Логотип Инфоурока

Получите 30₽ за публикацию своей разработки в библиотеке «Инфоурок»

Добавить материал

и получить бесплатное свидетельство о размещении материала на сайте infourok.ru

Инфоурок Другое КонспектыЛекция по экономике предприятия на тему "Техніко-технологічна база підприємства"

Лекция по экономике предприятия на тему "Техніко-технологічна база підприємства"

Тема№16: Техніко-технологічна база підприємства


1.Поняття та характеристика техніко- технологічної бази підприємства.

2.Технічний розвиток підприємства.

3.Формування та використання виробничої потужності підприємства

4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей


1.Поняття та характеристика техніко-технологічної бази підприємства.


Технiко-технологiчна база (ттб) пiдприємства виробничої сфери — системна сукупнiсть найбiльш активних елементiв виробництва, яка визначає технологiчний спосiб одержання продукції (виконання робiт, надання послуг), здiйснюваний за допомогою машинної технiки (устаткування, приладiв, апаратiв), рiзноманiтних транспортних, передавальних, дiагностичних та iнформацiйних засобiв, органiзованих у технологiчнi системи виробничих пiдроздiлiв і пiдприємства в цiлому.

До складу технiчної компоненти бази входять лише тi види знарядь i засобiв працi, якi беруть безпосередню участь у реалiзацiї виробничих технологiй. Це дає можливiсть: по-перше, виокремлювати особливi сукупнi характеристики; по-друге, виявляти взаємозв’язки, прiоритети, чинники i способи оновлення та пiдвищення ефективностi системного функцiонування технологiчних процесiв i виробничої технiки.

Тенденцiї розвитку ттб пiдприємств виробничої сфери.

1) пiдвищення наукомiсткостi засобiв працi, рiвня фундаментальностi втiлюваних у них знань;

2) зростання масштабiв i розширення спектра застосування сучасного мiкроелектронного устаткування;

3) перетворення засобiв працi на технiчну цiлiснiсть бiльш високого порядку;

4) трансформацiя технiко-технологiчних засобiв у все бiльш унiверсальнi системи;

5) поглиблення iнтеграцiї окремих елементiв ттб та органiзацiйно-управлiнських компонентiв виробництва;

6) пiдвищення ступеня автоматизацiї технiки й технiчних систем, поступовий перехiд до гнучкої автоматизацiї виробництва, зумовленої його кiлькiсним урiзноманiтненням i зменшенням серiйностi.

Цi тенденцiї якiсної змiни ттб виробництва визначають тi основнi вимоги, якi треба враховувати за формування технiчного базису пiдприємств та обгрунтування стратегiї його оновлення.

Структурну характеристику технiко-технологiчної бази пiдприємства добре відображено на рис.16.1.


2.Технічний розвиток підприємства.


Технiчний розвиток вiдображає процес формування та вдосконалення технiко-технологiчної бази пiдприємства, що має бути постiйно зорiєнтованим на кiнцевi результати його виробничо-господарської, комерцiйної чи iншої дiяльностi.

Оцiнку технiчного рiвня рiзногалузевих підприємств треба проводити перiодично (один раз на кiлька рокiв) у процесi аналiзу та узагальнення певної системи показникiв, якi вiдбивають ступiнь технiчної оснащеностi працi персоналу, рiвень прогресивностi застосовуваної технологiї, технiчний рiвень виробничого устаткування. Рiвень механiзацiї та автоматизацiї основного й допомiжного виробництва.

Найбiльш важливi й типовi для всiх пiдприємств (незалежно вiд галузевої належностi) показники наведено в табл. 16.1.

Цiлi та прiоритети технiчного розвитку треба визначати згiдно iз загальною стратегiєю пiдприємства на тому чи іншому етапi його функцiонування.

Головним недолiком чинного нинi в Українi порядку розробки програми (планiв) технiчного розвитку пiдприємства є механiчне «пiдсумовування» рiзних пропозицiй, брак їхньої реальної iнтеграції в єдиний цiлеспрямований комплекс заходiв. Подолати цей недолiк можна попередньо опрацювавши програму (план) технiчного розвитку в так званому режимi групової роботи. Мета такої роботи полягає в ретельному переглядi та узгодженнi пропозицiй, що рекомендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано проводити у виглядi проблемної наради, учасниками якої мають бути керiвники пiдприємства i група експертiв, включаючи незалежних. Це певною мiрою забезпечує здiйснення конкурсного вiдбору конкретних об’єктiв i напрямкiв технiчного розвитку пiдприємства.


hello_html_m3839ef1d.gif

Рис.16.1. Структурна характеристика технiко-технологiчної бази пiдприємства.


Таблиця 16.1

Ознаки групування

показників

Показники

Ступiнь технiчної

оснащеностi працi

  • Фондоозброєнiсть працi

  • Енергоозброєнiсть працi


Рiвень

прогресивностi

технологій

  • Структура технологiчних процесiв за трудомiсткiстю

  • Частка нових технологiй за обсягом або трудомiсткiстю продукції

  • Середнiй вік застосовуваних технологiчних процесiв

  • Коефiцiєнт використання сировини i матерiалiв




Технічний рiвень

устаткування

  • Продуктивнiсть (потужнiсть)

  • Надійність, довговiчнiсть

  • Питома металомiсткiсть

  • Середнiй строк експлуатацiї

  • Частка прогресивних видiв обладнання в загальнiй кiлькостi

  • Частка технiчно та економiчно застарiлого обладнання в загальному парку

Рiвень механiзації

та автоматизацiї

виробництва

  • Ступiнь охоплення робiтникiв механiзованою працею

  • Частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою автоматизованих засобiв працi



3.Формування та використання виробничої потужності підприємства


Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асор­тименту та якості за умови найбільш повного використання про­гресивної технології та організації виробництва.

Виробнича потужність ви­значається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що на­даються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимір­ники за видами продукції (послуг).

Виділяють три види потужності підприємства:

  • Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства (вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції).

  • Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

  • Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості, харчовій індустрії, на транспорті, в машинобудуванні та інших галузях.

Чинники формування величини виробничої потужності підприємства:

номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;

прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що надаються).

У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками: 1) коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношенням величин поточної і проектної потужності); 2) коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношенням річного випуску продукції та середньорічної її величини).

Нині в Україні рівень використання виробничих потужностей підприємств у більшості галузей економіки, і передовсім у промисловості, становить менше за 50%, а проектні потужності, як правило, своєчасно (у нормативні строки) не освоюють.



4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності
використання виробничих потужностей


Виробничі потужності підприємств обчислюються за відповідними галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних галузей. Проте існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи розрахунку виробничих по­тужностей діючих підприємств.

Показники ефективності використання поділяють на:

Узагальнюючі:

  • фондовіддача (за показником обсягу продукції та прибутку);

  • фондомісткість.

Устаткування і виробничих площ:

  • коефіцієнт використання наявного (установленого) устаткування;

  • коефіцієнт змінності роботи устаткування;

  • коефіцієнт використання календарного (режимного) фонду часу;

  • коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування;

  • напруженість використання устаткування;

  • напруженість використання виробничих площ.

Виробничих потужностей:

  • коефіцієнт освоєння проектної потужності;

  • коефіцієнт використання поточної потужності.

У найзагальнішому вигляді виробничу потужність провідного цеху (дільниці) з виготовлення однорідної продукції (пере­робки сировини, виконання інших виробничих операцій) визначають:


Ni = аiр* т або Ni = Тр т/ ti (16.1)

де Ni — потужність i-го виробничого підрозділу підприємства;

аi — продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру І'-ої продукції за годину;

Тр — річний фонд часу роботи устаткування;

т — середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування;

ti — трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в годинах).

Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується формула


Nвих=Nвх+Nотз+Nр±Nна-Nв (16.2)

де Nвх — вхідна потужність підприємства;

Nотз — збільшення потужності протягом розрахункового періо­ду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;

Nр — нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства; Nна — збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

Nв — зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.

Головною ознакою підвищення рівня ефективності виробничих потужностей підприємства є зростання обсягу продукції. Всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання виробничих потужностей підприємства умовно можна поділити на 2 групи: збільшення екстенсивного завантаження, та підвищення інтенсивного навантаження. Кожна з цих груп охоплює певну кількість конкретизованих заходів, або шляхів (рис. 16.2)

Варто наголосити, що для докорінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для переважної більшості підприємств потрібно якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.


hello_html_2abf216e.gif

Рис.16.2.Шляхи кращого використання виробничих потужностей підприємства


Просмотрено: 0%
Просмотрено: 0%
Скачать материал

Краткое описание документа:

Тема№16: Техніко-технологічна база підприємства

1.Поняття та характеристика техніко- технологічної бази підприємства.

2.Технічний розвиток підприємства.

3.Формування та використання виробничої потужності підприємства

4.Основні показники і шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей

1.Поняття та характеристика техніко-технологічної бази підприємства.

Технiко-технологiчна база (ттб) пiдприємства виробничої сфери — системна сукупнiсть найбiльш активних елементiв виробництва, яка визначає технологiчний спосiб одержання продукції (виконання робiт, надання послуг), здiйснюваний за допомогою машинної технiки (устаткування, приладiв, апаратiв), рiзноманiтних транспортних, передавальних, дiагностичних та iнформацiйних засобiв, органiзованих у технологiчнi системи виробничих пiдроздiлiв і пiдприємства в цiлому.

До складу технiчної компоненти бази входять лише тi види знарядь i засобiв працi, якi беруть безпосередню участь у реалiзацiї виробничих технологiй. Це дає можливiсть: по-перше, виокремлювати особливi сукупнi характеристики; по-друге, виявляти взаємозв’язки, прiоритети, чинники i способи оновлення та пiдвищення ефективностi системного функцiонування технологiчних процесiв i виробничої технiки.

Скачать материал

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

5 485 323 материала в базе

Скачать материал

Другие материалы

Вам будут интересны эти курсы:

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

  • Скачать материал
    • 03.10.2020 220
    • DOCX 397 кбайт
    • Рейтинг: 5 из 5
    • Оцените материал:
  • Настоящий материал опубликован пользователем Удовенко Людмила Евгеньевна. Инфоурок является информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

    Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

    Пожаловаться на материал
  • Автор материала

    Удовенко Людмила Евгеньевна
    Удовенко Людмила Евгеньевна
    • На сайте: 1 год и 3 месяца
    • Подписчики: 537
    • Всего просмотров: 18506
    • Всего материалов: 71