Инфоурок / Музыка / Конспекты / Лекція з методики музичного виховання в школі.
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 27 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 203 курсов со скидкой 40%

Лекція з методики музичного виховання в школі.

библиотека
материалов

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара


Навчально-методична карта заняття


Назва та № спеціальності: Музичне мистецтво 5.02020401

Рівень підготовки базова загальна середня освіта


Дисципліна: Методики музичного виховання в школі


Тема: Методика вивчення крупних музичних форм.


Тип заняття: Л


Мета заняття :

Навчальна - оволодіння знаннями про методику вивчення крупних музичних форм.

Розвиваюча - розвивати педагогічне мислення та педагогічну думку.

Виховна – виховувати творче мислення, професійну спрямованість.

Забезпечення заняття:

*наочно-демонстраційний матеріал ілюстрації.

Роздатковий матеріал: опорні схеми.

* ТЗН відео презентація, відеоматеріал за темою


Література:

Базова:

  1. Кушка Я. Методика музичного виховання дітей. – В.: «Нова книга», 2007 р. ст. 25-27.

  2. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початкових класах. – Т., 2001 р. ст. 193- 196.

Допоміжна

1. Павленко О. Хрестоматія з музики для загальноосвітніх шкіл. 1 клас. – Харків, 2003. – 176 с.

2. Павленко О. Хрестоматія з музики для загальноосвітніх шкіл. 2 клас. – Харків, 2003. – 160 с.

3. Рудницька О.П. Педагогіка загальна та мистецька: Навч. посібник . – Тернопіль, 2005. – 360с.


Інформаційні ресурси:

http://www.muspalitra.ru

http://spiv.orq.ua/

http://musicandi.ru/

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:




  1. Вступна частина:


організація студентів;

повідомлення теми лекції;

запис теми, плану, літератури.




2. Основна частина:



МОТИВАЦІЯ - Для діяльності за фахом майбутнім вчителям музичного мистецтва важливо знати і вміти правильно застосувати методику вивчення крупних форм в музичному вихованні школярів.




Викладання матеріалу за планом (матеріал лекції додається):




  1. Методика вивчення кантатно-ораторіального жанру.


  1. Методика вивчення сонатно-симфонічного циклу.






  1. Заключна частина :




- осмислення та систематизація знань;

- відповіді на запитання студентів;

- завдання для самостійної поза аудиторної роботи.






Методика вивчення крупної музичної форми.

План

1. Методика вивчення кантатно-ораторіального жанру.

2. Методика вивчення сонатно-симфонічного циклу.

«Музичне виховання - це не виховання музиканта, а перш за все людини». Останнім часом ці слова Сухомлинського стали швидше окрасою кабінетів, ніж змістом уроків музики. Адже мета уроків музики: закохати дітей у мистецтво!

Мета музичного виховання, сформульована ще Д. Б. Кабалевським, актуальна і нині: «... ввести учнів у світ великого мистецтва, навчити їх любити і розуміти музику у всьому багатстві її форм і жанрів, інакше кажучи,виховати в учнів музичну культуру як частину їхньої духовної культури».
Більш того, автори нових програм спираються також на неї, але проблеми залишаються ті самі: диктуючи вчителям, чому вони повинні навчити дітей, необумовлюється як і чим вони змогли б їх зацікавити у своєму предметі.

Особливо це проблема стосується музичних творів великої форми.
Не можна всерйоз говорити про освоєння учнів духовних багатств найбільш
розвинених форм і жанрів музики, якщо до закінчення школи учень не прослухав цілком ні однієї опери, концерту, в кращому разі «пройшов» одну симфонію, одну-дві сонати. Не можна також навчити дитину любити і розуміти музику без взаємодії знань про неї і глибокого розуміння її як живого мистецтва.

Вивчення музичних творів великої форми до таких творів Ю. Холопов відносить ті твори, які відповідають таким критеріям:

1) масштабність, тобто обсяг твору та його структура, які не повинні бути нижче простих форм;

2) тематизм, тобто наявність не менше однієї яскравої структурно-оздоблювальні теми;

3) кількість частин - не менше однієї.

Згідно з цими критеріями, до МПКФ вивчаються в школі, можна віднести наступні циклічні твори: вокальні, інструментальні; великі вокально -інструментальні - опера, ораторія, кантата; великі інструментально - сонатно-симфонічний цикл, концерт, тріо, квартет, квінтет; музика інструментально-сценічна - балет, балетні сюїти.

Слухання музики, виконання творів супроводжується розповіддю про композиторів і їхню творчість, діти дізнаються відомості про стилі, жанри, ідею творів.


2.1. Методика вивчення кантатно-ораторіального жанру.

Методика вивчення кантатно-ораторіального жанру, до якого належать опера, балет, сюїта- однакова – це метод монтажу. В монтажі – коротка, емоційна, цікава розповідь про зміст (лібрето – літературний текст твору) опери, балету, кантати, ораторії, сюїти чергуються з фрагментним слуханням номерів. Завдяки цьому учні одержують уявлення про зміст, драматургію та музику твору. В молодших класах такий метод монтажу може тривати 7-10 хвилин, а в середніх – 10-15 хв. На наступних уроках вивчаються номери, указані в програмі «Музичне мистецтво». Вчитель дає більш детальну характеристику дійовим особам, значенню того чи іншого номерау розвитку драматургії.

1-4 класи – перед слуханням опери, балету, сюїти – учням необхідно пояснити, що опера та балет – це музичний спектакль, який ставиться в спеціальному театрі («Опери та балету»), а артисти виступають в костюмах, на сцені – декорації. Але замість розмови – співають ( опера), танцюють (балет).

5-8 класи – учням середніх класів треба дати поняття, що опера- це синтетичний, музично-драматичний жанр, оперні форми – арія, аріозо, ансамбль, хор, хореографічні сцени; коротко розповісти про розвиток опери як жанру.


2. Методика вивчення сонатно-симфонічного циклу.

Методика роботи –

1.Історична довідка про виникнення та розвиток форми.

2.Пояснення сонатної форми на конкретному прикладі:

а) Експозиція – Г.П., П.П. – вчитель показує та аналізує її з учнями, виконує фрагменти;

б)Розробка – аналіз особливості розвитку тем;

в)Реприза- особливості повторення звучання тем (повне повторення тем, часткове, зі змінами ладу, тональності, ритму, динаміки …)

3. Після фрагментального слухання сонати, симфонії, концерту- повне слухання твору та підсумковий аналіз.


ФРАГМЕНТ УРОКУ МУЗИКИ З ВИВЧЕННЯ КРУПНОЇ МУЗИЧНОЇ ФОРМИ У СТАРШИХ КЛАСАХ

  • Сьогодні на уроці я познайомлю вас з будовою крупної музичної форми, а саме - з сонатою. Соната, в перекладі з латинської мови «сонаре», означає «звучати». Сонати створювало багато композиторів. А сьогодні ви познайомитесь із сонатою ... (назва, тональність, номер, композитор). Складається соната з трьох, а інколи - з чотирьох частин. Ви познайомитесь із першою частиною, яка у свою чергу, теж складається з трьох частин. Але спочатку послухайте музику, і скажіть, як звучала музика (виконую Головну Партію).

  • Як звучала музика? (відповіді дітей)

  • Це називається Головна Партія. А далі, послухайте уважно, і скажіть, чи змінюється музика, чи така ж сама? (виконую Побічну Партію)

  • Чи змінюється музика? Як звучить? (відповіді дітей)

  • Так музика змінюється. Це - Побічна Партія. Головна та Побічна Партія складають Експозицію. Це - І частина (показ на дошці сигнальної картки)

  • Послухайте музику далі, і простежте, чи змінюється музика

  • (виконую фрагмент Розробки) - Що ви почули у цій музиці? (відповіді дітей - ніби перегукуються Головна та Побічна Партії)

  • Перекличка Головної та Побічної Партії називається Розробкою. Це - II частина (показ на дошці відповідної сигнальної картки)

  • Зараз я ще заграю музику, а ви скажіть, що вона вам нагадує (виконую фрагмент Репризи)

  • Що ж нагадує вам ця музика? (відповіді дітей - музику першої частини)

  • Ви правильно почули, що звучить ніби музика І частини: показ Головної та Побічної Партії. Але, все ж таки, це - III частина Реприза (показ на дошці відповідної сигнальної картки).

  • Скільки ж частин у першій частині сонати, і як вони називаються. (відповіді дітей - три частини, називаються: Експозиція, Розробка, Реприза).

  • А тепер послухайте повністю першу частину сонати (виконую першу частину сонати з початку і до кінця).


Школярі починають входити в світ серйозної музики вже в першім класі. Слухаючи фрагменти МПКФ, вони через тему «Три кити в музиці» виходять на наступну тему - «Інтонація», що дозволить вже в початкових класахвивчати яскраві індивідуальні стилі композиторів. Отже:

1) протягом усього історичного періоду існування загальноосвітньої школи в рамках предмета «Музика» передбачалося вивчення МПКФ. На початку лише як слухання, потім як слухання з поясненням вчителя, надалі як слухання з аналізом самими учнями, нарешті, охоплення учнями всієї музичної картини світу з розумінням особливостей що входить до неї частин - стилів епох, стилів композиторів, особливостей

Пріоритетами стають завдання на відкриття духовного сенсу художніх творів, духовного зв'язку між композиторами, епохами, особистостями творців і сприймання мистецтва.

Провідні методи роботи: проблемно-пошуковий, творчі завдання, порівняльного і цілісного аналізу, емоційної драматургії, художнього узагальнення, літературно-музичні композиції , художнього контрасту, аналізу творчої роботи.

Завдання методики - показати учителю шлях реалізації навчальної програми в процесі занять з учнями. Можливе вивчення творів за допомогою відповідей на «блок» питань, приблизно відповідним віковим етапам:

1 «блок» - перший клас: «Належність до однієї з трьох сфер: пісня, танець, маршу, пісенності,танцювальності, маршового».

Наступний« блок»і наступний етап - 2-5-ті класи - «Засоби виразності (елементи музичної мови), які допомогли розібратися в цій музиці: характер руху мелодії, темп, лад, динаміка, тембр, характер супроводу, форма.». Національна приналежність музики. Народна або написанакомпозитором. Інтонаційно-образна основа твору. Зерно-інтонація. Розвиток музики. Музичний образ. Музична драматургія.

Нарешті, З-й« блок»- 6-8-і класи: «Які думки, ідеї втілені в музиці. Для чого створено цей твір.», «Зображувальність музики», «Риси характеру людини, виражені в музиці, його настрою,почуття .», «Про які події розповідає музика.», «За яких життєвих обставин могла звучати ця музика ».

Однак, можливості сучасних шкіл не такі широкі і часом вивчення симфонічної музики починається з виконання її на фортепіано чи баяні.
Тому в школі в дії залишається
методика Н.Л. Гродзенской, розроблена ще в 50-і роки. Її суть – проходження творів у «сонатної формі». «Вступ» - невелика бесіда передслуханням музики; «Експозиція» - слухання; «Розробка» - аналізпрозвучав; «Реприза» - слухання музики усвідомлене, на більш високомуемоційному рівні; «Коду» - закріплення тим в пам'яті. Час уроку, однак, дозволяє таким чином вивчити лише частину, фрагмент МКПФ, але не цілком. Плюси даної методики - слухання музики цілеспрямовано, забезпечується хороше запам'ятовування тим, розвиваються музична пам'ять, увагу, розширюється кругозір учнів, види діяльності змінюють один зодного, комплексно вирішуючи завдання уроку, а головне - оптимально поєднуютьсявитрат ресурсів при масовому навчанні. Серед мінусів методики ми відзначили - шаблонність кожного уроку, відсутність самостійності, активності учнів, відсутність індивідуалізації навчання, вербальна перевантаження.

При вирішенні цієї проблеми і виникла одна нова методика у ряду авторів.
Вона базується на попередній, але виводить старшокласників на якісноновий рівень підходу до вивчення МПКФ. На думку ряду авторів (М.
Красильникової, К. Португалова, Т. Вендровой, Ю. Алієва та ін) школяра
треба ввести в особливий стан емоційно-психологічної готовності сприймання музики. І тоді процес пізнання музики виглядає таким чином:
1 - введення учнів у стан емоційно-психологічного настрою, асоціювання їх з «композитором», постановка композиторського задуму, показ тим з їх аналізом і можливістю їх передбачуваного звучання (переклад в стан «виконавця»);
2 - слухання музики (цілих МПКФ); 3 - аналіз прослуханого цілісний і порівняльний (стан «критика»); закріплення тим, як головних носіїв образу, концепції, ідеї. У рамкахвсіх перерахованих вище методик були розроблені і шляхи їх реалізації науроках музики. Таким чином, ми підійшли до методів вивчення МПКФ на урокахмузики в старших класах.

Отже, «метод роздуми про музику» спрямований на особистісний, індивідуальне привласнення учнями духовних цінностей. Використання цього методу має на увазі вибір проблеми, яку здатна вирішити музика і пошук відповіді на неї самими учнями;

- «метод забігу вперед і повернення до пройденого» встановлює спадкоємні зв'язки між темами програми, формує ціліснеуявлення про музику у школярів. Встановлення зв'язків передбачається на трьох рівнях: між роками навчання, між темами чвертей, між музичними творами:

- «метод музичних узагальнень» спрямований на засвоєння дітьми «ключових знань» про музику в опорі на тематизм програми, а також на досягнення цілісності уроку відповідно до теми чверті;

- «метод емоційної драматургії» спрямований на активізацію емоційного ставлення до музики. На основі принципів емоційного контрасту або послідовного збагачення, розвитку одного емоційного тону вирішується завдання співвіднесення що пропонується в програмі варіанту побудова уроку з конкретними умовами, рівнем розвитку учнів, визначається найкраща послідовність форм і видів музичних занять в умовах даного класу;

- «метод створення художнього контексту» спрямований на розвиток музичної культури школярів через «виходи» за межі музики певної епохи (в суміжні види мистецтва, історію, природу, життєві ситуації й образи), створення заможної художньо-педагогічного середовища; < p> - близький вищеописаному «метод життєвих асоціацій», спрямований на створення в учнів особливо емоційного стану, близького станом героя музичного твору. Введення учнів у такий стан можливо як за допомогою бесіди, так і завдяки залученню змішаних видів мистецтва, що передували появі твори, а також за допомогою проведення уроків у незвичній атмосфері;

- «метод накладення» спрямований на розосередження уваги між музичним і літературним текстом, накладаються один на інший. Метод заснований на ефекті кіно - дії літературного героя як би підкріплюються силою емоційного впливу музики;

- «поліфонічний метод» спрямований на утримання музичного уваги на тривалому протягом часу, одночасно вирішуються завдання виконавської аналізу та емоційно-смислового драматургії.

На уроках музики ми повинні навчити дитину бачити за великими творами не літературний текст, що ліг в його основу, а і Людину, що створла цю музику. Потрібні методи, які допомагають старшокласникам розібратися в глибинних стилістично- інтонаційних особливостях музики, що допомагають розуміти логіку МПКФ і розкривати їх значення в цілісномумузичному світі.

На уроках музики ми повинні вирішувати наступні розвиваючі завдання: розвиток здібностей (особливо музично-творчих), уваги, музичногослуху, співочого голосу, пам'яті, уяви, мислення. Розвиток творчих здібностей - особливо гостра проблема методики музичноговиховання. Адже підліток - це «дитина, який вважає себе дорослим», що прагне до самореалізації усіма відомими їй способами. І урок музики повинен дати йому таку можливість. А для цього необхідно розвинене музичне мислення. Перед нами також стоїть завдання розвитку самостійності мислення, що виражається в умінні використовувати громадський досвід, але при цьомузберігати незалежність власної думки. Такі завдання вирішують наступні методи.

«Метод проблемного викладу матеріалу» спрямований на залученняучнів до самостійного пошуку знань. Проблемна ситуація, що створюєтьсявчителем, повинна розкрити протиріччя між наявними знаннями і новимимузичними явищами, з якими учень повинен познайомитися. Ю. Алієввисуває низку тез, при опорі на які метод працює найбільшуспішно:
1. опора на самостійність музичного мислення та активність в пошуку «ключових» знань про музику в будь-якому виді діяльності;
2. проблемна ситуація повинна включати три компоненти: - необхідність у новому музичному дії; - невідоме, яке повинно бути відкрито; - можливість учнів у виконанні 3. прийняття проблеми більшістю класу; 4. будь-яка проблема має бути вирішена або самими учнями, або «наталківаніем» вчителя на шляху її вирішення; 5. музичне сприйняття не повинно зводитися до «вирішення проблем» - це тільки метод пізнання, що звучить картини світу. На практиці при вивченні МПКФ можливі наступні ситуації: 1. самостійний пошук форми, здатної відобразити боротьбу, конфлікт двох сил (додаткові завдання - чому тільки двох, в якому темпі може звучати така музика і т.п.); 2. відрізнити виконання професіонала та учня під час прослуховування двох втілень МПКФ з докладними коментарями цих втілень, і т.д.
Проблемні ситуації в ході сприймання музики. У дидактиці часто виготовують поняття “проблемна ситуація”, котре розглядають як ситуацію ускладнення в навчальній діяльності школярів. Окремі вчені головною ланкою проблемної ситуації вважають суперечність між бажанням учнів розв’язати проблемну ситуацію потрібним для цього рівнем їхнього розвитку. В методиці музичного виховання визначені питання розроблено недостатньо.
Засоби здійснення проблемного навчання доступні для молодших школярів. Їх можна вважати педагогічними умовами, що сприяють створенню проблемних ситуацій.
• Застосування на основі слухання музики різноманітних видів музичної
діяльності (гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи);
• Використання творів суміжних видів мистецтва (літератури,
образотворчого мистецтва);

Актуалізація художнього досвіду дітей (раніше прослухана музика, 
переглянуті спектаклі, кінофільми, мультфільми, прочитані літературні
твори);
• Посилення емоційної спрямованості навчання: використання яскравих
визначень, порівнянь, метафор, прийомів педагогічної техніки (міміка,
жестикуляція, інтонаційна й темпова виразність мовлення)
• Використання на уроках
творчих завдань (передати характер музики в
русі, супроводжувати слухання музики грою на дитячих музичних
інструментах, зімпровізувати казку під враженням прослуханого
музичного твору, впізнати музичні жанри за їх характерними ознаками,
впізнати мелодії у різному тембровому звучанні, знайти виконавські
засоби для втілення певного образу).
Треба заохочувати дітей до вільного вираження на уроках власних почуттів і уявлень, вчити стежити за розвитком музики, обмінюватися враженнями, порівнювати твори. Важливо звільнити учнів від побоювань висловити неправильну думку, вчити їх мати власне судження і вміти аргументувати його.

Музична творчість активізує фантазію учнів, спонукає до самостійних пошуків форм втілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики. Дітям подобається виконання музично-ритмічних рухів, спрямованих на пластичне вираження особливостей музики (пластичне інтонування засобами вільного диригування, танцювальні рухи, крокування, гра на уявних музичних інструментах тощо). Передавання характеру музики в русі має розвивати природну музичність дітей, їхню здатність емоційно й свідомо сприймати музику.


Виходячи з вищесказаного, найбільш ефективними серед всіх методів вивчення МПКФ будуть ті, які вирішують розвиваючі завдання (і головним чином, що розвивають музичне мислення дітей).



Питання за темою:


  • В чому полягає особливість ознайомлення з творчістю композитора в 1-2 класах?

  • Схарактеризуйте особливості вивченні біографії композитора з учнями 5-8-х класів?

  • Схарактеризуйте особливості роботи з вивчення кантатно-ораторіального жанру.

  • Назвіть послідовність вивчення сонатно-симфонічного циклу.




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 27 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-205761

Похожие материалы

2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"