;

  3. Параметричний метод;

  4. Нормативний метод;

  5. Коефіцієнтний і комбінований (метод виключення витрат).

Калькулювання – обчислення собівартості окремих видів продукції.

З метою забезпечення єдності планування та обліку витрат на виробництво використовують таке групування витрат за статтями калькуляції

Статті:

  1. Сировина та матеріали.

Включається у вартість сировини і матеріалів, що входять до складу виробленої продукції, тобто утворюють її основу.

Покупні матеріали для забезпечення нормального технологічного процесу і упакування продукції.

Витрати, зв’язані з використанням природної сировини.

2.Покупні напівфабрикати на комплектні вироби:

  • Покупні комплектуючі вироби;

  • Роботи і послуги виробничого характеру (обробка сировини, часткова обробка напівфабрикатів сторонніми організаціями або власними силами підприємства неосновного виду діяльності);

  • Невідображена в цій статті вартість комплектуючого устаткування, що оплачується за рахунок замовника (понад ціну за виріб);

  • Не підлягає обробці та монтажу і не включається до валової продукції (електрообладнання).

3. Паливо та енергія на технічні цілі:

  • Всі види палива і енергії, як одержані, так і власні;

  • Для проведення технічних випробувань виробів (металургія) згідно з технологічним процесом (витрати для домен і т.д.)

  • Розраховане згідно кошторисних ставок пропорційно до виготовленої продукції;

  • Витрати на покупну енергію з витрат за її оплату за встановленими тарифам.

Всі перші три пункти статті розраховуються з цін їх придбання (вартість).

4. Зворотні відходи.

Дивися кошторис. (Вони віднімаються).

5. Основна зарплата виробничих робітників.

По кошторису.

6. Додаткова зарплата.

По кошторису.

7. Відрахування на соціальне страхування.

8. Витрати на:

  • підготовчі роботи у видобувних галузях (калькуляційна одиниця 1 м3);

  • освоєння нових видів продукції, нового виробництва, цехів та агрегатів (кускові витрати);

  • винахідництво та раціоналізацію.

9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв:

  • витрати пов’язані з проектуванням і виготовленням спеціальних інструментів;

  • ремонт і утримання в робочому стані;

  • утримання спеціальних служб, що утримують, обслуговують поточне виробництво (спеціальні лабораторії, бюро і т.п.)

10. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування:

  • на повен відновлення основних виробничих фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості виробничого та під’ємно-транспортного устаткування;

  • сума сплачених орендаторам відсотків (винагорода), за користування ними;

  • витрати на приведення поточного ремонту (за винятком реконструкції) та модернізацію;

  • витрати на переміщення внутрішньо-заводських вантажів;

  • знос малоцінної та швидкоспрацьовуваної продукції.

Витрати між окремими видами продукції розподіляються за допомогою кошторисних нормативних ставок, розрахованих на підставі даних про кількість машино-годин відпрацьованих.

Розподіл витрат здійснюється пропорційно по:

  • основній зарплаті робітників (виробничих);

  • обсягу виробництва;

  • виходячи з витрат на одну годину експлуатації машин за встановленими нормами;

11. Загальновиробничі витрати:

  • витрати на управління;

  • амортизаційні відрахування по будовам і спорудам, їх утримання і ремонт;

  • охорона праці, знос МШП, витрати на обслуговування виробничого процесу;

  • витрати від технічно неминучого браку.

12. Загальногосподарські витрати:

  • витрати на дослідження, винахідництво, підготовка кадрів;

  • страхування майна;

  • платежі за забруднення середовища;

  • пожежну, сторожову охорону;

  • за фінансування кредитами, сплата відсотків.

13. Втрати внаслідок технічно неминучого браку;

- втрати забракованої продукції з технічних причин.

14. Попутна продукція:

- самостійно не калькулюється.

Визначається (оцінюється) за:

а) плановою собівартістю аналогічної продукції;

б) за ціною її можливого використання.

15. Інші виробничі витрати:

- витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції (2%).

16. Поза виробничі витрати (реклама, мито і т.д.)



6.Методи зниження поточних витрат на підриємстві


. Зниження витрат підприємства досягається:

  1. За рахунок зниження витрат сировини і матеріалів, палива та енергії на одиницю продукції;

  2. Зменшення розміру амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції;

  3. Зниження витрат на заробітну плату;

  4. Скорочення адміністративно-управлінських витрат;

  5. Ліквідація непродуктивних витрат та втрат.

Методи прогнозування собівартості нових виробів на етапі їх розробки і освоєння виробництв.

  1. Метод питомих витрат - собівартість обчислюється на одиницю основного параметру виробу ( потужність двигунів, об’єм холодильників).

Методи калькулювання собівартості продукції:

  • позамовний – характерний для індивідуальних і дрібносерійних виробництв. На виготовлення виробу збираються витрати виробництва за замовленнями на основі яких відкриваються картки. В них відображається що повинно бути виконано, в якій кількості в який термін.

  • попередільний – застосовується у виробництвах в яких технологічний процес чітко поділяється на окремі фази (переділи). Виробнича собівартість обчислюється по кожному переділу окремо по мірі виготовлення продукції. Витрати на виробництво формуються по виробам, при цьому прямі витрати відносяться на конкретні види виробів, а загально виробничі збираються протягом місяця і розподіляються між виробами в кінці місяця.

  • попроцесний – різновиди:

А) простий;

Б) повиробничий;

В) подетальний;

Г) попродуктовий.

Використовується в тих виробництвах, де технологічний процес не складний, витрати на виробництво узагальнюються в цілому по виробничому процесу і ділиться на кількість продукції. Характерний для масового виробництва і стійкої номенклатури що випускається протягом тривалого часу.

- нормативний – складається нормативна калькуляція за діючими виробничими нормами враховується технологія виробництва.

Методи розподілу комплексних статей витрат:

  1. пропорційно основній зарплаті основних робітників;

  2. пропорційно обсягу виробництва;

  3. по витратам на одну годину експлуатації машин за встановленими нормами.

Курс профессиональной переподготовки
Педагог-библиотекарь
Курс повышения квалификации
Курс профессиональной переподготовки
Специалист в области охраны труда
Найдите материал к любому уроку,
указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:
также Вы можете выбрать тип материала:
Краткое описание документа:

Тема№ 8. Поточні витрати підприємства.

  • Загальна характеристика види витрат підприємства
  • Класифікація витрат.
  • Поняття та види собівартості продукції.
  • Структура собівартості:
  • Методи калькулювання собівартості продукції.
  • Методи зниження поточних витрат на підриємстві

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

1.Загальна характеристика види витрат підприємства

Витрати виробничих ресурсів у грошовій формі називаються витратами виробництва.

Якщо витрати праці, зарплати вимірюються то витрати, зв’язані з споживанням в процесі виробництва предметів праці, ресурсів визначаються їх вартістю за цінами їх придбання. А витрати, обумовлені витратами засобів праці – річною сумою амортизаційних відрахувань.

Крім наведених витрат підприємство несе витрати по збуту продукції та її просуванню на ринку (витрати на транспортування виробів до споживача, організацію реклами, витрати на реалізацію продукції).

Частина відрахувань і платежів разом з витратами виробництва і реалізації складають собівартість продукції.

Інша частина податків покривається за рахунок прибутку підприємства та інших цільових надходжень.

Проверен экспертом
Общая информация

Вам будут интересны эти курсы:

Курс повышения квалификации «Формирование компетенций межкультурной коммуникации в условиях реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Клиническая психология: организация реабилитационной работы в социальной сфере»
Курс повышения квалификации «История и философия науки в условиях реализации ФГОС ВО»
Курс повышения квалификации «Экономика: инструменты контроллинга»
Курс повышения квалификации «Страхование и актуарные расчеты»
Курс повышения квалификации «Основы менеджмента в туризме»
Курс профессиональной переподготовки «Управление ресурсами информационных технологий»
Курс профессиональной переподготовки «Корпоративная культура как фактор эффективности современной организации»
Курс профессиональной переподготовки «Техническая диагностика и контроль технического состояния автотранспортных средств»
Курс повышения квалификации «Международные валютно-кредитные отношения»
Курс профессиональной переподготовки «Осуществление и координация продаж»
Курс профессиональной переподготовки «Организация маркетинговой деятельности»
Курс профессиональной переподготовки «Гражданско-правовые дисциплины: Теория и методика преподавания в образовательной организации»

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

Репетиторы онлайн

✅ Подготовка к ЕГЭ/ГИА
✅ По школьным предметам

✅ На балансе занятий — 1

Подробнее